CC BY
42
УДК 639.3:619:616.99
Кравець С.1., астрант*© Лье1еський нацюнальний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
¡мет С.З. Гжицького
ЕКТОПАРАЗИТИ СТАВОВИХ РИБ
Проведено еиечення паразитолог1чног ситуацп е рибницьких господарстеах, ят еходять до складу ВАТ „Льегеський обласний еиробничий рибний комбтат". Простежено розеиток осноених захеорюеань, як1 рееструеали е даному господарсте1.
Ключо^^ слова: крустацеози, ектопаразити, ендопаразити, короп.
Хвороби риб i збитки, яю вони завдають рибницьким господарствам е одним з найважливших факторiв, що стримують збшьшення обсягу виробництва рибно! продукци [1].
1нтенсифшащя рибництва е одним з основних резервiв тдвищення показниюв вирощувано! товарно! рибно! продукци у водоймах Укра!ни. Використання високих щшьностей посадки на одиницю площi, годiвля штучними кормами без належного контролю за еколопчним i санiтарним станом рибницьких водойм призводить до виникнення та розвитку шфекцшних та швазшних хвороб. При вирощуваннi коропових риб значних збиткiв завдають ектопаразитарнi захворювання, якi погiршують фiзiологiчний стан риб. Внаслщок чого знижуються економiчнi показники господарсько! дiяльностi рибницьких пiдприемств, зменшуеться вихiд риби вiд посадки на вирощування, погiршуються темпи !! росту. Тому важливою ланкою в технологи товарного рибництва е оргашзащя i проведення постiйного контролю за станом риб, яких вирощують, i проведення своечасних,профшактичних та лiкувальних заходiв. Вирощування фiзiологiчно повнощнно!, здорово! риби в належних санiтарних умовах е запорука устшно! дiяльностi рибницьких господарств [4,5].
На поширення iнвазiйних захворювань впливають екологiчнi (температура води, насичення !! киснем, рiвень рН, окиснювання) та бютехнолопчш умови (щiльнiсть посадки, видове й вiкове спiввiдношення риб). Важливу роль у поширеннi цих хвороб ввдграють паразитоноси, якi е джерелами швази, але клiнiчнi ознаки хвороби у них не проявляються.
1нвазшш хвороби завдають рибництву значних збитюв не лише вiд безпосередньо! загибелi риби, а й за рахунок зниження продуктивност i вибракування товарно! продукцi! та витрат на протиетзоотичш заходи [3,5].
Чисельшсть паразитiв, небезпечних для здоров'я риб, залежить вiд багатьох причин: в^, маси хазя!на, його фiзiологiчного стану та факторiв довкiлля. Тому, для планування профiлактики i заходiв боротьби повиннi бути
* Науковий кер1вник - к.б.н., доц. В.Й. Божик © Кравець С.1., 2011
взят до уваги Bci згадаш обставини, а також наявшсть, або вщсутшсть клмчних ознак i вiдповiднi епiзоотичнi данi.
Ощнка епiзоотичного стану рибницьких господарств за кшькютю збудникiв iнвазiйних хвороб - важлива практична, повсякденна проблема iхтiопатолога. Вирiшення цього завдання мае велике значення для розробки принцитв профшактики в рибництвi.
При плануваннi протиетзоотичних заходiв необхiдно пам'ятати про окремi бiологiчнi особливостi риб, як водних органiзмiв. Риби можуть iснувати лише у водному середовищi i збудники, що викликають у них хвороби також водш органiзми, як правило не виживають довший час поза водоймами. Оглянути все стадо водойми неможливо. У рибницьких господарствах огляд частини стада можливий два рази на рш навеснi i восени при пересадках риби. Незначну частину стада можна оглянути в час контрольних виловiв протягом вегетацiйного перюду. У природних водоймах контроль за хворою рибою ще бiльш затруднений.
Неможливе знищення збудникiв i у тих випадках, коли в джерелi водопостачання е вогнища збудникiв багатьох хвороб i з нього збудники швазшних хвороб постiйно потрапляють у стави рибгосподарств.
Оскшьки у багатьох випадках повного знищення збудниюв захворювання домогтися неможливо, питання про неблагополуччя господарства повинно ставитися на пiдставi оцiнки рибоводних збитюв, якi наносяться тим чи шшим збудником. Наявнiсть же збудника, при вщсутност рибоводних збиткiв повинна ощнюватися, виходячи iз мети i завдань риборозведення з врахуванням бюлогп збудника та його патогенного значення. При визначенш проведення необхiдних оздоровчих заходiв слiд також врахувати !х економiчну сторону. Необхiдно зiбрати фактичний матерiал для подальшого дослiдження ролi паразитiв в епiзоотичному процесi за переростання паразитоносшства у хворобу.
При iхтiопатологiчному обстеженнi риби, що вирощуеться в господарствах ВАТ „Львiвський рибкомбшат", найбiльш поширеними е збудники таких паразиив:
а) коропа (цьогорiчок, однорiчок, дворiчок):
I. ектопаразити: Ichthyophtirius multifiliis, Dactilogyrus vastator, D.externus, Gurodactylus elegans, G. cyprini, Lernaea cyprinacea, Argulus foliceus^ цестодозiв: Bothriocephales akhelognathi; Caryophylaeus brachycollis, Khawia sinensis, з нематодозiв: Philometra lusiana; трематодози: Diplostomos spathaceum
б) бший амур (цьогорiчок, однорiчок, дворiчок):
I. ектопаразити: Dactilogyrus mamilatus, Gurodactylus ctenopharyngodonis, Sinergasilus major, рачки з роду Lernaea, Ichthyophtirius multifiliis.
в) бший та строкатий товстолоби (цьогорiчок, однорiчок, дворiчок):
I. ектопаразити: Ichthyophtirius multifiliis, Dactilogyrus hypophthalmichthys, D.aristichthys, D.vastator, D.externus, Sinergasilus major.
Таким чином, проведет паразитолопчш дослщження показали, що у ставах рибних господарств при шнуючих еколопчних умовах водного
середовища риба е паразитоноаем достатньо широкого кола поширених паразитозiв, яю мають певну небезпеку при попршенш умов утримання.
Велико1 шкоди вiтчизняному i зарубiжному ставовому рибництву завдають паразитичнi ракоподiбнi класу Crustacea. Поселяючись на тiлi риби, ектопаразити глибоко проникають у шюру. На уражених дiлянках шкiрного покриву розвиваються запальнi процеси, якi ускладнюються патогенною мiкрофлорою. У результатi цього риба погано пощае корм, виснажуеться i гине. Однак збитки рибництва зумовлеш не лише безпосередньою загибеллю риби, а й за рахунок зниження продуктивност й вибраковування риби, уражено! ектопаразитами, яка втратила товарний вигляд [6,7].
Найчастше ураження крустацеозами виникае тод^ коли риба утримуеться в несприятливих умовах - рiзкi перепади температур, нестача розчиненого у водi кисню, надто ущiльнена посадка риби, травмування, сублетальнi рiвнi токсиканив та iншi чинники.
У зв' язку з неконтрольованими перевезеннями риби та недотриманням ветеринарно-санiтарних заходiв за останнi роки ураження ектопаразитами набуло широкого розповсюдження. В окремих господарствах уражешсть риби сягае 80-100%. Таким чином, крустацеози завдають значних економiчних збитюв ставовому рибництву внаслщок втрати рибопродуктивноси, товарного вигляду та загибелi риби i тому потребують подальшого вивчення шляхом проведення комплексних дослщжень iз застосуванням сучасних наукових досягнень, з використанням морфологiчних, фiзiологiчних, гематологiчних, бiохiмiчних iмунологiчних та шших дослiджень.
При застосуваннi штенсивно! технологи ведення рибництва на риб дiе комплекс рiзних факторiв довкiлля, у зв'язку з чим, поряд з рибоводними показниками, необхщно вести контроль i за фiзiологiчним станом риб протягом перiоду !х вирощування. Спостереження за змiнами складу кровi допомагають контролювати фiзiологiчний стан органiзму риби, що вкрай важливе при проведенш iхтiопатологiчних дослiджень i рибоводних заходiв.
Висновки. Проведенi паразитологiчнi дослiдження показали, що у ставах рибних господарств при юнуючих еколопчних умовах водного середовища риба е паразитоноаем багатьох захворювань, яю створюють певну небезпеку при попршенш умов утримання.
Л1тература
1. Бауер О.Н., Мусселиус В. А., Стрелков Ю.А. Болезни прудовых рыб. Легкая и пищевая промышленность. М., 1981. - С. 131.
2. Пукало П.Я., Лобойко Ю.В., Божик В.Й. Лернеоз коропових риб // Науково-практичний журнал „Рибник". - Кшв, 2010. - №3. - С. 34-36.
3. Микитюк П.В. Заходи боротьби з хворобами риб у сучасних умовах // Аграрш вкть -2002. №1. - С.19-20.
4. Секретарюк К.В. Ветеринарна iхтiопаразитологiя. - Львiв: Ушверсам паблишинг, 2004,- 306с.
5. Секретарюк К.В., Лобойко Ю.В. Профiлактичнi та оздоровчi заходи при iнвазiйних хворобах риб //Сшьський господар.- 2006.- №5-6.- С.30-32.
6. Лобойко Ю.В., Божик В.Й., Пукало П.Я., Кравець С. ГПрофшактичш та л^вальш заходи при хворобах ставових риб // Науково-практичний журнал ,,Рибник" - Кшв, 2011. - № 2 (5). - С. 30-32.
7. Пукало П.Я., Лобойко Ю.В., Божик В.Й. Лернеоз коропових риб // Науково-практичний журнал ,,Рибник". - Кшв, 2011. - № 1 (4). - С. 31-33.
Summary
PARAZITOLOGICAL DISEASES OF FISHES
Conducted parazitological researches showed that in the ponds of fish economies at the existent ecological terms of water environment fish is transmitter of parasite widespread enough diseases, there are certain danger at worsening of terms of maintenance.
Стаття надшшла доредакцИ 5.04.2011
