CC BY
29
гумаштарних, так i природничих, як наукових, так i релшйних засад та шлях ¡в дослщження проблемы неперервного розвитку людини (як особистосп, профестнала i громадянина), що в 1деа.ш мае поеднувати у загальному дослщницькому npocropi точш та гумаштарш науки, регшшно-фшософсыа i науково-теоретичш стратеги шзнання св1ту, знаннево-фактолопчний i морально-щншсний аспекта реальносп, навчання тавиховання.
Л1ТЕРАТУРА
1. БагаеваИ. Д Профессионализм педагогической деятельности: сущность и структура / И. Д Багаева // Профессионализм педагогической деятельности: тезисы докладов научно-практической конференции. - Ижевск, 1992. - С. 3-5.
2. Богоявленская Д Б Интеллектуальная активность как проблема творчества / Д. Б. Богоявленская.
- Росгов-на-Дону: Изд-во РГУ, 1983. - 173 с.
3. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе: контекстный подход / А. А. Вербицкий. -М.: Высшая школа, 1991. - 225 с.
4. Вершловскнй С. Г. О подходах к исследованию структуры профессионально-педагогической деятельности / С. Г. Вершловский, Л И. Лесохина. - Л: НИИ ООВ, 1977. - 203 с.
5. Вознюк О. В. Цшьов1 opienrupii розвитку особистосп у систем! освтти: ¡нтегративннй шдхщ: монограф1я / О. В. Вознюк, О. А. Дубасенюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ¡м. I. Франка, 2009. - 684 с.
6. Гончаренко С. У. Фундаментал1защя освпи - вимога пост1ндустр1ального суспшьсгва / С. У. Гончаренко // Професшне становления особистосп: проблеми i перспективи: матер1али V м1жнародно1 науково-ирактично! конференци. - Хмельницький, 2009. - С. 27-30.
7. Дубасенюк О. А. Теор1я i практика професшно! bhxobhoï дяльносп педагога: монограф1я / О. А. Дубасенюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ¡м. I. Франка, 2005. - 367 с.
8. Дубасенюк О. А. Професшно-педагопчш задач^ тииолопя та технолопя розв'язання: навч. nociÔHHK д.пя студенпв впщих навч. заклад1в / О. А Дубасенюк, О. В. Вознюк. - Житомир: Вид-во ЖДУ ¡м. I. Франка, 2010. - 270 с.
9. Зайцев В. В. Проблемы развития акмеологического образования // Проблемы развития системы акмеологических наук/В. В. Зайцев, А. М. Зимичев. - СПб.: Изд. СПАА, 1996. - С. 53-106
Ю.Карпова Л Г. Формування професшно1 компетентност1 вчителя загальноосв1тньо'1 школи: Автореф. дне. ... канд. пед наук: 13.00.04/ Л Г. Карпова - X, 2004. -20 с.
11. Максимова В. H Акмеология: новое качество образования /В. H Максимова// Завуч. - 2004. -№ 3. - С.2-23.
12.МарковаА. К. Психология труда учителя / А. К. Маркова. -М.:3нание, 1993. -325 с.
13.Моляко В. О. Психолопчна еколога таланту // Актуальш проблем! психологи: традици i сучасшсть. У 3-х т. Т. 2. / В. О. Моляко. - К: ШАПН У крайни, 1993. - С. 200-206.
14.Мороз А. Г. Профессиональная адаптация молодого учителя: монография /А. Г. Мороз. - К.: Знания, 1998. - 326 с.
15. Проблемы развития системы акмеологических наук / под ред. Н. В. Кузьминой и А. М. Зимичева.
- СПб. : Изд. СПАА, 1996. - 268 с.
16.ЧудновскийВ. Э. Одаренность: дар или испытание /В. Э. Чудновский, В. С. Юркевич. - М.: Знание, 1990. - 80 с.
УДК 37.011.31.001
О. М. ГОРОДИСЬКА
ПЕДАГОГ1ЧН1 УМОВИ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТ1 МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ДО ПЕДАГОГИНОГО САМОАНAAIЗУ
Обфунтовано педагогг-ш у моей формування готовност майбутнъого вчителя до педагогтного самоанажзу: розегтгок у студенте позитивного ставлення до аналжшчноХ дЬялъноспи на pieni рефлекей; формування системи дидактико-технолоичних i самоаналжшчних знанъ i вмшъ; педагогтний cynpoeid самоаналотичног disuibuocmi на pieni ecix кожоненпив навчалъно-вшовного процесу; оргашзащя наукоео обфунтоеаного мошторингурезультате навчального процесу у кантекегт особисгтсних досягнень.
Кчючош слова: педагогиШ умови, педагогЬчний самоанализ, рефлексия, майбуттй учитель, професШна подготовка
О. Н. ГОРОДИСКАЯ
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ ГОТОВНОСТИ БУДУЩЕГО УЧИТЕЛЯ К ПЕДАГОГИЧЕСКОМУ САМОАНАЛИЗУ
Обоснованы педагогические условия формулирования готовности будущего учителя к педагогическому самоанализу: развитие у студентов положительного отношения к аналитической деятельности, на уровне рефлексии; формирование системы дидактико-технологических и самоаналитических знаний и умений; педагогическое сопровождение самоаналитической деятельности на уровне всех компонентов учебно-воспитательного процесса; организация научно обоснованного мониторинга результатов учебного процесса в контексте личностных, достижений.
Ключевые слова: педагогические условия, педагогический самоанализ, рефлексия, будущий учитель, профессиональная подготовка.
О. М. HORODYSKA
PEDAGOGICAL CONDITIONS OF FORMING FUTURE TEACHERS' READINESS
TO PEDAGOGIC SELF-ANALYSIS
Pedagogic conditions of forming future teachers' readiness to pedagogic self analysis have been grounded in the article, namely: development students' positive attitude to analytical activity on the level of reflection; forming the system of didactic, technological and self analytical knowledge and skills; pedagogic accompaniment of self-analytical activity on the level of all the components of learning process; organizing scientifically grounded monitoring of results in the context of personal achievements.
Kepvords: pedagogic conditions, pedagogic self analysis, reflection, future teacher, professional training.
Самоанализ e одним з найбшыи значущих ф актер ¡в удосконалення професшно! практичней д1яльносп вчителя. BiH дае можливкть визначити i комплексно та глибоко проаиашзлвати реальний piaeiiL сформованосп педагопчно1 д1яльносп, професшно1 компетентносп i профеайних вмшь та якостей особистосп, осмислити сутшсть проблем, недолшв i проблематичних зон, у д1я.пьносп вчителя, а також особливих достошств, що забезиечують yenix та ефектившеть професшно1 /щ.пьносп шильного педагога. Лише процес самоаналпу дае змогу самостшно комплексно й об'ективно ощнити р1вень профеайно! компетентносп, щоб визначити пфепективу, тобто прюритетш напрямки и розвитку.
Водночас актуальшеть проблеми зумовлена низьким р1внем сформованосп готовносп до здшенення самоанаизу, осюльки домшуюча (шформац1йно-репродуктивна) система гадготовки вчителя не спрямована на формування професшного мислення, фахово! зор1ентованосп вчителя. Нишшня парадигма (особиспсно ор1ентована) не може буги реализована за умови недоощнювання значущосп формування такоК педагопчно1 здбносп, як самоаналп.
Потреба в самоаналга не виникае спонтанно, раптово. Причиною часто е BHyrpiumifl конф'.шкт (В1дм1Н1сть Mi ж «Я»-реальним та «Я»-щеальним), иевш труднопц у навчально-виховшй д1яльносп, KOTpi необхщно осмислити, проанал1зувати як 3Micr i структуру niei д1яльност1, а також i себе як суб'екта навчально-виховного процесу. А проблемш ситуаци у вчительськш д1яльносп виникають мало не щодня.
Haftrocrpiiiie потреба у самоанал1з1 виникае у студеетпв пщ час педагопчжм практики, коли вони пстраиляють у проблемш ситуаци i для i'x усгашного виршення вщчувають брак теоретичних та практичних знань. Лише вдале поеднання Teopii i практики може забезпечити професшну компетентшетъ майбутнього педагога, сприятиме розвитку педагопчного мислення та формуванню професшно-педагопчних вишь.
Питания педагопчного самоанализу ще не повшегю вивчене у педагопчно-психолопчнш .irrepaiypi. 1снують дошдження, яи пев ним чином торкаються питань розвитку педагопчного самоанатшу (Г. Белошаика, С. Васьювська, К). Конаржевський, Ю. Кугсюткщ ЛПлескач,
М. Поташшк, В. Чайка та ¡н.), але вони не вичерпують вах питань щсГ галуз11 потребують подальшоК розробки. У науковш .штератур1 немае единого трактування поняття «педагопчний сямоанаиз».
Питания формування готовносп студент до здшснення педагопчного самоанал1зу е малодослщженим, не обгрунтоваш педагопчш умови розвитку дослщжуваного феномена.
Мета сгатт1 - обгрунтувати педагопчш умови формування готовносп студента до здшснення педагопчного самоанал1зу в структур! професшно1 гадгоговки майбугнього вчигеля.
Формування системи знань, умшь та компетенцш з технолог! 1' педагопчного самоанал1зу забезиенусться дотриманням комплексу педагопчних умов, я и сприяють трансформаци аналогично! д1яльносп в ¡нструмент управлшня яюсгю фофесшного становления та охоплюють цшьовий, зшсгоеий 1 процесуальний компонента професшно! пщгоговки майбугнього вчителя.
До комплексу педагопчних умов належать: формования у студенев позитивного ставлення до аналогично! д1яльносп, включаючи р1вень рефлека! (анал1з процесу [ результата д1яльносп); формування сисгеми дидактико-технолопчних [ самоанал1тачних знань [ вмнп, у процеа вивчення спецкурсу «Технолопя формування готовносп майбугнього вчителя до педагопчного самоанагазу»; забсзпсчсння педагопчного суироводу самсанаштично! д1яльносп на ршга вах компонента навчально-вихсвного процесу, фгашзащя науково обгрунтованого моштфингу резупьтата навчального процесу в конгексп особи спсних досягнень.
В и значен! умови, на нашу думку, е необхщними I достатшми, осильки враховують осштш стандарта, на основ1 яких розробляються: освггньо-квал1ф1кацшш характфистики, освггаьо-професшш профами та навчальш плани; загально-дидактичш принципи; методи, засоби та оргашзацшш форми професшно! гадготовки; специфка педагопчно! та анал1тачно! д1яльносп; психолопчш основи орган¡защ! навчання. Критерш достатньо! илькосп визначених педагопчних умов пфедбачае визначення поняття «педагопчш умови». Воно використовуеться, зазвичай, у трьох значениях. У пфшому значенш - це вщ ношения предмета до оточуючих явиш, без яких вш ¡снувати не може, тобто умови створюють середовигце, в якому явище виникае, ¡снуе I розвиваеться [3, с. 123-149]; в другому - це сукупшсть об'екттв (речей, процеав, вщношень тогцо), необхщних для виникнення, ¡снування чи змши якого-небудь об'екта, в третьому - це те, вщ чого зал ежить щось ¡нше, сутшсний компонент комплексу об'екпв (предмет, 1х сташв, взаемодш), ¡з наявносп якого з необхщшстю випливае ¡снування цього явища [4, с. 840].
У нашому розумшш педагопчш умови - це спещально створ ене педагопчне сфедовище, що сприяе формуванню готовносп майбугнього вчителя до педагопчного самоанализу, 1 сукупшсть заход1в (з ас об ¡в, об'ективних можливостей) навчально-виховного процесу, яи забезпечуютъ досягнення бшьш високого р1вня самоанал1тично1 д1яльносп.
Пщ час оргашзаци педагопчного процесу у витцш педагопчнпг школ1 необхщно враховувати багатома1тгя вах умов, що, з одного боку, сприяють розвитку тих чи ¡нших якостей розвитку особистосп, а з ¡ншого - заважають цьому процесу.
Враховуючи складшсть процесу педагопчного самоанал1зу та його залежшсть рпд багатьох чинниюв, формування готовносп майбугнього вчителя до дослщжуваного феномена не може задовольняти якась одна педагопчна умова чи деилька умов, не пов'язаних безпосфедньо сутшсними зв'язками. Необхщний иевний комплекс педагопчних умов. Вщомо, що комплекс означае сукупшсть предмета, явищ чи властивостей, яы становлять едине щле [2, с. 156-180]. Таким чином, комплексом педагопчних умов, необхщних для формування готовносп майбугнього вчителя до педагопчного самоанал1зу, е така 1х сукупшсть, в якш кожна умова слугуе досягненням одше! з послщовних конкрегазованих цшей на шляху до зазначено! юнцево! мета. Кожна умова - це пщГрунтя для наступно!, що й характфизуе !хнш пений взаемозв'язок.
Визначаючи комплекс необхщних 1 достатшх педагопчних умов, за яких самоажинтична д1яльшсть буде фактором ефективно! шдготовки до професшно! д1яльносп, було враховано таи положения:
1) уешшшеть розробки педагопчних умов зал ежить вщ чтсосп визначення основно! мети, на досягнення яко! спрямований навчальний процес;
2) ефектившсть педагопчних умов досягаеться за допомогою IX взаемозв'язюв, тобто сукупносп взаемодовнювальних 1 взаемозумовлених Д1Й 1 заход1в, яю забезпечують досягнення результату,
3) в процеа реал1занп педагопчних умов забезпсчуеться мотиващйна налангговашсть суб'екпв навчання на самоаналггичну д1яльшсть, розробка структурно взаемопов'язаних алгоритмнованих профам анализу (самоанал1зу) вах компонента навчально-вихсвного процесу.
Пфша педагопчна умова (формування у майбугшх вчител1в позитивного ставлення до аншитични! д1яльносп, включаючи р1вень рефлекси) спрямована на формування ставлення студент до предмета 1 процесу д1яльносп, насампфед газнавальжи, на створення в освггньому процеа вищо1 педагопчно! школи таких ситуацш, яю дають змогу цшеспрямовано мотивувати в ах суб'екпв педагопчного процесу на самоаналггичну д1яльшсгь через знаходження кожнимз них свого особиспсного смислу, особиспсно1 корисп в здшсиеиш од а д1яльиосп. В результат! забезпечуеться розвиток у студенев тако! зд1биосп, яка, на думку В. Франкла, «дае людиш можлив1сть знаходити ушкальш смисли..., приймати незалежш аутентичш ршення» [5, с. 295]. Таким чином, вщ того, яким мотивом спонукаеться д1яльшсна актившсть суб'екта, тобто яи особиспсш смисли и стимулюють, залежить ефектившсть та яюсш особливосп пропкання самоана.штично! д1яльносп.
Ця умова спрямована на розвиток внутршшх мехашзм1в актив ноет], потреби у шзнавально-практичних Д1ях щодо покращення стану власно! самооргашзацн, формуе готовшеть до самоаиал1тично1 д1яльносп.
В основ1 газнавальних мотив ¡в д1яльносп студент (учшня) лежить газнавальна потреба, що пов'язана з1 стшким газнавальним ¡нтересом, який забезпечуе систематичну роботу майбугшх лчите.шв в оволодшга фаховими психолого-педагопчними знаниями 1 способами професшнси дальность Саме тому зм1ст навчального матф1алу повинен мати значугщеть для студента, визначену педагопчну мету, внутршньопредметш I мшпредметш зв'язки, проф'СС1Йну спрямовашсть фундаментальних дисциплш, розвиток газнавального ¡нтересу та самостшносп. Використання сучасних ¡нформащйних технолопй навчання дае змогу ¡ндивщуал1зувати, диффенщювати зшет, обсяг знань 1 послщовшсть IX викладання, а комп'ютфна техшка - здшенити пфехщ вщ елементарного сприймання до складних ¡нтелектуальних процеав, актив1зувати д1яльшсть суб'еклв оевпньиго процесу в самостшному знаходженш нових елеменпв знань. Немае жодно1 проблеми в навчально-шзнавальнш д1яльносп, яку можна було б виршити без газнавально1 активносп, ¡нтересу, емощйного задоволення. На думку О. Долженка, поки не буде зрозумшим смисл дисциплши з позицш потреб майбутньо1 професшжн д1яльносп, тих завдань, яю и вивчеиня допоможе виршита, не можна очкувата вщ студент творчо! активносп [1, с. 74].
Органшщя та результата експфиментальноГ роботи евщчать, що формування позитивного ставлення до самоаналггично! д1яльносп виявляеться у цшеспрямованосп газнавальних дш, мобшьносп використання знань та умшь, бажанш поспйно зд1 йснювати самоосвггню 1 самоаналггичну д1яльшсть.
Реал1защя пфшо1 умови забезпечуеться також створенням в студентсыай аудиторн позитивного психолопчного м1кроюимату, дшових стосунив, творчого настрою, тобто тих умов, що забезпечують розумову актившсть, пщвищену працездатгасть, задоволення роботою, продуктивну д1яльшсть уах учасниюв оевггнього процесу вщ постановки мети [ п решйзацп до контролю результат. Тшьки за умови сшвробтшцтва можна розвивати ¡ндивщуальну творч1сть студента щодо самовдосконалення.
Формуванню позитивного ставлення до д1яльносп самоанал1зу сприяе оргагазащя поточного I пщеумкового контролю, який спонукае студент активно 1 систематично ощнювата результата навчання, вносити у нього вщповщш коректави.
Реалгзашя друго! педагопчно1 умови забезпечуе профес1Йну пщготовку трьох вид1в: теоретична (оволодшня визначеними осв1тн1м стандартом знаниями), практична (оволодшня способами застосування цих знань) I методична (оволодшня способами навчання \ виховання учшв та оргашзацн оевггнього процесу загальноосв1тньо1 школи). Це необхщно враховуватн для адекватно! ощнки результат навчання за ч1ткими критер1ями якот знань: повнота, глибина, системшсть, опфатившеть, гнучыстъ та ¡и. Кр1м цього, процес педагопчного
самоанал1зу забезпечуе можлив1сть визначита яюсть знань в р1зних видах д¡ялышел \ вимагае стввщнесення р1зних вид ¡в знань (закошв, теорш, прикладних, оцшних, методолопчних знань) з елементами зм1сту професшно! осв1ти 1 ршнем його засвоення.
Важливим засобом формування готовносп до педагопчного самоанал1зу в процеа вивчення спецкурсу було моделювання операцшно задано! мети анал1тично! д1яльносп. Враховуючи структуру аналггично! д1яльносп, моделюванню можугь пщдаватися таи й компонента, як мотав, мета, дп', операци, умови. Моделювання мотиву анал1тично! д1яльносп дае змогу уевщомлювати особиспсну значугщеть ще! Д1яльносп. Моделювання мети спрямоване на формування образу тих змш, новоугвфень особистосп, що можлив1 в процей самоанаштично! д1яльносп суб'екта. Моделювання аналп~ичних д1й сприяе уевщомленню конкретних д1яльшсних акпв, яю забезпечують пфетворення анал1тично! д1яльносп в зааб управлшня яистю профеайно! пщгстовки студент. Моделювання аналггичних операцш полягае в плануванш кошфетних способ1в виконання кожно! дп, що визначаються умовами наявно! (зовшшньо! чи мисленнево!) шгуацн. Моделювання умов пфедбачае виявлення тих внутршшх можливостей, якими волод1е кожний конкретний суб'ект, атакожтах зовншшх обставин, що регулюютъ цю дшльисть.
На оснорп ексифиментально! роботи з'ясовано особ.пивосп уевщомлених уявлень 1 знань студент про педагопчний самоанал1з. Основних джфелом цих уявлень е не рефлекс! я власного доевщу д1яльносп, а вимоги до и оргашзацн, яи, зазвичай, ставлятъся до студенев у ситуациях навчання. Усгашно здшенювати самианалпичну Д1яльшегь можна гид1, коли студент волод1е знаниями про п предмет 1 способи. Часто студента оволод1вають системою знань [ значно менше уваги придктяють формованию способ1в д1яльносп. Тому необхщно формувати насампфед д!Г та операци, засво!вши основш фупи знань: теоретико-методолопчш, психолого-педагопчш [ дидактико-технолопчш знания (системшсть та осмислешсгь знань про самоаналгз; основш об'екта педагопчного самоанал1зу, розробка та використання моделей I технолоп й самоаналгзу. оволодшня розумовими операщями - анал1з, синтез, узагальнення, абстрагування, конкретизащя та ¡н.; доевщ творчо! д1яльносп (вмшня виявляти проблеми, пр ичиново-на си дкорп зв'язки, формулювати пиотези та ¡н.); самоспйшсть оцшних суджень).
Орган ¡защя самоаналггично! д1яльносп (третя умова) передбачае диффенщащю та ¡ндивщуал1защю навчання, врахування особливостей розумово!, мотивацшно!, емоцшно-вольово! сфери особистосп, и ф1зичного \ пасочного стану. Водночас формування самоаналггично! д1яльносп вимагае и алгортжзаци, тобто однозначного покрокового опису певних дш з д1агностики особиспсних сташв та компонент навчально-виховного процесу. Цшшсгь алгоритме полягае в тому, що вони забезпечують виршення завдань бшыи оптимальним шляхом. Формал1защя процесу самоаналппчно! д1яльносп пфедбачае знаходження певно! послщовносп тих чи ¡нших правил.
Розумшня оевггнього процесу як специф1чного за змктом та оргашзащею виду навчально-виховного процесу вимагае розробки алгоритм1в здшенення самоанал1тачно! д!яльност1 на р1вш кожного його компонента: анялгзу ситуаии; щл ей оклад ання; иланування; реал1заци плану, анал1зу процесу реал!зацп плану й одфжаного результату щодо його вщповщносп поставлешй мет!. Цшеспрямовашсть самоаналппчно! д ¡я ль ноет! забезпечуеться там, що постановка цшей здшснюеться на р1вш вах елемент.
Педагопчний супровщ формування самоанал1зу пфедбачае забезпечення вщповщносп зм1сту знань ¡нтелектуальному р1вню студента, унеможливлення розумового пфевантаження, втомлюваносп тощо. Такий пщхщ вимагае комплексного використання ефективних метод1в, форм [ засоб1в навчання, врахування специф1ки предмета, змии вщцв д1яльносп.
Осмислення педагог1чно1 сутносп мон1торингу (четверга умова), як I будь-якого складного сощально-педагопчного явища, пов'язано з шз нання м в нутрии ньо властивих йомув1дношень, опис та ¡нтфпретащя яких повн1стю залежать вщ конкретних методолог1чних основ. Необхщними обегавинами реал1защ! системно! сугносп момторингу е гадпфядкован1стъ в ах компонент р, мошторингу його мел, р,1дпорпдн1сть кригфш ощнки педагопчного об'екта його сугносп, адекватшеть метод1в збору ¡нформащ! критф1ям ощнки, поеднання метод ¡в илыосно! 1 яысно! ощнки, узшджен1с1ъ д1й суб'екттв мошторингу, !х залежн1сть вщ мети.
Важливо в1дзначити, що процесуальна сугн1стъ мошторингу вимагае догримання таких процедур:
— забезпечення неперфвносп I тривалосп спостфеження за объектом;
— дотримання етапносп розгортання [ розвитку цього процесу,
— забезпечення послщовносп виконання в ах процедур;
— врахування фактор ¡в, що впливають як позитивно, так I негативно;
— пор1вняння вихщно1, про!Уижио1, приюнцевоГ ¡нформацн кожного мошторингового циклу. Отже, складшсть процесу педагопчного самоанал1зу, залежшсть його вщ багатьох
ф>актор 1в вимагае рсал1зацп комплексу педагопчних умов, тобто тако! сукупносп, в якш кожна умова е основою для наступно1, слугуе досягненню одшеГ з послщовних конкретизованих цшей на шляху до загально! мети.
Пфспективи подальших дослщжень полягають у розробщ та експериментальш й Пфев1рщ методики решпзацп педагопчних умов формування готовносп майбутшх учите.шв до педагопчного самоанал1зу гад часвивчення фахових [ психолого-педагопчних дисциплш.
Л1ТЕРАТУРА
1. Долженко О. В. Современные методы и технология обучения в техническом вузе: метод, пособие / О. В. Долженко, В. Л Шатуновский. - М.: Высшая школа, 1990. - 191 с.
2. Новейший философский словарь / сост. А. А Грицало. -Минск: Изд. В. М Скакун, 1998. - 896 с.
3. Философский словарь / под ред. И. Т. Фролова. - 5-е изд - М.: Политиздат, 1987. - 590 с.
4. Философский энциклопедический словарь / гл ред. Л Ф. Ильичов и др. - М.: Сов. энциклопедия, 1983.-840 с.
5. ФранклВ. Человек в поисках смысла: сборник: пер. с англ и нем. / В. Франки; общ. ред. Л Я. Говмана, Д А Леонтьева. - М.: Прогресс, 1990. - 368 с.
6. ЧайкаВ. М. Пщготовка майбутнього вчителя до саморегуляцй педагопчно! д1яльност1: монограф1я/В. М. Чайка; за ред. Г. В. Терещука. -Терношль: ТНПУ, 2006. - 275 с.
УДК 378
Л. В. КОВАЛЬ
П1ДГОТОВКА МАЙБУТШХ УЧИТЕЛ1В ДО ЗАСТОСУВАННЯ
ЗАГАЛЬНОНАВЧАЛЬНИХ ТЕХНОЛОГ!Й У ПОЧАТКОВ1Й ШКОЛ1:
ШТРИХИ КОНЦЕПЦН
У спштгтрозкрита концепщя система дидактико-методш-моХ подготовки майбутшх учитежв до застосування загальнонавчальних технологХйу початковш шкот на основа ¿деХ особисгтсно орЬентованоХ парадигми та з урахуеанням актуальных проблем розвитку сучасноХ професшноХ педагоггчноХосвипи.
Клюют слова: загалънонавчальт технолог1% початкова школа, майбутнг вчитем початковоХ шкож, система дидашшко-методичноТ подготовки майбутшх учитежв.
Л. В. КОВАЛЬ
ПОДГОТОВКА БУДУЩИХ УЧИТЕЛЕЙ К ПРИМЕНЕНИЮ ОБЩЕУЧЕБНЫХ ТЕХНОЛОГИЙ В НАЧАЛЬНОЙ ШКОЛЕ: ШТРИХИ КОНЦЕПЦИИ
В статье представлена концепция системы дидактико-методической подготовки будущих учителей к внедрению общеучебных технологий в начальной школе на основе идей личностно ориентированной парадигмы и с учетом актуальных проблем развития современного профессионального педагогического образования.
Ключевые слова: общеучебные технологии, начальная школа, будущие учителя начальной школы, система дидактико-методической подготовки будущих учителей.
