CC BY
84
ш
нлты
ЫКРА1НИ «bJHTÜ» ,
»imiB
Науковий BicHMK Н/1ТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280518 Article received 14.05.2018 р. Article accepted 31.05.2018 р.
УДК 502/504:628.11-047.36
"ф~| ISSN 1994-7836 (print) ШЯ ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author M. V. Ruda marichkarmv@gmail.com
Н. Ю. Хомко, М. В. Руда
Нацюнальний утверситет "Львiвська полтехшка", м. Львiв, Украта
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ "ЛЬВШВОДОКАНАЛУ" НА ДОВК1ЛЛЯ
Проанаизовано еколопчш проблеми функцiонування очисних споруд "Л^вводоканалу". Дослiджено каналiзацiйнi споруди мюта Львова, що складаються з двох технологiчних лшш, якi розташованi на правому i лшому берегах рiчки Пол-тва. Встановлено, що незадовшьний стан систем водовдаедення i пов'язане з цим забруднення водойм е одшею з головних проблем навколишнього природного середовища Укра!ни, що становить значний ризик для здоров'я населення. Наявнi тех-нiчнi споруди для вдаедення та оброблення стiчних вод знаходяться на прогресуючiй стади фiзичного розпаду. Оскiльки провести значну замшу установок найближчим часом е нереалютично, термшово потрiбно розробляти концепцп i заходи з ремонту наявних установок, яю покращують очистку стiчних вод i можна 1х використати в наступш роки. Проведено досль дження стосовно впливу очисних споруд на територш пiдприемства, визначено вмiст важких металiв у осадi первинних ввд-стiйникiв та у rрунтi, що знаходиться у межi зони впливу цього техногенного об'екта. Шдгаерджено, що значш концентрацп фенолу, формальдегiду та шших ангисептикiв спричиняють денатурацiю бiлкiв протоплазми, а ефiр i ацетон руйнують обо-лонку живих клгшн. Встановлено, що на територшх (на захвд та на пiвнiч ввд мулових майданчикiв) е перевищено норми вмiсту важких металiв: кадмiю, мвд, нжелю, свинцю, хрому, цинку. Цi важкi метали належать до I та II клаав небезпеки. Не виявлено перевищень ГДК та фонових конценграцiй з амонiю обмiнного, фосфору (рухомi форми), нiгратiв, сульфатiв, хло-ридiв в об'еднанш пробi Грунту на твшч вiд мулових майданчиюв.
Ключовi слова: муловi майданчики; очисш споруди; каналiзацiйнi вдаоди; кек; каналiзацiйний колектор.
Вступ. Вода як косна речовина бюсфери i середови-ще, з якого зародилося i продовжуе функцiонуваги жит-тя, е головною частиною пдросфери. Вода регулюе кль мат планети, забезпечуе господарську та промислову дiяльнiсгь людей. Обмеженi запаси пргсно! води ще бiльше скорочуються через !х забруднення. Значну не-безпеку становлять сгiчнi води, осшльки велика части-на використано! води повертаеться у водш басейни у виглядi сгiчних вод.
Проблема утилiзацil каналiзацiйних вiдходiв iснуе у великих i малих мiсгах, розвинених i аграрних кра!нах. Основними способами позбавлення вiд них е: затоплен-ня в океанi; складування за мютом; спалювання (Фран-цiя, Канада, 1спашя); використання як добрива, незва-жаючи на високий вмiсг важких металiв (широкому застосуванню перешкоджають неестетичний вигляд, неприемний запах, небезпечнiсгь споживання овочiв на удобреному в такий споаб Грунгi через наявнiсгь у шламi яець гельмiнтiв).
Аналiз останнiх дослщжень i публiкацiй. Каналь зацiйнi вщходи - це шлам, який утворюеться у процеа очищення стiчних вод на станщях водоочищення. Вiн збагачений органiчними речовинами, бiогенними еле-ментами: нирогеном, фосфором, калiем, кальцiем (2а-polskyi, Saliuk & Sytnyk, 2001; Biliavskyi, Butchenko & Navrotskyi, 2002).
Численш мегаполiси свiту оточенi чорними поясами - муловими майданчиками з кеком чи осадом, який залишаеться пiсля оброблення каналiзацiйних стiчних вод.
Небезпечним е для грунту систематичне викорис-тання як добрив осадiв стiчних вод, забруднених важ-кими металами. Стiчнi води шшряних, годинникових та iнструментальних заводiв iстотно забрудненi хромом, пiдприемства електронно! промисловостi - кадмiем. З продуктами згоряння дизельного палива, мастильними матерiалами в довк1лля надходить кадмiй i цинк. Сви-нець потрапляе у грунт внаслвдок викидiв транспорту, що працюе на бензинi з домiшкою антидетонатора -тетраетилсвинцю.
За великих концентрацш важк1 метали токсичш для грунтово! фауни i рослин, осшльки дшть як ферментнi отрути, змшюючи метаболiзм; впливають на проник-нiсть клiтинних мембран; замiщують життево важливi йони (Bobylov, et а1., 2014).
Рiвень забруднення грунту та просторове поширен-ня важких металiв залежить вiд потужностi тд-приемств-забруднювачiв, якостi перероблювано! сиро-вини, технологи виробництва, ефективностi роботи очисних споруд. Постшне надходження важких металiв у грунт спричинюе формування зон тдвищено! еколо-пчно! токсичностi.
1нформащя про aBTopiB:
Хомко Нaтaлiя Юрп'вна, канд. техн. наук, доцент, кафедра еколопчноТ безпеки та природоохоронноТ дiяльностi. Email: nhomko@gmail.com
Руда Мaрiя В^алпвна, асистент, кафедра еколопчноТ' безпеки та природоохоронноТ дiяльностi. Email: marichkarmv@gmail.com Цитування 3a ДСТУ: Хомко Н. Ю., Руда М. В. Оцшювання впливу "Львiвводоканалу" на довкiлля. Науковий вiсник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 5. С. 83-87.
Citation APA: Khomko, N. Yu., & Ruda, M. V. (2018). Evaluation of the influence of Lvivvodokanal on the environment. Scientific Bulletin of UNFU, 28(5), 83-87. https://doi.org/10.15421/40280518
Мета роботи. Проаналiзувати еколопчш проблеми функцюнування очисних споруд "Львiвводоканалу". Провести дослвдження стосовно впливу очисних споруд на територш пiдприeмства, визначити вмiст важких ме-талiв у осадi первинних вщстшнишв та у грунтi, що знаходиться у меж1 зони впливу цього техногенного об'екта.
Результата та обговорення. Мето Львiв розташо-ване вздовж головного вододiлу мiж басейнами Бал-тiйського та Чорного морiв. Бiльша частина мiста, зок-рема центральна i пiвнiчна, розташована у верхнш час-тинi басейну рiчки Полтви, котра впадае у рiчку Захщ-ний Буг, яка на територп Польщi впадае в Балтшське море. У центральнiй i швшчнш частинi iсторично скла-лась загальнопливна система каналiзацil. У пiвденнiй частиш мiста Львова домiнуе повна роздшьна система каналiзацil. Каналiзацiйнi стоки з швденно! частини мiста, яка розташована в басейш Чорного моря, перека-чують через вододiл каналiзацiйнi насосш станцп та разом iз каналiзацiйними стоками решти мiста вони са-мопливом течуть до мюьких очисних споруд. Рiчка Полтва пропкае майже через усе мiсто Львiв та через центр мiста. Практично ва стоки мiста скидались у рiч-ку, яка перетворилась у спчну канаву. Тому приблизно з 1890 р. рiчку почали закривати в колектор. Тому ко-лектор Полтви е основним каналiзацiйним колектором мета Львова, по якому стоки потрапляють на очиснi споруди. Паралельно колектору Полтва прокладено IV каналiзацiйний колектор. Каналiзацiйнi споруди мiста Львова складаються з двох технологiчних лшш, як1 роз-ташованi на правому i лiвому берегах рiчки Полтва.
Господарсько-побутов^ виробничi та дощовi стоки мета по закритому колектору Полтва та IV каналiза-цшному колектору потрапляють на каналiзацiйнi очис-m споруди проектною потужнiстю 490 тис. м3/добу. Повне найменування очисних споруд - "Очисш споруди каналiзацil м. Львова".
На очисних спорудах здшснюеться механiчне i бь олопчне очищения стоков мiста за допомогою тскопас-ток, первинних вiдстiйникiв, аеротеншв, вторинних вщ-стiйникiв. В аеротенках тд дiею аеробних бактерш-мь нералiзаторiв вiдбуваеться мiнералiзацiя розчинених коло1'дних оргашчних речовин способом бiологiчного окислення. Для дiяльностi аеробних бактерш-мшераль заторiв необхвдний кисень, який надходить з атмосфер-ним повiтрям пiд певним тиском в об'емi 6-12 м3 повгг-ря на 1 м3 спчних вод залежно вiд li забруднення.
Очиснi споруди каналiзацil складаються з двох окре-мих технологiчних лшш i розмiщенi в пiвнiчно-схiднiй частиш мета. Вони займають площу 111 га в долиш рiчки Полтва. Одна технолопчна лiнiя очисних споруд розмщена на правому березi, друга - на лiвому березi: майданчик КОС-1, майданчик КОС-2.
Вiдходи очищения спчних вод, пiсок та iншi мше-ральнi домiшки видаляються з тскопасток iз фракцiями понад 0,35 мм на 85-90 %. Ефект освилення спчних вод повинен досягати 40-50 %, ущшьнення осаду - до 92-94 %. Волопсть осаду з мулових майданчишв не повинна перевищувати 70-80 %. За добу очищуеться в се-редньому 436 тис. м3 стiчних вод i одержуеться вщхо-дiв: тсок - 2,01 т; осад - 149 т. Пюля очищення спчно! води е вiдходи (в середньому): пiсок - 740-800 т/рiк;
сирий осад i мул - 4900-5400 т/рщ смiтгя з решiток -40-50 т/рш
Осад первинних вщстшнишв подаеться в цех меха-шчного зневоднення на центрифуги i на муловi майдан-чики. На бiохiмiчну активнiсть мiкроорганiзмiв активного мулу мають вплив так1 чинники: температура, рН, наявнеть i концентрацiя токсичних речовин, концен-трацiя кисню i iн. Ефективне очищения стiчних вод ввд-буваеться за рН 6,5-8,5. Температура спчних вод може змшюватись ввд 2-5 до 25-35оС. М^ооргашзми активного мулу мають властиветь авторегулювати рН сере-довища. Деяш СПАР (сполуки поверхнево активних речовин) важко видаляються бiологiчним шляхом зi спч-них вод i токсичнi для бактерiй активного мулу, внасль док чого порушуеться бюлопчне очищення рiчок вiд забруднень. Це робить воду нездатною для приготуван-ня 1ж1 та розведення риби. Забруднення, яш мiстяться у промислових стоках, окислюються у природних водах, що пов'язано iз споживанням розчиненого у водi кисню, тому використовують так1 показники, як хiмiчне (ХСК) та бюлопчне (БСК) споживання кисню, яш кон-тролюють працiвники саштарно! лабораторп тд-приемства. Багато хiмiчних елементiв та сполук негативно впливають на процеси бiохiмiчного очищення. Значнi концентрацп фенолу, формальдегiду та шших антисептиков спричиняють денатурацiю бшшв протоп-лазми, а ефiр i ацетон руйнують оболонку живих кль тин. Особливо токсичними е солi важких металiв, як1 за ступенем токсичносп можна розмiстити у ряд: Sb>Ag>Cu>Hg>Co>Ni>Pb>Cr>Cd>Zn>Fe. Аналiз якостi води здшснюють лаборанти ЛМКП "Львiвводоканал". У табл. 1 подано вмет важких металiв у початковiй стiчнiй водi, що надходить на КОС-1 i КОС-2.
Табл. 1. Вмкт важких метагав у початковiй стiчнiй водi
№ з/п Показник, мг/дм3 ГДК, мг/дм3 Концентращя
КОС-1 КОС-2
1 хром <1,0 0,0 0,0
2 щдь <0,5 0,0 0,0
3 залзо <5,0 4,7 4,23
4 цинк <0,5 1,86 1,83
5 нжель <0,3 0,0 0,0
З табл. 1 видно, що початкова спчна вода метить так1 важк метали, як залiзо та цинк. Концентращя заль за у спчнш водi не перевищуе норми ГДК i становить: КОС-1 - 0,94 ГДК; КОС-2 - 0,85 ГДК. Концентращя цинку перевищуе гранично допустиму концентращю i становить: КОС-1 - 3,72 ГДК; КОС-2 - 3,66 ГДК. У табл. 2 подано вмет важких металiв у очищенш спчнш вод^ що надходить з КОС-1 та КОС-2. З таблиц видно, що очищена спчна вода не метить важких металiв, ок-рiм залiза, концентрацiя якого не перевищуе ГДК: КОС-1 - 0,1 мг/дм3; КОС-2 - 0,8 мг/дм3 при ГДК -1,0 мг/дм3.
Табл. 2. Вмкт важких металiв у очищенш спчнш водi
№ з/п Показник, мг/дм3 ГДК, мг/дм3 Концентращя
КОС-1 КОС-2
1 хром ввдсутш ввдсутш ввдсутш
2 щдь ввдсутш ввдсутш вiдсутнi
3 занзо 1,00 0,9 0,8
4 цинк ввдсутш ввдсутш вiдсутнi
5 нжель ввдсутш ввдсутш ввдсутш
ГОСТ 17.4.1.02-83 (1983) метить класифшащю важких металiв за класом небезпечностi, у якш врахо-вано !х токсичнеть, гранично допустиму концентрацiю
у грунп, млрацшт власгивостi. До I класу небезпеч-ностi вiднесено As, Cd, Hg, РЬ, 2п; до II класу небезпеч-ностi - В, Со, №, Мо, Си, Sb, Сг; до III класу небезпеч-ностi вiднесено V, W, Мп, Sr. Пiсля проведення до^-^ень з визначення вмiсту важких металiв у мулi з пер-винних вiдстiйникiв, а також у грунтах, як знаходяться у зош впливу "Очисних споруд каналiзацil м. Львова", було прийнято саме цю класифiкацiю.
Для оцiнювання шкодливо! ди важких металiв у грунтi введено вiдповiднi ГДК: 1) ГДК валового вмюту важких металiв в орному шарi грунту та рослиннiй май, мг/кг; 2) ГДК рухомих форм важких металiв у грунтi, мг/кг; 3) кларк важких металiв у грунп, мг/кг.
Для загально! характеристики стану грунпв i !х по-тенцшно! небезпеки використовують валовий вмют важких металiв у грунтi, тодi як вмiст рухомих форм вказуе на рiвень !х токсичностi. У табл. 3 показано вмют важких металiв в осадi первинних вщстшнишв. Вiдбiр проб грунтiв, вiдходiв проведено вщповщно до вимог ГОСТ 17.4.3.01.-83 "Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб" (GOST 17.4.3.01, 1983), ГОСТ 17.4.4.02-84 "Охрана природы. Почвы. Методы отбора и подготовки проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа" (GOST 17.4.4.02, 1984).
Нормований вмют гранично допустимих концентра-цш (ГДК) показник1в у табл. 3 наведено вщповщно до ГОСТ 17.4.3.01.-83 "Охрана природы. Почвы. Общие требования к отбору проб", [САНПиН 42-128-4433-87] "Санитарные нормы допустимых концентраций химических веществ в почве" (SANPiN 42-128-4433, 1987),
[ПДК № 3210-85] "Предельно допустимые концентрации химических веществ в почве (ПДК)" (PDK № 3210, 1985). Шд час вишрювання застосовано спектрофотометр атомно-абсорбцшний С-115-М1.
Табл. 3. Вмкт важких метащв в осадi первинних вiдстiйникiв
№ з/п Показник Одиниця вимiрювання Валовий вмют Рухома форма ГДК, мг/кг
1 Хром мг/кг 16,50 0,35 6,0
2 Mi^ мг/кг 134,50 2,45 3,0
3 Свинець мг/кг 26,81 6,10 6,0
4 Марганець мг/кг 97,05 53,75 1500 (вал. вмют)
5 Кобальт мг/кг 3,92 2,10 5,0
6 Залiзо мг/кг 6786,35 25,30
7 Кадмш мг/кг 4,06 1,05 1,0
8 Цинк мг/кг 389,50 151,45 23,0
З табл. 3 видно, що вмiст рухомих форм свинцю, що належить до I класу небезпечносп, незначно перевищуе норму: концентращя рухомих форм РЬ становить 6,1 мг/кг при ГДК=6,0 мг/кг. Вмют кадмiю незначно перевищуе норму: концентращя рухомих форм Cd становить 1,05 мг/кг при ГДК=1,0 мг/кг. Вмюг цинку: концентращя рухомих форм 2п значно перевищуе ГДК i становить 6,6 ГДК.
У табл. 4 наведено вмют важких металiв на терито-рИ, що знаходиться б™ мулових майданчик1в очисних споруд. Вмют важких металiв на територп бiля мулових майданчик1в очисних споруд е показником еколопчно-
го стану ще1 територil. Табл. 4. Вмнст важких металiв на територц очисних споруд "Львiвводоканалу"
№ проби М!сце ввдбору Площа територп, м2 Глибина ввдбору, м Показник Результат вимь рювання, мг/кг Нормований вмiст
ГДК за фоном
1 Об'еднана проба грунту на зх ввд мулових площадок 300 0,20 кадмш (рухомi форми) 2,15 - 0,50
300 0,20 кобальт (рухомi фiрми) 4,13 5 -
300 0,20 тдь (рухомi форми) 4,89 3 -
300 0,20 нжель (рухомi форми) 10,04 4 -
300 0,20 свинець (рухомi форми) 13,17 6 -
300 0,20 хром (рухомi форми) 20,10 6 -
300 0,20 цинк (рухомi форми) 46,12 23 -
2 Об'еднана проба грунту на пн ввд мулових площадок 180 0,20 кадмш (рухомi форми) 1,84 - 0,50
180 0.20 кобальт (рухомi форми) 3,90 5 -
0,20 0,20 тдь (рухомi форми) 6,52 3 -
180,0 0,20 нжель (рухомi форми) 3,63 4 -
180,0 0.20 свинець (рухомi форми) 16,64 6 -
180,0 0,20 хром (рухомi форми) 10,08 6 -
180,0 0,20 цинк (рухомi форми) 26,12 23 -
Лабораторно-аналiтичнi дослщження важких мета-лiв у грунтових зразках проводили на спектрофотометрi атомно-абсорбцшному С-115-М1. З табл. 4 видно, що на територп, що знаходиться на захщ вщ мулових майданчишв, е перевищенi норми за вметом важких металiв (див. табл. 4): мщь - 4,89 мг/кг (1,63 ГДК); нь кель - 10,04 мг/кг (2,51 ГДК); свинець - 13,17 мг/кг (2,2 ГДК); хром - 20,10 мг/кг (3,35 ГДК); цинк -46,12 мг/кг (2,01 ГДК). Концентращя кадмш становить 2,15 мг/кг, що перевищуе фонову концентрацш у 43 рази. Ц важк метали належать до I та II класу небезпеки.
На територп, що знаходиться на швшч вщ мулових майданчишв, виявлено перевищення: кадмш -
1,84 мг/кг (у 3,68 раза бшьше за фоном); мвд -6,52 мг/кг (2,17 ГДК); свинцю - 16,64 мг/кг (2,77ГДК); хрому - 10,08 мг/кг (1,68 ГДК); цинку - 26,12 (1,14 ГДК). У табл. 5 показано результати фiзико-хiмiч-них дослвджень грунту, яш полягають у визначенш амо-нш обмшного, фосфору (рухомi форми), нiтратiв, суль-фапв, хлоридiв. Пiд час вимiрювання застосовано спектрофотометр атомно-адсорбцшний С-15-М1. Нормований вмюг ГДК наведено вщповщно до (GOST 17.4.3.01, 1983).
З табл. 5 видно, що перевищень ГДК та фонових концентрацiй щодо амонiю обмiнного, фосфору (рухомi форми), нирапв, сульфатiв, хлоридiв в об'еднанш пробi грунту на пiвнiч вщ мулових майданчик1в не виявлено.
Номер проби М!сце вщбору Площа територп, м2 Глибина вщбору, м Показник Результат ви-мiрювання, мг/кг Нормований вмют
ГДК за фоном
1 2 3 4 5 6 7 8
1 Об'еднана проба Грунту на пн вщ мулових майданчиюв 300 0,20 амонш (обмшний) у перерахунку на азот амоншний N (!ЫН4+) 6,80 - 7,82
300 0,20 фосфор (рухомi форми) у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5 163.88 - 202,69
300 0,20 штрати (алюмокалiева витяжка) 71.07 130 -
300 0,20 сульфати (водна витяжка) 150,96 160 -
300 0,20 хлориди (водна витяжка) 24,85 24,85 -
2 Фон, об'еднана проба Грунту 6i-ля цеху меха-шчного зневод-нення осаду 25 0,20 амонш (обмшний) у перерахунку на азот амоншний N (NH4+) 7,82 - -
180 0,20 фосфор (рухомi форми) у перерахунку на п'ятиоксид фосфору Р2О5 202,69 - -
0,20 0,20 штрати (алюмокалiева витяжка) 88,16 130 -
180 0,20 сульфати (водна витяжка) 112,80 160 -
180 0,20 хлориди (водна витяжка) 24,85 - -
Висновки. Дослiдження показали, що стiчна вода, що надходить на КОС-1 та КОС-2 мютить так1 важк1 метали, як залiзо та цинк. Концентрацiя залiза у спчнш водi не перевищуе норми ГДК i становить: КОС-1 -0,94 ГДК; КОС-2 - 0,85 ГДК. Концентращя цинку перевищуе гранично допустиму концентращю i становить: КОС-1 - 3,72 ГДК; КОС-2 - 3,66 ГДК. Очищена спчна вода не мютить важких металiв, окрiм залiза, концен-трацiя якого не перевищуе ГДК: КОС-1 - 0,1 мг/дм3; КОС-2 - 0,8 мг/дм3 при гДк - 1,0 мг/дм3.
В осадi первинних вщстшнишв е перевищення норм за цинком, що належить до I класу небезпечностi: кон-центрацiя рухомих форм 2п значно перевищуе ГДК i становить 6,6 ГДК. Перевищення норм кадмш та свин-цю незначне.
Вмют важких металiв на територп бiля мулових майданчик1в "Очисних споруд каналiзацil м. Львова" е показником еколопчного стану ще! територп. На тери-торiях, що знаходяться на захщ та на пiвнiч ввд мулових майданчик1в, е перевищенi норми вмету важких мета-лiв: кадмш, мщ, нiкелю, свинцю, хрому, цинку. Ц важк1 метали належать до I та II клаав небезпеки.
He BHaB^eHO nepeBH^eHb r^K Ta ^OHOBHX KOH^H-
Tpa^H 3 aMOHiro oÖMiraoro, $oc$opy (pyxoMi $opMH),
HiTpariB, cy^b^ariB, x^opngiB b oö'egHamn npoöi rpyHTy
Ha niBHin Big My^OBHx MangaMHKiB.
nepe^iK BHKopHCTaHHx g»epe.n
Biliavskyi, H. O., Butchenko, L. I., & Navrotskyi, V. M. (2002). Os-novy ekolohii: teoriia ta praktykum. Kyiv: Libra. 352 p. [In Ukrainian].
Bobylov, Yu. P., Bryhadyrenko, V. V., Pakhomova, O. Ie. (Ed.), et al. (2014). Ekolohiia. Kharkiv: Folio. 666 p. [In Ukrainian].
GOST 17.4.3.01.-83. Ohranaprirody. Pochvy. Obshhie trebovanija k otboruprob. [In Russian].
GOST 17.4.4.02-84. Ohrana prirody. Pochvy. Metody otbora i pod-gotovki prob dlja himicheskogo, bakteriologicheskogo, gel'mintolo-gicheskogo analiza. [In Russian].
PDK № 3210-85. Predel'no dopustimye koncentracii himicheskih veshhestv v pochve (PDK). [In Russian].
SANPiN 42-128-4433-87. Sanitarnye normy dopustimyh koncentra-cij himicheskih veshhestv v pochve. [In Russian].
Zapolskyi, A. K., Saliuk, A. I., & Sytnyk, K. M. (Ed.). (2001). Osnovy ekolohii. Kyiv: Vyshcha shkola. 358 p. [In Ukrainian].
Н. Ю. Хомко, М. В. Руда
Национальный университет "Львовская политехника", г. Львов, Украина
ОЦЕНКА ВЛИЯНИЯ "ЛЬВОВВОДОКАНАЛА" НА ОКРУЖАЮЩУЮ СРЕДУ
Проанализированы экологические проблемы функционирования очистных сооружений "Львовводоканала". Исследованы канализационные сооружения города Львова, состоящие из двух технологических линий, расположенных на правом и левом берегах реки Полтва. Доказано, что неудовлетворительное состояние систем водоотведения и связанное с этим загрязнение водоемов является одной из центральных проблем окружающей природной среды Украины, что представляет значительный риск для здоровья населения. Имеющиеся технические сооружения для отвода и обработки сточных вод находятся на прогрессирующей стадии физического распада. Поскольку провести значительную замену установок в ближайшее время является нереалистичным, срочно нужно разрабатывать концепции и мероприятия по ремонту имеющихся установок, которые улучшают очистку сточных вод и могут быть использованы в последующие годы. Проведено исследование о влиянии очистных сооружений на территорию предприятия, определено содержание тяжелых металлов в осадке первичных отстойников и в почве, которая находится в пределах зоны влияния данного техногенного объекта. Подтверждено, что значительные концентрации фенола, формальдегида и других антисептиков вызывают денатурацию белков протоплазмы, а эфир и ацетон разрушают оболочку живых клеток. Установлено, что на территориях, которые находятся на запад и на север от иловых площадок, превышена норма содержания тяжелых металлов: кадмия, меди, никеля, свинца, хрома, цинка. Эти тяжелые металлы относятся к I и II классам опасности. Превышений ПДК и фоновых концентраций по аммонию обменному, фосфору (подвижные формы), нитратах, сульфатах, хлоридах в объединенной пробе почвы к северу от иловых площадок не обнаружено.
Ключевые слова: иловые площадки; очистные сооружения; канализационные отходы; кек; канализационный коллектор.
N. Yu. Khomko, M. V. Ruda
Lviv Polytechnic National University, Lviv, Ukraine
EVALUATION OF THE INFLUENCE OF LVIVVODOKANAL ON THE ENVIRONMENT
The environmental problems of functioning of Lvivvodokanal treatment facilities are analyzed. Sewage structures of the city of Lviv, consisting of two technological lines, located on the right and left banks of the Poltva River were investigated. The level of soil contamination and the spatial distribution of heavy metals depends on the capacity of polluting enterprises, the quality of recycled raw materials, production technology, and the efficiency of treatment facilities. The constant flow of heavy metals into the soil leads to the formation of areas of increased environmental toxicity. Numerous metropolises of the world are surrounded by black belts -sludge sites with a cake or sediment that remains after sewage treatment. It has been revealed that sewage treatment plants consist of two separate technological lines and are located in the north-eastern part of the city. The research was carried out on the impact of treatment facilities on the territory of the enterprise. The content of heavy metals in the sediment of primary sediment and in the soil located at the boundary of the zone of influence of this man-made object was determined. It is confirmed that significant concentrations of phenol, formaldehyde and other antiseptics cause denaturation of proteins of protoplasm, and ether and acetone destroy the shell of living cells. Particularly toxic are salts of heavy metals, which according to the degree of toxicity can be placed in a row: Sb> Ag> Cu> Hg> Co> Ni> Pb> Cr> Cd> Zn> Fe. It has been defined that in the territories located to the West and North from the sludge sites the norms of the content of heavy metals such as cadmium, copper, nickel, lead, chromium, and zinc are exceeded. These heavy metals belong to the 1st and 2nd grade of danger. Excessive MAC and background concentrations of ammonium in exchange, phosphorus (moving forms), nitrates, sulphates, and chlorides in the combined soil sample to the North from the sludge sites were not found. It has been investigated that significant concentrations of phenol, formaldehyde and other antiseptics cause denaturation of protoplasm proteins, and ether and acetone destroy the shell of living cells.
Keywords: mud grounds; treatment plant; sewage waste; sewage collector.
