CC BY
47
is^^T/ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 616.61-018.2+616.62-009.1-07]:616-053.31/.37 DOI: 10.22141/2224-0551.6.74.2016.82138
ЛУК'ЯНЕНКО Н.С.1, КЕНС К.А.2, ПЕТР1ЦА Н.А.1
Державна установа «1нститут спадково! патологи Нацонально! академИ медичнихнаук Укра!ни», м. Львв, Укра!на
2Льввсы<ий нацюнальний медичний унверситет ¡мен/ Данила Галицького, м. Львв, Укра!на
OUiHKA Д|АГН0СТИЧН01 UiHHOCTi MAPKEPiB ТКАНИННОТ
■ ■■■ ■■■ ■ W ■■
ППОКСП, МЕМБРАНОДЕСТРУКЦП ТА HEДИФEPEHЦiИ0BAH0l ДИСПЛАЗГТ СПОЛУЧНОТ ТКАНИНИ ПРИ MiXyPOBO-
■ _ ■ ■ W ■
CEЧ0BiДH0MУ PEФЛЮKCi У ДiTEИ РАННЬОГО BiKy
Резюме. Вступ. Проблема природжених вад розвитку оргатв сечовидыьног системи у дтей раннього вку стае все быьш актуальною у зв'язку зi щорiчним зростанням кiлькостiхворих. Одтею з таких найбльш по-ширених вад розвитку е мiхурово-сечовiдний рефлюкс. У наш час спостеркаеться тенденция до збльшення кiлькостiмкроаномалш, зумовлених особливостями будови сполучно'1' тканини, що проявляються комплексом фенотипових ознак i трактуються як недиференцшована дисплаз1я сполучно'1 тканини. Це вимагае пошуку високочутливих, специфiчних, а також нетвазивних методiв динамiчноi оцтки функщонального стану нирково'1' паренхiми та прогнозування нефросклеротичнихзмн при недиференцшованш дисплазп сполучно'1' тканини в дтей раннього вшу з мiхурово-сечовiдним рефлюксом. Мета до^дження. Встановлення референтних значень деяких показнишв функщонального стану паренхiми нирок у здорових дтей раннього вжу та оцнка 'iх iнформативностi та дiагностичноi цiнностi у дтей з мiхурово-сечовiдним рефлюксом, асоцшованим 1з недиференцшованою дисплазiею сполучно'1' тканини. Матерiали та методи. Обстежено 50 дтей з мiхурово-сечовiдним рефлюксом 11—1Уст., асоцшованим ш недиференцшованою дисплазiею сполучно'1' тканини. Усечi визначались оксипролш i маркери тканинно'1' гтоксй' паренхiми, порушення функщ-онального стану сполучно'1' тканини паренхiми нирок. Обговореннярезультатов. Тести, обрат для характеристики функцшнального стану паренхiми нирок у дтей, мають в основному високу та середньовисоку чутливсть при високш специфiчностi в межах 82,5—98,0 %. Величина прогностично'1' цiнностi як позитив-них, так i негативнихрезультатiв обраних тестiв у дтей з мiхурово-сечовiднимрефлюксом тдтвердила ефектившсть дiагностування тканинно'1' гтоксй' та порушення функщонального стану паренхiми нирок. Висновки. Доведена висока чутливсть, специфiчнiсть, прогностична цншсть й ефектившсть дiагности-ки раннх порушень функщонального стану та розвитку склеротичних змн у паренхШ нирок дтей ш мiху-рово-сечовiднимрефлюксом, асоцшованим з недиференцшованою дисплазiею сполучно'1'тканини. Ключовi слова: дти раннього вку, мiхурово-сечовiдний рефлюкс, недиференцшована дисплазЬя сполучно'1' тканини.
Стаття е фрагментом науково-досл1дно1' роботы «Пошук шлях1в ранньоi дiагностыкы природжених вад розвитку, асоцiйованых iз недыференцiйованою дысплазiею сполучноi тканини».
Вступ
Проблема природжених вад розвитку оргашв сечовидшьно! системи (ПВР ОСС) у дггей раннього вжу стае все бшьш актуальною у зв'язку зi що-рiчним зростанням юлькосп хворих з ускладненим перебяюм захворювань ОСС [4]. Особливо гостро
це питання постало перед дитячими нефрологами та урологами, яю спостертають гетерогеншсть пе-реб^ захворювань ОСС. Це спонукало до чггкого
Адреса для листування з авторами: Петрща Назар Андршович E-mail: [email protected]
© Лук'яненко Н.С., Кенс К.А., Петрща Н.А., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
видшення в дитяч1й нефрологи окремого напрям-ку — нефрологИ раннього дитинства, яка, по cyri, е нефроуролопею [11].
Одн1ею з найбшьш поширених ПВР ОСС у дь тей раннього вжу е мгхурово-сечовщний рефлюкс (МСР) [10].
У наш час спостер1гаеться тенденция до збгль-шення к1лькост1 м1кроаномал1й з боку р1зних ор-ган1в i систем, зумовлених особливостями будо-ви сполучно! тканини [5]. Щ зм1ни проявляються комплексом фенотипових ознак i трактуються як недиференщйована дисплазгя сполучно! тканини (НДСТ) [6].
Синдром дисплазй сполучно! тканини (ДСТ) був вщокремлений як самостшна нозолог1чна форма наприк1нц1 XX ст. ДСТ прийнято розподшяти на ди-ференц1йован1 дисплазп сполучно! тканини (ДДСТ) та недиференц1йован1 дисплазп сполучно! тканини. ДДСТ характеризуются певним типом успадку-вання та ч1ткою кл1н1чною картиною, зокрема це синдроми Марфана, Елерса — Данлоса та ш. НДСТ д1агностують, коли в пащента наб1р кл1н1чних ознак не вкладаеться в жодне спадкове моногенне захво-рювання [1].
У практичн1й дгяльносп частше доводиться сти-катися з недиференцшованими формами ДСТ — ге-нетично гетерогенною групою захворювань мульти-факторно! природи з прогред1ентним переб1гом, в основ1 яких лежать порушення синтезу, розпаду чи морфогенезу компонент1в позаклгганного матрик-су, що виникае в перюд раннього ембр1огенезу чи постнатально пщ впливом несприятливих фактор1в оточуючого середовища й може виявлятися в р1зш пер1оди життя [6].
Шсля народження дитини з ПВР ОСС, зокрема з МСР, у клшчному аспекта одним 1з питань, що потребуе своечасного виршення, е безпосередня оц1нка того, наск1льки вада вщповщае НДСТ, тобто наск1льки остання порушуе функц1ональний стан паренх1ми нирок.
Вчеш-урологи С.А. Байд1н, Л.Б. Меновщико-ва, а також ряд шших автор1в вказують, що одним 1з провщних патогенетичних фактор1в порушення функщ! нирок при МСР, асоцшованому з НДСТ, е гшоксгя, яку викликають як гемодинам1чш порушення, законом1рно наявш при НДСТ, так i порушення тканинного дихання [13].
У лггератур1 е пов1домлення про швидкий роз-виток склерозування нирково! тканини у дггей раннього в1ку при МСР, асоцшованому з НДСТ, i особливо за наявност запального процесу нирково! паренх1ми [12]. Вщомо, що МСР зумовлюе низку патолог1чних процеав у нирц1, к1нцевим результатом яких е ремоделювання тубулоштерстищально! тканини, що стае передумовою нефросклерозу [12].
Проте чутливють екскреторно! урографп як способу рентгенолопчно! оц1нки стану функцюнуючо! паренх1ми при нефросклероз1 дуже низька [12].
Ультразвукове досл1дження (УЗД) широко ви-користовуеться у дггей, однак дозволяе вловлювати
склеротичнi змши в нирках тiльки на шзнгх етапах формування нефросклерозу [17]. РадюГзотопш ме-тоди дiагностики дозволяють визначити стутнь та обсяг функцюнуючо^ паренхiми за iндексом ште-грального захвату радюфармпрепарату [16]. Проте високий стутнь променевого ушкодження iнших органiв, висока вартють та великi розмiри датчика обмежують використання даного способу для дiагностики рубцевих змiн у паренхiмi нирок дiтей раннього вiку.
Вищезазначене вимагае пошуку скринiнгових високочутливих специфiчних методiв дГагности-ки та прогнозування нефросклеротичних змiн при НДСТ у дггей раннього вiку з МСР.
Для розумшня дГагностично^ цiнностi теспв iз позицiй доказово^ медицини Р. Флетчер i спiвавт. [15] запропонували оригiнальну чотирипiльну та-блицю, що дае змогу визначати вiдношення мгж результатами тестування та правильним дiагнозом.
1снуе два мнемонiчних правила, що суттево до-помагають у використанш даних про чутливють i специфiчнiсть дiагностичного тесту, а саме:
SnNout — мнемонiчне правило, що стверджуе таке: ознака, тест або симптом, яю мають високу чутливють (high Sensitivity test), при негативному Згх результатi виключають наявнiсть захворювання (Negative result rules out);
SpPin — мнемошчне правило, що стверджуе таке: ознака, тест або симптом, яю мають високу специ-фГчнють (high Specificity test), при позитивному ^х результатi пiдтверджують наявнiсть захворювання (Positive result rules in).
Оптимальш тести вiдповiдають критерiям, наве-деним у табл. 1 [15].
Для того, щоб ощнити якють тесту для певно^ хвороби, тобто ефективносп лабораторних тестiв, варто користуватися такими мiрами, як чутливють i специфiчнiсть [15]. Чутливють тесту — це ймовГр-нють того, що у позитивного пащента буде позитив-ний тест. Якщо в уах пацiентiв Гз певною хворобою тест дае позитивний результат, тодГ чутливють тесту буде 100 %. Тест Гз високою чутливютю е корисним, тому що виключае дГагноз, оскгльки надае мало по-милково негативних результапв.
СпецифГчнють тестГв — це ймовГрнють того, що здоровий пащент отримае негативш результати тесту. Якщо вс пащенти, яю не мають певною хвороби, отримують негативш тести, специфГчнють тесту становить 100 %. ВисокоспецифГчний тест корис-ний для тдтвердження дГагнозу, оскГльки цей тест надае дуже мало помилково позитивних результата.
Для визначення чутливостГ та специфГчностГ тесту щодо певною хвороби його необхГдно порГвняти Гз золотим стандартом — процедурою, що визначае справжнш стан пащента.
У лггературГ е повщомлення, що результати кль шчного обстеження та стандартного комплексу дослщжень функцюнального стану нирок, про-веденого у дггей з МСР, так зваш тести золотого стандарту, не виявили в них порушення функщ-
онального стану паренхГми та виражених ознак нефросклерозу [7, 8]. Тому виникла необхщнють впровадження точних, чутливих, а також нешва-зивних методГв динамГчно^ оцшки функцюнально-го стану нирково^ паренхГми.
Отже, мета дослщження — встановлення рефе-рентних значень показниюв функцюнального стану паренхГми нирок у здорових дгтей раннього вку та ощнка ük шформативносп й дГагностично^ цшностГ у дгтей раннього вГку з МСР.
MaTepiaAM та методи
З метою оцшки результатГв дослщження бюло-пчних маркерГв ушкодження паренх1ми нирок у дь тей Гз МСР були обстежеш 50 дггей з одно- або дво-бГчним МСР II—IV ст., асоцшованих Гз НДСТ, що було пщтверджено наявнютю у ix сечГ оксипролшу. Референтну групу становили 40 соматично здорових дггей.
Визначались таю маркери тканинно^ гшоксп па-ренхГми: тест на АКЗС за методикою Е.О. Юр'ево^ [2] та добова екскрецгя солей у сечГ за методикою Ю.6. Вельтищева [2].
Дослщжувались маркери морфофункцюналь-ного стану цитомембран ниркового ештелш: проба на кальцифжащю — наявнють полярних лшщв (ПЛ) у сечГ та тест на наявнють продукпв перекис-ного окислення лшщв (ПОЛ) у сечГ за методикою Е.О. Юр'ево^ [14].
Маркерами функцюнального стану проксималь-них канальщв вважали тести на уринолГзис: проби на наявнють бглка, гшерамшоацидурш, проба за Сулковичем, проба Гайнеса, що проводились за методикою I.I. Гребешево^ [14].
Визначали маркери функцюнального стану сполучно! тканини паренх1ми нирок, зокрема вмют креатиншу та глжозоамшоглжашв у добов1й сеч1 за методом Ю.6. Вельтищева та А.А. Ананенко [2].
З метою максимального наближення клшко-лабораторних результат1в у дггей референтно! контрольно! групи до загальнопопуляцшних для в1дбору д1тей був використаний рандом1зований метод ви-падково! виб1рки [9].
Чутлив1сть, специф1чн1сть та ефективнють д1а-гностичного лабораторного тесту визначали за чо-тирип1льною таблицею, приклад яко! наведений у табл. 2 [15].
Характеристики д1агностичного тесту в чотири-п1льн1й таблиц! так1:
Se — чутлив1сть;
Sр — специф1чнють;
+PV — прогностична ц1нн1сть позитивного результату тесту;
—PV — прогностична щннють негативного результату тесту;
+LR — вщношення правдопод1бност1 позитивного результату тесту;
—LR — вщношення правдопод1бност1 негативного результату тесту;
Р — поширенють захворювання.
При цьому для оцшки чутливост1 д1агностичного тесту, що перев1ряеться, брали так1 дан1, наведен! в табл. 3.
Визначали в!рогщнють в!дм!нностей мгж серед-н!ми показниками. Для кожного пор!вняння було знайдено ймов!рн!сть (p) того, що р!зниця е в!рогщ-ною. Ймов!рнють (p) для бгльшосп виб!рок не пе-ревищувала 0,01. За допомогою таблиц! «Значення
Таблиця 1. Критерпдля необхдност проведення процедури скр1нингу
Характеристики хвороби
1 Суттева смертнють i небезпека iнвалiдизацií
2 Наявш ефективнi та доступы методи лтування
3 Можливiсть виявлення в безсимптомному перад
4 Полiпшенi результати при ранньому лтуванш
Характеристики теслв
1 Добра чутливiсть i специфiчнiсть
2 Низька вартiсть i ризик
3 Доступнiсть тесту для пiдтвердження i можливiсть вiдтворення тесту у звичайнш лабораторií
Захворювання
е Немае
Тест Позитивний а b a + b +PV = a/(a + b)
Негативний c d c + d -PV = c/(c + d)
a + c b + d a + b +c + d
Se = a/(a + c) Sp = d/(b + d) P = (a + c)/(a + b + c + d)
+LR = [a/(a + c)]/[b/(b + d)] -LR = [c/(a + c)]/[d/(b + d)]
Таблиця 2. Чотирипльна таблиця
нормального штегралу ймовiрностей в межах ± 1» та вщповщно до величини коефiцieнта Стьюдента зна-ходили значення ймовiрностi (р) [3].
Обговорення результатов
Результати дослiдження обраних маркерiв ушко-дження паренхiми нирок у соматично здорових дь тей референтно! групи поданi в табл. 4.
Ефективнють дiагностичних тестiв найпоказовь ше характеризуе прогностичну цiннiсть результату дiагностичного дослщження та вiдношення прав-доподiбностi, що об'еднують iнформацiю про чут-ливють i специфiчнiсть [15]. У зв'язку з цим було обчислено прогностичну щншсть позитивного результату тесту — ймовiрнiсть наявностi хвороби за позитивного результату (+РУ) та прогностичну щннють негативного результату тесту — ймовiр-нiсть вiдсутностi хвороби за негативного результату (—РУ). Визначалось також вщношення правдопо-
дiбностi позитивного результату тесту в oci6 i3 за-хворюванням до ймовiрностi цього результату в oci6 без цього захворювання (+LR), а також вщношення правдоподiбностi негативного результату тесту (—LR) як вщношення ймовiрностi мати негативний результат тесту в оаб iз захворюванням до ймовiр-ностi цього результату в оаб без захворювання згщ-но з формулами, якi включають чутливiсть, специ-фiчнiсть i поширешсть хвороб (Р) кожного тесту, що вивчався у пащенпв iз МСР. Приклад ощнки результатiв дiагностично'i ефективност тесту на ан-тикристалутворюючу здатшсть сечi (АКЗС) до окса-лапв кальцiю в дiтей раннього в^ з мiхурово-мис-ковим рефлексом наведений у табл. 5.
Показники дiагностичноi ефективностi всiх ла-бораторних теспв функцiонального стану паренхь ми нирок у дггей iз МСР наведет у табл. 6.
Отже, за даними Se та Sр, наведеними у табл. 6, тести, обраш для характеристики функщонально-
Таблиця 3. Чутливсть д1агностичного тесту щодо встановлення наявност захворювання
Se, % Чутливгсть позитивних результатов
90,0-100,0 Висока
70,0-90,0 Середня
50,0-70,0 Низька
< 50,0 Абсурдна
Sp, % Чутливкть негативних результалв
90,0-100,0 Висока
70,0-90,0 Середня
50,0-70,0 Низька
< 50,0 Абсурдна
Таблиця 4. Б1олог1чн1 маркери ушкодження паренх1ми нирок у дтей референтноi групи
Бюлопчний маркер Значення показника (контроль), min/max Частота вщхилення
n q, %
КЗС до оксала^в Са, ум.од. 0,05-0,11 5 13,0
КЗС до фосфа^в Са, ум.од. 0,04-0,06 4 10,0
КЗС до трипельфосфа^в, ум.од. 0,01-0,03 2 5,0
Добова екскре^я оксалатiв Са, ммоль/добу 19,47-19,53 6 15,0
Добова екскре^я фосфатiв Са, ммоль/добу 11,49-11,51 3 8,0
Добова екскре^я уратiв, ммоль/добу 4,49-4,51 4 10,0
Екскре^я продуктiв ПОЛ iз сечею, г/добу 0,08-0,10 4 10,0
Екскре^я ПЛ з сечею (-) 5 13,0
Фосфатурiя 11,46-11,54 3 8,0
Гiперамiноацидурiя (-) 2 5,0
Протеíнурiя (-) 1 3,0
Кальцiйурiя (проба Сулковича) (-; +) 5 13,0
Глюкозурiя (проба Гайнеса) (-) 1 3,0
Екскре^я редукованих цукрiв (проба Бенедикта) (-) 1 3,0
Екскре^я креатинiну, г/л 0,50-2,00 1 3,0
Добова екскрецiя ГАГ, Од. ЦПХ/1 г Кр 10,0-280,0 1 3,0
Примтки: n — кльксть дтей iз вдхиленням показника, що досл'щжуеться; КЗС — кристалутворююча здатшсть сеч!; ГАГ — гл1козам1ногл1кани; ЦПХ — цетилперидинхлорид; Кр — креатишн.
го стану паренхiми нирок у дггей 1з МСР, мають в основному високу (АКЗС до оксалат1в Са, АКЗС до фосфат1в Са, АКЗС до трипельфосфат1в, добова екскрец1я оксалат1в Са, добова екскрец1я фосфат1в Са, екскрец1я продукт1в ПОЛ 1з сечею, гшофосфа-тур1я, екскрец1я креатин1ну, добова екскрец1я ГАГ) та середньовисоку (екскрец1я ПЛ 1з сечею, гшер-амшоацидур1я, глюкозур1я та екскрец1я редукова-них цукр1в) чутлив1сть при висок1й специф1чност1 в межах 82,5-98,0 %.
Величина прогностично! ц1нност1 як позитивних (+РУ), так 1 негативних (—PV) результапв обраних тест1в у д1тей 1з МСР пщтвердила ефективн1сть д1а-гностування тканинно! гшоксп, процес1в мембра-нодеструкцп, тубулярно! дисфункци та наявн1сть дисфункци сполучно! тканини паренхiми нирок,
осюльки вона коливалась в межах 0,875-0,980 для +PV та 0,025-0,350 для -PV (табл. 6).
Вщношення правдопод1бностей для позитивних результат1в д1агностичного тесту +ЬЯ показало, що тести екскреци креатин1ну з добовою сечею та добова екскрец1я з сечею ГАГ з високою ймо-в1рн1стю д1агностують наявн1сть дисфункци сполучно'! тканини паренх1ми нирок у хворого, якщо в нього отримаш дан1 про зниження екскрецГ! кре-атин1ну (+ЬЯ = 39,2) та тдвищення екскреци ГАГ (+ЬЯ = 39,2) з сечею (табл. 6).
Таю тести як АКЗС до трипельфосфапв та добова екскрец1я фосфапв Са мають щлком задовгльну здатн1сть д1агностувати наявн1сть тканинно! гшок-сГ! паренх1ми нирок у дггей 1з МСР (+ЬЯ = +19,6 та +12,8 вщповщно). Тести АКЗС до оксалапв Са
Таблиця 5. Приклад о^нки д1агностично/ ефективност тесту на антикристалутворюючу здатнсть сеч! до оксалатв кальц1ю в дтей раннього вку з м'хурово-сечов'щним рефлюксом
Захворювання
МСР у груш дней, пролшованих хiрургiчно Референтна група
АКЗСдо оксалаив Са Позитивний а = 49 Ь = 7 а + Ь = 56 +PV = а/(а + Ь) = 49/56 = = 0,875
Негативний с = 1 d = 33 с + d = 34 = с/(с + d) = 1/34 = = 0,03
а + с =50 Ь + d = 40 а + Ь + с + d = 90
Se = а/(а + с) = 49/50 = 0,98 Sp = d/(Ь + d) = 33/40 = = 0,825 Р = (а + с)/(а + Ь + с + d) = = 50/90 = 0,555
+LR = [а/([Ь/(Ь + d)] = = 49/7/40 = 0,98/0,175 = 5,6 ^ = [с/(а + c)]/[d/(Ь + d)] = = 0,02/0,825 = 0,024
Лабораторний тест Характеристика лабораторного тесту
Бе,% Зр,% +PV -PV +LR Р
АКЗС до оксалаив Са, ум.од. 98,0 82,5 0,875 0,03 +5,6 -0,024 0,56
КЗС до фосфаив Са, ум.од. 92,0 90,0 0,92 0,10 +9,2 -0,111 0,56
КЗС до трипельфосфаив, ум.од. 98,0 95,0 0,961 0,026 +19,6 -0,021 0,56
Добова екскре^я оксалаив Са, ммоль/добу 96,0 85,0 0,889 0,056 +6,4 -0,047 0,56
Добова екскре^я фосфатiв Са, ммоль/добу 96,0 92,5 0,941 0,051 +12,8 -0,043 0,56
Добова екскре^я уратiв, ммоль/добу 60,0 90,0 0,882 0,357 +6,0 -0,444 0,56
Екскре^я продуктiв ПОЛ iз сечею, г/добу 98,0 90,0 0,924 0,027 +9,8 -0,022 0,56
Екскре^я ПЛ з сечею 82,0 87,5 0,891 0,205 +6,56 -0,021 0,56
Гiпофосфатурiя 96,0 95,0 0,941 0,051 +12,8 -0,042 0,56
Гiперамiноацидурiя 80,0 95,0 0,952 0,208 +16,0 -0,211 0,56
Протеíнурiя 58,0 97,5 0,967 0,350 +23,2 -0,431 0,56
Кальцiйурiя (проба Сулковича) 58,0 98,0 0,967 0,350 +23,2 -0,429 0,56
Глюкозурiя (проба Гайнеса) 72,0 97,5 0,973 0,264 +28,8 -0,287 0,56
Екскре^я редукованих цукрiв (проба Бенедикта) 78,0 97,5 0,975 0,220 +31,2 -0,226 0,56
Екскре^я креатинiну, г/л 98,0 97,5 0,980 0,025 +39,2 -0,021 0,56
Добова екскре^я ГАГ, Од. ЦПХ/на 1 г Кр 98,0 90,0 0,980 0,025 +39,2 -0,022 0,56
Таблиця 6. Показники д1агностично/ ефективност лабораторних теслв функцонального стану паренх'ми нирок у дтей з м1хурово-сечовщним рефлюксом
(-ЬЯ = —0,024) iз задовiльною вiрогiднiстю та до-бова екскрецiя оксалапв Са (-ЬЯ = —0,047) i добо-ва екскрец1я фосфатiв Са (-ЬЯ = —0,043) з високою ймовiрнiстю дiагностують вiдсутнiсть тканинно! п-покси у дитини з МСР, якщо в не! не було виявлено вщхилень у цих показниках. Отже, обраш для характеристики наявност тканинно! гшоксп паренх1ми нирок тести мають високу ймовiрнiсть дiагностувати як наявнiсть тканинно! гшоксп, так i 11 вiдсутнiсть.
Такi тести як екскрец1я продуктiв ПОЛ з сечею (+ЬЯ = +9,8; -ЬЯ = -0,022) та екскрец1я ПЛ iз сечею (+ЬЯ = +6,56; -ЬЯ = -0,021) мають середню здатнiсть дiагностувати наявнiсть мембранопатоло-гiчного процесу в паренхiмi нирок у д1гей iз МСР, проте особливо високоймовiрно вiдкидають наяв-нють мембранодеструкцГ! клiтин ниркового еште-лго у дiтей iз негативним результатом (табл. 6).
Комплекс теспв уринолiзису цiлком задовшьно дiагностуe наявнiсть дисфункцГ! проксимальних ка-нальцiв нефронiв при позитивному результат (+ЬЯ вщ +12,8 до +31,2), а тест на гшофосфатурго ще й здатний задовшьно заперечувати наявнiсть пору-шення функцп проксимальних вщдшв нефронiв за вщсутносп гшофосфатурп (-ЬЯ = -0,042).
Отже, обраний комплекс теспв продемонстрував високу чутливють, специфiчнiсть та ефективнiсть дiагностики порушень функцiонального стану i склеротичних змiн у паренхiмi нирок в д1гей iз МСР.
Вщомо, що чим бшьша +ЬЯ, тим вища чутливiсть тесту при позитивних результатах встановити наяв-нiсть хвороби [15]. Обраш тести продемонстрували !х задовiльну здатнють розпiзнавати наявнiсть по-рушення функцюнального стану паренхiми нирок у групах дiтей раннього вiку з МСР, оскшьки цифри +ЬЯ для вск тестiв перебували у межах+5,14...+35,00.
Вщповщно, чим менша -ЬЯ, тим вища чутливють тесту при негативних результатах виявити вiдсутнiсть хвороби [15]. Обраний комплекс теспв продемонстрував задовшьну здатнiсть розпiзнавати вiдсутнiсть захворювання в дiтей iз МСР, оскшьки в основному величини -ЬЯ коливались в межах -0,016...-0,340 (табл. 6).
Отже, в той час як тести, що належать до золотого стандарту дiагностики порушення функцюнального стану та наявносп процеав склерозуван-ня паренх1ми нирок, не вщзначали цих порушень в обстежених дiтей iз МСР, обраний комплекс теспв продемонстрував високу чутливiсть, специфiчнiсть, прогностичну цiннiсть та ефективнiсть дiагностики раннiх порушень функцiонального стану i розвитку склеротичних змiн у паренхiмi нирок у дiтей iз МСР, асоцшованого з НДСТ.
Висновки
1. Доведена висока чутливють, специфiчнiсть, прогностична щннють та ефективнiсть дiагнос-тики раншх порушень функцiонального стану та дисфункцГ! сполучно! тканини паренхiмi нирок, асоцшованих iз НДСТ за показниками АКЗС до оксалатiв Са, фосфапв i трипельфосфатiв, добово!
екскрецп оксалапв Са, фосфатiв Са та урапв, добово! екскрецп продуктiв ПОЛ i ПЛ, результату до-слщження теспв уринолiзису, вмiсту у добовш ce4i крeатинiну та глiкозамiноглiканiв.
2. Отримаш результати дослщження бiомаркeрiв функцюнального стану паренх1ми нирок у д!гей референтно! групи можна використовувати як норма-тивнi рeгiональнi показники.
Список лператури
1. Багдасарова 1.В. Захворювання оргатв сечовог системи у дтей та синдром дисплазИ сполучног тканини / 1.В. Багдасарова, Т.В. Буднгк, А.В. Малахова//Новости медицины и фармации. Нефрология. — 2009. — № 297. — С. 38-39.
2. Биохимическое исследование мочи у детей: Метод. рекомендации [Текст]/Ю.Е. Вельтищев, А.А. Ананенко, Г.М. Титов [и др.] — М, 1979. — 51 с.
3. Боровиков, В. Statistica: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов [Текст] / В. Боровиков. — СПб.: Питер, 2001. — 656 с.
4. Динамика заболеваемости и распространенности заболеваний мочевыводящей системы у детей г. Екатеринбург и Свердловской области / В.Л. Зеленцова, В.И. Шилко, Р.Г. Бабина, Е.Б. Николаева //Педиатрия. — 2003. — № 2. — С. 31-36.
5. Земцовский Э.В. Диагностика и лечение дисплазии соединительной ткани [Текст]/ Э.В. Земцовский//Мед. вестник. — 2006. — № 11. — С. 11-14.
6. Кадурина Т.И. Дисплазия соединительной ткани: Руководство для врачей [Текст]/ Т.И. Кадурина, В.Н. Горбунова. — СПб.: Элби СПб, 2009. — 714 с.
7. Кенс К.А. Нешвазивт маркери порушення функцИ нирок у дтей раннього вжу з мiхурово-сечовiдним рефлюксом в дина-мц хiрургiчного та метаболiчного лкування [Текст]: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.06/К.А. Кенс; Державнауста-нова «1нститут урологи НАМНУкрагни». — К., 2012. — 23с.
8. Лакомова Д.Ю. Ранняя диагностика и прогнозирование развития нефросклерозау детей с пузырно-мочеточниковымрефлюксом [Текст]: Автореф. дис... канд. мед. наук: спец. 14.01.23; 14.03.03/Д.Ю. Лакомова; Саратовский медицинский университет им. В.И. Разумовского. — Саратов: б.и., 2011. — 26 с.
9. Мальцев В.И. Методология проведения клинических исследований [Текст]/В.И. Мальцев, Т.К. Ефимцева, Д.Ю. Белоусов //Украгнський медичний часопис. — 2001. — № 5. — С. 49-65.
10. Наказ МОЗ Украгни вiд 29.12.2003 № 624 «Про затвер-дження Протоколiв лжування дтей зi сnецiальностi «Дитяча урологiя».
11. Папаян А.В. Клиническая нефрология детского возраста/ А.В. Папаян, Н.Д. Савенкова. — СПб.: Сотис, 1997. — 718 с.
12. Патогенетические основы и современные возможности ранней дiагностики нефросклероза у детей с пузырно-мочеточ-никовым рефлюксом / Д.А. Морозов, В.В. Моррисон, О.Л. Морозова, Д.Ю. Лакомова// Саратовский научно-медицинский журнал. — 2011. — Т. 7, № 1. — С. 151-157.
13. Перекисное окисление липидов и метаболизм оксида азота у больных хронической болезнью почек в динамике лечения [Текст]/ И.И. Топчий, А.Н. Кириенко, Т.Н. Бондарь [и др.] // Украгнський журнал нефрологй та дiалiзу. — 2012. — Т. 33, № 1(33). — С. 3-8.
14. Скрининг-тесты в педиатрии [Текст] // Под ред. И.И. Гребешевой. — К, 1985. — 30 с.
15. Флетчер Р. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины [Текст] / Флетчер Р., Флетчер С., Вагнер Е. / Пер. с англ. под общ. ред. С.Е. Бащинского, С.Ю. Варшавского. — М.: Медиа Сфера, 1998. — 347с.
16. Хворостов И.Н. Тактика лечения пузырно-мочеточнико-вого рефлюкса у детей [Текст]/ И.Н. Хворостов, С.Н. Зоркин, И.Е. Смирнов // Бюллетень Волгоградского научного центра РАМН. — 2009. — № 4. — С. 30-33.
17. Gallo F. Ureteropelvic Junction obstruction: Which is the best treatment today?[Text]/F. Gallo, M. Schenone, C. Giberti// J. Laparoendoscopic advanced surgical techniques. — 2009. — Vol. 19(5). — P. 657-662.
Отримано 03.10.16 ■
Лукьяненко Н.С.1, Кене К.А.2, Петрица H.A.1
1ГУ «Инетитут наеледетвенной патологии Национальной академии медицинеких наук Украины», г. Львов, Украина 2Львовекий национальный медицинекий универеитет имени Данила Галицкого, г. Львов, Украина
ОЦЕНКА ДИАГНОСТИЧЕСКОЙ ЦЕННОСТИ МАРКЕРОВ ТКАНЕВОЙ ГИПОКСИИ, МЕМБРАНОДЕСТРУКЦИИ И НЕДИФФЕРЕНЦИРОВАННЫЕ ДИСПЛАЗИИ СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ ПРИ ПУЗЫРНО-МОЧЕТОЧНИКОВОМ
РЕФЛЮКСЕ У ДЕТЕЙ РАННЕГО ВОЗРАСТА
Резюме. Введение. Проблема врожденных пороков развития органов мочевыделительной системы у детей раннего возраста становится все более актуальной в связи с ежегодным ростом количества больных. Одним из наиболее распространенных пороков развития является пу-зырно-мочеточниковый рефлюкс. В настоящее время наблюдается тенденция к увеличению количества микроаномалий, обусловленных особенностями строения соединительной ткани, которые проявляются комплексом фенотипических признаков и трактуються как недифференцированная дисплазия соединительной ткани. Это требует поиска высокочувствительных, специфических, а также неинвазивных методов динамической оценки функционального состояния почечной паренхимы и прогнозирования нефросклеротических изменений при недифференцированной дисплазии соединительной ткани у детей раннего возраста с пузырно-мочеточниковым рефлюксом. Цель. Установление референтных значений некоторых показателей функционального состояния паренхимы почек у здорових детей раннего возраста, оценка их информативности и диагностической ценности у детей с пузырно-мочеточниковым рефлюксом, ассоциированным с недифференцированной дисплазией соединительной ткани. Материалы и методы. Обследованы 50
детей с пузырно-мочеточниковым рефлюксом II—IV ст., ассоциированным с недифференцированной дисплазией соединительной ткани. В моче определялись оксипроли-ны и маркеры тканевой гипоксии паренхимы, нарушения функционального состояния соединительной ткани почек. Обсуждение результатов. Тесты, выбранные для характеристики функционального состояния паренхимы почек у детей, обладают в основном высокой и средневы-сокой чувствительностью при высокой специфичности в пределах 82,5—98,0 %. Величина прогностической ценности как положительных, так и отрицательных результатов выбранных тестов у детей с пузырно-мочеточниковым рефлюксом подтвердила эффективность диагностирования тканевой гипоксии и нарушения функционального состояния паренхимы почек. Выводы. Доказана высокая чувствительность, специфичность, прогностическая ценность и эффективность диагностики ранних нарушений функционального состояния, развития склеротических изменений в паренхиме почек у детей с пузырно-мочеточ-никовым рефлюксом, ассоциированным с недифференцированной дисплазией соединительной ткани.
Ключевые слова: дети раннего возраста, пузырно-моче-точниковый рефлюкс, недифференцированная диспла-зия соединительной ткани.
Lukyanenko N.S.1, Kens K.A.2, Petritsa N.A.1
1State Institution «Institute of Hereditary Diseases of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Lviv, Ukraine
2Lviv National Medical University named after Danylo Halytskyi, Lviv, Ukraine
EVALUATING THE DIAGNOSTIC VALUE OF THE TISSUE HYPOXIA, MEMBRANE DESTRUCTION AND UNDIFFERENTIATED CONNECTIVE TISSUE DYSPLASIA MARKERS IN YOUNG CHILDREN WITH VESICOURETHERAL REFLUX
Summary. Introduction. The issue of congenital urinary defects in young children becomes more apparent due to the annual increase in the number of patients. One of the most frequent pathologies is vesicoureteral reflux. Today, there is a tendency to the increase in the number of microanomalies caused by the peculiarities of the connective tissue, which manifest with a complex of phenotypic features, and are considered as undiffer-entiated connective tissue dysplasia. This requires the search for high-sensitivity, specific, as well as noninvasive methods for the dynamic evaluation of the functional state of the renal parenchyma and prognosis of nephrosclerotic changes in undifferen-tiated connective tissue dysplasia in young children with vesi-couretheral reflux. Aim. To establish the referent value of some indexes of the functional state of the renal parenchyma in young healthy children and to evaluate their informativeness and diagnostic value in children with vesicoureteral reflux associated with undifferentiated connective tissue dysplasia. Materials and methods. We have examined 50 children with vesicoureteral
reflux degree II—IV associated with connective tissue dysplasia. Oxyprolin and markers of parenchymal tissue hypoxia, disorders of the functional state of the connective tissue of the renal parenchyma were determined in the urine. Discussion of the results. Tests chosen to characterize functional state of the renal parenchyma characteristics in children have mostly high and medium-high sensitivity in high specificity in the range of 82.5—98.0 %. The size of predictive value of both positive and negative results of selected tests in children with vesicoureteral reflux confirmed the effectiveness of diagnosing tissue hypoxia and violations of the functional state of the kidney parenchyma. Conclusions. There were proved the high sensitivity, specificity, predictive value and efficacy of the diagnosis of early disorders of the functional state and the development of sclerotic changes in renal parenchyma of children with vesicoureteral reflux associated with undifferentiated connective tissue dysplasia.
Key words: young children, vesicoureteral reflux, undifferen-tiated connective tissue dysplasia.
