CC BY
17
Орипнальы дослiдження
Original Researches
УДК 616.71.-008.1:616.831-005.1 DOI: 10.22141/1608-1706.6.19.2018.152220
Поворознюк В.В., Бистрицька М.А., Кошель Н.М.
ДУ «1нститут геронтолог!! ¡мен1 Д.Ф. Чеботарьова НАМН УкраТни», м. КиТв, Укра!на
Остеопороз у пафенлв, як перенесли мозковий шсульт
Резюме. Актуальнсть. Мозковий ¡нсульт (М1) та остеопороз — вк-залежна патолопя, що вражае пе-реважно оаб л1тнього вку. Метою до^дження було вивчення особливостей мнерально! щльност юстково'Т тканини (МЩКТ) в пац1ент1в, як перенесли М1. Матер'юли та методи. Було обстежено 84 пац1енти, як перенесли ¡нсульт, та 125 оаб вдповдного вку та стат без невролопчно'Тпатологи, як становили групу порвняння. 1ндекс активности у повсякденному житт визначали за ¡ндексом Бартел. Стан МЩКТ визна-чали за допомогою двохфотонно! рентгенвськоТ абсорбцюметрИ. Результати. У пац1ент1в, як перенесли М1, частота остеопорозу була в'ропдно вищою, н1ж у оаб групи пор1вняння (16,7 й 4,0 % вдповдно). МЩКТ у ж1нок п'юля ¡нсульту була в'ропдно нижче на рви вах обстежених делянок, у чолов1юв вдм1нност1 зареестрован на р1вн1 дистального в1дд1луюстокпередплччя та всього скелету. З1 збльшенням тривалост пост1нсультного пероду у чоловкт було зареестровано зменшення МЩКТ на р1вн1 шийки стегново! юстки ^ = 3,12; р = 0,038) та дистального в1дд1лу юсток передпл1ччя ^ = 3,26; р = 0,034), у жнок — на р1вн1 вах обстежених делянок. Зареестровано кореляц1йн1 зв'язки м1ж ¡ндексом Бартел та МЩКТ на р'тн'1 попере-кового вдд1лу хребта (г = 0,37, р < 0,05), шийки та проксимального вдд1лу стегново!юстки (г = 0,30, р < 0,05 та г = 0,26, р < 0,05 в'1дпов'1дно), на рвн верхн'к, нижн1х юнц1вок (г = 0,27, р < 0,05, г = 0,32, р < 0,05 вдповдно), а також на рвн всього скелету та дистального в1дд1лу променево! юстки (г = 0,33, р < 0,05, г = 0,38, р < 0,05 в1дпов1дно). Створена модель прогнозування розвитку остеопорозу у пац1ент1в, як перенесли М1, з включенням показниюв маси тла, тривалост постнсультного пероду та суми бал1в за ¡ндексом Бартел. Висновки. Результати нашого досыдження показують, що М1 е фактором ризику розвитку остеопорозу. Ступнь втрати юстково'Т маси залежить в'1д функц1онального дефциту, тривалост постнсультного пероду / мае гендерн особливост'1.
Ключовi слова: остеопороз; мнеральна щльнсть юстково'Т тканини; ¡ндекс Бартел; мозковий ¡нсульт
Травма
Вступ
1нсульт i системний остеопороз е актуальними вш-асоцшованими захворюваннями, пов'язаними з ви-соким ризиком швалщноста, власною поширешстю, факторами ризику та ктшчними ознаками [1—4]. Го-стре порушення мозкового кровообиу може статися в будь-якому вщ, але частше до нього схильш особи старших вшових груп, i половина з ушх шсультав вщ-буваеться в ошб вшом старше 70 роыв [3, 5]. Таким чином, це група населення з уже шдвищеним ризиком остеопорозу та переломiв. З середини 1990-х роыв у хворих шсля шсульту проводились рiзноманiтнi попе-речш та лонгггудинальш дослщження. Щ дослщження подтвердили, що для таких пащенпв остеопороз та його ускладнення (переломи внаслщок низькоенергетично!
травми) е актуальною проблемою, бтьша втрата ыст-ково! тканини вщбуваеться переважно на паретичнш сторош, залежить вщ тяжкост невролопчного дефщи-ту, тривалост постшсультного перюду тощо. У пащен-пв, як перенесли шсульт, ризик переломiв стегново! ыстки в 2—4 рази вище, шж в популяци [7]. Виживання i вщновлення рухово! функци шсля перелому стегново! ыстки були вiрогiдно пршими у постшсультних пащ-енпв порiвняно з тими, хто не перешс шсульт.
У пащенпв, яы перенесли шсульт, мшеральна щшьшсть ыстково! тканини (МЩКТ) нижче, шж в популяци [8—10], але коли i насыльки розвиваеться це зниження, залишаеться дискутабельним. 1снують данi, що МЩКТ жшок, якi щойно перенесли шсульт, була на 8 % нижче, шж МЩКТ контролю [4]. В ш-
© «Травма» / «Травма» / «Trauma» («Travma»), 2018
© Видавець Заславський О.Ю. / Издатель Заславский А.Ю. / Publisher Zaslavsky O.Yu., 2018
Для кореспонденци: Бистрицька Марина Анатоливна, кандидат медичних наук, ДУ «1нститут геронтологи iMeHi Д.Ф. Чеботарьова НАМН УкраТни», вул. Вишгородська, 67, м. КиТ'в, 04114, УкраТ'на; e-mail: [email protected]; контактний тел.: +38 (067) 418-55-73.
For correspondence: Maryna Bystrytska, PhD, State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine'; Vyshgorodska st., 67, Kyiv, 04114, Ukraine; e-mail: miroslava_br@ukr. net; phone: +38 (067) 418-55-73.
шому дослiдженнi зареестроване зниження МЩКТ шийки стегново! кiстки паретично! кiнцiвки через 11,3 тижня (у середньому) шсля шсульту, на 4,6 % (у середньому) порiвняно з кiстками штактно! сторо-ни [11]. Детермiнант втрати ыстково! маси пiсля ш-сульту досить багато: тривалють знерухомленостi [7], тяжысть гемiплегií [12], тривалiсть менопаузи у жшок [13], а також низька маса тша в дошсультний перiод i пiзня вертикалiзацiя (шзшше 2 мiсяцiв пiсля шсуль-ту) [14, 15]. Шсля шсульту поеднуеться лiжковий режим з загальним розвантаженням скелету з глибоким мюцевим розвантаженням уражених ыншвок вна-слщок неврологiчного дефiциту. Мозковий iнсульт (М1) — це стан, що розвиваеться на певному шдГрун-тi. До факторiв ризику мозкового iнсульту вщносять гiпертонiчну хворобу, атеросклероз, цукровий дiабет, курiння, зловживання алкоголем тощо, i деякi з них також впливають на кiсткову тканину [2, 5]. Отже, ос-теопороз у пащенпв, якi перенесли iнсульт, мае по-лiетiологiчний генез, проте роль окремих факторiв на сьогоднi не визначена.
Метою дослщження стало вивчення особливостей МЩКТ у пащентав, як перенесли М1.
Матерiали та методи
У вщдш клiнiчноí фiзiологií та патологи опорно-рухового апарату ДУ «1нститут геронтологи iменi Д.Ф. Чеботарьова» було проведено обстеження ыстково! тканини у 84 пащенпв (40 чоловтв та 44 жш-ки), яы перенесли М1. Група порiвняння була сформована зi 125 пащенпв (60 чоловiкiв i 65 жшок), яы звернулись в Укра!нський науково-медичний центр проблем остеопорозу, без невролопчно! патологи. Пашенти були стандартизованi за вшом та масою тiла (табл. 1).
В дослщження включали чоловшв старше вщ 50 рокiв та жшок у постменопаузальному перiодi з дiа-гнозом М1, пiдтвердженим методами нейровiзуалi-зацп (комп'ютерна або магштно-резонансна томо-графiя), з руховими порушеннями рiзного ступеня, з тривалiстю постшсультного перiоду вiд 2 мiсяцiв до 10 роыв.
Середня тривалiсть постшсультного перюду не вiдрiзнялася у чоловтв i жiнок i становила 1,86 ± ± 0,29 року та 1,66 ± 0,28 року (г = 0,43, р = 0,67)
вщповщно. У чоловшв i жшок переважав шемГч-ний тип шсульту (вщповщно 93,2 та 72,5 %, р < 0,05). Тяжысть парезу була встановлена за шкалою шсульту NIH [16]. Помiрний, середнш та тяжкий стушнь парезу спостериався у 27,5, 45,0 i 27,5 % чоловтв та 27,3, 47,7 i 25,0 % жiнок. Обов'язковою умовою включення в дослiдження була наявнють добровшь-но! шформовано! згоди на участь пашента. В досль дження не включали хворих з наявними в анамнезi чи на момент включення в дослщження будь-якими захворюваннями з доведеним впливом на ысткову тканину та ошб, яы приймають будь-якi фармацев-тичнi засоби з подiбним впливом, iз соматичною па-тологiею у декомпенсованому сташ та з вираженою спастичнiстю, яка заважае проведенню та оцiнцi результапв двохфотонно! рентгешвсько! абсорбцю-метрГ! (ДРА).
Мшеральну щiльнiсть ыстково! тканини, показни-ки знежирено! та жирово! маси визначали за допомо-гою двохфотонно! рентгешвсько! абсорбцiометрi! на приладi Prodigy (GEHC Lunar, Мадiсон, США, 2005). Обстежували наступнi дiлянки скелету: поперековий вщдш хребта (L1—L4), проксимальний вщдш стег-ново! кiстки, шийку стегново! кiстки, дистальний вщдш кiсток передплiччя та весь скелет. При про-веденнi ДРА визначали МЩКТ (г/см2), Т-показник, Z-показник. Iнтерпретацiю даних рентгешвсько! денситометрп проводили згiдно з рекомендашями Мiжнародного товариства клiнiчно! денситометрп (International society for clinical densitometry) [17]. Оцшку МЩКТ у чоловтв старше 50 роыв та жшок у постменопаузальному перiодi проводили за зна-ченням Т-показника на рiвнi поперекового вщдшу хребта, проксимального вщдшу стегново! ыстки або шийки стегново! ыстки (найнижчий показник). Зна-чення Т-показника < —2,5 вщповщае остеопорозу, в межах > —2,5 i < —1 — низьый мiнеральнiй щшьнос-тi кiстково! тканини (остеопенп), > —1 вщповщае нормальнiй мiнеральнiй щшьносп ыстково'! тканини. Серед показниыв тшобудови оцiнювали жирову масу та знежирену масу всього тша й апендикулярну знежиреному (знежирена маса ыншвок).
Статистичний аналiз проводили Гз застосуван-ням програм Statistica 10, MEDCALC. Нормальшсть розподшу визначали за критерГем Шашро — У!л-
Таблиця 1. Кл'1н'1чна характеристика обстежениххворих ¡з М1 та осб групи порвняння
Показник Основна група (n = 84) Група порiвняння (n = 125) Р
Чоловши (n = 40) Жiнки (n = 44) Чоловiки (n = 60) Жiнки (n = 65) Ч Ж
BiK, роки 64,5 ± 9,1 66,6 ± 9,6 64,7 ± 5,9 65,6 ± 5,3 0,84 0,43
Зрют, см 1,74 ± 0,06 1,60 ± 0,06 1,74 ± 0,06 1,62 ± 0,06 0,77 0,32
Маса, кг 84,3 ± 13,2 76,7 ± 16,5 85,4 ± 12,7 81,5 ± 12,8 0,68 0,10
1МТ, кг/см2 27,8 ± 4,4 29,6 ± 5,8 28,3 ± 4,2 31,0 ± 4,6 0,57 0,17
Примтка: дан наведен! у виглядi M ± SD. В1рог1дн!сть в!дм1нностей визначалась за допомогою критер!ю Стьюдента для незалежних вибiрок.
ка. Рiзницю показникiв мiж групами та шдгрупами встановлювали за допомогою однофакторного дис-персiйного аналiзу ANOVA, критерш Стьюдента для незалежних вибiрок та критерш Манна — У!тш. Зв'язки мiж показниками визначали iз застосуван-ням лiнiйноí регреси, кореляци Сшрмена при не-параметричному розподiлi, множинно! логiстичноí регресГ!, ROC-аналiзу. Вiдмiнностi розподшу вибь рок оцiнювали за допомогою критерiю х2. Результати поданi як М ± SD. Рiзницю показниыв вважали вь рогiдною при р < 0,05.
Результати
У пащентав, яы перенесли iнсульт, частота остео-порозу була вiрогiдно вищою, шж в групi порiвнян-ня, i становила 16,7 та 4,0 % вiдповiдно (х/ = 9,7; 95% довiрчий iнтервал 4,5—22,4; р = 0,002). При розподь лi за статтю остеопороз рееструвався у 20,5 % жшок та 12,5 % чоловшв. Мiнеральна щiльнiсть кiстковоí тканини у жшок основно! групи була вiрогiдно ниж-чою, нiж у ошб групи порiвняння, на рiвнi всiх обсте-жених дiлянок: весь скелет (вщповщно 1,07 ± 0,12 та 1,18 ± 0,09 г/см2, р < 0,001), поперековий вщдт хребта (вщповщно 1,07 ± 0,20 та 1,19 ± 0,18 г/см2, р < 0,001), шийка стегново! кустки (вiдповiдно 0,84 ± 0,14 i 0,99 ± ± 0,19 г/см2, р < 0,001), дистальний вщдт кусток пе-редплiччя (вщповщно 0,72 ± 0,14 i 0,82 ± 0,12 г/см2, р < 0,001). Аналiз показникiв МЩКТ у чоловшв залеж-но вiд наявност iнсульту продемонстрував вiрогiднi вiдмiнностi тльки на рiвнi дистального вiддiлу исток передплiччя (вiдповiдно 0,94 ± 0,10 i 0,98 ± 0,08 г/см2, р < 0,001) та всього скелету (вщповщно 1,21 ± 0,11 та 1,26 ± 0,08 г/см2, р < 0,001).
При порiвняннi МЩКТ паретичних та штактних ынщвок отримано, що вiдмiнностi мiж ними у чо-ловiкiв з М1 були бiльшими порiвняно з жшками з М1. Майже всi показники МЩКТ у чоловшв, якi перенесли М1, були вiрогiдно нижчими на паретичнш сторонi порiвняно з показниками штактно! сторони тiла: на рiвнi шийки стегново! кiстки (вщповщно 0,916 ± 0,172 i 0,964 ± 0,162 г/см2, р < 0,001), проксимального вщдшу стегново! ыстки (вiдповiдно 1,012 ± ± 0,169 та 1,064 ± 0,160 г/см2, р < 0,001), верхшх ын-цiвок (вiдповiдно 0,911 ± 0,149 i 0,975 ± 0,121 г/см2, р < 0,001) та всього скелета (вщповщно 1,194 ± ± 0,115 та 1,217 ± 0,117 г/см2, р < 0,001). У жшок вщ-рiзнялись тшьки показники МЩКТ на рiвнi шийки (вщповщно 0,823 ± 0,142 та 0,852 ± 0,126 г/см2, р < 0,001) та проксимального вщдшу стегново! ыстки (вщповщно 0,905 ± 0,155 та 0,923 ± ± 0,152 г/см2, р < 0,001).
При вивченш впливу вку на показники МЩКТ у чоловшв групи порiвняння зареестровано лише зв'язок мало! сили мiж МЩКТ на рiвнi попереково-го вiддiлу хребта та вшэм (г = 0,27, р < 0,05). Зв'языв МЩКТ шшо! локалiзацií та вiку не отримано. При цьому зi збтьшенням вiку МЩКТ поперекового вщ-дту хребта збiльшувалась, що свiдчить бтьшою мiрою про наростання дегенеративних змш поперекового
вiддiлу хребта, нiж про збтьшення щiльностi ыстково! тканини. У чоловшв iз М1 корелятивнi зв'язки серед-ньо! сили мiж вшом та МЩКТ зареестрованi на рiвнi всього скелету (г = —0,36, р < 0,05) та шийки стегново! ыстки (г = —0,36, р < 0,05). У жшок групи порiвнян-ня отримано корелятивш зв'язки мiж вшом та МЩКТ на рiвнi проксимального вщдту стегново! ыстки (г = -0,26, р < 0,05), всього скелета (г = -0,35, р < 0,05) та дистального вщдшу ысток передплiччя (г = -0,40, р < 0,05). У жшок, яы перенесли М1, зв'язки мiж вь ком та МЩКТ зареестроваш для МЩКТ на рiвнi всiх обстежених дтянок, але сила зв'язкiв вiку та МЩКТ на рiвнi всього скелета та ысток дистального вщдь лу передптччя була вiрогiдно сильнiшою, шж в групi порiвняння. Отже, зi збiльшенням вiку у пацiентiв, яы перенесли М1, МЩКТ зменшуеться штенсившше, нiж в осiб груп порiвняння.
Аналiз впливу iндексу маси тта (1МТ) на МЩКТ показав вщсутнють зв'язкiв у чоловiкiв обох груп та зв'язки помiрноí' сили мiж 1МТ та МЩКТ рiзноí' ло-калiзацií у жiнок обох груп, але сила зв'язку 1МТ й МЩКТ на рiвнi проксимального вщдшу стегново! кiстки була бiльшою у жшок, яы перенесли М1 (вщпо-вiдно г = 0,29 та г = 0,67, р < 0,05).
Аналiз параметрiв МЩКТ залежно вiд типу шсуль-ту (iшемiчного або геморагiчного) не виявив суттевих вщмшностей нi у жшок, ш у чоловiкiв. Не було також виявлено вщмшностей залежно вiд локалiзацií шсуль-ту — право- чи лiвопiвкульний.
З метою вивчення впливу тривалост постiнсультно-го перiоду на МЩКТ пащенти iз М1 були розподтеш на 4 пiдгрупи: 1-ша — тривалiсть до 6 мюящв, 2-га — вiд 6 до 12 мюящв, 3-тя — 12-24 мюящ, 4-та — бiльше 24 мюящв. У чоловшв було зареестровано зменшення МЩКТ зi збiльшенням тривалоста посттравматичного перiоду на рiвнi шийки стегново! кiстки (F = 3,12; р = 0,038), верхшх ынщвок ^ = 4,17; р = 0,012) та дистального вщдту ысток передплiччя (F = 3,26; р = 0,034). У чоловтв показники МЩКТ верхшх ынщвок 3-! та 4-! групи були вiрогiдно нижчими, шж вiд-повщш показники 1-! та 2-! групи, а МЩКТ шийки стегново! ыстки була вiрогiдно нижчою тiльки в 4-й груш, з тривалютю посттравматичного перюду бiль-ше 2 роыв. На вiдмiну вiд вищенаведеного, бтьшють показник^в МЩКТ у ж^нок зменшувались з тривалiс-тю посттравматичного перюду. Дисперсшний аналiз (ANOVA) показав вплив тривалосп постiнсультного перiоду на показники МЩКТ вшх обстежених дiля-нок у жшок iз М1 (поперековий вщдт хребта: F = 5,88, р = 0,002; шийка стегново! ыстки: F = 6,98, р = 0,0008; проксимальний вщдт стегново! ыстки: F = 3,78, р = 0,02; верхш кiнцiвки: F = 8,05; р = 0,0003; нижш кiнцiвки: F = 3,70; р = 0,02; МЩКТ всього скелету: F = 4,44; р = 0,009). Ощнка з використанням тесту Шеффе не показала ютотних вщмшностей мiж першими двома групами (тривалють перiоду пiсля шсульту менше 6 мiсяцiв та 6-12 мюящв) для вшх вимiрюваних показниыв МЩКТ. Проте показники МЩКТ верхшх ынщвок у жшок 3-! та 4-! групи були вiрогiдно ниж-
чими пор!вняно з аналогiчними показниками 2-ï гру-пи, тодi як показники МЩКТ проксимального вщщ-лу стегново!' истки та нижшх ынщвок були вiрогiдно нижчими лише у жшок 4-ï групи порiвняно з тими ж показниками 2-ï групи. На нашу думку, це обумовлено бшьшим вмютом у вказаних дшянках компактно!' ыст-ково1 тканини, в яый змiни вiдбуваються пiзнiше, шж у трабекулярнiй.
При дослiдженнi впливу рухових порушень паш-енти були роздшеш на групи згiдно з тяжыстю парезу, проте нами не отримано вiрогiдних вiдмiнностей мiж показниками МЩКТ в пiдгрупах пащенпв iз рiзною тяжкiстю парезу. Проте лггературш данi свш-чать зворотне [18]. Але в нашому дослщженш пашен-ти з рiзним ступенем парезу не були стандартизован за вшом, масою тiла та тривалютю постiнсультного перiоду. На наступному еташ визначали залежнiсть МЩКТ вiд функцюнального неврологiчного дефь циту, визначеного зпдно з iндексом Бартел. Зареестровано кореляцшш зв'язки (застосовано кореля-щю Спiрмена для непараметричного розподiлу) мiж iндексом Бартел та МЩКТ на рiвнi поперекового вщдшу хребта (г = 0,37, p < 0,05), шийки та проксимального вщдшу стегново!' ыстки (г = 0,30, p < 0,05 та г = 0,26, p < 0,05 вщповщно), на рiвнi верхшх, нижшх ыншвок (г = 0,27, p < 0,05, г = 0,32, p < 0,05 вщповщ-но), а також на рiвнi всього скелета та дистального вщдшу променево! ыстки (г = 0,33, p < 0,05, г = 0,38, p < 0,05 вщповщно).
При вивченш зв'языв мiж показниками мозково! гемодинамiки та МЩКТ у пашенпв всiеï групи не отримано зв'языв мiж показниками МЩКТ та товщи-ною комплексу iнтима-медiа (К1М). Проте у пащенпв iз наявними бляшками МЩКТ була вiрогiдно гiршою на рiвнi шийки та поперекового вщдшу хребта, хоча група пацiентiв iз бляшками була вiрогiдно старшою.
При дослщженш зв'языв мiж товщиною К1М сон-них артерiй серед чоловтв iз М1 не отримано в!ро-гiдних зв'языв, а у жшок отримаш вiрогiднi зв'язки середньо! сили мiж товщиною К1М та МЩКТ на р!в-нi поперекового вщдшу хребта (г = —0,44, p < 0,05), проксимального вщдшу стегново! ыстки (г = —0,4, p < 0,05), верхшх (г = —0,47, p < 0,05), нижшх ынщвок (г = -0,58, p < 0,05), всього скелета (г = -0,62, p < 0,05) та ысток дистального вщдшу передптччя (г = -0,55, p < 0,05).
Отримаш результати пояснюють гендерш особ-ливост вщмшностей показниыв МЩКТ у пащ-ентiв iз М1. Вiдмiнностi мiж паретичною та непа-ретичною кiнцiвками у жiнок виражеш меншою мiрою, нiж у чоловшв, що, на нашу думку, пояс-нюеться зниженням МЩКТ у жшок в дошсульт-ний перiод.
Багатофакторшсть остеопорозу у вказаних паш-енпв ускладнюе видiлення ролi окремого компонента. Змши кiстковоï тканини розвиваються з часом, тому мае значення не тшьки тяжысть змiн шсля М1, але й тривалiсть постшсультного перюду. Також мае значення стан ыстково!' тканини на момент виник-
нення iнсульту, який обумовлений статтю, вшом, iндексом маси тiла та наявшстю iнших факторiв, що впливають на ысткову тканину, зокрема атероскле-ротичнi змiни.
Враховуючи все вищенаведене, нами була засто-сована множинна лопстична регресiя з метою ви-значення ймовiрностi розвитку остеопорозу у па-цiентiв iз М1. Вибiр логiстичноï регресй' обумовив дихотомiчний подш залежно!' змiнноï (наявнiсть чи вщсутнють остеопорозу) та непараметричний роз-подш незалежних показникiв. Згiдно з результатами власних дослщжень, в первинну модель були включеш наступнi показники: стать, вш, зрiст, маса тша, 1МТ, iндекс Бартел, тривалiсть постшсультного перюду та стушнь парезу м'язiв нижнiх ынщ-вок, визначений за 5-бальною шкалою. Отримана модель мала значну прогностичну силу (х2 = 25,6, p < 0,0006, площа шд кривою (AUROC) = 0,867) i передбачала остеопороз з точшстю 50 %, а вщсут-нiсть остеопорозу з набагато бшьшою точнiстю — 89 %. Шсля виключення малоiнформативних по-казникiв у моделi залишились три показники: маса тша, тривалють постiнсультного перiоду та сума ба-лiв за шдексом Бартел.
Модель, представлена рiвнянням бшарно!' лопстич-но1 регресй', визначае структуру факторiв, що зумовлю-ють розвиток остеопорозу у пащенпв, як! перенесли М1, та мае наступний вигляд:
1
Р = -
1 + е--1 '
де p — ймов!рнють розвитку остеопорозу, e — експо-нента, основа натуральних логарифм!в; y = -0,07 х маса тша (кг) - 0,05 х шдекс Бартел (бали) - 0,5 х тривалiсть постшсультного перiоду (роки) + 5,59.
Модель мае добре прогностичне значення — 86,9 % (X2 = 22,3, p = 0,0001, AUROC = 0,849), 36 % — для остеопорозу та 97 % — для його вщсутность
Обговорення
Вивчення змш ыстково!' тканини у пащенпв, як! перенесли М1, тривае вже близько 50 роыв й продо-вжуе шкавити дослщниыв. Згщно з юнуючими да-ними науково!' лггератури, вщомо, що МЩКТ у па-Шенпв, як! перенесли М1, нижча, шж в ошб групи пор!вняння, й бшьш виражена втрата вщбуваеться на паретичнш сторон! [1, 3, 18, 19]. Згщно з результатами наших дослщжень, втрата ыстково!' тканини шсля шсульту мала гендерш особливосп, зокрема у жшок втрата виражена бшьшою м!рою, проте р!зниця м!ж паретичними та штактними ынщвками менша, а у чоловтв, навпаки, втрата розвиваеться переважно у паретичних ынщвках.
Ще один важливий чинник втрати ыстково!' тканини [1, 19, 20] — тривалють постшсультного перь оду. Втрата ыстково1 маси починаеться вщразу шсля пошкодження головного мозку i поступово зростае протягом 3-4 мюяшв. Попм втрата ыстки прогресуе !з меншою швидыстю до ынця першого року шсля
шсульту. Шсля цього темпи втрати ыстково! маси зменшуються i досягають стабшьного стану трива-ючо! втрати ыстково! тканини з наступним шдви-щеним ризиком переломГв. ЗгГдно з результатами наших дослГджень, втрата ыстково! маси була вь рогГдно бГльшою у пащенпв з бшьшою тривалютю постшсультного перюду (бшьше 1 року) та вираже-ним функцюнальним дефщитом (згГдно з шдексом Бартел). КрГм того, виявлеш вГропдш зв'язки по-мГрно! сили мГж товщиною К1М та показниками МЩКТ рГзно! локалГзацГ! у жшок, незалежно вГд вГку та антропометричних показниыв, що спГвпадае з да-ними лГтератури [21—23].
Висновки
Результати нашого дослГдження показують, що М1 е фактором ризику розвитку остеопорозу. Стушнь втрати ыстково! маси залежить вГд функцГонального дефь циту, тривалостГ постГнсультного перГоду i мае гендер-нГ осо6ЛИВОСТГ.
Конфлжт штереив. Автори заявляють про вГд-сутнГсть конфлГкту ГнтересГв при шдготовщ дано! статтГ.
Список лiтерaтури
1. Carda S. Osteoporosis after Stroke: A Review of the Causes and Potential Treatments / S. Carda, C. Cisari, M. Invernizzi, M. Bevilacqua // Cerebrovasc. Dis. — 2009. — Vol. 28. — P. 191-200. — https://doi.org/10.1159/000226578.
2. Мищенко Т.С. Эпидемиология цереброваскулярных заболеваний и организация помощи больным с мозговым инсультом в Украине / Т.С. Мищенко // Украшський в^ник психоневрологи — 2017. — Т. 25, № 1. — С. 22-24.
3. Schnitzer T.J. Bone mineral density inpatients with stroke: relationship with motor impairment and functional mobility / T.J. Schnitzer, R.L. Harvey, S.H. Nack, P. Supanwanid, L. Maskala-Streff E. Roth// Top. Stroke Rehabil. — 2012. — Vol. 19(5). — P. 436-43. doi: 10.1310/tsr1905-436.
4. Jorgensen L. Bone mineral density in acute stroke patients: low bone mineral density may predict first stroke in women / L. Jorgensen, T. Engstad, B.K. Jacobsen // Stroke. — 2001. — Vol. 32. — P. 47-51.
5. Cawthon P.M. Gender Differences in Osteoporosis and Fractures / P.M. Cawthon // Clin. Orthop. Relat. Res. — 2011. — Vol. 469. — P. 1900-1905.
6. Kapral M.K. Risk of fractures after stroke: Results from the Ontario stroke registry / M.K. Kapral, J. Fang, S.M. Alib-hai, P. Cram, A.M. Cheung, L.K. Casaubon et al. // Neurology. — 2017. — Vol. 88. — P. 57-64. doi: 10.1212/ WNL.0000000000003457.
7. Girijala R.L. Sex differences in stroke: Review of current knowledge and evidence / R.L. Girijala, F. Sohrabji, R.L. Bush // Vasc. Med. — 2017. — 22. — P. 135-145.
8. Ahnstedt H. The Importance of Considering Sex Differences in Translational Stroke Research / H. Ahnstedt, L.D. McCullough, M.J. Cipolla // Transl. Stroke Res. — 2016. — Vol. 7. — P. 261-273.
9. Boling E.P. Gender and osteoporosis: similarities and sex-specific differences / Boling E.P. // J. Gend. Specif. Med. — 2001. — 4. — P. 36-43.
10. Lee S. Low bone mineral density is associated with poor clinical outcome in acute ischemic stroke / S. Lee, A. Cho, K. Butcher, T. Kim, S. Ryu, Y. Kim //Int. J. Stroke. — 2011. — 8. — P. 188-191.
11. Huo K. Impact and risk factors ofpost-stroke bone fracture / K. Huo, S.I. Hashim, K.L. Yong, H. Su, Q.M. Qu // World J. Exp. Med. — 2016. — 6(1). — Р. 1-8. doi: 10.5493/ wjem.v6.i1.1.
12. Sato Y. Development of osteopenia in the hemiplegic finger in patients with stroke / Y. Sato, H. Maruoka, Y. Honda, T. Asoh, Y. Fujimatsu, K. Oizumi // Eur. Neurol. — 1996. — 36. — Р. 278-283.
13. Sato Y. Effect of immobilization on vitamin D status and bone mass in chronically hospitalized disabled stroke patients / Y. Sato, H. Kuno, T. Asoh, Y. Honda, K. Oizumi //Age Ageing. — 1999. — 28. — P. 265-269.
14. Jorgensen L. Ambulatory level and asymmetrical weight bearing after stroke affects bone loss in the upper and lower part of the femoral neck differently: bone adaptation after decreased mechanical loading/L. Jorgensen, N.J. Crab-tree, J. Reeve, B.K. Jacobsen // Bone. — 2000. — 27. — Р. 701-707.
15. NIHStroke Scale. — https://stroke.nih.gov/documents/ NIH Stroke Scale.pdf/. Accessed June 30, 2018.
16. Official Positions 2015 ISCD (Adult & Pediatric). — https://iscd.app.box.com/v/OP-ISCD-2015-Adult/. Accessed June 30, 2018.
17. Kim H.D. Change of Bone Mineral Density and Relationship to Clinical Parameters in Male Stroke Patients / H.D. Kim, S.H. Kim, D.K. Kim, H.J. Jeong, Y.J. Sim, G.C. Kim // Annals of Rehabilitation Medicine. — 2016. — Vol. 40(6). — P. 981-988. — http://doi.org/10.5535/ arm.2016.40.6.981.
18. Beaupre G.S. Bone-density changes after stroke / G.S. Beaupre, H.L. Lew //Am. J. Phys. Med. Rehabil. — 2006. — Vol. 85. — P. 464-472.
19. Lazoura O. Bone mineral density alterations in upper and lower extremities 12 months after stroke measured by peripheral quantitative computed tomography and DXA / O. Lazoura, N. Groumas, E. Antoniadou et al. // J. Clin. Den-sitom. — 2008. — Vol. 11. — P. 511-517.
20. Bagger Y.Z. Radiographic measure of aorta calcification is a sitespecific predictor of bone loss and fracture risk at the hip / Y.Z. Bagger, L.B. Tanko // J. Intern. Med. — 2006. — Vol. 259. — P. 598-605.
21. Bagger Y.Z. Link between cardiovascular disease and osteoporosis in postmenopausal women: serum lipids or atherosclerosis perse?/ Y.Z. Bagger, H.B. Rasmussen, P. Alexandersen et al. // Osteoporosis Int. — 2007. — Vol. 18. — P. 505-512.
22. Ншкумай O.I. Кальцифжащя судин, атеросклероз i остеопороз: чи е взаемозв 'язок? / O.I. Ншкумай // Серце i судини. — 2016. — № 1. — C. 107-112.
Отримано 10.11.2018 ■
Поворознюк В.В., Быстрицкая М.А., Кошель Н.М.
ГУ «Институт геронтологии имени Д.Ф. Чеботарева НАМН Украины», г. Киев, Украина Остеопороз у пациентов, перенесших мозговой инсульт
Резюме. Актуальность. Мозговой инсульт (МИ) и остеопороз — возрастзависимая патология, которая поражает преимущественно лиц пожилого возраста. Целью исследования было изучение особенностей минеральной плотности костной ткани (МПКТ) у пациентов, перенесших МИ. Материалы и методы. Было обследовано 84 пациента, перенесших инсульт, и 125 человек соответствующего возраста и пола без неврологической патологии, которые составили группу сравнения. Активность в повседневной жизни определяли по индексу Бартел. Состояние МПКТ определяли с помощью двухфотонной рентгеновской абсорбциометрии. Результаты. У пациентов, перенесших МИ, частота остеопороза была достоверно выше, чем у лиц группы сравнения (16,7 и 4,0 % соответственно). МПКТ у женщин после инсульта была достоверно ниже на уровне всех обследованных участков, у мужчин различия зарегистрированы на уровне дистального отдела костей предплечья и всего скелета. С увеличением продолжительности постинсультного периода у мужчин было зарегистрировано уменьшение МПКТ на уровне шейки бедренной кости (F = 3,12; р = 0,038)
и дистального отдела костей предплечья ^ = 3,26; р = 0,034), у женщин — на уровне всех обследованных участков. Зарегистрированы корреляционные связи между индексом Бартел и МПКТ на уровне поясничного отдела позвоночника (г = 0,37, р < 0,05), шейки и проксимального отдела бедренной кости (г = 0,30, р < 0,05 и г = 0,26, р < 0,05 соответственно), на уровне верхних, нижних конечностей (г = 0,27, р < 0,05, г = 0,32, р < 0,05 соответственно), а также на уровне всего скелета и дистального отдела лучевой кости (г = 0,33, р < 0,05, г = 0,38, р < 0,05 соответственно). Создана модель прогнозирования развития остеопороза у пациентов, перенесших МИ, с включением показателей массы тела, длительности постинсультного периода и суммы баллов по индексу Бартел. Выводы. Результаты нашего исследования показывают, что МИ является фактором риска развития остеопороза. Степень потери костной массы зависит от функционального дефицита, продолжительности постинсультного периода и имеет половые особенности. Ключевые слова: остеопороз; мозговой инсульт; минеральная плотность костной ткани; индекс Бартел
V.V. Povoroznyuk, M.A. Bystrytska, N.M. Koshel
State Institution "D.F. Chebotarev Institute of Gerontology of the NAMS of Ukraine", Kyiv, Ukraine
Osteoporosis in
Abstract. Background. Stroke and osteoporosis are age-dependent pathologies that affect elderly people mostly. The purpose of the study was to evaluate the features of bone mineral density (BMD) in stroke patients. Materials and methods. We examined 84 stroke patients and 124 persons of the corresponding age and sex without neurological pathology, who made up the comparison group. The activities of daily living were determined by the Barthel index. Results. The frequency of osteoporosis was significantly higher in stroke patients than in the comparison group (16.7 versus 4.0 %). BMD in stroke women was significantly lower at all levels, in men differences are recorded at the level of radius 33% and total body. With an increase in the length of the post-stroke period, men had a decrease in BMD at the level of the femoral neck (F = 3.12; p = 0.038) and radius 33% (F = 3.26; p = 0.034), in women — at the level of all surveyed sites. Correlations
stroke patients
were recorded between the Barthel index and BMD at the level of the lumbar spine (r = 0.37, p < 0.05), femoral neck and proximal femur (r = 0.30, p < 0.05 and r = 0.26, p < 0.05), at the level of the upper and lower extremities (r = 0.27, p < 0.05, r = 0.32, p < 0.05), as well as at the total body and radius 33% (r = 0.33, p < 0.05, r = 0.38, p < 0.05). A model has been created for predicting the development of osteoporosis in stroke patients, taking into account the parameters of body mass, the duration of the post-stroke period and the total Barthel index. Conclusions. The results of our study show that stroke is a risk factor for the development of osteoporosis. The degree of bone loss depends on the functional deficit, the duration of the post-stroke period, and has gender features.
Keywords: osteoporosis; bone mineral density; Barthel index; stroke
