CC BY
96
HayKOBMM BiCHMK ^tBiBCtKoro Ha^OHa^tHoro yHiBepcMTeTy
BeTepMHapHoi Megw^HM Ta öioTexHO^oriw iMem C.3. I^M^Koro
Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies
ISSN 2518-7554 print ISSN 2518-1327 online
doi: 10.15421/nvlvet8327 http://nvlvet.com.ua/
UDC 619:616.99:636.98:504.455(477.83)
Parasitic diseases of fish in the ponds of farms of the Lviv Regional Fishery Plant
P.Ya. Pukalo1, P.V. Shekk2
lStepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Ukraine 2Odessa State Environmental University, Odessa, Ukraine
Pukalo, P.Ya., & Shekk, P.V. (2018). Parasitic diseases offish in the ponds offarms of the Lviv Regional Fishery Plant. Scientific Messenger of Lviv National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies. 20(83), 141-144. doi: 10.15421/nvlvet8327
Modern scientific publications contain a large number of materials, which highlight the main ways to increase an efficiency offish cultivation and fish productivity of ponds. Simultaneously with the means of intensification of fish farming processes, the distribution of various infectious and invasive diseases of fish, as well as the deterioration of the epizootic situation, is noted in the fish farms. To improve the efficiency of fisheries, an important role is played by the provision of private farms epizootic well-being and prophylactic and therapeutic measures for the most common parasitic diseases offish. It is known that invasive diseases cause significant economic losses for the Ukraine fish industry. Parasites complicate the cultivation offull-fledged fish and plant material, reduce its fattening and growth rate; fish loses in weight up to 15-20%. With considerable extensiveness and intensity of invasion a death offish occurs. Most perceptible economic losses received fish breeding farms because they can not grow a complete fish-planting material. An article deals with the issue of parasitic diseases of carp fish, which are grown in the fish farms «Yaniv» and «Rud-nyky» (PrAT «Lviv Regional Production Fishery Plant»), located in Lviv region. During the growing season offish farming, from May to September, species and age fish composition were studied, as well as the intensity and intensity of invasions of different age groups of Cyprinus carpio, Ctenopharyngodon idella and Hypophthalmichthys were researched and analyzed. The study results showed that fish during the period of the research were invasive with the following parasites: Khawia sinensis (Cestoda), Caryophyllaeus brachycollis (Cestoda), Bothriocephalus acheilognathi (Bothriocephalus), Dyplostomum spathaceum (Trematoda). In addition, a significant part of the fish was affected by crustaceans - Lernaea cyprinacea (Arthropoda) and Argulus foliaceus (Arthropoda). It was established that an emergence of parasitic diseases in experimental farms was the result of untimely and inferior prophylactic and treatment measures of fish parasites, which had led to decrease of fish farming processes efficiency and negatively affected the product's appearance, caused a decrease in mass gain, fertility, loss offish, and also caused significant economic losses.
Key words: Cyprinus Carpio, Ctenopharyngodon idella, Hypophthalmichthys molitrix, parasites offish, croutheosis, cestodes, intensity of invasion, extensiveness of invasion.
Паразитарш хвороби риб у ставах господарств Львiвського облрибкомбшату
П.Я. Пукало1, П.В. Шекк2
1 Львiвський нацюнальний ушверситет ветеринарно1 медицини та бютехнологш iMeni С.З. Гжицького, м. Львiв, Украта
2Одеський державний екологiчний ушверситет, м. Одеса, Украта
В сучасних наукових публтащях маститъся велика ктьюсть матерiалiв, в яких висвiтлено основт шляхи тдвищення ефектив-ностг вирощування риби i рибопродуктивностi ставiв. Одночасно з проведенням засобiв ттенсифтацп рибницьких процеЫв, в ставових рибних господарствах вiдмiчаeться поширення рiзних тфекцшних та твазшних хвороб риб, а також, пoгiршення етзо-
Article info
Received 05.02.2018 Received in revised form
05.03.2018 Accepted 12.03.2018
Stepan Gzhytskyi National University of Veterinary Medicine and Biotechnologies Lviv, Pekarska Str., 50, Lviv, 79010, Ukraine.
Tel.: +38-097-234-84-19 E-mail.: [email protected]
Odessa State Environmental University, Lvovskaya, Str.15, Odessa, 65016, Ukraine. E-mail.: [email protected]
отичног ситуацп. Для покращення ефективностi ведения рибництва важливу роль мае забезпечення ешзоотичного благополуччя ставових господарств та профтактично^кувальт заходи щодо найбтьш поширених паразитарних захворювань риб. Вiдомо, що твазшт хвороби завдають значних економiчних збиттв рибному господарству Украгни. Паразити ускладнюють вирощування повноцтного рибопосадкового матерiалу, знижують його вгодоватсть та ттенсивтсть росту; риба втрачае в маd до 15-20%. При значнш екстенсивностi та iнтенсивностi твазп спостеркаеться загибель риб. Найбтьш вiдчутних економiчних втрат зазнають господарства-риборозплiдники, як не можуть виростити повноцтний рибопосадковий матерiал. У статтi висвiтлено питання щодо паразитарних хвороб коропових риб, як вирощуються у ставах рибних господарств «Ятв» та «Рудники» (ПрАТ «Львiвський обласний виробничий рибний комбтат»), як знаходяться у Львiвськiй областi. Впродовж вегетацшного перюду вирощування риб, з травня по вересень, вивчили видовий та втовий склад риб, а також до^дили та проаналiзували екстенсив-тсть та ттенсивтсть твазп рiзновiкових груп коротв, товстолобiв та бтих амурiв. У результатi проведених до^джень вста-новлено, що риби протягом перюду до^джень були твазоваж такими паразитами: Сагуорку11агш brachicolis (карюфтьоз), Bothriocephalus acheloignati (ботрюцефальоз), Dyplostomum spathaceum (диплостомоз). Крш того, значна частина риб була ура-жена ракоподiбними - Lernaea cyprinacea (лернеоз) та Argulus foliaceus (аргульоз). Встановлено, що виникнення паразитарних захворювань у до^дних господарствах були на^дком несвоечасних та неповноцтних профтактично^кувальних заходiв щодо паразитiв риб, як призвели до зниження ефективностi рибницьких проце^в, негативно вплинули на товарний вигляд, спричинило зниження приросту маси, плодючостi, загибелiриб, а також завдали значних економiчних збитмв.
Ключовi слова: короп, б1лий амур, товстолоб, паразити риб, крустацеози, цестоди, ттенсивтсть твазп, екстенсивтсть т-вазп.
Вступ
Для забезпечення нормального розвитку i житгедь яльносп людського оргашзму важливе значения ма-ють риба та рибш продукта, осшльки вони е джере-лом необхщних повнощнних бiлкiв тваринного похо-дження, вггашшв, макро- й мжроелеменлв та шших необхщних людиш речовин. У забезпеченш потреб населення продуктами харчування важливе мюце займае рибництво, до якого належить вщтворення i збшьшення рибних запаав та шших водних оргашз-мiв у природних та штучних водоймах (Grycynjak and Gurbyk, 2017).
Однак, належному розвитку рибного господарства перешкоджають рiзнi захворювання, яш iнодi призво-дять до масово! загибелi риб. Причини виникнення хвороб можуть бути як незаразного (найчастше це несприятливi умови середовища) так i заразного (коли хвороба виникае ввд вiрусiв, бактерш, грибшв i рiзних паразитарних безхребетних) характеру (Dzika et al., 2007; Poltavchenko, 2017).
Паразитарш захворювання, спричинеш найпрос-тшими, гельмштами та ракоподiбними, широко роз-повсюджеш як у природних водоймах, так i в ставових рибних господарствах. Ц хвороби призводять до зниження темпу росту, плодючосп риби та И репро-дуктивних властивостей, розвитку рiзних аномалiй та загибелi риб (Jeremic et al., 2005; Degtjarik, 2006; Zaichenko, 2015). Найбiльш поширеними паразитар-ними хвороби риб на територп Свропи, а також Укра-!ни, е хiлоденельоз, триходиноз, iхтiофтiрiоз, продак-тильоз, дактилогiроз, аргульоз, лернеоз (Rud' and Kucokon', 2015; Antychowicz, 2016).
У ставових рибних господарствах значну небезпе-ку для молодi риб становлять хiлоденельоз, триходиноз, iхтiофтiрiоз, як1 уражають покриви тiла та зябра риб. Особливу небезпеку для однорiчок коропа становлять збудники протозоозiв, при зимiвлi риб у ставках за високо! щiльностi посадки. Важливе етзоотичне значення серед моногенеозiв мають дактилогiроз Dactylogyrus lamellatus та продактильоз Gyrodactylus ctenopharyngodonis (Fedorovych, 2017). Серед гельмш-тозiв молодь риб уражають трематодози, збудники яких на стади метацеркарiя паразитують у тканинах
очей та у шшр1 й шдшшрнш клгтковиш риб, спричи-няючи при цьому диплостомоз - Diplostomum spathaceum i постодиплостомоз - Posthodiplostomum cuticola (Katjuha and Voznjuk, 2016).
На тш риб, найчастше у весняно-лгтнш перюд, можуть паразитувати крустацеози, збудниками яких е паразитичш ракопод1бш Lernea cyprinacea та Argulus foliaceus. Вони трапляються у ставах р1зних категорш, однак захворювання та загибель риби ввдбуваеться лише там, де порушеш рибоводно-саштарш правила И утримання. При зараженш ракопод1бними, через ная-вшсть на тш крововилив1в та виразок риба втрачае товарний вигляд, школи гине. Однак, ракопод1бш становлять небезпеку не тшьки у вигляд1 моношвазп (аргульоз, лернеоз, синергазильоз, ергазильоз). Значну небезпеку для оргашзму риб мае змшана шваз!я, при якш збудник лернеозу виявляеться значно часпше, пор1вняно з1 збудниками аргульозу, синергазильозу та ергазильозу (Katjuha and Voznjuk, 2016; Olijnyk et al., 2017).
При паразитуванш на тш коропових риб, веслоно-ri рачки (Copepoda) родини Lernaeidae - Lernaea cyprinacea та Lernaea Elegans, спричиняють випадшня луски, набряк шшри, виразки i крововиливи на повер-хш тша риб. Отруйний секрет, який видшяють рако-под1бш, обумовлюе змши у склад1 кров1 риб, призво-дить до некрозу печшки та атрофи статевих залоз (Dzhmil' and Soroka, 2008).
Серед хвороб молод1 коропових риб важливе м1сце займае займають кровосисш паразитичш рачки ряду Branchiura - Argulus foliaceus, A. japonicas, A. caregoni (Koyun, 2011). Аргулюси можуть бути переносниками шфекцшних хвороб. У мюцях прикршлення паразипв спостертаеться шдшмання та куйовдження луски, з'являються значш почервоншня, набряки, крововиливи, утворюються виразки, некротичш дшянки шш-ри. Ц ознаки виникли внаслвдок проникнення патогенно! м1крофлори у вщкрип рани, що утворились внаслвдок життедгяльносл паразипв i розвитку вто-ринних захворювань шфекцшно! природи (Olijnyk and Matvijenko, 2014).
Представники родини Ergasilidae - Sinergasilus major, S. lieni, Ergasilus sieboldi, E. briani спричиняють ураження зябрових пелюсток риб. Це призводить
до 1х запалення, розростання зябрового ештелш i закупорки судин, у риб рееструеться некроз зябрового апарату, порушуеться газообмiн. Токсини, як1 видь ляють паразити, призводить до змш у печiнцi, селезь нцi, нирках. Слад зазначити, що високий рiвень штен-сивностi швазп паразитичними ракоподiбними призводить до неминучо! загибелi риб, особливо молодi. При зниженш вмiсту розчиненого у водi кисню заражена риба швидше гине ввд асфшси, оск1льки непо-шкоджена площа 11 зябер не здатна забезпечити орга-шзм достатньою кiлькiстю кисню (Olijnyk and Matvi-jenko, 2014; Olijnyk et al., 2017).
1снуе думка, що ектопаразити небезпечнi тiльки для молодших вiкових груп риб, а риби старшого в^ е носiями швазп. Однак при високому ступеню заражения може загинути i риба старших вшових груп. У ставових господарствах тк зараження ектопаразита-ми, як правило, припадае на кшець зимiвлi (лютий-березень). Ектопаразитарнi захворювання виникають найчастiше в тi перюди, коли риба погано, або взагат не харчуеться. Виникненню епiзоотiй сприяе висока щiльнiсть посадки, погiршения пдролопчного та гiдрохiмiчного режиму в зимувальних ставах, а також виснаження риб у процеа зимiвлi (Degtjarik, 2006).
Мета i завдання дослгдження - провести парази-тологiчне дослiджения рiзновiкових груп коропових риб, яш вирощуються у ставах рибних господарств «Яшв» та «Рудники»; встановити сезонну динамшу екстенсивностi та iнтенсивностi швазп; визначити видову приналежиiсть паразитiв протягом вегетацш-ного перiоду вирощування.
Матерiал i методи дослiджень
Дослiдження проводили впродовж вегетацiйного перiоду вирощування 2017 року на базi рибних господарств «Яшв» та «Рудники» (ПрАТ «Львiвсыcий об-ласний виробничий рибний комбшат»).
Об'ектом дослвдження були рiзновiковi групи ко-ропа (Cyprinus Carpio L.), бiлого амура (Ctenopharyngodon idella Val.) та товстолоба (Hypophthalmichthys molitrix Val.), яких вщбирали з вирощувальних та нагульних ставiв. Вiдбiр риби проводили упродовж травня-вересня. Паразитологiчнi дослщження зараже-них риб проводили за методикою I.G. Биховсько!-Павловсько! (Byhovskaja-Pavlovskaja, 1985). При цьо-му визначали видову приналежиiсть паразитiв, обчис-лювали екстенсивнiсть та iнтенсивнiсть швази.
Екстенсившсть швази (Е1) встановлювали за формулою:
Е1 = X/Y х 100
де: X - шльшсть риб, у яких виявили паразилв,
Y - загальна кiлькiсть дослвджуваних риб.
Iнтенсивнiсть швазп (II) визначали шляхом тдра-хунку кiлькостi паразилв на тiлi та у кишшвнику дослвджувано! риби.
Результати та ix обговорення
Протягом вегетацiйного перiоду було ктшчно об-стежено 238 екземплярiв риб, iз них коропiв -127 екз., бiлих амурiв - 83 екз., товстолобiв - 28 екз.
Пров1вши паразитолопчне дослщження р1знов1ко-вих груп коропових риб (короп, б1лий амур, товсто-лоб) у ставах рибного господарства «Яшв» та «Рудники», ми встановили, що уражешсть риб екто- та ендопаразитами характеризувалась р1зною ступеню екстенсивносл та штенсивносл швазп.
Упродовж першого мюяця вирощування, у червш, шсля зариблення вирощувальних став1в, встановили швазовашсть мальшв риб Dactylogyrus vastator (екстенсившсть швази 21% при середнш штенсивносл 28-32 екз.).
У липш у ставах рибних господарств «Яшв» та «Рудники» в коропа вперше виявили Caryophyllaeus brachicolis (середня екстенсившсть швазп становила 36% при середнш штенсивносл 7-12 екз. на особину). Заражешсть коропа Dyplostomum spathaceum у ставах становила 17% при середнш штенсивносл 1-4 екз; Khawia sinensis (екстенсившсть швазп 6% при середнш штенсивносл 1-2 екз); Dactylogyrus vastator (екстенсившсть швазп 31% при середнш штенсивносл 47 екз.). Зараженими лернеями Lernaea cyprinacea в цей перюд були 52% дослвджуваних риб вс1х видових та вжових груп. Екстенсившсть швазп у коропа у цей перюд становила 55% (рибгосп «Рудники») та 53% (рибгосп «Яшв»). Досить високою виявилась швазовашсть рослиновдних риб. Так, в ставах рибного господарства «Рудники» екстенсившсть швази бшого амура та товстолоба складала 67 та 75%, а в ставах рибгоспу «Яшв» - 65 та 67%, вщповщно. Середш показники штенсивносл швази коливались в межах 4-6 екз., при максимальному - 19 лерней на рибу.
У серпш в ставах господарства «Яшв» вперше був виявлений збудник аргульозу Argulus foliaceus (екстенсившсть швази 12% при середнш штенсивносл 57 екз.). Одночасно спостериали зараження риб Bothriocephalus acheloignati (екстенсившсть швазп 16% при середнш штенсивносл 16-18 екз.), Caryophyllaeus brachicolis (екстенсившсть швазп 35% при середнш штенсивносл 8-17 екз.); Lernaea cyprinacea (екстенсившсть швазп 57 % при середнш штенсивносл 7-16 екз). У липш-серпш спостериали максимальну екстенсившсть та шгенсившсть зараження р1чняшв та дволггок коропа збудником лернео-зу. У ставах господарства середня екстенсившсть зараження коропа Lernaea cyprinacea становила 59% при середнш штенсивносл 7-12 лерней на рибу. Екстенсившсть зараження бшого амура становила 86% при середнш штенсивносл 15-27 лерней на рибу. Зараження лернеями товстолоба становило 72% при середнш штенсивносл 5-9 паразилв на рибу.
У рибному господарств! «Яшв» восени цьоголггки риб вперше заразились Gyrodactylus elegans. У вересш екстенсившсть швази цим паразитом становила 17% при середнш штенсивносл 4-7 екземпляр1в на особину. Паралельно, у ставах рибних господарств «Рудники» та «Яшв» спостериали заражешсть риб Bothriocephalus acheloignati (екстенсившсть швазп 12% при середнш штенсивносл 2-3 екз.); Dyplostomum spataceum (екстенсившсть швази 6 % при середнш штенсивносл 3-6 екз.); а також Khawia sinensis (екстенсившсть швазп 7% при середнш штенсивносл 4-6 екз.). У вересш спостериалась тенденц1я
до сутгевого зниження швазованосп риб лернеозом. У пор1внянш з липнем, екстенсившсть швазп Lernaea cyprinacea коропа знизилась до 16% (рибгосп «Рудники») та 17% (рибгосп «Яшв»), бшого амура - до 23 та 21%, товстолоба - до 29 та 27% вшповшно. 1нтенсив-шсть швазп складала 2-3 екз. (максимальна - 7 екз.). Таке значне зниження показник1в екстенсивносп та штенсивносп лернеозно! швазп пояснюеться змшою г1дрох1м1чних показник1в, зокрема, зниженням темпе-ратури води та особливостями бюлогп Lernaea cyprinacea - ввдмирання великих статевозр1лих самок.
У результат! проведених дослвджень можна зроби-ти висновок, що термши первинного швазування р1знов1кових груп риб паразитами у вирощувальних та нагульних ставах в першу чергу залежать вщ кль матичних умов, зокрема температури води. Слад вщ-значити, що риби насамперед заразились ектопарази-тами з прямим циклом розвитку, а шзшше ендопара-зитами, що мають складний цикл розвитку.
Висновки
При паразитолопчному дослвдженш риби в ставах господарства «Яшв» та «Рудники» (ПрАТ «Льв1всь-кий обласний виробничий рибний комбшат») протя-гом вегетацшного перюду вирощування найчаспше спостерпали так1 паразитарш захворювання риб: у коропа - ботрюцефальоз (збудник Bothriocephalus acheloignati), диплостомоз (збудник Dyplostomum spathaceum) i лернеоз (збудник Lernaea cyprinacea); дактилопроз (збудник Dactylogyrus vastator); кавюз (збудник Khawia sinensis); у бшого амура - лернеоз (збудник Lernaea cyprinacea); дактилопроз (збудник Dactylogyrus vastator); у товстолоба - лернеоз (збудник Lernaea cyprinacea), карюфшоз (збудник Caryophyllaeus brachicolis).
Пвдсумовуючи вищевикладене можна констатува-ти, що заражешсть риб паразитами в дослвдних гос-подарствах е значною, захворювання зазнавали риби рiзних видiв та вшових груп. Найвища екстенсившсть та штенсившсть зараження паразитами спостерiгалася в кшщ липня, за максимально високих температур води. У вересш, за рахунок зниження температури води, ураженiсть риби рiзко знижувалась. Навеснi, до пвдвищення температури води, iнвазованими залиша-лися поодинош особини риб переважно старших вшо-вих груп.
Перспективи подальших до^джень. Отримаш ре-зультати дослiджень дадуть можливють звернути бiльшу увагу на питання профiлактики та лiкування паразитарних хвороб риб у ставових рибних госпо-дарствах.
References
Byhovskaja-Pavlovskaja, I.E. (1985). Parazity ryb.
Rukovodstvo po izucheniju. Leningrad (in Russian). Grycynjak, I.I., & Gurbyk, V.V. (2017). Ocinka tovarnyh
kondycij riznovikovyh grup galyckogo koropa.
Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. G'zhyc'kogo.
19(74), 29-32. doi: 10.15421/nvlvet7407 (in
Ukrainian).
Degtjarik, S.M. (2006). Parazitozy ryb, rasprostranennye v estestvennyh vodoemah i prudovyh hozjajstvah Belarusi. Vesci nacyjanal'naj akadjemii navuk Belarusi, seryja agrarnyh navuk. 5, 162-164 (in Russian).
Dzhmil', V.I., & Soroka, N.M. (2008). Lerneoz -suchasna problema stavkovogo rybnyctva. Vet. medycyna Ukrai'ny. 3, 25-27. (in Ukrainian).
Zaichenko, N.V. (2015). Vikova ta sezonna dynamika symbiocenoziv bilogo amura (Ctenopharyngodon idella) ta bilogo tovstolobyka (Hypophthalmichthys molitrix) v umovah stavovogo gospodarstva. Rybogospodars'ka nauka Ukrai'ny. 2(32), 69-80 doi: 10.15407/fsu2015.02.069
Katjuha, S.M., & Voznjuk, I.O. (2016). Poshyrennja invazijnyh hvorob ryb u vodojmah Rivnens'koi' oblasti. Veterynarna biotehnologija. 28, 94-101 (in Ukrainian).
Olijnyk, O.B., & Matvijenko, N.M. (2014). Analiz zahvorjuvannja koropovyh ryb na krustaceozy u rybnyc'kyh gospodarstvah Vinnyc'koi', Kyi'vs'koi' ta Cherkas'koi' oblastej. Naukovo-tehnichnyj bjuleten' NDC biobezpeky ta ekologichnogo kontrolju resursiv APK. 2(1), 154-157 (in Ukrainian).
Olijnyk, O.B., Matvijenko, N.M., & Mandygra, M.S. (2017). Zmishana krustaceozna invazija u koropovyh ryb. Visnyk agrarnoi' nauky. 5, 28-32 (in Ukrainian).
Poltavchenko, T.V. (2017). Stan zahvorjuvanosti ryby na branhiomikoz ta saprolegnioz u Rivnens'kij oblasti. Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. G'zhyc'kogo. 19(73), 101-103. doi: 10.15421/nvlvet7321 (in Ukrainian).
Rud', O.G., & Kucokon', L.P. (2015). Parazytofauna koropovyh v umovah vyroshhuval'noi' systemy VAT RMS «Oleksandrijs'ka». Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. G'zhyc'kogo. 17, 1(61), 159164 (in Ukrainian).
Fedorovych, O.V. (2017). Bilkovyj sklad syrovatky krovi odnorichok bilogo amura, urazhenyh monogenejamy, do ta pislja zastosuvannja «Brovarmektyn-granuljatuTM» i «AvestymuTM». Naukovyj visnyk LNUVMBT imeni S.Z. G'zhyc'kogo. 19(73), 131135. doi: 10.15421/nvlvet7327 (in Ukrainian).
Antychowicz, J. (2016). Ryby wolno zyj^ce w rzekach i jeziorach jako potencjalne zrydlo inwazji pasozytyw u ryb hodowlanych. Zycie Weterynaryjne. 91(5), 330336.
Dzika, E., Kusztala, A., & Kusztala, M. (2007). Parasites of carp bream, Abramis brama, from Lake Jamno, Poland Helminthologia. 44(4), 222-225. doi: 10.2478/s11687-007-0036-2
Jeremic, S., Cirkovic, M., Jakic-Dimic, D., & Radosavljevic, V. (2005). Fish diseases in carp fish ponds and implementation of health care measures Veterinarski Glasnik. 59(1-2), 59-69. doi: 10.2298/VETGL0502059J
Koyun, M. (2011). The effect of water temperature on Argulus foliaceus L. 1758 (Crustacea; Branchiura) on different fish species Notulae Scientia Biologicae. 3(2), 16-19. doi: 10.15835/nsb325893
