CC BY
7
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Асанов Э.О., Чеботарев М.Д., Лишневс-кая В.Ю. Реакция сердечно-сосудистой системы на изокапническую гипоксию в пожилом возрасте // Укранський пульмонолопчний журнал. - 2005. - №1.
- С.46-48.
2. Баевский Р.М., Иванов Г.Г. Вариабельность сердечного ритма: теоретические аспекты и возможности клинического применения // Ультразвуковая и функциональная диагностика. - 2001. - № 3. - С.108-127.
3. Гипоксически-гиперкапнические тренировки в кардиологии / Под ред. Билецкого С.В., Гоженко А.И.
- Черновцы: Медуниверситет, 2007. - 148с.
4. Горанчук В.В., Сапова Н.И., Иванов А.О. Гипокситерапия. - СПб.: ООО «ЭЛБИ», 2003.
5. Касенова С.Л. Вазопрессин и ренин-альдосте-роновая система у больных артериальной гипертонией // Клиническая медицина. - 2002. - № 12. - С. 31-34.
6. Коркушко О.В. Эффективность интервальных нормобарических гипоксических тренировок у пожилых людей // Проблемы старения и долголетия. -2004. - №2. - С.155-161.
7. Коробов С.А. Нормобарическая гипоксите-рапия. // Новые медицинские технологии, 2004. - № 5.
- С.67-71.
8. Кривенко В.1., Гршенко Т.Ю. Оцшка нейрогу-морального статусу в процеа лiкування хворих на гшертошчну хворобу, якi постiйно проживають в
урбашзованому perioHi // Запорожский медицинский журнал. - 2008. - № 1. - С. 17-20.
9. Небиеридзе Д.В. Комбинированная терапия артериальной гипертензии: новая нефиксированная комбинация // Системные гипертензии. - 2007. - Т.9, №1.
10. Рекомендацп Укранського товариства кардю-лопв з профшактики та л^вання артерiальноl гшер-тензп. - Кив: 2004. - 54с.
11. Свищенко Е.П. Гипертоническая болезнь: реальность проблемы и перспективы ее решения в XXI столетии // Здоров'я Украши. - 2007 - №12.1 - С.39-40.
12. Серцево-судинш захворювання: Класифжа^, стандарта дiагностики та л^вання кардiологiчних хворих / За ред. В.М. Коваленка, М.1. Лутая, Ю.М. Сiренка. - Кив: 2007. - 128с.
13. Соловьев А.И. Клеточные механизмы гипертензии (артериальная гипертензия как эндо-телиальная дисфункция и мембранная каналопатия) // Лшування та дiагностика. - 2002. - № 1. - С. 5-8.
14. Giuseppe G.L. Biondi-Zoccai, Antonio Abbate and Alfonso Baldi. Potential antiapoptotic activity of aldosterone antagonists in postinfarction remodeling // Circulation. - 2003. - N 6. - P.108-126.
15. Heart rate variability. Standards of measurement, physiological interpretation, clinical use. Task force of the European society of cardiology & the North American society of pacing & electrophysiology // Eur. Heart J. -1996. - Vol. 17. - P.354-381.
♦
УДК 616.351:616.62 - 036.8:330.59 I. О. Македонський
ОЦ1НКА ЯКОСТ1 ЖИТТЯ ТА В1ДДАЛЕНИХ РЕЗУЛЬТАТШ Л1КУВАННЯ ПАЩСНТШ З УРОДЖЕНИМИ ВАДАМИ РОЗВИТКУ, ЯК1 СУПРОВОДЖУЮТЬСЯ ПОРУШЕННЯМИ ФУНКЦП СЕЧОСТАТЕВОÏ СИСТЕМИ
Дтпропетровська мкька клтчна лiкарня № 3 iM. проф. М. Ф.Руднева (гол. лкар - к. мед. н. 1.О. Македонський)
Ключовi слова: аноректальнi вади, екстрофiя сечового Mixypa, урогентальний синус, eiddcmem результати, яюсть життя Key words: anorectal abnormalities, surgical treatment, index quality of
life
Резюме. Проведено изучение качества жизни (КЖ) и отдаленных результатов лечения (ОРЛ) 296 пациентов ( аноректальные аномалии (АРА) - 178, экстрофия мочевого пузыря (ЭМП) -78, урогенитальный синус (УГС) - 40). Пациенты были разделены на 2 группы в зависимости от периода лечения. При оценке ОРЛ пациентов с АРА в группе №1 недержание мочи отмечено у 21,7%, в группе №2 -у 13,7%. Оценка ОРЛ пациентов с ЭМП в группе №1 выявила хорошие результаты у 12,9% детей, удовлетворительные - у 45,2%, неудовлетворительные - у 41,9%. В группе № 2 хорошие результаты получены у 85,1%, удовлетворительные -у 10,6%, неудовлетворительные-у 4,3%. При УГС оценка ОРЛ составила 15,4% хороших, удовлетворительных - 23%, неудовлет-
ворительных - 61,6% пациентов. В группе №2 отмечено 73,9% хороших, 26,1% удовлетворительных результатов. КЖ пациентов с АРА группы 1 и 2 оценено в 0,65 и 0,82 балла соответственно. При ЭМП индекс КЖ в группе №1 и №2 оценен в 0,44 и 0,73 балла. При УГС - КЖ оценивалось соответственно в 0,56 и 0,89 балла. Отмечено, что в случае раннего одномоментного лечения указанных врожденных пороков развития наблюдаются наилучшие отдаленные результаты и наивысший показатель качества жизни.
Summary. We performed the investigation of outcomes (O) and quality of life (QL)of 296 patients. (anorectal abnormalities (ARA) - 178 patients, bladder exstrophy (BE) - 78, urogenital sinus (UGS) - 40). All the patients were divided into 2 groups depending on period of treatment. Outcomes of ARA patients of group1 showed urinary incontinence in 21,7% and in group 2 - in 13,7%. In patients with BE in group 1 good results were revealed in 12,9%, satisfactory in 45,2%, unsatisfactory in 41,9% of patients. In group 2 good results were detected in 85,1%, satisfactory -in 10,6%, unsatisfactory - in 4,3% of patients. In patients with UGS we detected 15,4% of good, 23% of satisfactory and 61,6% of unsatisfactory results. In group 2 we revealed 73,9% of good and 26,1% of satisfactory results. QL index in patients with ARA was 0,65 and 0,82 in group 1 and 2 correspondingly. In patients with BE QL index in group 1 and 2 was equal to 0,44 and 0,73. In patients with UGS in group 1 and 2 QL index was assessed as 0,56 and 0,89. The best outcomes and the highest QL index is achieved in patients in case of neonatal one stage surgical correction.
У структурi множинних вад розвитку ано-ректальш аномали, екстрофiя сечового ]шхура та урогештальний синус займають провщне мюце та вщносяться до найскладшших множинних вад розвитку у дггей [1,2]. Частота супутньо! уро-лопчно! патологи при цих вадах коливаеться вщ 60 до 100% [1,2,7,8]. У минулому основною метою лшування ще! групи хворих було збе-реження !х життя. Другим завданням була корекщя основно! вади та медичних ускладнень, пов'язаних з И корекщею [2,7,10]. Досягнення сучасно! медицини дали змогу змшити акценти лшування в бш полшшення якосп лшування цих пащенпв, але стутнь задоволення яюстю життя цих пащенпв залишаеться низьким [1,5,7]. Визначення якосп життя у пащенпв iз множин-ними вадами розвитку е складним у зв'язку з вщсутшстю специфiчного для даного захво-рювання шструменту, придатного для цих щлей. Бшьшють юнуючих опитувань не придатш для використання у випадках цих вад та е не-чутливими до змш у сташ здоров'я пащенпв зi специфiчними станами, у порiвняннi з станом здоров'я загально! популяци [3,6,9].
Метою нашого дослщження було вивчення якосп життя та вщдалених результапв лшування пащенпв з уродженими вадами розвитку, як су-проводжуються порушеннями функци сечоста-тево! системи.
МАТЕР1АЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛЩЖЕНЬ
Нами проведено вивчення якостi життя та вщдалених результапв лшування 296 пащенпв,
що знаходилися у вщдшенш реконструктивно-пластично! xipyprii' Дншропетровсько! мюько! дитячо! лшарш №3 iM. проф. М.Ф. Руднева за перюд з 1 сiчня 1987 до 1 ачня 2008р. Серед нозолопчних форм були вивченi аноректальнi аномали (АРА - 178 пащенпв), екстрофiя сечового мiхyра та тотальна ешспащя (ЕСМ/ТЕ -78), урогештальний синус (УГС - 40). yd пащенти були подiленi на 2 групи в залежносп вщ перiодy проведення лiкyвання (табл.1). Подiбний розподiл пацiентiв був зумовлений впровад-женням з 1997 р. уролопчного скринiнгy пащен-тiв iз множинними вадами розвитку та удоскона-ленням методiв оперативного втручання.
Всi пащенти проходили стандартне клiнiчне обстеження з ощнкою функци верхнiх сечових шляхiв. Фyнкцiя тримання сечового мiхyра виз-началася за допомогою детального опитування з уточненням мiнiмального перiодy тримання сеч^ ступеня нiчного сечовипускання (енурезу), або стресового нетримання сечi, чyтливостi сечового мiхyра та характеру сечовипускання.
Ощнка якостi життя пацiентiв iз множинними вадами проводилася з використанням модиф> кованого опитування, подiбного до EuroQol EQ-5D [5]. Пацiентам запропоновано ощнити себе по 5 показниках здоров'я (кожний з 3 рiвнями дисфyнкцiй): мобiльнiсть, самообслуговування, звичайна дiяльнiсть, бiль (дискомфорт), розпач (депресiя). Ця система оцiнки давала можливiсть визначити 243 теоретично можливi стани здоров'я. Пащенти, молодшi за 12 роюв, не запов-
нювали листа - опитування. Це робили !х батьки. Опитування, основане на особливостях урод-жено! вади, пропонували пацieнтам старше 12 рокiв. Система опитування була подшена на 2 секцп, друга частина яко! була спрямована на вивчення впливу специфiчних проблем, по-в'язаних з уролопчними дисфункцiями, на стан пацieнта. Як контроль використовували резуль-тати багаторiчного мультицентрового опитування загально! популяцп дiтей та дорослих [4,10].
Таблиця 1
Загальна характеристика пащент1в у дослщних групах
Групи АРА ЕСМ/ТЕ УГС
Разом
Досл1дна група №1 (1987-1997рр.)
Досл1дна група №2 (1998-2008рр.)
Загалом
83
95 178
31
47 78
13
131
27 172
40 296
РЕЗУЛЬТАТИ ТА ГХ ОБГОВОРЕННЯ
Проведений анатз результата лшування 296 пацieнтiв. Для штегративно! оцiнки вiддалених результатiв лшування проведено вивчення функци нирок, сечового мiхура, тримання сечi, наяв-ностi шфекцп сечових шляхiв, камешв сечових шляхiв.
При аналiзi результапв лiкування 178 пащ-eнтiв з АРА виявлено, що в дослщнш групi №1 дiагностика супутнiх уролопчних вад та захворювань проводилася шляхом планового диспансерного нагляду за дитиною. Корекцiя супутнiх урологiчних вад проводилася тради-цiйними способами. При проведенш оцiнки вiддалених результатiв лшування пацieнтiв з АРА нетримання сечi спостерiгали у 18 (21,7%).
У дослщнш групi №2 використання ЗСАРП дало змогу знизити розповсюдження нетримання сечi до 13,7% (13 пащенпв). За нашими даними, приводом для дисфункци сечового мiхура у пащенпв з АРА був нейрогенний сечовий мiхур у 95 (53,4%) пащенпв у поеднаннi з аномалiями хребта та спинного мозку - у 101 (57%) пащента. У зв'язку з тривалим термшом ураження сечових шляхiв головним аспектом лiкування АРА був захист функци нирок та профшактика шфекцп сечових шляхiв.
При проведенш оцшки вiддалених результата лiкування пацiентiв з екстрофiею сечового мiхура та тотальною епiспадiею у дослщнш груш №1 добрi результати отримано у 4 (12,9%) дггей,
задовшьш - у 14 (45,2%), незадовшьш - у 13 (41,9%). Оцiнка вщдалених результатiв у дослiднiй групi № 2 виявила, що добрi результати лшування отриманi у 40 (85,1%), задо-вiльнi-у 5 (10,6%), незадовшьш - у 2 (4,3%) дтей. Основним критерiем оцiнки вщдалених результапв лiкування було формування функци тримання сечi та наявнiсть шфекцп сечових шляхiв.
Лiкування урогенiтального синусу у дтей дослщно! групи №1 (13 пащенпв) проводили шляхом багатоетапно! корекци. Оцiнка вщда-лених результапв у цiй групi свiдчила про високий вщсоток незадовiльних результатiв ( 8 дiвчат - 61,6%). Добрi результати було отримано у 2 (15,4%), задовшьш - у 3 (23%). Основними скаргами пащенпв ще! групи було нетримання сечi (8 пащенпв-61,6%) та шфекщя сечових шляхiв (7 дiвчат-53,8%), що було критерiем ощн-ки результатiв як незадовшьних або задовiльних. При проведеннi корекци ще! вади у дослiднiй груш №2 (23 пащенти) використовували одно-етапний метод тотально! мобiлiзацi!' урогеш-тального синусу. Цей пiдхiд сприяв покращенню результатiв лiкування: добрi -17 (73,9%), задовшьш - 6 (26,1%), незадовшьш -0.
Опитування розюлано 100% пащенпв. Вщпо-вши на опитування 228 (75,3%). Хлопщ стано-вили 59%, середнiй вiк респонденнв був 13,5 року, наймолодший був 1 року та найстарший -37. Пацiенти, що не вщповши на опитування, не вiдрiзнялися вiд респондентiв нi статтю, нi вiком. Дiти з множинними вадами не вiдрiзнялися вiд загально! популяцп ш освiтою, нi вщвщуванням загально! школи. Дорослi пацiенти не вiдрiз-нялися вiд загально! популяцп ш рiвнем заюн-чено! освгги, нi сiмейним станом та кшьюстю дiтей. У всiх дорослих пащенпв не виявлено втрат працездатносп за рахунок основно! вади, пацiенти могли працювати. При проведеннi оцiнки стану здоров'я пащенти з АРА першо! та друго! дослiдних груп мали ощнку балiв 0,65 та 0,82 вщповщно (табл.2). Обидва результати були значно нижче, нiж бали, отримаш в результатi опитування загально! популяцп (0,93 у дтей та дорослих) [7]. Анатз опитувань пащенпв з АРА свщчив, що пащенти страждали на порушення стулу та сечовипускання. Вiдмiчалися кало-мазання, порушення чутливосп до дефекацi!, неможливiсть визначати тип дефекаци, неможли-вiсть стримувати дефекащю, нетримання сечi. Цi скарги спостерпалися у пацiентiв з АРА першо! групи значно часпше, шж у дослiднiй групi 2 та у загальнш популяцi!. Крiм того, пащенти з АРА використовували додатковi засоби для дефекаци
та памперси, мали певш обмеження звичайно! дiяльностi та дискомфорт. Це проявлялося у значно вищому результатi суми шкали сим-птомiв (у середньому рахунок = 1,46), шж у контрольнiй групi (середнш бал 1,1). У додаток до проблем з дефекащею та сечовипусканням сощальш проблеми визначалися значно часпше, нiж у загальнiй популяци. Пащенти з АРА як у дитинсга, так i в дорослому житп частiше поступали до лiкарнi, часпше вiдвiдували iнших
фахiвцiв та часпше отримували лiки. Результати опитування у груш 2 свщчили про достовiрне (р<0,05) зростання показника якостi життя цих пацiентiв у порiвняннi з результатами групи 1 (табл2). При порiвняннi мiж групами даних опитування стосовно специфiчного впливу уро-лопчних розладiв вiдмiчено зниження !х впливу на яюсть життя цих пащенпв iз зменшенням показнику iндексу з 1,92 до 1,42.
Таблиця 2
Результати оцшки якост життя пац1ент1в iз множинними вадами р1зни\ груп
Показники \ групи АРА есм/те УГС
Гр1 Гр2 Гр1 Гр2 Гр1 Гр2
Моб1льи1сть (обмеження) 1,28±0,06 1,15±0,1 1,36±0,24 1,28,±0,02 1,23±0,15 1,21±0,02
Самообслуговування (обмеження) 1,63±0,15 1,34±0,18 1,88±0,27 1,62±0,24 1,36±0,18 1,24±0,1
Звичайна д1яльн1сть (обмеження) 1,52±0,22 1,25±0,02 1,93±0,14 1,51±0,18 1,38±0,13 1,25±0,05
bi.ii> (дискомфорт) 1,4±0,2 1,3±0,06 1,31±0,18 1,12±0,02 1,6±0,11 1,20±0,07
Розпач (депреая) 1,47±0,01 1,2±0,012 1,38±0,02 1,25±0,01 1,34±0,03 1,18±0,02
Специф1чний вплив уролог1чни\ розлад1в. 1,92±0,05 1,42±0,03 2,50±0,08 1,87±0,04 1,76±0,15 1,28±0,02
Коеф1ц1снт якост1 0,65±0,02 0,82±0,05 0.44±0,02 0,73±0,15 0,56±0,03 0,89±0,02
життя (Qol)
р<0,05
р<0,05
р<0,05
Стан здоров'я пацiентiв з екстрофiею сечо-вого мiхура першо! та друго! дослiдних груп був оцшений у 0,44 та 0,73 бала вщповщно. Цi по-казники були значно нижч^ нiж у загальнш популяцi!. Вiдмiчено полiпшення якостi життя за рахунок зниження обмежень, дискомфорту та депреси у груш 2 у порiвняннi з групою 1 (табл. 2).
Оцшка стану здоров'я пащенпв з урогеш-тальним синусом свщчила, що пацiенти дослщ-но! групи 1 та 2 мали ощнку балiв 0,56 та 0,89 вщповщно. Цi показники також були значно нижчими, нiж у загальнш популяци, та мали достовiрну позитивну динамшу у порiвняннi мiж групами.
У бшьшосп пацiентiв з АРА виникають проблеми зi стулом та сечовипусканням, а у пащенпв з ЕСМ та УГС - з триманням сечь Якщо врахувати медичний стан здоров'я як по-казник якосп життя, то цей показник у пащенпв з описаними вадами е нижчим, шж у загальнш популяци. У маленьких дггей складно отримати специфiчнi для даного захворювання вщповда на
запитання. Тому ми враховували фактори, якi можуть впливати на рiвень оцiнки батьками якосп життя !х дитини. За даними св^ово! лiтератури [5,6,9], батьки здатш досить точно оцiнити рiвень якостi життя !х дитини у випадках поставлення конкретних запитань (хворобли-вють, активнiсть). У випадках, коли виникають протирiччя стосовно рiвня якостi життя дитини, батьки намагаються оцiнити якiсть життя дитини нижче, шж насправдi [9]. У зв'язку з цим система опитування була подшена на 2 секци. Вони були спрямоваш на вивчення впливу функцюнального погiршення стану пацiента та специфiчних проблем, пов'язаних з уролопч-ними дисфункцiями. Ця подвiйна система була нацшена на виявлення та вщокремлення проблем, пов'язаних iз погiршеннями стану пацiента завдяки основнш вадi, вiд проблем, викликаних уролопчними розладами. Впроваджена нами система опитування як з оцшкою загального стану якосп життя, так iз урахуванням специ-фiчних станiв, що виникають при множинних ва-дах розвитку, дае об'ективну картину якосп жит-
тя цих пащенпв. Ми виявили, що народження дитини з уродженою вадою розвитку впливае на якiсть життя И батькiв та родичiв. Ця iнформацiя важлива з боку сощальних перспектив цих сiмей.
Таким чином, лшування описаних уроджених вад розвитку, яю супроводжуються порушен-нями функци сечостатево! системи, у випадках початку лшування в неонатальному перiодi з використанням методiв одномоментно! корекцi! дае найкращi вiддаленi результати та найвищий показник якостi життя. Наше дослщження дае важливi аргументи прiоритету у лшуванш урод-жених вад розвитку у новонароджених у дискуси стосовно розподшу ресурсiв системи охорони здоров'я. Вважаемо дощльним створити мiж-дисциплшарний науковий пiдхiд до розробки методики вивчення якосн життя у пащенпв iз множинними уродженими вадами розвитку, який
залучив би хiрургiв, уролопв, реабiлiтологiв, епiдемiологiв та соцiальних пращвниюв.
ВИСНОВКИ
1. Одномоментна хiрургiчна корекщя мно-жинних вад у перiодi новонародження е ме-дично обгрунтованою та такою, що дае найкращi вiддаленi результати.
2. Проведення уролопчного скринiнгу та рання корекщя уролопчно! складово! при мно-жинних вадах розвитку дае найвищий показник якосн життя цих пацiентiв.
3. Розроблена нами система опитування як з ощнкою загального стану якостi життя, так iз урахуванням специфiчних станiв, що виникають при множинних вадах розвитку, дае об'ективну картину якостi життя цих пащенпв.
СПИСОК Л1ТЕРАТУРИ
1. Детская хирургия. Национальное руководство / Под ред. Ю.Ф.Исакова, А.Ф.Дронова.- М.: ГЭОТАР -Медиа, 2009.-1168с.
2. Урология. Национальное руководство / Под ред. Н.А.Лопаткина.-М..: ГЭОТАР - Медиа, 2009.-1000с.
3. Andresen EM, Meyers AR. Health-related quality of life outcomes measures// Arch. Physical Medicine & Rehabilitation. - 2000. - Vol.81.-P.30-45.
4. Cheung K., Oemar M., Rabin R. EQ-5D.User Guide // EuroQol Group.-2009.-24p.
5. Eiser C., Morse R. Quality of life measures in chronic diseases of childhood // Health Technol. Asses.-2001. - N 5.-P.1-157.
6. Landgraf J.M. Precision and sensitivity of the short - form pediatric enuresis module to assess quality of
♦
life (PEMQOL) // J. Pediatr. Urol.-2007.-N3.-P.109-117.
7. Stolk E.A., Busschbach J., Vogels T. Performanse of the EuroQol in children with imperforate anus // Qual. Life Res.-2000.-Vol.9.-P.29-38.
8. Wagner T.H., Hu T.W., Bentkover J. Health-related consequences of overactive bladder // Am. J. Manag. Care. - 2002.- Vol. 8.- P. 598-607.
9. Weighting dimensions in generic QOL questionnaires by anamnestic comparative self-assessment: different weights in different diseases / Rose M., Scholler G., Klapp B.P. et al. // Qual Life Res.-1998.-Vol.7.-P.655-658.
10. Zullig KJ, Valois RF, Drane JW. Adolescent health-related quality of life and perceived satisfaction with life // Qual. Life Res.- 2005.-Vol. 14, N 6. - P.1573-1584.
УДК 616.24-002-036
Н. е. Моногарова КЛ1Н1ЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА Р1ЗНИХ
ФОРМ 1Д1ОПАТИЧНИХ 1НТЕРСТИЦ1АЛЬНИХ ПНЕВМОН1Й
Донецький нацюнальний медичний унгверситет iM. М. Горького
кафедра внутрШтх хвороб № 1
(зав. - д. мед. н., проф. Н.Б. Губергрщ)
Ключовi слова: iдiопатичнi Резюме. Обследованы 134 больных идиопатическими интерстициаль-
ттерстищальт пневмонИ, Kniтчна ными пневмониями, которые были направлены для уточнения диагноза и характеристика лечения в Государственное учреждение «Национальный институт фти-
Key words: idiopathic interstitial зиатрии и пульмонологии имени Ф.Г.Яновского АМН Украины» и в
pneumonia, clinical characteristics областной пульмонологический стационар Донецкого областного клинического территориального медицинского объединения с подозрением на ИФА или с диагнозом «диссеминированный процесс в легких неясного
