CC BY
40
Ivchenko A.I., Patsura I.M., Melnyk A.S. Rare trees autochtonic and introduction of species in landscapes of age-old parks of Prykarpattya
59 interesting and unique trees of 43 taxons saved on Lviv Region in the landscapes of age-old parks of Prykarpattya. They are selected the considerable age and biometrical indexes. Such trees are valuable objects for biological and forestry science, planting of greenery and landscape architecture. They need the proper care and guard.
Keywords: age-old park, age-old trees, arboreal introduction species.
УДК 630*[27+235.6] Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук; доц. Р.Б. Дудин, канд. с.-г. наук; асист. Т.М. Левусь - НЛТУ Украши, м. Львiв
ПАРК 1МЕН1 ТРИЛЬОВСЬКОГО У КОЛОМИ1: СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПРОБЛЕМИ РЕКОНСТРУКЦП
Дослщжено юторто створення та розвитку пам'ятки садово-паркового мистецтва, планувальну структуру та сучасний стан насаджень. На осжга зiбраних даних запропоновано методи оптимiзащi паркового ландшафту: реконструкщя дорiжково-стежково! мережу насаджень, реставращя та консерващя його окремих елеменпв.
Ключовг слова: пам'ятка садово-паркового мистецтва, парк культури та вщпо-чинку, планувальна структура, насадження, реконструкщя, реставращя, консерващя.
Парк культури 1 вщпочинку 1м. Кирила Трильовського, площею 5,4 га, е пам'яткою садово-паркового мистецтва мюцевого значення. Розташований вш у центральнш частит Коломи! 1вано-Франювсько! обласп. Парк було закладено на кошти мюцевого мапстрату у другш половит Х1Х ст., на мющ природного змшаного люу [2]. Тод1 ж територ1ею парку провели штучне русло потоку Радил1вка, який до того рухався в шшому напрямку. У 1898 р. парк називався 1менем А. Мщкевича, пам'ятник якому з елшсним латунним рельефом на фот гранггно! брили було споруджено у центральнш частит. У 2005 р. пам'ятник вщреставрували на кошти польсько! громади.
У вересш 1880 р., на честь при!зду до Коломи! щсаря Франца Йосифа, у парку було збудовано дерев'яний етнограф1чний павшьйон (за проектом ш-женера В. Шатра), у якому надал1 вживали р1зномаштних заход1в: спортивш змагання, заклики до страйку, а 16 червня 1902 р. вщбулося перше в тих краях ичове свято на чол1 з доктором права Кирилом Трильовським, який у травт 1907 р. перемш на виборах до австршського парламенту. У т часи парк вщвщували Лесь Мартович, Михайло Коцюбинський, Василь Стефаник.
У тсляреволюцшш роки до формування паркових пейзаж1в немало зусиль доклав Фед1р Бшейчук (1905-1953), який до 1939 р. був тут головним сад1вником. Як свщчать арх1вш матер1али, вш був майстром 1з створення вь зерунюв з кв1ткових рослин, а також вмшо виконував ф1гурну стрижку дерев та кущ1в. Неподалж вщ будиночка сад1вника знаходилася оранжерея та парник 1з садивним матер1алом. На сьогодш щ споруди зруйноваш 1 заросл1 ха-щами. З 1939 по 1941 р. парком откуеться 1ван Костюк - колишнш ичовий стршець, вояк УГА, громадський активют. Завдяки йому у мюп було виса-джено тисяч1 саджанщв, засновано лабораторто для акл1матизацп рослин. Щд кер1вництвом майстра щороку восени у парку проводили "Свято квтв",
на якому сво! композицп виставляли працiвники будинкоуправлшь, шкш, лiсництв.
Пiсля вiйни парк назвали на честь С. Юрова - секретаря Леншградсь-кого обкому ВКП (б), а у 1956 р. йому було встановлено пам'ятник, для постаменту якого використали червоний грашт iз старих коломийських кладо-вищ. У 1952 р. у парку був збудований кшотеатр "Комсомолець", який вщ-значався легким гуцульським стилем. Авторами проекту були головний архь тектор мiста I. Боднарук i майстер дерев'яного промислу А. Шаерман. Поруч, у павшьйош, де приймали iмператора, влаштували сезонний ресторан "Кар-пати", встановили каруселi [1].
У серединi 80-х роюв у парку вiдбулася реконструкщя, внаслщок яко1 з'явився концертний майданчик з амфггеатром, береги потiчка вкрили прямо-кутними залiзобетонними плитами i встановили справжнш лггак-винищувач, який пiсля розвалу СРСР розiбрали на металобрухт. Вже за чашв незалежно1 Укра1ни, 19 жовтня 1997 р. неподалж вщ входу у парк з вул. Л. Укра1нки, було вщкрито i освячено бронзове погруддя засновника ачового руху в Украш К. Трильовського (скульптор В. Одрехiвський).
На цей час територiя парку мае вигляд ламаного чотирикутника i об-межена вулицями Л. Укра1нки, О. Кобилянсько1 та А. Чайковського (рис.). Оскшьки це центральна частина мюта, його вiдвiдуе багато людей, особливо дией з батьками. На територп розташованi два приватних заклади громадсь-
кого харчування, яьа також приваблюють багато в1двщувач1в.
1 пам'ятник К. Трильовському;
2 - кафе "Трембита";
3 - скульптура "Олеш";
4 - кшотеатр; 5 - туалетн,
6 - пам'ятник А Мцкевичу;
7 - шивй театр;
8 - будинок сад!вника з оран же рее ю,
9 -танцювальшш майданчик;
10 - кафе "П рол кок"
в"*1
ЩЙ
Рис. План парку м К. Трильовського (сучасний стан)
У 2011 р. пращвники кафедри ландшафтно! архггектури, садово-паркового господарства та урбоекологп Нащонального лiсотехнiчного ушверси-
тету Украши здiйснили iнвентаризацiю насаджень парку, а також розробили проект реконструкцп насаджень. За даними швентаризацп, якою облжовано 1264 дерева, видова структура парку формуеться 58 видами дерев i чагарни-кiв. Асортимент виявлених рослин подано у таблищ.
Табл. Асортимент рослин парку ím. К. Трильовського
№ з/п Назва виду К-ть, шт.
украшська naTHHCbKa
1 Агрус вщхилений Grossularia reclinata Mill. 102
2 Алича Prunus divaricata Ledeb. 48
3 Аморфа кущова Amorpha fruticosa L. 24
4 Багряник японський Cercidiphyllum japonicum Sieb. 1
5 Бархат амурський Phellodendron amurense Rupr. 3
6 Береза бородавчаста Betula verrucosa Ehrh. 39
7 Бирючина звичайна Ligustrum vulgare L. 216
8 Бундук канадський Gymnocladus dioicus L. 1
9 Верба козяча Salix caprea L. 2
10 Верба Матсуди ф. звивиста Salix matsudana 'Tortuosa' 1
11 Вишня звичайна Cerasus vulgaris Mill. 15
12 В'яз гладенький Ulmus laevis L. 14
13 В'яз шорсткий Ulmus scabra Mill. 42
14 Пнкго дволопатеве Ginkgo biloba L. 1
15 Пркокаштан звичайний Aesculus hippocastanum L. 135
16 Глщ одноматочковий Crataegus monogyna Jacq. 2
17 Гор1х грецький Juglans regia L. 5
18 Гор1х арий Juglans cinerea L. 13
19 Горобина звичайна Sorbus aucuparia L. 2
20 Граб звичайний Carpinus betulus L. 163
21 Груша звичайна Pyrus communis L. 2
22 Дуб звичайний Quercus robur L. 15
23 Дуб червоний Quercus rubra L. 7
24 Дуглаая тисолиста Pseudotsuga menziesii Mirb. 3
25 Золотий дощ звичайний Laburnum anagyroides Medic. 4
26 Кипарисовик горохоплщний Chamaecyparis pisifera Sieb. et Zucc 8
27 Клен гостролистий Acer platanoides L. 153
28 Клен польовий Acer campestre L. 6
29 Клен ср1блястий Acer dasycarpum Ehrh. 2
30 Клен-яв1р Acer pseudoplatanus L. 34
31 Клен-яв1р ф. пурпурова A. p. 'Purpurea' 1
32 Клен ясенелистий Acer negundo L. 11
33 Липа др1бнолиста Tilia cordata Mill. 129
34 Липа крупнолиста Tilia platyphyllos Scop. 3
35 Лщина звичайна Corylus avellana L. 2
36 Облшиха крушинова Hippophae rhamnoides L. 2
37 Осика Populus tremula L. 2
38 Робшя звичайна Robinia pseudoacacia L. 125
39 Садовий жасмин звичайний Philadelphus coronarius L. 4
40 Самшит в1чнозелений Buxus sempervirens L. 18
41 Свидина бша Swida alba (L.) Opiz. 156
42 Сшжнояпдник бший Symphoricarpus albus L. 8
43 Сосна Веймута Pinus strobus L. 11
44 Сосна чорна Pinus nigra Arn. 6
45 Тис япдний Taxus baccata L. 21
46 Тополя чорна Populus nigra L. 21
47 Туя пгантська Thuja plicata D. Don 6
48 Туя захщна Thuja occidentalis L. 61
49 Т.з. ф. компактна Th.o. 'Compacta' 6
50 Т.з. ф. Ельвангера Th.o. 'Ellwangeriana' 4
51 Т.з. ф. вересопод1бна Th.o. 'Ericoides' 1
52 Черемха звичайна Padus serotina (Ehrh.) Agargh. 9
53 Черешня звичайна Cerasus avium L. 11
54 Яблуня звичайна Malus sylvestris (L.) Mill. 4
55 Ялина европейська Picea abies L. 9
56 Ялиця бша Abies alba Mill. 1
57 Ял1вець звичайний Juniperus communis L. 3
58 Ясен звичайний Fraxinus excelsior L. 153
Найбшьшим представництвом вщзначаються такi деревнi рослини (%): гiркокаштан звичайний (10,7), граб звичайний (12,9), клен гостролистий (12,1), липа дрiбнолиста (10,2), робшя звичайна (10,0), ясен звичайний (12,1). Ц породи становлять 68 % вщ загально! кiлькостi дерев. Оскшьки парк е старовинним, серед його насаджень зростае багато дерев-довгожите-лiв. Найбiльшi дiаметри мають: ясен звичайний (127, 121, 105, 101 см), липа крупнолиста (124 см), клен срiблястий (116 см), пркокаштан звичайний (108 см). Близько десяти дерев мають у дiаметрi 90-100 см. Уш вони мають значш розмiри крони та висоту.
Сучасну планувальну структуру парку iм. К. Трильовського зображе-но на рис. Як видно зi схеми, у парку ще збереглися ру!ни кiнотеатру, буди-ночка садiвника та оранжере!, атракцiонiв, якi ниш не функцюнують, а тому тдлягають демонтажу. Варто звернути увагу на сучасний стан паркових насаджень. На окремих дшянках парку деревний намет настшьки загущений, що тд ним немае чагарникового та трав'яного яруив.
У парку утворилася досить розгалужена мережа стихiйних дорiжок, якими рухаеться багато людей. Це призводить до витоптування трав'яного покриву, ущшьнення Грунту та попршення саштарного стану дерев. Щодо останнього, то найпоширешшими видами уражень, виявлених у процес ш-вентаризацп, е каштанова мшь, борошниста роса дуба, сухi гшки на свггло-любних породах (робшя звичайна, сосни), спричиненi недостатнiм освилен-ням, механiчними пошкодженнями.
Проектом реконструкцп парку передбачаеться впорядкування дорiж-ково-стежково! мережi вiдповiдно до сучасних потреб, замша покриття дорь жок, встановлення нових лав i лiхтарiв на мющ поламаних та знищених, влаштування iгрових пристро!в на дитячому майданчику. Особливу увагу звертають на реконструкщю насаджень, яка полягае у видаленш сухих та аварiйних дерев, поро^ малощнно! рослинностi, збагаченнi видово! струк-тури, а також влаштуваннi квиниюв, якi на цей час вщсутнг
Зважаючи на iсторичне значення парку iм. К. Трильовського, проектом запропоновано заходи, спрямоваш на пристосування об'екта до нових умов експлуатацп в системi озеленення населеного пункту, формування стiйких, довговiчних та високодекоративних насаджень i збереження щнно!
пам'ятки садово-паркового мистецтва для тривалого використання в майбутньому.
Лтратура
1. Замки та храми Украши. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.castels. com.ua/galicia.html.
2. Напрний В. Але1, якi пам'ятають Габсбургiв, Стефаника, Коцюбинського, Мартови-ча... / В. Нагiрний // Вшьний голос, 18 вересня 2007 р.
Кучерявый В.П., Дудин Р.Б., Левусь Т.М. Парк имени Трилевского в Коломые: современное состояние и проблемы реконструкции
Исследованы история создания и развития памятки садово-паркового искусства, планировочная структура и современное состояние насаждений. На основании собранных данных предложены методы оптимизации паркового ландшафта: реконструкция дорожко-тропиночной сети, насаждений, реставрация и консервация его отдельных элементов.
Ключевые слова: памятка садово-паркового искусства, парк культуры и отдыха, планировочная структура, насаждения, реконструкция, реставрация, консервация.
Kucheryaviy V.P., Dudyn R.B., Levus' T.M. Park of Trylovskii in Kolo-mia - current situation and problems of reconstruction
Researched the history and development of monuments of landscape architecture, planning structure and current plantings. Based on the collected data available optimization techniques parks: the reconstruction of paths, planting, restavration and conservation of its individual elements.
Keywords: monument of landscape architecture, park and recreation planning structure, planting, reconstruction, restavration, conservation.
УДК 719:634*5 Проф. В.П. Кучерявий, д-р с.-г. наук;
магктрант О.О. Стиратвська - НЛТУ Украши, м. Львiв
ВДОСКОНАЛЕННЯ nPOCTOPOBOÏ СТРУКТУРИ НАСАДЖЕНЬ ЛIСОПАPКОВОÏ ЗОНИ
На ocHOBi польових MaTepiariB дослщжень, насадження Брюховицького люо-парку було систематизовано за типами ландшафту вщповщно до класифжаци Тюль-панова, пpoaнaлiзoвaнo просторову структуру насаджень та запропоновано пропози-ци щодо ïx вдосконалення.
Ключовг слова: просторова структура, типи ландшафту, люопаркове господар-
ство.
Вступ. Лю е важливим компонентом бюсфери, який збер1гае в приро-д1 ïï р1зномаштшсть та р1вновагу [1], мае сировинне, сощальне та еколопчне значення. 3i збшьшенням антропогенного впливу його функцп послаблюють-ся, а особливо естетична цшшсть. Найголовшшою ознакою насадження, яке призначене для вщпочинку вщвщувач1в, е його просторова структура [2], вщ я^ залежить естетичшсть люопарку чи парку. Тому метою дослщження е вивчення пpocтopoвoï структури насаджень, яка е актуальною для створення та реконструкцп люопарюв.
Об'ектом дослщження е фггоценози Брюховицького люопарку, а предметом - ïx вертикальна ярусна структура. Практичне значення полягае у ви-користанш даних дослщжень для формування люопаркових ландшафпв зак-ритого та натввщкритого типу [7].
