CC BY
30
УДК 330.322.16:622.33 Олександр Сергшович Сердюк
1нститут еконо]шки промисловостi НАН Украши, Кт'в
ОЦ1НКА ЕФЕКТИВНОСТ1 1НВЕСТИЦ1ЙНИХ ПРОЕКТ1В ЩОДО Л1КВ1ДАЦП ВУГЛЕДОБУВНИХ П1ДПРИСМСТВ, РЕАЛ1ЗОВАНИХ НА ОСНОВ1 ДЕРЖАВНО-ПРИВАТНОГО КОНСОРЦ1УМУ
ПРОБЛЕМИ ЕКОНОМ1КИ ПРОМИСЛОВИХ П1ДПРИеМСТВ I ВИРОБНИЧИХ КОМПЛЕКС1В
У сучасних економ1чних умовах питання оцшки ефективносп швестицш-них проекпв набувае особливо'1 актуальности адже вщ об'ективносп результапв оцшки залежить в1ропднють залучення швестицш у певну сферу економ1чно'1 д1яльносп. Не винятком е вугшьна га-лузь, де проблема швестицшного забез-печення постае особливо гостро у зв'язку з несприятливими прничо-геолопчними умовами вуглевидобутку, що викликае нагальну потребу у лшвщаци найменш перспективних (з економ1чно'1 точки зо-ру) вугледобувних тдприемств. Питання залучення приватних швестицш до проекпв лшвщацп вугледобувних тдпри-емств е недослщженими, у зв'язку з чим виникае необхщнють виявлення мехашз-м1в залучення швестицш та визначення методичних пщход1в до оцшки ефективносп даних швестицшних проекпв.
В Укра'1'ш державним агентством з швестицш та розвитку надано методичш рекомендаци щодо розробки б1знес-плашв швестицшних проекпв [1], у рамках яких наведено методику розрахунку показниюв, що характеризують ефектив-нють швестицшних проекпв (табл. 1). Методичш рекомендаци е базою для дос-лщжень у сфер1 оцшки ефективносп ш-вестицшних проекпв, на якш грунтують-ся науков1 роботи впчизняних дослщни-к1в, таких як: Д.Ю. Мамотенко [2],
В.В. Мельник, О.Г. Янковий [3]. Попри вагомий внесок в удосконалення методики оцшки ефективносп швестицшних проекпв, дослщниками не було врахова-но особливостей руху грошових потоюв.
Питанням оцшки ефективносп ш-вестицшних проекпв з урахуванням особливостей руху грошових потоюв при-свячено роботу 1.О. Сшенко, Т.М. Черна-та [4], в якш дослщники надали методику оцшки, що враховуе функцш каттал1за-ци доход1в. Даний пщхщ е об'ективним, але за умови обмеженого обсягу первин-них швестицш важлившою е функщя решвестування кошпв, оскшьки результат оцшки, розрахований на основ1 дано'1 функцп, дае змогу розширити коло поте-нцшних учасниюв проекту (за рахунок ос1б 1з пор1вняно низьким обсягом швестицшного капггалу). Таким чином, актуа-льнють урахування функцп решвестування в контекст оцшки ефективносп проекпв лшвщаци вугледобувних тд-приемств, обумовила виб1р напряму дос-лщження.
Мета статп полягае у виявленш особливостей руху грошових потоюв проекпв лшвщаци вугледобувних тд-приемств, що реал1зуються на основ1 державно-приватного консорщуму, та визначенш на цш основ1 методичного пщходу до оцшки !х ефективносп.
© С.О. Сердюк, 2016
Економжа npoMucnoeocmi Экономика промышленности
На 0CH0Bi аналiзу основних показ-ниюв ефективностi iнвестицiйних прое-кпв [1] та вивчення характеру 'х засто-сування [5] встановлено, що об'ектив-нiсть певних показникiв ефективностi обумовлена специфiчними особливостя-ми проектiв. Так, наприклад, для проек-тiв, що реалiзуються у короткостроковiй перспективi та не передбачають залу-чення значно' кiлькостi iнвестицiй, по-казник чисто' поточно' вартостi (NPV) мае важливше значення, нiж внутршня норма прибутку (IRR), адже за умови незначного обсягу швестицш представ-лення прибутку у кiлькiсному вимiрi е значно актуальнiшим, нiж у вщсотково-
му. Також за умови очшуваного високо-го прибутку вщ реалiзацii проекту пока-зник перюду окупностi (DPP) нерщко поступаеться важливiстю NPV та IRR.
Зазвичай ефектившстъ швестицш-них проекпв прийнято оцiнювати з точки зору двох позицш, а саме:
ефектившстъ проекту в цшому -характеризуе загальний сощально-еконо-мiчний ефект, досягнутий у результат реалiзацii iнвестицiйного проекту;
ефектившстъ учасп у проектi - виз-начае ступiнь вигоди певно' сторони, що бере участь у реалiзацii iнвестицiйного проекту.
Таблиця 1
Основн1 показники ефектжност1 твестищиних проект1в 1_
Показник Формула розрахунку Характер
Чиста поточна вартють (NPV) п т NPV = У k , У j . У(1 + г)к У(1 + i)j k=l j=l Показуе дисконтований при-буток, який отримае швестор унаслщок участi у проектi
Внутршня норма прибутку (IRR) п v CFk У(1 + IRR)k = l° k=l Характеризуе рентабельшсть проекту, тобто показуе вщ-соток приросту швестовано-го капггалу
Дисконтований перюд окупно-стi (DPP) DPP V CFt DPP = У --t— ¿-i (1 +rY t=i Термiн, за який окупаються первинш iнвестицiйнi витра-ти проекту за рахунок доходу, дисконтованого за зада-ною вiдсотковою ставкою
Модифiкована внутрiшня норма прибутку (MIRR) п v it Yn=iCFt*(i + d)n-t Внутршня норма доxiдностi, що враховуе норму решвес-тування
У(1 + гУ (1 + MIRRy
1ндекс прибут-ковостi (PI) NPV Pl= , Визначае доxiд, який отримае швестор на одну умовну одиницю вкладених кош^в
де CF - чистий грошовий потш (дох1д); r - ставка дисконтування; I - швестицп; i - прогнозований р1вень шфляцп; n - перюд прогнозування; m - к1льк1сть рок1в, протягом яких плануеться швестування у проект; I0 - поточне значення швестицш; d - р1вень решвестицш, частка одинищ (вщсоткова ставка, що базуеть-ся на можливих доходах в1д решвестицп отриманих позитивних грошових потоков, або норма рентабель-носп решвестицш).
1 Складено за джерелом [1].
Економгка промисловостг Economy of Industry
Наведеш в табл. 1 показники (ЫРУ, ШИ, Р1, ЭРР) характеризують не тшьки ефективнiсть iнвестицiйних проекпв у цiлому, але i !х доцiльнiсть для кожного учасника.
Такi специфiчнi проекти, як лшвь дацiя вугледобувних пiдприeмств, за уча-стю агентiв держави i приватних швесто-рiв, зокрема, що пропонуються за формою державно-приватних консорцiумiв, мають особливостi руху грошових пото-кiв, якi ускладнюють 1'х оцшку. У зв'язку з цим застосування загальноприйнято'1 методики (класичних формул) оцшки ш-вестицiйних проектiв у загальному ви-глядi [5] е неприйнятним. Таким чином, постае питання щодо пошуку методiв оцiнки, що повною мiрою характеризують ефективнiсть даних швестицшних проектiв.
Концептуальнi засади державно-приватного партнерства у сферi лшвщаци державних вугледобувних пiдприемств наведено у статл [6], пiдготованiй на ос-новi дослiджень вiтчизняних науковцiв
[7-Ю].
Отже, до особливостей реалiзащi заходiв щодо лшвщацп вугледобувних пiдприемств на основi державно-приватних консорцiумiв слщ вiднести такi фактори:
приватний швестор отримуе дохiд у негрошовому е^валенп (металобрухт, устаткування, продукти переробки вщва-лiв та шламовiдстiйникiв). Таким чином, стутнь його прибутку залежить вщ кон'юнктури на вiдповiдному ринку;
фiнансовi надходження, що отримуе швестор у процес реалiзацii проекту за певний перюд часу, е нефшсованими. 1х розмiр повною мiрою залежить вщ ре-зультатiв виконано! роботи. Отже, вико-ристання показника ШЯ для даних прое-ктiв е недоречним унаслщок множиннос-тi корешв рiвняння;
перiод реалiзацii проекту може ва-рiюватися залежно вiд активносп дiй iн-вестора щодо виконання покладених на нього зобов'язань. Таким чином, шляхом прискорення темпiв виконання робгг ш-вестор мае змогу зменшити вплив ном> нально! норми дисконту на кшцевий фi-нансовий результат;
на швестора не покладаються зо-бов'язання фшансового характеру, його функцiя зводиться до виконання постав-лених перед ним завдань. Отже, швестор мае змогу регулювати власну фшансову дiяльнiсть у рамках проекту, тобто на власний розсуд коригувати витрати.
Особливосп реалiзацii проекпв лш-вщацп вугледобувних тдприемств на основi державно-приватних консорцiумiв накладають певнi обмеження на мехашзм оцiнки. Встановлено, що показники 1ЕЯ, Ы1КЯ та БРР не мають актуальносп в рамках даних проекпв. Показники РР та Р1 е об'ективними по свош сутi, але за-надто опосередковано характеризують швестицшний проект. 1з цього випливае, що використання наведених показниюв, як складових компоненпв механiзму ощнки ефективносп iнвестицiйних проектiв, е недоцшьним.
Отже, на основi аналiзу особливостей реалiзацii проектiв лшвщацп вугледобувних пiдприемств можна зробити висновок, що для об'ективно'1 оцшки IX ефективностi слiд урахувати показник, який кiлькiсно виражае фiнансову вигоду потенцшного iнвестора. Найбiльш опти-мальним, з точки зору даного проекту, е показник дисконтованого прибутку, адже вш повною мiрою вiдображае фiнансовий результат вщ реашзацп проекту (з точки зору швестора) та може служити вщпра-вною точкою для коригування швести-цшно'1 пропозици.
Методика розрахунку дисконтова-ного прибутку, або чисто'1 поточно'1 вар-
Економка промисловостi Экономика промышленности
тост (NPV ), полягае у знаходженш суми дисконтованих (приведених до базового моменту часу) величин чистих грошових надходжень (витрат) проекту за вама кроками розрахункового перюду [5]. Класичну формулу розрахунку NPV наведено в табл. 1.
Суттевим недолгом класично! фо-рмули розрахунку NPV (див. табл. 1) е незмшна ставка дисконтування для всьо-го перюду реалiзащi проекту. Вiдомо, що норма дисконту не може впродовж три-валого часу перебувати у незмшному станi, адже ринковi процеси пщдаються регулярним змiнам. Таким чином, вико-ристання едино! ставки дисконтування при розрахунку NPV не дасть об'ектив-них результатiв щодо чисто! приведено! вартостi iнвестицiйного проекту. Вихо-дячи з цього, у формулi розрахунку NPV доцiльно використати перемiнну ставку дисконтування.
Використання перемшно! ставки дисконтування у формулi NPV е об'ективним з точки зору лопки розрахунку, але при цьому надае актуальносп питанню щодо встановлення майбутньо! величини ставки дисконтування у конк-ретний перюд часу. Для вирiшення дано-го питання необхiдно спрогнозувати по-ведiнку фiнансового ринку шляхом ана-лiзу кредитно-депозитних операцiй бан-ювського сектору, тобто визначення тренду змши 1'х величини.
Слiд зауважити, що результат апро-ксимаци може бути об'ективним тшьки якщо економiчна система перебувае у стабшьному станi, тобто, не пщдана впливу факторiв, що спричиняють рiзкi змiни в системi (дефолт, рiзке падiння або зростання фондового ринку, непро-гнозоване зростання або падшня ВВП тощо).
Необхiднiсть використання пере-мшно! ставки дисконтування обумовлена довготривалютю iнвестицiйного проекту.
Чим довшим е запланований перiод реа-лiзацii проекту, тим важливiшу роль ввд-грае перемiнна ставка дисконтування. В умовах розрахунку NPV для коротко-строкових iнвестицiйних проектiв ставку дисконтування можна прийняти на й поточному рiвнi.
Отже, з урахуванням неоднорщнос-тi руху грошових потоюв у процесi реал> зац11 заходiв щодо лквщацп вугледобув-них тдприемств за формою державно-приватного консорщуму, iнвестицiйнi проекти потенцiйних учасникiв роздшено на два типи (рис. 2). Обидва проекти ма-ють ряд особливостей, що накладають певш вимоги до 1'х оцiнки.
Оцiнку iнвестицiйних проектiв з демонтажу устаткування та лшвщацй гiрничих виробок слiд виконувати з урахуванням потенцшно! можливосп реш-вестування коштiв (рис. 3). Мехашзм ре-iнвестування являе собою економiчний процес, у рамках якого швестор долучае до фактичних швестицш (^ ) прибуток, отриманий унаслщок продажу устаткування та секцп крiплення (як вторинне обладнання або металобрухт), що були вилученi при виконанш лiквiдацiйних робiт у попередньому перiодi (на попере-дньому етат проекту). За таких умов об-сяг прямих iнвестицiйних витрат змен-шуеться, що позитивно позначаеться на швестицшнш привабливостi проекту.
Проекти з переробки прничих вщ-валiв та шламовщстшниюв не передба-чають потенцшно! можливостi решвес-тування коштiв за рахунок попереднього прибутку, адже впродовж усього перюду реалiзацii витрати швестора з високою iмовiрнiстю перевищуватимуть його над-ходження. Частина витрат швестора ком-пенсуватиметься за рахунок фшансових надходжень вiд реалiзацii продукту переробки прничих вiдвалiв та шламовщ-стiйникiв у кожному попередньому пер> одi.
Економта промисловостi Economy of
т Грошов1 потоки i к / Грошов1 потоки АДА /\; мшш к / / / / / / / / / / ^
1 1 2 1 3 1 4 1 5 " 1 1 2 1 3 1 4 1 5 "
- витрати 1нвестора; ^^^^^ — надходження швестора
Рис. 2. Типи 1нвестиц1йних проектгв, що реалгзуються в рамках лгквгдацИ вугледобувних тдприемств на основ1 державно-приватного консорщуму
(розроблено автором)
Виходячи з того, що тдприемства, яю зайнят у переробщ прничих вiдвалiв та шламовщстшниюв i зазвичай не мають вiльних виробничих ресурав (устатку-вання, не задiяне у виробництвГ), слiд припустити, що виникне потреба у прид-баннi вiдповiдного обладнання. Таким чином, основний обсяг швестицшних ви-трат припадатиме на перший етап реал> заци проекту. 1нвестици, спрямованi на придбання устаткування, не слiд розгля-дати як безповоротт, адже пiсля реалiза-проекту обладнання залишасться у власностi швестора. Задля об'eктивностi оцiнки iнвестицiйних витрат першого етапу, доцiльно привести вартють устаткування з урахуванням амортизацшних витрат до часу завершення проекту.
Основна маса грошових надхо-джень (у виглядi вартостi земельно! дшя-нки шахти) надходитиме на рахунок ш-вестора на кiнцевому етат реалiзацГi проекту, а саме при передачi земельно! дiлянки вугледобувного тдприемства у його власнють (рис. 4). Обсяг грошових надходжень залежатиме вщ вартост дi-лянки. Таким чином, проекти з перероб-ки гiрничих вiдвалiв та шламовщстшни-кiв на шахтах, розташованих у межах великих мют, е потенцiйно привабливши-ми.
Отже, на основi аналiзу грошових потоюв удосконалено формулу розраху-нку ЫРУ проекпв, що реалiзуються в рамках державно-приватного консорщуму.
Економгка промисловостг Экономика промышленности
h - PU = Ifs
I - фактичш швестицд; E - aoxía; If - пpямi швестицл; Ri - oбсяг pеiнвестyвання; Pi - ^н6у-тoк, oтpиманий iнвестopoм y пoтoчнoмy пеpioдi
Puc. 3. Грoшoвi nomorn nрoeкmу з дeмoнmaжу у^аткування ma лiквiдaцlï гiрнuчux вuрoбoк (рoзрoблeнo aвmoрoм)
A
A
E = Rs - L1 + L2 + L3 + L4 = n
V
й
Ei^^
L L3 _
t
g
f
♦
ж
i
\f
\f
a
Eas
Ii Ei I I
2 E2
e2 I i3 E
1 Z
3 E3 ' '4 e4
e4 I ls Es
R
в
s
L
i
L
4
S
s
L - збиток; R - ^мбую^ В - пpибyтoк в1д pеалiзацiï пpoдyктiв пеpеpoбки в1двал1в та шламoвiдстiйникiв; S - ваpтiсть земелью1 дшянки; E - ваpтiсть yстаткyвання; Ea - амopтизoвана ваpтiсть yстаткyвання
Puc. 4. Грoшoвi nomorn nрoeкmу з nepepo6rn гiрнuчux вiдвaлiв ma шлaмoвiдcmiйнuкiв (рoзрoблeнo aвmoрoм)
Так, для пpoектiв з демoнтажy yera- фopмyла poзpахyнкy NPV матиме такий т^вання та лшвщаци гipничих виpoбoк вигляд:
___CPn ¡n-Rj-n
'f=0 (l+rt) (l+it^J ((l+rn)n (l+in)n
Rit = Pit-l, (2)
де CF - чист гpoшoвi пoтoки; Pi - пpибyтoк; Ri - oбсяг pеiнвестyвання; r - ставка дис-кoнтyвання; i - пpoгнoзoваний piвень шфляци.
_ íyn-lCPt-Pit h-Rit\ . ( CPn ¡n-Rin\.
t=0 (l+rt) (l+it)tJ ((l+rn)n (l+in)n); ( )
EmnoMirn nрoмucлoвocmi Economy of Industry
Формула розрахунку чистих грошо-вих потоюв ( С Р) може бути двох видiв. Для проектiв, де отримане в процес лш-ввдацп обладнання реалiзуeться на ринку вторинного устаткування, формула мае вигляд
СР = (\Ме + Wr* Рт) + Ре, (3) де We - маса вилученого арочного крш-лення; Wr - маса вилучено'1 рейково! ко-лГ1; Pm - вартють металобрухту; Pe - ва-ртiсть вилученого устаткування.
Для проекпв, де устаткування реа-лiзуеться як металобрухт, чист грошовi потоки розраховуеться за формулою СР = (Ше + Wr + Wq) * Рт, (4)
де Wq - маса прничошахтного устаткування.
We=ZUWsi*^*Kri,
sti (5)
де Wsi - маса секцп' крiплення i-го пере-
pi3y; Lei - довжина виробок, закршлених
секцiями крiплення i-го перерiзy; Sti -
крок установки кршлення i-го перерiзy;
Kri - коефiцieнт вилучання кршлення (в
середньому на шахтах Украши вш стано-
вить 0,8).
На шахтах Украши використову-еться арочне крiплення перерiзом 11; 13 та 15. Масу складових елеменпв секцш крiплення зазначених перерiзiв наведено в табл. 2.
Таблиця 2
Маса складових елемент1в секцш арочного кртлення
1
Перерiз кршлення Вага складових елеменпв секцп арочного к ршлення, кг Загальна вага секци кршлення, кг
Ижка (2 шт. у секци) Верхняк (1 шт. у секци) Замковий хомут (4 шт. у секцп) Розтршьний хомут (3 шт. у секцп)
11 81 92 2,2 2,1 269,1
13 81 120 2,4 2,3 298,5
15 132 92 2,7 2,5 374,3
1 Розроблено автором.
Wr = ^2=1 Wri * Ьгь * 2, (6) де Wri - маса погонного метра /'-го типу рейок; Ьп - довженна виробок з прокладною рейковою колiею /'-го типу.
На укра'шських шахтах в основному використовуються рейки марок Р-33 та Р-24, вага яких становить: Р-33 - 33,48 кг на погонний метр; Р-24 - 24,9 кг на по-гонний метр.
Ре = (Psh * Nsh) + (Pee * Lee) + (Psl * Nsl) + (Phm * Nhm) + (
( Pcb * Lcb) + (Pd * Nd) + (Pel * Nel) + (Pw * Nw), (7)
де Psh - вартють очисного комбайна; Nsh - кшькють одиниць очисних комбайшв; Pcc - вартють погонного метра скребкового конвеера; Lcc - загальна довжина скребкового конвеера, м; Pcl - вартють секци мехашзованого кршлення; Nsl - кшькють одиниць секцш мехашзованого кршлення; Phm - вартють прохвдницького комбайна; Nhm - кшькють одиниць прохвдницьких комбайшв; Pcb - вартють погонного метра сучкового конвеера; Ld - загальна довжина сучкового конвеера, м; Pd - вартють акумуляторно'1 машини; Nd - кшькють одиниць акумуляторних машин; Pel - вартють електровоза; Nel - кшькють одиниць електровозiв; Pw - вартють вагонетки; Nw - кшькють одиниць вагонеток.
Економжа промисловостi Экономика промышленности
Wq = (Wsh * Nsh) + (Wee * Lee) + (Wsl * Nsl) + (Whm * Nhm) + (Web * Leb) ( .
+ (Wd * Nd) + (Wei * Nel) + (Ww * Nw) (8)
де Wsh - маса oчиснoгo шмбайна; Wcc - маса пoгoннoгo метpа скpебкoвoгo кoнвеepа; Wsl - маса секцп механiзoванoгo ^шлення; Whm - маса пpoхiдницькoгo шмбайна; Wcb - маса пoгoннoгo метpа стpiчкoвoгo кoнвеepа; Wd - маса акyмyлятopнoï машини; Wel - маса електpoвoза; Ww - маса вагонетки.
У пpoектах з пеpеpoбки гipничих вiдвалiв та шламoвiдстiйникiв вiдсyтнi чинники (як, на^иклад, pеiнвестyвання), щo пpинципoвo змiнюють механiзм poз-pахyнкy ïx чисто! пpиведенoï ваpтoстi. Тoмy для визначення NPV даних пpoек-тв мoжна викopистати класичнy фopмy-лу (див. табл. 1). Чистi гpoшoвi пoтoки ( CF) для пpoектiв з пеpеpoбки гipничиx вiдвалiв та шламoвiдстiйникiв визнача-ються за фopмyлoю
CF = Rs + Rm + S, (9)
де Rs - фшаншвий pезyльтат вiд pеалiза-ци пpoдyктiв пеpеpoбки шламoвiдстiйни-кiв; Rm - фшаншвий pезyльтат вiд pеалi-заци пpoдyктiв пеpеpoбки гipничиx вщ-валiв; S - ваpтiсть земельнoï дiлянки вуг-ледoбyвнoгo пiдпpиeмства.
Rs = Cs*Ke* Pes, (1Q)
де Cs - oб'eм шламoвiдстiйника; Ke - ш-ефiцieнт вилучення кopиснoï маси; Pcs -ваpтiсть вyгiлля (беpеться дo уваги цiна, щo вiдпoвiдаe якюним xаpактеpистикам вилyченoгo вyгiлля).
Уpаxoвyючи невишкий вмiст вyгiл-ля у гipничиx вiдвалаx (у зв'язку з шго вигopанням), poзглядати йoгo як готен-цiйний пpoдyкт пеpеpoбки недoцiльнo. Це стoсyeться i piдкoземельниx металiв, адже низька дoстoвipнiсть кiлькiснoï oцiнки не дoзвoляe пoвнoю мipoю poзpаxoвyвати на ïx видoбyтoк. У зв'язку з цим як oснoвний пpoдyкт пеpеpoбки гipничиx вiдвалiв слiд poзглядати щебшь. Таким чинoм, фopмy-ла poзpаxyнкy фiнансoвoгo pезyльтатy вiд pеалiзацiï пpoдyктiв пеpеpoбки гipничиx вiдвалiв (Rm) матиме такий вигляд:
Rm = Cm * Ke * Pr, (11)
де Cm - oб'eм гipничoгo вщвалу; Kc - ш-ефiцieнт пеpеpoбки (для щебеню вш ста-нoвить близьш 0,7); Pr - ваpтiсть щебеню.
Для наведених швестицшних пpoе-кпв дoпyстимим e встанoвлення eдинoï ставки дисшнтування, адже: пo-пеpше, пpoекти не пеpедбачають тpивалoгo теp-мiнy pеалiзацiï; пo-дpyге, у зв'язку з не-стабiльними екoнoмiчними yмoвами в Укpаïнi у пoтoчнoмy пеpioдi вiдсyтня мoжливiсть oб'eктивнoгo poзpаxyнкy пе-pемiннoï ставки дисшнтування.
Отже, oцiнка ефективнoстi швестицшних пpoектiв мoже бути пoпеpедньoю та детальнoю - залежнo вщ пoставлениx цiлей. Пoпеpедня oцiнка викoнyeться шляxoм викopистання узагальнених даних з метою всташвлення пoтенцiйнoï вигоди вiд yчастi iнвестopа у пpoектi. На oснoвi pезyльтатiв пoпеpедньoï oцiнки пpиймаeться piшення щoдo yчастi у ^o-ектi тieï чи iншoï стopoни, пiсля чoгo за неoбxiднoстi викoнyeться детальна oцiн-ка з метою кiлькiснoгo yтoчнення фiнан-сoвoï вигoди.
Нижче наведенi пpиклади демoн-стpyють дoцiльнiсть pеалiзацiï мoделi деpжавнo-пpиватнoгo кoнсopцiyмy у сфеpi лiквiдацiï вyгледoбyвниx пiдпpи-eмств. Наданo oцiнкy ефективнoстi пpo-ектiв з демoнтажy устаткування та лшв> дацiï гipничиx виpoбoк для певних шахт деpжавнoгo сект^у. Як oб'eкт oцiнки oбpанo вyгледoбyвнi пiдпpиeмства, щo за Деpжавнoю цiльoвoю екoнoмiчнoю пpo-гpамoю pефopмyвання вyгiльнoï пpoмис-лoвoстi на 2015-2020 pom [11] були ви-знанi як таю, щo пoтpебyють лiквiдацiï. Рoзpаxyнoк викoнанo на oснoвi даних Мiнiстеpства енеpгетики та вyгiльнoï пpoмислoвoстi У^аши [11; 12]. Резуль-тати poзpаxyнкy викладенo в табл. 3 (за цшами 2Q15 p.).
Екonoмiкa nрoмucлoвocmi Economy of Industry
Таблиця 3
Результати ощнки проект1в з демонтажу устаткування _та л1кв1дацИ ггрничих виробок 1_
Змшш Шахта Шахта Шахта
«Швденна» «Зарiчна» «Нововолинська №1»
I, млн грн 27,6 15,82 15,7
С, млн грн 44,82 30,52 50,4
I , млн грн 9,2 5,27 5,23
I /2, млн грн 3,46 0,37 0,00
I , млн грн 0,00 0,00 0,00
^3=г1/, млн грн 12,66 5,64 5,23
Р/2, млн грн 5,75 4,9 5,23
Р/3, млн грн 9,2 5,27 5,23
п, роюв 3 3 3
г 0,26 0,26 0,26
ЫРУ, млн грн 8,9 7,93 20,71
1 Розроблено автором.
За результатами ощнки встановле-но, що проекти з демонтажу устаткування та лжвщацп прничих виробок на шахтах Швденнш, Зарiчнiй та Нововоли-нськш №1 е швестицшно привабливими, а отже, можуть бути реалiзованi в рамках реструктуризацп державних вугледобув-них тдприемств.
У процесi формування державно-приватного консортуму може виникнути ряд суперечливих запитань щодо доцшь-ностi передачi проектiв iз потенцiйно ви-соким рiвнем ЫРУ у компетенцiю приватно! сторони (як у випадку з шахтою Но-воволинська №1, де ЫРУ проекту з демонтажу устаткування та лшвщацп прничих виробок складае 20,71 млн грн). Пи-тання е неоднозначним та потребуе ура-хування таких соцiально-економiчних аспеклв:
ефектившсть роботи державного органу з реструктуризацп вугледобувних тдприемств;
можливють видшення з бюджету краши коштв для фiнансування лшвща-цiйних робгг;
наявнiсть у складi державного органу з реструктуризацп необхщного ма-терiально-технiчного ресурсу.
Таким чином, окреслеш аспекти безпосередньо впливають на формування державно-приватного консорцiуму, голо-вним принципом функщонування якого е взаемовигщна спiвпраця сторiн.
Висновки. Встановлено, що показ-ник ЫРУ найбiльш об'ективно характери-зуе ефективнiсть iнвестицiйних проеклв лжвщацп вугледобувних пiдприемств, реалiзованих на базi державно-приватного консорцiуму. Удосконалений у рамках статл методичний пщхщ до розраху-нку ЫРУ ураховуе особливосп проектiв з лжвщацп шахт, що дозволяе встановити у кшькюному вимiрi чистий приведений до тепершнього часу прибуток потен-цшного iнвестора. Показники ЫРУ проеклв представляють цiннiсть для держави, адже можуть бути використаш як ш-струмент торгу мiж потенцiйними учас-никами консорцiуму.
Мiнiстерству енергетики та вугшь-но! промисловостi доцiльно застосувати викладений методичний пщхщ до ощнки ефективносп швестицшних проектiв як основу для формування взаемовигщно! моделi державно-приватного консорщуму у сферi лшвщацп вугледобувних пщ-приемств, адже коригування швестицш-
Економгка промисловостI Экономика промышленности
hoï пропозици на ochobï результатiв ош-нки дозволяе максимально ефективно ви-користати позицiю державно'1' сторони у процес переговорiв. Тобто державна сторона може висувати пропозици щодо ступеня учасп приватного капiталу в рамках консоршуму, спираючись на показ-ники потенцшно'1' вигоди iнвестора (NPV).
У подальшiй перспективi доцшьни-ми будуть дослiдження щодо: розробки механiзмiв стимулювання iнвесторiв до участi у проектах лшвщацп вугледобув-них шдприемств, що мають низький р> вень швестицшно'1' привабливостi (низький або вщ'емний показник NPV ); ощн-ки ефективностi iнвестицiйних проектiв виробничо-економiчного розвитку вугле-добувних пiдприемств, що реалiзуються на базi державно-приватного консорщу-му.
Л1тература
1. Методичнi рекомендацГï з розробки бiзнес-планiв iнвестицiйних проек-тiв: затв. наказом Державного агентства Украши з iнвестицiй та розвитку вщ 31.08.2010 р. № 73 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://in.ukrpro-ject.gov.ua
2. Мамотенко Д.Ю. Ощнка ефекти-вностi швестицшних проектiв / Д.Ю. Мамотенко // Вюник нацiонального ушвер-ситету «Львiвська Полггехшка». - 2008. -№ 628. - С. 209-216.
3. Янковий О.Г. Критичний аналiз внутршньо'1' норми прибутку як показни-ка ощнки швестицшно'1' привабливостi / О.Г. Янковий, В.В. Мельник // Вюник соцiально-економiчних дослщжень. -2012. - № 2. - С. 196-205.
4. Черната Т.М. Ощнка ефективно-сп швестицшних проекпв за критерiем чистого приведеного доходу / Т.М. Чер-
ната, 1.О. Сiненко // Фшанси Украши. -2014. - № 10. - С. 109-118.
5. 1нвестицшний аналiз / 1.М. Бояр-ко, Л.Л. Гриценко. - Кшв: Центр учбово'1' лiтератури, 2011. - 400 с.
6. Сердюк О.С. Державно-приват-ний консорщум як оргашзацшно-еконо-мiчний механiзм лжвщацп вугледобув-них пiдприемств / О.С. Сердюк // Еконо-мiка промисловостi. - 2015. - № 2 (70). -С. 88-96.
7. Череватский Д.Ю. Типы инвестиционных проектов и аннуитеты, обеспечивающие их безубыточность / Д.Ю. Череватский // Економша промис-ловосп. - 2006. - № 2 (33). - С. 98-103.
8. Cherevatskyi D.Y. Production function of a coal mine and economic efficiency of its operation / D.Y. Cherevatskyi, O.I. Atabyekov // Economic herald of the Donbas. - 2012. - № 4 (30). - P. 56-62.
9. Амоша O.I. Особливосп лшвща-ци вугшьних шахт у старопромислових регюнах / О.1. Амоша, А.В. Бардась // Економка промисловосп. - 2009. -№ 46 (3). - С. 34-38.
10. Формування та реалiзацiя державно'1' полггики стосовно вугшьно'1' промисловосп з урахуванням штеграци Украши у свгтову економiку: монографiя / О.1. Амоша, Л.Л. Стариченко, Д.Ю. Че-реватський та ш; НАН Украши, 1н-т економiки пром-стi. - Донецьк, 2013. -196 с.
11. Державна цшьова економiчна програма реформування вугшьно'1' про-мисловостi на 2015-2020 роки: Проект постанови Кабшету Мiнiстрiв Украши.
12. Запрошення потенцiйних швес-торiв до участi в тендерi для придбання активiв вугшьновидобувно'1' галузi, що перебувають у державнiй власностi: 1н-вестицiйнi пропозици [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://mpe.kmu. gov.ua
Надшшла до редакци 18.02.2016р.
- Економжа промисловостEconomy of Industry -
