CC BY
20
УДК 636.598.15
Левицький Т. Р., к. с.-г. н. (1агаз1еу@л.иа) ©
Державный науково-дослгдный контрольный тстытут ветеринарных препарат1в та кормовых добавок, м. Лъвгв
ОЦ1НКА БЕЗПЕЧНОСТ1 К0РМ0В01 ДОБАВКИ ДЛЯ КУРЕЙ-НЕСУЧОК
У статт1 высвтлено результаты вывчення ощнкы короткостроковог токсычност1 кормовог добавкы алъфасорб для курей-несучок. Проведено вывчення вплыву десятыкратног г стократног дозы на загалъный стан птыц1, гематолог1чш та бюхгм1чт показныкы. Проведенг дослгдження показалы, що внесения кормовог добавкы алъфасорб до рацюну курей-несучок у рекомендовангй дозг, десятыкратшй / стократшй доз1 не проявляв негатывного вплыву на оргашзм курей-несучок.
Ключое1 слова: кормова добавка, безпека, куры-несучкы.
Вступ. Для впровадження у практику кормових нових добавок необхщно провести комплексш дослщження 1х безпечност1 як на лабораторних, так I на сшьськогосподарських тваринах, для яких призначена добавка. Кормова добавка альфасорб - сорбент оргашчного походження. До його складу входять так1 компоненти, як целюлоза, гем1целюлоза, пектин та л1гн1н. Кормова добавка альфасорб призначена для попередження м1котоксикоз1в у с1льськогосподарських тварин та птищ. Досл1дженнями ряду вчених було вивчено токсиколог1чн1 параметри кормово! добавки альфасорб на лабораторних тваринах, встановлено И ефектившсть при м1котоксикозах сшьськогосподарських тварин та птищ [1-3]. Даш щодо безпечност1 кормово! добавки альфасорб при цшьовому застосуванн1 були вщсутш. Тому метою досл1дження було одержання оц1нки короткотерм1ново! токсичност1 кормово! добавки альфасорб для курей-несучок, а також для визначення р1вня «запасу безпечностЬ), коли добавка може застосовуватися у бшьших дозах, н1ж рекомендован!.
Матер1али 1 метод и. Досл!дження проводили у вщповщносп до методичних вказ!вок «Оцшка безпечност! кормових добавок. Загальн! пщходи» [4]. Для проведения досл!джень було сформовано три дослщних та одну контрольну групи курей-несучок породи Хайсекс, в!ком 150 д!б, середньою масою т!ла 1750-1820 г по 10 гол!в у кожн!й. Досл!дження проводили в умовах в!вар!ю ДНДК1 ветпрепарат!в та кормових добавок. Птиця утримувалася у кликах. Напування птиц! зд!йснювалося за допомогою автоматичних по!лок. Контролювали температуру, волопсть у прим!щенн!. Год!вля здшснювалася повнорац!онним комб!кормом для курей-несучок.
Схема випробувань толерантност! включала чотири групи:
- контрольна група, яка не отримувала кормово! добавки;
© Левицький Т. Р., 2012
88
- перша дослщна група отримувала найвищу рекомендовану дозу кормово! добавки альфасорб;
- друга дослщна група отримувала кормову добавку, у доз!, яка у 10 раз1в перевищувала максимальну рекомендовану дозу альфасорбу;
- третя дослщна група отримувала кормову добавку, у доз!, яка у 100 раз1в перевищувала максимальну рекомендовану дозу альфасорбу.
Схема проведения дослщу наведена в таблиц! 1.
Таблиця 1
Схема проведения дослщжень_
Групи птищ Характеристика год1вл1 Внесено альфасорбу
1 контрольна Основний рацюн -
2 дослщна Основний рацюн + альфасорб у рекомендованш доз1 300 мг/кг комбжорму
3 дослщна Основний рацюн + альфасорб у 10 кратнш рекомендованш доз1 3000 мг/кг комбжорму
4 дослщна Основний рацюн + альфасорб у 100 кратнш рекомендованш доз1 30000 мг/кг комбжорму
Птицю регулярно контролювали щодо видимих клмчних змш, характеристики продуктивное^, якост! продукци, дослщжували гематолопчш та 6ioxiMi4Hi показники, а також rnmi параметри, яю потенцшно можуть бути пов'язаш з бюлопчними властивостями кормово! добавки. Брали до уваги критичш точки дослщжень, визначеш з токсиколопчних випробувань на лабораторних тваринах. Також фжсувалися будь-яю шкщлив! ефекти, виявлеш в ход! випробувань. На початку та в юнщ дослщу птицю зважували, вщбирали кров з пщкрильцево! вени для токсиколопчних, гематолопчних та бюх1м1чних показниюв. При патологоанатом1чному розтиш у юнщ дослщу у курей вщбирали внутршш органи. Bei дослщження обробляли статистично. Тривалкть дослщжень становила 60 д1б.
Результати дослщження. У результат! проведених дослщжень встановлено, що загибел! та захворювання птиц! в процеЫ дослщжень не встановлено. Загальний стан птиц! Bcix дослщних груп протягом дослщу був задовшьний. При огляд! птиц! дослщних груп виявлено, що клмчний стан курей 2-4 дослщно! групи був задовшьний, апетит був збережений протягом усього дослщу, вщетавань у pocTi та розвитку не спостер1гали. Зовшшнш вигляд задовшьний, птиця була рухлива, шчим не вщр1знялася вщ курей контрольно! групи.
Одним з найважливших штегральних показниюв стану здоров'я птиц! е змши ix маси тша. Жива маса птиц! протягом дослщу наведена в таблиц! 2.
Як евщчать даш таблиц! 2, жива маса тварин контрольно! та досл!дних груп у юнщ дослщу суттево не в!др!знялася. Як бачимо, застосування альфасорбу в курей 2-4 груп не вплинуло на масу !х т!ла, вона була на piBHi контрольно! групи, про що евщчить нормальний picT та розвиток орган!зму.
89
Таблиця 2
Динамжа змши маси тша курей протягом дослщу. (M±m, n=10)
Групи птищ Жива маса на початку дослщу Жива маса в юнщ дослщу
1 контрольна 1780±48 1810±34
2 досл1дна 1750±32 1780±47
3 дослщна 1820±44 1830±39
4 досл1дна 1790±28 1820±56
Гематолог!чн! показниках кров! курей, що представлен! в таблиц! 3. Таблиця 3 ГематолоНчш показники курей, за застосування альфасорбу, (M±m, n=5)
Групи Еритроцити, Т/л Лейкоцити, Г/л Гемоглобш, г/л Гематокрит, %
1 контрольна 3,12 ± 0,03 31,2 ± 1,16 91,8 ± 3,54 40,1 ± 1,24
2 3,14 ± 0,03 30,8 ± 0,96 92,5± 3,18 41,5 ± 0,65
3 3,16 ± 0,06 31,7 ± 1,36 93,2 ± 2,1 40,3 ± 0,92
4 3,18 ± 0,05 31,5 ± 1,25 91,0 ± 3,0 40,8 ± 1,36
При анал1з1 морфолопчно! картини кров! (табл. 3) у курей дослщних груп у кшщ дослщу було встановлено, що в1рогщних змш кшькост! лейкоцит1в, концентрацп гемоглобшу та гематокриту вщм!чено не було. Виявили тенденщю до збшьшення кшькост! еритроциив у курей III i IV груп, пор1вняно з контрольною групою курей.
Кожен патолопчний стан оргашзму характеризуеться сукупшстю гематолопчних i бюх!м!чних порушень, яю в1дображають pi3Hi функцй' орган1в i систем оргашзму. Змши бюх1м1чних показник1в кров1 можуть часто слугувати важливими д1агностичними показниками.
Для оц1нки загального стану обмшу речовин в орган1зм1 птиц1 нами визначалася активн1сть деяких фермент1в сироватки кров1. Серед фермент1в, як1 мають д1агностичне значения, ми визначали в сироватщ кров1 ам1нотрансферази: АлАТ i АсАТ, лужну фосфатазу. Отримаш результати у курей-несучок, за умов застосування альфасорбу, представлен! в таблиц! 4.
Таблиця 4
Актившсть деяких фермент1в сироватки кров1 курей-несучок(М±т, n=5)
Показники Групи
1 контроль 2 3 4
АлАТ, мккат/л 0,36 ± 0,014 0,37 ± 0,012 0,35 ± 0,02 0,39 ± 0,029
АсАТ, мккат/л 0,75 ± 0,011 0,78 ± 0,011 0,75 ± 0,019 0,77 ± 0,029
ЛФ, ммоль/г 2,75 ± 0,18 2,72 ± 0,13 2,81 ± 0,06 2,84 ± 0,08
- Дан! таблиц! 4 свщчать, що наприк!нц! досл!ду активн!сть АсАТ дещо зростала у тварин четверто! групи. Однак, ц! зм!ни е нев!рог!дними. Ictotho! р!зниц! м!ж актившстю лужно! фосфатази i АлАТ у сироватщ кров! тварин, яким вводили кормову добавку альфасорб, i контролем не виявлено.
90
Таблиця 5
Бшх1м1чм показники кров1 курей при застосуванм альфасорбу (М±т, п=5)
Показники Групи
1 контроль 2 3 4
Загальш л1п1ди, г/л 10,4 ± 0,81 9,9 ± 0,68 10,2 ± 0,58 10,6 ± 0,57
Холестерол, ммоль/л 3,21 ± 0,08 3,12 ± 0,07 3,31 ± 0,26 3,36 ± 0,13
Загальний б1лок, г/л 60,1 ± 1,95 59,2 ± 1,71 61,6 ± 1,95 62,1 ± 1,35
Як видно з даних таблиц! 5, вмют загальних лшвдв, холестеролу та загального бшка в сироватщ кров! птиц! дослщних та контрольно! груп в кшщ дослщу суттево не вщр!знялася. Хоча вмкт загального бшка у птищ 3 та 4 дослщних груп був вищим, пор1вняно з контролем, але щ змши статистично е нев!рогщними.
Поряд з гематолопчними та бюх1м1чними показниками кров!, показники природного ¿муштету вадграють важливу роль в ощнщ загального стану обмшу речовин в оргашзмг Тому нами було проведено визначення фагоцитарно! активное^ нейтрофшв, л1зоцимно! активное^ та бактерицидно! активное^ сироватки кров1. Показники природно! резистентное™ досл1дно! птиц1 наведен! в таблиц! 6.
Таблиця 6
Показники природно'1 резистентносл курей-несучок, % (М±т, п=5)
Показники
1 контроль
Групи
2
3
4
.Шзоцимна активн1сть, %
32,8 ± 0,9
32,2 ± 1,14
33,1 ± 1,01
33,5 ± 1,08
Фагоцитарна активн1сть, %
17,3 ± 0,74
17,6 ± 1,4
18,0 ± 1,1
17,9 ± 0,72
Бактерицидна активн1сть, %
60,2 ± 2,0
61,3 ± 2,4
60,9 ± 1,5
62,1 ± 1,41
За даними таблиц! 6, не вщм!чено зм!ни л!зоцимно! активност! та бактерицидно! активност! сироватки кров! тварин досл!дних груп пщ кормово! добавки альфасорб пор!вняно з контролем. Фагоцитарна активн!сть нейтроф!л!в мала тенденцш до зб!льшення, однак щ зм!ни не е достов!рними.
При патологоанатом!чному розтин! курей в кшщ досл!ду, видимих патолог!чних зм!н внутршшх орган!в не виявляли.
У курей дослщних та контрольно! груп не спостер!гали змш орган!в травного тракту, крововилив!в, слизов! оболонки ц!л!сн! без нашарувань. Печ!нка темно-коричневого кольору, гладенька, без крововилив!в та ¿нших ушкоджень. Жовчний м!хур округло! форми, без ушкоджень, крововилив!в, пом!рно наповнений, вмкт темно-зеленого кольору. Нирки без крововилив!в. Селез!нка видовжено! форми, червоно-коричневого кольору, без ушкоджень, кра! р!вш. Серце кон!чно! форми, без крововилив!в та ушкоджень. Яечники без ушкоджень, поверхня нер!вна, крововиливи в!дсутн!. Стшки яйцепроводу не потовщен!, без крововилив!в. Отже, у курей досл!дних груп видимих патолопчних зм!н не виявлено.
Для досл!дження вагових коеф!ц!ент!в мае внутршшх орган!в курей були вадбраш печ!нка, селез!нка, серце. Результати вщображеш в таблиц! 7.
91
Таблиця 7
Вщносш вагов1 коеф1щснти мае внутр1шшх оргашв курей, _за умов застосування альфасорбу, (M±m, n=5)_
Групи курей Печшка Селезшка Серце
1 контроль 2,12 ± 0,04 0,11 ± 0,016 0,35 ± 0,018
2 2,10 ± 0,07 0,10 ± 0,01 0,34 ± 0,017
3 2,11 ± 0,02 0,11 ± 0,006 0,34 ± 0,012
4 2,12 ± 0,03 0,12 ± 0,017 0,36 ± 0,019
При вивченш вагових коефщешгв мае внутршшх оргашв курей в кшщ дослщу не вщм1чали вщмшност1 м1ж контрольною та дослщними трупами. Отже, застосоваш дози кормово! добавки альфасорб суттевого впливу на вагов1 коефщенти серця, селезшки та печшки не мали.
Висновки. Проведеними дослщженнями встановлено, що внесения альфасорбу до рацюшв курей-несучок у десятикратнш та стократнш доз1 не справляе негативного впливу на оргашзм птищ. Отже, кормову добавку альфасорб можна вважати безпечною для цшьових вид1в тварин, i зокрема курей-несучок.
Л1тература
1. Влияние альфасорба на гематологические показатели при экспериментальном Т-2 токсикозе у крыс / И. Я. Коцюмбас, О. М. Брезвын, Р. А. Кушнир и др. // Мат. Ш съезда фармакологов токсикологов России „Актуальные проблемы ветеринарной фармакологии, токсикологии и фармации". Санкт-Петербург, 2011. — С. 255-257.
2. Вивчення дезштоксикуючих властивостей альфасорбу при експериментальному гострому Т-2 токсикоз! / I. Я. Коцюмбас, О. М. Брезвин, Р. О. Кушн1р // Вет. медицина: М1жв1д. темат. наук. зб. — Харк1в, 2010. — Вип. 93. — С. 230-236.
3. О. М. Brezvyn. Badanie wplywu dodatku paszowego alphasorb na parametry toksykologiczne w warunkach doswiadczalnej toksykozy T-2 u szczurow. / Pasze przemyslowe NR - 2011, Cz. 1. — № 1/2011, S. 78-81.
4. Оцшка безпечност1 кормових добавок. Загальн1 п1дходи (Методичш рекомендац11) / I. Я. Коцюмбас, Т. Р. Левицький, Г. П. Ривак, та ¿н. // Державний науково-досл1дний контрольний ¿нститут ветеринарних препарат1в та кормових добавок, Льв1в, 2011. — 21 с.
Summary Levitsky T.R.
EVALUATION OF FEED ADDITIVE SAFETY FOR LAYING HENS
The article highlights the results of studying of short-term toxicity evaluation of feed additive alfasorb for laying hens, which it is intended. Research of the impact of a tenfold and hundredfold dose on the overall condition of the poultry, hematological and biochemical parameters had been conducted. Studies have shown that the introduction of a feed additive alfasorb to the diet of laying hens in the recommended dose, tenfold and hundredfold dose not render negative influence on the body of laying hens.
Key words: feed additive, security, laying hens.
Рецензент - д.с.-г.н., професор, чл.-кор. НААНУ Кирил1в Я.1.
92
