CC BY
50
УДК 616.12-008.3-079.96:572.037:616-071.3
ОСОБЛИВОСТ1 ЗВ'ЯЗК1В РЕОВАЗОГРАФ1ЧНИХ 1НДЕКС1В I ПОКАЗНИК1В ТОНУСУ АРТЕР1Й СТЕГНА З АНТРОПОМЕТРИЧНИМИ Й СОМАТОТИПОЛОГ1ЧНИМИ ПАРАМЕТРАМИ ЗДОРОВИХ М1СЬКИХ ЮНАК1В I Д1ВЧАТ ПОД1ЛЛЯ
У 148 практично здорових юнаюв у вiцi вiд 17 до 21 року та 160 дiвчат у вщ вiд 16 до 20 роюв, у третьому поколшш мешканцiв Подiльського регiону Укра!ни встановлеш особливостi зв'язюв реовазографiчних iндексiв i показниюв тонусу артерiй стегна з антропометричними, соматотипологiчними параметрами та показниками компонентного складу маси тша. Встановлеш наступш багаточисельнi статистично значущi кореляцн: у дiвчат - прямi слабко! та середньо! сили швидюсних показниюв реовазограми стегна з бiльшiстю показниюв товщини шюрно-жирових складок на тулубi та на нижнiх юнщвках, а також зворотш слабко! сили з масою й площею поверхнi тша, майже половиною обхват1в дистальних вщдшв кiнцiвок i м'язовим компонентом маси тша; зворотнi слабко! сили показника тонусу артерш середнього та малого калiбру з половиною показникiв ширини дистальних епiфiзiв кiсток кiнцiвок, бшьшютю показникiв товщини шкiрно-жирових складок на тулубi та на нижнiх юнщвках, ендоморфним компонентом соматотипу та юстковим i жировим компонентами маси тша; в юнаюв - прям^ переважно слабко! сили, показникiв тонусу артерш середнього й малого калiбру з бшьшютю показниюв товщини шюрно-жирових складок на тулубi та на нижшх кiнцiвках, ендоморфним компонентом соматотипу та жировим компонентом маси тша; зворотш, переважно слабко! сили, уах швидюсних показниюв реовазограми стегна з обхватами плеча й грудно! ттки, поперечним серединно-грудним розмiром, мезоморфним компонентом соматотипу та м'язовим компонентом маси тша.
Ключовi слова: реовазографiя, антропометричнi параметри, кореляцй, здоровi юнаки та дiвчата.
Робота е фрагментом НДР «Розробка нормативных критерйв здоров 'я рiзних вжових та статевих груп населення на основi вивчення антропогенетичних та фiзiологiчних характеристик оргашзму з метою визначення маркерiв мультифакторiальних захворювань (тдлтковий вж)», номер держреестраци: 0113и008992.
Периферична гемодинамша, зокрема нижшх юнщвок, е важливим показником гомеостазу оргашзму в цшому, яка може бути порушеною при низщ р1зномашгних захворювань [3, 6, 12], що вимагае подальшо! д1агностики та корекцп, що враховують 1ндивщуальш особливосп пащента [9]. Кожна з методик дослщження периферично! гемодинамши мае сво! переваги та недолши, яю регламентують !х застосування та межу верифшацп, серед них досить точною та доступною, а також безпечною для пащента залишаеться реовазограф1я, яка використовуеться для оцшки гемодинамши центральних та периферичних судин, динам1чних змш в судинному кровообпу та комплексно! оцшки судинних реакцш [10].
У цшому ряд1 дослщжень було доведено наявнють кореляцш м1ж показниками гемодинамши та розм1рами тша людини [2, 7, 14]. Встановлення та юльюсний анашз под1бних зв'язюв е надзвичайно актуальним для повно! картини нормолопчних даних населення, що мешкае в р1зних репонах Укра!ни.
Метою роботи було вивчення зв'язюв реовазограф1чних 1ндекс1в { показниюв тонусу артерш стегна з антропометричними, соматотиполопчними параметрами та показниками компонентного складу маси тша у практично здорових юнаюв { д1вчат Подшля.
Матер1ал та методи дослщження. Первинш реовазограф1чш показники стегна та антропометричш й соматотиполопчш параметри тша 148 практично здорових мюьких юнаюв Подшля у вщ1 вщ 17 до 21 року та 160 д1вчат у вщ1 вщ 16 до 20 роюв узят з банку даних науково-дослщного центру Вшницького нацюнального медичного ушверситету ¡м. М.1. Пирогова. Комитетом з бюетики Вшницького нацюнального медичного ушверситету ¡меш М.1. Пирогова (протокол № 1 вщ 23 вересня 2003 року) встановлено, що матер1али проведеного досл1дження не заперечують основним бюетичним нормам Гельсшсько! декларацп, Конвенцп Ради Свропи про права людини та бюмедицину (1977), вщповщним положенням ВООЗ та законам Укра!ни.
Показники реовазограми стегна визначали за допомогою кардюлопчного комп'ютерного д1агностичного комплексу, який був розроблений сшвроб1тниками ВНТУ та НДЦ ВНМУ ¡м. М.1. Пирогова [5]. Реограф1чне дослщження проводилось в примщенш з температурою пов1тря 20-22 °С. Дослщження проводилось в горизонтальному положенш пащента шсля 10-15 хвилинного вщпочинку натще. Для анатзу використовувались записи реограми стегна тривалютю 15 с з подальшим програмним усередненням вс1х перюд1в коливань. В результат! обробки реограми автоматично визначались наступш показники: базовий 1мпеданс (Ом); час висхщно!, низхщно! частини реовазограми та швидкого й повшьного кровонаповнення (сек.); ампттуду систол1чно! хвил1, шщзури, д1астол1чно! хвит й швидкого кровонаповнення (Ом); дикротичний й д1астол1чний 1ндекс
© Вадзюк С.Н., Гунас 1.В. та 1нш., 2014
(%); середню швидюсть швидкого й повшьного кровонаповнення (Ом/с); показники тонусу Bcix артерш, тонусу артерiй великого, середнього та малого к^бру, а також сшввщношення тонусiв артерiй (%). Антропометричне обстеження проведено за схемою В.В. Бунака [1]; кефаломе^я включала визначення обхвату голови, саггтально! дуги, найбшьшо! довжини й ширини голови, найменшо! ширини голови, ширини обличчя та нижньо! щелепи; оцiнку соматотипу проводили з використанням математично! схеми J. Carter i B. Heath [8]; компонентний склад маси тша оцiнювали за методом J. Matiegka [13] та Американського шституту харчування (А1Х) [11].
Ощнку кореляцiй було проведено за допомогою статистики Пiрсона в пакет "STATISTICA 6.1" (належить НДЦ ВНМУ iм. М.1. Пирогова, лiцензiйний № BXXR901E246022FA).
Результати дослщження та 'ix обговорення. Визначено, що в юнате дикротичний iндекс, визначений по реовазограмi стегна, мае достовiрнi слабкi зв'язки з п'ятьма антропометричними показниками: прямi - з обхватом гомшки у верхнiй третинi та товщиною шкiрно-жирових складок, вимiряних на бощ й стегнi (r=0,20-0,26); обернет - з шириною дистального епiфiза стегна, вимiряного справа i злiва (r=-0,19 i r=-0,20 вiдповiдно); а дiастолiчний тдекс - з двома антропометричними параметрами мае статистично значущi слабю корелящ!: пряму - з товщиною шюрно-жирово! складки на бощ (r=0,19); обернену - з мiжостьовою вiдстанню таза (r=-0,19).
Середня швидюсть швидкого кровонаповнення судин стегна у юнаюв мае з певними антропо-соматотиполопчними показниками достовiрнi слабкi зв'язки: прямi - з товщиною двох шюрно-жирових складок (вимiряних на бощ й заднш поверхнi плеча) та ектоморфним компонентом соматотипу (r=0,18-0,20); обернет - з двома кефалометричними параметрами (найбшьшою довжиною голови й шириною нижньо! щелепи), шириною дистального епiфiза стегна злiва, п'ятьма обхватними розмiрами (обхватами плеча у напруженому i ненапруженому станах, грудно! кштки на вдиху, видиху i при споюйному диханнi), поперечними серединно- i нижньо-грудним розмiрами, мезоморфним компонентом соматотипу i м'язовою масою тiла, визначеною за А1Х (r=-0,18-(-0,27)). Середня швидюсть повыьного кровонаповнення судин стегна в юнаюв iз середньою силою достовiрно обернено корелюе з трьома обхватними розмiрами (обхватами плеча у напруженому сташ, грудно! клiтки на вдиху i при споюйному диханнi), мезоморфним компонентом соматотипу i м'язовою масою тша, визначеною за А1Х (r=-0,31 -(-0,33)). Також визначено, що вищевказаний показник мае з деякими антропо-соматотипологiчними параметрами статистично значущi слабю зв'язки: прямi - з товщиною двох шюрно-жирових складок (вимiряних на боцi й заднш поверхш плеча) та ектоморфним компонентом соматотипу (r=0,19-0,27); оберненi - з шириною нижньо! щелепи, чотирма обхватними розмiрами (обхватами плеча у ненапруженому сташ, стегна, тали, грудно! клгтки на видиху), поперечним серединно-грудним розмiром та м'язовою масою тша, визначеною за Матейко (r=-0,20-(-0,29)).
В юнаюв показник тонусу вах артерт стегна лише з трьома антропометричними розмiрами мае достовiрнi зв'язки: прямий слабкий - з найбшьшою шириною голови (r=0,21); обернет слабю - з поперечними серединно- i нижньо-грудним розмiрами (r=-0,27 i r=-0,19 вщповщно). Показник тонусу артерт стегна великого калiбру мае статистично значущi обернет слабю кореляцi! з обхватом тали й поперечним серединно-грудним розмiром (r=-0,18 в обох випадках). Показник тонусу артерт стегна середнього та мшкого калiбру мае з антропо-соматотиполопчними параметрами наступш достовiрнi зв'язки: прямий середньо! сили - з товщиною шюрно-жирово! складки на животi (r=0,31); прямi слабкi - з найбшьшою шириною голови, чотирма обхватними розмiрами (обхватами передпшччя й гомiлки у нижнш третинi, талi!, стегон), двома розмiрами таза (мiжостьовою й мiжвертлюговою вiдстанями), товщиною чотирьох шкiрно-жирових складок (вимiряних на переднiй поверхнi плеча, бощ, стегш, гомiлцi) й жировою масою тша за Матейко (r=0,18-0,24); обернений слабкий - з поперечним серединно-грудним розмiром (r=-0,20). Показник спiввiдношення тонусу артерт стегна мае статистично значущi обернет слабю корелящ! з чотирма обхватними розмiрами (обхватами плеча у ненапруженому сташ, передптччя у нижнш третиш, талi!, стегон) й товщиною шюрно-жирово! складки, вимiряно! на животi (r=-0,18-(-0,21)).
Встановлено, що у dienam дикротичний iндекс статистично значуще не корелюе з жодним антропометричним чи соматотиполопчним параметром; а дiастолiчний тдекс - мае достовiрний слабкий обернений кореляцшний зв'язок лише з саггтальною дугою голови (r=-0,21).
Середня швидюсть швидкого кровонаповнення судин стегна у дiвчат мае з антропо-соматотиполопчними показниками наступш статистично значущi корелящ!: пряму середньо! сили - з товщиною шюрно-жирово! складки на гомшщ (r=0,30); пряму слабку - з товщиною шюрно-жирово! складки на стегш (r=0,26); обернет слабю - з двома тотальними розмiрами (масою й площею поверхш тша), трьома обхватними розмiрами (обхватами кисп, стопи, гомшки у нижнш третиш), товщиною шюрно-жирово! складки на грудях, м'язовою масою тша, визначеною за Матейко й А1Х (r=-0,18-(-
0,23)). Середня швидюсть повшьного кровонаповнення судин стегна у дiвчат iз середньою силою достовiрно прямо корелюе з товщиною шкiрно-жирових складок, вимiряних на стегш й гомiлцi (г=0,38 i г=0,37 вiдповiдно). Також визначено, що вищевказаний показник мае з деякими антропо-соматотипологiчними параметрами статистично значущi слабю зв'язки: прямi - з обхватами грудно! клiтки (на вдиху, видиху i при спокiйному диханнi), товщиною чотирьох шкiрно-жирових складок (вимiряних на бощ, животi, заднiй поверхнi плеча, шд лопаткою), ендоморфним компонентом соматотипу й жировою масою тiла, визначеною за Матейко (г=0,18-0,27); оберненi - з обхватом киста, шириною нижньо! щелепи й м'язовою масою тша, визначеною за Матейко (г=-0,18-(-0,23)).
У дiвчат показник тонусу вах артер1й стегна мае дост^рш слабкi обернет кореляцп з обхватом гомiлки у верхнш третинi, шириною дистальних епiфiзiв плеча справа й передплiччя злiва, мезоморфним компонентом соматотипу й юстковою масою тiла, визначеною за Матейко (г=-0,18-(-0,21)). Показник тонусу артерт стегна великого кал1бру мае статистично значущий обернений слабкий зв'язок лише з шириною нижньо! щелепи (г=-0,19). Показник тонусу артерт стегна середнього та мыкого калгбру мае достовiрнi слабю обернет зв'язки з обхватами грудно! клггки (на вдиху, видиху i при споюйному диханш), шириною дистальних епiфiзiв плеча справа, передптччя злiва, гомiлки з обох боюв, товщиною п'яти шкiрно-жирових складок (вимiряних на заднiй поверхнi плеча, живота, боцi, стегнi, гомiлцi), ендоморфним компонентом соматотипу, жировою й юстковою масами тша, визначеними за Матейко (г=-0,18-(-0,25)). Показник ствв1дношення тонусу артерт стегна лише з трьома антропометричними показниками мае статистично значущi слабкi кореляцп: прямi - з шириною дистального епiфiза гомiлки злiва й товщиною шюрно-жирово! складки, вимiряно! на заднш поверхнi плеча (г=0,19 i г=0,20 вiдповiдно); обернену - з шириною нижньо! щелепи (г=-0,20).
Таким чином у дгвчат встановлеш наступнi багаточисельт статистично значущi кореляцi!: прямi середньо! сили та слабю зв'язки показниюв середньо! швидкостi швидкого й повшьного кровонаповнення з бiльшiстю показникiв товщини шкiрно-жирових складок на тулубi та на нижшх кiнцiвках, а також зворотш слабко! сили зв'язки з масою й площею поверхш тша (за винятком показника середньо! швидкосп повiльного кровонаповнення), майже половиною обхватав дистальних вщдшв кiнцiвок i м'язовим компонентом маси тша за методами Матейко й А1Х; зворотш слабко! сили зв'язки показника тонусу артерш середнього та малого калiбру з половиною показниюв ширини дистальних епiфiзiв довгих трубчастих кiсток кiнцiвок, бшьшютю показникiв товщини шюрно-жирових складок на тулубi та на нижшх юнщвках, ендоморфним компонентом соматотипу та юстковим i жировим компонентами маси тша за Матейко. В юнаюв встановлеш наступш багаточисельш статистично значущi кореляцп: прямi середньо! й слабко! сили зв'язки показниюв тонусу артерш середнього й малого калiбру з бшьшютю показниюв товщини шкiрно-жирових складок на тулубi та на нижшх кшщвках, ендоморфним компонентом соматотипу та жировим компонентом маси тша за Матейко; зворотш, переважно слабко! сили, зв'язки показниюв середньо! швидкосп швидкого й повшьного кровонаповнення з обхватами плеча й грудно! кштки, поперечним серединно-грудним розмiром, мезоморфним компонентом соматотипу та м'язовим компонентом маси тша за методом А1Х.
На аналопчнш вибiрцi практично здорових юнаюв i дiвчат Подiлля А.О. 1ваниця [4] встановила, що на вiдмiну вiд отриманих нами на стегш, на гомшщ у дгвчат - практично вщсутш статистично значущi багаточисельш зв'язки мiж показником тонусу артерш середнього й мшкого калiбру та товщиною шюрно-жирових складок, ендоморфним компонентом соматотипу й жировим компонентом маси тша за Матейко, а також встановлеш статистично значущi багаточисельш зв'язки мiж показником тонусу вшх артерш й тонус у артерш середнього й мшкого калiбру та тотальними й поздовжшми розмiрами тiла; в юнаюв - багаточисельш статистично значущi зв'язки встановлеш мiж показником тонусу вшх артерiй та артерiй середнього й мшкого калiбру та практично ушма поздовжнiми розмiрами тiла й ектоморфним компонентом соматотипу, а також мiж показником сшввщношення тонусiв артерш та ушма тотальними, бiльшiстю обхватних розмiрiв i м'язовим компонентом маси тша.
1. У дiвчат встановлеш багаточисельш статистично значущi кореляцi!: прямi слабко! (г=0,18-0,27) та середньо! сили (г=0,30-0,38) швидкiсних показниюв реовазограми стегна з бiльшiстю показниюв товщини шкiрно-жирових складок на тулубi та на нижнiх кiнцiвках, а також зворотш слабко! сили (г=-0,18-(-0,23)) з масою й площею поверхш тша (за винятком середньо! швидкосп повшьного кровонаповнення), майже половиною обхватав дистальних вщдшв юнщвок i м'язовим компонентом маси тiла; зворотш слабко! сили (г=-0,18-(-0,25)) показника тонусу артерш середнього та малого калiбру
з половиною показниюв ширини дистальних еmфiзiв юсток юнщвок, бшьшютю показниюв товщини шюрно-жирових складок на тулубi та на нижшх юнщвках, ендоморфним компонентом соматотипу та юстковим i жировим компонентами маси тша.
2. В юнаюв встановлеш багаточисельш статистично значущi кореляцп: прямi (r=0,18-0,31), переважно слабко1 сили, показниюв тонусу артерш середнього й малого катбру з бшьшютю показниюв товщини шюрно-жирових складок на тулубi та на нижшх юнщвках, ендоморфним компонентом соматотипу та жировим компонентом маси тша; зворотш (r=-0,18-(-0,33)), переважно слабко1 сили, ушх швидюсних показниюв реовазограми стегна з обхватами плеча й грудно1 клггки, поперечним серединно-грудним розмiром, мезоморфним компонентом соматотипу та м'язовим компонентом маси тша.
Перспективи подальших дослгджень - отримат результаты дозволять бЛьш точно розмежувати норму й ризномаштш nатологiчнi стани, що надае можлив^ть завчасно серед юнатв i дiвчат виявляти групи ризику щодо можливих розладiв периферично'1 гемодинамжи.
1. Бунак В. В. Антропометрия / В. В. Бунак // - М.: Наркомпрос РСФСР, - 1941. - 384 с.
2. Бобровська О. А. Особливосп кореляцш мiж тотальними параметрами тша у мюьких пiдлiтюв-ектоморфiв, мезоморфiв та екто-мезоморфiв з показниками центрально! гемодинамга / О. А. Бобровська // Вюник морфологи. - 2008. - Т. 14, № 1. - С. 78-82.
3. 1ванов С. В. Корелящя мiж центральною й периферичною гемодинамкою у хворих на алергодерматози / С. В. 1ванов, М. М. Шупенько, В. М. Король // Внутршня медицина. - 2009. - № 3. - С. 42-49.
4. 1ваниця А. О. Особливосп зв'язюв похщних показниюв реовазограми гомшки з показниками будови й розмiрiв тша здорових юнаюв i дiвчат Подшля / А. О. 1ваниця // Вюник Вшницького нацюнального медичного ушверситету. - 2014. - Т. 18, № 1. - С. 23-26.
5. Зелшський Б. О. Портативний багатофункцюнальний прилад дiагностики судинного русла кровоносно! системи / Б. О. Зелшський, С. М. Злепко, М. П. Костенко [та ш.] // Вимiрювальна та обчислювальна техшка в технолопчних процесах. -2000. - № 1. - С. 125-132.
6. Кошукова Г. Н. Изучение периферического кровотока у больных ревматоидным артритом / Г. Н. Кошукова, Н. М. Капитан // Укра!нський терапевтичний журнал. - 2009. - № 2. - С. 67-70.
7. Сарафинюк Л. А. Взаемозв'язки показниюв центрально! гемодинамм з антропо-соматотиполопчними особливостями в юнаюв iз екто-мезоморфним та ендо-мезоморфним соматотипами / Л. А.Сарафинюк // Biomedical and BiosocialAnthropology. -2009. - № 13. - С. 91-95.
8. Carter J. Somatotyping - development and applications / J. Carter, B. Heath // - Cambridge University Press, - 1990. - 504 р.
9. Ferreira J. Portable bioimpedance monitor evaluation for continuous impedance measurements. Towards wearable plethysmography applications / J. Ferreira, F. Seoane, K. Lindecrantz // Proc. IEEE Eng. Med. Biol. Soc. - 2013. - Р. 559-562.
10. Fontecave-Jallon J. Detecting variations of blood volume shift due to heart beat from respiratory inductive plethysmography measurements in man / J. Fontecave-Jallon, B. Videlier, P. Baconnier [et al.] // Physiol. Meas.- 2013. - Vol. 34, № 9. - P. 1085-1101.
11. Heymsfield S. B. Anthropometric measurement of muscle mass: revised eyuatiens for calculating bone-free arm muscle area / S. B. Heymsfield // Am. J. Clin. Nutz. - 1982. - Vol. 36, № 4. - Р. 680-690.
12. Hillier S. E. A comparison of body composition measurement techniques / S. E. Hillier, L. Beck, A. Petropoulou [et al.] // J. Hum. Nutr. Diet. - 2014. - Jan 6. doi: 10.1111/jhn.12197.
13. Matiegka J. The testing of physical effeciecy / J. Matiegka // Amer. J. Phys. Antropol. - 1921. - Vol. 2, № 3. - P. 25-38.
14. Olson T. P. Vascular structure and function in women: relationship with body mass index / T. P. Olson, K. H. Schmitz, A. S. Leon [et al.] // American journal of preventive medicine. - 2006. - Vol. 30, № 6. - P. 487-492.
ОСОБЕННОСТИ СВЯЗЕЙ РЕОВАЗОГРАФИЧЕСКИХ ИНДЕКСОВ И ПОКАЗАТЕЛЕЙ ТОНУСА АРТЕРИЙ БЕДРА
С АНТРОПОМЕТРИЧЕСКИМИ И СОМАТОТИПОЛО-ГИЧЕСКИМИ ПАРАМЕТРАМИ ЗДОРОВЫХ ГОРОДСКИХ ЮНОШЕЙ И ДЕВУШЕК ПОДОЛЬЯ Вадзюк С. Н., Гунас И. В., Цвинтарный А. В. У 148 практически здоровых юношей в возрасте от 17 до 21 года и 160 девушек от 16 до 20 лет, в третьем поколении жителей Подольского региона Украины установлены особенности связей реовазографических индексов и показателей тонуса артерий бедра с антропометрическими, соматотипологическими параметрами и показателями компонентного склада массы тела. Установлены следующие многочисленные статистически значимые корреляции: у девушек - прямые слабые и средней силы скоростных показателей реовазограммы бедра с большинством показателей толщины кожно-жировых складок на туловище и на нижних конечностях, а также обратные слабой силы с массой и площадью поверхности тела, почти половиной обхватов дистальных отделов конечностей и мышечным компонентом массы тела; обратные слабой силы показателя тонуса артерий среднего и малого калибра с половиной показателей ширины дистальных эпифизов костей конечностей, большинством показателей толщины кожно-жировых складок на туловище и на нижних конечностях, эндоморфным компонентом соматотипа, а
PECULIARITIES OF CONNECTIONS RHEOVASOGRAPHY INDICES AND INDICATORS TONE OF HIP ARTERY WITH ANTHROPOMETRIC AND SOMATOTYPOLOGICAL PARAMETERS OF HEALTHY URBAN BOYS AND GIRLS PODOLIA Vadzyuk S. N., Gunas I. V., Cvintarnii A. V.
In 148 healthy boys aged from 17 to 21 years and 160 women aged from 16 to 20 years, in the third generation residents of the region Podolsky Ukraine set features links rheovasography indices and indicators of arterial tone hip with anthropometric, somatotypological parameters and component performance composition of body weight. Established following numerous statistically significant correlation: in girls - straight weak and medium strength speed performance rheovasography hip with most measures the thickness of skin-folds of fat on the trunk and the lower limbs and inverse weak force with weight and body surface area, nearly half circumferences distal parts of the limbs and muscle component of body weight; reverse weak force indicator tone arteries of small and medium caliber half -width parameters of distal epiphysis of bones of the extremities , most measures the thickness of the skin- fat folds on the trunk and the lower limbs, endomorph
также костным и жировым компонентами массы тела; у юношей -прямые, преимущественно слабой силы, показателя тонуса артерий среднего и малого калибра с большинством показателей толщины кожно-жировых складок на туловище и на нижних конечностях, эндоморфным компонентом соматотипа и жировым компонентом массы тела; обратные, преимущественно слабой силы, всех скоростных показателей реовазограммы бедра с обхватами плеча и грудной клетки, поперечным срединно-грудным размером, мезоморфным компонентом соматотипа и мышечным компонентом массы тела.
Ключевые слова: реовазография антропометрические параметры, корреляции, здоровые юноши и девушки.
Стаття надшшла 11.06.2014 р.
УДК 577.121:616.33-006.6-018.2-036-037
component of somatotype and bone and fat components of body weight; in boys - straight, mostly poor power performance arterial tone medium and small caliber of most measures the thickness of skin- folds of fat on the trunk and the lower limbs, endomorph component of somatotype and fat component of body weight; reverse mainly weak force, all speed performance reovazohraphy hip with circumference shoulder and chest, pectoral cross mid-size, mesomorphic somatotype component and muscle component of body weight.
Key words: rheovasography, anthropometric parameters, correlations, healthy boys and girls.
Рецензент Черкасов В.Г.
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО-МЕТАБОЛ1ЧНОГО СТАНУ СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ У
ХВОРИХ НА РАК ШЛУНКА
Вивчено стан обмшу колагену, еластину у хворих на рак шлунка i обгрунтування прогностичних критерпв оцшки ступеня тяжкост захворювання, локалiзацi! i розповсюдженост патолопчного процесу. Результати дослщження структурно-метаболiчного стану сполучно! тканини у хворих на рак шлунка виявили тдвищення в уах групах активност еластази, вмюту в сироватщ кровi глкозамшогакашв, колагенол^ично! активности а також вшьного i зв'язаного оксипролшу. Динамжа зростання колагенолтчно! активност i еластази мали спшьну характеристику, тюно пов'язану зi стадiею розвитку пухлини i може бути важливим дiагностичним критерiем оцiнки ступеня тяжкост перебiгу хвороби. Колагенолiтична активнiсть плазми кровi хворих при IV стадп РШ перевишувала показники групи порiвняння бiльш нiж в 9 разiв, що забезпечуе цьому показнику поряд з еластазою важливе дiагностичне i прогностичне значення при визначеннi стутня тяжкостi перебiгу хвороби та мошторингу ефективностi патогенетичного лiкування.
Ключов! слова. Сполучна тканина, рак шлунка, еластаза, ппкозамшогакан.
Робота е фрагментом НДР «Обгрунтування I клт1чне значення до нозолог1чних штегративних метабол1чних механ1зм1в пухлин шлунково-кишкового тракту» (№ державноI реестрацн 0114и010760).
На сьогодш вщомо, що багаточисельш патолопчш стани i захворювання супроводжуються структурно-метабол1чними розладами сполучно! тканини. До них можуть бути вщнесеш пневмоф1броз, ревмато!дний артрит, ревматизм, остеопороз, остеоартроз, цироз печшки, мюдистрофи, системна склеродерм1я, хрошчш запальш процеси внутршшх оргашв i тканин, в!брацшна хвороба, пневмоконюз, i ш. [1, 2, 3]. Сполучна тканина складае близько 50% вщ маси тша людини. Вона виконуе опорну, мехашчну, зв'язуючу, захисну, дренажну, пластичну, юнрегуляторну i багато шших функцш в оргашзмь I! особливютю е: мала кшьюсть вцщв кттин (ф!бробласти, хондробласти, остеобласти, кератобласти), перевершення ф!брилярних бшюв (колагена, еластина, ф!бронектина), м!жкл!тинного матрикса - глшозамшогакашв (ГАГ) i протеоглшашв (протеоглшани вмщують 5% бшка i 95% глшозамшоглшашв) [4]. В свою чергу ткозамшоглшани сполучно! тканини представлен!: палуроновою кислотою, хондро!тинсульфатами, кератансульфатами i дерматансульфатами. Основним бшком сполучно! тканини е ф!брилярний бшок колаген, який продукуеться фiбробластами i мае незвичайну амiнокислотну послщовнють в своему складк 30% глiцина, 20% пролiна i оксипролiна, 10% аланiна, 1% оксилiзина i 40% ушх залишившихся амшокислот. При старiннi колагена утворюеться велика кшьюсть поперекових зшивок, в наслщок чого вш набувае бшьш жорстко! структури. Катаболiзм колагена проходить шд впливом фермента колагенази, активнiсть яко! може суттево змiнюватись в умовах роста i розвитку органiзма. Важливим бшком сполучно! тканини е також ф!брилярний бшок еластин, який продукуеться фiбробластами. Вш здатний до зворотнього розтягування у вертикальному i горизонтальному напрямках, що вiдмiчаеться в процес роста i розвитку органiв i тканин. Амшокислотний склад еластина включае 30% глщина, 21% аланiна, 13% валша, 10% лейцина, 10% л1зиш i 1% оксипролiна. Катаболiзм еластина здшснюеться шд впливом еластази [2]. Важливо вщм^ити, що вщ стану сполучно! тканини в оршшзм! залежить можливють розвитку злояюсних пухлин юстково! тканини, легенiв, молочно! залози, простати [2]. На думку багатьох авторiв, рак не здатний розвиватись в
© Васильева 1.М., Шевченко О.О., 2014
