CC BY
19
Л1НГВОДИДАКТИКА
Галина Д1ДУК
ОСОБЛИВОСТ1 ВИВЧЕННЯ ВИРАЖАЛЬНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ЛЕКСИКОЛОГИ ЯК ОСНОВИ РОЗВИТКУ ЗВ'ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ ШКОЛЯР1В
Лексика - це сукупшсть сл1в, словниковий склад мови. Шкшьний курс лексики мае сво! лшгвютичш основи, шд якими слад розум1ти "той комплекс вихщних позицш мовознавства, що становлять теор1ю 1 практику вивчення лексики в школГ [2, 107]. Завдання навчального процесу - оволодпп вама типами лексики, застосувати вивчену лексику в конкретшй мовнш ситуацн, тому фшолог в школ1 повинен бути вз1рцем у користуванш невичерпними можливостями мови. Словесник уам комплексом школьно!' осв1ти мае показати необхщшсть володшня мовою, за допомогою яко! засвоюеться л1тература, культура, виховуються моральш й естетичш норми, формуеться нацюнальна свщомють учшв. "У школ1 повинна бути перед уам висока мовна культура, повинна панувати атмосфера велико! чутливосп до слова: сказане чи написане неправильно мае звучати не тшьки для вчителя, але й для школяра таким же дисонансом, як фальшива нота для людини, яка волод1е високим музичним слухом" [8, 67].
Мистецтво слова завжди юнувало для людини 1 завдяки 1й. I чим вищий р1вень сприймання художнього тексту як комушкативно! одинищ вищого рангу, тим багатша загальна культура мовлення людини. Мова як основа вах вцщв людсько! д1яльносп е народжувачем 1 вихователем усього високого 1 вишуканого, що притаманне людству. Однак високе 1 витончене у \iOBi можна в1дчути лише у зв'язному мовленш. Отже, естетична суть мови зумовлена творчою д1яльшстю народу, сумою почутпв, яю в1н уклав у не1, й полягае у здатносп збуджувати естетичш смаки й оцшки.
Лексичний склад мови ще свого часу дослщжували таю видатш мовознавщ, як О. Потебня 1 Д. Овсянико-Куликовський, Л. Щерба, В. Русашвський, I. Бшодщ, В. Виноградов та шип.
Мета ститпи - розкрити шновацшш методичш особливост1 вивчення виражальних можливостей лсксикологЛ' як основи розвитку зв'язного мовлення школяр!в у загальноосвтпй школк
В1дпов1дно до поставлено! мети потр1бно було реал1зувати наступш завдання:
- з'ясувати теоретичш л1нгв1стичш та психолог1чш основи вивчення виражальних можливостей лексики у загальноосв1тшй школк
- системно з використанням елемент1в ¿нтегращ! показати особливост1 вивчення виражальних можливостей лексикологи гпд час формування мовленневих ум1нь учн1в.
О. Потебня розглядав слово насамперед як "творчий акт мовлення, а не як комушкативну одиницю." Вчений висловив цшну, з погляду методики навчання мови, думку про те, що розглядати слово в такому виглядк яким воно представлене у словниках - "все одно, що розглядати рослину у гсрбарй' [4, 14], тобто у штучному виглядк Отже, образне значения слова розкриваеться у художньому контекст!, де його внутршнш зм1ст набувае гнучкост1, починае жити особливим життям, наповнюючи стар1 уявлення новим змютом \ цим самим створюючи новий образ. Тому вчитель на уроках розвитку зв'язного мовлення, а ще краще, на передуючим !м аспектних уроках повинен вчити сприймати цю шформащю, шакше \iipa сприйняття безпосередньо шд час написания письмових роб1т буде м1шмальною, кр1м теоретичного матер1алу вчитель-словесник, готуючи учшв до естетичного сприймання мистецтва слова, мае дати !м необхщш знания \ про виражальш засоби, яю е знаковою природою мистецтва слова \
ноаями ¡нформацп тексту, вчити вщтворювати щ виражальш засоби в переказах 1 творити власш при написанш твор1в.
Серед невичерпних запасов естетичних засоб1в мови насамперед е образшсть художнього мовлення, що передбачае створення трошв-ештет!в, пор1внянь, метафор, що виражаеться у використанш звукоповтор1в, ¡нтонацп. милозвучносп.
Вщповщно до тсорп швейцарського лшгвюта Ф. де Соссюра, "цшшсть слова виявляеться через його сшввщношення з шшими словами, якл входять у певне семантичне поле, у тому числ1 з синошмами 1 антошмами. Вщ правильного вибору синошма залежить експресивне й емощйне навантаження семантичного поля" [4, 15].
ГПд час вивчення лексики у п'ятому класк на уроках мови учням важливо показати зв'язок з синошм!чним рядом. 1накше може виникнути нерозумшня учнями смислового навантаження слова у художньому мовленш, де воно виступае як багатозначне. Умшня вщчувати слово слщ формувати на кожному урощ мови, що, в свою черту, допоможе 1м у майбутньому уникати мовних штамшв. Будь-яке слово завдяки пам'ят1 переноситься за змютом на ряд сл1в, яю пов'язаш з ним асощащями. Отже, слово викликае безл1ч уявлень. Але ця властивють пам'ят! достатньою м1рою не використовуеться шд час навчання мови, хоча асощативний принцип останшм часом все частше згадуеться у лшгводидактичних розвщках.
Багатство естетичних можливостей мови, II здатшсть викликати в людини р!зш складш асощацн й прост! пор1вняння роблять мову й слово могутшм засобом естетичного впливу на почуття людини. Естетична природа мови полягае в ушверсальност! слова, в багатоман1тност1 його образних значень, яю рсал1зуються через художшй контекст. Слово у художньому контекст! здатне активпувати 1 збагатити думки та почуття людини, даючи 1й можлив1сть п1знати довюлля, себе в ньому.
Оскшьки вчитель мае змогу працювати и зв'язним текстом переважно на уроках РЗМ, то розширювати св1тогляд [ розвивати мову - завдання саме цих уроклв. Осклльки естетичний ефект на уроках р1дно! мови повинен досягатися за допомогою власне мовного матср1алу. то великого значения у цьому плаш набувае використання високохудожн1х зв'язних теютв, а також в1дпов1дно продумана тематика самостшних письмових роб1т. як! передуватимуть урокам РЗМ. Щоб учш змогли естетично передавати почуте чи побачене, висловлювати враження 1 власне ставлення до побаченого, варто пропонувати 1м творч1 завдання, котр1 е продуктивною шдготовкою до подальшого анал1зу [ переказування тексту.
Робота над текстом, як шдсумок довготривало! роботи над словом речениям - це один ¡з засоб1в практичних ум1нь 1 навичок з мови, знаряддя, за допомогою якого вчитель формуе щ умшня 1 навички, збуджуе штерес до мови як навчального предмета, адже, коли учень вчиться висловлювати думку, поеднувати думку у зв'язний текст вш обов'язково вдосконалюе 1 мислення. Оволод1ння культурою мови е неодмшною передумовою усшшного навчання 1 розумового розвитку дитини, бо слово 1 думка нерозривно пов'язаш.
Прийнято вважати, що одним и складових загально! культури особистост1 е II орфограф1чна та пунктуац1нна грамотшсть. Ум1ти грамотно писати - життева необхщшсть. Це очевидно, але не менш важливим, на нашу думку, е знания лексичних норм 1 правильне 1х використання у власному мовленш (усному 1 писемному).
Як стверджують психологи, суттеву роль у становленш, розвитку й функц1онуванн1 св1домост1 вдаграе п1дсв1дом1сть. Саме в н\й формуються зв'язки \пж нейронами, яю в доросло! людини переростають у певну систему реакцш, у стереотипи мислення й поведшки. У комплекс! псюачно! саморегуляц!! пров!дну роль вщ!грае шдсвщомють. Отже, в!д того, на скшьки ращонально, лог!чно й сощально впорядкована шдсвщомють, наст1льки й думки будуть рацюнальними, лопчними, сощальними [1, 43].
Звщси недвозначно випливае, що виховувати гармоншну культуромовну особист1сть. формувати лопчне мислення - означае ращонально впорядковувати шдсвщомють дитини.
Особист1стю людина стае не вщразу, вона визр!вае поступово, ! в !! формуванн! бере участь багато зовшшшх чинниклв. Серед них одне з чшьних мюць нал ежить мов!.
Мова сво!м ладом, своею структурою несе певш виомосп про навколишне середовище, про ор!ентащю в ньому.
Тому, викладаючи рщну мову, треба дбати не тшыси й не стшыси про засвоення граматичних правил, скшыси про те, щоб дитина правильно, не перекручено вщчула й сприйняла Bei 11 внутрпшп закони. Така вимога передбачае потребу збагачувати, розвивати, вщпшфовувати мовлення д1тей, домагатися знания не тшьки граматичних i правописних правил, а й виражальних можливостей лексики [7, 45].
Вважаемо, що Tcopin на уроках мови не повинна дом ¡ну ват и особливо там, де вдеться про розвиток зв'язного мовлення д1тей, хоча без не1, зрозумша piLi не обштися. I видшяти на розвиток зв'язного мовлення слщ не чверть часу, вщведеного для вивчення рщно1 мови, а Bei сто вщсотюв. Кожен урок мае працювати на вдосконалення мовлення д1тей - ¡накшс вивчення рщно1 мови в школ! втрачае сенс.
Як вщомо з психолопчних дослщжень, мова й мовлення являють собою нерозривну едшсть.
Мовлення - це форма юнування мови в мовленневш д1яльносп, шд час говоршня i писания.
1дучи за I.О.Синицею, мовлення е необхщною основою людського мислення, а воно здшснюеться у форм1 мовлення. Тому учень плануе свою мовленневу д1яльшсть шляхом використання знаю в мови усно або писемну, зовшшньо (усно, письмово) або внутршньо [11,9].
Для писемного мовлення, що виконуе ту саму функщю сшлкування, що й усне, застосовуються необхщш граф1чш знаки. Писемне мовлення характеризуемся вщсутнютю безпосереднього контакту з сшвбесщником.
Особливютю розвитку зв'язно! мови е i внутршне мовлення - це мовлення про себе. Внутршне мовлення дозволяе мислити нав1ть тод1, коли дитина шчого не вимовляе. Звичайно, учень, перш шж висловити думку, промовляе про себе те, що мае сказати, тобто користуеться внутршшм мовленням. Проте погано оформлеш у внутршньому мовленш думки погано виражаються i в зовшшньому мовленн1 [1, 95]. Bei щ психолопчн1 чинники вчителям-мовникам слщ обов'язково враховувати при формуванш комушкативно! компетенщ! учшв.
HiTKC визначення мети, зм1сту й обсягу роботи, принцишв II оргашзацИ багато важить у навчанн1 розвитку зв'язного мовлення.
Методи розвитку зв'язного мовлення - це способи роботи вчителя i учшв. у npoucci яких учитель передае знания про культуру живого слова i оргашзовуе самост1йну д1яльшсть учшв з метою засвоення ними знань i навичок зв'язно! звуково! мови [7, 56].
До провщних метод ¡в i прийом1в розвитку зв'язного мовлення учшв належать: живе слово педагога, мовш спостереження, метод творчих вправ, комушкативний метод, метод редагування, лшгвютичний анал1з, стил1стичне конструювання, штерактивш технолоп! ("мовна карусель", "словесна шрамща", "мовна ситуац1я" тощо), самост1йна робота учшв. словесне малювання, есе, комп'ютерш технолог^' тощо.
Живе слово вчителя - один ¡з пров1дних метод ¡в навчання переказу. Воно виступае для учшв джерелом знань про культуру звукового мовлення та першим вз1рцем для мовного наслщування.
Ictotho збагачуе усне мовлення школяр1в правильно проведена бееща. Вона вчить д1тей мислити, обмшюватись думками. Бсслда тод1 сприяе мовному удосконаленню учн1в, коли вчитель:
а) не дозволяе 1м вщдалятись вщ основно! теми;
б) неухильно веде оповщача до клнцсвих висновклв:
в) не переривае без потреби розпов1д1 д1тей , виправлення i зауваження робить здеб1льшого п1сля ix вщпов1дей;
г) веде беещу природно i в1льно;
г) не зловживае запитаннями, обходиться без них, якщо можна досягнути Tie! ж мети шляхом вказ1вки чи нагадування;
д)залучае весь клас до оц1нки висловлених думок i i'x словесного викладу;
е) велляко заохочуе д1тей до влучного слова.
Метод спостереження i анагпзу мовних явищ передбачае набуття мовних знань про живе слово, його колорит та особливосп користування ним шляхом ц1леспрямованих спостережень над фактами i явищами усно! й писемно! мови на спещально д1браних прикладах. Об'ектом для
спостереження 1 анатзу стають, перш за все, мовш фрагмента або текста р1зних стшпв, усш розповщ1 вчителя та учшв, виступи диктор ¡в радю чи телебачення, майстр1в живого слова, вщтвореш на урощ через магштофон.
Самостшна робота учшв - це метод здобування, закршлення, перев1рки знань, умшь 1 навичок школяр1в и зв'язного мовлення шляхом опрацювання вщповщно! л1тератури про культуру живого слова, виконання вщповщних вправ.
На уроках у старших класах нову шформащю учш в \iipy можливост1 одержують ¡з спещальних журнатв, зб1рниюв, монограф1чно! л1тератури. Написания тез, конспект!в формуе навички робота з такою л1тературою, привчае видшяти головне, зютавляти, вм1ти систематизувати.
Для розвитку зв'язного мовлення характерна система специф1чних прийо\пв. зумовлених змютом предмета. Це моделювання структури речения, словосполучення, конструювання рпних тишв синтаксичних одиниць. У пропса робота над формуванням комушкативних умшь склалися прийоми робота над текстом: озаглавлення тексту, визначення головно! думки, членування тексту, складання плану, композицшне оформления тс кет ¡в р1зних тишв мовлення, побудова тексту певного стилю.
Використання в систем! метод ¡в навчання мови елеменпв проблемного навчання, як вщзначае I. Олшник, реатзуеться в основному через систему прийом1в: анатзу ситуацп. висловлення припущень, встановлення зв'язюв м1ж явищами, анатз факпв, зютавлення 1х, перев1рка правильност1 доведень, формування вислов1в 1 узагальнень.
С декшька прийом1в робота з шдручниками: написания переказ1в за шдручником, вправи з використанням словников [ техшчних засоб1в навчання.
На шдвищення ефективносп кожного з метод ¡в навчання впливае продумане використання засоб1в навчання. До них нал ежить дидактичний матер1ал, техшчш засоби, комп'ютерш технологи. яю забезпечують уешшну навчальну роботу на урощ РЗМ.
Використання дидактичного матер1алу слщ поеднувати з уама методами навчання, що сприятиме уешшному розвитку мовленневих умшь 1 навичок, збагатить штелектуальну сферу учшв.
На уроках РЗМ особливе значения мають зв'язш текста. Саме 1х використання сприяе виробленню вмшь 1 навичок аналпу цшеного тексту, уевщомленню функцюнування лексичних засоб1в та 1х виражальних можливостей у текстах р1зних стшпв 1 тишв мовлення.
Найпоширешшим видом наочносп на уроках РЗМ е картини 1 малюнки. Вони служать вдячним матер1алом для виконання завдань з розвитку зв'язного мовлення.
Важливе мюце на уроках РЗМ мають техшчш засоби навчання. Зв'язний виклад граматично! теми з узагальненням, стислий усний 1 письмовий переказ великих за обсягом текстов, словесне малювання за картиною 1 безпосередшм спостереженням записуються на магштофон, створення критичних нар пел в - есе та шип. Це дае можливють пстм проанал1зувати розповщь, II змютовнють, лопчнють, виразшеть, емоцшнють тощо.
Кодоскоп мае можливють проектувати текстовий матср1ал для спостережень мовного матср1алу. рпних вид1в аналпу, стилютичного редагування, завдання 1 тести для творчих 1 контрольних робто.
На уроках розвитку зв'язного мовлення можна демонструвати д1афиьми [ короткл висофиьми. грамзаписи. Навчальна мета 1х рпна: вщ простих завдань (переказати побачене) до складшших (скласти сцснарш до в1дсофиьм1в. написати переказ на основ! висофиьму). словесно змалювати почуту мслод1ю. використовуючи асощативний та креативний принципи навчання.
3 метою вдосконалення мовлення школяр1в учитель може використовувати телепередач!. Вони ефективно поеднують зображення ¿з словом, розгортання дп супроводжуеться пейзажними картинками, музикою. Все це допомагае форму вата навички спостереження, вмшня передавати бачене, стисло 1 лопчно викладати сво! думки, правильно 1х оформляти. Завдання тут можуть бути найр1зномаштшпп: скласти простий чи складний план лтоературно! передач!, написати стислий переказ телевистави, коротко законспектувати виступ вченого, письменника.
Процес збагачення словникового запасу, тобто вивчення виражальних можливостей лексичних засоб1в мови краще проводити на тематичнш основ!, реатзуючи лшгводидактичний культуролопчний принцип. Робота над тематичними трупами ел ¡в характеризуеться одним ¡з напрямклв комушкативно доцшьного мовлення учшв, яка повинна проводитися з урахуванням вимог чинно! програми з рщно! мови "орбитуватися в основному на тематику майбутшх учшвських переказ1в 1 твор1в, на тексти науково! та художньо! л1тератури, яю вивчаються у певному класГ' [9, 8-9].
В основу пропоновано! системи методично! роботи щодо опрацювання виражальних можливостей лексики як основи розвитку зв'язного мовлення учшв покладено комушкативно-функцюнальний тдхщ 1 теорда ¡нтегративного навчання.
Розглянемо використання описаних вище метод ¡в [ прийом1в, а також слсмо-тв системноси й ¡нтеграцп у пропонованому конспект! уроку зв'язного мовлення у 6 клась
Тема: Усний тв!р-опис з елементами роздуму на основ! особистих вражень (за картиною).
Зштегроваш теми з предмет1в: 1) укра!нська л!тература: М. Коцюбинський "Хо" (казка); Л. Костенко "Цей л!с живий" (в!рш); 2) географ!я; 3) музика; 4) образотворче мистецтво.
Мета: вдосконалити ! узагальнити знания про типи ! стил! мовлення; розвивати зв'язне д!алопчне ! монолопчне мовлення школяр!в; використовувати у висловах учшв вивчеш тропи (ештети, метафори, синекдоху тощо), групи сл!в за значениям (синошми, антошми, омон!ми).
Тип уроку: штегрований урок розвитку зв'язного мовлення.
Обладнання: 1. Картина Р. Братковського "Зима у лю!" (Енциклопещя украшського живопису, 2000 р.). 2. Грамзапис П.1. Чайковського "Пори року". 3. Фонозапис "Звуки люу".
4. Тлумачний словник украшсько! мови / Укладач! Ковальова Т.В., Коврига Л.П. (2002 р.)
5. Л.С. Прищепа. Тематичний словник школяра. - Кшв: Форум, 2001.
Хщ уроку
I. Орган1зац1йний момент.
1.1. Перев!рка присутност! учшв на урощ.
1.2. Психолого-емоц!йна настанова класу до творчо! роботи (за монограф!ею Д!дук Г.1. Вивчення засоб!в емотивност! на уроках укра!нсько! мови у 5-7 класах. - Терношль: ТДПУ, 2000.-222 е.).
II. Актуал1защя опорних знань.
2.1. Вступне слово вчителя.
- Сьогодш на нашому урощ розвитку зв'язного мовлення присутш елементи шших галузей науки: географ!!, украшсько! л!тератури, музики, образотворчого мистецтва, яю будуть допомагати нам описувати природу.
2.2. Рольова гра.
Учитель: Книги, книги на полицях,
Завжди тихо пом!ж них, Ось в однш син!е море, В !нш!й криеться тайга. А в оцш - ГПвшчний полюс, Де морози! пурга. Все, !цо серце ! що розум В!к творили не один, Повизбирувало людство В книги - перли !з перлин.
(Н. Г. Гаериленко)
Учень: Я художник, хочу намалювати лю. Але живу я в степах, люу справжнього не бачив. Що мен! робити? Допоможете меш, д!ти?
2.3. Робота з тлумачним словником. З'ясувати лексичне значения сл!в галуз! науки; елементи.
Учитель: Давайте звернемося до "Тематичного словника школяра" (Л.С. Прищепа. Тематичний словник школяра. Кшв: "Форум", 2001).
Вщкрийте алфавтшй покажчик на с. 137. Яку л1теру знайдемо?
Не вщкриваючи книгу, працюйте в napi, вщшукайте потр1бну сторшку. Прочитайте визначення: "Лю - велика площа земл1, що заросла деревами i кущами". Тепер, художнику, ви знаете, що таке nie, i можете починати малювати. А що вийшло у нашого художника, ми д1знаемося з твору FOpin Дштр1ева "Що таке nie?".
4. Читання учнями вголос оповщання по частинах. Ось яка картина вийшла у художника (таблиця). Що там трапилось далТ.' (Д1ти дочитують оповщання.)
Учитель: Треба добре знати, розу\пти природу, щоб не зашкодити 1й. Багато шкод и може завдати природ! людина з байдужою черствою душею.
III. Мотиващя навчальноТ д1яльность
3.1. Повщомлення теми та мети уроку.
Знати: що таке nie, рослини i тварини люу.
Умти: розум1ти прочитане, смоцшно сприймати тексти.
IV. Робота над матер1алом уроку.
4.1. Читання учнем Bipina Лши Костенко "Цей nie живий". Закшчпъ речения.
Jlic - це ... .
4.2. Парна робота з довщником.
Учитель: Перев1римо себе за довщником з природознавства. Знайд1ть значения слова л/с.
"Лю - велика диянка. на яклй ростуть дерева та ¡нип рослини, живуть рпномаштт тварини".
4.3. Групова робота над статтями "Лю", "Рослини люу", "Хвойш л1си", "Листян1 л1си". Зв1т-розпов1дь кожно1 групи.
4.4. Уявна скскурсля до осшнього люу.
Учитель: Зараз ми по рпнобарвному килиму вирушимо до оелннього nicy.
Cboi враження вщ 3ycTpiLii з ociHHivi л1сом передайте за допомогою BipiniB.
(Учн1 читають Bipini.)
А придивись, будь ласка,
У nici всюди казка.
Бона блукае л ¡сом.
Прислухайся, будь ласка,
У nici всюди казка.
Прислухайтесь до звуклв nicy. (Звуки люу: фонозапис.)
Чи хочеться вам дпнатись. про що розмовляють nicoei мешканщ?
4.5. Д1алог зайчика з зайчихою з казки 0.1ваненко "Чорноморденький".
Чому ¿з зайчиком трапилась неприемнють? (Не послухав маму, зм1нив Konip шубки рашше, шж прийшла зима.)
4.6. Слухання музики.
П. I. Чайковський "Пори року. Зима".
Учитель: Cboi враження вщ подорожл до nicy Петро 1лл1ч Чайковський передав у музичному TBopi, який так i назвав "Пори року. Зима". Що ви уявляли, слухаючи музику? (Словесне малювання, з використанням сгптст1в. метафор, пор1внянь. синон1м1в. антошмАв тощо).
4.7. Читання BipiniB про зимовий nie учнями.
У музичному супроводА за П.1. Чайковським "Пори роки. Зима".
4.8. Мовчазне читання казки "Хо" М. Коцюбинського. Висловлення власних \пркувань учнями щодо опису зимового люу М. Коцюбинським. Видшення ними виражальних засоб1в лексики у казщ ("л1с dpiMae", "дерева стоять", "дерева, загорнет в сутть"; "небо то збл1дне, то спалахне еяйвом", "небо торкае вершечки чорного л1су"; "стрепенувся л1с, л1с заграв", "щебетания розШнулося"; "кривава смуга обрт", "заець витрща 04i"; "борода м 'якими хвилями спада ", "Kocmpyöami брови ", "doöpi й лукав1 04i" тощо).
4.9. Оцшювання вщповщей учшв за дванадцятибальною системою.
4.10. Переказ з виправленням помилок. Редагування MiHi-тексту (опис люу).
Учитель читае текст.
Повтря, вода / л/с - дуже важливг складовг частыми природы. Але виконуютъ свою роботу кожен окремо (разом). Лгс - поглинае чистШнъкий кисенъ, а в повтря видтяе вуглекислий газ (навпаки). Та не тшъки в цъому його заслуга. Вт насичуе повтряний прост1р водою, без яко1 неможливе життя. Там, де багато лШв, висихаютъ (не пересихаютъ) piчкu, забруднене (чисте) повтря.
V. Пщсумок уроку.
5.1. Тест.
1) Що таке л ¡с9
а) л ¡с - це велика илоща земли що заросла деревами та кущами;
б) л ¡с - це велика диянка земли на якш ростуть дерева та шип рослини, живуть рпномаштш тварини.
2) Яга бувають л ¡си9
а) листяш;
б) листяш. хвойш, мппаш.
3) Яка пора для зайщв найнебезпечшша?
а) л ¡то:
б) осшь.
4) Яга люи мають похмурий, суворий вигляд?
а) хвойш;
б) листяш.
5) Що рятуе зайця вщ воропв?
а) ноги та вуха;
б) заячий од яг.
6) Коли заець змшюе кол1р свого хутра?
а) восени;
б) взимку.
5.2. Бесща.
1. Чи сподобався вам урок-подорож?
2. Про що ви хоти и б прочитати на насту пних уроках?
3. 3 якими мешканцями люу зуструись?
4. Чи сподобалася вам музика П.1. Чайковського? Яга смоцп. думки вона нам нав1яла (використання сугестопедично! технологп)?
VI. Ощнювання навчальних досягнень учшв за критер1ями (12-бальна система), як1 заф1ксован1 у Програм1 з рщноТ мови (2001 р.), що стосуються усного 1 писемного, а також д1алогтчного мовлення.
VI. Домашне завдання.
Написати лист-розповщь до д1тей, що живуть у спекотшй Африц1 \ не були в наших люах (за планом), використовуючи сштсти. метафори, а також групи ел ¡в за значениям (синошми, антон1ми, омошми).
План листа друговк
1) Що таке л ¡с9
2) Якл рослини я бачив у л ¡а 9
3) Яких зустр1чав зв1р1в?
4) Враження вщ подорожл до л1су.
Опрацювати параграфи у пщручнику з гсографй' для 6 класу: "Лю", "Рослини люу", "Хвойш люи", "Листян1 л1си". Довщатися, яю л1сов1 рослини нашо! мюцевосп занесен! до Червоно! книги Украши. З'ясувати, чи в текстах наукового стилю використано виражальш засоби лексики.
Висновки. Отже, добре скомпоноване висловлювання сприйматиметься легко, тому важливим завданням мовника на уроках розвитку зв'язного мовлення е продумана система методично! роботи щодо вивчення лексичних засоб1в \ щодо 1х виражальних можливостей у р1зностильових текстах. Усшх навчально! роботи, спрямовано! на розвиток мовлення школяр1в, значною м1рою залежить вщ урахування комун1кативних його якостей, найважлившими з яких е правильн1сть, точшеть. виразшеть, образн1сть, доступшсть, емощйшеть, багатство
використаних мовних засоб1в. Для цього слщ застосовувати таю навчально-тренувальш та ко му н i кат и в но-т во р ч i вправи, що формували б умшня в учшв шукати найкращого способу висловлення думок, а також впроваджувати шновацшш та штерактивш технологи. що сприяли б розвитков1 зв'язного мовлення школяр1в у загальноосвтпй школг
Л1ТЕРАТУРА
1. Баев. Б.Ф. Психолопя внутршнього мовлення. - К.: Рад. школа, 1966. - 190 с.
2. Диук Г.1. Вивчення засоб1в емотивносп на уроках украшсько! мови у 5-7 класах. - Терношль: ТДПУ, 2000. - 222 с.
3. Ермоленко С., Мацько Л. Навчально-виховна концепщя вивчення радно! (державно!) мови // Дивослово. - 1994. - №7. - С. 28-33.
4. Карпенко Ю.О. Вступ до мовознавства. - К. - Одеса: Либиь. 19991. - 216 с.
5. Кучерук О. Засоби естетично! виразносп мови та ix вплив на учшв // Дивослово. - 1998. - №3. - С. 14-16.
6. Мельничайко В.Я. Творч1 роботи на уроках украшсько! мови. - К.: Рад. шк., 1984. - С. 8-14.
7. Методика викладання укра1нсько1 мови в середнш шксш / Щц ред. Олшника1.С. - К.: Вища школа, 1989.-438 с.
8. Методика навчання радно! мови в середшх навчальних закладах / За ред. M.I. Пентилюк. - К.: Ленви, 2000. - 264 с.
9. Програми для загальноосвтпх навчальних заклад1в. Радна мова. 5-11 класи. - К.: ПМльний свгг, 2001.-96 с.
Ю.Пометун O.I., Пироженко Л.В. Сучасний урок. 1нтерактивш технологи навчання. - К.: А.С.К., 2003. - 192 с.
11. Синиця I.O. Психолопя писемно! мови учшв 5-8 клаав. - К.: Рад. школа, 1965. - 316 с.
Зша!да П1ДРУЧНА
OCHOBHI ВИДИ МОВЛЕННеВИХ ВПРАВ ДЛЯ НАВЧАННЯ АУД1ЮВАННЯ
При вивченш ¿ноземно! мови основну увагу варто звертати на розвиток кожного виду мовленнево! д1яльност1 (усно! мови, ауд1ювання, читання) як основи для практичного оволодшня нею. Створюючи ж Bci види мовленнево! д1яльносп, доц1льно сформулювати принципи тематично! оргашзацп лексики, призначено! для розвитку навиюв усно! мови, функц1онального вщбору лексичного i граматичного матер1алу, спрямованого на вироблення системи вправ, що формують таю види мовленнево! д1яльносп, як д1алопчна i монолопчна мова, розумшня на слух, безперекладне читання; необхщносп створення ситуативних i комушкативно скерованих вид ¡в вправ для навчання ауд1ювання.
Питаниям навчання ауд1ювання як одного з вид ¡в комушкативно! д1яльносп та розробленням р1зних вид1в мовленневих вправ для навчання ауддавання займалось багато методиспв, серед них: М. Вайсбурд [1], Н. Жинюн [2], М. 1ль1н [3], 3. Кочюна [4], В. Сатинова [5] та багато шших. Вони вщзначають, зокрема, що труднопц ауд1ювання можуть бути пов'язаш:
а) з мовленневою формою повщомлення;
б) 3i смисловим зм1стом повщомлення;
в) з умовами пред'явления повщомлення;
г) з джерелами шформацп.
Для того, щоб долати усяю труднопц, пов'язаш з ауд1юванням, необх1дно проводит спец1ально розроблеш вправи.
Незважаючи на значш теоретичш доробки з даного питания, ще не вироблена рацюнальна система мовленневих вправ для навчання ауд1ювання, саме тому шднята нами проблема е актуальною i потребуе свого розв'язання в сучасних умовах.
Мета cmammi - запропонувати основш види мовленневих вправ для усшшного навчання ауд1ювання, спрямованих на подолання труднопцв i формування на цш ochobI вм1нь i навиюв, здатних ycnimHO функц1онувати в природних умовах.
