CC BY
27
О.Б. Бойченко
ОЦ1НКА СЕГМЕНТА Ж1НОЧО1 РОБОЧО1 СИЛИ НА РИНКУ ПРАЦ1 ДОНЕЦЬКОГО РЕГ1ОНУ
Кон'юнктура жiночого сегмента ринку пращ характеризусться наявнiстю диспропорцiй у стввщношенш попиту i пропозицй робочо! сили. Однieю з можливих причин такого становища е професiйно-квалiфiкацiйна структура жшочого сегмента ринку працi, що виступае, по-перше, як потреба у працiвниках певно'1 освiти i квалiфiкащi, по-друге, як потреба жiнок у робочих мюцях, якi вiдповiдають рiвню 1'х пiдготовки. Необхiднiсть досягнення вщповщносп мiж двома наведеними аспектами обгрунтовуе важливiсть розгляду проблем, що пов'язаш з можливiстю для жiнок мати оплачувану роботу, 1'х готовнiстю та можливостями до тдвищення квалiфiкацiйного рiвня, з умовами працi, трудовою мобшьнютю тощо.
При дослiдженнi жшочо!' зайнятосп необхiдно робити акцент, з одного боку, на умови пращ з точки зору фiзiологiчних особливостей жшки, викликаних й репродуктивними функцiями, з шшого - особливу увагу необхщно придiляти причинам зайнятостi, оплатi пращ, трудовш мобiльностi з точки зору нерiвностi можливостей чоловiкiв i жшок в економiчнiй дiяльностi.
Виходячи з цього у даний час набувае значення комплексне вивчення жшочого сегмента ринку пращ i тенденцш зайнятосп як у цiлому в Укра'1'ш, так i на рiвнi окремих регiонiв.
Ринок працi як один iз елементiв ринково'1' економжи досить детально розглядаеться у сучасних вггчизняних дослiдженнях. У працях украшських учених, таких як Е. Лiбанова, О. Грiшнова, Д. Богиня, А. Колот, В. Близнюк та шших подано теоретичнi, методичнi та прикладш аспекти дослiдження актуальних проблем ринку пращ. Зокрема, Е. Лiбанова та О. Гршнова значну увагу придшяють аналiзу жiночого сегмента на ринку пращ Украши.
У сучаснiй украшськш економiчнiй науцi дослiдження, що вивчають причини i наслiдки змiн у структурi зайнятостi жшочо!' робочо'1' сили, мають локальний характер. Для забезпечення ефективного функцiонування жiночого сегмента ринку пращ необхщш комплекснi, регулярш дослiдження.
Метою статт1 е ощнка пропозицii жiночоi робочо'1 сили на ринку пращ Донецького регюну.
Пропозищя жiночоi робочо! сили в УкраНш незалежно вiд економiчноi ситуацii визначаеться демографiчними чинниками, передусiм чисельнiстю жшочого населення вшом 16-54 роки. Бшьшють жiнок включенi у всi сфери суспшьного життя i займають активну життеву позицiю. 1х трудова активнють залежить вiд вiку, професiйноi тдготовки, орiентацii на кар'еру, стану здоров'я, створення сiм'i, народження дiтей i багатьох iнших чинникiв, що впливають на економiчну роль жiнки, й
© Бойченко Олена Борисiвна - асистент. Донбаська нацюнальна академiя б^вництва i арх1тектури, МакИвка.
ISSN 1562-109X
конкурентоспроможнють на ринку пращ.
Чисельнють працездатного
жшочого населення, його вiкова структура, динамжа i частка у всьому працездатному населенш становлять основу тих або шших масштабiв пропозици жшочо'' робочо'' сили. Незважаючи на те що трудовий вiк жiнки на 5 роюв коротший за чоловiчий, питома вага жiнок у складi сукупно'' робочо'1 сили Укра'ни протягом останшх 30 рокiв коливаеться близько 50%. Трудова активнють жiнок в Укра'ш про-довжуеться з молодих роюв i до лiтнього вшу. Вони поеднують повноцiнну тру-дову дiяльнiсть iз виконанням сiмейних обов'язюв.
На початок 2006 р. чисельнють економiчно активного населення Донецько'1 обласп складала 2265,1 тис. чол., зокрема жшок - 1122,1 тис. (49,5%). Однак слщ урахувати, що протягом останшх роюв вiдбувалося безперервне скорочення частки жшок у складi економiчно активного населення. У 2000-2006 рр. економiчно активне населення областi зменшилося на 143,1 тис. чол., у тому чи^ скорочення чисельностi економiчно активних жiнок склало 49,8 тис. чол. За рiвнем економiчноi активносп жiнки суттево вiдстають вiд чоловтв (57,8 проти 68,1%) [1; 2]. Таке зниження можна пояснити, по-перше, зменшенням попиту на жшочу робочу силу; по-друге, частина жшок при достатньому рiвнi амейних доходiв вiддала перевагу виконанню амейних обов'язкiв, ставши домогосподарками; по-трете, певна частка жiнок вимушено покинула оплачувану роботу.
На сучасному ринку пращ сформувалася тенденщя зростання потреби жшок у робочих мюцях,
зумовлена кшькома чинниками: обмеженiсть сiмейного бюджету; збшьшення числа розлучень; скрутне матерiальне становище старших вжових груп населення, що змушуе повертатися до трудово'' дiяльностi жiнок пенсiйного вiку (рiвень загально'' зайнятостi серед жiнок вiком вщ 50 до 70 рокiв становить 72%); перехщ до платно'' вищо'1 освiти та пiдвищення оплати сощальних послуг приводить до того, що студентки i школярки теж прагнуть знайти роботу; постiйно збiльшуеться частка жшок, що беруть на себе матерiальне забезпечення ам'1. Вони готовi одночасно працювати у декiлькох мюцях, суттево збшьшуючи тим самим пропозицш на ринку вторинно'' зайнятостi.
Крiм рiвня економiчноi активностi, важливою характеристикою
економiчного стану чоловЫв i жiнок е рiвень безробiття. Динамiку безробiття у Донецькш областi наведено у табл. 1.
Таким чином, у даний час серед безробггних громадян значну частину становлять жшки, хоча в останнi два роки частка жшок, зареестрованих як у службi зайнятосп, так i за методологiею МОП, знижуеться. Бшьш низький рiвень виходу зi стану безробптя для жiнок пов'язаний з пршими можливостями при працевлаштуваннi, меншою
конкурентоспроможнiстю на ринку працi.
За рiвнем освiти чоловiки i жшки не мають серйозних вiдмiнностей (табл. 2). Рiвень освiти серед працюючих жiнок Укра'ни досить високий навпъ за свiтовими стандартами. Це багато в чому е спадщиною радянського перюду розвитку суспiльства. Вiд рiвня освiти жiнки залежить й економiчне становище, зокрема працевлаштування та фшансова незалежнiсть.
У цшому стратеги здобуття за- гально! освiти i пiдготовки до професш-
Таблиця 1. Динамгка безробття у Донецькгй областг у 2001-2005рр. (на кгнець року)1
2001 2003 2005
Показник 8 И 8 ' * с ■ N чо Е (а <5 и В '¡3 о о 8 И 8 ' * с 8 ■ N \о « ^ Ее (а <5 и В '¡3 оо 8 И В ' * с 8 ■ N \о « ^ Ее (а <5 и В '¡3 о о
Усього £ о Н У ¡3 5 « - • Э " £ с о О в Усього о Н У ¡3 5 « - • Э " £ с о О В Усього о Н У ¡3 5 « - • Э " £ с о О 8
Чисельнють заре-
естрованих безро-бггаих, тис. чол. 72,140 50,783 237,8 71,573 51,786 261,7 52,915 38,496 266,9
Р1вень зареестрова-ного безробптя, % 3,8 5,5 Х 3,5 5,2 Х 2,7 4,2 Х
Чисельнють
безробггаих за
методолопею МОП, тис. чол. 241,6 128,4 113,4 183,9 95,8 108,7 140,2 75,4 116,4
Р1вень безробггтя
за методолопею МОП, % 10,3 11,3 Х 8,0 8,4 Х 6,2 6,7 Х
1 Розраховано за джерелами: [1-6].
Таблиця 2. Динамгка розподглу економгчно активного населення Донецьког областг за освтою (у середньому заргк)1
Освгга 2001 2003 2005
Усе населення 8 И 8 ' * о 8 ¡Г £ о Н У ■ N \о « ^ Ее (а 8 и В '¡3 о о нл 3 5 •¡з * • Э " £ с о О 8 Усе населення 8 И 8 ' * о 8 ¡Г о Н У ■ N \о « ^ Ее (а 8 и В '¡3 о о нл 3 5 •¡з * • Э " £ с о О 8 Усе населення 8 И 8 ' * о 8 ¡Г о Н У ■ N \о « ^ Ее (а 8 и В '¡3 о о нл 3 5 •¡з * • Э " £ с о О 8
Повна вища 414,0 210,7 103,6 432,9 234,6 118,3 484,7 229 89,6
Базова вища 627,4 388,7 162,8 596,5 356,4 148,4 15,8 5,6 54,9
Неповна вища* 654,6 310,1 90,0
Професшно-техшчна** 598,6 216,6 56,7 633,6 230,3 57,1
Повна загальна 564,9 262,7 86,9 556,5 281,5 102,4 924,1 413,3 80,9
Базова загальна 126,1 55,5 78,6 86,3 38,0 87,8 176,7 63,0 55,4
Початкова загальна, або не мають освгш 12 4,2 53,9 7,1 2,8 65,1 9,2 2,8 43,75
Усього 2343,0 1138,4 94,5 2312,9 1143,6 97,8 2265,1 1122,1 98,2
1 Розраховано за джерелами [1-3].
* З 2005 р. окремо вид1ляються особи, що мають неповну вищу освпу.
** З 2005 р. не видшяються окремо особи, що мають професшно-техшчну освпу.
но1 дiяльностi у чоловiкiв i жiнок рiз-няться. Жiнки схильнi мати повну вищу освпу, а для чоловшв характерним е одержання професшно'1 тдготовки. Наявнiсть велико'1 кiлькостi жiнок iз високим рiвнем освiти призводить до посилення конкуренцп мiж ними. Працедавець при наймi працiвникiв ставить пщвищеш вимоги до рiвня освiти або до шших характеристик якосп робочо'1 сили жшок порiвняно з чоловжами.
Незважаючи на високу професiйну та освпню пiдготовку, жiнки в бшьшосп випадкiв обiймають менш престижнi та менш оплачуванi посади. Крiм того, значна частина жшок, що вимушено стали безробпними, знижуе свiй професшний статус i переходить на непрестижну i низькооплачувану роботу, яка не вщповщае 1'х квалiфiкацii.
Показник вщповщносп мiсця роботи здобутiй вищiй освт у чоловiкiв дещо вищий, що може бути результатом дiй як мЫмум двох чинникiв: кращими шансами одержати роботу за фахом та бшьшою гнучкiстю жшочо'1 робочо'1 сили. Щодо загально'1 середньо'1 освiти, то для устшно'1 кар'ери 11' явно недостатньо. Понад 60% осiб, що мають середню освпу (як чоловшв, так i жiнок), належать до категорш неквалiфiкованих працiвникiв i молодшого обслуговуючого персоналу [7, 52].
Жшки часпше за чоловшв зайнятi неповний робочий час (див. рисунок). У 2005 р. чисельнють жшок, яю були прийнят на умовах неповно'1 зайнятосп у Донецькш областi, на 12,2 тис. (323,8%) бшьша, нiж чоловЫв. Водночас слiд розрiзняти вимушену неповну зайнятють (неоплачуванi вiдпустки з шщативи адмшютрацп та працю у неповний робочий час) та добровшьну неповну зай-
нятють жшок (праця на твставки та погодинно).
Добровольна неповна зайнятють е одним iз способiв, що дозволяють жш-цi об'еднувати професшш та сiмейнi обов'язки. Доречно зауважити, що жшки на домашню роботу в середньому витрачають бшьше часу i сили порiвняно з чоловшами. За даними наукових дослщ-жень жiнка у нашому суспшьсга на роботу вдома витрачае впродовж тижня у середньому близько 40 годин, тобто сумарне трудове навантаження жшок е значно бшьшим, шж у чоловшв [9, 33].
Отже, для того щоб жшка могла виконувати «подвшну функщю», необхiдно, щоб вона менше витрачала часу на виконання професшних обов'язкiв. I як наслщок, жiнки обирають такi сфери дiяльностi i робочi мiсця, яю допускають бiльш гнучку зайнятiсть, дозволяючи працювати або в режимi скороченого робочого часу, або чергуючи дш повно'1 зайнятостi з вшьними.
У пошуках бiльш
високооплачувано'1 роботи жшки найчаспше реалiзують трудову активнють та заробляють грошi в найменш престижних i найбiльш важких за умовами пращ сферах. Чисельнють жшок, яю працюють у шкщливих або небезпечних для здоров'я та життя умовах, на кшець 2005 р. у Донецькш обласп становить 81,7 тис. (майже 24,3% загально'1 чисельносп працюючих жшок).
Причин цьому декшька. Часто жшки з низькою квалiфiкацiею або за наявносп неблагополучно'1 ситуаци в сiм'i йдуть працювати на шкщливе виробництво свiдомо, тому що це може забезпечити 1'м вищу оплату пращ, скорочений робочий день, раннш вихщ на пенсiю. Не можна не враховувати i те,
що Донецька область - це регюн зi значною часткою галузей важко! промисловостi. Унаслiдок цього зайнятiсть жшок у вугiльнiй
промисловостi становить 27,6, у металургшнш - 37,4, у хiмiчнiй - 48,6% [4].
Колективш, громадсью та особист послуги Охорона здоров'я та сощальна допомога
Освпа
Державне управлшия Операцп з нерухомютю, здавання пщ найм та послуги
користувачам Фшансова д1яльшсть
Транспорт
Готел1 1 ресторани
Оптова та роздр1бна торпвля
Буд1вництво
Промисловкть
Рибне господарство 8
Люове господарство
Сшьське господарство та мисливство
1.1747
2265
,3264
1,402 3-459 т 494
854
Ц-544 ■ -3 623:
р. 229
— 258
-1 1284
п180:
401
■»1772
40 : 14 :
17 ■ п215
=1 329
2914 33318
] 2175
2860
3856
4599
5649
-I-
-т-
-т-
-т-
-т-
0 600 1200 1800 2400 3000 3600 4200 4800 5400 6000
□ Чисельшсть жшок, прийнятих на роботу на умовах неповно! зайнятосп
□ Чисельшсть населення, прийнятого на роботу на умовах неповно! зайнятосп
Рисунок. Зайняте населення Донецьког област1, прийняте на роботу на умовах неповног зайнятостг у 2005р. (на юнець року) за видами економ1чно! д1яльност1*
* Розраховано за джерелом [4].
Чисельшсть жшок, що працюють у важких i шкщливих умовах, знижусться доволi повшьно (табл. 3). Тяжю умови
пращ, висока зайнятють негативно позначаються на здоров'! жшки, й репродуктивнш функцп.
Таблиця 3. Стан умов прац жшок у Донецькт областг (на ктець року)
8
2001 2003 2005
Усього, тис. чол о « 8 '¡= .3 • 3 5 2 Ч О */ 8 ч о 2 л £ Усього, тис. чол. о и 8 '¡= .3 • 3 5 2 ло и ч о 2 л £ Усього, тис. чол. о и 8 '¡= .3 • ЗЬ 2 ло и ч о 2 сз £
Чисельшсть робгтниюв, як працюють в умовах, що не 360,1 25,5 372,7 28,4 357,3 27,7
вiдпoвiдaють caMn-apno- ппешчним нopмaм
У тoмy чиcлi жшки 77,2 5,5 86,6 6,5 81,7 6,3
1 Po3paxobaRo 3a джеpелaми [4-6].
^явн^ть безpoбiття нa pинкy пpaцi пopoджye кoнкypенцiю cеpед
пpaцiвникiв, пocилюe вимoги дo piвня ïx квaлiфiкaцiï, пpoфеciйнoï пiдгoтoвки
1 Po3paxobaRo 3a джеpелaми [4-6].
TaK, 3a дaними Деpжaвнoгo кoмiтетy cтaтиcтики, пpoтягoм 2005 p. y Дoнецькiй oблacтi пiдвищилo
квaлiфiкaцiю 7,4% чoлoвiкiв i лише 4,1% жiнoк вiд oблiкoвoï чиcельнocтi штaтниx пpaцiвникiв. Нaйбiльшa питoмa вaгa жiнoк, якi пiдвищyвaли квaлiфiкaцiю, y гaлyзяx ocвiти (82,7%), oxopoни здopoв'я тa coцiaльнoï дoпoмoги (81,8%), гoтельниx i pеcтopaнниx пocлyг (75,8%) тa ф^н^вт дiяльнocтi (65,7%) [4].
Пеpioдичнicть тдвищення
квaлiфiкaцiï пpaцiвникiв в Укpaïнi y гaлyзяx екoнoмiки cтaнoвить 16 po^ (y тoмy чиcлi жiнoк - 20, чoлoвiкiв - 13 po^), y тoй чac як y Kpamax Зaxiднoï Gвpoпи тa Япoнiï вoнa дopiвнюe 3-5 poкaм [10, 27]. Кpiм тoгo, знaчнa чacтинa пpaцедaвцiв i poбiтникiв чеpез в^ута^ть кoштiв не зaцiкaвленa y тдвищент квaлiфiкaцiï.
(тaбл. 4). Жiнки Укpaïни пpoтягoм тpyдoвoï дiяльнocтi мaють знaчнo менший дocтyп дo cиcтеми тдвищення квaлiфiкaцiï, нiж чoлoвiки.
Жiнки бiльшoю мipoю нaцiленi нa нaвчaння i пpoфеciйне зpocтaння. Taк, 3a дaними coцioлoгiчниx дocлiджень, бaжaння пpoйти пеpепiдгoтoвкy для тд-вищення квaлiфiкaцiï виявили 45,3% жь нoк i лише 37,9% чoлoвiкiв. Пpaктичнo oднaкoвa чacткa чoлoвiкiв i жiнoк, opi-eнтoвaниx нa пеpепiдгoтoвкy для oдеpжaння нoвoï i cyмiжнoï cпецiaльнocтi.
Не бaжaють пpoxoдити пеpепiдгoтoвкy 38,2% чoлoвiкiв i 31,7% ж^к [7, 53].
Рiвень пpaцевлaштyвaння нa pинкy пpaцi визнaчaeтьcя пoтpебoю
пiдпpиeмcтв. Динaмiкa пoпитy та жiнoчy poбoчy cилy впpoдoвж ocтaннix poкiв мae тенденцiю дo зниження ^бл. 5).
Низький пoпит та жiнoчy poбoчy cилy виявляeтьcя, в пеpшy чеpгy, у тoмy, щo пpaцедaвцi пpи нaймi пpaктичнo вах кaтегopiй poбiтникiв вiддaють пеpевaгy
Таблиця 4. Динамжа тдвищення квалiфiкацiï пращвниюв у Донецькт областi
(на юнець року)1
2001 2003 2005
Уcьoгo, тиc. чoл. о « 8 'f= .2 • S g 2 ч 0 ^ s ^ s s « ° g s .3 о ^ Н ¡Í ч о g а Уcьoгo, тиc. чoл. о « 8 '!= .2 • S g 2 4 о ^ S ^ s s « ° g « .3 5 § fe » ч о 2 а # Уcьoгo, тиc. чoл. о « 8 'f= .3 § « Ч О ^ s ^ s s « ° g s .3 о ^ Н ¡Í ч о 2 ^ £
Чиcельнicть пpaцiвникiв, як тдвищили квaлiфiкaцiю 139,5 9,9 140,0 10,5 150,8 11,5
У тoмy чиcлi жшки 44,6 3,2 50,0 3,8 53,5 4,1
Спiввiднoшення жiнoк i чoлoвiкiв, % 46,9 Х 55,6 Х 54,8 Х
чоловжам. Особливо це виявлясться на рiвнi керiвникiв вищо! ланки. 68,8% працедавщв-чоловшв на вищi керiвнi посади прагнуть наймати чоловшв, i лише незначна !х частина (3%) робить вибiр
середньо! ланки перевага в цшому також вiддаeться чоловiкам. На !х користь питання вирiшують понад 40% праце-давцiв, i лише 21,6% прагнуть наймати на щ посади переважно жшок. Щодо квалiфiкованих пращвниюв i службовцiв
на користь жшок. При наймi керiвникiв
Таблиця 5. Динамша попиту на ж1ночу робочу силу нарегюнальному ринку працг Донецьког областг1
2001 2003 2005
Усього, чол. % до потреб у вах пращвниках ■ « ^ <5 И Э (Я оо нл ¡3 5 « г • Э " £ с о О в Усього, чол. % до потреб у вах пращвниках ■ « ^ Ее я <5 и Э '¡а оо нл ¡3 5 « - • Э " £ с о О в Усього, чол. % до потреб у вах пращвниках ■ « ^ Ее я <5 и Э '« оо нл ¡3 5 « ^ .а "£ с о о я
Потреба у пращвниках, чол. 24562 Х Х 26035 Х Х 34841 Х Х
У тому числ1 жшки 3586 14,6 17,1 3431 13,2 11,5 3483 9,9 11,1
1 Розраховано за джерелами [4-6].
середньо! квалiфiкащi, то переваги надаються чоловжам - 62,3%, жшкам -43,8%, за винятком випадюв, коли йдеться про традицшно жiночi вакансп.
Серед причин, яю спонукають працедавцiв наймати чоловiкiв, переконання, що у них вища продуктивнють працi (24,3%) i витривалiсть (20,5%); що !м робота необхiднiша (13%); що жшоча робоча сила обходиться пщприемству дорожче (11,4%); що чоловжи бiльш iнiцiативнi (9,7%) i менш конфлiктнi (6,5%); 32,9% керiвникiв вважають, що жшки-працiвники гiрше адаптуються до змiн; 6% працедавцiв вщзначили, що порiвняно з чоловiками жшки працюють повiльнiше.
Працедавцi, що надають перевагу жiнкам, мотивують це тим, що жшки вщповщальшше ставляться до пращ (38,6%); старанн^ (33,8%); бшьш дисциплiнованi (16,6%); 70,6% працедавцiв вважають, що жшки точшше виконують вказiвки (шструкци); понад 4% працедавцiв визнали основним мотивом найму жiнок можливють менше !м платити [7, 50].
Серед незайнятих громадян, працевлаштованих службою зайнятостi у 2005 р., жшки становлять лише 48,71%, хоча на облжу !х перебувало значно бшьше, нiж чоловiкiв (табл. 6). Причиною цього можуть бути нерiвностi конкурентоспроможносп жiнок i чоловшв на ринку працi.
Таблиця 6. Динамгка працевлаштування жшок на регюнальному ринку працг _Донецьког областг1_
2001
2003
2005
Усього, тис. чол. % до вйх працевлаштованих ■ ^ чО « ^ Ее я <5 и Э '¡а о о нл ¡3 5 « - • Э " £ с о О в Усього, тис. чол. % до вйх працевлаштованих ■ ^ Ч? « ^ Ее « <5 и Э '¡а оо нл ¡3 5 « - • Э " £ с о О « Усього, тис. чол. % до вйх працевлаштованих 1 « я « я И и -н шв О ° нло • Э « с о О в
Працевлаштовано, чол. 66,4 Х Х 68,7 Х Х 78,0 Х Х
У тому числ1 жшки 31,6 47,6 90,1 33,2 48,3 93,3 38,0 48,7 95,0
1 Розраховано за джерелами [4-6].
Про недостатню
конкурентоспроможнють жiнок на ринку пращ свщчить спiввiдношення питомо'1 ваги жшок серед вивiльнених та працевлаштованих. Якщо серед вивiльнених працiвникiв у Донецькш областi у 2005 р. жшки становлять понад 64,2%, то у чист працевлаштованих 1х усього 48,7%.
Таким чином, результати аналiзу жшочого сегмента ринку працi Донецько'1 областi дозволяють виявити такi тенденцй.
1. Для Донецького регiону, як i для Украши в щлому, характерною е висока економiчна активнють жiнок, хоча останнiм часом спостер^аються тенденци до II зниження.
2. 1снуе диференцiацiя масштабiв безробiття за статтю. Високим е рiвень жшочого безробггтя порiвняно з чоловiчим, ^ як наслiдок, жорстка конкуренцiя на ринку працi витiсняе жiнок у сферу менш квалiфiкованоi, менш престижноi i оплачуваноi роботи.
3. Пщвищеш вимоги працедавцiв до квалiфiкацii фахiвцiв поглиблюють дисбаланс мiж пропозицiею жшочо'1 робочо'1' сили та попитом на нй i створюють перешкоди для збiльшення обсягу працевлаштування. Тому важливим напрямом тдвищення конкурентоспроможностi безробiтних жшок на ринку пращ е професшна тдготовка та перепiдготовка.
4. Жшки протягом трудово'1'
дiяльностi мають значно менший доступ до системи тдвищення квалiфiкацii. Це заважае кар'ерному просуванню, знижуе конкурентоспроможнють на ринку пращ. Оскшьки науково-техтчний прогрес значно прискорюе процес старшня професiйних знань, це примушуе фахiвцiв постiйно оновлювати професшш навички.
З метою розширення жшочо'1 зайнятостi доцiльно запровадити заходи, яю б сприяли регулюванню процесiв, що вiдбуваються на регiональному ринку пращ. Дiевими методами, якi сприяють формуванню ефективно! жшочо'1 зайнятостi, можна вважати:
тдвищення конкурентоспроможносп жiнок на регюнальному ринку працi. Для цього необхщно створити галузеву i регiональну систему тдготовки, профорiентацii i перепiдготовки кадрiв, яка б ураховувала реальну потребу економжи у працiвниках, котрi вщповщали б змiнам, що вiдбуваються тд впливом НТП у виробництвi. Крiм того, важливо враховувати
«застарiвання» професiй i знань у результат НТП, що потребуе багаторазового професшного навчання протягом трудово1 дiяльностi. Отже, виникае потреба у створенн галузевих центрiв пiдвищення квалiфiкацii i перенавчання, у тому числi й одержання сумiжних професiй. Навчання непрацюючих жшок новим профейям,
тдвищення !х класифшацп та перепрофiлювання - це частина активно! полггики зайнятосп;
важливе значення мае загальне тдвищення рiвня життя населення. Це дасть змогу знизити трудове навантаження жшок шляхом переведення !х на добровшьну неповну зайнятють. Полiпшення матерiального становища дозволить жшкам, що працюють у важких i шкiдливих умовах пращ, змшити сферу дiяльностi. Також з'явиться можливють використовувати сучасну побутову техшку, яка значно полегшуе i прискорюе домашню роботу, в результатi чого навантаження жшок при виконанш амейних обов'язкiв iстотно зменшиться i вони зможуть повшше реалiзувати свiй професшний потенцiал;
розширення масштабiв громадських робп як важливого заходу тимчасового працевлаштування незайнятих;
для тдвищення зайнятосп жiнок на ринку пращ необхщне створення умов, яю сприяють розширенню можливостi !х учасп в малому i середньому бiзнесi, пiдтримцi жiночого пiдприемництва. Сприяння держави розвитку малого пщ-приемництва, який у розвинених крашах поглинае майже половину зайнятого населення, виступае суттевим
iнструментом запобшання безробiттю. Завдяки розвитку малого пщприемництва розширюеться сфера застосування працi та вщбуваеться формування ефективно! системи зайнятосп;
важливим стимулом
збалансованосп попиту на працю i 11 пропозици може стати податково-кредитна полiтика держави i тдприемств, спрямована на
стимулювання створення нових робочих мюць. Ця полiтика мае включати не тшьки пiльги в оподаткуванш пiдприемств, але й пшьговий режим
довгострокового кредитування
iнновацiйноi дiяльностi.
Л1тература
1. Економiчна активнiсть населення Донецькоi областi у 2005 рощ / Головне управлшня статистики у Донецькш областi. - Донецьк, 2006. - 107 с.
2. Економiчна активнють населення Донецькоi областi у 2001-2002 роках / Головне управлшня статистики у Донецькш обласп. - Донецьк, 2003. - 79 с.
3. Економiчна активнють населення Донецькоi обласп у 2002-2003 роках / Головне управлшня статистики у Донецькш обласп. - Донецьк, 2004. - 86 с.
4. Праця у Донецькш обласп у 2005 рощ: Стат. зб. / Головне управлшня статистики у Донецькш обласп. -Донецьк, 2006. - 270 с.
5. Праця у Донецькш обласп у
2003 рощ : Стат. зб. / Головне управлшня статистики у Донецькш обласп. -Донецьк, 2004. - 233 с.
6. Праця у Донецькш обласп у 2002 рощ : Стат. зб. / Головне управлшня статистики у Донецькш обласп. -Донецьк, 2003. - 123 с.
7. Четвернина Т., Соболева И. Конкурентоспособность женщин на российском рынке труда // Человек и труд. - 2000. - №11. - С. 49-54.
8. Праця у Донецькш обласп у
2004 рощ : Стат. зб. / Головне управлшня
статистики у Донецькш обласп. -Донецьк, 2005. - 210 с.
9. Мiрошнiченко О. Жшки та ринок пращ в УкраЛш // Нащональна тристороння конференщя „Жшки на ринку пращ Украши". - К., 1998. - 210 с.
10. Сахань I. Мiжнароднi норми й нащональне законодавство щодо забезпечення рiвноправностi жшок i чоловшв на ринку пращ, зайнятосп, отримання та пщвищення квалiфiкацii // Нащональна тристороння конференщя „Жшки на ринку пращ Украши". - К., 1998. - 210 с.
