Оценка информативности мониторинговых признаков и сигнатур и степени их неопределенности при распознавании источников и объектов мониторинга в информационной среде телекоммуникационных систем Текст научной статьи по специальности «Электротехника, электронная техника, информационные технологии»

УДК 621.391

Оцшка шформативнос!! мошторингових ознак i

сигнатур та ]шри ix невизначеност! при po3ni3HaBaHHi джерел та об'ект1в мошториигу в

1 • о • • • о

1нформацшному середовищ1 телекомушкацшних

систем

1лъяиюв О. А.

Цоитралышй иауко1ю-дос.,\идшш шститут Зброшшх Сил Укра'ши E-mail: alcksandr. ily ashov&gmail.com

У статт! оцшюються величина шформативпост мошторингових озпак i сигнатур та "ix ефектившсть. як м!ра певизиачепост! у процес! розшзпаваппя джерел та об'ектав мошториигу в шформагцйпому середовищ! телекомушкагцйпих систем, як! догцлыго оцшювати величиною втрат шформацп. Розгляпуто ироцес i ме-хаи1зм оциповаппя шформацшпих втрат при формувапш сигнатур па шдстав! отримашк мошторингових озпак. Сформован! в!дпов1дш сигиатури використовуються у процео розшзпаваппя i покладеш в основу прийняття pinienim про палежшсть джерел до певпого класу або про оперативпий (фазовий) стаи об'ектав. Визпачепа оптимальна шльшсть мошторгтгових озпак при розтзпавапш джерел об'екта мошториигу та рацюпальпа кгльшсть сигнатур для розшзпаваппя одного джерела або об'екта.

Клюноог слова: мошторипгов! озпакн: сигпатури: шформатпвш втратн: ептрошя

1 Постановка задач1

Одним з найважливших завдань мошториигу ш-формащ! в шформащйному середовшщ (1С) телеко-мушкащйних систем (ТКС), е викриття, розшзна-вання 1 класифжащя джерел та об'екпв мошториигу (ДОМ). Шд час виконання завдань за иризна-ченням мошторингова структура мае застосовува-ти иередуам найефектившнп мотоди отримання й обробки мошторинговся шформащ!. До них вадно-сяться структурно-систомний (ССМ) та сигнатурно-систомний (СГСМ) мотоди отримання й обробки ш-формащ! [1,2]. У цих методах використовусться мно-жина мошторингових ознак (МО) 1 сигнатур суку-пшеть достуиних для виявлення, анатзу й оцпиова-ння кшьшених 1 яшених иарамотр1в ДОМ. Головною особливктю мошторингового процесу при цьому с то, що вш здШсшоеться в умовах частковся або повиси новизначеноста вихвдних даиих [1 5].

При розшзнаванш (наириклад, методами дихото-м11 або пор1внянням з оталоном у режимах навчання чи самонавчання з використанням ССМ 1 СГСМ) шформащя оброблясться методами математичнея статистики, бшарнея або багатозначнея лопки 1 приймае-ться ршгсння про належшеть ДОМ до того чи шшого класу або про його оперативний (фазовий) стан [1,4].

Зрозумшо, чим монша похибка апостсрюрного параметру МО та чим вш бшыне иаближоиий до еталона (його шформащйш втрати вщносно оталошшх зна-чоиь мпималыи), тим меншнй ступшь новнзначено-сп 1 бшына 1мов1ршсть правильного розшзнавання. Тобто, в процей мошториигу иеобхвдно ирагнути до змоншення ступоня невизначеноста, в щеалыгому ж вииадку, якщо невизначешеть знята (або позначна), значения 1мов1рност правильного розшзнавання сут-тево зростас. I навпаки, якщо ступшь новизначеноста зростас, яккть розшзнавання зменшусться за раху-нок збшынення шформацшних втрат.

Як ведомо [1], яккть розшзнавання 1 класифшащ! ДОМ заложить ввд двох осиовних фактор1в:

- похибок за рахунок втпрювання, обчислоння 1 оцпповання иарамотр1в ДОМ, що визначаю-ться потонщйними 1 реалышми можливостями аиаратури техшчних систем 1 комплексов мошто-риигу, а також складною сигнально-завадовою обстановкою в зош мошториигу, наявшетю шту-чних завад, внутрпншх шум1в, иеротворенням шформащ! у каналах зв'язку, ностабшьшстю приймалыю-перодавалы101 аиаратури, профо-епппга р1внем пщготовки опоратор1в тощо:

- неповноти МО 1 сигнатур, що вщображають рь зний стан або наложшсть ДОМ, 1 иоверхового опису властивостей об'екпв.

Тобто МО завжди отримуються з доякими похибка-ми втратами, що призводять до збшыноння ступени невизначеноста (ситрот!), втрат шформащ! 1 змонше-ння 1мов1рносп правильного розшзнавання.

Звадси постас актуально наукове 1 практично зав-дання оцпповання значения шформативноста МО 1 сигнатур, як хпри невизначеноста у процой розшзнавання джерел та об'екпв мошторингу, що визначас мету 1 основний змют статть

Для досягнення ща мети слщ розглянути 1 вирь шити таш науков1 та практичш частксш завдання:

- визначити иоролш 1 оптимальну кшьшеть МО джерел радювипромшювань (ДРВп) з метою за-безпечення максимального значения 1мов1рност правильного розшзнавання:

- за визначеними ознаками сформувати вщиовщш енгнатурн 1 встановити 1х ращоиальиу кшьшеть:

- оцшити величину шформативносп МО 1 сигнатур (1х шформащйш втрати):

- визначити порогов! значения шформативних втрат та оцшити шформативну ефектившеть МО 1 сигнатур, що задшш при розшзнаванш джерел та об'екпв:

- встановити заложшеть хйж 1мов1ршстю правильного розшзнавання та шформацшними втратами.

2 Анал1з останшх досладжень

Оцшка офоктивносп мошторингових заход1в в 1С ТКС останшм часом с предметом тдвшцонсм уваги з боку вчеиих. З'явилася певиа шльшеть статей, при-свячеиих цьому питанию. В [1] надаш основи оброб-ки й анатзу сигнатв радювипромшювань, визначеш основи структурно-системного методу обробки сигна-лв радювипромшювань. В [2] описуеться використа-ння алгоритхпв ночикого кластерного анатзу для забезпечення функционально! стайкоста №рарх1чного шформащйного процесу на еташ класифшащ! об'е-кпв радюмошторингу. В [3] доипджуються методп щентифшащ! радютехшчних вимф1в при супроводо близько розташованих об'ектав. В [4] розглядаються методи розшзнавання 1 цифрово! обробки вщобра-жень в 1С ТКС. В [5] анатзуються методи мошторингу шформащ! в 1С ТКС. В [6] викладеш основш концошщ, яш визначають сучасний стан 1 тондошщ розвитку коми'ютерних мереж. Але ощнщ шформа-тивноста мошторингових ознак 1 сигнатур та мф1 1х невизначеносп при розшзнаванш джерел та об'е-кпв мошторингу достатньо! уваги придшено не було.

Cbítobiix досшджонь щодо визначення шформацпшем ефективносп мошторингових ознак через ентроипо автору неведомо. Автор сподоваеться, що разом Í3 виданням щя стати, таш вщомоста з'являться.

3 Виклад основного матер1алу

Для виршгсння сформульованих завдань розгля-немо ироцес розшзнавання системи А джерела (об'екта) мошторингу, яке випадково може належа-ти деякому класу або иеребувати у тому або шшому CTaiii, тобто системи, що мае деякий CTyniiib невизна-4eiiocTÍ ентрошю.

Стан (або наложшсть до класу) системи ощшо-сться i визначаеться за параметрами вщповщиих МО шльшених та яшених, яш мають бути найбшын наближеними до еталонних без втрат шформа-Щ1, тобто мати мппмалышй CTyniiib нсвизначеносп eiiTponiio.

Ведомо [4], що ентрошя може бути ощиеиа як шль-шетю можливих сташв (х i,x2,... ,^-п) системи, так i величинами ímobíphoctoü цих сташв (р i,p2,...,Рп),

Еп ■

i=1 pi = 1 де п — шльшеть сташв:

п

Н(А) = - £Pi logP(Pi) (1)

i= 1

яка: дор1вшое нулю, коли один 3Í стан1в системи достов1рний, a iiimi неможливк досягае максимуму, якщо щ стани píbhoímobíphí (р 1 = р2 = ... = р„); при збшынонш кшькост1 CTaniB зростас: онтропй' систем сумують: Н(а) = - Y™=i Hi(A) .

Що стосуеться вибору основи логарифма, то вза-гал1 bíh може мати значения при будь-якому а У 1, а його 3MÍna екв1валеитиа обратно одинищ вим1рюва-ння ентропп'. На сьогодш у галузях обчислювалыго! toxiiíkii, цифрового радюзв'язку, толокомушкащйних системах pÍ3iioro призначення для розрахуншв та ана-л1зу використовують логарифми з основою а = 2 i бшарну лопку та втпрюють онтрошю у дв1йкових одиницях, що добре погоджуеться з двШковою системою числения (bit це онтрошя одного розряду дв1й-кового числа, якщо bíii з piBiioio (однаковою) ímobíp-híctto може бути 0 або 1). Однак у радюелектронному

=2

ний, що иоясшосться великою кшьшетю можливих CTaniB об'екпв або наложшетю джерел мошторингу до певного класу: п > 2. А якщо застосовуються ворбальш (hkíciií) ознаки i лог1чш методи розшзнавання та шдтримки прийняття р1шення, необхщно використовувати методи багатозначно!, 9. не 6iiiapiioi логжи.

Píbimiiim (1) можна надати у такому вигляд1:

п п 1

н(А) = - ^Pi log(Pi) = ^Pi log - (2)

- 1 - л Pi

г=1 г=1

Тод1 величину -1 можна розглядати як окрему ен-трошю, що характеризуй шформатившсть ознаки за параметром хь а онтрошю Н як середне значения окремих eiiTponifi. При малих значениях р; окрема ентрошя велика, i з наближенням р; до одинищ во-на ирагне до нуля, а функщя [—pi log(pi)] вщображае вносок ознаки х; до eiiTponi'i Н.

При цьому для розрахуншв можна скористатися такими вщомими сшввщношоннями [7]:

- ентрошя piineiiira про наложшсть або стан дже-рола об'екту мошториигу (ДОМ) А за параметром хк мошторинговся ознаки визначаеться як

N

Н (А/хк) = — ^ р(А/хк) log р(А/хк) (3) к=1

де р(А/хк) — умовна iMOBipmcTb визначення належноста або стану ДОМ А за параметром хк;

- умовна iMOBipmcTb р(А/хк) знаходиться за формулою Байеса:

р(А/хк) =

р(А)р(хк/А) р(хк)

(4)

N

Н (А) = — ^ v(Pi)

(5)

¿=1

log pi, log P2, log рз, ... , log pn.

п = 2, а = 2 1 ентрошя досягае максимального значения Н = ^и р1 = р2 =0, 5 — ступшь невизначеносп найбшыний.

Якщо система мае кшыйсть сташв п У 2 , папри-клад, п = 4, 5,10, то вщиовщно для п = 4, а = 4 максимальна ентрошя (ступшь невизначеносп) Н = 1 досягаеться, коли рх = р2 = р3 = р4 = 0, 25 (крива 2); для п = 5 а = 5 р1 = р2 = р3 = р4 = р5 =0, 2 (крива 3); для п = 10, а = 10 р1 = р2 = ... = рю = 0,1 (крива 4). Як видно з наводоних заложностой, максимум ентрошТ з1 збшьшенням п У 2 зсуваеться л1воруч (пор1вняно з бшарним вииадком п = 2, а = 2, Р1 = Р2 = 0, 5).

Як було зазначено, при розшзнаванш для ощшо-вання шформащйнся офоктивносп ознак \ сигнатур зручшшо використовувати поняття величини втра-ти шформащ! А1Х за параметром х; ознаки ДОМ — ступшь остаточнся (кшцевся) невизначеност1х шфор-мащйннх иарамотр1в або неповноту мошторингових ознак:

А1Х = Но(А) - Н(А/Х1) (7)

Тодо шформащйна ефектившсть Ех мошторинго-вся ознаки буде дор1вшовати:

Но(А) - Н(А/хн)

Ех =

1 — (8)

де р(хк) = r=1 р(А)р(хк/А) — iMOBipmcTb появи к-го параметра ознаки в ycix ДОМ; р(хк/А) — умовна iMOBipmcTb появи к-го параметра ознаки в систем! А.

1иколи для зручносп обчислювань (1) i (5) за-стосовують сиещальну функщю ц = — logр(р) , тод1

Но(А) Но(А)

а шформащйна ефектившсть Е(. сигиатури е соро-дшм статнстнчннм значениям сумарнся офоктивносп сукупност1 мошторингових ознак:

Ег

1

п ^ 3 = 1

х3

(9)

Формули (1), (2) i (5) використовують для об-чнслення значения онтрсяш, однак для виконання матоматичних иеретворень бшын зручною с форма запису eiiTponi'i у виглядо матоматичного очшуван-ня Н(А) = М[—[logР(А)]], де Р(А) — iMOBipnicTb будь-якого (випадкового) стану системи.

Якщо система А мае стани (х 1,х2, ... ,хп), то ви-падкова величина log Р(А) буде мати значения:

(6)

Статистично середие значения (математичне очь кування) випадково! величини [— log Р(А)] е ентро-nieio системи A, i для i"i обчислення значения (6) усередшоються з "вагами", piBinraii вщиовщним iMO-BipHOCTHM Р1,Р2, ... ,Рп-

Для шдтвордження викладеного розглянемо i про-анатзуемо граф1чш залежност величини eiiTponi'i вщ iMOBipHOCTi стану системи (рис. 1). Крива 1 (симотри-чна ввдносно р = 0, 5) вщиовщае випадку бшарного стану системи або належносп до двох клайв, тобто

п ................ кшыйсть МО у сигнатур!. 3 виразу (??)

вииливае:

- якщо невизначешсть за 1МО х; максимальна (ш-формацшш втрати значш), то Н(А/х^) ^ Н0(А) й 1нформащйна ефективн1сть за щею ознакою зменшуеться, а 1мов1ршсть правильного розшзнавання прагно до нуля:

- у випадку нозначних шформащйних втрат (А1Х ^ 0 Н(А/х{) ^ 0), тобто в1дсутност1 невизначеносп за МО, 1иформащйна ефектив-шсть набувае максимального значения \ ирагне до одинищ.

Анатз граф1чних заложностой (рис. 1) дае можли-вкть зробити так1 висновки:

• шформащйна ефектившсть МО за вщиовщним параметром ощшоеться втратами 1иформащ1 р1зницею м1ж початковою ентрошею Но^) та ентрошею Н0^/х.\) за параметром х;, тобто сту-пеиом невизначеностк

• при виршонш завдань розшзнавання робоча область залежностей Н = /(р) (рис. ) мштиться у правш нашвилощиш (Э У 0, 5);

Рис. 1. Залежноста величини ентрош! Н(А) в1д iMOBipHOcri р стану системи

• якщо встановити р1вень порога для Н(А/х;), що визначае шформащйш втрати МО за параметром х;, наприклад, Н(А/х;) = 0,1Но, то можна оцшити шщлбну величину 1мовфноста р для п = 22,4, 5,10 (рис. , а);

• у випадку. коли заданою с значения 1мов1рно-СТ1 Рзад1 допомогою наведених кривих можна встановити шформащйш втрати вщповщно для п = 22,4, 5,10 (рис. , б).

Тобто система А з1 станами (х ^х2,..., хп) та 1мо-в1рностями (р ^р2,...,Рп) за шформащйними параметрами МО 1 сигнатур описана та проанатзована досить повно як анаттично, так 1 граф1чно.

3 урахуванням наведеного розглянемо процес 1 мохашзм ощшовання шформащйних втрат при фор-мувапш сигнатур СГ^ С Г2,... ,С Гт на тдсташ отри-маних мошторингових ознак МОц,М012,...,М01п (рис. 2).

Рис. 2. Пояснения процосу ощшовання шформацш-них втрат при формуванш сигнатур i3 сукупносп мошторингових ознак

Зидно з основним зм1стом ССМ i СГСМ мошто-ринговими шдроздшами добуваються MOiiiTopnuroBi вщомоста i визначасться множила МО (наприклад. парамотричних: триватсть сигнатв, i'x частота, nepi-

од або частота надходжоння iMnynbciB тощо). Отрима-ni МО (МОи, МО12,..., М01п) формують вщповщш сигнатури (СГ^ С Г2,... ,С Гт), яи використовуються у процой розшзнавання i покладош в основу прийня-ття piiHOiura про наложшсть джерел до повного класу або оперативний (фазовий) стан об'екпв.

Кожна мошторингова ознака (МОи,М 012, . ..,М 01п) мае власш шформащйш втрати (Д/11, Д/12,..., Д/1т), а сформоваш сигнатури (СГЬС Г2,...,С Гт) - втрати (Д/1, Д12,..., Д1т). Якщо щ втрати нсзначш. об'ект мошторингу вияв-лясться (його ентрошя зменшусться) i3 сумарною втратою шформащ! Д/^, яка обумовлена насамиеред похибками визначення. втпрювання й ощшовання парамстр1в мошторингових ознак ДРВ.

Описаний процес (рис. 2) розглянемо доталыишо за допомогою граф1чних (рис. 3) та аналтганих за-лежпостей при таких позначеннях: к = 1,2 ...j — обсяг Bii6ipKii вимфювання або спосторожоння за параметром х; MOiiiTopniiroBoi' ознакп з 1мовфностями Pi;n =1, 2,... ,i — кшьшеть мошторингових ознак у сигнату-pi; т =1, 2,... ,а кшьшеть сигнатур у процес! розшзнавання; перший шдекс у Д1тп визначае номер сигнатури. другий номер МО ща сигнатури.

Визначимо eHTponi'i мошторингових ознак М01„ джерела випромпиовання А за параметром х; при обсягу виб1рки к.

11

1

к

Н1(А/х1) = - ^Pj (А/хц) logPj (А/хц) (10)

3=1

12 2 к

Н2(А/Х2) = - Y, Рз (A/X2j ) log Pj (A/X2j ) (И)

3=1

ентрошя M01n за параметром x„: к

H„(A/xn) =

pi (A/x"3 )log Рз (A/xnj) (12)

3=1

а) б) в)

Рис. 3. Визначення шформацшних втрат Д11п мошторингових ознак (а), (б) та сигнатур Д/^- (в)

Вщповщш шформащйш втрати цих ознак будуть мати таш значения:

Д/11 = Но(А) - Hi(A/xi) Д/12 = Но(А) - Н2(А/х2) Д1Ы = Но(А) - Нп(А/хп)

(13)

Статистичш соредш значения (або матоматично очшування при великому обсяз1 виб1рки к) величини втрати шформацИ Д11, Д12,..., Д1т сигнатур внзна-чаються як

Д11 = п Ъ Е Д11г г=1

Д12 = п Ъ Е ДЬг i=1 (14)

Д1ш = 1 П п Е i=1

У результат! сумарш втрати шформацИ в процой розшзнавання матимуть таш значения:

ДЬ

Е

1 S 1 S S

— V Д1т = — ГГ Д1„

т < * т.п. < * <

(15)

т=1

т=1 п=1

Слщ зазначити. гцо науково завдання визначення оптимального значения кшькосп мошторингових ознак п для забезпечення максимального значения iMOBipHOCTi правильного розшзнавання Р1ф шд час MOiiiTopiniry i розшзнавання ДРВп авторами Biipiino-но, описано у fl] i ця кшыйсть дор1внюе пот = 4 — 5, гцо добре узгоджуеться з результатами доелвджень. викладених. наприклад. у [4].

Тодо на шдстав1 розглянутого й отриманих аналь тичних залежностей (12). (13). (14). (15) при заданих значениях п = 4 — 5, Рпр = const — max та, Д1 = const — min можна просто та швидко розрахувати i побудувати залежносп Д1 = f (m) , за якими визна-чити оптнмальну або ращональну кшыйсть сигнатур m (рис. 4).

Анатз иаведених граф1чних залежностей (рис. ??) еввдчить. гцо 3i збшыненням кшькосп сигнатур m шформащйш втрати зменшуються i при m >- 4

практично не змпиоються (втрати фшсуються на Mi-шмальному piBiii). Цей результат с щлком ф1зичним: якщо обрати попт = 4 — 5, а m = 3-4, то загаль-на кшыйсть мошторингових ознак при розшзнаванш буде дор1внювати п^ = п х m = 12 — 20, що прнзведе до зростання величини iMOBipHOCTi правильного розшзнавання Р„р при фжсованих похибках 1-го та 2-го роду.

Висновки

Отжо. на шдстав1 наводоного можна стверджува-

значення шформативносп мошторингових ознак 1 сигнатур та 1х офектившеть. як м1ру невизначеносп у процой розшзнавання дже-рел 1 об'ектав мошторингу дощлыго оцшювати величиною втрат шформащк

оптимальна кшыйсть мошторингових ознак при розшзнаванш ДОМ мае значения попт = 4 — 5, що забезпечуе фшеований р1вень похибок 1-го та 2-го роду 1 максимально значения 1мов1рноста правильного розшзнавання Рир:

ращональна кшьшеть сигнатур повинна обира-тися значениям т = 3 — 4, що забезпечуе ви-корпстання до 12 20 мошторингових ознак для розшзнавання одного джерела або об'екта;

шформацшна офектившеть мошторингових ознак визначаеться як р1зниця початковсм онтрош11 онтрош1 ДРВп за вадповадним параметром. а шформащйна офектившеть сигнатур як статистичие середне (або матоматично очшу-вання) ефективносп мошторингових ознак:

шд час анатзу й обчислювання шформащйних втрат Д1^2 13 застосуванням паведепих anani-тичних вираз1в слщ враховувати i правильно обирати оптнмальну кшьшеть мошторингових ознак пот, ращональну кшьшеть сигнатур m i

величину основи логарифма а. При цьому, якщо розшзнавання здШсшоеться за яыешши мошто-ринговими ознаками, слад застосовувати метод багатозначнея, 9. не 6inapnoï лопки.

Науково-практичним результатом проведеного до-сшджоння е. те. що при прооктуванш радюаиаратури 1С ТКС змеишиться кшыисть помилок щодо визначе-ння об'екпв MOiiiTopiiiiry й збшыниться офектившеть радюмошторингу, в тому чист й джерел 3i складними видами модуляцп.

Перспективи подалыних досль джень

Одним з напряхйв подальших доелвджень можна вважати виршоння завдання отримання анаттичних залежностей Mipii шформативносп мошторингових ознак та сигнатур i значения iMOBipuocTi правильного розшзнавання Рпр джерел та об'екпв мошторингу.

Перелж посилань

1. Аксонов Г. Н. Основы обработки и анализа сигналов РЕС. Основы структурно-системного метода обработки данных радиоизлучений / Г.Н. Аксонов, Ю.А. Смирнов. К. : КВИРТУ ПВО, 1989. 200 с.

2. Шуронок В. А. Використаиия а-и'ортъпв иечггкого кластерного аиалЬу для забезиечеиия фуикцшиальшн crifl-Kocii iepapxi'iiioi'o шформащйиого ироцесу lia oiaiii кла-сифжацп об:ек'11в радюмошторингу / В.A. Шуреиок // 36ipiiuK иаукових ираць Житомирського BiiicbKOBoro iii-ституту ¡Molli С. 11. Корольова. 2013. №7. с. 61-69.

3. Логачев C.B. Дос.;иджо1шя мотодш ¡деитифжаци радю-Toxiiu4iiix BUMipiB при суировод! близько розташоваиих об'екотв / C.B. Логачев, Г.В. Худов, Р.В. Дзюбчук / 36ipiiuK иаукових ираць Житомирського BiflcbKOBoro iii-ституту ¡Molli С.11. Корольова. 2013. №8. С. 47 53.

4. Аиисимов В.В. Распознавание и цифровая обработка изображении / В.В. Аиисимов, В.Д. Курчаиов, В.К. Зло-бин. М. : Высшая школа, 1993. 295 с.

5. Гриняев С. В. Ворьба сотой / С. В. Гриняов // Независимое военное обозрение. 2002. №2. с. 11-13.

6. Ташшбаум Э. В. Компьютерные сети, 4-е изд. / Э. В. Ташшбаум. СПб. : Питер, 2015. 992 с.

7. Веитцель Е.С. Теория вероятностей / Е.С. Веитцель. М. : Паука, 1969. 576 с.

References

[1] Aksenov O. N. and Smirnov Yu. A. (1989) Osnovy obrabotki i. analiza signalov RES. Osnovy struktumo-sistemnogo meloda obrabotki dannykh radioizluehenii [Basics of processing and analyzing signals RES. Fundamentals of structural and systematic data processing method of radio emissions], Kyiv, KV1RTU PVO, 200 p.

[2] Shurenok V. A. (2013) Application of fuzzy cluster analysis algorithms for providing of hierarchical information process functional stability at the stage of radiomonitoring objects classification. Problemy slvorennia, vyprobuvannia, zasl.osuvannia la eksplualalsii skladnykh inJorm.atsii.nykh system. No 7, pp. 61-68. (in Ukrainian)

[31 Logachov S. V., Hudov О. V. and Dzyubchuk R. V. (2013) The research of the methods for identification of radiotechnical measurements accompanied by closely located space objects. Problemy slvorennia, vyprobuvannia, zasl.osuvannia la eksplualalsii skladnykh inJorm.atsii.nykh system, No 8, pp. 47-53. (in Ukrainian)

[4] Anisimov В. V., Kurchanov V. D. and Zlobin V. K. (1993) Raspoznavanie i. tsi/rovaya obrabotka zobrazhenii [The recognition and the digital Imaging], Moskow, Vysshaya shkola, 295 p.

[5] Orinyaev S. V. (2002) tior'ba setei. [Fight of Networks]. Nezavi-simoe voennoe obozrenie, No 2, pp. 11-13.

[6] Tanenbaum E. V. (2015) Komp'yuternye seti. [Computer networks]. SPb., Piter, 992 p.

[7] Venttser E.S. (1969) Teoriya veroyatnostei. [The probability theory], Moskow, Nauka, 576 p.

Оценка информативности мониторинговых признаков и сигнатур и степени их неопределенности при распознавании источников и объектов мониторинга в информационной среде телекоммуникационных систем

Ильяшов А. А.

В статье оцениваются величина информативности мониторинговых признаков и сигнатур и их эффективность. как мера неопределенности в процессе распознавания источников и объектов мониторинга в информационной среде телекоммуникационных систем, которые целесообразно оценивать величиной потерь информации. Рассмотрен процесс и механизм оценки информационных потерь при формировании сигнатур па основании полученных мониторинговых признаков. Сформированные соответствующие сигнатуры используются в процессе распознавания и положены в основу принятия решения о принадлежности источников к определенному классу или об оперативном (фазовом) состоянии объектов. Определено оптимальное количество мониторинговых признаков при распознавании источников объекта мониторинга и рациональное количество сигнатур для распознавания одного источника или объекта.

Ключевые, слова: мониторинговые признаки: сигнатуры: информативные потерн: энтропия

The evaluation of monitoring informative features, signatures and the measures of their ambiguity during recognition objects and sources of monitoring in the information environment of telecommunication systems

Iliashov O. A.

The task for the research. The article estimates the value of informative monitoring features and signatures their efficiency as a measure of ambiguity during recognition sources and objects for monitoring in the information environment of telecommunication systems which are appropriate to assess by magnitude of loss of information. The main idea of the research. The process and mechanism of evaluating information while losses signatures formed on the basis of the monitoring features are considered. Conclusion. Formed appropriate signatures are used in the process of recognition and have

basis for decision which of sources belonging to class or operative (phase) state facilities. Optimum numbers of monitoring features in recognition sources object monitoring and optimal number of signatures for identify a source or object are defined. The future for the research. The dependence of signature and possibility concerning correct recognition of monitoring's object will be set.

Key words: monitoring features; signatures; informational losses; entropy