CC BY
20
УДК 619:616-006:636.22/28:611.77:636.7
Шестяева H. I., к.вет.н. ([email protected]) © Нацюналънийутверситет ôiopecypcie i природокористування Украти, м. Кигв
ПАТОМОРФОЛОГ1ЧН1 ОСОБЛИВОСТ1 МЕЛАНОЦИТАРНИХ
ПУХЛИН У СОБАК
Показано, що найчастше на меланоцитарт пухлини шюри хворттъ безпородт собаки. На момент звернення до клгнгки середши eiK собак коливався быя 5 poKie. Встановлено, що быъшу частку серед diasHoemoeanux меланоцитарних пухлин собак склали доброяюсш новоутворення. Наичастше д1агностували невуси ргзних гктолог1чних munie. Описат основт патоморфолог1чш особливост1 новоутворенъ гз мелашнпродукуючог тканини, що потрапили до дослгджуваног групи, а саме: енутршнъодермалъного невусу, ¿iгантсъкого тгментованого невусу та вузловог форми меланоми.
Ключовг слова: меланоцитарт пухлини, меланома шюри, невус, собаки.
Вступ. Пухлини меланоцшгв зустр1чаються вщносно рщко i складають 46 % вщ ycix пухлии шюри у собак [2]. В основному вони виникають у вшд 7 -14 роюв у таких порщ, як шотландський тер'ер, бостонський тер'ер, ердельтер'ер та кокер-спашель. Найчастше д1агностують меланоцитарт пухлини на mKipi, дещо рщше на слизових оболонках та ще рщше на ощ [1].
Коли описують меланоцитарт новоутворення, мають на уваз1 меланому, яку характеризуют як найбшьш злояюсну та агресивну пухлину. Д1агноз на меланому шюри л1кар1 вважають показаниям до радикальних метод1в л1кування, включаючи ампутацш ушкоджено! частини тша. Але меланоцитарт пухлини не завжди мають злояюсний характер. KpiM меланоми до ще! групи новоутворень вщносяться невуси та меланоцитарну дисплазш [1]. Невус е доброяюсним пухлинопод1бним ураженням шюри, вш розвиваеться i3 меланоцит1в епщермюу або з невусних кл1тин дерми. Обидва типи кл1тин здатш продукувати меланш, тому незалежно вщ кл1тинного складу невус1в ïx вважають новоутвореннями саме з меланшпродукуючо! тканини. Нажаль, невуси не пщдаються детальному дослщженню з боку л1кар1в ветеринарно! медицини, так як ззовш частше мають вигляд коричневих плям р1зного розм1ру та pi3HOÏ локал1зацп, що залишаються непом1ченими в1зуально на тш собаки. Д1агноз на невус або меланоцитарну дисплазш ставлять патоморфологи при пстолопчному дослщженш новоутворень шюри, чим ставлять перед практикуючими лжарями ряд питань щодо подальшого лжування та реабштаци тварини. На сьогодшшнш день для адекватного лжування виникла потреба у вивченш бюлопчно! поведшки новоутворень меланоцитарного походження, що неможливо без з'ясування ïx пстогенезу. Зважаючи на наведене вище, у робот1 була поставлена мета: на ochobî патоморфолопчних дослщжень вивчити частоту д1агностування, морфолопчш, клмчш та
© Шестяева H. I., 2013
252
макроскотчш особливоси р1зних пстолопчних титв меланоцитарних новоутворень шк1ри собак мюта Киева.
Матер1ал 1 методи. Матер1ал для дослщжень був отриманий ¿з приватно! лжарш ветеринарно! медицини "Зооветсервк" мкта Киев1 пщ час планових операцш з приводу видалення новоутворень собак. Обробку патолопчного матер1алу виконували за загальноприйнятими пстолопчними методами. Пстолопчш типи визначали за Мжнародною пстолопчною класифжащею пухлин шюри ВООЗ [3].
Результати дослщження. 15% вщ ус1х дослщжених новоутворень шюри належали до пухлин ¿з меланшпродукуючо! тканини. Бшьшу частку склали безпородш собаки. У дослщженш груш зареестровано собаки таких порщ як спашел1, шмецью в1вчарки та боксери. На момент звернення до клшки середнш в1к собак коливався бшя 5 роюв. Шсля проведения патоморфолопчних дослщжень I визначення пстолопчних тишв меланоцитарних новоутворень за принципами сучасно! Мжнародно! класифжаци ВООЗ пухлин шюри собак було з'ясовано, що сшввщношення м1ж доброяюсними та злояюсними новоутвореннями склало 2:1.
Доброяюсш меланоцитарш пухлини у наших дослщженнях були представлен! внутршньодермальним та пгантським шгментованим невусами. Внутршньодермальний невус мав вигляд пашломатозного бородавчастого шаропод1бного утворення свпло-коричневого кольору м'яко! еластично! консистенци. Новоутворення локал1зувалось на вентральнш сторош тулуба. Пстолопчно внутршньодермальний невус характеризувався наявшстю невусних кл1тин у дерм1 у вигляд1 гшзд, тяж1в, а також дифузно розташованих у сполучнш тканиш. Спостер1гали багатоядерш кл1тини з темними ядрами, що були розташоваш у вигляд1 розеток. За даними морфолопв це е ознакою доброяюсностг У нижнш частиш дерми знаходили невусш кл1тини веретенопод1бно! форми, що були розташоваш дифузно. В таких препаратах вщм1чали акантоз еттелш та гшеркератоз (рис. 1).
Пгантський шгментований невус знаходили на голов1 у вигляд1 тгментовано! плями, що мала дещо вузлову поверхню. При мжроскотчному дослщжеш невус складався з двох частин: поверхнево! та глибоко!. Поверхнева частина характеризувалась скупченням невусних кл1тин у вигляд1 тяж1в та дифузним 1х розташуванням серед ф1брозно! тканини. Також у поверхневих шарах знаходили скупчення меланшу (рис. 2). Глибока частина невусу була представлена веретенопод1бними кл1тинами, що формували пучки I вузлики (рис.3).
Серед злояюсних меланоцитарних пухлин ми спостер1гали вузлову форму меланоми, яка мала вигляд щшьного вузла коричневого кольору. Новоутворення з'явилось на мкщ бородавки та нагадувало невус. Локал1зувалась пухлина на головг Мгкроскотчно вщм1чали швазш пухлинних кл1тин у дерму та пщшюрну кл1тковину. Кл1тини мали вигляд еттелющних, веретенопод1бних та по типу невусних (рис.4). Знаходили чисельш ф1гури
253
м1тозу. Мали мкце розростання плоского ештелш у вигляд1 акантотичних тяж1в.
Рис. 1. Внутршньодермальний невус. Невусш клггини у вигляд! гшзд та тяж1в у сполучнш тканинь Фарбування гематоксишном та еозином. X 100.
Рис. 2 Пгаитський тгментований невус. Поверхнева частина невусу з тяжами невусних кштин. Скуичення меланшу. Фарбування гематоксишном та еозином. X 100.
254
Рис. 3 Пгантський шгментованнй невус. Глибока частина невусу, веретенопод1бш клггини. Фарбування гематоксилшом та еозином. X 100.
Рис. 4 Меланома. Ештелшщш клггини. Фарбування гематоксилшом та
еозином. X 100.
Висновки. У собак ¿з меланоцитарними пухлинами кшьюсть доброяюсних новоутворень переважала кшькють новоутворень ¿з злоякюним
255
характером. Найчастше д1агностували невуси р1зних пстолопчних титв. В результат! проведених патоморфолопчних дослщжень можна сформулювати наступи! основн1 патоморфолопчш особливосп:
1. Внутршньодермальний невус мае виг ляд папшоматозного бородавчастого шаропод1бного утворення св1тло-коричневого кольору м'яко! еластично! консистенцп. Мткроскошчно характеризуемся наявшстю невусних кл1тин у дерм1 у вигляд1 гн1зд, тяж1в, а також дифузно розташованих у сполучнш тканин1.
2. Г1гантський п1гментований невус виглядае як п1гментована пляма з дещо вузлуватою поверхнею. М1кроскоп1чно складаеться з двох частин: поверхнево! (скупченням невусних кл1тин у вигляд1 тяж1в) та глибоко! (веретенопод1бн1 кл1тини, що формують пучки i вузлики).
3. Меланома мае вигляд щ1льного вузла коричневого кольору та на мжроскотчному piBHi характеризуеться ¿нваз1ею еп1тел1о!дних великих св1тлих кл1тин у дерму та пщшюрну кл1тковину.
Л1тература
1. Пономарьков В.И., Осипов Н.Е. Анализ спонтанных опухолей у собак // Вопр. онкол. - 1972. - № 10. - С. 67-72
2. Goldschmidt,M.H.& Shofer, F.S. Skin Tumours of the Dog and Cat, Oxford. 1992, 235 p.
3. Tumors in domestic animals / edited by Donald J. Meuten.—4th ed., Ames. 2002, 769 p.
Summary
It is shown that most melanocytyc tumors of the skin sick mongrel dogs. At the time of application to the clinic the average age of the dogs ranged around 5 years. Found that a larger share among canine melanocytyc tumors were benign. Most nevi diagnosed with different histological types. We describe the main pathomorphological features of melanocytyc tumors that were in the study group.
Рецензент - д.вет.н., професор Канюка O.I.
256
