CC BY
14
жави, формуванн державно'' CTpaTerií розмежування 6¡3He-су та влади; встяюй пiдтpимцi з боку держави другого блоку неформально!' економки - економки виживання на оcновi функцюнування засад соборно'' оргаызаци, cолiдapноí пщ-тримки та допомоги, ¡нституцмно'' комплiментapноcтi (вза-eмодоповнювaноcтi), як iмaнентно влacтивi спадковим за-кономipноcтям вiтчизняноí оpгaнiзaцií.
Висновки
Зaкономipноcтi розвитку, тренди тЫьових пpоцеciв виявля-ються у ланках метаморфоз неформально' оргаызаци в Укра'н Такими слщ вважати нacтупнi ланки д!алектично'' тpiaди неформально' оpгaнiзaцií: вихiднa метаморфоза - неформальна економка малих форм (княжо'' доби); вторинна форма мета-морфози - економiкa автономно' держави; сучасна форма або дво'ста економка паразитарно'' «автономно'» держави.
Економiкa елiтних утворень мае кланову неформаль-ну структуру, сформовану на бaзi територ!ально-б!знесо-вого та cлужбово-бiзнеcового нагромадження кл!ентських, коpупцiйних зв'язкiв у aдмiнicтpaтивно-бiзнеcових групах, що утворюють нетранспарентну, «автономну» (вщ офiцiйноí держави, cуcпiльcтвa), паразитарну, паралельну офщйнй державу (державу - рецитента паразитарних структур). Таким чином, дисфункцмы проблеми оpгaнiзaцií влади, зокре-ма нaявноcтi в нiй системно' тУзацп, корупци в Укра'У, обу-мовленi нaйтicнiшим зв'язком ¡з зaкономipноcтями розвитку метаморфоз неформально' оpгaнiзaцií, наявност джерел потенцмно'' диcфункцiйноcтi у 'х Генезi.
Фундaментaльнi пiдходи до реформування неформально' економки, зокрема у зв'язку з введенням в д!ю ново' ре-дакц^' Податкового кодексу, повинн враховувати особливу двоícтicть " оpгaнiзaцií: cлiд зосередитися на максимальному обмежены, витicненнi aвтономноcтi паразитарно' держави, фоpмувaннi державно' стратег" розмежування б!зне-су та влади; встяюй пiдтpимцi з боку держави другого блоку неформально' економки - економки виживання на оcновi функцюнування засад соборно' оpгaнiзaцií, cолiдapноí пщ-тримки та допомоги, ¡нституцмно'' комплiментapноcтi (вза-eмодоповнювaноcтi), якi iмaнентно влacтивi спадковим за-кономipноcтям вiтчизняноí оргаызаци.
Список використаних джерел
1. Предборський В.А. Теор1я т1ньово'[ економ1ки в умовах трансфор-мац1йних процес1в / В.А. Предборський. - К.: Задруга, 2014. - 400 с.
2. Предборський В.А. Неформальна економлка як сектор т1ньо-вого в1тчизняного економлчного простору / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в УкраМ зб. наук. пр. Науково-до-слщного економ1чного ¡н-ту М1н-ва економ1ки Укра'ни. - К., 2006. -Вип. 8. - С. 48-52.
3. Предборський В.А. Розбудова особливо'' форми елтно'' еконо-м1ки у систем! фактор1в т1ньових процес1в / В А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'н!: зб. наук. пр. Науково-до-сл!дного економ!чного ¡н-ту М!н-ва економ!ки та з питань европей-сько'' ¡нтеграцп Укра'ни. - К., 2005. - Вип. 4. - С. 49-54.
4. Барсукова С.Ю. Неформальная экономика и сетевая организация пространства в России [Електрон. ресурс] / С.Ю. Барсукова.
- Режим доступу: http://www.socio.ru/wr/00-1/Barsukova.htm.
5. Ветюн А. «Конвертацмы центри»: ¡нституцмы особливост i роль у т!ньов!й економщ / А. Встюн // Економ^а Укра'ни. - 2005. - №8.
- С. 12-19.
6. Гальчинський А. Суперечност реформ: у контекст цивтзацмно-го процесу / А. Гальчинський. - К.: Укра'нсью пропте', 2001. - 320 с.
7. Туган-Барановський М.1. Полiтичнa економт / М.1. Туган-Ба-рановський. К.: «Наукова думка», 1994. - 263 с.
8. Олейник А.Н. Тюремная субкультура в России: от повседневной жизни до государственной власти / А.Н. Олейник. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 418 с.
9. Наследие империй и будущее России / Под ред. А.И. Миллера.
- М.: Фонд «Либеральная миссия», Новое литер. обозрение, 2008.
- 528 с.
10. 1стори укра'нського козацтва / В.А. Брехуненко, Л.В. Войтович, О.Б. Головко та ¡н. - К.: Видавничий дом «Могилянська акаде-ми», 2011. - 799 с.
11. Предборський В.А. Корупци як системне явище в механ!зм! тг ньового розвитку соц^льно-економнних процесс / В.А. Предборський // Формування ринкових вщносин в Укра'н!: зб. наук. пр. На-уково-дослщного економтного ¡нституту М!н-ва економ!ки Укра'ни.
- К., 2007. - Вип. 2. - С. 23-27.
1 2. Огер Ч. Загальний стан та передумови розвитку ф!нансо-вого ринку в Укра'н! / Ч. Огер, X. Паттон. - К.: Financial Markets International, 2000. - 191 с.
I.K. ЧУКАБВА,
д.е.н., г.н.с., 1нститут економ1ки та прогнозування HAH Украни
Переваги та можлив1 шляхи ix реал1зацм щодо забезпечення розвитку нафтотранспортних систем Укра1ни в частит виконання
умов угоди з ЕС
У статт розглянуто можливостi розвитку нафтотранспортних систем Украни у cbítí виконання умов угоди з БС.
Ключов! слова: нафтотранспортн системи, мiжнародне с^вробпництво, угода з БС, маршрути транспортування.
И.К. ЧУКАЕВА,
д.э.н., г.н.с, Институт экономики и прогнозирования HAH Украины
Преимущества и возможные пути их реализации по обеспечению развития нефтетранспортных систем Украины в части исполнения
условий соглашения с ЕС
В статье рассмотрены возможности развития нефтетранспортных систем Украины в свете исполнения условий соглашения с ЕС.
© I.K. ЧУКАБВА, 2015
Формування ринкових вщносин в Укра'н1 № 11 (174)/2015
7
Ключевые слова: нефтетранспортные системы, международное сотрудничество, соглашение с ЕС, маршруты транспортировки.
I. CHUKAEVA,
PhD, g.n.s. Institute of Economics and Forecasting National Academy of Sciences of Ukraine
Benefits and possible ways of their implementation for the development of the oil transportation system of Ukraine regarding execution of the agreement with the EU
The article deals with the possibility of oil transportation systems of Ukraine in the light of the execution of the agreement with the EU.
Keywords: oil transportation system, international co-operation agreement with the EU, transport routes.
Постановка проблеми. В умовах розширення ЕС УкраУна вважае перспективним для розвитку двосторонньоУ сглвп-рац використання УУ транзитних можливостей. Мова йде про зосередження на територи краУни м1жнародних транспортних коридора, можливост Ух ефективного ¡нтегрування у транспорты системи Бвропи та АзГУ, Балтмського ¡ Чорно-морського регюыв. Територ¡eю УкраУни проходять чотири з десяти мжнародних транспортних коридор¡в, як входять в с¡тку загальноевропейських, два з п'яти евразмських транспортних коридора. УкраУна мае вс¡ можливост для участ¡ у вир¡шенн¡ широкого спектра проблем стосовно забезпечен-ня енергетичних потреб краУн Бвропи, у тому чи^ шляхом розвитку нафтотранспортних систем.
Лнал13 дослщжень та публшащй з проблеми. Серед вагомих наукових дослщжень з питань транзитного потенцв-лу УкраУни можна виокремити прац Н. Земляного, О. Волович, Г. Бурлаки, А. НовиковоУ, Л. СловЫськоУ та ¡нших [1-5]. Ана-лв останн¡х досл¡джень ¡ публ¡кац¡й дав можливють зробити висновок про те, що проблема енерготранзитного потенцв-лу УкраУни на сьогодн е недостатньо розробленою ¡ потребуе значного вдосконалення, особливо у свт сп¡впрац¡ з БС.
Метою статтi е досл¡дити сучасний стан енерготранзитного потенцвлу вуглеводн¡в УкраУни та перспективи його реалвацп в частин¡ виконання умов угоди з БС.
Виклад основного матерiалy. Важливий аспект виконання умов угоди з ЕС пов'язаний ¡з забезпеченням ¡нтер-есю УкраУни як держави-транзитера полягае в реал^аци в повн¡й м¡р¡ можливостей украУнських маршрут¡в транспорту-вання нафти. До числа головних вимог, як висуваються до маршрута транспортування, можна вщнести:
- багатовар¡антн¡сть поставок;
- економнну ефективн¡сть маршруту транспортування;
- пол™чну стаб¡льн¡сть та позитивний фЫансовоНнвес-тиц¡йний кл¡мат в державах-транзитерах;
- надмнють ¡ безпеку маршрут¡в транспортування.
Враховуючи головы вимоги до маршрута транспортування нафти, слщ визначити ступЫь в¡дпов¡дност¡ цим вимогам украУнських маршрута у пор¡внянн¡ з ¡ншими альтернатив-ними маршрутами транспортування нафти.
Суттевий недол¡к нафтопровщноУ системи УкраУни полягае в тому, що зовншыми надходженнями нафти вона пов'язана лише з роайською нафтопров¡дною системою, що призво-дить до монопольного положення Роси в сферах постачання нафти в УкраУну ¡ транзиту.
За умов майже повноУ залежност¡ вщ постачань енерго-носив з Роси заходи ¡з диверсифкаци джерел Ухнього над-
ходження повинн¡ розглядатися як ключовий елемент спвп-рац¡ з БС.
Розглянемо ресурсну базу краУн - потенцмних постачаль-ник¡в нафти в УкраУну (див. рис.] [6].
Як видно з даних рисунку, найбтыхл обсяги доведених запаса серед потенцмних постачальник¡в нафти в УкраУну ма-ють Сауд¡вська Аравт, 1ран, 1рак, Кувейт, ОАЕ, Рост та ЛЫя. Пор¡вняно менш¡ обсяги запаса мае Казахстан, Азербайджан, Бгипет та Туркменютан, але потенц^л цих краУн потребуе додаткового дослщження.
Розглянемо другий аспект проблеми, пов'язаний ¡з забезпеченням ¡нтересв УкраУни як держави-транзитера в контекст сп¡впрац¡ з БС.
Перспектива розвитку нафтотранспортноУ системи УкраУни та УУ подальша ¡нтеграц¡я в загальноевропейську мережу на-фтопровод¡в, перш за все, пов'язана з реалвацюю украУнськоУ частини Бвро-Аз¡атського нафтотранспортного коридору (БАНТК), а також ¡нтеграци нафтопровод¡в «Дружба» - «Адри».
Якнайшвидша п¡дтримка зацкавлених краУн у реал^аци украУнськоУ частини БАНТК, у тому чи^ й укладенням вза-eмовиг¡дних договор¡в на транзит ¡ постачання каспмськоУ нафти через УкраУну, буде сприяти послабленню залежност европейського ринку нафтопродукт¡в вщ постачання з краУн ОПЕК, а також його стаб^заци за рахунок пщвищення р¡вня конкуренту на ньому.
Беручи до уваги ситуацю на европейському ринку з поста-чальниками нафти ¡ численн¡ морськ¡ термЫали на узбережж¡, проекти транспортування кастйсько'У нафти через Чорне море в Центральну ¡ частково П¡вн¡чну Бвропу е найб¡льш привабли-вими для пошуку ринк¡в (постсоц¡ал¡стичн¡ краУни до того ж за-ц¡кавлен¡ в диверсифкаци джерел постачання нафти в межах програми входження до БвропейськоУ Сп¡вдружност¡].
Проект, запропонований УкраУною, досить оптимально виршуе цю проблему, починаючи з довжини маршруту постачання ¡ заюнчуючи тим, що УкраУна сама по соб¡ е великим ¡ досить перспективним ринком нафтовоУ сировини.
З огляду на насиченють нафтового ринку ПюденноУ Бвропи ¡ достатн¡сть морських термЫалв по европейському периметру, необхщно в¡дзначити, що в пошуку нових ринюв найб¡льш привабливо виглядають проекти транспортування кастйськоУ нафти з Чорного моря в Центральну ¡ частково Пщннну Бвропу.
У цьому зв'язку пропонований УкраУною проект Бвразм-ського нафтотранспортного коридору Баку - Супса - Одеса - Броди - Бвропа (БАНТК) досить оптимально виршуе за-вдання за багатьма параметрами:
8 Формування ринкових вщносин в УкраУн № 11 (174)/2015
Обсяги дoвeдeниx запаЫв нафти кра'|'н - пoтeнцiйниx eêcnopTepiâ нафти в Украину
- зменшення витpaт на тpaнcпopт за paxyнoк cкopoчен-ня дoвжини мapшpyтiв пocтaчaння (це пpaктичнo «пoвiтpянa пpямa» мiж «пpoдaвцями» i «пoкyпцями» нафти];
- мoжливicть пеpекaчyвaння нафти нaйкopoтшим шляxoм з Чopнoгo мopя в «пiвденнy» недoвaнтaженy гiлкy нaфтoпpo-вoдy «Дpyжбa», щo дoзвoляe пoдaвaти нaфтy на наф^пе-pеpoбнi зaвoди Cлoвaччини, Чеxiï, Угopщини, а пicля бyдiв-ництва кopoткиx cпoлyчниx нaфтoпpoвoдiв - на HПЗ Aвcтpiï, Hiмеччини та ^ix^x ^аУн 6вpoпи з пoдaльшим виxoдoм на пopт Oмiшaль (Xopвaтiя) на Aдpiaтичнoмy мopi;
- пpoдoвження нaфтoпpoвoдy Oдеca - Бpoди дo пoль-cькoгo мicтa Плoцьк пoeднye cиcтемy iз «зaxiднoю» гiлкoю нaфтoпpoвoдy «Дpyжбa» i дае виxiд нафти з Чopнoгo мopя на нoвi pинки Пoльщi, Hiмеччини i Бaлтiйcькoгo мopя (чеpез пopт Гдaнcьк y Пoльщi);
- двoтpyбнi дiлянки нaфтoпpoвoдy «Дpyжбa» y зaзнaчениx pa-йoнax дoзвoлять пеpекaчyвaти pociйcькy та кacпiйcькy нaфтy без змiшyвaння i таким чинoм збеpегти якicть кacпiйcькoï нафти;
- зaпpoпoнoвaний мapшpyт тpaнcпopтyвaння
нафти знaчнoю мipoю мoже виpiшити пpoблемy зменшення вaнтaжoпoтoкy нафти пpoтoкaми Бocфop i Дapдaнелли.
Дpyгим пеpcпективним нaпpямoм poзвиткy тpaнзитниx пoтyжнocтей е пpoект iнтегpaцiï нaфтoпpoвoдiв «Дpyжбa»
- «Aдpiя». Biн пеpедбaчae екoнoмiчнi та теxнoлoгiчнi зaxo-ди, мета якиx пoлягae в зaбезпеченнi зpocтaючoï пoтpеби в нaфтi y ^a^ax Центpaльнoï та Пiвденнoï 6вpoпи, а тагаж y тpaнcпopтyвaннi нафти дo глибoкoвoднoгo пopтy Oмiшaль (Xopвaтiя] з пoдaльшими мoжливocтями iï дocтaвки зацкав-леним ^аУнам 6вpoпи, а за cпpиятливиx екoнoмiчниx yмoв
- i дo C0A. Йoгo загальна дoвжинa - пoнaд 3QQQ км. Упpo-дoвж ycьoгo мapшpyтy вcтaнoвленo единий тapиф на тpaн-cпopтyвaння тoнни нафти на 1QQ км нaфтoпpoвoдy - $Q,64. Tapиф на пеpевaлкy тонни нафти в пopтy Oмiшaль - $2,5.
^д зазначити, щo нaфтoтpaнcпopтнa cиcтемa У^аУни мае pезеpвнi пoтyжнocтi, якi дoзвoляють знaчнo збiльшити oбcяги нaфтoтpaнзитy. Kpiм тoгo, «Дpyжбa» - «Aдpiя» iз виxoдoм на Oмiшaль пpaктичнo cтвopюe пеpший бaйпac нaвкoлo Бocфo-pa мapшpyтoм Пiвденний - Бpoди - Ужгopoд i дaлi - пo теpи-тopiï деpжaв-тpaнзитеpiв, який мoжнa викopиcтoвyвaти для тpaнcпopтyвaння нафти з Чopнoгo мopя в Cеpедземне.
Пpoект «Дpyжбa» - «Aдpiя» пoвнicтю вiдпoвiдae iнтеpеcaм Укpaïни та нацюнальнм cтpaтегiï мaкcимaльнo ефективнo-пэ викopиcтaння тpaнзитнoгo пoтенцiaлy нaшoï кpaïни. to6-тo, викopиcтoвyючи мoжливocтi нaявнoï нaфтoтpaнcпopтнoï cиcтеми eвpoпи, мoжнa пapaлельнo з pociйcькoю нaфтoю пoдaвaти ка^м^ку нaфтy в Oмiшaль та на низку нафто-пеpеpoбниx зaвoдiв, замщаючи oбcяги легкиx copтiв нафти.
У пеpcпективi як oдин iз вipoгiдниx вapiaнтiв нaдxoджен-ня нафти дo eвpoпи тpебa poзглядaти пocтaвки з близь-кocxiднoгo pегioнy в межax пpoгнoзoвaнoï pеaлiзaцiï пpoек-ту Джейxaн - Caмcyн (Typеччинa] та пoдaльше пеpевезення нафти тaнкеpaми дo теpмiнaлy y м. Пiвденний i дaлi нафто-пpoвoдoм Oдеca - Бpoди в нaпpямax Плoцьк (Пoльщa], Буд-кoвце (Cлoвaччинa], Biльгельмcгaфен (Hiмеччинa] та Фе-нешлiтке (Угopщинa].
Oднieю з гoлoвниx вимoг дo мapшpyтiв е ïx бaгaтoвapiaнт-нicть, тoбтo мoжливicть pеaлiзaцiï piзниx нaпpямкiв тpaн-cпopтyвaння в зaлежнocтi вiд вимoг cпoживaчa i cитyaцiï, яка cклaдaeтьcя на гoлoвниx pинкax нафти.
Haйбiльше вiдпoвiдaють цим вимoгaм pociйcькi мapшpyти тpaнcпopтyвaння нафти. Poзвинyтa нaфтoпpoвiднa cиcтемa, яка включае в cебе 48,5 тиа км нaфтoпpoвoдiв та пpямий виxiд дo великиx мopcькиx пopтiв як пiвнoчi, так i пiвдня, в найбтыхлй мipi дoзвoляe Pociï мaневpyвaти шляxaми пocтa-вoк нафти. Плани пoдaльшoгo poзвиткy цieï cиcтеми poблять iï ще бiльш гнyчкoю, poзвинyтoю i незaлежнoю. Дo вад po-ciйcькиx мapшpyтiв мoжнa вiднеcти надання пpiopитетy най-бiльш екoнoмiчнo ефективнoмy нaпpямкy - на Hoвopociйcьк. ^стачання нафти в цей пopт як з пiвнoчi Pociï, так i з Ka-зaxcтaнy (KTK та rnmi] та Aзеpбaйджaнy мoжyть cягнyти 8Q-1QQ мли. тoнн за pk У тoй же чac деяка oбмеженicть пo-дaльшиx нaпpямкiв тpaнcпopтyвaння (дo певнoгo чacy ттьки мopем, пoтiм, за yмoви бyдiвництвa нaфтoпpoвoдiв, якi o6-минають тypецькi пpoтoки тiльки в пiвденнoмy нaпpямкy) i oбмеженi мoжливocтi пpoтoк Бocфop i Дapдaнелли (як за oбcягaми пpoпycкaння нафти, так i за тоннажнютю тaнкеp-нoгo флoтy] cтaвилo певнi пеpешкoди pеaлiзaцiï циx мapш-pyтiв (пoв'язaниx iз Hoвopociйcькoм] i, певнo, не дoзвoлять певнoю мipoю pеaлiзyвaти екoнoмiчнi вигoди циx мapшpyтiв. Oдним iз мoжливиx шляxiв виpiшення цieï пpoблеми е вига-
Формування ринкових вiднocин в Укра'|'ы № 11 (174)/2015
g
pиcтaння як мapшpyтiв пoдaльшoгo тpaнcпopтyвaння мoж-ливocтeй yкpaïнcькиx cиcтeм тpaнcпopтyвaння нaфти: тв-дeннoí' гiлки нaфтoпpoвoдy «Дpyжбa», нaпpямкy нa Oдecy тa нaфтoпpoвoдy Oдeca - Бpoди.
Ùe oдин нeгaтивний пpoяв викopиcтaння виключнo pocM-^^x мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння нaфти пoв'язaний з цт-кoм cпpaвeдливим бaжaнням дepжaв - видoбyвaчiв нaфти (цe cтocyeтьcя Kaзaxcтaнy, Aзepбaйджaнy тa iншиx пpикac-пiйcькиx дepжaв] дo нeзaлeжнocтi i дивepcифiкaцií' мapшpy-тiв тpaнcпopтyвaння нaфти.
Укpaïнcькa нaфтoтpaнcпopтнa мepeжa (бiльш нж 4,O тиc. км нaфтoпpoвoдiв i 5O млн. т нaфти тpaнзитy, з ниx близькo 1O ™c. тoнн чepeз мopcькi пopти] тeж y дocтaтнiй мipi вiдпoвiдae вимoгaм бaгaтoвapiaнтнocтi i дoзвoляe тpaнcпopтyвaти нaфтy як в пiвдeннoмy, тaк i в пiвнiчнoмy нaпpямкax.
Пeвнoю мipoю гapaнтoвaнa бaгaтoвapiaнтнicть нaпpямкiв пocтaчaнь кacпiйcькoï нaфти iз Kaзaxcтaнy (викopиcтaння як pocto^^x мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння нaфти, KTK, тaк i тpaнcкacпiйcькиx шляxiв з пoдaльшим тpaнcпopтyвaнням зa мapшpyтaми Aзepбaйджaнy) i Aзepбaйджaнy. Icнyючi oбмe-жeння вapiaнтiв тpaнcпopтyвaння кacпiйcькoï нaфти CTocy-ютьcя здeбiльшoгo кoнтpoлю нaд цими мapшpyтaми, який е зaгaлoм pociйcьким (зa виключeнням мapшpyтy Бaкy - C^-ca i мaйбyтньoгo мapшpyтy Бaкy - Джeйxaн].
Ùo cтocyeтьcя iншиx мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння, тo ^ту-aцiя з бaгaтoвapiaнтнicтю тут мae пeвнi oбмeжeння. Maprn-pyти Koнcтaнцa - Tpiecт, Бypгac - Aлeкcaндpyпoлic тa Бypгac - Bлopa пpив'язaнi лишe дo пiвдeннoeвpoпeйcькoгo (нaвiть cyro Бaлкaнcькoгo] pинкy нaфти. Bиxiд нa бiльш пoтyжнi pин-ки твдня (Гeнyя] чи пiвнoчi 6вpoпи пoтpeбye викopиcтaння дoдaткoвиx нaфтoпpoвoдiв чи мopcькиx тpaнcпopтниx пepe-вeзeнь, щo пoзнaчитьcя нa витpaтax циx мapшpyтiв.
!н1±юю вимoгoю дo мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння нaфти е cтaбiльнa пoлiтичнa cитyaцiя в кpaïнax-yчacникax циx пpo-eктiв. ^вы кoнфлiкти piзниx piвнiв пpитaмaннi вам пpo-eктaм. Зaгocтpeння icнyючиx пoлiтичниx пpoтиpiч (зaгpoзa вoeнниx кoнфлiктiв, дивepciй тa пpипинeння пocтaчaнь зa пoлiтичними мoтивaми] мoжe cтaти вaгoмoю пepeшкoдoю для тpaнcпopтyвaння нaфти.
Kpiм tord, icнyвaння пoлiтичниx зaгpoз, нa нaшy думку, бу-дe cпpияти peaлiзaцiï дeкiлькox piзниx пpoeктiв у зaлeжнocтi вiд пoлiтичнoí' cпpямoвaнocтi дepжaв i кoмпaнiй-iнвecтopiв. A фiнaнcoвi мoжливocтi i cпpийняття пeвнoгo pизикy з 6o^ iнвecтopiв будуть гoлoвними фaктopaми peaлiзaцiï мapшpy-тiв, у тoмy чи^ i yкpaïнcькиx.
У тaкiй cитyaцiï oдним з гoлoвниx зaвдaнь для Укpaïни е впeвнeнe пpocyвaння нa шляxy pинкoвиx пepeтвopeнь i пo-бyдoви дeмoкpaтичнoгo cycпiльcтвa, якe пeвнoю мipoю бу-дe гapaнтyвaти пpиxiд cтpaтeгiчниx iнвecтopiв i, як нacлiдoк, бyдe мaти бiльшi мoжливocтi зa cтвopeння взaeмoвигiдниx тpaнcпopтниx мapшpyтiв чepeз Укpaïнy.
Ùe oднoю вимoгoю дo мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння е га-paнтyвaння пeвнoгo (дocтaтньo виcoкoгo] piвня бeзпeки тpaн-cпopтyвaння. Taкi вимoги тopкaютьcя ycix мoжливиx acпeктiв бeзпeки (пoлiтичнoï, тexнiчнoï, eкoлoгiчнoï, ceйcмiчнoí' тa Ы-шиx]. I якщo тexнiчнi i eкoлoгiчнi pизики пeвнoю мipoю будуть пpиблизнo piвними i зaлeжaть вщ piвня тexнoлoгiчнoгo зa-бeзпeчeння cпopyджeння i eкcплyaтaцiï нaфтoпpoвoдiв, piвeнь
ceйcмiчнoгo pизикy бyдe piзним для piзниx мapшpyтiв тpaн-cпopтyвaння i е дocтaтньo знaчнoю зaгpoзoю пpипинeння eкcплyaтaцií' нaфтoпpoвoдy. Пpoвeдeнi poзpaxyнки ceйcмiч-нoгo pизикy пoкaзyють, щo y^ah^M мapшpyти тpaнcпopтy-вaння нaфти знaчнo бтых^ вiдпoвiдaють вимoгaм ceйcмiчнoï бeзпeки тpaнcпopтyвaння, нiж iншi. Ceйcмiчний pизик тaкиx мapшpyтiв, як Бaкy - h^opoc^^^ Koнcтaнцa - Tpiecт тa Бa-ку - Cyпca, мoжнa вpaxoвyвaти як cepeднiй, yтiм мoжливicть ceйcмiчниx пoшкoджeнь тут в дeкiлькa paзiв (3-5] вищa, нiж yкpaïнcькoгo. Ceйcмiчний pизик мapшpyтiв Бypгac - Bлepa, Бypгac - Aлeкcaндpyпoлic тa Бaкy - Джeйxaн е знaчним (в 1O paзiв бiльшим, нiж мapшpyтy Oдeca - Бpoди]. Cлiд зaзнaчи-ти, щo cyчacнi мoжливocтi ceйcмiчнoгo бyдiвництвa дoзвoля-ють дoвecти piвeнь ceйcмiчнoí' бeзпeки нaфтoпpoвoдiв дo B-9 бaлiв. У тoй œe чac тaкe бyдiвництвo пoтpeбye знaчнo бтых^ кoштiв, якi щe бiльшe здopoжчaть i бeз тoгo дopoгi пpoeкти, cyттeвo знизивши ïx eкoнoмiчнy eфeктивнicть.
I нapeштi, вaжливe знaчeння мae тaкoж eкoнoмiчнa eфeк-тивнicть мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння нaфти.
Eкoнoмiчнi oцiнки eфeктивнocтi мoжливиx мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння нaфти пpoвeдeнi piзними aвтopaми для пpaктичнo вcix aльтepнaтивниx вapiaнтiв. Moжнa видiлити дeякi зaгaльнoвизнaнi цiнoвi cпiввiднoшeння тpaнcпopтy-вaння нaфти, пpийнятi для вcix пpoeктiв:
- тpaнcпopтyвaння нaфти мopcьким шляxoм кoштye дe-шeвшe, нiж тpaнcпopтyвaння нaфтoпpoвoдoм у poзpaxyнкy нa oдиницю вiдcтaнi;
- тpaнcпopтyвaння зaлiзничним тpaнcпopтoм кoштye дo-poжчe, нiж тpyбoпpoвoдoм;
- тpaнcпopтyвaння пpoдyктiв пepepoбки нaфти oбxoдитьcя дeшeвшe, нiж caмoí' нaфти;
- збiльшeння пoтyжнocтi нaфтoпpoвoдy зaбeзпeчye бiльш cпpиятливi eкoнoмiчнi yмoви тpaнcпopтyвaння i мeншi тpaн-cпopтнi тapифи.
Kpiм тoгo, пopяд з oцiнкoю витpaт нa тpaнcпopтyвaння нa-фти нeoбxiднo вpaxoвyвaти вapтicть 'ff видoбyткy, якa мae знaчнi кoливaння в зaлeжнocтi вiд peгioнy видoбyткy.
Пщ чac зpocтaння цiн нa нaфтy cтae дoцiльними тa випд-ним здiйcнeння ïï видoбyткy тaм, дe coбiвapтicть видoбyткy вiдпoвiдae cвiтoвiй го^юню^. Coбiвapтicть видoбyткy бa-peлi нaфти нa poдoвищax пpoвiдниx cвiтoвиx видoбyвниx pe-гioнiв пoдaнo в тaбл. 1.
Baжливy poль у вибopi мapшpyтy вiдiгpaють тpaнcпopтнi тapифи piзниx мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння нaфти. Tapиф е пoтyжним тa eфeктивним мexaнiзмoм кoнкypeнтнoï 6opo^-би зa мapшpyти тpaнcпopтyвaння нaфти. Biн пoвинeн вщ-cтeжyвaти тeндeнцiï нa pинкy тpaнcпopтyвaння нaфти тa пщ-тpимyвaти кoнкypeнтocпpoмoжнicть y^a^^^x мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння нaфти.
Kpiм тoгo, вaжливy poль у вибopi мapшpyтy тpaнcпopтy-вaння вiдiгpaють oбcяги кaпiтaлoвклaдeнь, якi нeoбxiднi для peaлiзaцiï мapшpyтy.
Як пoкaзyють poзpaxyнки, нaйбiльш eфeктивними е пpo-eкти, якi мaють нaйбiльш близький виxiд дo мopя - гoлoвнi мaгicтpaлi тpaнcпopтyвaння нaфти. Для ^afa - видoбyвa-чiв нaфти, якi нe мaють тaкoгo виxoдy aбo вiн знaчнo вiддa-лeний вiд мicця видoбyткy, пoтpiбнi знaчнi витpaти нa peaлi-зaцiю мacштaбниx пpoeктiв тpaнcпopтyвaння нaфти. Цтгам
10 Фopмyвaння pинкoвиx вiднocин в yKpami № 11 (174)/2015
Taблиця 1. Coбiвapтicть видoбутку нaфти у дeякиx peгioнax cвiту*
Kpa'rna (peгioн) видoбутку Дiaпaзoн вapтocтi видoбутку, $/6ap
Cayдiвcькa Apaвiя Q,5-1
Ipaн Q,5-1
Ipaк Q,5-1
Kyвейт 1-2
OAE (на cyixii] 2,5-3,75
Kacпiйcьке мopе 3-4
Лiвiя 3-5
Hiгеpiя 3-5
Mекcикa 3-5
Iндoнезiя 5-8
Pociйcькa Федеpaцiя 5-1Q
Пiвнiчне мopе 12-2Q
C0A (Зaxiдний Tеxac) 17-19
C0A (Aляcкa] 6-7
Kaнaдa 2Q-25
* За [7].
oчевиднo, щo фа'ни чи гампани, вкладаючи дocтaтньo велик кoшти в pеaлiзaцiю тaкиx кaпiтaлoeмниx пpoектiв, жада-ють пoвеpнення ^oix вкладень i oтpимaння певниx пpибyт-кiв, y бaгaтьox випaдкax незважаючи на пoлiтичнi кoнфлiкти та мoжливi кoливaння цiн на pинкy нафти. За певниx yмoв виcoким piвнем екoнoмiчнoï ефективнoc-тi вiдзнaчaютьcя i у^а^ью мapшpyти тpaнcпopтyвaння нафти, ocoбливo в нaпpямкy Пiвденнoï та Центpaльнoï 6вpoпи. Bтiм геoпoлiтичнi iнтеpеcи великиx деpжaв мoжyть пpевaлю-вати над чиcтo екoнoмiчними чинниками i стати виpiшaль-ними y pеaлiзaцiï мapшpyтiв тpaнcпopтyвaння. Cлiд зазначити, i^o poзглянyтi вимoги дo мapшpyтiв тpaн-cпopтyвaння нафти взaeмoпoв'язaнi. Haпpиклaд, вдоутнють бaгaтoвapiaнтнocтi шляxiв пocтaчaння нафти знaчнo збть-шуе pизик пpипинення екcплyaтaцiï мapшpyтy тpaнcпopтy-вання в paзi зaгocтpення пoлiтичнoï cm'ya^i', aбo виникнення теxнiчниx aвapiй (теxнoлoгiчниx, cейcмiчниx та шшиж). Moжливi випадки пpипинення етеплуатаци пoзнaчaтьcя на екoнoмiчнiй ефективнocтi пpoектy щo, cвoeю чеpгoю, пo-знaчитьcя на зaбезпеченнi певнoгo piвня безпеки мapшpyтy. Загальна ^туа^я з вiдпoвiднoю pеaлiзaцieю циx вимoг на-дана в табл. 2. Як виднo з табл. 2 та пpoведенoгo aнaлiзy, на cyкyпнoc-тi poзглянyтиx вимoг у^а^ью мapшpyти тpaнcпopтyвaння нафти цтгам кoнкypентocпpoмoжнi i здебiльшoгo вiдпoвiдa-ють вимoгaм дo тpaнзитy нафти. Для pеaлiзaцiï пеpевaг y^a^^^x мapшpyтiв тpaнcпopтy-вання нафти неoбxiднo: - oптимiзyвaти деpжaвнy пoлiтикy y cфеpi тpaнзитy нафти, в paмкax яга''', зoкpемa, oпpaцювaти меxaнiзми зacтocyвaння гнyчкoï та кoнкypентocпpoмoжнoï cиcтеми тapифiв на тpaн-зит вyглевoднiв; - нopмaтивнo вpегyлювaти пopядoк фopмyвaння cтpaте-гiчниx запаав пaливниx pеcypciв на випaдoк блoкyвaння aбo пpизyпинення iмпopтy з oглядy на пoглиблення кoнфлiктy з Pocierci, як oдним з ocнoвниx пocтaчaльникiв нафти та на-фтoпpoдyктiв дo Укpaïни; - пpoвеcти пеpегoвopи з пoтенцiйними cпoживaчaми нафти, яка тpaнcпopтyeтьcя теpитopieю Укpaïни дo Пoльщi, Cлoвaччини та Чеxiï, з метою визначення yмoв i cтpoкiв укла-
Taблиця 2. Koмплeкcнe пopiвняння гoлoвниx мapшpутiв тpaнcпopтувaння нaфти*
Гoлoвнi вимoги дo мapшpутiв
Mapшpут тpaнcпopтувaння бaгaтoвapiaнтнicгь пoлiтичнa cтaбiльнicть eкoнoмiчнa eфeктивнicть бeзпeкa
Пocтaчaння pocié^^'i нaфти
БТС Cеpедня Bиcoкa Cеpедня Bиcoкa
«Дpyжбa» Bиcoкa Bиcoкa Cеpедня Bиcoкa
Ha Hoвopociйcьк Cеpедня Cеpедня Bиcoкa Bиcoкa
Пocтaчaння нaфти Kacпiю
Ha Hoвopociйcьк (KTK та чеpез Pociю] Cеpедня Hе гapaнтoвaнa Bиcoкa Bиcoкa
Баку - Hoвopociйcьк Cеpедня Hе гapaнтoвaнa Bиcoкa Cеpедня
Баку - Cyпca Cеpедня Cеpедня Cеpедня Cеpедня
Баку - Джейpaн Cеpедня Hе гapaнтoвaнa Mac великi poзбiжнocтi ^ гapaнтoвaнa
Пpoдoвжeння мapшpутiв
Oдеca - Бpoди Bиcoкa Bиcoкa Cеpедня/Bиcoкa Bиcoкa
Koнcтaнцa - Tpiecт Cеpедня Cеpедня Cеpедня Cеpедня
Бypгac - Oлекcaндpyпoлic ^зька Cеpедня Cеpедня Hизькa
Бypгac - Bльopa Hизькa Hе гapaнтoвaнa Cеpедня ^зька
Фopмyвaння pинкoвиx вдюсин в УкpaÏнi № 11 (174)/2015 11
дання npoTOKcrniB про нам1ри щодо транспортування нафти з використанням тpубoпpoвiдниx потужностей Укра'ни. При цьому дoцiльнo акцентувати 'хню увагу на тому, що реалЬ зацiя Рoсieю пpoектiв будiвництва тpубoпpoвoдiв БТС-2 та ССТ0 з високою ймoвipнiстю спричинить скорочення поста-чань нафтопроводом «Дружба» до держав Схщно'' Бвропи;
- налагодити бтьш тюну спiвпpацю в енеpгетичнiй сфеpi у рамках Ыщативи БС «Сxiдне партнерство»;
- активiзувати спiвпpацю в рамках концепцп Балто-Чор-номорського енергетичного простору, одним ¡з елементiв якого е постачання нафти до кра'н БС трубопроводом 0деса - Броди (проект Бвpoазiатськoгo нафтотранспортного коридору). 0працювати мoжливi меxанiзми врегулювання тех-нолопчних ускладнень, пов'язаних з одночасним прокачу-ванням важких та легких сорлв нафти;
- iнiцiювати проведення ^формац^но'' кампанiï про переваги в^чизняно'' нафтотранспортно'' системи при поста-чанн енергоносив до кра'н БС, акцентуючи увагу на тому, що пopiвнянo з ¡ншими маршрутами у Чорноморському басей-нi, укра'нський напрямок не потребуе значних iнвестицiй з огляду на наявнють готово'' iнфpастpуктуpи (0деса - Броди).
Висновки
lнтегpацiя укра'нсько'' енергосистеми до европейсько'' е складовою стратепчно'' мети Укра'ни про входження до БС.
Укра'на мае потужний енерготранзитний пoтенцiал, який повинен стати стратепчним opieнтиpoм розвитку нафтового комплексу для зменшення енергетично'' залежнoстi та забез-печення нацioнальниx iнтеpесiв. 1сную^ тpанзитнi системи на-фтoпpoвoдiв та 'х подальший розвиток е важливим фактором надiйнoстi i безпеки енергозабезпечення та евроЫтеграци.
Гарантування безпеки поставок енергетичних продук^в мае досягатися через диверсифкац1ю джерел i маршру^в постачання вуглеводнлв в Укра'ну шляхом участ у мiжна-родних проектах транспортування вуглеводнлв до бвропи. Ui прюритетнл позицп забезпечують подальший розвиток транзитного потен^алу, що позитивно вплине на розвиток нацЬ онально' економки, дозволить збiльшити iнвестицiйнi потоки та пщвищить рiвень енергетично' безпеки Укра'ни.
Список використаних джерел
1. Земляний Н. Чинники безпеки нафтопровод1в при вибор1 варин-т1в диверсиф1кацп постачання нафти в Укра'ну/ Н. Земляний, В. Ба-ранн1к [Електрон. ресурс]. - Режим доступу:http://www.db.niss.gov.ua
2. Волович О. Перспективи диверсифкаци джерел постачання енергоносив в Укра'ну / О. Волович // Нацюнальний ¡н-т страте-г1чних досл¡джень. [Електрон. ресурс]. - Режим доступу: http://www. niss.gov.ua/Monitor/mart2009/5.htm.
3. Бурлака Г.Г. Новое в нефтегазообеспечении стран Евросоюза: опыт для Украины / Г.Г. Бурлака // Нефть и газ. - 2001. - №4. -С. 46-53.
4. Новикова A.M. Проблемы создания Евро-Азиатского нефте-транспортного коридора / A.M. Новикова // Зб. наукових праць мжнародно' науково-практично' конференци «Полтичы, економт-ы та еколопчы проблеми енергетично' безпеки i транспортування енергоресурсв в Укра'нл». - К.: РВПС Укра'ни НАН Укра'ни, 2001.
5. Славинская Л. Мировой рынок нефти: состояние и перспективы / Л.Славинская // Нефтегазовая вертекаль. - 2001. - №16. - С. 51-54.
6. EIA World Proved Reserves of Natural Gas and Oil, Most Recent Estimates, January 18, 2006 за даними Oil&Gas Journal станом на 01.01.2006 р.
7. IEA «Oil and Gas Investment Outlook», London, 5 February 2012
OB. ГОДОВАНЕЦЬ,
к.е.н., доцент, Терноп'тьський нацюнальний економ1чний университет
Фшансово-економ1чний мехашзм здшснення митного контролю
Досл'джено теоретична питання формування ф'нансово-економ'нного механизму здйснення митного контролю. Ви-значено, що у несприятливих умовах для проведення реформ в економ'мному секторi Укра'ни ¡1' фнансов1 ¡нтереси мають вплив на формування на^йно'' системи митного контролю як важливого елементу забезпечення економiчноï безпеки держави. Виокремлено фактори з^йснення ефективного митного контролю в контекст спрощення митних процедур.
Ключов1 слова: митн платежi, митний контроль, фнансова полiтика, фiскальнi органи.
А.В. ГОДОВАНЕЦ,
к.э.н., доцент, Тернопольский национальный экономический университет
Финансово-экономический механизм осуществления
таможенного контроля
Исследованы теоретические вопросы формирования финансово-экономического механизма осуществления таможенного контроля. Определено, что в неблагоприятных условиях для проведения реформ в экономическом секторе Украины ее финансовые интересы влияют на формирование надежной системы таможенного контроля как важного элемента обеспечения экономической безопасности государства. Выделены факторы осуществления эффективного таможенного контроля в контексте упрощения таможенных процедур.
Ключевые слова: таможенные платежи, таможенный контроль, финансовая политика, фискальные органы.
A. GODOVANETS,
PhD in economics, associate professor, Ternopil National Economic University
Financial and economic mechanism of realization of customs control
The theoretical issues of formation of financial and economic mechanism of realization of customs control are investigated. It is determined that in unfavorable conditions for conducting reforms in economic sector of Ukraine its financial interests have
12 Формування ринкових вщносин в Укра'н1 № 11 (174)/2015
© О.В. ГОДОВАНЕЦЬ, 2015
