CC BY
20
Л1ТЕРАТУРА
1. Иодко А. Г. Формирование у учащихся исследовательской деятельности в процессе обучения химии: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (химии)» / А. Г. Иодко. - Минск, 1983. - 17 с.
2. Брызгалова С. И. Формирование в вузе готовности учителя к педагогическому исследованию: [монография] - С. Брызгалова. - Калининград: Из-во КГПУ, 2004. - 188 с.
3. Зимняя И. А. Исследовательская работа как специфический вид человеческой деятельности / И. А. Зимняя, Е. А. Шашенкова. - Ижевск: ИЦПКПС, 2001. - 248 с.
4. Усова А. В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения / A.B. Усова. -M.: Педагогика, 1986. - 176 с.
5. Кривошапова Р. Ф. Поэлементный метод массовой проверки знаний учащихся по физике: дисс. ... канд. пед. наук: 10.00.02 / Р. Ф. Кривошапова Раиса Федоровна. - М., 1995. - 194 с.
6. Кулев А. В. Развитие исследовательских умений при углубленном изучении биологии (раздел «Животные»): дисс.... канд. пед. наук: 10.00.02 / К. А. Васильевич. - СПб., 1991. - 189 с.
7. Зимняя И. А. Педагогическая психология: [учебник для вузов] / И. А. Зимняя. - М. : Логос, 2002. - 384 с.
8. Литовченко В. Н. Формирование исследовательских умений студентов педагогических специальностей университета средствами НИР: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория обучения» / В. Н. Литовченко. - Минск, 1990. - 26 с.
9. Федоряк Л. М. Формирование исследовательских умений у учащихся в проблемно-модульном обучении: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория обучения» / Л. М. Федоряк. - Тюмень, 1997. - 28 с.
Ю.Митрош О. И. Формирование исследовательских умений у учащихся-педагогических училищ: автореф. дис. на соискание науч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.01 «Теория обучения» / О. И. Митрош. - Минск, 1993. - 26 с.
11. Новиков А. М. Методология образования / А. М. Новиков. - М.: Эгвес, 2002. - 320 с.
УДК 37.026.033
Л. М. РИБАЛКО
ПЕДАГОГ1ЧН1 ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ В УЧШВ Ц1Л1СНОСТ1 ЗНАНЬ ПРО
ЖИВУ ПРИРОДУ
Обтрунтоват педагоггчн/ основы ефективного формуеання в учтв цтсних знанъ про живу природу. Акцептовано увагу на наступностг у формувант цтсних знанъ про живу природу в учтв загалъноосвтнъо/ школи, застосувант загальних закономгрностей як ттегруючого засобу. Представлена методика формуеання ц\л\сних знанъ про живу природу, що втшюе в навчалъному процеа дидактичну модель / педагоггчт умови реалгзаци наступностг знанъ про живу природу. В основу методики покладено еколого-еволюцшний тдхгд до пояснения процеав / об 'ектгв живог природи, вттенням якого е обтрунтування елементгв знанъ про живу природу на основ/ загальних закономгрностей природи, понять, пов 'язаних з ними, / методгв тзнання природи.
К:ш>чо(п слова: цШстсть знанъ, наступтстъ у формувант цтсних знанъ про живу природу, загалът закономгрностг природи.
Л. М. РЫБАЛКО
ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ В УЧАЩИХСЯ ЦЕЛОСТНЫХ ЗНАНИЙ О ЖИВОЙ ПРИРОДЕ
Обоснованы педагогические особенности формирования в учащихся целостных знаний о живой природе. Сделан акцент на преемственности формирования целостных знаний о живой природе учащихся общеобразовательной школы, использовании общих закономерностей природы как интегрирующего средства. Представлена методика формирования целостных знаний о жшой природе, воплощающая в учебном процессе дидактическую модель и педагогические условия реализации
преемственности знаний о живой природе. В основу методики положен эколого-эволюционный подход к объяснению процессов и объектов живой природы, воплощением которого является обоснование элементов знаний о живой природе на основе общих закономерностей природы, понятий, связанных с ними, и методов познания природы.
Ключевые слова: целостность знаний, преемственность в формировании целостных знаний о живой природе, общие закономерности природы.
L. М. RYBALKO
PEDAGOGICAL BASIS OF THE FORMATION OF PUPILS' KNOWLEDGE INTEGRITY ABOUT ANIMATE NATURE
In the article in theory the pedagogical features of forming efficiency are grounded in studying integral knowledge's about wild-life. An accent is done on the succession in forming integral knowledge's about wild-life of pupils use of general conformities to the law of nature as integrating facilities. The developed method of forming of integral knowledge's about wild-life, incarnating in an educational process didactic model and pedagogical terms of realization of succession of knowledge's about wild-life, is represented. In basis of method ecological-evolutional approach is fixed to explanation of processes and objects of wild-life, embodiment of which there is the ground of elements of knowledge's about wild-life on the basis of general conformities to the law of nature, concepts related to them, and methods of cognition of nature.
Key words: integrity of knowledge's, succession in forming integral knowledge about living nature, the general laws of the nature.
Завдання шкшьно! бюлопчно! осв1ти - формувати в учшв цЫсшсть знань про живу природу та природничо-наукову картину свт. Проблема цшсноеп знань е одшею з актуальних проблем в1тчизняно! i заруб1жно! псдагопки. яку пов'язують з проблемами продуктивного навчання, особистюно-ор1ентовано1 освгги.
ЦЫсшсть знань учшв забезпечуеться псрсдуам !х насту пшстю. ГБд наступшстю у навчанш розу\пемо послщовшсть i системшсть у розмщенш навчального Marepiany, зв'язок та узгоджешсть ступешв i еташв навчально-виховного процесу, що забезпечуеться методично i психолопчно обгрунтованою побудовою програм, шдручниюв, дотриманням послщовносп руху вщ простого до складшшого в навчанш.
Анашз психолопчних дослщжень дае змогу розглядати наступшсть як умову досягнення щлюносп знань, i'x розумшня i позитивно! мотиваци навчання учшв.
ЦЫсшсть деяи дидакти (С. У. Гончаренко [1], К. Ж. Гуз [2], В. Р. 1льченко [3], А. В. Степанюк [9] й ш.) розкривають через поняття «штегращя», яка передбачае об еднання частин у цше i шдпорядкування i'x цшому на ocmBi внутршшх \пжсистс\ших зв'язив i взаемодш, або через поняття «система» як цшсний комплекс елеменпв, що перебувають у певних зв'язках i вщношеннях.
Метою cmammi визначаемо основи ефективного формування в учшв основно! i старшо! ланки загальноосв1тшх шкчл (ЗОШ) ui.iicHHx знань про живу природу.
Ид цшсшстю знань про живу природу розу\пемо результат сутшсно! ¿нтегращ! 6io.ioriLiHH\ знань на основ! наскр1зних законом1рних зв'язюв, якими постають загальш закономАрностА природи (збереження, пср1одичност1. направлсност1 процсслв до р1вноважного стану), тодА як шд щлАсшстю живо! природи - комплекс бюлопчних систем р1зних piBHiB оргашзац11 (в!д молекул до екосистем, бюсфери), пов'язаних зв'язками i вадношеннями, зумовленими 1'хньою структурою та функщональними властивостями на основ! ooviiHy речовиною, енерпею, ¿нформащею. Ознакою щлАсносп знань про живу природу е розумшня учнями ЗОШ загальних закономiрноетей природи як основи пояснения явшц, властивостей об'екпв живо! природи, ixHboi взаемодГ!. як фундаменту, на якому базуються уявлення про взаемозв'язок компонент!в живо! природи. Обгрунтування слсмснт1в знань на ocmBi сшльних, единих для ycix частин, що становлять щл1сшсть, закономiрноетей природи - необхщна умова розумшня учнем щлюносп живо! природи. ЬПяке розум1ння не вщбуваегься ¡накше. як через введения незрозум1лого предмета (нових знань) у щлюшеть, систему зрозумших речей.
Зпдно з концепщею цшсносп знань про природу, розроблено! К. Ж. Гузом, цшсшсть знань з кожного окремого природничо-наукового предмета 1 осв1тньо! галуз1 «Природознавство» можна встановити, користуючись загальними зако ном1 р ностями природи. Обгрунтування нових елемештв знань на основ1 спшьних, единих для вах частин, що складають цшсшсть, зако но м \ р ноете й природи - необхщна умова розумшня учнем цшсност1 живо! природи. ЬПяке розумшня не вщбуваеться ¡накшс як через включения незрозумшого предмета (нових знань) у цшсшсть, систему зрозумших речей. Щоб зрозу\пти щось, учень мае приписати незрозумшому предметов!, об'екту чи явищу сутшсш властивосп, вщношення, в яких вш впевнений, 1 на основ1 цих сутностей включити знания про об'ект шзнання у свою цЫсну систему знань про природу [2, с. 76].
Приеднання новозасвоюваного знания в «цшсшсть» вщбуваеться за допомогою тих сутностей, яю виражаються загальними законами, ¡дсями. принципами для вс1е1 множини елемештв знань, що складають цшсшсть. Тому цшсшсть знань про живу природу учнем може бути присвоена за допомогою закошв, на ос но в 1 яких пояснюються засвоеш елементи знань. Для цього необхвдно використовувати найбшып загальш, сшльш для велх природничих наук закони та законом1рносп. Знания про загальш законо\прносп природи в шкшьнш бюлопчнш оевт мають бути втшеш в тих взаемозв'язках, яю визначають сутшсть живих систем. Це обмш речовиною, енерпею, шформащею кожного оргашзму з його середовищем ¡снування. еколопчш зв'язки мiж живими оргашзмами, 1х еволюцшний розвиток. Зв'язки, що виникають \пж оргашзмом 1 екосистемою, на основ1 яких базуеться 1х цшсшсть, в бюлоги називаються еколопчними зв'язками.
Назваш елементи змюту освии - найбшып загальш законо\прносп природи (збереження, перюдичиосп 1 спрямованосп процеав до р1вноважного стану), змют яких е основою ядра цшсносп знань про живу природу, методи шзнання природи (спостереження, дослщження, моделювання) е наскрпними вщ початково! школи до ос но в но!'. Формування на 1х ос но в 1 змюту шкшьно! бюлопчно! освии дозволяе втшити таи принципи наступноет¡: систематичносп; цшсносп образу евпу.
Тому в рол1 основи об'еднання знань в цшсшсть в з\пст1 бюлопчно! осв1ти мають бути загальнобюлопчш ¡дек принципи (еколопчш. еволющйш). Виразом останшх е застосування еколого-еволюцшного шдходу, в основ1 якого проел ¡дковуються прояви загальних зако но м \ р ноете й природи. Видшивши загальш законом1рност1 природи, яю б пояснювали те, що вщбуваеться в життевому евт дитини, живш природ^ ми виявляемо онтодидактичний стрижень штеграци змюту знань про живу природу, навколо якого будуть концентруватися знания учня про дшешеть, живу природу, об'еднуватися в цшсшсть, систему.
Загальш законом! рносп е тим систематизуючим чинником, який об'еднуе знания про живу природу, штегруе 1х.
Автором дослщжено, що формування цшених знань про живу природу в учшв ЗОШ здшснюеться ефективно за таких умов:
- забезпечення наступносп навчання;
- застосування еколого-еволюцшного шдходу до вивчення живо! природи з метою систематизаци та ¡нтеграцп знань про живу природу, формування в учшв еколопзованого сприйняття живо! природи, цшшеного ставлення до II компонент!в:
- побудова цшсносп змюту курсу «Бюлопя» для 7-9 клаелв:
- формування бюлопчних понять як елеметлв загально! системи природничонаукових понять, пов'язаних законо\прними зв'язками 1 вщношеннями на основ1 загальних зако но м 1 р ноете й природи;
- оргашзащя навчально! д1яльност1 учшв ¡з формування цшених знань про живу природу на уроках рпних тишв (уроках серед природи, ¡нтегративних днях тощо);
- використання методу системного пояснения у вивченш живо! природи.
Ефектившсть формування цшсносп знань про живу природу залежить вщ того, чи спрямовувалась на це навчально-виховна робота у початковш та основшй школах. Система природничо-наукових знань, яка формуегься в учшв 5-6 клаав, забезпечуе «перед розумшня» цшсносп природи, необхщне для евщомого засвоення знань окремих предмет! в природничо-наукового циклу в 7-11 класах. Передрозумшня цшсносп знань учшв про живу природу
забезпечуеться на основ! загального уявлення про природу як об'ект вивчення природознавства, про закономрш зв'язки \пж р1знорщними елементами природничо-наукових знань шд час вивчення природознавчих курсив. «Мшмальне перед знания» вщображае систему знань про природу в «згорнутому виглядЬ>.
На цих знаниях 1 практичних умшнях надаш грунтуватиметься 1 у подалыпому вивченш бюлогп. Ось чому дуже важливо при викладанш бюлопчно! частини природознавства звертати увагу на правильшсть сприйняття об'екпв 1 явищ, що вивчаються, цшсне 1х уявлення, послщовшсть розвитку бюлопчних понять, що забезпечують системшсть, повноту 1 цшсшсть знань про живу природу. Даш його необхщно систематично конкретизувати 1 поглиблювати в процса наступного вивчення елеменпв ща системи: знань про ф1зичш, х1м1чш, бюлопчш та ф1зико-географ1чш явшца. Попередне уявлення про цшсшсть об'екта вивчення дозволяе вщразу визначити мюце кожного елемента в загальшй систем! знань про природу та встановити його зв'язки з шшпмп елементами. Завершувати формування системи природничо-наукових знань учшв мае синтез и елеменпв, детально вивчених на основ! передрозумшня цшсносп вказано! системи.
Визначено 1 теоретично обгрунтовано педагопчш умови реашзацн наступноет 1 у формуванш цшених знань про живу природу в учшв 5-7 клаав. якл забезпечують ефектившеть цього процесу:
- воображения взаемозв'язку наступносп й цшсносп знань про живу природу на р1вш Державного стандарту баю во! \ по в но! середньо! осв1ти:
- передбачення у змют1 програм природознавчих курсив основно! школи (5-6 кл.) та бюлогп (7 кл.) зв'язку наступност1 й цЫсносп знань через введения у зм1ст знань «випереджальних оргашзатор1в» знань, форм 1 метод ¡в навчання, що дозволяють здшенювати безперервне формування в учшв цЫспих знань про живу природу;
- вт1лення у шдручниках з природознавства 5-6 клаелв та бюлогп 7 класу наступносп через формування ц1л1сност1 з\псту знань на ос но в 1 уявлень про загальш законом1рносп природи (збереження, пер1одичшсть процсслв у природ! та направленост1 процсслв до ршноважного стану), поняття, пов'язан1 з ними, 1 методи п1знання природи;
- розкриття у методичних матер ¡ал ах для учитслш зв'язку наступност1 й щл1сност1 знань про живу природу;
- контроль 1 корекщя знань, загальнонавчальних ум1нь учшв моделювати цЫсш знания про живу природу, яю е основою встановлення наступност1.
Визначеш педагог1чш умови можуть бути забезпечеш в1дповщним зм1стом шюльно! б1олог1чно! осв1ти, дидактичною моделлю навчального процесу, комплектом навчально-методично! л1тератури, методами 1 формами навчання. Технолопя впровадження у навчально-виховний процес ЗОШ теоретично обгрунтованих педагопчних умов реал1зац1! наступносп включае:
- дидактичну модель забезпечення наступност1:
- методику формування цшених знань про живу природу на основ1 еколого-еволющйного шдходу до пояснения процса в [ об'екпв живо! природи;
- форми 1 методи навчання, яи сприяють формуванню щл1сних знань про живу природу в учшв 5-7 клаав:
- критерп, ртш [ показники сформованост! щл1сних знань про живу природу.
Дидактичну модель забезпечення наступносп у формуванш цшених знань про живу
природу в учшв 5-7 клаав ми розглядаемо як систему, до яко! входять лопчно пов'язаш та взаемозумовлеш складов!: концептуальна, змютова, методична, технолопчна та результативно-ощнювальна (мал. 1).
Представлена дидактична модель обумовлюе шкшьнш бюлопчшй осв!т!:
- цшсшсть за зм!стом знань, яка реал!зуеться шляхом наскр!зно! !нтеграц!! знань на основ! загальних законом!рностей природи, загальноприродничих понять ! метод!в шзнання природи; за навчально-виховним процесом, який у кожний момент е процесом становления цшено! свщомост! учня через формування цшених знань про живу природу; за методами навчання, що послщовно ор!ентують шзнавальну д!яльшсть учшв на встановлення цшсносп знань, переформулювання, систематизац!!, моделювання щл!сност! в!др!зк!в навчального матер!алу; за формами навчання, яи ставлять учня в умови необхщносп спостереження, дослщження у довилл! за системами живо!
природи, пор1вняння систематизованих знань про жив\ природ\ з реальною дшсшстю гад час урогав серед природи;
- гермеиеети>мкть. осильки бюлопчна освта всдс учня ви початково1 школи через 5-7 класи 1 дан до нее глибшого 1 загальшшого розумшня живо! природи, щлкного у явления, до розум!ння знань:
- особисппсну арк'итовашеть, ¡а як01 учень активно виршуе заедания, як1 вш сам еоб1 ставить чи йом\ ставить життя, формуе чуттево-щнн 1 сне ставлення до живо! природи, власний образ природи, завдяки якому еколопчно виважено взаемодпо з довкщ.пям
13 основу розроблено! методики форМуВЭННЯ ЦЦБСНИХ знань Про живу ПрИрОДУ, ЩО ВТ1ЛЮ€ технолопю 1нтеграци' знань про живу природу, покладено еколого-еволюцшний тдхщдо пояснения процесш 1 оо'отв живо! природи, втшенням якого е обгрунтування елеменпв знань гцэо живу природу на ОСНОВ1 загальних закономфносгей природи, понять, повязаних з ними, та методш газнання природи. Зм1ст загальних законо\прностей природи \ понягтя, пов'язаш з ними, с основою Ц1ЛЮНОСП знань про живу природу, наступносп розвитку IX При переход! 3 И0чатК0В01 ШКОЛИ В ОСНОВН\ 1 профиьпу.
Котн'щуальил складова
Б
ВТТЛЮС мету 1 ЗаШШШЯ ШКШЬПО! б|ОЛОПЧ1Ю1 ОСВ1ТИ. СУЧИСШ пауков! 1НДХОДИ до формуаанмя цйнсних знань про живу природу о учшв 5 7 клас(в
Зппсювя складова
I]
розкрнпаг наступшеть як пелагопчпу систему, яка включаг структурш елементн (наступшсть у становлснш цийсност] особнетост! учня, наступшсть у змк-п, методах, формах I часойах нанчанмн). що «¡дпотданпь стимулюючо—мотншнийтй, чипстошй, проиесуально-л)св1й компонентам проиесу навчання
Мским'ша с кладов а
II
нм.ш» методику формунаимя цинсних знань при ж мну природу в учшв 5-7 кяасш, основа ну на сколою-сволюшнному шдход! до ПОЯСНСН11Я процессе I обЧтспв живем природи
Техмолш ¡чна складина
И
пн шачаг формн I методи оргашзаци напчання, яю сприяють формуваншо щпеннх знань про живу природу и учшв 5-7 клаеж
Результатнвно-ошнювальна складов» |
встяно сфсктив! плюс крнтерп. р1нп! та покажпкн сформованосп к знань про живу природу, шо характеризуют!, ¡стъ пронесу формування цшюнях знань про живу Л1СННХ природу
Мал. 1. Дидактична модель забезпечення наступноат у формуванш цтених знань про живу
природу в учшв 5-7 клаав
Еколого-еволющйний щцхщ до щлкного вивчення живо! природи ми розглядаемо як р!зновид загальнонаукового системного гадходу, що базуегься на ¡деях еволюцп та еколопчного виховання (як щеях газнання). Иого застосовано з метою наскрпно! штеграци
бюлопчних знань, що дозволяе розглядати об'екти та явища живо! природи у взаемозв'язку з оточуючим середовищем, а навколишшй св1т як систем}' систем, де все взаемошдпорядковане та взаемоиов'язаие. Реал1защя ¿де! еволюци при структуруванш змюту бюлопчно! науки дае змогу показати учням, як оргашчний св1т розвивався 1 розвиваеться у напрямку ускладнення будови, що вщповщае пристосувальним можливостям 1 умовам навколишнього середовища.
Вщповщно еколого-еволюцшному шдходу жива природа юнуе у вигляд1 ¡ерархп систем р1зного р1вня складносп. Ця ¡ерарх1я е проявом еволющ! свшэутворення, що характеризуешься переходом вщ нижних, бшып простих р1вшв до вищих, бшып складних. Ступеш розвитку при цьому перебувають у Ясному взаемозв'язку та взаемозумовленосп. В. А. Енгельгардт писав: «3 позицп системного шдходу, життя - це, насамперед, система систем, в якш чтсо прослщковуегься не паралельне, а поступове поеднання. Таким способом створюеться передумова оргашзацп ща наступносп за принципом ¡ерарх1чно!' шдлеглосп» [3, с. 87]. При цьому кожний бшып високий р1вень ¡ерархп проявляе спрямовуючу дда на нижче розмщений, шдкорюючи його собк сво1м функщям. М1ж живими системами простежуеться ¡ерарх1чний зв'язок.
Еколого-еволюцшний шдхщ базуеться на використанш «дерева життя» як схеми розвитку оргашчного ев ¡ту та геохронолопчно! таблищ розвитку життя на Зсмлк «Дерево життя», виступаючи моделлю розвитку оргашчного св1ту, показуе впорядковашеть живих систем у простор! (р1зномаштшсть форм) 1 в часо (еволющю). «Дерево життя» 1 гeoxpoнoлoгiчнa таблиця розвитку оргашчного cвiтy дають можливють учням пояснити причини сволюцп оргашчного св1ту, з'ясувати мюце того чи ¡ншого виду, що вивчаеться в систем! оргашчного евпу, на шдстав1 ¿ерарх1чно1 залежносп таксоном!чних одиниць. Оперуючи загальними вщомостями про той чи шший вид, таксон, учш емшиво можуть моделювати його мюце на «дерев1 життя». I, навпаки, знаючи на якш гшщ еволющйного розвитку перебувае тип, клас чи вид тварин або рослин, чт<о пояснити особливост1 анато\пчно!' будови певного таксону, його походження 1 розвиток, спираючись на анатомо-ф1зюлопчш особливосп живих оргашзм1в, що розташоваш на нижчих гшках «дерева життя». При цьому засвоення нових знань поеднуе вмшня учшв моделювати св1тоглядне бачення поступового ступеневого виникнення та розвитку живих оргашзм1в. Це викликае у них актуалпащю знань 1 заохочення у подальшому знайомств1 з живою природою. Граф¡чна схема тому й мае назву «дерево життя», бо вона схематично побудована за аналопею зовшшнього вигляду звичайного дерева 1 вщтворюе в соб1 еволющйний розвиток живих систем природи.
Особливостями побудови цЫсност1 змюту курсу «Бюлопя» системи осв1ти «Довкллля» вщповщно розробленш методищ е:
- об'еднання елеменпв змюту структурних компоненпв шдручника (роздшв 1 параграф! в) наскр1зними л1шями (ними виступають загальш закошмрносп в природ! та еколого-еволющйний шдхщ), що пояснюють причинно-наслщков1 зв'язки в живш природ! через закони еволющйного розвитку, незворотносп еволющ! та уявлень про зростання р1зномаштносп вид1в як умови стабшьносп бюсфери, протистояння II внутршшм 1 зовшшшм зрушенням;
- в1дсутшсть дублювання елеменпв навчального матср1алу про живу природу. Якщо спостершаеться вивчення факт1 в з елементами конкретизации то учням пропонуеться пригадати, в1дтворити в пам ят1 вивчене рашше;
- наявшеть м1жпрсдмстних зв'язюв бюлопчного матср1алу з х1м1чними. ф¡зимними [ гсограф1чними знаниями, як! виступають узгоджено;
- об'ективно розкрито взаемодда людини з природою, використання нею природних ресурсов.
Методику формування цшених знань про живу природу втшено в методичному апарат1
шдручниив [4; 5], навчальних пособниках до них для учшв [6; 8], методичному пособнику для вчитсл1в [7]. ГЪдручники «Природознавство-6» та «Бюлопя-7» мають грифи МОН Укра1ни «Рекомендовано» 1 використовуються у практищ загальноосвишх навчальних заклад ¡в Украши.
Визначаючи 1 обгрунтовуючи педагопчш основи формування в учшв цЫсносп знань про живу природу, варто в1дзначити наступне: ефектившеть навчального процесу зумовлюе насту пшеть навчання, застосування спсшальних форм 1 метод ¡в навчання та особлива методика навчання учшв цшюносп знань про живу природу.
Л1ТЕРАТУРА
1. Гончаренко С. У. Концепщя гумаштаризацп освиж // С. У. Гончаренко, Ю. I. Мальований. - К.: Освгга, 1994. - 34 с.
2. Гуз К. Ж. Теоретичш та методичш основы формування в учшв цшсносп знань про природу / К. Ж. Гуз. - Полтава: Довилля-К, 2004. - 472 с.
3. 1льченко В. Р. Освггня програма «Довшлля». Концептуальш засади штеграцп змюту природничо-науково! освгги / В. Р. 1льченко, К. Ж. Гуз. - Кшв-Полтава: П01П0ПП, 1999. - 211 с.
4. 1льченко В. Р. Природознавство: шдруч. [для 6 кл. заг.-осв. навч. закл.] / В. Р. 1льченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Рибалко. - Полтава: Довилля-К, 2006. - 160 с.
5. 1льченко В. Р. Бюлопя: шдруч. [для 7 кл. заг.-осв. навч. закл.] / В. Р. 1льченко, Л. М. Рибалко, Т. О. ГПвснь. - Полтава: Довшлля-К, 2007. - 240 с.
6. 1льченко В. Р. Природознавство. Зошит та щоденник досладжень: навч. поаб. [для учшв 6 кл. заг.-осв. навч. закл.] / В. Р. 1льченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Рибалко. - Полтава: Довшлля-К, 2006. - 48 с.
7. Методика викладання курсу «Природознавство. Довшлля» в 5-6 класах: поаб. для вчитсл1в / В. Р. 1льченко, К. Ж. Гуз, Л. М. Рибалко та ш. - Полтава: Довилля-К 2005. - 144 с.
8. 5. Рибалко Л. М. Робочий зошит з бюлогп: навч. поабн. [для учшв 7 кл. заг.-осв. навч. закл.] / Л. М. Рибалко, Т. О. I Нвснь. - Полтава: Довшлля-К, 2007. - 68 с.
9. Степанюк А. До концспцп формування цшсносп знань школяр1в про живу природу / А. Степанюк // 1м¡дж сучасного педагога. - 2003. - № 4. - С. 5 - 6.
УДК 371
Г. В. Б1Б1К
РЕАА13АЦ1Я М1ЖПРЕДМЕТНИХ ЗВ'ЯЗЮВ МАТЕМАТИКИ 3 Ф13ИКОЮ ИА ПРИ1СЛАД1 ВИВЧЕННЯ ПОНЯТЬ «ВЕКТОР» I «ВЕКТОРНА ВЕЛИЧИНА» В КУРС1 МАТЕМАТИКИ 0СН0ВН01 ШКОЛИ
Розглянуто проблему формування в учшв основное школи понять вектора, векторноЧ величины та дш з ними шляхом використанням на уроках геометра задач мгжпредметного змюту, фгзичного експерименту, практичних робт. Розкрито змкт зв 'язюв математики / фгзики у курсах вивчення цих дисциплт за новими програмами основное школи. Розглянуто можливостг застосування мгжпредметних зв'язтв математики / фгзики як складову тдготовки вчителгв загалъноосвтнъог школи до реалгзаци компетенттсного тдходу у навчант математики, в контекст/ якого актуалгзуються питания практичного застосування набутих знань / вмть переносити знания з одтег галуз1 в тшу.
КлючогЛ слова: вектор, векторна величина, реалгзацгя мгжпредметних зв 'язюв.
Г. В. БИБИК
РЕАЛИЗАЦИЯ МЕЖПРЕДМЕТНЫХ СВЯЗЕЙ МАТЕМАТИКИ С ФИЗИКОЙ
НА ПРИМЕРЕ ИЗУЧЕНИЯ ПОНЯТИЙ «ВЕКТОР» И «ВЕКТОРНАЯ ВЕЛИЧИНА» В КУРСЕ МАТЕМАТИКИ ОСНОВНОЙ ШКОЛЫ
Рассмотрена проблема формирования в учащихся основной школы понятий вектора, векторная величина и действий над ними путем использования на уроках геометрии задач межпредметного содержания, физического эксперимента, практических работ. Раскрыто содержание связей математики и физики в курсах изучения этих дисциплин по новым программам основной школы. Рассмотрены возможности их использования учителями математики общеобразовательной школы с целью реализации компетентностного подхода в изучении математики, в контексте которого актуализируются вопросы практического применения полученных знаний и умений переносить знания из одной предметной сферы в другую.
Ключевые слова: вектор, векторная величина, реализация межпредметных связей.
