CC BY
14
Краснов В.П., Курбет Т.В., Давыдова И.В., Суховецкая С.В. Эффективность радиоэкологического контроля продукции лесного хозяйства в Полесье Украины в отдалённый со времени аварии на ЧАЭС период
Проведено обобщение и анализ отчетных данных лаборатории радиационного контроля продукции лесного хозяйства в Житомирской обл. за период с 1998 по 2013 гг. В течение указанного периода установлено постепенное сокращение количества образцов, которые проверяются с целью установления уровней их радиоактивного загрязнения. Выявлено, что наибольшее долевое участие образцов, имеющих содержание радионуклидов выше установленных нормативов, свойственна плодовым телам съедобных грибов, дикорастущим ягодам, лекарственным растениям и диким промысловым животным. Наименьшее количество подобных образцов обнаружено для древесины и березового сока.
Ключевые слова: радионуклиды, радиоактивное загрязнение почвы, удельная активность радионуклида, продукция лесного хозяйства, радиационный контроль.
Krasnov V.P., Kurbet T. V., Davydova I. V., Sukhovetska S. V. The Efficiency of the Radioecological Control of the Forestry Products in Ukrainian Polissia in the Remote Period after Chernobyl Catastrophe
The generalization and the analysis of the results reported by the laboratory of radiation control of the forestry products in Zhytomyr oblast in the period from 1998 to 2013 are done. Gradual reduction of the number of the examined samples for determining radiation contamination levels is observed. It is detected that the major part of samples having radionuclides content above the established norms appeared to be taken from fruit bodies of edible mushrooms, wild berries, medicinal plants as well as wild gaming animals. The less quantity of samples with high radionuclide content was taken from wood and birch sap.
Keywords: radionuclides, soil radiation contamination, radionuclide specific activity, forestry products, radiation control.
УДК 504.[3.054+4.054]:614.[71+777]
ОЦ1НЮВАННЯ ВПЛИВУ ДОБРОТВ1РСЬКО1 ТЕС НА Г1ДРОЕКОЛОГ1ЧН1 ПОКАЗНИКИ ПОВЕРХНЕВИХ ВОД ПРИЛЕГЛИХ ТЕРИТОР1Й
В.В. Смтинський1, О.П. Ковальчук2, Р.С. Шкумбатюк3
Розглянуто вплив Добротвiрськоí теплово' електростанцп на водш об'екти. Про-аналiзовано якють води за гщроеколопчними показниками у зош функцюнування Доб-poTBipcbKoi' ТЕС та прилеглих територш. Виявлено основш важю метали, яю потрапля-ють у водне середовище внаслщок роботи теплоелектростанци. Встановлено, що вмют важких металiв у дослщжуваних зразках значною мipою вщповщае нормам ГДК, проте е й певш перевищення. Дослщжено i пpоаналiзовано 4 пробних точки водних об'екпв на piзнiй вщсташ та напрямку вщ Добpотвipськоi' ТЕС.
Ключовi слова: полютанти, важю метали, забруднення води, пдроеколопчний аналiз, якють води.
Вступ. Проблема забруднення довкшля е одшею з найважливших у су-часнш екологи. З кожним роком антропогенний вплив людини на довкшля ввд-
1 проф. В.В. Сттинський, д-р бюл. наук - Львшський НАУ;
2 астр. О.П. Ковальчук - Льв1вський НАУ;
3 доц. Р.С. Шкумбатюк, канд. xiM. наук - Львшський НАУ
чутно збшьшуеться. Задовольняючи сво'1 людськi потреби, створюючи бiльш комфортнi умови життя, ми не замислюемось над тим, що цим самим вносимо змiни стану довкшля. Упродовж останнiх рокiв невпинно збшьшуеться вмют забруднювальних речовин у природних водах. Водночас, основш мехашзми забруднення водних екосистем важкими металами, нафтопродуктами, штрата-ми, нiтритами залишаеться маловивченим. Усi цi речовини беруть участь у м^-ращ! ланцюпв живлення водних екосистем i здатш акумулюватись у рослинах водойм, а також в органах i тканинах пдробюнт1в. Досить вагому лепту у забруднення поверхневих вод вкладають теплоелектростанци.
Добротвiрська ТЕС розташована в аграрному райош, де внаслiдок ек-стенсивного ведення сiльськогосподарського виробництва, високо'! концентра-ци промислових та енергетичних потужностей, проявляеться тенденщя до зрос-тання концентраци важких металiв у водному середовищ^ Протягом 90-х роюв концентрацiя мiдi, цинку та свинцю збiльшилися у 1,5-3,0 рази порiвняно з початком 80-хрокiв [11].
Забруднення радюнуклщами та iонами важких меташв водного середо-вища призводить до змш гiдрохiмiчного статусу пдрототв, що спричиняе рiзкi змiни умов юнування гiдробiонтiв i негативно позначаеться на загальному сташ 1х угруповань. Усi iони важких металiв, за винятком ртут^ потрапляють до водного середовища у виглядi аерозолiв. Внаслiдок процесiв самоочищення значна 1х частина осiдае поблизу джерела забруднення. Через концентрування на тери-тори Малого Полiсся велико'! кiлькостi тдприемств, якi можуть бути причиною забруднення пдрототв важкими металами, дослщження еколопчного стану водних екосистем залишаеться надзвичайно важливим питанням.
Матерiали i методи. Для досягнення постановлено'! мети здшснено вщ-бiр проб води з чотирьох канашв, якi розташованi на прилеглих територiях Доб-ротвiрсько'í ТЕС. Точки вщбору позначено на карто-схемi (рис.).
Рис. Площадки для вiдбору проб: т. А — пробна дглянка с. Рокети; т. Б — пробна дыянка с. Долини; т. С — пробна дшянка с. Тичок; т. Д — пробна дыянка с. Сыець
Вiдбiр проб здшснено зпдно з методикою за ГОСТ 17.1.5.04-81 [6]. Транспортування в лабораторда проведено зпдно з вимогами ГОСТ 17.15.04-81 [5]. Залежно вщ загально'! площi водойми, проведено серда вiдборiв води, на рiзних дшянках водойми з метою отримання узагальнених результат 1х гщро-
xiMi4Horo стану. B^6ip проб води здiйснювався безпосередньо в день перед проведенням aHMi3iB. Воду для анал1з1в вiдбирали скляною посудиною. Проби для аналiзiв вщбирали в кiлькох мiсцях каналу на рiзнiй глибинi. Лабораторнi дослiдження здшснено на матерiально-технiчнiй базi лаборатори державно! еколопчно! iнспекцii у Львiвськiй обл. Ввддш iнструментально-лабораторного та радiацiйного контролю проводить вимiрювання у сферi поширення державного метрологiчного нагляду зпдно з Атестатом Атестаци вiдповiдно до Закону Украши "Про метрологiю та метролопчну дiяльнiсть" [8], "Правил уповнова-ження та атестаци у державнш метрологiчнiй системГ', ДСТУ ISO/TR 10013:2003 "Настанови з розроблення документаци систем управлшня якостi" [7]. Вiдiбранi зразки води проанатзовано на вмiст штрипв, штратав, залiза, свинцю, марганцю, кобальту та шших гiдроекологiчних показникiв якоси по-верхневих вод.
Методи. Для юльюсного визначення основних показникiв дослщжува-них вод використано хiмiчнi та фiзико-хiмiчнi методи аналiзу. Нгграти, штрити, амонiй сольовий, фосфати, залiзо загальне, синтетично поверхнево активнi ре-човини (СПАР) визначено фотометричним методом. Титреметричний метод аналiзу застосовано для кшьюсного виявлення кальщю, магшю, пдрокарбона-тав, загально! твердоси, хiмiчне споживання кисню (ХСК). Масову концентра-цiю важких металiв у природних водах визначено методом атомно-абсор-бцiйноi спектрофотометр^ з атомiзацieю проби в полум'!. Розчинений кисень у вод^ рН, кондуктившсть (електропровiднiсть) - потенцiометричний метод ви-мiрювань. Для бiологiчного споживання кисню використано метод Вшклера з титрометричним заюнченням. Сульфати, завислi речовини та сухий залишок визначено гравiметричним методом хiмiчного аналiзу [4].
Визначення неполярних вуглеводшв проходить за допомогою колончас-то! хроматографа з ваговим заюнченням. Загальт та летючi феноли, нафтопро-дукти у природних водах дослвджено флюорометричним методом на аналiзато-рi рiдини "Флюорат-02".
Результата дослщження. Тепловi електростанци (ТЕС) видiляють в атмосферу гази, яю мiстять оксиди сiрки i азоту, попш, важкi метали, вiдходами е зола, отримана внаслвдок спалювання вугiлля. Зола ТЕС мютить важкi метали, яю е одними з найбiльш сильних за дiею та поширенням токсикантами. Частина техногенних викидiв, що надходять у природне середовище у виглядi тонких аерозолiв, переноситься на значш вiдстанi й спричиняе глобальне забруднення. 1нша частина надходить у водойми, де важю метали нагромаджуються i стають джерелом вторинного забруднення [15]. Функцюнування Добротвiрськоi ТЕС пов'язано з викидами в атмосферу, скидами сичних вод, експлуатащею золо- та шлаковiдвалiв. Це все може негативно впливати на еколопчний стан таких об'екив, як повiтря, поверхневi та шдземш води, Грунти.
У 2009 р. Добротвiрську ТЕС внесено до "Перелшу 100 об'ектiв, якi е найбшьшими забруднювачами довюлля в Украiнi". Зпдно з наданою шформа-цiею обсяги викидiв в атмосферне повiтря забруднювальних речовин Доброт-вiрською ТЕС за 2009 р. становлять 47988,86 т (за 2008 р. - 59030,293 т). Унас-лвдок здшснення виробничих процесiв збiльшуеться обсяг вiдходiв у золоввдва-
лах i породних вiдвалах обласи, зокрема обсяги розмiщення вiдходiв Доброт-вiрською ТЕС за 2009 р. - 188654,82 т (за 2008 р. - 156727,802 т). Щодо обсяпв скидiв у водт об'екти зворотних вод, то "Добротвiрська ТЕС" у 2009 р. скинула 1034,2 тис. м3, а у 2008 р. - 984,3 тис. м3 зворотних вод [8]. Проведено пдроеко-лопчний стан поверхневих вод на територи Добротвiрськоí ТЕС.
Обговорення. Аналiзуючи вмiст забруднювальних речовин у водоймах прилеглих територш Добротвiрськоí ТЕС, можна побачити, що води в поверхневих джерелах та 1х показники знаходяться в межах норми, але не за вима параметрами. Зокрема, сульфати майже втричi перевищують допустимi норми. Джерелом цих забруднювальних речовин е дiяльнiсть Добротвiрськоí ТЕС. Як-що взяти до уваги основш фiзичнi показники води (табл. 1), то вони ввдповвда-ють гранично допустимим концентращям, окрiм запаху, який на одиницю пере-вищуе ГДК.
Табл. 1. Ф1зичт показники поверхневих вод, мг/л
№ Показник Одиниця вимiру Пробш дшянки ГДК
с. Рокети с. Долини с. Тичок с. Сшець
1 Колiр - без кольору жовтуватий жовтуватий жовтуватий -
2 Запах бал 3,0 3,0 3,0 2,0 2,0
3 Лужнiсть мг-екв/дм3 3,6 3,5 5,0 3,7 1,8-3,5
4 Твердiсть мг-екв/дм3 14,0 11,4 7,5 5,1 7,0
5 Сухий залишок мг/дм3 1180,0 975,0 726,2 392,0 1000,0
6 Завислi речовини мг/дм3 4,0 18,5 14,0 8,0 20,0
Збшьшення об'ему використаного вугiлля на ТЕС, водночас, призводить до зростання викидiв в атмосферу продукив його спалювання - сiрчистого ан-пдриду, твердих частинок, важких металiв i парникових газiв. Цим i пояс-нюеться таке перевищення. Також, запах води утворюеться специфiчними речо-винами, як поступають у воду внаслвдок життедiяльностi гiдробiонтiв, розкла-дання оргашчних речовин, хiмiчноl взаемоди водних компонентав i компонен-тiв, якi надходять iз зовнiшнiх (аллохтонних) джерел. Спостерп-аеться й перевищення твердостi води, але лише у двох точках (с. Рокети i с. Долини). Концен-тращя сухого залишку наявна лише в с. Рокети. Загальний вмют у водi нелетких оргашчних домшок у виглядi неорганiчних (бжарбонати, хлориди та сульфати кальцiю, магшю, калiю i натрiю) на 180 мг/дм3 перевищуе допустимi норми. Це залежить вiд геологiчних особливостей водозбiрного басейну рiчки, потраплян-ня вказаних солей зi скидами промислових стачних вод, зливовими водами [13].
Щодо загальних хiмiчних показникiв поверхневих вод дослвджувано! територи, то результати дослвджень представлено в табл. 2. Спостережено досить високий рiвень бюлопчного споживання кисню, що становить 7,5 мг/дм3 у с. Рокети i 8,3 мг/дм3 с. Долини, що майже втричi перевищуе допустимi норми, а це, водночас, свiдчить про досить високий рiвень забруднення поверхневих вод оргашчними речовинами. Чим бшьше забруднена вода оргатчними речовина-ми, тим вище 11 БСК. У водi чистих водойм БСК5 менше 2 мг О2/л, у водi умов-но чистих водойм БСК5 становить 2-4 мг О2/л, у водi забруднених водойм
БСК5 бшьше за 4 мг О2/л. За наведеною характеристикою 2 дослiджуванi во-дойми належать до забруднених i дуже забруднених. За цим показником серед дослщжуваних водойм найбiльш забрудненою е водойма у с. Рокети, що знахо-диться на ввдсташ 1,5 км вiд Доботвiрськоi ТЕС. Основною причиною цього можуть бути потрапляння оргашчних речовин у поверхневi води iз поверхне-вим стоком, скидами стачних вод дiяльностi ТЕС.
Табл. 2. Загальт хiмiчнi показники, мг/л
№ Показник Одиниця вим1ру Пробна дшянка ГДК
с. Рокети с. Долини с. Тичок с. Сшець
1 Активна реакщя Рн - 7,02 6,85 7,33 7,24 6,5-8,5
2 Нафтопродукти мг/дм3 0,0 0,0 0,05 0,055 0,05
3 Хск мг-О2/дм3 20,6 22,0 18,4 11,3 15,0
4 Бск5 мг-О2/дм3 7,5 8,3 6,5 5,2 2,26
Щодо вмiсту важких металiв: цинку, кадмiю, кобальту, мiдi, то 1х кон-центрац1я перебувае в межах допустимих норм. Водночас, у дослвджуваних зразках виявлено наявтсть незначного вмiсту таких металiв, як марганець i хром. Джерелом цих забруднювальних речовин також е дiяльнiсть Добротвiрсь-ко1 ТЕС (табл. 3). Роль марганцю в життi вищих рослин i водоростей водойм вельми велика. Марганець сприяе утилiзацii С02 рослинами, шж пiдвищуе ш-тенсивнiсть фотосинтезу, бере участь у процесах ввдновлення штратав i асимь ляци азоту рослинами. Марганець сприяе переходу активного Ре (II) в Ре (III), що охороняе клггину ввд отруення, пришвидшуе рiст органiзмiв i т. ш.
Табл. 3. Концентрацы юмв важких металiв у водоймах, мг/л
№ Показник Одиниця вим1ру Пробна дшянка ГДК
с. Рокети с. Долини с. Тичок с. Сшець
1 Хром мг/дм 0,012 0,010 0,008 0,008 0,001
2 Кобальт мг/дм3 0,007 0,006 0,004 0,002 0,010
3 Мщь мг/дм3 0,003 0,004 0,005 0,001 0,001
4 Кадмш мг/дм3 0,006 0,006 0,004 0,004 0,005
5 Цинк мг/дм3 0,007 0,007 0,007 0,006 0,010
6 Свинець мг/дм3 0,008 0,008 0,008 0,007 0,100
7 Марганець мг/дм3 0,103 0,118 0,046 0,046 0,010
8 Залiзо Заг. мг/дм3 0,021 0,450 0,061 0,630 0,100
У водоймах дослвджувано! територи спостережено вмiст ттриив (табл. 4).
Якщо нiтрати не перевищують ГДК, то нiтрити на 0,065 мг/дм3 переви-щують ГДК i становлять 0,145 мг/дм3 в т. А, i на 0,040 мг/дм3 перевищують ГДК у т. Б. Наявшсть штриив пояснюеться неочищеними сичними водами, якi пот-рапляють у рiчку з навколишнiх територiй i безпосередньо вiд Добротвiрськоí ТЕС. Також спостережено високий вмют кальцiю. Якщо допустимi норми становлять 180 мг/дм3, то на пробнш дшянщ т. А його обсяг на 416,5 мг/дм3 пере-вищуе цю норму, авт. В - на 354,5 мг/дм3.
Табл. 4. Пдроекологiчм показники, мг/л
№ Показник Одиниця вимiру Пробна дшянка ГДК
с. Рокети с. Долини с. Тичок с. Сшець
1 Сульфати мг/дм3 387,0 223,0 54,52 75,92 100,0
2 Хлориди мг/дм3 148,9 97,5 70,90 8,86 300,0
3 Кальцш мг/дм3 236,5 194,4 112,20 82,16 180,0
4 Магнш мг/дм3 26,75 20,7 23,10 12,2 40,0
5 Натрш мг/дм3 42,54 11,8 14,60 9,90 120,0
6 Калiй мг/дм3 3,70 1,30 1,30 0,83 50,0
7 Амонiй мг/дм3 0,96 0,67 0,55 0,55 0,50
8 Азот Амоншний Ы/дм3 0,74 0,52 0,43 0,43 0,39
9 Нiтриги мг/дм3 0,145 0,12 0,163 0,042 0,08
10 Нiтрати мг/дм3 0,144 0,09 9,97 0,71 40,0
11 Фосфати мг/дм3 0,070 0,11 0,988 0,125 0,20
Вмiст хлоридiв не перевищують ГДК. Виявлення значного вмiсту хлори-дiв е показником забруднення води побутовими чи промисловими сичними водами, що залежать вiд характеру пiдприемства. Трапляеться наявшсть сульфа-тiв, що на 187 мг/дм3 перевищуе ГДК т. А i на 23 мг/дм3 у т. Б. Наявшсть суль-фатiв у водоймах пояснюеться скидами в них стачних вод з неорганiчними та оргашчними сполуками сiрки. Це дослiдження показало, що на дальшш ввдста-ш вмiст важких металiв зменшився. Якщо в т. А i т. Б було перевищення хрому та марганцю, то в т. С i т. Д перевищень немае, але появилось не багато залiза (т. Д). Ми можемо замггити, що в т. Д перевищення е лише по БСК5. Значно меншi перевищення в т. С, порiвняно з т. А i т. В.
На цей час встановлено, що незакомплексован юни металiв ("вшьш юни") характеризуются найбiльш враженим ступенем токсичноси для водних органiзмiв [3]. Зв'язування та абсорбцшш процеси ввдграють iстотну роль у де-токсикаци важких металiв. Одним з факторiв, що впливають на токсичнiсть хь мiчних елементiв, можна назвати рН середовища, бо лужнiсть визначае стан важких металiв у гiдросферi, що впливае на !х бiологiчну актившсть. Так, нап-риклад, за рН 6,5 свинець повшстю осаджуеться за рН 5,5 - утворюе розчинеш комплекси з гумшовими кислотами. Ншель утворюе стабiльнi комплекси з оргашчними л^андами за рН 7,0-7,5. За рН=8 цинк гiдролiзуеться, утворюючи стабшьш сполуки 7п (ОН)2, а за рН=6,7 - сорбуеться завшеними частинками. З пiдвищенням рН збшьшуеться сорбцiя кадмiю донними вiдкладами, у разi зни-ження рН значна частка кадмш переходить до розчину [2].
Отже, можна вважати, що в разi пiдвищення рiвня рН утворюються рiз-номанiтнi комплекси, що призводить до детоксикаци хiмiчних елементiв. Це пов'язано з недоступшстю !х для гiдробiонтiв, бо вони не здатш проникати все-редину оргашзму через покриви та залозистий епiтелiй зябер. До органiзму пд-робiонтiв може проникати лише певна частина металiв, що знаходяться у вод^
Отже, перевищення норми вмiсту зазначених вище показникiв свiдчить про потребу проведення систематичного санггарного оброблення поверхневих джерел. Ефективнiсть бюлопчно! ди важких металiв значною мiрою залежить вiд активно! реакци середовища, температури та iнших факторiв, якi визнача-ють та змiнюють фiзико-хiмiчнi та бюлопчш властивостi елементiв. Визначаль-
ним фактором токсичноси та бюдоступноси важких мет^в е не ix абсолютна концентращя у вод^ а ix форма шграци, вiд якоi залежить доступшсть xiмiчниx елементiв для гiдро бюнив.
Висновки. На основi отриманих результатав можна констатувати, що дь яльшсть Добротвiрськоi ТЕС мае досить вагомий негативний вплив на стан водного середовища i довкiлля загалом. Тому дощльно проводити монiторинг за дкльшстю станци. Виявлено, що у водоймах наявне перевищення ГДК важких металiв, а саме штритав, фосфатав, марганцю, сухого залишку, БСК5, ХСК, концентращя яких з вiдстанню зменшуеться.
Лiтература
1. Андрiанов В.А. Хiмiчний аналiз стiчних вод фотоколориметричним методом / В.А. Ан-дрiанов, М.1. Аладша, 1999. - 347 с.
2. Варламов Г.Б. Ощнка негативного впливу та концепцiя енерго- еколопчного мониюрин-гу паливоспалювальних енергооб'eктiв / Г.Б. Варламов. - 2001. - Вип. (4). - С. 123-129.
3. Варламов Г.Б. Теплоенергетичн установки та еколопчщ аспекти виробництва енерги / Г.Б. Варламов, Г.М. Любчик, В.А. Маляренко. - К. : Вид-во 1ВЦ, 2003. - 232 с. - (полпехшка).
4. Гороновский И.Т. Краткий справочник по химии / И.Т. Гороновский, Ю.П. Назаренко, Е.Ф. Некряч. - К. : Изд-во "Наук. думка", 1987. - 829 с.
5. ГОСТ 17.1.5.04-81. Приборы и устройства для отбора, первичной обработки и хранения проб природных вод.
6. ГОСТ 17.13.07-82. Охрана природы. Гидросфера. Правила контроля качества воды водоемов и водотоков.
7. ДСТУ ISO/TR 10013:2003 "Настанови з розроблення документаци систем управлшня якостГ.
8. Еколопчна ощнка якост поверхневих вод сушi та естуарив Украши : методика. КНД 211.1.4.010- 94. - К., 1994. - 37 с.
9. Закону Украши "Про метролопю та метролопчну дiяльнiсть" // Вщомост Верховно!' Ради (ВВР). - 2014. - № 30, ст. 1008).
10. Карташов В.В. Радiацiйний вплив викцщв АЕС та ТЕС Укра!ни на навколишне середо-вище та населення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. техн. наук: спец. 21.06.01 "Еколопчна безпека" / В.В. Карташов. - Харюв, 2004. - 27 с.
11. Лаптев Ф.Ф. Аналiз води / Ф.Ф. Лаптев, 2003. - 144 с. - (Освгга).
12. Маляренко В.А. Енергетика i навколишне середовище / В.А. Маляренко, 2008. - 364 с. - (САГА).
13. Паламарчук М.М. Водний Фонд Украши / М.М. Паламарчук, Н.Б. Закорчевна. - К. : Вид-во "Нка-Центр", 2001. - 392 с.
14. СанПиН 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнения. - М. : Изд-во Мин. Здравоохранения СССР, 1988. - 70 с.
15. Сшжко С. Ощнка та прогнозування якост природних вод / С. Сшжко. - К. : Вид-во "Нка-Центр", 2001. - 264 с.
Надшшла до редакци 23.03.2016 р.
Снитынский В.В., Ковальчук О.П., Шкумбатюк Р.С. Оценка влияния Добротворской ТЭС на гидроэкологические показатели поверхностных вод прилегающих территорий
Рассмотрено влияние Добротворской тепловой электростанции на водные объекты. Проанализировано качество воды по гидроэкологическим показателям в зоне функционирования Добротворской ТЭС и прилегающих территорий. Выявлены основные тяжелые металлы, которые попадают в водную среду в результате работы теплоэлектростанции. Установлено, что содержание тяжелых металлов в исследуемых образцах в значительной мере соответствует нормам ПДК, но есть и определенные превышения. Исследованы и проанализированы 4 пробных точки водных объектов на разном расстоянии и направлении от Добротворской ТЭС.
Ключевые слова: полютанты, тяжелые металлы, загрязнение воды, гидроэкологический анализ, качество воды.
Snitynskyy V. V., Kovalchuk O.P., Shkumbatyuk R.S. Evaluation of Dob-rotvir TPS Surveying Indicators for Surface Water of Surrounding Areas
The impact of Dobrotvir thermal power station on water body is examined. Water quality as to hydrological indicators in the area of Dobrotvir operation and adjacent territories is analyzed. The main heavy metals that appear in the water environment as a result of the power plant work. It is established that the content of heavy metals in the studied samples largely complies with the MPC, but there are some excess. Four test points of water objects at different distances and directions from Dobrotvir TPP are investigated and analyzed.
Keywords: pollutants, heavy metals, water pollution, Hydroecological analysis, water quality.
УДК 551.5
АНАЛ13 КЛ1МАТИЧНИХ ЗМ1Н У М1СТ1ХМЕЛЬНИЦЬКОМУ ЗА ПЕР1ОД 2011-2015 РОКИ
Б.Б. Артамонов1
Для визначення вразливосп мюта Хмельницького вщ метеоролопчних показниюв в умовах наявно! тенденци до глобально!' змши ^мату, розглянуто два основних фак-тори, яю, на наш погляд, мають найбшьший вплив на ^мат мюта та його мешканщв. Проаналiзовано клшатичш змши у мюта на пiдставi показниюв рiчних змш температу-ри повитря та юлькост опадiв упродовж п'яти останшх рокiв. На шдставах аналiзу виз-начено потенцiйнi негативш тенденцп змiни клiмату в мютг Надано вiдповiднi пропо-зицп щодо можливих шляхiв зменшення негативного впливу температури та кiлькостi опадiв на мюто та його мешканцiв.
Ключовi слова: змша клiмату, основнi потенцшш негативнi наслiдки змiни ^ма-ту, температура, юльюсть опадiв, Хмельницький, план заходiв з адаптацп мiста.
Мета дослвдження - визначити основнi потенцшш негативш наслщки змiни клiмату, що можуть проявлятися у мiстi Хмельницькому.
Об'ект дослiдження - змiни ктмату мiста Хмельницького.
Предмет досл1дження - змши максимально!, мшмально! та середньо-рiчно! температури i кiлькостi опадiв у Хмельницькому.
Методи дослiдження: аналiз; спостереження; гiпотетико-дедуктивний
метод.
Результата дослщження. Визначено основнi потенцiйнi негативнi нас-лiдки змiни клiмату, пов'язанi з температурою повггря та кiлькостi опадiв, що можуть проявлятися у Хмельницькому. Сьогодш проблемам змiни клiмату при-дiляють значну увага у зв'язку з !х негативними наслiдками, яю в багатьох ви-падках е непередбачуваними. Аномальш змiни температури повиря, кiлькостi опадiв та iнших метеоролопчних факторiв значно впливають на життя та д1яль-нiсть людей.
Змши ктмату на Землi вiдбувалися постшно, але сучаснi характеризу-ються значними швидкостями та високою повторюванiстю несприятливих ме-теорологiчних процесiв та явищ i потребують як постiйного мониторингу, так i
1 доц. Б.Б. Артамонов, канд. вшськ. наук - Хмельницький НУ
