CC BY
9ОЦ1НКА САШТАРНО-ППеШЧНОГО СТАНУ ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й
Масшевич Ю.Г.
Буковинський державний медичний утверситет, доктор б1олог1чних наук, професор Декальчук С.В.
Буковинський державний медичний утверситет, студентка
ASSESSMENT OF THE SANITARY AND HYGIENIC CONDITION OF PRESERVATED AREAS
Masikevich Yu.
Bukovynian State Medical University, Doctor of Biological Sciences, Professor
Dekalchuk S.
Bukovynian State Medical University, Student
АНОТАЦ1Я
Дослщження проводилися на територи заповщних зон трьох нащональних паршв («Вижницький», «Гуцульщина» та «Черемоський»), що знаходяться в Покутсько-Буковинському та Скибових масивах Cxi-дних Карпат та прилеглих територiяx традицiйниx господарських ландшафпв. В якостi санггарно-ппеш-чних показнишв вивчався вмiст завислих речовин, бiоxiмiчного та xiмiчного споживання кисню, загальне мiкробне число поверхневих вод басейну рiчок Черемош та Орет, а також мiкробiологiчнi характеристики грунтш регiону.
ABSTRACT
The research was conducted in the protected areas of three national parks (Vyzhnytskyi, Hutsulshchyna and Cheremoskyi), located in the Pokutsko-Bukovynskyi and Skybovyi massifs of the Eastern Carpathians and adjacent territories of traditional economic landscapes. The content of suspended solids, biochemical and chemical oxygen consumption, the total microbial number of surface waters of the Cheremosh and Siret river basins, as well as the microbiological characteristics of the region's soils were studied as sanitary and hygienic indicators.
Ключовi слова: заповвдш територи, господарсьш ландшафти, Схвдш Карпати, рiчкова мережа, грунти, мгкробюлопчш показники.
Keywords: protected areas, economic landscapes, Eastern Carpathians, river network, soils, microbiological parameters.
Актуальшсть та постановка проблеми.
Незважаючи на законодавчо обмежену д1яль-нiсть на територiях природно-заповiдного фонду (ПЗФ) вплив традицшних видiв дiяльностi, з числа дозволених у межах заповвдних територiй, можуть справляти вагомий негативний вплив на стан еко-логiчноi безпеки об'екпв ПЗФ.
Переважна бiльшiсть наукових дослвджень з оцiнювання екологiчного стану об'екпв ПЗФ сто-суеться нормування антропогенного впливу та ви-вчення бюлопчного рiзноманiття.
На сьогоднiшнiй день широкого застосування в зарубiжнiй практицi [1-3] набувае використання мiкроорганiзмiв для ощнки якiсного стану елемен-тiв довкшля. Мiкроорганiзми е дуже чутливими до змш параметрiв навколишнього середовища, тому !х широко застосовують для ощнки рiзних типiв се-редовищ довшлля.
Одним iз найпоширенiших напрямкiв використання мшробюлопчних показникiв е ощнка стану водних джерел. В роботах [2-3] автори дослiдили пiдвищення мшробюлопчного забруднення води та грунтiв (за показниками вмюту кишково! палички та колiформ), яке пов'язане iз зростанням скиду стiчних вод тваринницьких ферм та домашшх гос-подарств, яш виступають доволi потужними точко-вими джерелами забруднення. В якостi санггарно-гiгiенiчних критерiiв оцiнки автором використано
наступш критерii: для оцiнки грунту - шдекс БГКП, iндекс ентерокошв i патогеннi ентеробактерii, а для ощнки якосл атмосферного повiтря - загальне мж-робне число i сумарний показник гемолгшчно1' ко-ково! мiкрофлори.
Природнi, а особливо ктматичш змiни часто е факторами небезпеки функцiонування природно-заповiдних територiй. Так, наприклад, авторами до-слiдження [4] показано, що на територи НПП «Вижницький» в рiчкових басейнах частими е по-ширення зсувiв, ураганш вiтри, повенi. Такi при-родш стихii, поглибленi впливом антропогенних факторiв приводять до виникнення вiтровалiв лсу, ерозii грунтiв i т.д.
Найб№шого антропогенного тиску всерединi заповвдних територш зазнають тi ПЗФ об'екти, яким дозволено проведения рекреацiйноi дiяль-ностг Яскравим прикладом руйнiвного впливу ре-креацii на заповiднi територи е проблеми репональ-ного ландшафтного парку «Кшбурнська коса» та прилеглого нащонального природного парку «Бшо-бережжя Святослава» [5], яш знаходяться в межах територи Кшбурнського пiвострова.
Ще одним типовим прикладом негативного впливу на заповвдш об'екти господарсько1' дiяль-носп на прилеглих територiях [6] е функщонування Хотиславського кар'еру, який знаходиться близько вiд Шацького нацiонального природного парку.
Чинш системи монiторингу, яш затвердженi для використання на заповвдних територiях, далеко не завжди дозволяють визначати сучаснi природно-антропогеннi змши, тому вимагають постiйного удосконалення. На сучасному етапi здiйснюються одиничнi спроби комплексно! оцiнки заповвдних територiй i розробка рекомендацiй для 1х збере-ження [7].
Незважаючи на доволi активне використання в свiтовiй практиш санiтарно-мiкробiологiчних по-
казник1в в якосп критерпв оцiнки рiзних типiв се-редовищ довк1лля, застосування даних критерпв для оцiнки екологiчного стану заповщних тери-торiй в Украíнi складае поодинок1 випадки.
Об'екти та методи дослщження. Досль дження проводилися на територп заповiдних зон трьох нацюнальних парков («Вижницький», «Гуцу-льщина» та «Черемоський»), що знаходяться в По-кутсько-Буковинському та Скибових масивах Схвд-них Карпат та прилеглих територiях традицiйних
ж
[Л? ¿Ц-' Г Ч'
л- ¡'ч > У! ■■ ■■ ■Т л _г-1
господарських ландшафпв (рис.1).
}'1ХЖ к * ч Я • «нед^х/, ■ тт. 'РШШ&ь I ?
с
31
тШш
Ы вЛЦЖ .!> Ж?!
л - ■ -
I
■ "Э с";
5 £ . .к ,'р ^
' О*.
'".¡Нг 4 V
1 ©МРР я'гп
ш-
Рис.1. - Район Покутсько-Буковинських та Скибових Карпат на картi Украти 1-НПП «Вижницький», 2 - НПП «Черемоський», 3 - НПП «Гуцульщина»
В якосп сашгарно-ппешчних показнишв ви-вчався вмют завислих речовин, бiохiмiчного та хь мiчного споживання кисню, загальне мiкробне число поверхневих вод басейну рiчок Черемош та Сь рет, а також вивчалися показники мiкробiологiчного стану грунтiв даного регюну. Слiд зазначити, що всi три дослвджеш об'екти при-родно-заповiдного фонду знаходяться в передпр-ному та прському лiсових поясах близьких за кль матичними та ландшафтними особливостями. До-вкола зазначених заповiдних територш знаходиться зона штенсивно! люогосподарсько! дiяльностi. В бь льшостi випадкiв територп нацiональних природ-них паркiв формувалися без врахування вододшь-
ного принципу, що вщображаеться на !х еколопч-ному станi та рiвнi еколопчно! безпеки. Для регiону характернi особливосл ландшафту, клiмату, еконо-мiчноí дiяльностi, розвитку сошально! шфраструк-тури, що знаходять свое вщображення на збалансо-ваностi розвитку регiону [8]. Результати дослщв опрацьовано статистично [9].
Результати дослвджень та 1х обговорення. Проведет дослвдження санiтарно-гiгiенiчних показнишв (таблиця 1) показали, що для водотошв запо-ввдних зон дослвджених територiй характерним е допустимий рiвень нагромадження завислих речовин та вмюту органо-мiнеральних речовин, про що сввдчать показники хiмiчного (ХСК) та бiохiмiч-ного споживання кисню (БСК).
Таблиця1
Санiтарно-гiгiенiчнi показники поверхневих вод в регют дослiджень
-й 5 « а н ни и 6 ^ и СЗ .Сн й Ш И §§ 52 в Район територп НПП «ВИЖНИЦЬКИЙ» Район територií НПП «ЧЕРЕМОСЬКИЙ» Район територil НПП «ГУЦУЛЬЩИНА»
заповвдна зона зона прилеглих до НПП терито-рiй заповедна зона зона прилеглих до НПП тери-торiй заповiдна зона зона прилеглих до НПП територш
Зави^ ре-човини 1,20±0,08 3,80±0,25 1,24±0,12 4,00±0,32 1,29±0,15 4,80±0,35
БСК 2,00±0,15 8,50±0,50 2,05±0,10 7,60±0,55 2,20±0,20 8,80±0,30
ХСК 8,00±0,50 37,00±2,50 8,25±0,60 39,40±3,00 8,60±0,40 42,00±5,20
Зростання величини показнишв ХСК та БСК, у водотоках ландшафпв традицшного господарю-вання, сввдчить про надмiрне пвдвищення у водi вмюту органiчних речовин, що зумовлюе значне попршення кисневого режиму природних вод, так як в цьому випадку значна частина кисню затрача-еться саме на окисления оргашчних сполук.
Порiвнюючи показники колмндекс у пробах рiчковоi води заиоввдно! зони об'екту природно-за-
повiдного фонду та вщбраних проб води в зош тра-дицiйних господарських ландшафта, ми встано-вили збiльшення колмндексу в середньому в 2 рази (табл. 2).
При цьому загальне мiкробне число (КУО / дм3) перевищувало в 2-4 рази нормативш показники, прийнятi в кранах £ЕС (Surface Water Directive: 75/440 EEC) [10] та складало близько 1500 од. (для заповiдноi' зони) та бшьше 5000 од. (для зони традицшних господарських лаидшафтiв).
Таблиця 2
Порiвияльний аналiз санiтарно-мiкробiологiчних показнишв поверхневих вод заповiдних територiй та
№ п/п саштарно-мшробюлопчш по-казники стану водойм заповiдна зона НПП (Х сер.) прилеглi територп господ. ландшафтiв (Х сер.)* (±), в % Сан ПиН 463088 Водна Директива £ЕС (75/440/ЕЕС)
1. Колi-iндекс 80,5±5,5 115, 5 ±12,1 + 43,5
2. Колi-титр 8,2±0,4 6,5±0,4 - 20,7
3. Загальне мжробне число 1500±120 6350±280 + 323,3 <5000 <5000
*середш данi по 12 пунктах ввдбору проб на територiях заповвдних зон та прилеглих до НПП ландша-фтiв iз традицiйним веденням господарства ■ рiзниця достовiрна при р <0,05
Порiвняльний аналiз мшробюлопчних показ-никiв поверхневих водойм територш традицiйного господарювання, що прилягають до заповвдного об'екта, наведений у таблиц 2, свiдчить про те, що мiж зазначеними територiями iснуе достовiрна рiз-ниця за якiстю води в рiчковiй мережi.
Як сввдчать проведенi нами дослiджения (табл. 3), за показниками ЗМЧ (загального мжробного числа) та титру БГКП (бактерш групи кишково! палочки) грунти, вiдiбранi в заповiднiй зонi НПП, ввдповвдають рiвню «чистий», згiдно зi шкалою [11].
Таблиця 3
Санiтарно-мiкробiологiчна оцiнка грунтш заповiдних територiй та ландшафтiв традицшного господарю-
вання
мюця вiдбору проб ЗМЧ титр БГКП кiлькiсть термофiльних бактерiй в 1 г абс. сух. грунту
грунти заповвдних зон 4,62 х 105 1,60 1,50 х 102
грунти зони тарадицшних господарських ландшафпв 4,9 х 106 0,09 4,93 х 106
СанПин 2.1.7. 1287-03 < 5 х 105 >1,0 <103
■ рiзниця достовiрна при р <0,05
За вмютом термофшьних грам-позитивних ба-цил грунти заповвдно! зони можна назвати чистими. В той же час грунти традицшних господарських ландшафпв характеризуються значною кшьшстю термофшьних бактерш (перевищення на 3-4 порядки). Пвдвищення кiлькостi термофшьних мжро-органiзмiв свiдчить про внесення в грунти перегною чи компосту, а отже, може бути результатом штенсивного ведення землеробства та викорис-тання для цих цшей мiсцевих органiчних добрив тваринницького походження.
Висновки. Проведено оцiнку екологiчного стану поверхневих вод та грунтш заповвдних зон нацiональних природних паркiв «Вижницький», «Гуцульщина» та «Черемоський» за мшробюлопч-ними показниками. Встановлено вагомi ввдмшносп за рiвнем мiкробiологiчного забруднення поверхневих вод та груипв територш традицшних господар-
ських ландшафпв та заповвдних зон об'ектiв при-родно-заповвдного фонду. Пiдтверджено, що саш-тарно-мжробюлопчш показники можуть бути ефе-ктивними шдикаторами стану екотопу i повинш ширше використовуватися для монiторингових спостережень за еколопчним станом об'ектiв при-родно-заповiдного фонду.
Лiтература
1. Anna Lenart-Boron, Anna Wolanin, Ewelina Jelonkiewicz and Miroslaw Zelazny. The effect of anthropogenic pressure shown by microbiological and chemical water quality indicators on the main rivers of Podhale, southern Poland. Environmental Science and Pollution Research International. 2017; 24(14): 1293812948. doi: 10.1007/s11356-017-8826-7.
2. Bobryk N. Yu., Vamosh O. M., Kry'vczova M. V., Nikolajchuk V. I., Petrosova V. I. Ocinka sanitarno-bakteriologichny x pokazny kiv povitrya ta gruntu
deyaky'x punktiv zalizny'chnoyi infrastruktury' Zakarpats'koyi oblasti. Naukovy'j visny'k Uzhgo-rods'kogo universy'tetu Seriya Biologiya. 2011. Vy'pusk 30. S. 146-148.
3. Kly'mnyuk S. I. Sanitarna mikrobiologiya. Ekologiya mikroorganizmiv. Mikroflora ta sanitarno-pokazovi bakteriyi g'runtu, vody', povitrya, metody' yix vy'znachennya. [Elektronny'j resurs]. Rezhy'm dostupu: http://intranet. tdmu.edu. ua/data/kafedra/internal/micbio/ classes_stud/uk/med/lik.
4. Gereczun G. M., Voly'ns'ka Ye. M., Masikevy'ch Yu. G., Danilova O. M. Ekologichny'j monitory'ng richky' Vy'zhenka v mezhax NPP «Vy'zhny'cz'kyj». Stan ta perspekty'vy' rozvy'tku zapovidnoyi spravy' ta ekologichnogo tury'zmu v Ukrayini. Materialy' Vseukrayins'koyi naukovo-prakty'chnoyi konferenciyi (21-22 bereznya, m. My'kolayiv 2013 r.). My'kolayiv, 2013. S. 58 - 61.
5. Zolotova T. Rekreacijni resursy' Kinburns'koyi kosy'. Stan ta efekty'vnist' yix vy'kory'stannya. Stu-dents'ki naukovi studiyi. Molodizhny'j naukovy'j zhurnal. My'kolayiv. 2001. Vy'p. 1. S. 108-110.
6. Gry'b J. V. Xoty'slavs'ky'j kar'yer krejdy' j Shacz'ky'j pry'rodny'j nacional'ny'j park -
ekologichni j ekonomichni problemy' ta ry'zy'ky'. Nauk. visny'k Voly'n. Un-tu imeni Lesi Ukrayinky'. Geogr. nauky'. 2010. # 17. S. 31-34.
7. Zorin D. O. Ekologichna bezpeka Dnis-trovs'kogo kan'jonu yak regional'nogo kory'dora nacional'noyi ekologichnoyi merezhi Ukrayiny'. Ekologichna bezpeka ta zbalansovane resursokory'stu-vannya. Naukovo-texnichny'j zhurnal. 2011. # 2(4). S. 44-55.
8. Andriy Masikevych. Conceptual approach to minimalization of environmental hazard for the Pokutsko-Bukovinian Carpathians. Environmental problems.2019. Vol 4, No. 4. P 203-211. https://doi.org/ 10,23939/ ep2019. 04.203.
9. Demkiv T. M., Konopel'nyk O. I., Shopa Ya. I. Osnovy teoriyi pokhybok fizychnykh velychyn. L'viv: Vydavnychyj centr LNU im. I. Franka, 2008. 40 s. http://physics.lnu.edu.ua/wp-content/ uploads/pohybky.pdf.
10. Surface Water Directive: 75/440 EEC.
11. Holovko A. M., Rublenko I. O. Veterynarna sanitarna mikrobiolohiia: navch. posib. Kyiv, 2010. 284 s.
ОБЗОР ИННОВАЦИОННЫХ РЕШЕНИЙ В СТРОИТЕЛЬСТВЕ
Нагорных А.М.
студент магистрантуры СПбГАСУ Егоров А.Н. к.т.н., д.э.н., профессор профессор каф. ТСП СПбГАСУ г. Санкт-Петербург, РФ
OVERVIEW OF INNOVATIVE SOLUTIONS IN CONSTRUCTION
Nagornyh A.
Saint Petersburg State University of Architecture and Civil Engineering, student
Saint Petersburg
Egorov A.
Saint Petersburg State University of Architecture and Civil Engineering, PhD of Tech.Sci., Dr.of Economics, Professor
Saint Petersburg
АННОТАЦИЯ
На сегодняшний день, отмечается рост объемов вводимого в эксплуатацию монолитного железобетонного жилищного строительства. Затраты времени и ресурсов на возведение здания в современной строительной практике являются одной из основных проблем. В данной статье рассмотрены инновационные решения в современном строительстве, такие как аддитивные технологии, а именно 3D строительство с применением строительных принтеров, которые нашли свое широкое применение, как в зарубежном домостроении, так и на российском строительном рынке.
ABSTRACT
To date, there has been an increase in the volume of monolithic reinforced concrete housing construction being put into operation. The cost of time and resources for the construction of a building in modern construction practice is one of the main problems. This article discusses innovative solutions in modern construction, such as additive technologies, namely 3D construction with the use of construction printers, which have found their wide application both in foreign housing construction and in the Russian construction market.
Ключевые слова: Аддитивные технологии, инновационные решения, 3D строительство.
Keywords: Additive technologies, innovative solutions, 3D construction.
