CC BY
17
Нами вже вивчеш шляхи використання геошформацшно! системи для автоматизаци управлiння люовими ресурсами:
• вивчення шлях1в автоматизаци лшовпорядкувальних розрахуншв з викорис-
танням тсово! геошформащйно! системи;
• вивчення шлях1в планування люогосподарських заход1в;
• протипожежне влаштування л1с1в лшництва;
• анал1з стану охорони та захисту л1су.
Були вивченi методи поповнення геошформацшно! системи оперативною шформащею, отриманою з супутникових сканерних зтмюв.
Використання ГIС-iв дае можливiсть прив'язувати до загального банку да-них iнформацiю з об,ектiв монiторингу за люовими екосистемами, зокрема дани-ми з постшних i тимчасових пробних площ. Приклад такого поповнення загального банку даних ПЗ "Розточчя" даними з пробно! плош наведений на рис. 3.
Внаслщок створення геошформацшно! системи буде нагромаджено великий обсяг картографiчного i табличного матерiалу, який характеризував би лiсовий покрив, грунти, гiдрографiчну сiтку, ландшафтну структуру природного заповщника. Геоiнформацiйна система дасть можливють здiйснити узагальнення i синтез цих даних i отримати яюсно нову iнформацiю.
Лiтература
1. Постанова Верховно! Ради "Про програму перспективного розвитку заповщно! справи в Укра1ш"// Вщомосп Верховно! Ради. - 1994, № 48. - 18 с.
2. Ткач В.П., Полупан А.В., Костяшкш С.Н. 1нформацшш технологи в люовш га-луз!// Люовий 1 мисливський журнал. - 2003, № 1,. - С. 10-12.
3. УкраТнська енциклопед1я лшвництва/ Пщ ред. С. А. Генарука 1 ш. - Льв1в: НАН Укра1ни, НТШ, 1999, т.1. - 464 с_
УДК338.12:502.4 Доц. С.О. Козловський, канд. екон. наук;
асист. О.В. Геник - УкрДЛТУ
ДЖЕРЕЛА Ф1НАНСУВАННЯ ПРИРОДНО-ЗАПОВ1ДНИХ ТЕРИТОР1Й ЗАХ1ДНОГО РЕГ1ОНУ УКРА1НИ
Наведено динамiку фiнансування об'екпв природно-заповiдного фонду захщ-ного репону Украши з державного бюджету краши та позабюджетних асигнувань. Проаналiзовано джерела фшансування заповiдних територiй у розрiзi об'eктiв заповь дання, адмiнiстративних областей заходу краши та оргашв державного управлшня. Запропоновано деякi можливостi залучення додаткових коштiв на розвиток природ-но-заповiдних територiй.
Ключов1 слова: природно-заповщний фонд, позабюджетнi асигнування, фь нансування, додатковi кошти.
Doc. S.O. Kozlovskyy; assist. O. V. Henyk - USUFWT
Western Ukraine Natural Reserved Areas Financing Sources
Western Ukraine natural reserved fund objects trends at the cost of state budget and off-budget expenditures have been presented. Reserved areas financing sources frau the point of view of reserved objects, administrative oblasts of the West of the country, and public authorities have been analyzed. Some opportunities of additional funds attraction for natural reserved areas development have been proposed.
Keywords: natural reserved fund, off-budget expenditures, financing, additional funds.
Збереження територш та об'екпв природно-заповiдного фонду (ПЗФ) кра!ни, якi е основними природними елементами нащонально! еколопчно! мережi, е одним iз прiоритетних напрямкiв природоохоронно! дiяльностi в Укра1ш. Повноцiнне функщонування об,ектiв ПЗФ можливе тiльки за дотри-мання таких пiдходiв - чггкого облiку територiй i меж об'екпв природно-за-повiдного фонду та забезпечення !х належного фiнансування.
У сучасних економiчних умовах, з помiж багатьох проблем, якi вини-кають при менеджментi об,ектiв природно-заповiдного фонду кра!ни, чи не найважливiшою, е проблема !х фiнансування. Незважаючи на широкий спектр можливих джерел фшансування, сучасний стан економiчного забезпечення об'екпв природно-заповiдного фонду Укра!ни i впровадження приро-доохоронних заходiв на !х територiях, ще далеко не вiдповiдае реальним потребам й ютотно не може вплинути на яюсне !х функцiонування.
Фiнансування заходiв щодо природних i бiосферних заповщниюв, на-цiональних природних паркiв та шших об'ектiв ПЗФ загальнодержавного зна-чення, згiдно з законом Укра!ни "Про природно-заповiдний фонд Украши" [1], здiйснюеться за рахунок державного бюджету Украши, мiсцевих бюдже-тiв, власних коштiв заповiдних об'ектiв, позабюджетних i благодiйних фон-дiв, цiльових еколопчних фондiв, коштiв пiдприемств, установ i органiзацiй, а також коштiв громадян (рис. 1). Для залучення додаткових кош^в на еконо-мiчне забезпечення функщонування об'екпв природно-заповiдного фонду вщповщно до Закону Украши "Про природно-заповщний фонд Украши" Ка-бiнет Мiнiстрiв Украши постановою вiд 28 грудня 2000 року № 1913 затвердив перелш платних послуг, як можуть надаватися бюджетними установами природно-заповщного фонду незалежно вiд !х шдпорядкування. Даний пере-лiк платних послуг значно розширив можливостi самофiнансування об'екпв природно-заповiдного фонду Украши загальнодержавного значення.
Фшансування заход1в щодо територш та об'ект1в ПЗФ Украши
позабюджетш 1 благодшш фонди
кошти тдприемств, установ, оргашзацш
власш кошти
цшьов1 еколопчш фонди
Рис. 1. Фшансування заходiв щодо територш та об'eктiв природно-заповiдного фонду Украши загальнодержавного значення
державний бюджет (ДБ) Украши
мюцев1 бюджети
кошти громадян
Основним джерелом цшьового фiнансування природно-заповiдних об'еклв кра!ни i надалi залишаеться державний бюджет Укра!ни (табл. 1). Зростання кшькост об,ектiв ПЗФ та збшьшення 1х площi призводить i до що-рiчного збiльшення фiнансування заповщних територiй з державного бюджету Укра!ни [2-5]. Якщо витрати з державного бюджету на утримання природ-них заповщниюв у 2001 р. становили 5,9 млн. грн., то вже у 2003 р. щ витрати збшьшилися у 1,49 раза i становили 8,7 млн. грн. Аналопчне збiльшення фiнансування з державного бюджету характерне i для бюсферних заповщни-кiв (у 2003 р. - 4,9 млн. грн., проти 4,2 у 2001 р.), i для нащональних природ-них парюв (у 2003 р. - 10,1 млн. грн., проти 9,4 у 2001 р.). Загалом, витрати на функщонування перших трьох категорш заповiдання кра!ни у 2003 р. збшьшились порiвняно з 2001 р. на 8164 тис. грн., або у 1,52 раза.
Кошти на утримання об'еклв ПЗФ з державного бюджету у 2001 р. становили 71,2 % вщ загального фшансування, у 2002-69,8 %, а у 2003 р. -73,5 % загальних витрат на функцiонування заповщних територiй. Тенденци до зменшення частки фшансування об'еклв ПЗФ з державного бюджету не простежуються у жоднш категори заповiдання.
Категори заповвдання К-сть об'еклв* Витрати на утримання об'еклв ПЗФ, тис. грн.**
2 001 рк 2003 рк
всього з ДБ % всього з ДБ %
Природт заповвдники 17 8151,5 5884,1 2,2 1456,7 8743,4 6,3
Бюсферт заповвдники 4 4270,9 3524,3 2,5 6155,5 4935,5 0,2
Нащональт природт парки 12 9449,1 6171,0 5,3 4713,1 0064,5 8,4
Всього 33 21871,5 15579,4 71,2 32325,3 23743,4 73,5
Прим1тки: * - кшьюсть об'еклв ПЗФ Украши подано станом на 1.01.2004 року; ** - витрати на утримання об'еклв подано у фактичних цшах вщповщного року.
Краще тенденцiю збшьшення фшансування заповщних об'ектiв з державного бюджету Укра!ни показуе показник збшьшення витрат на одиницю плошд заповiдних територiй (табл. 2). Якщо, у 2001 р. витрати на 1 га загально! плошд ПЗФ становили 16,05 грн., то вже у 2003 р. даний показник становив 23,42 грн. Витрати на одиницю плошд земель, наданих установам природно-за-повщного фонду у постшне користування, у 2003 рощ перевищили витрати 2001 р. майже у швтора раза (2003 р. - 45,78 грн., проти 31,13 грн. у 2001 р.).
Табл. 2. Витрати на одиниц ю плош^ об,ект1в п ЧЗФ з державного бюджету Украти
Роки Площа ПЗс > кра!ни, га Витрати на утримання 1 га, грн.
загальна у постшному користувант загально! площ1 постшного користування
2001 970757,7 500417,2 16,05 31,13
2002 988977,7 518516,2 18,21 34,73
2003 1013836,7 518584,7 23,42 45,78
Збшьшення фшансування об'еклв ПЗФ захщного регюну Укра!ни з державного бюджету мають ту саму тенденщю, що i у кра!ш загалом. Так, у 2003 р. обсяг фшансування заповщних об'еклв Заходу Укра!ни перевищив
фiнансування 2001 р. у 1,59 раза (табл. 3) [2-5]. Частка кош^в витрат на утри-мання об'екпв заповщання захiдного регiону з державного бюджету практично така сама, як i загалом в Укршш, та у 2003 р. становила 73,4 % вщ загаль-ного фшансування.
Найвищий показник збiльшення фiнансування з державного бюджету на теренах Заходу Украши у 2003 р. порiвняно з 2001 р. характерний для природного заповщника "Медобори", НПП "Стивсью Бескиди" та НПП "Ужанський" i становить, вiдповiдно, 1,89, 1,86 та 1,78 рази (табл. 3). Сдиним заповiдним об'ектом, де у 2003 р. фшансування з державного бюджету скоро-чено на 52,5 тис. грн. порiвняно з 2001 р., е нацiональний природний парк "Яворiвський".
Табл. 3. Витрати наутримання об'eктiв ПЗФ захiдногорегюну Украти з _державного бюджету_
Об'екти ПЗФ Заходу Украши Витрати на утримання об'екпв ПЗФ, тис. грн.
2001 рк 2003 рк
всього з ДБ % всього з ДБ %
Природш заповедники
Розточчя 219,8 173,5 78,9 351,1 239,2 68,1
Медобори 490,6 396,4 80,8 998,9 747,3 74,8
Горгани 507,0 331,0 65,3 429,1 429,1 100
Р1вненський 922,3 819,8 88,9 1682,0 1245,0 74,0
Черемський - - - 235,2 228,0 96,9
Бюсферш заповедники
Карпатський 1612,9 1530,0 94,9 2272,9 2053,9 90,4
Нацюналъш природш парки
Карпатський 1666,8 1322,0 79,3 3011,2 2018,8 67,0
Шацький 642,0 490,2 76,4 1185,9 780,6 65,8
Синев1р 1764,1 971,4 55,1 2017,0 1479,4 73,3
Вижницький 464,2 372,6 80,3 598,7 484,8 81,0
Подшьськ Товтри 378,6 361,9 95,6 434,8 405,9 93,4
Явор1вський 397,2 369,3 93,0 552,8 316,8 57,3
Скол1вськ1 Бескиди 1849,5 675,1 36,5 2236,6 1201,8 53,7
Ужанський 698,6 550,0 78,7 1236,6 1022,3 82,7
Гуцульщина - - - 918,8 683,3 74,4
Всього 11613,6 8363,2 72,0 18161,6 13336,2 73,4
У 2003 р. все фшансування природного заповщника "Горгани", що на 1вано-Франювщиш, становили кошти державного бюджету. Значний вщсо-ток бюджетних кош^в на функцiонування характерний також для Черемсь-кого природного заповiдника (96,9 %), НПП "Подшьсью Товтри" (93,4 %) та Карпатського бюсферного заповщника (90,4 %). Найменший вiдсоток бюджетних кош^в на утримання заповщних територiй характерний для нащ-ональних природних паркiв "Яворiвський" та "Сколiвськi Бескиди" i становить вщповщно 57,3 та 53,7 %.
Аналiз витрат на утримання об,ектiв ПЗФ з державного бюджету в розрiзi адмшютративних областей показав, що найбшьша частка бюджетних коштiв притаманна для Хмельницько! - 93,4 %, Закарпатсько! - 82,4 % та Чершвецько! областей - 81,0 % (табл. 4) [2-5]. Для заповщних територш
Львiвщини характерний найменша частка асигнувань з державного бюджету кра1ни, яка у 2001 р. становила менше 50 % вЫх витрат, а у 2003 р. - 56 % вЫх надходжень.
Табл. 4. Витрати наутримання об'eктiв ПЗФ захiдногорегюну Украти з державного бюджету краши в розрт адмиистративних областей
Област! Заходу Украши К-сть об'екив Витрати на утримання об'екив ПЗФ, тис. грн.
2001 рк 2003 рк
всього з ДБ % всього з ДБ %
Волинська 2 642,0 490,2 76,4 1421,1 1008,6 71,0
Закарпатська 3 4075,6 3051,4 74,9 5526,5 4555,6 82,4
1в.-Франк1вська 3 2173,8 1653,0 76,0 4359,1 3131,2 71,8
Льв1вська 3 2466,5 1217,9 49,4 3140,5 1757,8 56,0
Р1вненська 1 922,3 819,8 88,9 1682,0 1245,0 74,0
Тернопшьська 1 490,6 396,4 80,8 998,9 747,3 74,8
Хмельницька 1 378,6 361,9 95,6 434,8 405,9 93,4
Чертвецька 1 464,2 372,6 80,3 598,7 484,8 81,0
Всього 15 11613,6 8363,2 72,0 18161,6 13336,2 73,4
Найбшьшу кшьюсть бюджетних надходжень на функщонування отри-мали заповiднi територи Закарпатсько! (4,6 млн. грн.), 1вано-Франювсько! (3,1 млн. грн.) та Львiвськоl (1,8 млн. грн.) областей, де i зосереджено по 3 об'екти заповiдання.
Найвищий показних збiльшення надходження коштiв з державного бюджету на заповщт об'екти вiдзначено у Волинськш областi. Так, асигну-вання з держбюджету у 2003 р. перевищили надходження 2001 р. у 2,06 раза. Найнижчий показник зростання надходжень з держбюджету характерний для Хмельницько! областi - перевищення 2003 р. порiвняно з 2001 р. становить 1,12 раза.
Табл. 5. Витрати на утримання об'eктiв ПЗФ захiдного регюну Украти з _державного бюджету в розрт оргашв державного управлшня_
Органи державного управлшня К-сть об'ек-т1в Витрати на утриман г ия об'екпв ПЗФ, тис. рн.
2001 2003
всього з ДБ % всього з ДБ %
Мшстерство осв1ти 1 науки 1 219,8 173,5 78,9 351,1 239,2 68,1
Державний ком1тет лшового господарства 4 3904,4 2381,5 61,0 6103,4 3974,7 65,1
Мшстерство природи 9 7110,8 5446,3 76,6 11272,3 8716,4 77,3
Ком1тет Украши з питань геологи та використання надр 1 378,6 361,9 95,6 434,8 405,9 93,4
Всього 15 11613,6 8363,2 72,0 18161,6 13336,2 73,4
Вщсоток фшансування з державного бюджету об'егав природно-запо-вщного фонду краши, шдпорядкованих державному комггету люового госпо-дарства, становить 65,1 % i е найнижчим порiвняно з аналогiчним показни-ком заповiдних територiй, пiдпорядкованих шшим органам державного уп-равлiння (табл. 5) [2-5]. Натомють, показник зростання бюджетних асигнувань для заповщних об'екпв, пiдпорядкованих даному комiтету, е найвищим,
i у 2003 р. збшьшився пopiвнянo з 2001 р. у 1,67 раза. Значте зpocтання дср-жбюджeтнoгo фшансування хаpактepнe i для запoвiдних тepитopiй м^стер-ства пpиpoди (в 1,6 раза пopiвнюючи 2003 з 2001 poкoм), якoму пiдпopядкo-ванo 9 oб,ектiв пpиpoднo-запoвiднoгo фoнду захiднoгo peгioну краши.
Bci пoзабюджeтнi джepeла фшансування захoдiв щoдo oб,ектiв при-poднo-запoвiднoгo фoнду Украши у звeдeних piчних статистичних 6юлстс-нях (мПpo oб,екти ПЗФ Украши (Фopма 1-запoвiдники)м та "Дoвкiлля Украши") пoдаютьcя як "iншi джepeлам витрат на утримання зашвщних тсрито-piй. Бiльш дeтальний аналiз пoзабюджeтних надхoджeнь мoжливий тшьки на ocнoвi piчних фiнанcoвих звтв пpиpoдних i бiocфepних запoвiдникiв та нащ-oнальних пpиpoдних паpкiв краши.
Пopяд зi збiльшeнням фiнанcування зашвщних тepитopiй з дepжавнo-гo бюджeту Украши збiльшуютьcя i витрати на утримання oб,ектiв за^в^н-ня з шших джepeл фiнанcування (табл. 6) [2-5]. Так, у 2003 р. пoзабюджeтнe фшансування oб,ектiв ПЗФ краши cтанoвилo S,6 млн. грн., шр на 2,3 млн. грн. бiльшe, нiж у 2001 р. Найбiльшi витрати на утримання запoвiдних тсри-тopiй у 2003 р. з пoзабюджeтних кoштiв припадае на нацюнальш пpиpoднi парки - 464S,6 тис. грн., абo 54,2 % вЫх витрат. Фiнанcування пpиpoдних за-швщниюв cтанoвить 31,6 %, а бiocфepних запoвiдникiв -14,2 % загальних витрат з шших джepeл. Загальна частка пoзабюджeтнoгo фiнанcування oб,ектiв пpиpoднo-запoвiднoгo фoнду у 2003 р. cтанoвила 26,5 % вщ загальних витрат на утримання зашвщних тepитopiй.
Табл. б. Витрати на утримання o6'eKmîe ПЗФ Украши за рахунок шших
джepeл фшансування
Категори запoвiдання К-ть o6'GR-т1в Витрати на утримання oб'ектiв ПЗФ, тис. грн.
2( 301 pÍR 2 003 piк
вcьoгo rnmi джсрсла % вcьoгo íншí джсрсла %
Пpиpoднi запoвiдники 17 S151,5 2267,4 27,S 11456,7 2713,3 23,7
Бiocфepнi запoвiдники 4 4270,9 746,6 17,5 6155,5 1220,0 19,S
Нацioнальнi HpHpoAm парки 12 9449,1 327S,1 34,7 14713,1 464S,6 31,6
Всього 33 21871,5 6292,1 28,8 32325,3 8581,9 26,5
Пopiвнюючи пoзабюджeтнi витрати на oдиницю плoщi oб,ектiв ПЗФ краши, нeoбхiднo вiдмiтити, шo у 2003 р. вoни зpocли в 1,3 раза пopiвнянo з 2001 p. (S,46 грн. у 2003 p. ^ora 6,4S грн. у 2001 р.) (табл. 7). Шзважаючи на тeндeнцiю шopiчнoгo збiльшeння даних витрат, вoни вce ж таки у 2,S раза мeншi, шж витрати на oдиницю запoвiднoï плoщi загальнoдepжавнoгo зна-чeння з бюджeту Украши.
Табл. 7. Витрати на одиницю площi об'eктiв ПЗФ з позабюджeтниx джepeл
Po^ Плoша ПЗс > Rpаïни, га Витрати на утримання 1га, грн.
загальна у пocтíйнoму Ropиcтуваннí загальнoï плoщi Ropиcтування
2001 970757,7 500417,2 6,4S 12,57
2002 9SS977,7 51S516,2 7,S9 15,05
2003 1013S36,7 51S5S4,7 S,46 16,55
Позабюджетне фiнансування 15-ти заповiдних територiй Заходу Укра-1ни у 2003 р. становить 4825,4 тис. грн., або 56,2 % загальнодержавних поза-бюджетних надходжень (табл. 2.9) [2-5]. Загалом, частка витрат на утримання заповщних об'ектiв захiдного регiону кра1ни з шших джерел становить 26,6 % загальних витрат i е, по сут^ аналогiчною загальнодержавному рiвню даного показника - 26,5 %.
Найвища частка позабюджетного фiнансування витрат на утримання заповщних територiй у 2003 р. характерна для нащональних природних пар-кiв Сколiвськi Бескиди, Яворiвський, Шацький та Карпатський i становить вщповщно 46,3, 42,7, 34,2 та 33,0 % загальних витрат (табл. 8). Необхщно вщмгтити, що у 2001 р. частка позабюджетних надходжень в нащональному природному парку Сколiвськi Бескиди становила 64,5 % загальних кош^в на утримання даного заповщного об'екту, тобто позабюджетнi кошти перевищу-вали бюджетнi надходження.
Табл. 8. Витрати на утримання об'eктiв ПЗФ захiдного регюну Украши _з шших джерел_
Об'екти ПЗФ Заходу Украши Витрати на утримання об'екив ПЗФ, тис. грн.
2001 рк 2003 рк
всього ш. джерела % всього ш. джерела %
Природш заповедники
Розточчя 219,8 46,3 21,1 351,1 111,9 31,9
Медобори 490,6 94,2 19,2 998,9 251,6 25.2
Горгани 507,0 176,0 34,7 429,1 0,0 0
Р1вненський 922,3 102,5 11,1 1682,0 437,0 26,0
Черемський - - - 235,2 7,2 3,1
Б1осферш заповедники
Карпатський | 1612,9 82,9 5,1 2272,9 219,0 9,6
Нацеональне природш парки
Карпатський 1666,8 344,8 20,7 3011,2 992,4 33,0
Шацький 642,0 151,8 23,6 1185,9 405,3 34,2
Синев1р 1764,1 792,7 44,9 2017,0 537,6 26,7
Вижницький 464,2 91,6 19,7 598,7 113,9 19,0
Подшьськ Товтри 378,6 16,7 4,4 434,8 28,9 6,6
Явор1вський 397,2 27,9 7,0 552,8 236,0 42,7
Скол1вськ1 Бескиди 1849,5 1174,4 64,5 2236,6 1034,8 46,3
Ужанський 698,6 148,6 21,3 1236,6 214,3 17,3
Гуцульщина - - - 918,8 235,5 25,6
Всього 11613,6 3250,4 28,0 18161,6 4825,4 26,6
Найбiльшi показники позабюджетних надходжень 2003 р. характеры для НПП "Стшвсью Бескиди" - 1034,8 тис. грн., Карпатського НПП -992,4 тис. грн. та НПП "Синевир" - 537,6 тис. грн. Позабюджетне фшансу-вання Яворiвського НПП у 2003 р. у 8,5 раза перевищило фшансування 2001 р. та е найвищим показником зростання позабюджетних надходжень на утримання заповщних територш захщного регюну краши.
Переважна частина позабюджетного фшансування заповщних територш надходить вщ господарсько! дiяльностi об'ектiв природно-заповiдного фонду кра1ни. Так, господарська дiяльнiсть нацiональних природних парюв
спрямована на отримання власних коштiв вiд реашзаци лквщно1 деревини санiтарних рубок та рубок догляду за люом, ре^заци продукци вiд перероб-ки деревини, продажу сшьськогосподарсько: продукци, продукци побiчного користування лiсом, розробку лiсосiк, тощо.
Аналiзуючи надходження позабюджетних коштiв до нащонального природного парку "Синевир", як одного з типових нащональних природних парюв Схiдних Карпат (табл. 9) [6, 7], вщзначаемо, що найбшьше грошових надходжень у 2001 р. парк отримав вiд реалiзацil ткшдно1 деревини рубок догляду у сумi 240,4 тис. грн. (30,4 % вшх доходiв) та вщ реатзаци продукци з пе-рероблено! деревини у сумi 84,1 тис. грн. (10,6 % вшх позабюджетних доходiв).
Табл. 9. Надходження позабюджетних коштiв до НПП "Синевир " у 2001 рощ
№ з/п Найменування продукци (послуг) Кошти, тис. грн.
1 Л1кввдна деревина вщ рубок догляду 240,4
2 Доходи вщ рекреацшно1 д1яльност1 30,3
3 Реал1защя продукци вщ переробки деревини 84,1
4 Транспорты послуги 38,2
5 Послуги лазт 0,5
6 Розпиловка деревини 2,6
7 Помол зерна 1,3
8 За розробку лшоски 58,4
9 За виконат роботи (ремонт автодорк та тдтрних стшок) 74,5
10 1нш1 доходи 262,4
Всього 792,7
Незважаючи на те, що НПП "Синевир", як i iншi заповiднi об'екти Карпатського регiону, мае потужний рекреацшний потенцiал, доходи вiд рек-реацшно1 дiяльностi становили тiльки 3,8 % (30,3 тис. грн.) загальних власних кош^в парку. Аналогiчна картина надходжень позабюджетних кош^в спостерiгаеться й в шших об'ектах природно-заповiдного фонду захщного ре-гiону краши.
Табл. 10. Витрати наутримання об'eктiв ПЗФ захiдногорегюну Украши з _шших фшансових джерел у розрт адмийстративних областей_
Обласл Заходу Украши К-сть об'ектк Витрати на утримання об'еклв ПЗФ, тис. грн.
2001 рк 2003 рк
всього шш1 джерела % всього шш1 джерела %
Волинська 2 642,0 151,8 23,6 1421,1 412,5 29,0
Закарпатська 3 4075,6 1024,2 25,1 5526,5 970,9 17,6
1в.-Франккська 3 2173,8 520,8 24,0 4359,1 1227,9 28,2
Львкська 3 2466,5 1248,6 50,6 3140,5 1382,7 44,0
Ркненська 1 922,3 102,5 11,1 1682,0 437,0 26,0
Тернопшьська 1 490,6 94,2 19,2 998,9 251,6 25,2
Хмельницька 1 378,6 16,7 4,4 434,8 28,9 6,6
Чертвецька 1 464,2 91,6 19,7 598,7 113,9 19,0
Всього 15 11613,6 3250,4 28,0 18161,6 4825,4 26,6
Розглядаючи позабюджетне фшансування об'еклв ПЗФ у розрiзi адмь нiстративних областей Заходу Украши (табл. 10) [2-5], вщзначаемо, що
найбшьша частка позабюджетних кошт1в на функцюнування заповiдних те-риторiй у 2003 р. характерний для Льв1всько! - 44,0 %, Волинсько! - 29,0 % та 1вано-Франювсько1 областей - 28,2 % загальних витрат. Найбiльшi суми позабюджетних надходжень на утримання заповщних об,ектiв характернi для Льв1всько!, 1вано-Франювсько! i Закарпатсько! областей i вiдповiдно станов-лять - 1382,7, 1227,9 та 970,9 тис. грн.
Незважаючи на те, що позабюджетш надходження на утримання запо-вщних об'екпв Закарпатсько! областi е досить значними, все ж таки у 2003 р. дат надходження порiвняно з 2001 роком зменшились на 53,3 тис. грн.
Найвищий показник збшьшення позабюджетного фшансування на утримання заповщних територш характерний для Р1вненсько! областi, де надходження 2003 р. у 4,26 раза перевищили надходження 2001 р.
Чотири об'екти природно-заповщного фонду захщного регюну краши, якi пiдпорядкованi державному ком1тету лiсового господарства, отримали 2,13 млн. грн. позабюджетних надходжень, що становить 34,9 % 1х загального фшансування 2003 р. (табл. 11) [2-5]. Позабюджетне фшансування дев'ятьох заповщних об'екпв, пiдпорядкованих Мiнiстерству природи, у 2003 р. стано-вило 2,56 млн. грн. Проте, частка даних кошт1в е незначною i становить всьо-го 22,7 % загального фшансування.
Табл. 11. Витрати на утримання об'eктiв ПЗФ захiдного регюну Украгни з
шших джерел у розрiзi оргашв державного управлшня
Органи державного управлшня К-сть об'екпв Витрати на утримання об'екпв ПЗФ, тис. грн.
2001 2003
всього iншi джерела % всього iншi джерела %
Мшстерство освiти i науки 1 219,8 46,3 21,1 351,1 111,9 31,9
Державний комiтет лiсового господарства 4 3904,4 1522,9 39,0 6103,4 2128,7 34,9
Мшстерство природи 9 7110,8 1664,5 23,4 11272,3 2555,9 22,7
Комiтет Украши з питань геологи та використання надр 1 378,6 16,7 4,4 434,8 28,9 6,6
Всього 15 11613,6 3250,4 28,0 18161,6 4825,4 26,6
Щорiчне поступове збшьшення витрат на утримання об'екпв природ-но-заповщного фонду як з державного бюджету, так i з позабюджетних кош-т1в вказуе на ознаки покращення фшансування заходiв iз охорони, збережен-ня та розвитку заповщних територiй краши. Проте, незважаючи на збшьшення фшансування, сучасний стан економiчного забезпечення об'екпв природ-но-заповiдного фонду Украши ще не повшстю вiдповiдае реальним потребам 1х якiсного функцiонування.
Подальша робота установ природно-заповщного фонду повинна спря-мовуватись на залучення додаткових коштiв вщ розвитку господарсько!, рек-реацшно! та туристично! дiяльностi; налагодження м1жнародно! сшвпращ та транскордонного спiвробiтництва; реал1зацп цшьових грантових програм та залучення шоземних iнвестицiй.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про природно-заповiдний фонд Украши". - К.: Вщомосп ВР Украши, 1992.- С. 1130-1155.
2. Довкшля УкраТни. Статистичний 36ipHrn за 2001 piK. - К.: Стат. управлшня, 2002. - 326 с.
3. Довкшля УкраТни. Статистичний 36ipHrn за 2003 piK. - К.: Стат. управлшня, 2004. - 264 с.
4. Статистичний бюлетень. Про об'екти природно-заповщного фонду Украши в 2001 рощ (Форма 1 - заповщники). - К.: Стат. управлшня, 2002. - 165 с.
5. Статистичний бюлетень. Про об'екти природно-заповщного фонду Украши в 2003 рощ (Форма 1 - заповщники). - К.: Стат. управлшня, 2004. - 174 с.
6. Фшансовий звгг нащонального природного парку "Синевир" за 2001 рш.
7. Койнова 1.Б., Радюнцева О.А. Проблеми фшансування нащональних природних парюв в Укра1'ш// Гори i люди (у контекст i сталого розвитку). Матер. мiжнаp. конф. - Раив, 2002, т.1,. - С. 92-96.
УДК 630*232 Проф. М.1. Онисьшв, д-р с.-г. наук;
М.В. Сбитна; Т.Р. Сандул -НАУ
СЕЛЕКЦ1ЙН1 ДОСЛ1ДЖЕННЯ СОСНИ ЗВИЧАЙНО1 БОЯРСЬКО1 ПОПУЛЯЦ11
Наведено результати багатоpiчних селекцiйних дослщжень у соснових насад-женнях боярсько'1 популяцп. Результати дослiджень довели, що перспективы екоти-пи та форми сосни звичайно'1' сформувалися тут пщ впливом мiсцевих селекцiйних чинникiв. Ц екотипи i форми забезпечують найбшьший лiсогосподаpський ефект при лiсовiдновленнi. Показано, що генетичш особливостi потомства найбшьш повно проявляються, якщо розсадник, люокультурна площа та маточнi дерева чи насаджен-ня знаходяться в аналопчних лiсоpослинних умовах.
Prof. M.I. Onyskiv, M.V. Sbytna, T.R. Sandul-NAU Selection research of Boyarka population scotch pine
The result of perennial selection researches of Boyarka scotch pine population are discussed. The result of researches proved, that the perspective scotch pine ecotypes and forms were formed here under the local natural selection factors. These ecotypes and forms provide the best effect under reafforestation. It is shown, that genetically properties of posterity are shown as much as possible if nursery, area of forest plantation and parent trees or stands have the same analogical edaphically conditions.
Вирощування високопродуктивних i бюлопчно стшких люових насад-жень сьогодш набувае особливоi актуальность Це обумовлюеться не тшьки дефщитом деpевноi сировини, а й значним попршенням стану природного середовища, еколопчного стану довкшля в цшому.
1снуе два основш способи вир1шення цих завдань. Один з них, який мае традицшний характер - вплив на зовшшне середовище, тобто, створення оптимальних умов для люовирощування шляхом покращання свгглового, по-вггряного, водного i мшерального живлення дерев.
Другий шлях шдвищення комплексноi продуктивност люових насад-жень - перехщ люовирощування на генетико-селекцшну основу.
Наш1 дослщження велися за трьома селекцшними напрямками:
