CC BY
14
УДК: 611.8:616- 091
Данкович P.C., к.вет.н., доцент © Лъе1есъкый нацюналъныйутеерсытет ветерынарногмедыцыны та бютехнологт ш. С.З. Гжицъкого
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 3MIHH В НИРКАХ СВИНЕЙ ЗА СПОНТАННОГО ОХРАТОКСИКОЗУ
У cmammi опысаш структуры змты, ят розвиваютъся в нирках свиней за спонтанного охратоксикозу. Выявленi ураження (сегментарный гломелуросклероз та г1алшоз, мезангюкатлярт змшы, бшковый i некротычный тубулонефроз, ттерстыщалъный ф1броз) тдтверджуютъ выражену нефротоксычтстъ охратоксышв та детально ыюструютъ патологоанатом1чну картыну, яка розвываетъся за спонтанного охратоксыкозу
Ключое1 слова: miceneei грыбы, охратоксыны, ныркы, сегментарный гломерулосклероз, г1алтоз, нефроз, ттерстыщалъный ф1броз
На сьогодшшнш день провщною галуззю тваринництва Украши е свинарство, що пов'язано багатоплщшстю та скоростиглктю свиней, великою забшною вагою при пор1вняно незначнш витрат1 корм1в на одиницю продукцп, вщмшним смаковим якостям та традицшним уподобанням украшщв щодо вживання свинини [4-5]. Одшею з важливих передумов устшного розвитку ще! галуз1 тваринництва е своечасне проведения профшактичних заход1в щодо недопущения виникнення шфекцшних та незаразних хвороб тварин. KoMiciero ООН з проблем харчування та сшьського господарства (FAO) встановлено, що майже 25 % cbîtoboto врожаю зернових культур щор1чно забруднюеться мжотоксинами [2-3].
Досить часто, природним забруднювачем корм1в е охратоксини, основними продуцентами яких е Aspergillus ochraceus i Pénicillium viridicatum [1-3; 7]. Значною небезпекою e те, що залишков1 кшькост1 охратоксишв нагромаджуються у внутршшх органах та м'яс1 сшьськогосподарських тварин i птищ, можуть нести потенцшну загрозу (зважаючи на ïx токсичну, канцерогенну та мутагенну дш охратоксишв) для здоров'я людей. У зв'язку з цим в бшьшост1 KpaÏH Свропи ведеться постшний мошторинг вмюту
охратоксишв у кормах для тварин, продуктах харчування рослинного та тваринного походження (особливо у м'яЫ та внутршшх органах свиней), а також у продукцп пивоварно! та виноробно! промисловост1 тощо [6; 8-11].
Нефропат1я свиней, що спричинена д1ею охратоксишв, у деяких крашах мае ендем1чний характер [2-3]. Слщ зазначити, що д1агностика охратоксикозу перш за все включае патологоанатом1чне дослщження та визначення кшькост1 охратоксишв у внутршшх органах, кров1, м'язовш тканиш, кормах тощо. У зв'язку з цим, вивчення патоморфологп охратоксикозу
©Данкович P.C., 2012
68
мае важливе значения, адже правильне трактування виявлених пщ час аутопси змш е основою для об'ективного встановлення д1агнозу, вибору ефективних метод1в л1кування та профшактики захворювання.
Матер1ал 1 методи. 3 метою встановлення причин загибел1 поросят було проведено патологоанатом1чне дослщження трушв поросят вжом 3-5 мкящв (п=10) та свиноматок вжом 4-6 роюв (п=3). Розтин тварин проводили за методом Шора. Шматочки оргашв фжсували у 10% нейтральному формалш1, розчиш Карнуа, рщиш Буена. Пстозр1зи виготовляли за допомогою санного та заморожуючого мжротом1в, фарбували гематоксилш-еозином, бромфеноловим сишм за Мгкель-Кальво, суданом-Ш, конго-червоним, метиленовим зеленим та троншом за Браше, а також провели РЛ8-реакцш за Мак-Манусом. У кормах (пшенищ, кукурудз1, ячмеш та соевш макуЫ) за допомогою 1ФА проводили визначення вмкту охратоксину А.
Результати дослщжень. У процеЫ дослщження корм1в, як1 використовували для год1вл1 свиней встановлено, що вмкт охратоксину А у дослщжених зразках пшенищ становив 9,89 мкг/кг, у ячмеш - 9,12 мкг/кг, у кукурудз1 -14, 45 мкг/кг, у соевш макуЫ - 22,43 мкг/кг.
Пщ час макроскопового дослщження нирок трушв поросят в1ком 3-5 мюящв встановлено, що нирки були дещо збшьшеш в об'ем1, юрковаречовина набухла, зафарбована у св1тло-Ырий кол1р, межа м1ж юрковою та мозковою речовинами подекуди неч1тка, консистенщя пружна, волокниста капсула на бшьшост1 дшянок зшмаеться добре, лише подекуди ф1брозна капсула мщно з'еднана з поверхнею нирок. У свиноматок нирки були збшьшеними в об'ем1, забарвлеш переважно у блщо-жовтий кол1р, межа м1ж юрковою \ мозковою речовинами згладжена. Волокниста капсула на бшьшост1 дщянок зшмалась важко. У юрковому шар1 подекуди знаходили др1бш дщянки (розм1ром 1-3 мм) с1рого кольору, дещо ущщьнено! консистенцп.
У процеЫ пстолопчного дослщження нирок поросят вжом 3-5 мюящв виявили, що бшьшкть ниркових клубочюв, особливо субкапсулярно! зони та штракортикальних вщдшв дещо збшьшеш, в сечовому простор! та у м1ж-капшярних пром1жках нагромаджуеться Ытчаста бшкова маса. В окремих ниркових тшьцях розширюеться мезанпальний матрикс, збшьшуеться кшькють мезанпальних та ендотел1альних кл1тин. Подекуди пщ базальною мембраною та в м1жкашлярних пром1жках, особливо в ниркових тшьцях, яю розмщеш в юкстамедулярнш зош, нагромаджуеться пом1рна кшьюсть еозинофшьних, палшопод1бних, РЛ8-позитивних мае. В цитоплазм! окремих подоцит1в з'являються натвпрозор1 вакуолг Пщ час фарбування пстозр1з1в, виготовлених за допомогою заморожуючого мжротому та пофарбованих суданом-Ш нейтральних жир1в виявити не вдалося. Ештелюцити зовшшнього листка капули Шумлянського-Боумена набухл1, набувають куб1чно! форми, в окремих ниркових тшьцях спостер1гаеться пом1рно виражена прол1феращя ештелш пар1етального листка капсули Шумлянського-Боумена. У наволоклубочковш стром1 нагромаджуються л1мфоцити, плазматичш кл1тини, поодиною нейтрофши, ф1бробласти.
69
Ештелюцити бшьшосп проксимальних звивистих канальщв набухл!, просв1т таких канальщв звужений, цитоплазма !х мютить еозинофшьну зернисткть, деяю кл1тини втрачають щ1точкову облям1вку. Просв1т окремих канальщв подекуди заповнений еозинофшьною зернистою масою, яка нерщко мктить десквамоваш иефроцити. В окремих кл1тииах проксимальних та дистальних звивитих канальщв цитоплазма мютить нашвпрозор! вакуолг 1нколи трапляються канальщ, у яких нефроцити зазнають некротичних змш: ядра в таких кл1тин зменшеш в об'ем1, штенсивно зафарбоваш (ткнотичш), в деяких кл1тинах л!зоваш (карюл!зис). Мгжканальцева строма подекуди набрякла, вогнищево шфшьтрована л1мфоцитами, плазматичними кл1тинами, поодинокими нейтрофшами та ф1бробластами. Дугов! та м1жчасточков1 вени та артери переповнеш еритроцитами, пом1ж якими трапляються нейтрофши. Навколо судин штерстицш набряклий (периваскулярний набряк), шфшьтрований кл1тинними елементами: переважно л1мфоцитами, плазматичними кл1тинами, макрофагами, поодинокими нейтрофшами. Цитоплазма частини ештел!альних кл1тин зб1рних ниркових канальщв просв1тлена, в окремих кл1тинах формуються нашвпрозор! вакуолг Подекуди спостер1гаеться некробютичш змши ештелюциив зб1рних ниркових канальщв та еттелш ниркового сосочка. Судини мозково! речовини також дещо розширеш, переповнеш кров'ю. Навколо судин штерстицш набряклий, шфшьтрований л1мфоцитами, плазматичними кл1тинами, макрофагами, поодинокими нейтрофшами.
Пщ час пстолопчного дослщження нирок свиноматок в багатьох ниркових тшьцях юкстамедулярно! зони та штракортикальних вщдшв юрково! речовини виявили виражеш ознаки палшозу. Зокрема, м!жкапшярш пром1жки таких ниркових клубочюв р1зко розширеш, у них нагромаджуеться значна кшьккть ацидофшьно!, оптично щшьно!, гомогенно!, РЛ8-позитивно! маси (рис. 1). В окремих ниркових тшьцях палшопод!бш маси повн!стю заповнюють судинне сплетшня клубочкових кап!ляр!в. П!д час фарбування г!стозр!з!в конго-червоним ам!ло!ду не виявили. В ниркових клубочках, у яких палшово! маси була незначна к!льк!сть, в!дзначаеться прол!ферац!я мезанг!альних, ендотел!альних кл!тин та еп!тел!ю зовн!шнього листка капсули Шумлянського-Боумена, подекуди рееструеться вакуольна дистроф!я подоцит!в. В окремих ниркових тшьцях, особливо субкапсулярних вщдЫв к!рково! речовини розвиваються склеротичн! змши. Так! нирков! клубочки набувають лапчастого вигляду, унасл!док злиття кап!лярних петель. Поряд з в!дкладанням г!ал!нових мае, у них зменшуеться кшьккть кл!тинних елемент!в, подекуди спостер!гаеться адгез!я або синех!! кап!лярних петель з зовшшшм листком капсули Шумлянського-Боумена. В окремих дшянках навколоклубочкова строма рясно шфшьтрована л!мфоцитами, плазматичними кл!тинами, макрофагами, поодинокими нейтрофшами.
У канальцев!й частин! нефрону розвиваеться здеб!льшого зерниста, в окремих кл!тинах вакуольна дистроф!я нефроцит!в. У проевт багатьох канальц!в спостер!гаеться нагромадження г!ал!нових цил!ндр!в. Просв!т таких
70
канальщв розширений, заповнений ацидофшьною гомогенною масою, еттелюцити дещо здавлеш. Млжканальцева строма вогнищево набрякла, шфшьтрована л1мфоцитами, макрофагами, плазматичними кл1тинами, поодинокими нейтрофшами. Подекуди у юрков ш речовиш трапляються дшянки у яких спостер1гаеться некротичш змши нефроцшгв, руйнування базальноТ мембрани ниркових канальщв та IX замщення сполучнотканинними елементами. Також спостер1гаеться розширення та переповнення кров'ю дугових та м1жчасточкових артерш та вен, судин мозковоТ речовини, виражеш периваскулярш набряки (рис. 2), нагромадження навколо судин л1мфо-плазмоцитарних шфшьтрат1в. Еттелш окремих зб1рних ниркових канальщв та ниркового сосочка зазнае дистроф1чних (вакуольна дистроф1я), а школи некротичних змш.
г-.-
Ч ■ С'
ф ■ щ у /
ГЧ ■■4 Г/ -
Шшшшяг^ - .
1Ш
3(
Л1-
Ч г
Рис. 2. Периваскулярний набряк. Цилшдри в канальцях. Л1мфо-плазмоцитарна шфшьтращя
строми. Гематоксилш-еозии х 100
Рис. 1. Палшоз судии клубочка. Прол1феращя едотел1альиих та мезаипальиих клггин. Л1мфо-илазмоцитариа шфшьтращя
иавколоклубочково1 строми.
Гематоксилш-еозии х 500.
Висиовки. У процес1 вивчення структурних змш, яю розвиваються в нирках свиней за спонтанного охратоксикозу, виявили розвиток фокального сегментарного гломерулосклерозу, що супроводжувався вираженим палшозом (особливо у свиноматок), а також мезазангюкашлярш, а подекуди естракашлярш (прол1феращю ештелто зовшшнього листка капсули Шумлянського-Боумена) змши ниркових тшець. У ниркових канальцях розвиваються дистроф1чш (зерниста, а подекуди вакуольна дистроф1я) та некротичш змши ештелюцшгв, що були найбшьш вираженими в проксимальному сегмешг нефрона. Також спостер1гаються розлади мжроциркулящТ, вогнищева л1мфо-плазмоцитарна шфшьтрац1я штерстищю, явища розростання сполучноТ тканини на мющ загинувших нефрошв.
Лггература
1. Андршчук А. В. Мжобюта зерна ячменю, бюсинтез [ бюлопчна д\я охратоксину А: Автореферат дис. кандидата ветеринарних наук: спец. 16.00.03
71
"Ветеринария мжробюлопя та в1русолопя" / Анршчук A.B. - Одеса. - 2008. -18 с.
2. Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Т. 11. -Микотоксины. - ВОЗ, Женева, 1982. - 146 с.
3. Тутельян В.А., Кравченко Л.В. Микотоксины.- М., Медицина, 1985. -
320 с.
4. Рибалко В. Свинарство - нацюнальна галузь. - Пропозищя. - 2010. -№1. - С.116-118.
5. Tonixa В., Стародубець О., Гудшкова Т. Вдосконалена технолопя виробництва свинини. - Тваринництво Украши. - 2009. - №5. - С. 9-11.
6. Anselme M.; Tangni E.K.; Pussemier L. et all Comparison of ochratoxin A and deoxynivalenol in organically and conventionally produced beers sold on the Belgian market. - Food Additives & Contaminants, 2006; Vol.23,N 9. - P. 910-918.
7. Amezquetaa S., Gonzalez-Penasa E., Murillo-Arbizub M. et all. Ochratoxin A decontamination: A review // Food Control. - 2009. - Volume 20, Issue 4, April. - P.326-333.
8. Beretta B.; De Domenico R.; Gaiaschi A. Ochratoxin A in cereal-based baby foods: occurrence and safety evaluation. - Food Additives Contaminants, 2002; Vol. 19, N 1. - P. 70-75.
9. Ghergariu S.; Baba A.I.; Rotaru O. Observatii morfoclinice si de laborator, in doua episoade de suspiciune de ochratoxicoza, la porci. - Prod. anim. Zootehn. Med. veter, 1988; Т. 38. N 12. - p. 28-33.
10. Kuhn I. Quantitative Untersuchungen zum Transfer und zur Elimination von Ochratoxin A bei wachsenden Schweinen nach langfristiger oraler Applikation. -Braunschweig, 1993. - 100 p.
11. Mankeviciene A.; Gaurilcikiene I.; Dabkevicius Z. et all. Mycotoxin contamination of Lithuanian-grown cereal grains and factors determining it. -Ekologija, 2006; N 3. - P. 21-27.
Summary Dankovych R.
PATHOMORPHOLOGICAL CHANGES IN THE KIDNEYS OF PIGS, BY SPONTANEOUS OCHRATOXICOSIS
The article describes the structural changes that develop in the kidneys of pigs at spontaneous ohratoxicosis. Revealed lesions (segmental gyalinosis and glomerulosclerosis, tubulonefrosis, interstitial fibrosis) confirm pronounced nephrotoxicity of ochratoxin detail and illustrate the pathological picture which develops spontaneous ohratoxicosis
Key words: mildew fungi, ochratoxin, kidney, segmental glomerulosclerosis, hyalinosis, nephrosis, interstitial fibrosis.
Рецензент - д.вет.н., професор, член-кор. НААНУ Гунчак В.М.
72
