CC BY
10
Y4K 636.597.085.055:577.115
M.K>. CMTOB
nEPETPABHICTb nO^MBHMX PEHOBMH 3A PI3HMX PIBHIB TA 4^EPEA
Aim^IB y PAЦIОHAX KAHOK
Ha^omaxbmuu ymieepcumem 6iopecypcie i npupodoKopucmyeammx yKpamu
Email: [email protected]
npoBegeHO оцiнку nepeTpaBHOCTi noxHBHnx peTOBMx KopMy b opraHi3Mi Ka^eHHT 3a BMKopncTaHHH KOM6iKopMiB 3 pi3HMMM piBHHMM Ta g«epeAaMM AinigiB.
EKcnepnMeHTaABHi gocAig«eHHH npoBognAncB b yMoBax npo6AeMHo'i HayKoBo-gocAigHoi Aa6opaTopi'i kopmobmx go6aBoK Ha^oHaABHoro yHiBepcMTeTy 6iopecypciB i npupogoKopncryBaHHa YKpamn. MaTepiaAoM gAH HayKoBo-rocnogapcBKoro gocAigy 6yAM KaqeHHTa-6poMAepn Kpocy "STAR 53 H.Y.". ,4ocAig npoBognBca 3a MeTogoM rpyn-aHaAoriB. y nepmoMy eTani gocAig«eHB BM3Ha^aAM onTMMa^BHMM BMicT cnporo «npy y KoM6iKopMi gAH MoAogHHKy KaTOK, y gpyroMy - onTMMaABHe g«epeAo AinigiB. B nepmoMy eTani nigBnm;eHHH piBHH cnporo «npy b KoM6iKopMax gAH Ka^eHHT gocaraAM 3a paxyHoK yBegeHHa coHamHMKoBo'i oAii. KiABKicTB «npy b KoM6iKopMi gAH nTM^ kohtpoabhoi rpynn cKAagaAa 5 %, y pa^oHax Ka^eHHT 2-i Ta 3-i gocAigHnx rpyn - BignoBigHo 3 Ta 7 %. y gpyroMy eTani nTM^a kohtpoabhoi rpynn ogep«yBaAa KoM6iKopM, 36ara^eHMM coHamHMKoBoro oAiero. ,4o KoM6iKopMiB KaqeHHT-6ponAepiB gocAigHnx rpyn yBognAM BignoBigHo mabmobmm, pinaKoBMM Ta coeBMM «npn. KoM6iKopMM 3rogoByBaAM y cyxoMy po3cnnHoMy BnrAagi. TogiBAH MoAogHHKy 6yAa rpynoBoro. ,4o6oBy KiABKicTB KoM6iKopMy po3gaBa^n gBopa3oBo - BpaH^ Ta BBe^epi.
BcTaHoBAeHo, m;o 3rogoByBaHHa KoM6iKopMiB 3 BMicToM cnporo «npy 7% nra^ BiKoM 8-14 gi6 cnpnae BiporigHoMy 36iABmeHHro piBHa nepeTpaBHocTi npoTeiHy Ha 3,2%, «npy Ha 5,1% Ta EEP Ha 2,7%. B tom «e qac BMKopncraHHH KoM6iKopMiB 3 BMicToM «npy 7% b 36-42 go6n gae 3Mory oTpnMaTM Kpam;i pe3yABTaTM 3 nepeTpaBHocTi npoTeiHy Ha 4,9% Ta KAiTKoBMHM Ha 4,8%. 3acTocyBaHHa KoM6iKopMiB b rogiBAi Ka^eHHT 3 gogaBaHHaM coeBoi oAii no3MTMBHo BnAMBaAo Ha nigBnm^HHa piBHa nepeTpaBHocTi opraHWHo'i peTOBMHM, npoTemy, «npy, KAiTKoBMHM y Bci BiKoBi nepiogn. Togi hk BMKopMcraHHH KoM6iKopMiB 3 BMicToM naABMoBoro «npy npn3BogMTB go 3HM«eHHa nepeTpaBHocTi «npy Ha 4,1-6,7% nopiBHHHo 3 nTM^ro kohtpoabhoi rpynn.
BcTaHoBAeHo nepcneKTMBy nogaABmnx gocAig«eHB, HKa noAarae y BcTaHoBAeHHi onTMMaABHoro cniBBigHomeHHH Hacn^eHnx Ta HeHacn^eHnx «npHnx kmcaot b KoM6iKopMax Ka^eHHT Ta BMHBAeHHH ix BnAMBy Ha nepeTpaBHicTB noxMBHnx peTOBMH KopMy.
Kxwuoei cxoea: Kcmenzma, piemi ma dxepexa xinidie, nepempaemcmb no'Muemux prnoeum
M.Yu. Sychov
THE DIGESTIBILITY OF NUTRIENTS AT DIFFERENT LEVELS AND SOURCES
OF LIPIDS IN DUCK DIETS
National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine Email: [email protected]
The estimation of digestibility of nutrients in ducklings was performed by use of feed contained the lipids from different levels and sources.
Experimental studies were conducted in terms of problem research laboratory of feed additives of National Agriculture University of Ukraine. The material for scientific experiments was the ducklings of cross STAR 53 H.Y. Experiment was carried out by group-analog method. We determined the optimal content of crude fat in fodder of young ducks at the first stage of experiment and the best source of lipids at second stage. We increased the crude fat in duckling feed by the introduction of sunflower oil at first stage. The amount of fat in the duck feed was 5% in control group and this were 3% and 7% in group II and III. The ducks from experimental groups received feed with sunflower oil at the second stage of experiment, the ducks of group II and III obtained feed from soya, rapeseed, and palm fat. Feeding the ducks was done per group twice per day in morning and evening.
It was registered that the feeding of 8-14 days ducks by food with crude fat of 7% plausible increased the digestibility of protein by 3.2%, of fat by 5.1%, and nitrogen-free extractives matters by 2.7%. At the same time the use of feed for 36-42 days ducks with crude fat of 7% allows to get the best results with the more higher level of protein and fat digestibility by 4.9% and 4.8% respectively. The use of feed with the addition of soybean oil for duck feeding have a positive effect towards increasing the level of digestibility of organic matter, protein, fat, and fiber in all the duck age groups. At the same time the use of feed containing palm oil reduces the digestibility of fat by 4,1-6,7% compared to control group, that obtained feed with sunflower oil .
We confirmed the prospect of further research in order to to establish the optimal ratio of saturated and unsaturated fatty acids in the diet of ducks and to determine their impact on digestibility of nutrients.
Keywords: ducklings, levels and sources of lipids, digestibility of nutrients
ВСТУП
Одшею з актуальних проблем у сучасному птахiвництвi залишаеться визначення шляхiв i cnoco6iB тдвищення ефективност використання поживних речовин корму (Кудря, 2003).
Позитивний вплив жирових добавок на обмшш процеси в органiзмi птищ зумовлений 1х високою енергетичною щншстю, яка в два рази перевищуе енергетичну щншсть вуглеводiв i быюв (Орлов и др., 1978). Використання жирiв у складi комбiкормiв сприяе покращенню 1х смакових якостей та по'1дання, що позитивно позначаеться на продуктивное!! птищ (Sunde, 1956).
Одним з основних джерел енергп для птицi е iнгредiенти комбiкормiв з високим вмiстом жиру (Егоров, 2004). Проте 1х вплив на обмшш процеси i продуктившсть птицi вивчений недостатньо. Численнi експериментальш дослiдження були спрямованi переважно на вивчення впливу додавання жирових добавок до ращошв. Одержат результата свЦчать, що додавання до рацiонiв птищ, як тваринних, так i рослинних жирiв позитивно впливае на !х м'ясну i яечну продуктивнiсть , оплату корму, вЦтворну функцiю, забшний вихiд, харчову i бiологiчну щншсть одержувано"! продукцп (Архипов, 2007).
Ефектившсть використання жирових добавок передусiм залежить в1д походження жиру. Доведено, що рiвень засвоення кормових жирiв тваринного походження нижчий (60-70 %), тж рослинних (80-90 %), а сушш тваринних i рослинних жирiв засвоюеться на 80-85 % (Алиев, 2000). Ця особливiсть пояснюеться неоднаковим вмктом у жирах рiзного походження ненасичених жирних кислот. Використання сумiшi жирiв тваринного i рослинного походження дае можливкть краще збалансувати рацiон за енерпею i спiввiдношенням насичених i ненасичених жирних кислот, а включення 5 % за масою тако"! сумiшi до рацiону птицi сприяе тдвищенню !х продуктивностi на 10-12 % i знижуе витрати кормiв на одиницю продукцп на 10-12 % (Журавлева, 2010).
Жири як рослинш, так i тваринного походження стали незамшним компонентом рацiонiв птицi. Вони, будучи структурним i резервним матерiалом, виконують цiлий ряд найважливiших функцш в органiзмi. Комбiкорми, збагаченi жирами ефективш в бiологiчному i економiчних вiдносинах. 1х застосування в складi рацiонiв птицi сприяе розвитку оперення, прискорюе формування тканинних бiлкiв, дозволяе значно тдвищити iнтенсивнiсть росту, знижуе витрати кормiв на одиницю продукцп, забезпечуе високу яюсть отримувано"! продукцп (Околелова, 2009).
Вважаеться, що для птищ вмкт лшолево"! кислоти в юлькосл 1% вiд маси комбшорму - достатня. Високим рiвнем лшолево! кислоти вiдрiзняеться зерно кукурудзи, ячменю i пшеницi (Штеле, 2007).
Рiвень жиру в рацiонi птицi впливае не тыьки на кiлькiсть спожитого корму, а й на швидюсть його перетравлення (Матюшкин, 2003).
Використання енергп жирiв тiсно пов'язане з штенсившстю всмоктування жирних кислот в травному каналк Жири кормiв з тдвищеним вмiстом високомолекулярних ненасичених жирних кислот засвоюються в кишечнику птицi бiльшою мiрою в порiвняннi з жирами, що мають високий вмiст низькомолекулярних жирних кислот. Низька штенсившсть всмоктування насичених жирних кислот викликана недостатнiм емульгуванням !х в кишечнику (Урдзик, 2007).
Пристшкове перетравлювання жирiв в1дбуваеться переважно у проксимальному вЦдШ тонкого кишечнику тд впливом моноглiцеридлiпази.
За ïï yчacтi та нaявнocтi жoвчних киcлoт i мoнoглщеpидiв yтвopюютьcя мiцели, якi вcмoктyютьcя. У зв'язку з цим недocтaтнicть тpaнcмембpaннoгo пеpенеcення лiпiдiв нaйчacтiше викликана гiпo- aбo aхoлieю, пopyшенням cтpyктypи жoвчних киcлoт, нaдлишкoм кaльцiю y кopмi, ocкiльки кaльцieвi coлi жиpних киcлoт пoгaнo пiддaютьcя метaбoлiзaцiï (Borgstrom, 1974; ^тон^кий, 2006).
Жиp, rn;o нaдiйшoв y ентеpoцити, пiддaeтьcя pеcинтезy, зaлyчaeтьcя дo cклaдy хiлoмiкpoнiв: тpиглiцеpиди, фocфaтиди, хoлеcтеpин та бiлoк (Uzu, 1978). Пopyшення цieï фази вcмoктyвaння жиpy мoже бути зyмoвлене пpигнiченням фyнкцioнaльнoï aктивнocтi ентеpoцитiв пpи aвiтaмiнoзaх (ocoбливo за неcтaчi pетинoлy, кoбaлoмiнy), ентеpитaх, диcбaктеpioзi, тoкcикoзi (Cabrera et. al., 1982).
Зaвеpшyeтьcя вcмoктyвaння жиpy нaдхoдженням yлiмфyхiлoмикpoнiв i тoнкo емульшваних мoнoглiцеpидiв, а в кpoв - жиpних киcлoт з кopoтким ланцюшм (y жуйних oцтoвa, пpoпioнoвa, ма^яна). У птицi лiпiди oдpaзy нaдхoдять чеpез пopтaльнy cиcтемy дo печшки i зaгaльнoгo кpoвoтoкy. Пopyшення пеpетpaвлювaння i вcмoктyвaння жиpiв cyпpoвoджyeтьcя втpaтoю жиpy y пpoцеci видiлення з фекальними мacaми (Лютинcкий, 2001).
Пеpетpaвнicть кopмiв, aбo дocтyпнicть пoживних pечoвин кopмy для opгaнiзмy твapин, e кiнцевим етaпoм пpoцеciв тpaвлення i залежить вiд бaгaтьoх фaктopiв, вiд piвня вмicтy деяких пoживних pечoвин в paцioнi, aктивнocтi та яшеи феpментiв тpaвних coкiв opгaнiзмy твapин, величини кopмoвoгo навантаження, виду, вiкy та iндивiдyaльних oеoбливoетей птищ (Окoлелoвa, 1990).
Bихoдячи з вищенаведетош мета дослiджень пoлягaлa y вивченш впливу piзних piвнiв та джеpел лiпiдiв y кoмбiкopмaх на пеpетpaвнiеть пoживних pечoвин в opгaнiзмi мoлoднякy кaчoк.
МАТЕР1АЛ I МЕТОДИКА ДОСЛ1ДЖЕНЬ.
Дoелiдження викoнaнi на каченятах ^ocy Star 53 H.Y. Дoелiди пpoвoдилиcя за метoдoм гpyп-aнaлoгiв. Загальна cхемa дoелiджень наведена в табл. 1. Biдпoвiднo дo ехеми викopиетoвyвaлoея пoгoлiв'я дoбoвих каченят, з якoгo за пpинципoм aнaлoгiв бyлo ефopмoвaнo y пеpшoмy етaпi дoелiджень тpи фупи: кoнтpoльнy i двi дoелiдних, y дpyгoмy - чoтиpи: кoнтpoльнy та тpи дoелiдних. У пеpшoмy етат дoелiджень визначали oптимaльний вмiет cиpoгo жиpy y кoмбiкopмi для мoлoднякy кaчoк, y дpyгoмy - oптимaльне джеpелo лiпiдiв.
У дoелiдженнях rn^o визначення oптимaльнoгo вмiетy еиpoгo жиpy y кoмбiкopмi птиця веiх фуп oдеpжyвaлa пoвнopaцioнний кoмбiкopм y poзcипнoмy виглядi. Каченята пеpшoï гpyпи cпoживaли кoмбiкopм з вмiетoм 5 % жиpy, дpyгoï - 3 %, тpетьoï - 7 %.
Склад комбшорму та BMicr у ньому основних поживних речовин, що використовувався у науково-господарському досл^, наведено у табл. 2.
Таблиця 1. Схема дослЦу
Група
Поголiв'я птицi на початок доcлiду
Рiвнi та джерела лiпiдiв
1-контрольна
2-дослЦна
3-доcлiдна
1-контрольна
2-доcлiдна
3-доcлiдна
4-дослЦна
100 100 100
100 100 100 100
I етап
II етап
5 % 3 % 7 %
Соняшникова олiя Пальмовий жир Ршакова олiя Соева олiя
Таблиця 2. Склад повнорацюнних K0M6iK0pMiB для каченят, %
Вш каченят, дiб
Показник 1-14 15-56
Група
1-а 2-а 3-я 1-а 2-а 3-я
Пшениця - 55,0 55,4 8,7 8,3 9,4
Макуха соева 29,4 16,8 26,9 21,1 - 16,5
Кукурудза 57,1 11,0 - 60,0 62,0 49,9
Виciвки пшеничнi 3,9 - 5,6 - - 3,5
Шрот соняшниковий 1,9 4,6 - 3,2 7,6 12,9
Шрот соевий - 3,7 - - 16,4 -
Рибне борошно 3,7 5,7 4,2 2,5 2,3 -
Соняшникова олiя - - 3,6 0,9 - 3,4
Кicтковий концентрат - 1,4 1,6 2,0 1,1 2,0
Вапняк 1,4 0,7 1,6 0,6 0,8 0,7
Монокальцiйфоcфат - - - 0,001 - -
Премшс КМ КК, 1,0 % - 1,0 1,0 1,0 - -
Премшс КМ КК, 1,5 % - - - - 1,5 1,5
Пермшс КМ КК, 2,0 %
2,0
Каченятам контрольно'1 групи вiком 1-14 дiб згодовували комбiкорм з вмятом зернових компонента 61,1 %. У комбшормах бройлерiв доcлiдних груп ix мicтилоcя 55,4-66,0 %, шротiв та макухи - вЦповЦно 31,4 i 25,1-27,0 %,
кopмiв твapиннoгo пoхoдження - 3,7 i 5,8-7,2 %, мiнеpaльних дoбaвoк - 1,4 i 0,71,6 %. Piвень вiтaмiннoгo та мiнеpaльнoгo живлення каченят забезпечували за paхyнoк уведення дo кoмбiкopмy пpемiкcy y кiлькoетi 1-2 % за мacoю.
Пiдвищення piвня cиpoгo жиpy в кoмбiкopмaх для каченят дocягaли за paхyнoк уведення еoняшникoвoï oлiï. Kiлькiеть жиpy в кoмбiкopмi для птицi кoнтpoльнoï гpyпи cклaдaлa 5 %, y paцioнaх каченят дpyгoï та тpетьoï дoелiдних фуп - вiдпoвiднo 3 та 7 % (табл. 3)
Таблиця 3. Bмiст енергп та основных поживних речовин у 100 г комбшорму
Brn каченят, дiб
Пoкaзник 1-14 15-56
rpy па
1-а 2-а 3-я 1-а 2-а 3-я
Обмшна енеpгiя, ккал 295,9 285 295 305,0 295,0 305,0
Сиpий жиp, г 5 3 7 5 3 7
Сиpa клiткoвинa, г 4 4 4 5 5 5
Сиpий пpoтеïн, г 20 20 20 17 17 17
Лiнoленoвa киелoтa, г 2,24 1,32 3,25 2,27 1,38 3,37
Метюнш, г 0,60 0,57 0,58 0,48 0,45 0,46
Mетioнiн+циетин, г 0,85 0,85 0,85 0,70 0,70 0,70
Лiзин, г 1 1 1 0,80 0,80 0,80
Тpеoнiн, г 0,75 0,75 0,75 0,63 0,64 0,60
Тpиптoфaн, г 0,24 0,26 0,27 0,2 0,2 0,2
^льцш, г 1,2 1,2 1,2 0,9 0,9 0,9
Фoефop, г 0,76 0,75 0,77 0,68 0,67 0,70
Haтpiй, г 0,16 0,15 0,18 0,15 0,15 0,15
Biтaмiн А, МО 1200 1200 1200 1200 1200 1200
Biтaмiн Е, мг 3 3 3 3 3 3
Biтaмiн Дз, МО 250 250 250 250 250 250
Упpoдoвж дpyгoгo вiкoвoгo пеpioдy (15-56 дiб) каченятам згoдoвyвaли кoмбiкopм з чaеткoю зеpнoвих кoмпoнентiв (кyкypyдзa, еoя мiкpoнiзoвaнa) 62,42-70,3 %, шpoтiв - 19,89-20,52 %, кopмiв твapиннoгo пoхoдження - 2,0-3,0 %. Дoелiджyвaним фaктopoм гoдiвлi вступала кiлькiеть еиpoгo жиpy, епoжитoгo каченятами.
У дocлiдженнях щoдo визначення oптимaльнoгo джеpелa лiпiдiв y кoмбiкopмi, yпpoдoвж нayкoвo-гocпoдapcькoгo дoелiдy, каченятам ycix гpyп
згодовували повнорацiоннi комбiкорми, збалансоваш за всiма поживними речовинами зпдно з рекомендованими нормами (табл. 4).
Набiр i кiлькiсть основних iнгредiентiв у складi комбiкормiв регулювали залежно вГд перiоду вирощування каченят (1-14 та 15-56 дiб) та вЦ джерела лiпiдiв. Таким чином, склад комбiкормiв каченят контрольно! та дослЦних груп був однаковим. У перший перюд вирощування (вiк птицi - 1-14 дiб) на енергетичнi корми (пшениця, висiвки пшеничнi) у структурi кормосумiшi припадало 61,1 %, на проте!новi (макуха соева) - 26,2 %. Частка кормiв тваринного походження (рибне борошно, кiстковий концентрат) та мшеральних добавок (премiкс КМ КК та вапняк) у складi комбшорму за масою становила вiдповiдно 5,8 i 2,6 %. Кiлькiсть рослинного жиру у складi комбiкормiв каченят контрольно! та дослЦних груп була дещо рiзною та залежала вгд енергетично! поживностi кожного виду олп. Зокрема, кiлькiсть рослинного жиру коливалася в межах 3,6-3,7 %.
Таблиця 4. Склад повнорацюнних комбiкормiв для каченят, %
Вш каченят, дiб
Iнгредiент 1- 14 15- -56
Група
1-а 2-а 3-я 4-а 1-а 2-а 3-я 4-а
Пшениця 55,4 55,5 55,4 55,4 30,4 30,4 30,4 30,4
Макуха соева 26,9 26,9 26,9 26,9 16,4 16,4 16,4 16,4
Кукурудза - - - - 30,0 30,1 30,0 30,0
ВИСГВКИ пшеничнi 5,6 5,6 5,6 5,6 3,5 3,5 3,5 3,5
Шрот соняшниковий - - - - 12,0 12,0 12,0 12,0
Рибне борошно 4,2 4,2 4,2 4,2 - - - -
Рослинний жир* 3,6 3,6 3,7 3,7 3,7 3,6 3,7 3,7
Юстковий концентрат 1,6 1,6 1,6 1,6 - - - -
Вапняк 1,6 1,6 1,6 1,6 1,5 1,5 1,5 1,5
Премiкс КМ КК 1,0 % 1,0 1,0 1,0 1,0 - - - -
Пермiкс КМ КК 2,5 % - - - - 2,5 2,5 2,5 2,5 * Зпдно з1 схемою досл1ду.
Комбшорми, як1 використовувалися для годiвлi пiддослiдно! птицi, за хiмiчним складом мали незначнi вЦмшносл, тобто були майже однаковими для каченят уах груп. Концентрaцiя обмшно! енергГ!, проте!ну, клiтковини, кaльцiю та фосфору у 100 г комбшорму в^повЦала нормам, рекомендованим для птищ.
ВГдмГннГсть у годГвлГ каченят викликана рГзними видами рослинного жиру, введення яких до комбшорму здiйснювaлося вгдповгдно до схеми дослГду. Так,
птиця контрольно!" групи одержувала K0M6iK0pM, збагачений соняшниковою олieю. До ком6iкормiв каченят-6ройлерiв дослiдних груп уводили пальмовий, ршаковий та соевий жири. Ком6iкорми згодовували у сухому розсипному виглядь Годiвля молодняку була груповою. Добову кiлькiсть ком6iкорму роздавали дворазово - вранщ та ввечерь
У фiнiшний перiод вирощування каченят (15-56 дiб) i3 структури повноращонних ком6iкормiв були вилученi корми тваринного походження (рибне борошно, кiстковий концентрат) та збыьшено частку енергетичних компоненлв. Масова частка енергетичних кормiв (пшениця, кукурудза, висiвки пшеничнi) у структурi ком6iкормiв становила 63,9 %, протешових (макуха соева, шрот соняшниковий) - 28,4 %. Кiлькiсть мiнеральних добавок (вапняк та премшс КМКК 2,5 %) з6iльшено до 4,0 % порiвняно iз складом ком6iкорму попереднього перюду.
Пiддослiдне поголiв'я каченят утримувалося на пiдлозi за щiльностi посадки 7 голiв на 1 м2 площi пiдлоги. Фронт годiвлi молодняку вшом 1-14 дi6 становив - 3 см, у 15-56-добового вiку - 5 см, напування - 4 см (Рябоконь, 2005).
Для вивчення перетравносл поживних речовин птицю помщали в iндивiдуальнi клiтки (Егоров и др., 2000; Томмэ, 1969).
У тдготовчий перюд, який тривав 3 доби, птицю привчали до змши умов утримання. Упродовж облшового перюду дослЦу, який тривав 6 дiб, визначали масу спожитого комбшорму, видыеного последу та змiни живо!" маси. Послiд збирали два рази за добу - вранщ та увечерь 1ндивЦуально зi6раний послiд зважували i консервували 20% розчином соляно!" кислоти з розрахунку 5 мл на 100 г последу. Зразки комбшорму запаювали у полiетиленовi пакети. До проведення зоотехнiчного аналiзу ва зразки з6ерiгались у холодильнику у шдльно закритiй тарi.
Пiд час визначення перетравносл протешу корму азотисл речовини калу в1д сечово!" кислоти та ii солей вiддiляли хiмiчним методом за методикою М.1. Дьякова (Маслиева, 1967). Масу перетравних речовин у кормi обчислювали за рiзницею мiж масою поживних речовин корму та видыених iз калом.
Бюметричну обробку даних здiйснювали на ПЕОМ за допомогою програмного забезпечення MS Excel з використанням вбудованих статистичних функщй. При розрахунку статистично! достовiрностi враховували, що показник «Р» характеризуеться наступним чином: p <= 0,05 - «виявлено статистично достовiрнi (значушд) вЦмшносл», p <= 0,01 - «вЦмшносл виявленi на високому рiвнi статистично!" значущосл».
РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ.
Проведеннi дослiдження дали змогу встановити характер змiн в перетравносл поживних речовин за рiзних рiвнiв концентраций сирого жиру в комбшормах (табл. 5).
TaS^LMij;^ 5. IlepeTpaBHicTb iiojkmbhmx penoBMH, %
Tpyna npoTei'H ^np
KAITKOBMHS
BEP
8-14 goSoBMK bIK
1 68,2±0,59 80,9±0,69 19,8±0,95
2 67,4±0,65 84,30,74* 17,1±1,04
3 71,4±0,57** 86,0±0,77** 21,9±1,01
76,5±0,55 80,9±0,57** 79,2±0,61*
36-42 goSoBMK bIK
1 64,0±0,65 90,4±1,05 20,4±0,78
2 63,1±0,61 87,3±1,12 18,9±0,85
3 68,9±0,56** 93,5±1,21 25,2±1,01**
84,5±0,87 85,9±0,66 83,5±0,79
* - (P<0,05); ** - (P<0,01) nopiBHHHo 3 1-ro rpynoro
TaK piBeHB nepeTpaBHocTi npoTeiHy y nтмцi bIkom 8-14 giS, m;o cno«MBaAa KoMSiKopM 3 bmIctom cnporo «npy 7% SyB BMm;iM Ha 3,2% (P<0,01) nopiBHHHo 3 aHaAoraMM KoHTpoABHoi rpynn. AHaAoriraa 3aKoHoMipHicTB cnocrepiraeTBca i npn aHaAi3i noKa3HMKiB nepeTpaBAeHHH npoTeiHy y rnn^ bikom 36-42 goSn. ^k i b nepmoMy nepiogi 3a цмм noKa3HMKoM nepeBa«aAa nтмцн TpeTBoi rpynn cno«MBaAa KoMSiKopM 3 7% «npy. BoHa MaAa BMmy nepeTpaBHicTB npoTeiHy Ha 4,9% (P<0,01) nopiBHHHo 3 nTM^ro KoHTpoABHoi rpynn.
3rogoByBaHHH komSikopmib 3 pi3HMM piBHeM «npy no pi3HoMy BnAMBaAM Ha piBeHB nepeTpaBHocTi «npy b pi3Hi bikobi nepiogn. TaK y nTM^ bikom 8-14 giS HaKKpa^MK noKa3HMK nepeTpaBHocTi «npy MaAM Ka^KM TpeTBoi rpynn, 3a hmm bohm nepeBa«aAM aHaAoriB KoHTpoABHoi rpynn Ha 5,1% (P<0,01). AHaAoriray nepeBary Ha KoHTpoAeM Ha 3,4 % (P<0,05) MaAa i mn^H gpyroi rpynn, HKa cno«MBaAa KoMSiKopM 3 BMicToM cnporo «npy 3%.
npn aHaAi3i noKa3HMKiB nepeTpaBHocTi «npy Ka^KaMM BiKoM 36-42 goSn cAig 3a3Ha^MTM, m;o piBeHB nepeTpaBHocTi 3pocraB BignoBigHo go 3pocTaHHH KoH^HTpa^i «npy b KoMSiKopMax. Птмцн TpeTBoi rpynn (7% «npy) nepeBa«aAa KaTOK KoHTpoABHoi rpynn Ha 3,1%, a nTM^ gpyroi rpynn (3% «npy) HaBnaKM nocrynaAaca Ha 3,1%, BiporigHoi piзнмцi 3a цммм noKa3HMKaMM BcTaHoBAeHo He SyAo.
AHaAi3 noKa3HMKiB nepeTpaBHocTi KAiTKoBMHM, y Bci BiKoBi nepiogn, gae 3Mory cTBepg«yBaTM, m;o BMKopncraHHH KoMSiKopMiB 3 nigBMm;eHMM BMicToM «npy 5 Ta 7% cnpnae noKpam;eHHro ii nepeTpaBHocTi. ^k i 3a iHmMMM no«MBHMMM penoBMHaMM HaKKpam;MM noKa3HMK 3 nepeTpaBHocTi KAiTKoBMHM SyB y nra^ TpeTBoi rpynn, HKa cno^KMBaAa KoMSiKopM 3 BMicToM cnporo «npy 7%. 3a цмм noKa3HMKoM Ka^KM BiKoM 8-14 Ta 36-42 goSn nepeBa«aAM aHaAoriB KoHTpoABHoi rpynn Ha 2,1 Ta 4,8% (P<0,01) BignoBigHo.
3a piBHeM nepeTpaBHocTi BEP, y B^i 8-14 giS, nepeBa«aAa otmdh gpyroi rpynn, HKa cno«MBaAa KoMSiKopM 3 BMicToM cnporo «npy 3%. TaK rnn^ gpyroi
та третьо! груп переважала aнaлогiв контрольно! групи вГдповГдно на 4,4% (Р<0,01) та на 2,7%(Р<0,05).
ОцГнку вГдповГдностГ дослГдних комбшормГв потребам птицГ у поживних речовинах можна дати також базуючись на даних про !х змши у процеа перетравлювання та засвоення в оргашзмь Результати фГзГологГчних дослiджень, проведених на каченятах у рГзш вшовГ перiоди, свiдчaть про високу перетравшсть поживних речовин ком6Гкорму (табл. 6). Так рiвень перетрaвностi протешу у каченят контрольно! групи у 8-14-добовому вщ не вiдрiзнялaсь вГд аналолв дослГдних груп та знаходилась в межах 68,2-73,2 %. Таблиця 6. Перетравшсть поживних речовин, %
Група Оргашчна речовина Проте!н Жир Клiтковина БЕР
8-14-добовий вГк
1-а 75,5±0,68 71,0±1,42 89,9±1,39 20,8±1,29 80,6±1,21
2-а 73,8±0,56 68,2±1,11 83,2±1,54* 17,5±1,16 80,3±0,76
3-я 75,5±0,54 70,5±1,55 88,8±1,11 19,2±0,42 81,1±0,84
4-а 76,8±0,70 73,2±1,05 91,8±1,04 22,3±2,55 81,6±0,99
36-42-добовий вГк
1-а 79,7±0,48 70,5±1,03 92,8±0,99 25,1±0,90 85,9±0,99
2-а 77,5±0,69 68,0±0,88 88,7±0,97* 22,3±1,53 84,2±1,06
3-я 79,1±0,44 69,5±1,18 91,6±0,83 24,5±0,48 85,5±0,71
4-а 79,7±0,74 72,2±0,72 93,7±0,78 26,3±1,41 85,2±0,98
*р<0,05 пор1вняно з першою групою.
Використання у годiвлi птищ пальмово! олГ! вплинуло на перетравшсть жиру, спостеркалося зменшення його перетравносл на 6,7 % (р<0,05) порiвняно з птицею першо! групи. Найвищою перетравнiсть жиру виявилася у каченят у вщ 8-14 дiб 4-! дослано! групи, як1 одержували в комбiкормi соеву олiю - на 1,9 %. При цьому не була встановлена вiрогiдна рiзниця в показниках перетравносл клiтковини мiж птицею дослГдних i контрольно! груп.
ВИСНОВКИ
Згодовування комбiкормiв з вмiстом сирого жиру 7% птищ вшом 8-14 дiб сприяе вiрогiдному збiльшенню рiвня перетравностi протешу на 3,2% (Р<0,01), жиру на 5,1% (Р<0,01) та БЕР на 2,7% (Р<0,05).
Використання комбiкормiв з вмiстом жиру 7% в 36-42 доби дае змогу отримати крашд результати з перетравносл проте!ну на 4,9% (Р<0,01) та клггковини на 4,8% (Р<0,01).
Застосування комбiкормiв в годiвлi каченят з додаванням соево! олГ! позитивно впливало на тдвищення рГвня перетравностi оргашчно! речовини,
проте!ну, жиру, клiтковини у Bei BiKOBi перiоди. В той же час використання KOMÖiKopMiB з вмятом пальмового жиру призводить до зниження перетравносл жиру на 4,1-6,7% (р<0,05) порiвняно з птицею контрольно! групи. Перспектива подальших дослЦжень полягае у встановленнi оптимального стввЦношення насичених та ненасичених жирних кислот в комбшормах каченят та !х впливу на перетравнiсть поживних речовин корму.
СПИСОК ВИКОРИСТАНО1 Л1ТЕРАТУРИ
1. Алиев А. А. Новые аспекты обмена липидов и фосфолипидов / А. А. Алиев ["Актуальные проблемы биологии в животноводстве"]: тезисы докладов III междун. конф. - Боровск. - 2000. - С. 30-32.
2. Архипов А. В. Липидное питание, продуктивность птицы и качество продуктов птицеводства / А. В. Архипов. - М.: Агробизнесцентр. - 2007. - 440с.
3. Егоров И. Новые тенденции в кормлении птицы / И. Егоров, Н. Селина // Комбикорма 2004. - №6. - С. 47.
4. Журавлева М. В. Коррекция нарушений липидного обмена / М. В. Журавлева//СошШит medicum. - 2010. - № 5. - С. 113 - 118.
5. Кононський О. I. Бiохiмiя тварин / О. I. Кононський - К. : Вища школа, 2006. - 454 с.
6. Кудря Н. Поголовье водоплавающей птицы растет в мире в геометрической прогрессии / Н. Кудря // Животноводство России. - 2003. - № 3. - С. 2-4.
7. Лютинский С.И. Патологическая физиология сельскохозяйственных животных / С. И.Лютинский. - М. : Колос, 2001. - 496 с.
8. Маслиева О. И. Анализ качества кормов и продуктов птицеводства / О. И. Маслиева. - М. : Колос, 1967. - 334 с.
9. Матюшкин В. Переваримость жирных кислот у ремонтного молодняка / В. Матюшкин, В. Матяев, И. Андин // Птицеводство. - 2003. - № 7. - С. 4-5.
10. Методика исследований по кормлению сельскохозяйственной птицы / [ И. А. Егоров, Т. М. Околелова, А. В. Езерская и др.]. - М. : ВНИИТИП, 2000. - 44 с.
11. Методика определения переваримости кормов и рационов / [под ред. М. Ф. Томмэ]. - М. : ВНИИЭСХ, 1969. - С. 19-22.
12. Околелова Т. М. Актуальные вопросы в кормлении птицы / Т. Околелова // Агрорынок. "На стол зоотехшку". - 2009. - №10. - С. 14-18.
13. Околелова Т.М. Кормление сельскохозяйственной птицы, - М.: Агропромиздат, 1990.- 111с.
14. Рекомендацп з нормування годiвлi альськогосподарсько! птищ / [Н. I. Братишко, А. I. Горобець, О. В. Притуленко та ш. ] ; за ред. Ю. О. Рябоконя. -Бiрки: [б. в.], - 2005. - 104 с.
15. Урдзик Р. М. Липидное питание птицы / Р. М. Урдзик // Ефективне птахiвництво. - 2007, №4 (28). - С. 50-53.
16. Штеле А. Проблемы нормирования липидов в комбикормах для птицы / А.
Штеле, Н. Топорков // Комбикорма. - 2007. - №3. - С. 73-74.
17. Эффективность использования питательных веществ корма и состав тушек мясных цыплят в зависимости от энергетической ценности рационов / Л. В. Орлов, Н. Г. Григорьев, А. И. Сычёв, Г. П. Маленко // Научн. труды ВНИИФБиП с.-х. животных. - 1978. - T. 20. - С. 143-150.
18. Borgstrom B. Fat digestion and absorption / B. Borgstrom // Jn Biomembrancs. -1974. - Vol. 48. - P.555-620.
19. Cabrera M. C., Sauveur B., Mongin P. Effect of separate calcium feeding and a limited feeding program on the metabolizable energy of the diet and on nitrogen, calcium and phosphorus retention in laying hens. Reproduct. Nutrit. Developpem, 1982, vol. 22, no. 6, pp. 937-987.
20. Kharchenko, L. P., & Lykova, I. A. (2014). Gistologichna budova travnogo traktu kulykiv (Aves, Charadrii) [Histological structure of the digestive tract of waders (Aves, Charadrii)]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 22(2), 122-132 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011418.
21. Sunde M. L. The effect of fats and fatty acids in chick rations / M. L. Sunde // Poult. Sci. - 1956. - Vol. 35. - P. 362-368.
22. Uzu G. Efecto de la energia y de la alimentacion separada de calcio en el rendimiento de gallinas ponedoras en clima calido / G. Uzu // Revista Avicultbra, 1989, Vol. 13, no. 1, P. 13-18.
REFERENCES
Aliev, A.A. (2000). New aspects of lipid metabolism and phospholipid. Proceed. Int.
Conf. Borovsk (in Russian) Arkhipov, A.V. (2007). Lipid nutrition, poultry, productivity and quality of poultry
products. Moscow. Agrobiznetstsentr (in Russian) Borgstrom, B. (1974). Fat digestion and absorption. Jn Biomembrancs. 48, 555-620. Cabrera, M. C., Sauveur, B., Mongin, P. (1982). Effect of separate calcium feeding and a limited feeding program on the metabolizable energy of the diet and on nitrogen, calcium and phosphorus retention in laying hens. Reproduction Nutrition Development. 22 (6), 937-987. Egorov, I.A. Okolelova, T.M. Ezerskaya, A.V. (2000). Methods of research on feeding
poultry. Moscow: VNIITIP (in Russian) Egorov, I., Selina, N. (2004). New trends in feeding birds. Fodder. 6, 47. (in Russian) Kharchenko, L. P., & Lykova, I. A. (2014). Gistologichna budova travnogo traktu kulykiv (Aves, Charadrii) [Histological structure of the digestive tract of waders (Aves, Charadrii)]. Visnyk of Dnipropetrovsk University. Biology, Ecology, 22(2), 122-132 (in Ukrainian). doi: 10.15421/011418. Kononsky, O.I. (2006) Animal Biochemistry. Kiev. High School (in Russian) Kudrya, N. (2003). Livestock waterfowl growing in the world in geometric
progression. Livestock in Russia. 3, 2-4. (in Russian) Lyutinsky, S.I. (2001). Pathological physiology of farm animals. Moscow. Kolos (in Russian)
Maslieva, O.I. (1967). Analysis of the quality of feed and poultry products. Moscow. Kolos (in Russian)
Matyushkin, V., Matyaev, V., Andino, I. (2003). Digestibility of fatty acids in
replacement chickens. Poultry. 7, 4-5. (in Russian) Okolelova, T.M. (1990). Feeding poultry. Moscow. Agropromizdat (in Russian) Okolelova, T.M. (2009).Topical issues in poultry feeding. Agricultural market. 10, 1418. (in Russian)
Orlov, L.V., Grigor'ev, N.G., Suchov, A.I., Malenko, G.P. (1978). The effectiveness of the use of feed nutrients and composition of carcass meat chickens, depending on the energy value of diets. Scientific works of agricultural VNIIFBiP animals. 20, 143-150. (in Russian) Riabokon, Yu.O., Bratisko, N.I., Gorobets, A.I., Pritulenko, O.V. (2005). Recommendations for standardization of feeding poultry. Birki. (in Ukrainian)
374 Бюлопчний в1сник
Shtele, A., Toporkov, N. (2007). Problems of rationing in the compound feeds for
poultry. Fodder. 3, 73-74. (in Russian) Sunde, M. L. (1956). The effect of fats and fatty acids in chick rations. Poultry Science. 35, 362-368.
Tomme, M.F. (1969). Method of determining the digestibility of feed and rations.
Moscow. VNIIESKH (in Russian) Urdzik, R.M. (2007). Lipid nutrition poultry. Effective poultry. (28), 50-53. (in Russian)
Uzu, G. (1989) Efecto de la energia y de la alimentacion separada de calcio en el rendimiento de gallinas ponedoras en clima calido. Revista Avicultura. 13 (1), 13-18. (in Spanish)
Zhuravlev, M.V. (2010). Correction of lipid metabolism disorders. Consilium medicum. 5, 113 - 118. (in Russian)
Поступила в редакцию 06.02.2016 Как цитировать:
Sychov, M.Yu. (2016). The digestibility of nutrients at different levels and sources of lipids in duck diets. Biological Blletin of Bogdan Chmelnitskiy Melitopol State Pedagogical University. 6 (1), 361-374. cross»* http://dx.doi.org/10.15421/201621
© Сичов, 2016
Users are permitted to copy, use, distribute, transmit, and display the work publicly and to make and distribute derivative works, in any digital medium for any responsible purpose, subject to proper attribution of authorship.
This work is licensed under a Creative Commons Attribution 3.0 License
