CC BY
22
Вкник Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
це не стшьки вшськова потужшсть i мiлiтарiзована економша, скiльки опа-нування нових наукових технологш i комунiкацiй, розробка ушкальних природних копалин, створення ефективних промислових i торговельних зон, продуктивне використання ушкальних земельних ресурав краши та п iнтелектуального потенцiалу, а також розвиток мiжсусiдського ствробгг-ництва у своему «геостратепчному регюш». Не випадково Сол Б. Коен характеризуе останнш — значною частиною свiтового простору, що не тiльки мае гео^матичну специфiку територп, а й штенсивну, спрямовану торгiвлю, орiентацiю на бшьш усуспiльнене господарство, визначений характер щейно-культурних зв'язкiв.
Вiдповiдно до обраних геостратегш сучаснi держави вступають у гео-стратегiчнi союзи — НАТО, СС, ШОС, СВРАзЕС, АНЗЮС, ОАС — з ш-шими крашами (в чому Украша ще мае визначитись). При цьому частково втрачають свш суверенiтет (коли геополiтичнi ресурси краши е незначними) або можуть самостшно визначати стратегiчнi прiоритети, якщо сумарно мають високий геополiтичний потенщал. Також не виключено i геостра-тегiчне суперництво держав-конкурентсв та 1'х блокiв через iмперськi амбь цп деяких урядiв, iнтервенцiонiстську полiтику вщкритих вторгнень на чужi територп, зовшшньопол^ичний шантаж i силовий тиск. Воно може мати горизонтальний (стосуеться поверхш сушi й океану, тож подшяеться на морське i континентальне) або вертикальний характер (з друго'1' половини ХХ ст. пов'язане iз гонкою озброень у повiтрi та космоа). Зрештою, специ-фiчний i ризикований геопол^ичний статус мае буферна краша, що роз-ташована мiж двома конкуруючими у геополiтичному сенсi великими державами; вона розмежовуе 1'х кордони i забезпечуе таким чином вщсут-нiсть контакту ворожих армiй. Територп цих краш часто використовують держави-супротивники для створення так званих «саштарних кордошв», що марно винищують 1'хш ресурси i гальмують розвиток.
В. В. Гулай, доктор пол^ичних наук, доцент
оц1нка пол1тично1 корупцп як характерно! риси пол1тично1 системи украши та перешкоди на шляху модернващ1
Вагому роль у функцiонуваннi перехщних суспiльств, до яких, як не прикро дос це визнавати, але об'ективно, з огляду на реалп сощально-по-лiтичного розвитку, вiдсутнiсть системного курсу на модершзащю, зарахо-
Наукове життя
вують й Украшу, неформальш пол^ичш практики пронизують легiтимнi державш iнститути [5, с. 6]. Вщсутшсть механiзмiв контролю, боротьба мiж кланами призводить до корумпованосп вае! пол^ично! системи та суспшь-ства загалом. Для утвердження та розширення кланово-олiгархiчноi поль тично! системи важливу роль ввдграють практики пол^ично! корупцп, в ходi яких особи, що здшснюють функцп держави, використовують власнi повноваження та переваги з метою одержання матерiальних благ, переваг, прившеХв для себе або для тре^х оаб загалом [4]. Полiтичну корупцiю можуть викликати безлiч причин, таких як знищення зв'язкiв мiж громадя-нами та урядовими, законодавчими органами влади, неефективне впрова-дження закошв, надмiрне оподаткування, брак реформ, свободи преси тощо [2, с. 10].
Корупцшш зв'язки демонструють тенденщю переростання тако! корупцп в домшуючу норму поведiнки елiти. В умовах слабко! державностi, не-стшкого правопорядку, протиправно! поведiнки правлячо! пол^ико-адмь шстративно! й економiчноi елiти корупщя стае специфiчною формою взаeмовiдносин влади i громадянина. 1з неминучого супутника глибоких суспшьних змiн поступово перетворюеться в структурний принцип соць ально! оргашзацп, 11 виживання та закршлюеться в системi норм, що е абсолютно руйшвними з точки зору перспектив подальшого суспiльного розвитку [3, с. 9-10].
Як влучно зазначае Л. Березинський, кшцевою метою корупцп е захоп-лення держави, коли державна влада приватизовуеться правлячими по-лiтичними угрупуваннями i всi владно-примусовi повноваження i види адмiнiстративного ресурсу державно! влади спрямовуються на захоплення природних ресурав i землi, основних потокiв фшансових коштiв, державно! та приватно! власносп i майна, найприбутковiших економiчних агеш^в, як у державному, так i в приватному секторi, а також найбшьш впливових за-собiв масового поширення шформацп [1, с. 10]. Так, перемога на президентских виборах у 2010 р. В. Януковича започаткувала етап консолщацп кланово-олiгархiчноi пол^ично! системи в руках одного клану та його ль дера. Черговий етап деградацп ще! системи завершився органiзацiею «Ом'ею» та залежними вщ не! представниками донецького й луганського клашв убивств «Небесно! сотш», пiдтримкою захоплення й утримання час-тини суверенно! територп УкраХни терористичними оргашзащями «Доне-цька народна республша» та «Луганська народна республiка», викраденням величезних державних активiв, втечею за кордон та оголошенням 1нтер-полом у мiжнародний розшук бiльшостi одюзних 11 представникiв. Про цей фшал варто пам'ятати полiтичним силам, яю прийшли до влади в Укра!ш
BicHUK Нацюнального утверситету «Юридична академiя Украши мет Ярослава Мудрого» № 3 (26) 2015
2014 р., та натвлатентним полiтико-економiчним угрупованням, KOTpi вони репрезентують.
Отже, на нашу думку, найпотужшшим гальмом на шляху не тшьки со-щально-пол1тично1 модершзацп як прюритету розвитку, але й збереження стабшьносп пол1тично1 системи загалом залишаеться полiтична корупцiя, що мiмiкрувала до нових шституцшно-процедурних практик. Показовi PR-акцп останнiх мiсяцiв щодо виявлення та покарання за ознаками корупцш-них правопорушень окремих високопосадовцiв заполонили медшний про-стiр Украши не можуть тдмшяти собою невiдкладних й ефективних кроюв у справi модершзацп краши, яка мала б, на нашу думку, розпочатися iз до-корiнного оновлення iнституцiйно-процедурних засад функщонування по-л1тично"1 системи, забезпечення стабшьносп ii функцiонування в умовах розгорнуто'1' Pосiйською Федерацiею «пбридно"» вiйни передовам.
л1тература
1. Березинський Л. В. Пол1тична ефектившсть державно!' влади як критерш спро-можност держави : автореф. дис. ... канд. полгг. наук ; спец.: 23.00.02 «Полггич-ш шститути та процеси» / Л. В. Березинський ; Дншропетр. нац. ун-т ¡м. Олеся Гончара. - Дшпропетровськ, 2013. - 19 с.
2. Кохан Г. В. Пол1тична корупщя: оцшювання причин, наслщюв : автореф. дис. ... канд. полгг. наук ; спец.: 23.00.02 «Полггичш шститути та процеси» / Г. В. Кохан ; 1н-т полп\ i етнонац. дослщж. ¡м. I. Ф. Кураса НАН Украши. - К., 2010. - 16 с.
3. Невмержицький С. В. Корупщя як сощально-полгшчний феномен : автореф. дис. ... д-ра полт наук ; спец.: 23.00.02 «Полгшчш шститути та процеси» / С. В. Невмержицький ; 1н-т полп\ i етнонац. дослщжень ¡м. I. Ф. Кураса НАН Украши. - К., 2009. - 34 с.
4. Требш М. П. Феномен корупцп у сучасному свт / М. П. Требш // Взаемодiя державних органiв i громадськостi у запобпанш та протиди корупцп : матерiали наук.-практ. семiнару, 24 квгт. 2014 р. / НД1 вивч. пробл. злочинносп ¡м. акад. В. В. Сташиса ; редкол.: В. I. Борисов (голов. ред.) [та ш]. - Х. : НД1 вивч. пробл. злочинностi ¡м. акад. В. В. Сташиса, 2014. - С. 23-25.
5. Щадрша О. В. Латентш процеси в функщонуванш перехщних полiтичних систем: iнституцiйний аспект : автореф. дис. ... канд. полп\ наук; спец.: 23.00.02 «По-л^ичш шститути та процеси» / О. В. Щадрша ; Дшпропетр. нац. ун-т ¡м. Олеся Гончара. - Дшпропетровськ, 2014. - 20 с.
