Оцінка ефективності диференційної програми фізичного виховання спеціального навчального відділення із застосуванням засобів оздоровчої ходьби та бігу у студентів з вегето-судинною дистонією
Гацко О.В.
Київський університет імені Бориса Грінченка
Анотації:
Розглядається диференційна програма оздоровчої ходьби та бігу. У педагогічному дослідженні прийняли участь 70 студенток. Студенток розподілено на дві групи (І група - 20 студентів, ІІ група - 30 студентів) та ІІІ група - 20 студентів практично здорових. Всі студентки у віці 17
- 20 років. Встановлено, що регулярні та тривалі заняття ходьбою і бігом підвищують функціональні можливості організму і рівень фізичної працездатності. При підвищенні ступеня тренованості зменшилися функціональні затрати на виконання фізичного навантаження.
Ключові слова:
спеціальний, навчальний, відділення, фізичне виховання, біг, ходьба, вегето-судинна дистонія.
Гацко Е.В. Оценка эффективности дифференцированной программы физического воспитания специального учебного отделения с применением средств оздоровительной ходьбы и бега у студентов с вегето-сосудистой дистонией. Рассматривается дифференцированная программа оздоровительной ходьбы и бега. В педагогическом исследовании приняли участие 70 студенток. Студентки распределены на две группы (I группа - 20 студентов, II группа - 30 студентов) и III группа - 20 студентов практически здоровых. Все студентки в возрасте 17-20 лет. Установлено, что регулярные и продолжительные занятия ходьбой и бегом повышают функциональные возможности организма и уровень физической работоспособности. При повышении степени тренированности уменьшились функциональные затраты на выполнение физической нагрузки.
специальный, учебный, отделение, физическое воспитание, бег, ходьба, вегето-сосудистая дистония.
Gatsko E.V. Estimation of efficiency of the differentiated program of physical education of the special educational separation with the use of facilities of the health walking and at run for students with a vascular dystonia. The differentiated program of the health walking and at run is examined. 70 students took part in pedagogical research. Students are up-diffused on two groups (20 and 30 students) and the III group (20 students) is practically healthy. All students are in age of 17-20 years. It is set that regular and long employments walking and running promote functional possibilities of organism and level of physical capacity. At the increase of degree of trained functional expenses diminished on implementation of the physical loading.
special, educational, separation, physical education, at run, walking, vascular dystonia.
вступ.
На всіх етапах розвитку людства фізичне виховання завжди було одним з найактивніших засобів підготовки людини до трудової діяльності, йому надавалося важливе значення у пристосуванні людини до різних видів трудової діяльності та соціального середовища, які постійно ускладнювались.
Одним із завдань ефективної підготовки фахівців педагогічних вищих навчальних закладів є створення умов для інтенсивної та напруженої творчої розумової праці без перевантаження і перевтоми, у поєднанні з активним відпочинком та фізичним удосконаленням. Цій вимозі повинно відповідати таке використання засобів фізичного виховання, яке сприяло б підтриманню досить високої та стійкої навчально трудової активності і працездатності студентської молоді, допомагало б їм краще виконувати навчальні завдання [8].
Тому, на нашу думку, до корисних фізичних навантажень для цього контингенту студентів, будуть належати ті вправи, що виконуються систематично на відкритому повітрі, незалежно від пори року, тобто, фізичні вправи циклічної структури.
Численними дослідженнями установлено, що найвищий оздоровчий ефект мають переважно вправи, спрямовані на розвиток аеробних можливостей організму [10]. Тривале виконання фізичних вправ помірної інтенсивності сприяє розвитку загальної витривалості [2, 4]. Установлено, що ефективність використання аеробних вправ залежить від функціональних можливостей організму людини: чим вони нижчі, тим
© Гацко О.В. , 2010
більший ефект оздоровчого тренування в аеробному режимі [6]. З цих міркувань, ми склали оздоровчу диференційну програму для студентів, віднесених до спеціального навчального відділення із захворюваннями серцево-судинної системи з використанням циклічних вправ значної тривалості і помірної інтенсивності (ходьба, біг).
Робота виконана за планом Київського університету імені Грінченка. Тема дисертаційної роботи відповідає Зведеному плану науково-дослідницьких робіт кафедри теорії та методики фізичного виховання Київського міського педагогічного університету імені Б. Д. Грінченка за темою «Методика диференціації фізичного виховання у спеціальних медичних групах» № державної адміністрації 0105Y007441. Є одним з напрямків загально університетської наукової теми : «Теорія та практика професійної підготовки вчителів у системі неперервної педагогічної освіти»
Мета, завдання роботи, матеріал і методи.
Метою дослідження є оцінка ефективності диференційної програми використання засобів ходьби і бігу для студентів спеціального навчального відділення з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом на заняттях фізичного виховання за допомогою визначення рівня тренованості та фізичної працездатності.
Методика дослідження. Дослідження проводилися впродовж 2008-2009 навчального року протягом одного року на базі кафедри фізичного виховання Київського університету імені Грінченка.
Для проведення педагогічного дослідження було залучено 70 студенток спеціальностей дошкільна та
початкова освіта із захворюваннями серцево-судинної системи.
На початку навчального року на підставі медичного огляду студентів, які займаються в спеціальних навчальних відділеннях на заняттях фізичного виховання, було розподілено на дві експериментальні групи: І група - 20 студентів з діагнозом ВСД по гіпертонічному типу, з них 75% мають задовільний рівень ФПЗ, 25% - низький рівень ФПЗ; ІІ група - 30 студентів з діагнозом ВСД та різні захворювання опорна - рухового апарату, з них 70% - задовільний рівень ФПЗ, 30% - низький рівень ФПЗ, та ІІІ група - 20 студентів практично здорових, з них 30% - високий рівень ФПЗ, 70% - задовільний рівень ФПЗ. Всі студентки у віці 17 - 20 років.
На першому етапі дослідження студенткам всіх трьох груп з низьким та задовільним рівнем фізичної працездатності були запропоновані загально - розвиваючі вправи, вправи аеробного режиму - оздоровча ходьба в повільному, середньому темпі, де дистанція збільшувалася поступово: 1-6 тижні - 2км, 7-8 тижні
- 2,4км, 9-10 тижні - 2,8км, 11-12 тижні - Зкм, 13 - 15 тижні - 3,2км, включалися спеціальні вправи, вправи на гнучкість та дихальні вправи, ЧСС - 120-140 уд/хв. Заняття в І та ІІ групі проводилися тричі на тиждень (самостійні заняття (30хв.), академічне заняття (70хв.) та індивідуальне заняття (60хв.)), а в ІІІ групі 1 раз на тиждень академічне заняття 80хв.
На другому етапі нашого дослідження студентки І та ІІ групи з низьким рівнем фізичної працездатності виконували тільки ходьбу, а студентки І, ІІ та ІІІ груп із задовільним рівнем фізичної працездатності виконували чергування ходьби та повільного бігу, ЧСС -130-140 уд/хв. та 6 студенток із ІІІ групи з високим рівнем фізичної працездатності, виконували оздоровчий біг, помірної інтенсивності, ЧСС - 150-160уд/ хв. Крім того, на заняттях з фізичного виховання використовували вправи в русі з м’ячем, різноманітні естафети та степ-тести.
Для оцінки результатів дослідження проводилося вимірювання артеріального тиску методикою Короткова, частота серцевих скорочень реєструвалася за допомогою спорт-тестера 800Е фірми “Bauer” (Німеччина), систолічний об’єм (СО) розраховували за
допомогою формули Старра. Хвилинний серцевий викид (ХОК) визначали розрахунковим способом (ЧСС*СО). Реакцію серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження визначали в кроковому тесті. Також використовувалися методи математичної статистики (критерій Стьюдента).
Результати дослідження.
В диференційній програмі викладено обґрунтування використання засобів фізичного виховання при вегето - судинній дистонії гіпертонічного типу. До змісту програми були внесені загально - розвиваючі фізичні вправи, дихальні вправи, вправи на гнучкість та вправи на витривалість (ходьба, біг), що узгоджується з літературними даними [9]. Фізичні вправи для розвитку рухової якості витривалості можуть виконуватися студентками СНВ з помірною інтенсивністю навантаження. Тренування в оздоровчому бігу та ходьбі на заняттях фізичного виховання проводилося в аеробній зоні енергозабезпечення, так як утворення кисневої заборгованості в цьому випадку може призвести до спазму коронарних судин.
Згідно з науковими дослідженнями, вправи на витривалість впливають переважно на серце й мають значний оздоровчий ефект [3, 5]. Загальні фізичні вправи сприяли відновленню правильної статури (постави), дихальні вправи, сприяли кровообігу, що в свою чергу полегшувало функцію серця, уповільнювали частоту серцевих скорочень, зменшували задишку, яка з'являлась при підвищенні фізичного навантаження. Спеціальні дихальні вправи в комплексі занять чергуються із активними вправами. Вони завжди сприяють відпочинку серця, зменшують кількість його скорочень, швидше ліквідують задишку, якщо вона з'явилася, зменшують загальну втому [7].
Разом з тим, у диференційній програмі було виключено силові вправи, які викликали довготривалі зусилля та фізичні вправи, які потребували виконання їх у швидкому темпі.
Рівень тренованості, визначали за допомогою тесту - піднятися по східцях на 4-й поверх, темп помірний [1]. В процесі дослідження (жовтень 2008р) результати показнику рівня тренованості студенток були дуже погані.
Таблиця 1.
Реакція серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження на початку дослідження.
Групи ЧСС Шкала Кількість студенток У відсотках
І 100 уд/хв Відмінно - -
120 уд/хв Добре
132-140 уд/хв Задовільно 7 35%
144-162 уд/хв погано 7 35%
ІІ 100 уд/хв Відмінно - -
120 уд/хв Добре 8 27%
132-140 уд/хв Задовільно 10 33%
144-162 уд/хв погано 12 40%
ІІІ 100 уд/хв Відмінно 3 15%
120 уд/хв Добре 6 30%
132-140 уд/хв Задовільно 7 35%
144-162 уд/хв погано 4 20%
Це пояснюється тим, що в період літніх канікул не виконувався достатній руховий режим. В цей період рухова активність набагато зменшилась. А це, в свою чергу, визвало дефіцит м’язової діяльності, що призвело до погіршення функціювання серця, до порушення кровообігу в серцевому м’язі і пластичного обміну в клітинах. Зниження фізичної активності зумовлює зменшення розмірів серця, тому знижується систолічний та хвилинний об’єми крові, прискорюється пульс, а також зменшується об’єм легеневої вентиляції та основний обмін на 5-20%. Тому, більший процент показників ЧСС був в діапазоні від 132 до 162 уд/хв, що є задовільним та поганим. У багатьох студенток спостерігалася значна задишка. Клітини і тканини організму під час роботи відчувають потребу у додатковому надходженні необхідної кількості кисню із крові, і, щоб задовольнити цю потребу, рефлекторно настає прискорене дихання, яке поступово переходить у задишку [7].
Наприкінці навчання (травень 2009р) показники рівня тренованості студенток покращились, навіть, у І та ІІ групах у деяких студенток пульс не перевищував 100 уд/хв, що є відмінним показником та знизився процент студенток у всіх трьох групах, у яких пульс був рівний 132-162 уд/хв.
За допомогою засобів оздоровчої ходьби та бігу на основі диференційної програми, які застосовувалися на заняттях фізичного виховання на протязі навчального року, у студенток всіх трьох груп, особливо в І та ІІ групах, зареєстровано сприятливі зміни окремих показників серцево - судинної системи, які характеризують підвищення рівня тренованості (таб.3.).
Підвищення рівня тренованості підтверджується результатами оцінки реакції серцево - судинної системи у відповідь на дозоване фізичне навантаження в функціональній пробі. В І та ІІ групах майже в три рази збільшується відмінна оцінка реакції, а в ІІІ групі це збільшення менш ніж в два рази таб.4
Таблиця 2.
Реакція серцево-судинної системи на стандартне фізичне навантаження в кінці дослідження.
Групи ЧСС Шкала Кількість студенток У відсотках
І 100 уд/хв Відмінно 3 15%
120 уд/хв Добре 10 50%
132-140 уд/хв Задовільно 4 20%
144-162 уд/хв погано 3 15%
ІІ 100 уд/хв Відмінно 3 10%
120 уд/хв Добре 14 47%
132-140 уд/хв Задовільно 7 23%
144-162 уд/хв погано 6 20%
ІІІ 100 уд/хв Відмінно 2 25%
120 уд/хв Добре 8 40%
132-140 уд/хв Задовільно 5 25%
144-162 уд/хв погано 2 10%
Таблиця 3.
Зміни деяких показників серцево - судинної системи студенток на початку та в кінці застосування
диференційованої програми фізичного виховання.
Показники
І група
на початку наприкінці
ІІ група
на початку
наприкінці
ІІІ група
на початку
наприкінці
ЧСС уд/хв
78±6
72±7
76±5
70±8
74±8
68±6
Систолічний
мм.рт.ст.
тиск
140±6
125±5*
137±5
134±3
125±5
120±5
Діастолічний мм.рт.ст_______
тиск
102±5
82±4*
98±3
90±3*
87±3
80±3*
Пульсовий тиск мм.рт. ст
38±1
43±2*
39±1
44±2*
38±1
40±2
Систолічний об’єм (мл)__________________
68,3±2,1
72,5±2,2
70,5±1,5
74,5±2,5
65,2±3,3
70,5±3,5
Хвилинний об’єм крові, (мл/хв)
5746
6912
5458
6677
5947
7484
* -
зміни до и після застосування програми достовірні (р<0.05)
Таблиця 4.
Зміни реакції серцево - судинної системи студенток на дозоване фізичне навантаження в пробі кроковій
(%%)
Оцінка реакції I група II група III група
на початку наприкінці на початку наприкінці на початку наприкінці
Відмінна 8,5 23,5 9,1 26,1 10,5 11,9
Добра 28 58 31,5 62,4 21 56
Задовільна 60 11,5 59,4 12 62,5 26,1
Працездатність в І та ІІ групах зросла відповідно на 32,1±2,9% та 32,0±3,0 %, тоді як в ІІІ групі, для якої були віднесені практично здорові студентки - на 25,0±4,0%. висновки.
Все вищевикладене може свідчити про те, що регулярне і тривале (протягом навчального року) виконання вправ аеробного режиму, а саме ходьби та бігу, призвело до підвищення функціональних можливостей організму, підвищення рівня фізичної працездатності. При підвищенні ступеня тренованості зменшилися функціональні затрати на виконання фізичного навантаження (тренувальне ЧСС вірогідно зменшилося, p<0,05).
Приведені дані дозволяють зробити висновок про важливу роль систематичних (хоча б 3 рази на тиждень) тренувань з ходьби та бігу в покращені здоров’я студенток. Збільшення кількості занять може призвести до перевтоми і травм опорно-рухового апарату [10]. З іншої сторони, застосування оздоровчого бігу та ходьби в програмі спеціальних навчальних відділень з фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах України, яку ми запропонували, може суттєво скорегувати артеріальний тиск, покращити самопочуття, підвищити фізичну працездатність студентів з вегето-судинною дистонією за гіпертонічним типом.
На власному досвіді, займаючись бігом вже понад 20 років, тренування з бігу здорових людей виявляє на них ще більш виражений позитивний вплив, який удосконалює функції всього організму. В результаті укріплюється здоров’я, підвищується стійкість до
різних несприятливих факторів зовнішнього середовища та працездатність.
Подальші дослідження передбачається провести в напрямку вивчення інших проблем фізичного виховання студентів спеціального навчального відділення.
Література.
1. Амосов Н.М. Сердце и физические упражнения. / Н.М. Амосов, И.В. Муравов. - К.: Здоров’я, 1985. - 77 с.
2. Виру А.А. Аэробные упражнения. / Виру А.А., Юримя Т.А., Смирнова ТА. - М.: ФИС, 1988. - 142 с.
3. Каганов Л.С. Развиваем выносливость / Л.С. Каганов // Новое в жизни, науке, технике. Серия «ФИС». - М.: Знание, 1990. -№5. - С.98.
4. Купер К. Аэробика для хорошего самочувствия: пер. с англ., 2-е изд. / Купер К. - М.: ФИС, 1989. - 224 с.
5. Линець М.М. Витривалість, здоров’я, працездатність. / М.М. Линець, Г.М. Андрієнко. - Львів, 1993. - 132 с.
6. Пирогова Е.А. Влияние физических упражнений на работоспособность и здоровье человека. / Пирогова Е.А., Иващенко Л.Я., Страпко Н.П. - К.: Здоровье, 1986. - 152с.
7. Присяжнюк С.І.. Навчальний посібник. / С.І.. Присяжнюк. - К.: Центр учбової літератури, 2008. - 504с.
8. Присяжнюк С.І. Експериментальне дослідження динаміки біологічного віку студентів І курсу НАУУ / Присяжнюк С.І., Краснов В.Л., Гордєєва С., Павлій З. // Фізичне виховання в школі. - 2004.- №1. - С. 50
9. Теорія і методика фізичного виховання. Загальні основи теорії і методики фізичного виховання/ за ред. Т.Ю.Круцевич. - К.: Олімпійська література, 2008.-Т. 1.-391с.
10. Яременко О.О. Фізична культура як неодмінна складова формування здорового способу життя молоді. / О.О. Яременко, О.Д. Дубогай. - К.: Укр. ін-т соціальних досліджень, 2005.- 124с.
Надійшла до редакції 15.05.2010р.