CC BY
20
УДК338.45:655.1/3:504.03](477) Магктрант О.Р. Попович;
доц. В.Р. Шевчук, канд. екон. наук - Львiвський НУ ím. 1вана Франка
ОСОБЛИВОСТ1 ЗАСТОСУВАННЯ ЕКОНОМ1ЧНИХ РЕГУЛЯТОР1В ЕКОЛОГ1ЧНОГО УПРАВЛ1ННЯ В ПОЛ1ГРАФ1ЧНОМУ ВИРОБНИЦТВ1
Розглядаються проблеми еколопзаци полiграфiчного виробництва, реалiзацiя на практицi MexaHÍ3My еколого-економiчного управлiння шляхом оргашзацп еколо-г1чно безпечних виробничих процесiв.
Ключов1 слова: полiграфiчне виробництво, еколого-економiчне регулювання, еколопчно безпечний виробничий процес.
Undergraduate O.R. Popovych; assoc. prof. V.R. Shevchuk -
L 'viv NU named after Ivan Franko
The peculiarity of application of economic regulators of ecological management in polygraphy
The problems of ecologization of polygraphy production and realization in practice of mechanism of ecological-economic management by organization ecologically of safe production processes are considered in the article.
Keywords: polygraphy production, ecological-economic regulation, ecologically safe production process.
Сучасний етап розвитку шформацшного суспшьства важко соб1 уяви-ти без друкованих видань газет, журнал1в, книг, виготовлення яких здшсню-еться видавничо-пол1граф1чним комплексом. Анал1зуючи статистичш дат, можна стверджувати про наявшсть позитивних тенденци розвитку пол1гра-фiчноï' галуз1.
Табл. 1. Ктъкьстъ тдприемств за КВЕД 22.2 " пол1граф1чна дьялъшстъ"
Секц1я/ КВЕД Вид д1-яльност1 Р1к
2001 2002 2003 2004 2005 2006
22.2 Пол1гра-ф1чна д1-яльн1сть 2673 2950 3068 3147 3226 3323
У регюнальному розрiзi лiдерами за КВЕД 22.2 "полiграфiчна д1яль-шсть" е Харкiвська (259 тдприемств), Львiвська (191 шдприемство), Донець-ка (169 тдприемств) област1 [3].
Характеризуючи полiграфiчне виробництво, необхщно звернути увагу на те, що поряд з основними управлшськими завданнями керiвництва шд-приемства з використання безперебшного фyнкцiонyвання виробничих про-цесiв, усе бiльше мiсце починають займати природоохоронш питання.
Екологiчна полггика поступово стае необхiдною складовою економ1ч-ного розвитку сyспiльства в цшому, основою побудови стратегiï' вр1вноваже-ного розвитку. Результатившсть реалiзацiï' екологiчноï' пол1тики залежить вiд ефективно'' дiï шструменлв екологiчного yправлiння, якi в свою чергу, пос-луговуються економiчними шструментами, що мають забезпечити гармо-ншний розвиток економiки за збереження i рацюнального використання ре-сyрсiв навколишнього природного середовища. Економiчнi iнстрyменти за-
2. Екологiя довкiлля
99
безпечують дда економiчних механiзмiв з метою регулювання дiяльностi су-б'ек^в природокористування в руст екологоврiвноваженого (сталого) роз-витку. Сутшсть i дiевiсть економiчних шструмент1в полягае у збалансовано-му використанш регуляторiв примусового i компенсацiйного характеру [5].
Зпдно з чинним законодавством, забезпечення ресурсно-еколопчно! безпеки та пiдтримання еколопчно! рiвноваги е безпосереднiм обов'язком як суб'ек^в господарювання, так i кожного громадянина окремо. Законодавством Укра!ни врегульовано аспекти економiчного регулювання охорони довкшля, але не менш важливе значення мае його практичне застосування.
Проблему еколого-економiчного управлшня слiд розглядати у рамках единого шдходу до сощально-еколопчних та ресурсо-технологiчних аспектiв як сукупшсть трьох складових: екологiчного (досягнення еколопчно! безпеки); ресурсного (розвиток вторинного ресурсокористування); методико-орга-нiзацiйного (науково-методичне, шформацшно-анаштичне, оргашзацшно-правове забезпечення виршення та регулювання) [2].
Взаемне узгодження економiчних, екологiчних та соцiальних чинни-кiв е засадою сталого розвитку, який грунтуеться на дотриманнi стратеги чистого виробництва, що означае мiнiмiзацiю негативного впливу на навко-лишне середовище за допомогою змш технологи.
Практичним механiзмом реалiзацil еколого-економiчного управлiння е органiзацiя екологiчного безпечного виробництва.
Одшею з найважливiших вимог оргашзаци екологiчно безпечних ви-робничих процеЫв е мimмiзаци викидiв i розмiщення в навколишньому сере-довишд забруднюючих речовин та вiдходiв [4]. Важливим е визначення ресурсно! щнносп вiдходiв i технологiчних можливостей !х комплексно! пере-робки, а також економiчне обгрунтування напрямiв та шляхiв використання вiдходiв [2].
Враховуючи специфiку дiяльностi, вiдходи полiграфiчних шд-приемств можна роздiлити на побутов^ утилiзацiя яких не потребуе особливого контролю та особливi вiдходи, утилiзацiя яких потребуе бiльших затрат та шдлягае контролю.
Рис. 1. Умови органЬаци екологiчно безпечного виробничого процесу
100
Збiрник науково-техшчних праць
Для прикладу, в пол^рафп, а саме при офсетному друку, використову-ються хiмiчнi реагенти, таю як проявник i фжсаж, за допомогою яких оброб-ляеться срiбломiстка плiвка, що служить оригшалом для друкарсько! форми. Термiн проявника можна продовжити за допомогою економiчних проявлю-вальних систем i хiмiкатiв з довготривалим термiном придатностi. Завдяки цьому кiлькiсть використаного проявника, який шдлягае уташзаци i вщно-ситься до особливих вiдходiв, значно скорочуеться. Термш придатностi фж-сажу значно продовжуеться за допомогою системи його циркуляцп з вида-ленням срiбла. Це також дае можливiсть скоротити кшьюсть особливих вщ-ходiв, а отримане срiбло використовуеться як матерiал. З початком викорис-тання систем "комп'ютер-друкарська форма" i "комп'ютер-друкарська машина" частково або повшстю вщпадае потреба застосування хiмiкатiв i фотома-терiалiв, що дало змогу значно скоротити витрати на !х утилiзацiю.
Технологiчний процес офсетного друку зумовлюе також вентиляцшш викиди. Вони утворюються зi зволожувального спиртового розчину, який зазвичай додаеться в кшькост 8-15 %, а також iз засобiв для промивання ва-ликiв, офсетних полотен та шших деталей машин. Щ видiлення можна значно скоротити, якщо для зниження вмюту спирту використовувати вщповщш замiнники або бшьш гiдрофiльнi зволожуючi валики, а також застосовувати техтчт удосконалення.
Отже, для ефективно! ре^заци на практищ еколого-економiчного уп-равлiння необхiдна розробка ряду заходiв щодо зведення до мтмуму обсягiв вiдходiв внаслiдок техшко-технолопчно! реконструкци виробництв, бiльш повного та комплексного використання сировини; зниження токсичност за-лишкових вiдходiв та !х негативного впливу на довкiлля шляхом перетворен-ня або знищення; еколого-економiчного обгрунтування методiв та шляхiв найефектившшого знешкодження вiдходiв.
Ще однiею важливою умовою екологiчно безпечного виробничого про-цесу е низький рiвень енергоспоживання i ресурсовикористання [4]. Як вщо-мо, при друкуваннi будь-яких видань (книг, журналiв, газет) i на будь-якому обладнаннi, утворюються вiдходи паперу. Це залишки паперу на гшьзах, об-рiзки паперу, картону, пал^урних матерiалiв, бронзово! рулонно! фольги.
Для визначення кшькос^ паперу, необхщного для виготовлення тира-жiв, розрахунку кшькосл паперу, що видаеться в цехи, використовуються норми вiдходiв. Кшьюсть вiдходiв паперу на пiдготовку форм до друкування (налагодження) вимiрюеться в паперових аркушах, за iншими статтями вщ-ходiв - у вщсотках вiд кiлькостi паперу, необхiдного для друкування тиражу (без вiдходiв). Кшьюсть вiдходiв при розрiзаннi рулонного паперу на листи розраховуеться виходячи iз загально! кiлькостi паперу, що нарiзаеться.
В умовах полiграфiчного виробництва для забезпечення ефективного контролю за матерiальними витратами ефективним е застосовування методiв документального оформлення вiдхилень вiд норм, облжу розкроювання за партiями та швентаризаци. За наслiдками рiзання визначаються вихщ паперу та вiдходiв на операщях пiдготовки до розкроювання, залишку на втулках i сортування. З метою скорочення вiдходiв, макулатуру i втулки рулонiв мож-
2. Еколопя довкiлля
101
на здавати в оргашзацп, як займаються !х подальшою переробкою. А ращ-ональна автоматизацiя (наприклад системи попереднього регулювання подачi фарби, пульти управлiння) зменшуе кiлькiсть макулатури i сприяе економи паперу i енерги.
Сучасне виробництво повинно орiентуватися на випуск продукци з поновлювано! сировини, ресурсiв i вторинних матерiалiв, яка не забруднюе навколишне середовище i характеризуеться низьким рiвнем енергоспоживан-ня в процес використання.
Щоб оцiнити вiдповiднiсть виробничих процеЫв пiдприемства вимо-гам еколопчно! безпечност^ зазвичай використовують методи аналiзу, що ба-зуються на зютавленш використаних ресурсiв i виходiв продукци. Найзручш-ше при такому розглядi використовувати питомi показники виробничих про-цесiв. Однак використання питомих показниюв е недостатнiм для одержання адекватно! ощнки екологiчно! ефективностi пiдприемства. Вони можуть бути лише умовною мiрою ефективностi виробничих процесiв. Для того ж, щоб одержати ощнку всього шдприемства, варто зробити вiдповiдне перерахуван-ня на обсяг вироблено! продукци.
Варто також зазначити, що важливою вимогою органiзацi! екологiчно безпечного виробничого процесу, е охорона пращ па пiдприемствi [4]. Зокре-ма, це оргашзащя санiтарно-захисно! зони полiграфiчного шдприемства, за-безпечення колективного та шдив^ального захисту працiвникiв при роботi зi шкiдливими матерiалами, обладнання примiщення вщповщними вентиля-цiйними системами.
Якщо керiвництво мае намiр контролювати виробництво на рiвнi кра-щих зразкiв свггово! практики, щоб зробити його максимально ефективним, то одержання шформаци про можливу шкоду стае дуже важливим. Управлш-ня безпекою та охороною пращ повинно стати невщ'емною складовою за-гального управлiння виробництвом.
Одшею з складових системи управлiння охороною пращ, е оргашзащя проведення аудиту охорони пращ [1]. Вш полягае у перевiрцi техшчного стану всього устаткування, ощнщ органiзацiйного i технiчного рiвня виробниц-тва з точки зору безпеки. I хоча проведення аудиту охорону пращ визначено Законом Укра!ни "Про охорону пращ", практика його застосування на вггчиз-няних шдприемствах не е поширеною. Впровадження проведення такого аудиту на шдприемсга дае змогу зробити виробництво безпечним, адже практичш висновки зроблеш за результатами його проведення, змушують вивчати i впроваджувати нове безпечне устаткування, сприяють наближенню виробництва до свггових стандарт безпеки.
Загальна орiентацiя на удосконалення виробництва, на вибiр належно-го типу i виду продукту й оптимiзацiя систем управлшня дае можливiсть iс-тотно збшьшити технiчну й екологiчну "гнучкiсть" виробництва, його загаль-ну ефективнiсть, що одночасно сприяе i його еколопчнш безпецi.
Щоб залучити капiтал у еколого безпечш виробництва, розв'язання еколопчних проблем, необхiдно створити вiдповiдну податкову i кредитну полiтику, сформувати ринки щнних паперiв та екологiзувати приватиза-
102
Збiрник науково-технiчних праць
цшний процес. Необхщно запровадити таку систему eK0H0Mi4H0r0 регулю-вання виробництва, яка, насамперед, eKOHOMi4HO заштересуе i заохотить тд-приемства до реалiзацil природоохоронних i ресурсозбер^аючих заходiв. Са-ме така система регуляторiв еколого-економiчноl поведiнки пiдприемств при-мусово-обмежувального та стимулюючо-компенсацiйного характеру - е не тшьки економiчно вигiдною i екологiчно доцiльною, а й щеею сталого, зба-лансованого з можливостями природи, розвитку промисловостi, що сприяти-ме збiльшенню обсягiв виробництва та забезпечить ютотне оздоровлення довкiлля.
Отже, еколого-економiчний пiдхiд дае змогу задовольнити вимоги основного економiчного принципу господарювання - досягнення найвищо! економiчноl ефективностi при найменших втратах ресурЫв, та основного екологiчного принципу - забезпечення охорони довкшля та зведення до мшь муму негативного впливу на нього. Для ефективно! реалiзацil на практицi ме-ханiзму еколого-економiчного управлiння, пiдприемство повинно бути защ-кавлене i водночас державне регулювання повинно бути направлене на уник-нення такого спрямування господарсько! дiяльностi, яке може заподiяти шкоду навколишньому природному середовищу.
Лггература
1. Закон Укра1'ни "Про охорону пращ" вщ 20.14.1992 р. № 2694-ХП.
2. Постанова ВРУ "Про Основш напрями державно! пол1тики Украши у галуз1 охорони довкiлля, використання природних ресурав та забезпечення еколопчно! безпеки" вщ 05.03.1998 р. № 188/98-ВР.
3. Дурняк Б.В., Штангрет А.М., Мельников О.В. Видавничо-пол1граф1чна галузь Ук-ра!ни: стан, проблеми, тенденци. Статистично-граф1чний огляд. - Льв1в: УАД, 2006. - 272 с.
4. Еколопчний менеджмент/ За ред. В.Ф. Семенова, О.Л. Михайлюк. - К.: Знання, 2006. - 366 с.
5. Кожушко Л.Ф., Скрипчук П.М. Еколопчний менеджмент. - К.: Академ1я, 2007. -
432 с.
2. Еколопя довкшля
103
