K^/Ju /ребёнка
КёУчна пед1атр1я / Clinical Pediatrics
УДК 613.955:616.056 йСИ: 10.22141/2224-0551.5.73.2016.78294
БЕРАНИК О.В., ПОЛЬКА Н.С., СКОЧКО Т.П., ДОБРЯНСЬКА О.В., РУДНИЦЬКА О.П. ДУ«1нститутгромадського здоров'я ¡м. О.М. Марзеева НАМН Укра/ни», м. Ки!в, Укра'/на
ОСОБЛИВОСЛ ВИКОРИСТАННЯ ПРЯМИХ ТА НЕПРЯМИХ ПОКАЗНИЮВ ЗДОРОВ'Я
■ ■ ■ V
ПРИ ОЦ1НЦ1 ДИНАМ1КИ ИОГО ФОРМУВАННЯ
Резюме. Дляоцшкиздоров'ятрадицтновикористовуютьпоказникизахворюваност^ частотипорушень функцшнального стану й фiзичного розвитку органiзму, тобто неnрямi показники, що не дозволяють повною мiрою оцтитирiвеньздоров'я населения. За цими показниками здоров'я школярiв погiршуeться: за перюд навчання зменшуеться кльксть здоровых дтей у 1,8раза, водночас вiдмiчаeться зростання майже вдвiчi частки дтей з хротчними захворюваннями, що свiдчить про накопичення хрошчно'1 патологи в дитячт популяци. Для всебiчноi характеристики здоров'я населення необхiдно враховувати пози-тивт, тобто прямi, показники здоров'я, так як адаптацшний потенщал, рiвень соматичного здоров'я та тш^ щохарактеризують стан адаптацшнихрезервiв та штеграцтнихможливостейрiзних систем оргатзму. За цими показниками нами виявлено, що в молодшш школi бльша частина дтей мали низький рiвень соматичного здоров'я, третина школярiв — середнт рiвень i лише десята частина учтв молодшо'i школи мали високийрiвень здоров'я. Приблизно такий жерозподи зарiвнем соматичного здоров'я спо-стеркався i в учтв середнього шкльного вжу. Однак при переходi вiд середньо'1' до старшо'1' школи посту-пово починае зростати кльшсть дтей з високим рiвнем соматичного здоров'я, що вказуе на покращення адаптацтних можливостей оргатзму дитини з вком. Отже, у динамщ навчання в загальноосвтньому навчальному закладi за непрямими та прямими показниками здоров'я виявленарЬзновекторна спрямо-ватсть змш: з одного боку, вiдмiчаeться накопичення хротчно1' патологи в дитячт популяци, а з шшо-го — синхронiзацiя процеаву дiяльностiрЬзних систем оргатзму, що з вком проявляеться в поступовому зростанн резервних можливостей оргатзму дтей.
Ключовi слова: здоров'я дитячого населення, показники здоров'я, дти шкльного вку.
Традицшно для характеристики здоров'я дитячого населення використовуються показники за-хворюваносп, частоти порушень функщонального стану й фiзичного розвитку оргашзму, тобто показники, що характеризують уже порушене здоров'я. Вщповщно до цього бшьшють профшактичних за-ходiв системи охорони здоров'я традицшно спря-мована на запобиання захворюванням, а не на пщ-тримку здоров'я [1, 2].
Оскшьки визначення здоров'я базуеться на про-тиставленш понять «здоров'я» та «хвороба», показники, що традицшно використовуються шбито для його характеристики, е показниками, що характе-ризують частоту та поширешсть рiзних ввддв патологи: показники захворюваност та смертности пе-редпатолопчних сташв, розподш на групи здоров'я, при якому враховуеться частота гостро! й хрошчно! патологи, частота вщхилень функщонального стану та порушень фiзичного розвитку оргашзму. Щ
показники е так званими негативними, оскшьки характеризують не наявшсть здоров'я, а його вщ-сутнють [3]. 1х називають непрямими або опосеред-кованими. До групи позитивних, або прямих, показ-ниюв належать, наприклад, показники фiзичного розвитку, адаптацшного потенщалу тощо. На жаль, у бшьшосп ппешчних дослщжень використовуються саме негативш показники, що не дозволяють без-посередньо ощнити рiвень здоров'я населення (або окремо! людини) [4, 5].
Адреса для листування з авторами: Добрянська Оксана Вжтс^вна E-mail: [email protected]
© Бердник О.В., Полька Н.С., Скочко Т.П.,
Добрянська О.В., Рудницька О.П., 2016 © «Здоров'я дитини», 2016 © Заславський О.Ю., 2016
Отже, застосування традицiйних пщходГв до оцшки здоров'я виправдане лише з точки зору можливост використання даних облжово-звггаих медичних форм, але напряму не стосуеться оцiнки рiвня здоров'я [6].
З огляду на вищевказане метою дано! роботи було ощнити рiвень здоров'я школярiв у динамiцi навчання в загальноосвiтньому навчальному заклада як за непрямими, так i за прямими показниками здоров'я.
Матер1али та методи досл1дження
Об'ектом дослщження були обрaнi учнi 3-10-х клаав зaгaльноосвiтнiх навчальних зaклaдiв, яким проводилося визначення рiвня здоров'я за прямими (рГвень соматичного здоров'я) i непрямими показниками. На першому етaпi з первинно! медично! документацп викопiйовувaлися дaнi щодо наявнос-т чи вiдсутностi хрошчно! патологи та вщнесення дитини до певно! групи здоров'я. У подальшому нами проводилася експертна оцiнкa вихiдних даних та результата i у рaзi необхщносп проводилося ко-регування груп здоров'я.
На другому етат роботи на пiдстaвi проведеного нами морфофункцiонaльного обстеження дiтей ви-значався рiвень здоров'я школярiв, встановлений за методикою бально! оцiнки рiвня соматичного здоров'я [7]. Ця методика передбачае розрахунок ряду шдекав (шдексу Робiнсонa, вагово-росто-вого шдексу, силового шдексу, життевого шдексу та шдексу Руф'е), яю ранжуються, i кожному рангу присвоюеться вiдповiдний бал. Загальна оцш-ка здоров'я визначаеться сумою бaлiв. Залежно вiд кiлькостi набраних бaлiв шдиид мае певний рiвень соматичного здоров'я: низький рiвень — при за-гaльнiй сумi бaлiв < 5, середнш — при сумi бaлiв вiд 6 до 10, високий — при сумi бaлiв > 11.
Статистична обробка отриманих даних проводилася шляхом розрахунку вщносних величин (Р), !х похибки (т), критерiю Стьюдента (1).
Результати та обговорення
Анaлiзуючи отримaнi дaнi, встановили, що половина обстежених були практично здоровими: серед учнiв молодшого шкiльного вiку питома вага практично здорових становила 50,0 %, а серед учшв старшого шкГльного вжу — 59,2 % (р < 0,05). Ця позитивна тенденцiя, на жаль, супроводжуеться i негативною: зменшилася частка здорових школярiв. Якщо серед молодших школярiв питома частка здорових учшв становила 39,0 %, то серед учшв серед-нього шкГльного вГку вона була вже 23,5 % (р < 0,05), а в старшому шкГльному вщ дорiвнювaлa 21,3 % (р < 0,01). Отже, вщ початково! до основно! школи кГлькГсть здорових дiтей зменшувалась у 1,8 раза. Водночас вщмГчалось зростання майже вдвiчi част-ки дiтей з хрошчними захворюваннями, що свщчить про накопичення хрошчно! патологГ! в дитячш по-пуляцГ! (з 10,2 % у молодшш вжовш груш до 19,2 % у старшш (р < 0,05)).
За перiод навчання у школГ знижуеться кГлькГсть здорових дГтей незалежно вГд статГ. Однак виявлеш Г певнГ статевГ розбГжностГ у хлопцГв зниження част-ки здорових вГдбувалось у 2,3 раза (з 43,0 до 18,2 % (р < 0,01)), а в дГвчат — у 1,4 раза (з 35,0 до 24,1 % (р < 0,05)).
Питома вага школярГв Гз хрошчною патолоп-ею стабГльно зростала як серед хлопшв (з 10,2 до 21,3 % (р < 0,05)), так Г серед дГвчат (з 10,3 до 17,4 % (р < 0,05)) (рис. 1).
Отже, виявлена негативна динамжа стану здоров'я школярГв при переходГ вГд початково! до основно! школи, що характеризуеться зниженням кГлькосп здорових дГтей, зростанням частки дГтей Гз хронГчною патолопею.
Для характеристики стану адаптацГйних резервГв та ГнтеграцГйних можливостей рГзних систем орга-нГзму була проведена оцшка рГвня здоров'я учнГв за прямими показниками.
При аналГзГ динамГки рГвня соматичного здоров'я залежно вГд статГ та вГку (класу навчання) була виявлена така картина (табл. 1).
У молодшш школГ бГльша частина дГтей мали низький рГвень соматичного здоров'я, третина школярГв мала середнш, Г лише десята частина учнГв молодшо! школи мали високий рГвень соматичного здоров'я. Приблизно такий розподГл за рГвнем соматичного здоров'я спостерГгався й в учнГв середнього шкГльного вГку. Однак при переходГ з середньо! до старшо! школи поступово зросла кГлькГсть дГтей з високим рГвнем соматичного здоров'я, що вказуе на покращення адаптацГйних можливостей оргашзму дитини з вжом.
АналГзуючи результати розподГлу школярГв за рГвнем !х соматичного здоров'я, виявленГ статевГ вщмшносп (рис. 2).
Так, питома вага дГвчат з високим, середшм та низьким рГвнями резервних можливостей весь час знаходиться практично на одному рГвш й не зазнае в динамщ навчання вГропдних змш. У той же час у хлопщв мае мГсце суттеве зменшення чисельностГ цих груп в середнГх класах зГ збГльшенням у старших. ВГропдна рГзниця в рГвнях здоров'я виявлена лише в учнГв старшого шкГльного вГку: хлопщ у 7,5 раза час-
% 1 пп
80 60 40 20 0
:
Молодшi Середш Старшi класи класи класи
□Здоровi учш «Практично здоровi учш пУчш з хрошчною патолопею
Рисунок 1. Розподл дтей р 'зного шкшьного в1ку за р1внем ¡хздоров'я (%)
22
Здоровье ребенка, р-^БЫ 2224-0551, е-^БЫ 2307-1168
№ 5 (73) • 2016
тiше мали високий (р < 0,001) та у 8,2 раза частше — середнш (р < 0,001) piBeHb соматичного здоров'я, н1ж дiвчата, що вказуе на значно вищi адаптацiйнi можливостi хлопцiв старших клаав порiвняно з дь вчатами. Це, ймовiрно, пов'язано з впливом гормонального фону, що змшюеться в результат статево-го дозрiвання хлопщв. Крiм того, бiльшiсть хлопцiв займалися в спортивних секцiях та бшьше часу проводили на св1жому повiтрi, тодi як дiвчата бшьше уваги придшяли статичним видам дiяльностi, у тому числi виконанню домашнього завдання.
Пщсумовуючи отриманi результати стосовно вивчення здоров'я дитячого населення в динамвд навчання в загальноосвiтньому навчальному заклада як за непрямими, так i за прямими показниками здоров'я, виявили рiзновекторну спрямованiсть (рис. 3).
З одного боку, вщмГчаеться накопичення хрошчно! патологи в дитячш популяци, а з шшого — де-яке посилення штеграцшних процесГв у дГяльносп рГзних систем оргашзму, що з вГком проявляеться в поступовому зростанш резервних можливостей оргашзму дГтей.
Висновки
1. Встановлено зростання майже вдвГчГ частки дГтей Гз хрошчними захворюваннями, що свГдчить про накопичення хрошчно! патологи в дитячш популяци (з 10,2 % у молодшш вжовш груш до 19,2 % у старшш (р < 0,05)). КрГм того, при однаковш спрямованостГ процесу змши рГвня популяцГйного здоров'я дГтей його виражешсть значною мГрою за-лежить вГд статГ. Зокрема, у хлопшв частка здорових знизилась у 2,3 раза (р < 0,01), а в дГвчат — у 1,4 раза
Таблиця 1. Розподл дтей р1зних класв на групи залежно вд р1вня ïx соматичного здоров'я (%, P ± m)
PiBeHb соматичного здоров'я Хлопщ Дiвчата Разом
Молодший шкшьний BiK
Високий 10,0 ± 2,7 8,3 ± 2,5 9,2 ± 1,9
Середнш 35,0 ± 4,3 25,0 ± 3,9 30,0 ± 2,9
Низький 55,0 ± 4,5 66,7 ± 4,3 60,8 ± 3,1
Середнй шкшьний BiK
Високий 11,6 ± 3,1 7,1 ± 2,6 9,4 ± 2,1
Середнш 19,2 ± 3,9## 27,6 ± 4,5 23,3 ± 2,9
Низький 69,2 ± 4,5## 65,3 ± 4,8 67,3 ± 3,3
Старший шкшьний BiK
Високий 16,5 ± 1,5# 9,0 ± 1,1** 12,6 ± 0,9
Середнш 33,7 ± 1,9+ 25,5 ± 1,7* 29,4 ± 1,3
Низький 49,8 ± 2,0+ 65,5 ± 1,8** 58,2 ± 1,4
Примтки: * — р1зниця мж хлопцями i д'вчатами в1рогщна при р < 0,01; ** — р1зниця мж хлопцями i д'1вчатами в1рогщна при р < 0,001; # — р'зниця мж молодшими та середнми й мж молодшими та старшими школярами вiрогiдна при р < 0,05; ## — р'зниця м'ж молодшими та середнми i мж молодшими та старшими школярами вiрогiдна при р < 0, 01; + — р'зниця мж середнми та старшими школярами вiрогiдна при р < 0,001.
□ Високий piBeHb здоров'я
Тенденфя високого piвня здоров'я
Рисунок2. Питома вага школярiв р1зно/' стат та вку з високим р'внем соматичного здоров'я
50 40 30 20 10
T-г
Середнi
Молодшi класи
Старшi класи
■ Частка хлопщв, якi не мають хрошчно!' патологи (здоров^
■ Частка хлопцiв з високим piBHeM соматичного здоров'я
50 40 30 20 10
Молодшi класи
Сepeднi класи
Стаpшi класи
■ Частка дiвчат, якi не мають хрошчно!' патологи (здоpовi)
■ Частка дiвчат з високим piвнeм соматичного здоров'я
%
%
0
0
Рисунок 3. Пор1вняльний анал'з зм'ши прямих та непрямих показниюв здоров'я дтей 8-16 роюв
(р < 0,05); питома вага школярiв з хрошчними хворобами зросла у хлопщв у 2,1 раза (р < 0,05), а в дь вчат — у 1,7 роза (р < 0,05).
2. B^Mi4ero поступове зростання частки дггей з високим рiвнем адаптацшних резервiв вщ молод-ших клаав до старших. Виявлена рiзноспрямова-на динамжа рiвня соматичного здоров'я школярiв рiзноï статi при переходi з молодшоï в середню та старшу школу. Так, питома вага дiвчат з середнiм та високим рiвнями резервних можливостей весь час знаходилася практично на одному рiвнi i не за-знавала в динамщ рокiв навчання вiрогiдних змiн. У той же час у хлопщв мало мюце суттеве зменшен-ня чисельностi цих груп в середшх класах з тдви-щенням у старших. Адаптацшш можливостi хлопцiв старших клаав значно вищi порiвняно з дiвчатами ^eï вiковоï групи.
3. Виявлена рiзновекторна динамiка змiни роз-подiлу вибраного контингенту дiтей за групами здоров'я та рiвнем ЗСх соматичного здоров'я. Отже, у систему динамiчного спостереження за станом здоров'я дитячого населення мають бути вклю-чеш як прямi (рiвень соматичного здоров'я), так i традицшш, непрямi показники, оскшьки вони ха-
рактеризують pi3Hi сторони процесу формування здоров'я, а ïx поеднання дае змогу оцiнити цей про-цес Bce6i4ro.
Список л1тератури
1. Полька Н.С. Сучаст nidxodu до оцшки стану здоров'я в гтет дитинства / Н.С. Полька, О.В Бердник // Журнал Нацюнально'1 академИ медичних наук Украни. — 2013. — Т. 19, № 2. — С. 226-235.
2. Bulicz E. Problem rozwoju przewlekiych stanow patologicznych i chorob prz,ewleklych. Cz.. V. Od pomiaru do oceny i perspektyw / E. Bulicz, I. Murawow//Zdorowie I Spoieczenstwo. — 2013. — T. 3, № 1. — S. 49-64.
3. Апанасенко Г.Л. Эпидемия хронических неинфекционных заболеваний: стратегия выживания: Монография / Г.Л. Апанасенко. — Saarbrucken: Lambert Acad. Publ., 2014. — 240 c.
4. Catford J.C. Positive health indicators — towards a new information base for health promotion / J.C. Catford // Comm. Medicine. — 1983. — № 5. — P. 125-132.
5. Булич Э. Парадоксы и проблемы здоровья, или Возможна ли другая парадигма медицины?: Монография/Э. Булич, И. Му-равов. — Palmarium Academic Publishing, 2015. — 147с.
6. Бердник О. В. Здоров 'яформуюча стратегы в гтет на-вколишнього середовища / О. В. Бердник, В. Ю. Зайковська // Довкыля та здоров 'я. — 2008. — № 3(46). — С. 18-22.
7. Апанасенко Г.Л. Книга о здоровье/ Г.Л. Апанасенко. — К.: Медицина, 2007. — 132 с.
Отримано 24.06.16 ■
Бердник О.В., Полька Н.С., Скочко Т.П., Добрянская О.В., Рудницкая О.П.
ГУ «Институт общественного здоровья им. А.Н. Марзеева НАМН Украины», г. Киев, Украина
ОСОБЕННОСТИ ИСПОЛЬЗОВАНИЯ ПРЯМЫХ И КОСВЕННЫХ ПОКАЗАТЕЛЕЙ ЗДОРОВЬЯ ПРИ ОЦЕНКЕ ДИНАМИКИ
ЕГО ФОРМИРОВАНИЯ
Резюме. Для оценки здоровья традиционно используются показатели заболеваемости, частоты нарушений функционального состояния и физического развития организма, т.е. косвенные показатели, которые не позволяют в полной мере оценить уровень здоровья населения. По этим показателям здоровье школьников ухудшается: за период обучения уменьшается количество здоровых детей в 1,8 раза, в то же время отмечается увеличение
почти вдвое доли детей, имеющих хронические заболевания, что свидетельствует о накоплении хронической патологии в детской популяции. Для всесторонней характеристики здоровья населения необходимо учитывать позитивные, т.е. прямые показатели, здоровья, такие как адаптационный потенциал, уровень соматического здоровья и другие, которые характеризуют состояние адаптационных резервов и интеграционных возможностей
24 Здоровье ребенка, p-ISSN 2224-0551, e-ISSN 2307-1168 № 5 (73) • 2016
различных систем организма. По этим показателям нами установлено, что в младшей школе большая часть детей имели низкий уровень соматического здоровья, треть школьников — средний и только десятая часть учащихся имели высокий уровень здоровья. Примерно такое же распределение по уровню соматического здоровья наблюдалось и у учащихся средних классов. Однако при переходе от средней к старшей школе постепенно начинает расти количество детей с высоким уровнем соматического здоровья, что свидетельствует об улучшение адаптационных возможностей организма ребенка с воз-
растом. Таким образом, в динамике обучения в общеобразовательном учебном заведении наблюдается разно-векторная направленность изменения уровня здоровья по прямым и косвенным показателям: с одной стороны, отмечается накопление хронической патологии в детской популяции, а с другой — синхронизация процессов в деятельности различных систем организма, что с возрастом проявляется в последовательном увеличении резервных возможностей организма детей.
Ключевые слова: здоровье детского населения, показатели здоровья, дети школьного возраста.
BerdnykO.V., Polka N.S., Skochko T.P., Dobrianska O.V., Rudnytska O.P.
State Institution «Institute of Public Health named after O.M. Marzeiev of the National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kyiv, Ukraine
THE PECULIARITIES OF USING DIRECT AND INDIRECT HEALTH INDICATORS WHEN EVALUATING THE DYNAMICS
OF ITS FORMATION
Summary. To assess the health, there are traditionally used the indicators of morbidity, the incidence of violations of functional status and physical development of the body, i.e. indirect indicators that do not allow us to fully evaluate the level of population health. According to these parameters, the health of schoolchildren deteriorates: the number of healthy children reduces 1.8 times during training, at the same time, there is an almost twice increase in the proportion of children with chronic diseases, which indicates accumulation of chronic pathology in the pediatric population. For comprehensive health characteristics of the population, it is necessary to consider positive, i.e. direct health indicators, such as adaptive potential, the level of physical health and others, characterizing the state of adaptive reserves and integration capabilities of different systems. According to these indicators, we have found that the majority of primary schoolchildren had poor physical health, a third of
pupils had average level, and only a tenth of primary schoolchildren had a high level of health. Much the same distribution in terms of physical health has been revealed in students of the middle school age. However, during the transition from middle to high school, the number of children with high levels of physical health begins to increase indicating an improve in adaptive capacities of the child's body with age. Thus, in the dynamics of learning in schools in terms of indirect and direct health indicators, there is a differently directed orientation of changes: on the one hand, accumulation of chronic pathology is detected in pediatric population, on the other — a synchronization of processes in the functioning of the various systems of the body that appears with age as the gradual increase in reserve capacities in children's body.
Key words: children health, indicators of the health, schoolchildren.