CC BY
26
УДК 613.644:616.831.5-037
С.В. Гринюк, Т.Д. Матешчук
https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142337
ПЕРЕДУМОВИ РОЗРОБКИ СИСТЕМИ ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ЦЕРЕБРОВАСКУЛЯРНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ХВОРИХ НА В1БРАЦ1ЙНУ ХВОРОБУ В1Д Д11 ЗАГАЛЬНИХ В1БРАЦ1Й У П1СЛЯКОНТАКТНОМУ ПЕР1ОД1
МОЗ Украгни, ДУ «Украгнський науково-до^дний тститут промисловог медицини» (дир. - д. мед. н. Т.А. Ковальчук)
вул. Виноградова, 40, Кривий Рг Дтпропетровська обл., 50096, Украгна Health Ministry of Ukraine, SE «Ukrainian Research Institute of Industrial Medicine» Vinohradova, 40, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50096, Ukraine e-mail: svgrin73@gmail.com
Ключовi слова: вiбрацiйна хвороба, загальна вiбрацiя, цереброваскулярт захворювання, тсляконтактний перюд, хворi, прогнозування, антропометричнi показники, показники системног гемодинамЫи Ключевые слова: вибрационная болезнь, общая вибрация, цереброваскулярные заболевания, послеконтактний период, больные, прогнозирование, антропометрические показатели, показатели системной гемодинамики Key words: vibration disease, whole-body vibration, cerebrovascular diseases, post-exposure period, patients, forecasting, anthropometric indicators, indicators of systemic hemodynamics
Реферат. Предпосылки разработки системы прогнозирования развития цереброваскулярных заболеваний у больных вибрационной болезнью от действия общих вибраций в постконтактном периоде. Гринюк С.В., Матвейчук Т.Д. Здоровье работающего населения является важной характеристикой экономического и социального состояния страны. Профессиональные заболевания по данным ВООЗ являются причиной 1,7 млн случаев смерти в мире. Третье место в структуре профессиональной заболеваемости занимает вибрационно-шумовая патология (5-18%). В этой группе случаи вибрационной болезни (ВБ) составляют 60-70%. В структуре болезней системы кровообращения (БСК) среди взрослого населения цереброваскулярные заболевания (ЦВЗ) занимают третье место после гипертонической болезни и ишемической болезни сердца и составляют 16,8%. Смертность от ЦВЗ занимает 4-е место в мире. Для разработки прогноза возникновения ЦВЗ у больных ВБ от общей вибрации нами проанализирован ряд антропометрических и физиологических показателей, патогенетически связанных с действием этого вредного фактора. Проведено углубленное стационарное обследование 179 больных вибрационной болезнью (149 работников горнорудных предприятий с открытым способом добычи полезных ископаемых, больных вибрационной болезнью от общей вибрации без ЦВЗ, и 30 больных, у которых также диагностированы ЦВЗ). Доказана диагностическая ценность отдельных антропометрических показателей и показателей системной гемодинамики (артериального давления) при ВБ от общей вибрации и ЦВЗ у этих больных. Повышенный вес тела с распределением жира по абдоминальному типу повышает риск раннего возникновения ВБ и ЦВЗ. Определена закономерность зависимости возникновения артериальной гипертензии (повышение АД выше уровня 140/86 мм рт. ст.) с длительностью вредного действия вибрации. При этом доля работников с оптимальными цифрами АД уменьшается с возрастанием длительности действия общей вибрации. Таким образом, показатели метаболизма и артериального давления могут быть использованы для дальнейшего построения прогнозных моделей развития ЦВЗ у больных ВБ от общей вибрации.
Abstract. Prerequisites for the development of forecasting system of cerebrovascular diseases development in the patients with vibration disease caused by the actions of the whole-body vibration in the post-exposure period. Hryniuk S., Matviichuk T. The health of the working population is an important characteristic of the economic and social state of the country. Occupational diseases according to WHO is the cause of 1.7 million deaths in the world. The third place in the structure of occupational morbidity is occupied by vibration-noise pathology (5-18%). In this group, cases of vibration disease (VD) make up 60-70%. In the structure of diseases of the circulatory system (DCS) among the adult population, cerebrovascular diseases (CVD) rank third after hypertension and coronary heart disease and make up 16.8%. Death rate from CVD takes the 4th place in the world. To develop a forecast for the emergence of CVD in patients with VD caused by whole-body vibration, we analyzed a number of anthropometric and physiological indicators. There was performed a profound inpatient examination of 179 patients with VD (149 workers of mining
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
65
enterprise with surface mining operations with VD caused by whole-body vibration without CVD and 30 patients with diagnosed CVD in addition to CVD). The diagnostic value of individual anthropometric indicators and indicators of systemic hemodynamics (arterial pressure) in VD caused by whole-body vibration and CVD in these patients was proved. Increased body weight with fat distribution by the abdominal type increases the risk of early VD and CVD occurrence. The regularity of dependence of arterial hypertension onset (increase of blood pressure above the level of 140/86 mm Hg) with the duration of the harmful effect of vibration was determined. At the same time, the share of workers with optimal blood pressure figures decreases with increasing duration of the action of the whole-body vibration. Thus, the metabolic and blood pressure indicators can be used to further construct predictive models for the development of CVD in patients with VD caused by whole-body vibration.
Здоров'я працюючого населення е важливою характеристикою економiчного та сощального стану кра!ни. Професшш захворювання, за да-ними ВООЗ, е причиною 1,7 млн випадюв смерт^ що в 4 рази бшьше, шж смертнють вщ нещасних випадюв на виробництвь Щорiчно у свт рееструеться понад 160 млн випадюв нових професшних захворювань [3].
В Укра!ш найбшьша кшькють професшних захворювань рееструеться у вугшьнш промисло-восп. Друге рангове мюце посщае металургшна промисловють (1,0 - 9,9% вщ загально! кшь-костi). Рiвень професшно! захворюваностi за перiод з 2001 по 2012 роки був 1,2-5,7 випадку захворювань на 10 тис. працюючих [7].
За даними кластерного аналiзу всiх областей Укра!ни за кшькютю зареестрованих щорiчно професiйних захворювань найбшьша кшькють випадкiв (надвисокий i високий рiвень) зарее-стрована в Донецькш, Днiпропетровськiй, Лу-ганськiй та Львiвськiй областях.
Зi всiх пращвниюв, зайнятих у прничо-металургiйному комплекс Укра!ни, бiльше нiж 36% працюють у шкiдливих умовах, а на ок-ремих пiдземних пiдприемствах ця цифра сягае 70% i з роками, за даними атестацп робочих мюць, не змiнюеться, бо це зумовлено важкими прничо-геолопчними умовами i можливостями технологiчного обладнання. Як наслщок цього рiвень професшно! захворюваностi не зни-жуеться з роками, навт зростае. Найбiльша кiлькiсть випадкiв припадае на захворювання органiв дихання, що викликаш дiею пилу (пнев-моконюз та хронiчний бронхiт), на як припадае 40-65% щорiчно зареестрованих в Укра!ш про-фесiйних захворювань. Друге мюце посщають хвороби кютково-м'язово! системи - 20-25% ви-падкiв у загальнш структурi. Трете рангове мюце в структурi захворюваностi посiдае вiбрацiйно-шумова патологiя, на не! припадае 5-18% загально! кшькосп професшних захворювань. У цш групi випадки вiбрацшно! хвороби (ВХ) становлять 60-70%, iншi 30-40% - це випадки нейросенсорно! приглухуватостi. Частка вiбра-цшно! хвороби в загальнiй структурi профза-
хворюваностi сягае останнiми роками 3-14% загально! кшькосп випадюв [3].
Проблемi дi! вiбрацi! на органiзм людини, розвитку вiбрацiйно! хвороби присвяченi чи-сленнi дослiдження. Так, iноземними фахiвцями розроблялися питання оцiнки, визначення та вимiрiв експозицi! загально! вiбрацi! (ЗВ), !! впливу на рiзнi органи й системи оргашзму людини, зокрема зв'язку впливу загально! вiбрацi! та розвитку порушень з боку м'язово! системи, суглобiв, хребта, визначенню ризиюв цiе! патологi!. Зустрiчались також поодиною дослiдження, присвяченi ризику розвитку сер-цево-судинних порушень та iнфаркту мюкарда при дi! локально! i загально! вiбрацi!.
За матерiалами фiзiологiчних дослщжень в умовах виробництва й експерименту, а також вивчення стану здоров'я рiзних професiйних груп встановлена залежнiсть ступеня ризику вiб-рацiйних порушень вщ доз вiбрацiйних наван-тажень й обгрунтоваш кiлькiснi критерi! для прогнозування i профiлактики, визначений i обгрунтований безпечний рiвень загально! вiб-раци, а також розкритi особливостi патогене-тичних механiзмiв формування вiбрацiйних порушень на пiдставi визначення послiдовностi включення в патолопчний процес вестибулярного аналiзатора з вестибуло-корковими, мотор-ними, вегетативними лiмбiчними проекцiями з урахуванням дегенеративно-дистрофiчних змiн хребта (остеохондроз) i перебудови функцiо-нального опто-вестибуло-спинального комплексу.
Проблема розвитку цереброваскулярних за-хворювань, спричинених дiею виробничо! загально! вiбрацi!, у доступнш зарубiжнiй лiтера-турi та електронних ресурсах розглядалася мало.
Довести виключну роль впливу загально! вiбрацi! в генезi церебрального ангiодисто-шчного синдрому вельми складно, вважаючи на малу специфiчнiсть його клiнiко-функцiональних проявiв.
Бiльшiсть дослiджень присвяченi розгляду донозолопчних проявiв та розвитку вiбрацiйно! хвороби, критерiям дiагностики та лiкування до припинення контакту хворих зi шюдливим
впливом вiбрацiй. Дослщження катамнестичного перiоду вiбрацшно! хвороби за останнi роки проводилися поодиною. Було доведено, що припинення контакту з вiбрацieю сприяе достовiрному регресу патолопчно! симптоматики у значно! частини хворих. Дiапазон вщновлення пошкоджених функцiй та органiв залежить вщ стади вiбрацшно! хвороби, при якш хворi припиняють контакт з вiбрацiею. Процес вiдновлення функцiй та систем спостер^аеться в першi 3 роки припинення контакту з вiбрацiею, хоча повного вщновлення пошкоджених функцш не вiдбуваеться. У подальшому позитивна ди-намiка компенсаторно-вiдновних функцiй, незва-жаючи на реабiлiтацiйну терапiю, практично вщсутня, покращення клiнiки та даних функ-цiональних дослiджень вiдмiчене не було.
Порушення церебрально! гемодинамiки е одним з основних синдромiв вiбрацiйноl хвороби. Цереброваскулярнi порушення, як прояви вiбрацiйноl хвороби, е властивими як для ди локально!, так i загально! вiбрацi!, хоча в остан-ньому випадку бiльшою мiрою. Однак вплив загально! вiбрацi! на мозковий кровооб^ у катамнестичному перiодi вивчено недостатньо. Це е актуальним, тим бiльше, що в структурi неврологiчно! захворюваностi в Укра!нi за да-ними поширеностi та медико-сощально! значу-щостi перше та друге мюце в структурi смерт-ност населення пiсля iшемiчно! хвороби серця посщають саме цереброваскулярнi захворювання (ЦВЗ).
У 2015 р. в Укра!ш хвороби системи кро-вообiгу (ХСК) становили за поширенютю 30,9% вщ усiх захворювань. У структурi ХСК серед дорослого населення ЦВЗ посщають трете мюце тсля гiпертонiчно! хвороби та iшемiчно! хвороби серця i становлять 16,8%.
За даними ВООЗ, щорiчнi втрати вiд серцево-судинних захворювань становлять 17,5 млн людських життiв. Смертнiсть вiд церебровас-кулярних захворювань посiдае 4-те мiсце у свт. За даними офiцiйно! статистики Мшютерства охорони здоров'я Укра!ни, за останш 10 рокiв кiлькiсть хворих з цереброваскулярною патоло-гiею майже подво!лася.
Особливiстю перебiгу сучасних форм вiбра-цiйно! хвороби е почастшання поеднання з ЦВЗ з точки зору коморбщносп патологiй, торшд-нють !х перебiгу, незважаючи на припинення виробничого контакту з вiбрацiею.
В Укра!нському науково-дослiдному iнститутi промислово! медицини м. Кривий Р^ протягом останшх рокiв проводиться робота з вивчення виникнення та перебiгу ЦВЗ у хворих на
вiбрацiйну хворобу вщ дi! загальних вiбрацiй. Попереднiми дослщженнями доведено: поши-ренiсть ЦВЗ у хворих на ВХ вщ ЗВ, що пра-цюють на тдприемствах гiрничо-металургiйного комплексу (ГМК) Днiпропетровсько! област^ порiвняно з дорослим населенням Дшпро-петровсько! областi взагалi та шфаркту головного мозку зокрема значно вище у хворих на ВХ (поширенють ЦВЗ у хворих на ВХ, у структурi яко! мае мюце церебральний ангiодистонiчний синдром, - 1162,7 на 10 000 проти 346,4 на 10 000 у дорослого населення Дшпропетровсько! обласп, а шфаркту головного мозку вщповщно -465,1 на 10 000 проти 6,5 на 10 000) [2]. Нашим дослщженням ми продовжили розпочату роботу.
Все вищевказане ставить дiагностику, прогно-зування виникнення та профшактику церебро-васкулярних захворювань при вiбрацiйнiй хворобi в один ряд з найбшьш актуальними медико-соцiальними проблемами.
Метою нашого дослiдження е розробка алгоритму дiагностики можливого розвитку ЦВЗ у хворих на вiбрацiйну хворобу вщ загальних вiбрацiй, що мае грунтуватися не тiльки на виявленш клiнiчних, лабораторних, функцiо-нальних та шструментальних ознак, властивих вказаним захворюванням, а й на визначеннi схильностi до розвитку судинно! патологi! головного мозку за допомогою iнших методiв. При цьому бажано, щоб вони були простими, мало-затратними, доступними в практищ цехово! служби чи сiмейно! медицини при проведенш професiйних оглядiв.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛ1ДЖЕНЬ
Для розробки прогностично! моделi розвитку та перебiгу ЦВЗ у пращвниюв, зайнятих ви-добуванням руди вiдкритим способом, пiсля припинення контакту з вiбрацiею проведено поглиблене стацюнарне обстеження 179 хворих на вiбрацiйну хворобу iз судинними пору-шеннями, тобто тих хворих, у яких виявлеш ангiодистонiчнi чи ангюспастичш синдроми. Ця дослiдна група була розподшена на групи порiвняння: 149 пращвниюв гiрничорудних пiд-приемств з вщкритим видобутком корисних ко-палин, хворих на вiбрацiйну хворобу вщ загальних вiбрацiй без ЦВЗ, та 30 хворих, у яких дiагностовано також ЦВЗ.
Нами вивчена динамша антропометричних i фiзiологiчних показниюв, що патогенетично по-в'язанi з дiею цього шкiдливого фактора. Для оцшки отриманих значень антропометричних та фiзiологiчних показникiв ми, крiм статистичного порiвняння, застосували порiвняння з щеальними,
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
67
або оптимальними параметрами. Для оцшки ваги пащента користувались значенням оптимально! ваги при певному зросп i вiцi за формулою:
Маса тша = 50 + 0,75 (Р-150) + (В-20):4;
де Р - зркт у см, а В - вж у роках.
Для оцшки кшькосп жирових вщкладень, що, як вiдомо, е фактором ризику, ми розраховували суху масу тша (СМТ) за формулами Watson, заснованих на рiзному розподшенш тотального об'ему води (total body water, TBW, (ТОВ)) у тканинах оргашзму:
ТОВ = 2.447-0.09516 * bîk + 0.1074 * 3picT + + 0.3362 * вага; СМТ = ТОВ/0.73
Для оцшки розподшу жиру в органiзмi працiвника ми ощнювали вiдношення об'ему тали до об'ему стегон.
Для оцшки статево! конституций яка е непрямою характеристикою часу виникнення андрогенного дефiциту в працiвника, ми вико-ристовували Трохантерний iндекс.
Середнiй артерiальний тиск включае в себе два таких важливих показники, як хвилинний об'ем кровi та опiр периферичних судин. Роз-раховувався вiн за стандартною формулою, що передбачае: вщ значення верхнього АТ вщ-нiмають цифру нижнього, а отриману рiзницю дшять на число 3, i штм додають до показника нижнього АТ. Порушення кровообiгу характе-ризуе також i пульсовий тиск як рiзниця систо-лiчного АТ та дiастолiчного АТ [8].
Для бшьш надiйного виявлення статистичних розбiжностей i коефщента кореляцп подiл стажу здшснювався не за формальними, пропорцш-ними штервалами, а за шкалою, що враховувала бiологiчнi закономiрностi структурно! еволюци органiзму працiвника як бiологiчноï системи. Це числовий ряд Фiбоначчi, що широко викорис-товуеться в теоретичнш бiологiï [1].
Для визначення впливу окремих чинниюв на формування i переб^ судинних порушень у хворих на ВХ застосовували методи ризико-метрiï. Розрахунок абсолютного ризику, вщ-носного ризику та етiологiчноï частки вщносного ризику проводився за загальноприйнятими мето-дичними рекомендацiями [4, 5].
Обробку матерiалу проводили iз застосу-ванням стандартного пакета програм Microsoft Office Excel. Отримаш данi мали нормальний закон розподiлу ймовiрностей i для ïx аналiзу використовувались переважно параметричнi кри-терiï Стьюдента i Фшера. Кiлькiсть спосте-
режень була достатня для отримання незмщених ощнок перших двох моментiв: середньо! ариф-метично! (М) та середньоквадратичного вщхи-лення (5). Для порiвняння середшх величин кшь-кiсних показникiв при нормальному розподшенш ознаки використовували ^критерш Стьюдента. Достовiрним вважали рiвень значущосп р<0,05 з надiйнiстю 95%.
РЕЗУЛЬТАТИ ТА IX ОБГОВОРЕННЯ
Для розробки прогнозу виникнення ЦВЗ у хворих на вiбрацiйну хворобу вщ загальних вiбрацiй нами проаналiзована поведiнка деяких антропометричних i фiзiологiчних показникiв, що патогенетично пов'язаш з дiею цього шюд-ливого фактора.
Аналiз рiзницi антропометричних показниюв та показникiв артерiального тиску (табл. 1) мiж хворими на ВХ вщ дi! загальних вiбрацiй, що мають i не мають ЦВЗ, показав, що статистично! рiзницi мiж наведеними показниками немае. Сдину достовiрну рiзницю дае вiк хворих (57,6±1,3 у хворих на ЦВЗ проти 54,0±0,6 у тих, у кого ЦВЗ вщсутня), а також бшыла кшькють супутнiх захворювань на одного пращвника у хворих на ЦВЗ. Це показуе, що ЦВЗ е наслщком прискореного старiння пацiента.
Ймовiрнiсть виникнення ЦВЗ наведена в таблиц 2. 1з таблицi видно, що найбшьш ймовiрнi у хворих на ВХ хрошчш, повiльно прогресуючi порушення мозкового кровооб^у.
Особливiсть дi! загально! вiбрацi! полягае в тому, що на результат !! дi! суттево впливае виробничий ритм, притаманний тш чи iншiй професi!. Оскiльки рiвень загально! вiбрацi! у всiх профешях, взятих до аналiзу, належить до одного ступеня шкiдливостi за гшешчною класифiкацiею працi, то основну увагу ми придшили стажу роботи в шюдливих умовах як основного показника дози вiбрацiйного впливу. Значення антропометричних та фiзiологiчних показникiв залежно вщ професi! та стажу роботи в контакп з вiбрацiею наведенi в таблицях 3 i 4.
Для оцшки отриманих значень антропометричних та фiзiологiчних показниюв ми, ^м статистичного порiвняння, застосували порiв-няння з iдеальними, або оптимальними параметрами. Для оцшки ваги пащента ми ко-ристувались значенням оптимально! ваги при певному зросп i вщ. Нормальним вмiстом жиру в органiзмi вважаеться 10-23% вiд загально! маси тша. Скелетна мускулатура в середньому ста-новить 30% вщ СМТ, маса вюцеральних органiв - 20%, юсткова тканина - 7%.
Основш кл1н1чн1 показники в rpyni хворих на ВХ з ЦВЗ i без ЦВЗ
Показник Хвор1 на ВХ. без ЦВЗ ВХ з ЦВЗ
середне ±похибка середне ±похибка
К1льк1сть 149 29
Вмк роки 54,09* 0,5 57,6* 1,273118
Стаж, роки 23,4 0,5 23,7 1,334366
Зр1ст, м 1,7 0,004 1,7 0,011653
Вага, кг 91,3 1,2 90,7 2,703097
Зр1ст сидячи, м 0,92 0,005 0,91 0,01
Трохантерний 1идекс Т1 (1,91-1,98) 1,91 1,94
Об'ем талй, см 102,5 1,1 102,5 1,9
Об'ем стегон, см 107,5 0,6 106,3 1,3
Систол!чний артер1альиий тиск САТ, мм.рт.ст. 138,1 1,2 140,0 3,8
Д1астол1чиий артер1альиий тиск ДАТ, мм.рт.ст. 88,3 0,7 89,1 2,3
К1льк1сть супутн1х захворювань на 1 хворого 1,22 1,28
Для ощнки розподiлу жиру в opraHi3Mi пра-цiвника ми оцiнювали вщношення об'ему тали до об'ему стегон. Значення, бiльшi за 0,95, вка-зують на абдомiнальне ожирiння, що е фактором ризику не тшьки для метаболiчного синдрому, але й для ЦВЗ. Крiм того, об'ем тали, бшьший за 101, вказуе на ожиршня i наявнiсть метаболiч-ного синдрому. За лiтературними даними, абдо-мiнальне ожирiння (об'ем тали бшьше 101 см ) спостер^аеться в 52% хворих на ВБ. Ще 35%
знаходиться в зош ризику (91-101 см) i лише 21% мають оптимальний об'ем тали. При цьому ризик передчасно! смерт збiльшуеться на 1317% на кожш додатковi 5 сантиметрiв. Загально-вживаною оцiнкою ожирiння е шдекс маси тiла 1МТ. Його критичне значення знаходиться на меж 25. Для порiвняння працiвники тих же шдприемств, хворi на гiпертонiчну хворобу мають значення цього шдексу, рiвнi 26,74±0,19.
Таблиця 2
Ймовiрнiсть виникнення ЦВЗ у хворих на ВХ
Нозолог1я
Ймов1ртсть виникнення, %
1нфаркт головного мозку 0,6 Пов1льно прогресуюч1 порушення мозкового кровообiгу
Початков1 прояви неповноцшност! мозкового кровопостачання (ППНМК) — Синдром вегето- ^
судинноК дистонй '
Дисциркуляторна ещефалопат1я 15,7
1 ст. 4,5
2 ст. 10,1
3 ст. 1,1
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
69
Таблиця 3
Значення антропометричних i фiзiологiчних показникчв залежно ввд професн хворого
Профес1я
Показник машин1ст екскаватора машин1ст бульдозера водш автомоб1ля машин1ст тепловоза машин1ст бурово!' установки
Зр1ст, м 1,8±0,06 1,77±0,02 1,75±0,009 1,77±0,02 1,76±0,02
Вага, кг 91,1±1,6 87,6±2,8 92,7±3,3 91,5±5,5 92,7±3,6
Оптимальна вага, кг 81,2 78,9 77,4 78,9 78,2
1МТ (до 25) Суха маса т1ла СМТ 28,1±1,7 (перед-ожир1ння) 64,7 28,0±2,8 (перед-ожир1ння) 62,6 30,3±3,3 (ожир1ння) 64,6 29,2±5,5 (перед-ожир1ння) 64,4 29,9±3,6 (перед-ожир1ння) 64,8
В1дсоток жирово!' тканини в т1л1 29% 28,5% 30,3% 29,6% 30,1%
Зр1ст сидячи, м 0,9±0,04 0,92±0,006 0,94±0,009 0,92±0,01 0,92±0,008
Трохантерний 1ндекс Т1 (1,91-1,98) Об'см талй, см 2,0 Сильна* 100,8±1,6 1,92 Середня* 103,2 ±3,1 1,86 Слабка* 106,1±2,6 1,92 Середня* 101,4±4,2 1,91 Слабка* 103,2±2,5
Об'см стегон, см 107,1±0,7 106,7±1,6 108,3±1,7 106,6±3,6 107,0±1,5
В1дношення об. талй' до об. стегон до 0,95 0,94 0,97** 0,98** 0,95 0,96**
Систол1чний артер1альний тиск САТ, мм рт. ст. 138,7±1,6 136,5±4,1 141,2±3,0 135,5±4,2 136,1±4,6
Д1астол1чний артер1альний тиск ДАТ, мм рт. ст. 88,0±1,1 85,3±2,2 90,3±1,9 87,5±2,9 89,6±2,4
Пульсовий тиск ПАТ, мм рт. ст. 50,7±1,9 51,2±4,7 50,9±3,6 48,0±5,1 46,5±5,2
Середнш артер1альний тиск, мм рт. ст. 104,9±2,2** 102,4±5,2 107,3±4,1 103,5±5,9 105,1±5,7
Пульс, уд/хв. 74,5±1,1 75,0±2,0 74,7±1,7 70,6±2,2 77,0±2,0
К1льюсть спостережень 87 14 31 10 13
Примiтки: *- статева конститущя, ** - достовiрно вiдрiзняеться вiд норми
Для оцшки статевоï конституцiï, яка е непрямою характеристикою часу виникнення андрогенного дефiциту в працiвника, ми вико-ристовували Трохантерний iндекс (Т1), що е вщношенням зросту до довжини ноги й ощнюеться як слабка статева конститущя, коли вш менше 1,91, середня - коли вш у межах 1,921,98 i сильна - коли Т1 бшьше 1,99.
Середнiй артерiальний тиск включае в себе два таких важливих показники, як хвилинний об'ем кровi та ошр периферичних судин. Значення, вище за 100 мм рт. ст., показуе напругу в цих системах.
Порушення кровооб^у характеризуе також i пульсовий артерiальний тиск (ПАТ). При зна-ченнях, бiльшиx за 40 мм рт. ст., ризик серцево-
судинних захворювань зростае. Так, при ПАТ, рiвному 40-49 мм рт. ст., рiвень захворюваносп становить 16 на 1000 обстежених, при 5059 мм рт. ст. - 20 на 1000, а при 60-69 - 22 на 1000 [6].
У таблиц 3 наведет дат дослщжень для пращвниюв рiзниx професш, яю вказують на те, що достовiрноï рiзницi мiж ними немае, оскшьки умови працi в них належать до одного ступеня третього класу - шкщливого, як показали рашше проведенi дослiдження. Можна лише видшити водiïв великовантажних автомобiлiв, у яких е надлишок жиру в тш i це переважно вюцераль-ний жир, що може пояснювати бшьш високий систолiчний i середнш артерiальний тиск.
Значення антропометричних 1 ф1зюлог1чних показникчв залежно в1д стажу роботи в умовах дн шкщливих р1вшв загальноУ в1брацп
Показник та його оптимальне значення
Стаж роботи в шкщлнвнх умовах, роки
до 13 13-21 22-34 б1льше 34
Зр1ст, м 1,8±0,02 1,75±0,01 1,78±0,006 1,75±0,03
Вага, кг 94,0±12,4** 94,0±4,1 90,8±1,6 75,4±3,6
Оптимальна вага, кг 81,2 77,4 79,7 77,4
1МТ (до 25) 29,0±12,4 30,7±4,1 28,6±1,6 24,6±3,6
передожир1ння ожир1ння передожир1ння передожир1ння
Зр1ст сидячи, м 0,92±0,02 0,92±0,009 0,92±0,005 0,9±0,01
Суха маса тша 60,1 65,2 64,2 56,7
Процент жиру в ткл 36,1% 30,1% 29,3% 24,8%
Трохантерний 1ндекс Т1 1,95 Середня* 1,90 Слабка* 1,93 Середня* 1,94 Середня*
Об'см тали, см (до 101см.) 104,7±8,4 99,5±5,9* * 101,1±1,3 94,1±5,8
Об'см стегон, см 105,3±3,8 109,3±1,9 106,7±0,8 100,5±2,4
В1дношення об. тали до об. стегон (до 0,95) 0,99 0,91 0,95 0,94
Систолчний артер1альний тиск САТ, мм.рт.ст. (менше 120 мм рт. ст.) 141,7±10,1 135,3±3,7 138,8±1,9 152,0±9,4
Д1астолчний артер1альний тиск ДАТ, мм рт. ст. (менше 80 мм рт. ст.) 86,7±3,0 88,7±2,6 87,3±1,2 97,5±7,5
Пульсовий артер1альний тиск ПАТ, мм рт. ст. (2-39 мм.рт.ст.) 55,0±10,5 46,6±4,5 51,5±2,2 54,5±12,0
Середнш артер1альний тиск, мм рт. ст. (100 мм рт. ст.) 105,0±10,9 104,2±5,2 104,5±2,5 115,7±14,1
Пульс за хв.(72 уд/хв.) 78,0±7,0 75±1,5 74,5±1,1 70,5±0,5
Примiтки: * - статева конститущя, **- високий коефщент варiацi!
Бшьш шформативним став анал1з цих по-казниюв залежно вщ стажу роботи в шкщливих умовах (табл. 4). Анал1з наведених даних показав, що пращвник може витримати ту чи шшу дозу загально! в1браци залежно вщ адапта-цшного потенщалу, який проявляешься через таю важел1, як: оптимальний метабол1зм, сильна статева конститущя, резерви кровообку.
Так, чим ближче вага хворого на ВХ до оптимально!, тим бшьшу дозу шкщливо! в1браци може витримати пращвник до виникнення в1брацшно! хвороби: при стаж роботи до 13 роюв середня вага хворих бшьша за оптимальну на 13-17 кг, а в тих, хто зм1г протриматися в таких умовах бшьше 34 роюв, вага не пере-вищувала оптимальну. Бшьш обгрунтовано на це вказуе й шдекс маси тша (1МТ): 29,0±12,4 I 24,6±3,6 вщповщно. При цьому коеф1щент коре-
ляци м1ж цим шдексом { стажем роботи в шкщливих умовах дор1внюе 0,88 (р=0,1), що наочно показуе залежшсть критично! дози загально! в1браци вщ р1вня метабол1зму иращвника.
Бшьш виражено це демонструе процент жиру в тш пращвника: чим вш бшьший, тим коротший термш розвитку в1брацшно! хвороби. Коеф1щент кореляци м1ж процентом жиру в тш 1 стажем роботи в шкщливих умовах дор1внюе 0,93 (р=0,05). При цьому в пращвниюв з коротким термшом виникнення захворювання цей жир розподшений найпршим чином - на тали. Вщношення об'ему тали до об'ему стегон пере-вищуе критичне значення (0,99). А значення об'ему тали в цш груш, бшьшому за 101 см (середне 105,3±3,8), може слугувати показником метабол1чного синдрому.
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
71
Показники артерiального тиску у вшх групах за стажем роботи перевищують оптимальш значення. Найбiльшу корелящю з дозою загально!' вiбрацiï мае середнiй пульс за хвилину (0,97 (р=0,05)), менше, але не менш значно ДАТ (0,88 (р=0,05)) i середнiй тиск (0,87 (р=0,05)).
Перевищення середнього тиску вказуе на пiдвищення периферичного опору судин або хвилинного об'ему кровi i тому е дуже шфор-мативним показником. Бшьш варiативним i менш корельованим е САТ (0,78 (р=0,1)). Деталь-ний аналiз цього показника наведено у наступнш таблицi 5. Найбшьше доза загальноï вiбрацiï
впливае на САТ зi значеннями 140-159 мм рт. ст. Коефщент кореляцiï цiеï частки спостережень зi шкiдливим стажем 0,94 (р=0,05). Тобто, чим довше пращвник знаходиться в умовах ди за-гальноï вiбрацiï, тим бшьша ймовiрнiсть отри-мати САТ, вищу за 140 мм рт. ст. Та ж законо-мiрнiсть спостерiгаеться i для дiастолiчного арте-рiального тиску (табл. 6). Коефщент кореляцiï цiеï частки спостережень зi шкiдливим стажем 0,84 (р=0,05). Тобто, чим довше пращвник знаходиться в умовах дп загальноï вiбрацiï, тим бшьша ймовiрнiсть отримати ДАТ, вищий за 86 мм рт. ст.
Таблиця 5
Розподш ймов1рностей систол1чного артер1ального тиску залежно вщ стажу
Показник систол1чного артер1ального тиску, мм рт. ст.
Стаж роботи в шшдливих умовах, роки
до 13 13-21 22-34 б1льше 34
0,34 0,51 0,28 0,12
0,25 0,16 0,23 0,33
0,08 0,04 0,04 0
0,33 0,29 0,45 0,55
До 120 121-130 131-139 140-159
Показовим е те, що частка пращвниюв з оптимальними значеннями артерiального тиску зменшуеться з тривалютю дiï загальноï вiбрацiï шкiдливиx рiвнiв (табл. 7). Що це означае для пращвника? За лтературними даними, такi рiвнi систолiчного тиску означають ризик виникнення ХСК - 41%, ЦВЗ - 81%, а вщносний ризик - 1,5 разу. Висок рiвнi ДАТ означають, вщповщно, ризик виникнення ХСК - 35%, ЦВЗ - 59%, а вщносний ризик - 1,6 разу. До цього стд додати,
що ризик ХСК додатково зростае при палшш та вживанш алкоголю в 1,5 раза, а при гшер-холестеринемп - в 4,5 раза. Ц фактори ризику наявш у вшх дослiджених працiвникiв.
Таким чином, ми видшили лiнiйку шформа-тивних показникiв, що пов'язують дозу шюдли-во! вiбрацi! з ЦВЗ у пращвниюв гiрничорудних кар'ерiв. Це показники артерiального тиску i показники метаболiзму.
Таблиця 6
Розпод1л ймов1рностей д1астол1чного артер1ального тиску залежно в1д стажу
Показник д1астол1чного артер1ального тиску, мм рт. ст. Стаж роботи в шкдливих умовах, роки
до 13 13-21 22-34 б1льше 34
До 80 81-85 86-89 90-100 Понад 100
0,5 0,0 0,41 0,08 0,0
0,44 0,04 0,2 0,26 0,06
0,35 0,02 0,35 0,23 0,03
0,11 0,11
0,67 0,0 0,11
Таблиця 7
Розподш ймов1рностей оптимального артер1ального тиску залежно в1д стажу
Показник артер1ального тиску, мм рт. ст. Ймов1ртсть при стаж1 роботи в шшдливих умовах, роки
до 13 13-21 22-34 бшьше 34
До 120/ 80 0,17 0,29 0,11 0
ВИСНОВКИ
Серед низки показниюв, що змшюються тд впливом загально! в1браци, визначеш найбшьш шформативш. Це показники метабол1зму й артер1ального тиску.
1. Чим ближче вага хворого на ВХ до оптимально!, тим бшьшу дозу шюдливо! в1браци може витримати пращвник до виникнення в1б-рацшно! хвороби: при розвитку в1брацшно! хвороби до 13 роюв середня вага хворих бшьша за оптимальну на 13-17 кг. При цьому в тих пращвниюв, яю захворши через 34 та бшьше роюв, вага не перевищувала оптимальну. При цьому коефщент кореляцп м1ж цим ¡ндексом маси тша \ стажем роботи в шюдливих умовах дор1внюе 0,88 (р<0,05), що наочно показуе за-лежнють критично! дози загально! в1браци вщ р1вня метабол1зму пращвника. Впливае на чут-ливють до ди загально! в1браци \ процент жиру в тш пращвника: чим вш бшьший, тим коротший термш розвитку в1брацшно! хвороби. Коеф1щент кореляцп м1ж процентом жиру в тш \ стажем роботи в шюдливих умовах дор1внюе 0,93 (р<0,05). При цьому в пращвниюв з коротким термшом виникнення захворювання цей жир розподшений найпршим чином - на тали. Вщ-ношення об'ему тали до об'ему стегон пере-вищуе критичне значення - 0,99. А значення об'ему тали (105,3±3,8) може слугувати показ-ником метабол1чного синдрому в прниюв, яю контактують !з загальною в1бращею. Бшьш ре-тельний анал1з цього показника показав, що найбшьше на термш розвитку захворювання вливае об'ем тали, бшьший за 101 см. Коеф1щент кореляцп з1 стажем роботи в шюдливих умовах дор1внюе 0,92 (р=0,05).
2. Показники артер1ального тиску у вс1х гру-пах за стажем роботи перевищують оптимальш
значення. Найбшьше доза загально! в1брацп впливае на САТ з1 значеннями 140-159 мм рт. ст. Коеф1щент кореляцп ще! частки спостережень з1 шюдливим стажем - 0,94 (р=0,05). Тобто, чим довше пращвник знаходиться в умовах ди загально! в1брацп, тим бшьша ймов1рнють отри-мати САТ, вищий за 140 мм рт. ст. Та ж законо-м1рнють спостер1гаеться \ для д1астол1чного артер1ального тиску. З1 збшьшенням терм1ну дп загально! в1брацн бшьша ймов1ршсть отримати ДАТ, вищий за 86 мм рт. ст. Коеф1щент кореляцп ще! частки спостережень з1 шюдливим стажем - 0,84 (р=0,05). Також показово, що частка пращвниюв з оптимальними значеннями АТ зменшуеться з1 зростанням тривалосп ди загально! в1брацп. Все це означае, що ви-щевказаш р1вш САТ означають шдвищений ри-зик виникнення ХСК - 41%, ЦВЗ - 81%, а вщносний ризик - 1,5 раза \ вщповщно для ДАТ - ХСК - 35%, ЦВЗ - 59%, а вщносний ризик -1,6 раза. Ризик ХСК додатково зростае при па-лшш та вживанш алкоголю в 1,5 раза, а при гшерхолестеринемп - в 4,5 раза. Ц фактори ризику наявш у вс1х дослщжених пращвниюв.
3. Основш принципи та передумови д1агнос-тики та прогнозування цереброваскулярних за-хворювань у хворих на в1брацшну хворобу вщ дп загальних в1брацш у тсляконтактному перюд1 можуть базуватися на визначенш та оцшщ резерв1в кардюгемодинам1чного \ структурно-метабол1чного гомеостазу, шляхом визначення у хворих на в1брацшну хворобу показниюв арте-р1ального тиску та антропометричних показни-юв. Отже, показники метабол1зму та артер1аль-ного тиску можуть бути використаш для по-дальшо! побудови прогностичних моделей, що е метою наших подальших дослщжень.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Бороноев В.В. Иерархия биоритмов в организме человека / В.В. Бороноев / В.В. Бороноев // Меж-дунар. журнал прикладных и фундаментальных исследований. - 2015. - № 11-1. - С. 37-40.
2. Динамжа професшно! захворюваносп в Ук-ра!ш та досв1д 1нституту медицини пращ НАМН
Укра!ни / Ю.1. Кунд1ев, А.М. Нагорна, М.П. Соколова, 1.Г. Кононова // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2013. - № 4. - С. 11-22.
3. Ешдемюлопчт аспекти цереброваскулярних за-хворювань у прничих робггниюв, хворих на в1брацшну хворобу вщ ди загально!' в1браци / Г.Б. Двортченко,
18/ Том XXIII/ 3 ч. 1
73
А.Б. Ященко, С.В. Гринюк, П.С. Базовюн [та îh.] // Укр. журнал з проблем медицини пращ. - 2014. -№ 2.- С. 6-13.
4. Ощнка виникнення та управлшня ризиками виробничо-обумовлених захворювань та травм на робочому мющ: метод. рекомендаци / Д.В. Варивончик, А.М. Нагорна, П.М. Вите [та îh.]. - Кшв, 2010. - 20 с.
5. Професиональный риск для здоровья работников (руководство) / Под ред. Н.Ф. Измерова и Э.И. Денисова. - Москва:Тровант, 2003. - 448 с.
6. Рекомендаци украшсько! асощаци кардюлопв з профпатологи та лшування артер1ально! гшертензп /
С.П. Свщенко, А.Е. Багрш, Л.М. Ена [та т.] / Поаб-ник до нацюнально!' програми профшактики та лшу-вання артер1ально!' гшертензп: 4-е вид. перероб.- Ки!в, 2008.- 76с.
7. Статистичний зб1рник «Праця Укра!ни 2012». - Ки!в: Держстат Укра!ни, 2013.- 321с.
8. Хурса Р. В. Пульсовое давление крови: роль в гемодинамике и прикладные возможности в функциональной диагностике / Р.В. Хурса // Медицинские новости. - 2013. - № 4. - С. 13-19.
REFERENCES
1. Boronoev VV. [Hierarchy of biorhythms in the human body]. Mezhdunarodnyi zhurnal prikladnyh i fun-damentalnyh issledovanii. 2015;11-1:37-40. Russian.
2. Kundiiev Jul, Nagorna AM, Sokolova MP, Kono-nova IG. [The dynamics of occupational disease in Ukraine and the experience of the Institute of Labor Medicine of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine]. Ukrainskyi zhurnal z problem medycyny praci. 2013;4:11-22. Ukrainian.
3. Dvornichenko GB, Jashhenko AB, Gryniuk SV, Bazovkin PS, Matviichuk TD. [Epidemiological aspects of cerebrovascular diseases in mining workers suffering from vibrational illness from the effect of general vibration]. Ukrainskyi zhurnal z problem medycyny praci. 2014;2:6-13. Ukrainian.
4. Varyvonchyk DV, Nagorna AM, Vitte PM et al. [ Assessment of the emergence and risk management of industrial-caused diseases and injuries in the workplace: methodological recommendations]. SE "Institute of Labor
Medicine of the Academy of Medical Sciences of Ukraine". Kyiv. 2010;20. Ukrainian.
5. Izmerova NF, Denisova Jel, editors [ Occupational health risk for workers (manual)]. Moskva, Tro-vant. 2003;448. Russian.
6. Svishhenko JeP, Bagrij AE, Ena LM et al. [Recommendations of the Ukrainian Association of Cardiologists on Occupational Pathology and Treatment of Arterial Hypertension]. A guide to the national program for the prevention and treatment of arterial hypertension. The 4th edition is re-engineered by the Institute of Cardiology named after Strazhesko. Kyiv. 2008;76. Ukrainian.
7. [Statistical collection "Labor of Ukraine 2012"]. Derzhstat Ukrainy. 2013;321. Ukrainian.
8. Hursa RV. [Pulse Blood Pressure: The Role in Hemodynamics and Applied Opportunities in Functional Diagnosis]. Medicinskie novosti. 2013;4:13-19. Russian.
♦
УДК 613.444:616-053:57.017.6 https://doi.org/10.26641/2307-0404.2018.3(part1).142338
С В. Гринюк Б1ОЛОГ1ЧНИЙ В1К ТА ШВИДК1СТЬ
СТАР1ННЯ ХВОРИХ НА В1БРАЦ1ЙНУ ХВОРОБУ В1Д Д11 ЗАГАЛЬНИХ В1БРАЦ1Й У П1СЛЯКОНТАКТНОМУ ПЕР1ОД1
МОЗ Укра!ни, ДУ «Укра!нсъкий науково-до^дний тститут промислово!медицини» (дир. - д. мед. н. Т.А. Ковалъчук)
вул. Виноградова, 40, Кривий Рг Дтпропетровсъка обл., 50096, Укра!на Health Ministry of Ukraine, SE «Ukrainian Research Institute of Industrial Medicine» Vinohradova, 40, Kryvyi Rih, Dnipropetrovsk region, 50096, Ukraine e-mail: svgrin73@gmail.com
Ключовi слова: вiбрацiйна хвороба, загалъна вiбрацiя, тсляконтактний перюд, хворi, бiологiчний вiк, швидюстъ старiння
Ключевые слова: вибрационная болезнъ, общая вибрация, постконтактный период, биологический возраст, скоростъ старения
Key words: vibration disease, whole-body vibration, post-exposure period, patients, biological age, aging rate
