CC BY
40
®
ребёнка
КлУчна пед1атр1я / СНпюа! РеЬ1а1г1еэ
УДК 371.711+613.955 ПОНОМАРЬОВА Л.1.
Державна установа «1нститутохорони здоров'я дпей та п1длшв Нацюнально/ академИмедичнихнаук Укра'/ни», м. Харюв
ОСОБЛИВОСТ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я СУЧАСНИХ ШКОЛЯР1В НА Р1ЗНИХ ЕТАПАХ НАВЧАННЯ
Резюме. У сmаmmi наведет результати комплексного профыактичного медичного огляду школярiв у динамц 1х навчання з першого по одинадцятий клас. На пiдставi лонгтудинального до^дження ви-значено статево-вiковi особливостi динамки патологiчноi'ураженостi, структуризахворювань та груп здоров'яучшв нарЬзнихетапах навчання в школi. Встановлено критичт пероди та гендерн особливостi формування здоров'я школярiв вумовах сучасного навчального закладу. Ключовiслова:здоров'я, школярi, патологiчнауражетсть, профлактиказахворювань.
Стан здоров'я пщростаючого поколшня — найваж-ливший показник благополуччя суспльства та держа-ви, що не тшьки вщображае справжню ситуацда, але й дае прогноз на майбутне [1, 2].
Важливим сощально-детермшуючим чинником формування здоров'я датей упродовж багатьох роюв е навчальний заклад [3, 4]. Результати наукових до-слщжень свiдчать про те, що тенденцц пог1ршення здоров'я школярш носять ст1йкий характер: хрон1чн1 захворювання даагностуються у 40—45 % школяр1в, а серед вiдносно здорових дв1 третини становлять д1ти з р1зними морфофункц1ональними порушеннями [5, 6].
Наявтсть виражених несприятливих тенденц1й у стат здоров'я пщростаючого поколiння зумовлюе потребу в прийнятяюсно новихр1шень пи час органiзацii та проведення медико-профшактичних заходiв. Лише якщо Грунтовно вивчити особливост1 стану здоров'я да-тей у сучасних умовах, можлив1 попередження та рання проф1лактика його порушень [7, 8].
Мета дослдження — визначення статево-в1кових особливостей динам1ки патолопчно! ураженост1 та структури захворювань учнш початково!, основно! та старшо! школи на пщстав1 лонг1тудинального досл1-дження.
Матер1али та методи
Пiд спостереженням знаходилося 223 учн1 гiмназii (112 хлопцш 1 111 давчат) у динамщ !х навчання з першого по одинадцятий клас. Стан здоров'я школярш ви-вчався за результатами поглибленого медичного огляду фах1вцями шституту (педаатр, отоларинголог, ендокри-нолог, психоневролог, окулют) на початку та наприкш-ц1 кожного навчального року. У робот1 був використа-
ний комплексний метод вивчення стану здоров я, що дозволяе виявити поширен1сть захворювань, морфо-лопчних порушень 1 функцюнальних вщхилень 1з ура-хуванням гармоншносп ф1зичного розвитку школярiв.
Результати дослдження та |'х обговорення
На пщстав1 даних комплексного медичного огляду виявлено негативну динамку стану здоров'я учшв у перш1 роки навчання 1з пщвищенням загально! патолопчно! ураженост1 (ПУ) вщ 1993,8 до 2395,1 % у першому клас1 (на 16,8 %), до 2484,7 % — у другому, до 2674,4 % (на 5,5 %) — у третьому (у цшому на 25,4 % за три роки навчання), в основному за рахунок хлопцiв, у яких показники збшьшилися вщ 1977,0 до 2802,2 % (на 29,4 %), пор1вняно з двчатами, у яких коливання становили вщ 2013,5 до 2530,9 % (20,4 %) (р < 0,05) (рис. 1). Етап завершення навчання в молодшш шко-л1 характеризувався стаб1л1зац1ею процесiв адаптацii, що проявлялося пол1пшенням показник1в здоров'я учнв четвертих клас1в — зменшенням загально! ПУ до 2581,8 % протягом навчального року та до 2338,0 % за перюд лггнього вщпочинку (у ц1лому на 14,4 %), що та-кож було бшьш вираженим серед хлопц1в (18,9 %), нж серед двчат (9,1 %).
При динам1чному спостереженн1 за станом здоров'я учшв пмназц в процес1 навчання в основнiй школ1 (з п'ятого по дев'ятий клас) вщзначено зростан-ня загально! ПУ на переходному етап1 вiд початково! до
© Пономарьова Л.1., 2014 © «Здоров'я дитини», 2014 © Заславський О.Ю., 2014
KAiHiHHa пед1атр1я / Clinical Pediatrics
основно! школи: за час навчання в п'ятому класД показ-ники збДльшилися на 8,9 % (до 2567,4 %о) серед учнiв обох статей (р < 0,05) i набули максимальних значень на початку навчання в шостому класi (2736,1 % серед хлопцiв та 2608,7 % серед давчат). У ц1лому на перехДд-ному етапi це пщвищення становило 12,6 % (13,9 % у хлопцДв та 11,1 % у давчат). НадалД вщзначена динамка зниження рiвня ПУ до закнчення навчання в сьомому класi до 2335,8 %, що було характерным для учнДв обох статей. На початку восьмого класу рДвень ПУ пщвищу-вався на 7,6 % (до 2527,1 %), але показники давчат про-тягом усього навчального року були вищими (2567,2 та 2338,5 % серед давчат проти 2483,9 та 2066,7 % серед хлопщв, р < 0,05). Привертае увагу той факт, що про-тягом навчання з першого по сьомий клас кльюсть захворювань у хлопщв переважала з рiзним ступенем вiрогiдностi над ддвчатами, а починаючи з сьомого класу вiдзначався так званий «перехрест» показникiв iз превалюванням патологи серед давчат, набуваючи бДльшого ступеня вiрогiдностi з вДком. Протягом навчання в дев'ятому класД рДвень ПУ давчат зростав на 9,2 % (до 2515,6 %), а серед хлопщв навДть дещо зни-жувався (до 1962,3 %). Отже, перiод навчання в основнш школi характеризувався хвилеподДбними змДнами стану здоров'я учнiв iз найбДльшими пДками зростання кiлькостi захворювань на переходному етапi: кнець п'ятого — початок шостого класДв, на початку восьмого класу у школярiв обох статей та наприкшщ дев'ятого класу у давчат.
ПДд час навчання в старшш школi (10—11-й класи) спостерiгалось подальше погДршення стану здоров'я учнiв iз бДльш негативними показниками серед дДвчат. Загальна ПУ в них зростала вДд 2864,9 до 2942,9 % в десятому та до 3085,7 % в одинадцятому клас порДвняно з ПУ хлопцДв — вщповщно 1909,1, 2181,8 та 2500,0 % (р < 0,001). У щлому пщвищення ПУ в старшш школi становило 18,5 % у давчат та 21,5 % у хлопцДв. За весь перюд навчання в школi з першого по одинадцятий клас поширешсть захворювань збДльшилась на 20,9 % у хлопщв та на 34,7 % у давчат.
У структурД захворювань протягом навчання в школi вДдбувались деяк змДни залежно вiд статi та вДку учнДв. У молодшДй школi найбДльш поширеними були розлади
психiки та поведанки, II рангове мiсце (РМ) посДдали захворювання органДв дихання, III РМ — хвороби ока та придаткового апарату в хлопщв i органДв травлення в дДвчат, IV РМ — патолопя ендокринно! системи в хлоп-ц1в та ока в давчат, V РМ — захворювання оргашв травлення в хлопщв та ендокринопаш в давчат.
В основнш школi у 5-7-х класах на першi ранговi позицц виходили хвороби ендокринно! системи в учтв обох статей, а у 8-9-х класах — хвороби оргатв дихання в хлопцiв та розлади психжи — в давчат. У старшш школi найбгльш поширеними серед хлопц1в були хвороби ока, а серед давчат — розлади психжи.
Отже, основш класи захворювань серед школяр1в — це хвороби ендокринно! системи, розлади психжи та поведанки, патолопя ока та придаткового апарату, ор-гаЩв дихання.
Кльксть захворювань ендокринно! системи з першого по п'ятий клас збшьшувалася, маючи найбшьш виражену динамжу серед ддвчат (вiд 324,3 до 768,1 %) проти показникiв хлопщв, що коливались вiд 241,4 до 597,2 % (р < 0,001). За перюд навчання в основнш школi встановлено зменшення показникiв до 283,0 % напри-кiнцi дев'ятого класу серед хлопцв та до 218,8 % вщповщно серед давчат iз подальшим пiдвищенням у старшш школi серед ддвчат до 371,4 %. Серед захворювань ендокринно! системи найчастше виявлялися дифузний не-токсичний зоб, затримка темтв росту та ожир1ння.
Поширенiсть невротичних i повед1нкових розлад1в протягом навчання в школi мала хвилеподiбний характер iз вираженими пiками зростання з першого по тре-тш клас (в!д 390,8 до 736,3 % (р < 0,05) серед хлопщв та вщ 432,4 до 666,7 % (р < 0,05) серед ддвчат), з п'ятого по сьомий клас (вщ 315,1 до 478,3 % (р < 0,05) серед хлоп-цв та вщ 318,8 до 528,6 % (р < 0,05) серед д1вчат) та з восьмого по одинадцятий клас серед давчат (вщ 275,4 до 857,1 % (р < 0,05)). Серед розладав психжи та поведш-ки виявлялись неврастен1я, емоцшно-лабшьш розлади, синдроми вегетативно! недостатносп та лжворно! гiпертензi!, девiантна повед1нка.
Кльксть нервових хвороб Дз першого до початку шостого класу зростала вщ 87,0 до 198,6 %, а потДм по-мДрно зменшувалась до 105,3 % наприкнщ старшо! школи.
%0
3500.
3000,0
2500,0
2000,0
1500,0 —
1000,0
1п 1к 2п 2к 3п 3к 4п 4к 5п 5к 6п 6к 7п 7к 8п 8к 9п 9к 10п 10к 11п
I I Хлопф
I Дiвчата
- У цшому
Рисунок 1. Динамка загально/ патолопчно)' ураженост школяр1в 1-11-х клас'в
Кл1жчна пед1атр1я / Clinicаl Pediatrics
Поширешсть хвороб ока 1 придаткового апарату мала пост1йну негативну динамiку за час навчання в школ1 та пщвищувалася вiд 252,9 % у першому клас1 до 636,4 % в одинадцятому клас1 в хлопщв та вiд 297,3 до 628,6 % вщповщно в давчат, тобто збшьшувалась май-же у два рази. Найб1льш1 п1ки зростання патолога спо-стер1галися наприкiнцi третього, у шостому, восьмому класах та в старшш школ1. Хвороби ока та придаткового апарату представлен в основному патолопею реф-ракцii.
Достатньо високий р1вень серед учнiв (у молодшш 1 основнiй школ1 частше серед хлопцiв, у старш1й — серед давчат) мала поширен1сть захворювань орган1в дихання, коливаючись вiд 425,3 % у першому клас1 до 506,3 % — в одинадцятому серед хлопщв та вщ 378,4 до 485,7 % вщповщно серед дiвчат. Структуру захворювань органш дихання становили в основному лор-патологи — хрон1чний тонзил1т, г!пертроф1я пщнебш-них мигдаликiв та викривлення носово! перегородки.
Патолог1я травлення (найбшьш характерна була для давчат) на початку першого класу становила 216,2 %, зростаючи до четвертого класу до 376,6 % (р < 0,05) та маючи позитивну динамку в основнш та старшiй шко-л1 (до 228,6 %). Але на фот зниження кшькюних по-казник1в негативним явищем виступае змша як1сних характеристик — вiд переважання в струкгур1 хвороб у молодших 1 середигх класах функц1ональних вщхилень (дискшеза жовчовивiдних шляхш та функционального розладу шлунка) до хрон1чного гастродуодетту в старших класах.
Захворювання кютково-м'язово! системи частше рееструвалися серед хлопцiв (у молодшш 1 середнш школ1 з високим ступенем в1рог1дност1 — р < 0,001, а в старшш школ1 — р < 0,05) 1 пом1рно зб1льшувались за час навчання вщ 172,4 до 272,7 % на вщмшу вщ давчат, у яких показники коливались в1д 67,6 до 257,1 %. У структура цього класу хвороб основними були пору-шення постави та ознаки дисплаза сполучно! тканини.
На пщстав1 оц1нки функционального стану осно-вних систем организму, наявност або вщсутносп хро-н1чно! патолога з урахуванням гармон1йност1 ф1зично-го розвитку визначена група здоров'я школярш. Анал1з
динам1ки спостереження показав низьку питому вагу здорових учн1в (з I групою здоров'я) обох статей на вс1х етапах навчання в школ1, що коливалась на ршш 11,3 % у першому клас1, 4,5—3,2 % — у середн1х класах, 5,3 % — у старших класах (рис. 2, 3).
Особливе проф1лактичне значення мае видшення II групи здоров'я, оск1льки функцюнальш можливост! д1тей 1 п1дл1тк1в, зарахованих до ц1е! групи, знижен1, 1 за в1дсутност1 медичного контролю, адекватних корек-тувальних 1 л1кувально-оздоровчих заходш у них 1снуе високий ризик формування хрон1чно! патолог1!. Чи-сельшсть II групи здоров'я (функциональна вщхилення) у хлопц1в знижувалася в молодшш школ1 в1д 47,1 до 37,6 % та дал1 до шостого класу (31,5 %) 1з пол1пшенням показникв 1з сьомого класу до одинадцятого (в1д 44,3 до 50,0 %). Вщповщно до коливання II групи здоров'я вщбувалися зм1ни складу III групи здоров'я (хроычш захворювання) — зб1льшення !! к1лькост1 в першому — шостому класах (вщ 43,7 до 65,8 %) 1з зниженням в сьо-мому — одинадцятому (вщ 56,9 до 45,5 % вщповщно). З урахуванням позитивно! динамки в основнш та старшш школ1 на перший план висуваеться той факт, що майже на вах етапах навчання питома вага школярш, як1 мали III групу здоров'я 1з р1зним ступенем в1рогщ-ност1, перевищувала чисельн1сть II групи. Особливо характерно це було для учнш п'ятих-шостих клас1в, де р1зниця становила 31,5 % II групи проти 65,8 % III групи, тобто переважання в 2 рази.
Динамка груп здоров'я в давчат вщр1знялася вщ та-ко! в хлопц1в. Питома вага дшчат 1з II групою здоров'я постшно зменшувалась протягом навчання в школ1 в1д 51,4 до 34,3 %, за рахунок чого зб1льшувалася чи-сельн1сть III групи здоров'я (вщ 35,1 до 60,0 %), тобто майже в 2 рази за 11 рокв навчання. У давчат також, як 1 у хлопщв, спостер1галось переважання хрончних захворювань над функцюнальними в1дхиленнями, але в дшчат найбшьш характерним це було в старшому вщ1 (1з сьомого класу 1 дал1).
Висновки
При динамичному спостереженн1 за станом здоров'я учн1в у процес1 навчання виявлено негативн1 зм1ни по-
1п 1к 2п 2к 3п 3к 4п 4к 5п 5к 6п 6к 7п 7к 8п 8к 9п 9к 10п 10к 11п
□ I група ■ II група ■ III група
Рисунок2. Динамка здоров'яхлопцв 1-11-хклас'т по групах
KëiHi4Ha neAiorpifl / Clinical Pediatrics
100 ■
80 —
60 ■
40 ■
20 ■
0-H—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^— I I —Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н-^—Н~ 1п 1к 2п 2к 3п 3к 4п 4к 5п 5к 6п 6к 7п 7к 8п 8к 9п 9к 10п 10к 11п
□ I група ■ II група □ III група
Рисунок3. Динам1ка здоров'я двчат 1-11-хкласв по групах
%
казниюв патолопчно! ураженост1, груп здоров'я серед школярiв, що пов'язан1 з адаптащею до умов навчання i процесами зросту та розвитку дитини. Установлено критичт перюди формування здоров'я учшв, якими е першi три роки навчання, етап переходу до основно! школи (п'ятий та початок шостого класу), початок восьмого — кшець дев'ятого класiв та старша школа, що потребуе впровадження нових медико-педагопч-них технологiй проф1лактичного та оздоровчого характеру на рiзних етапах навчання в школi.
Список л1тератури
1. Мокеенко Р.О. Оргатзащя медичног допомоги дтям i тд-лткам в Украгт. Проблеми реформування / Р.О. Мокеенко // Актуальт проблеми оргатзаци медичного забезпечення дтей i тдлттв: Матерiали наук.-практ. конф. — Х., 2002. — С. 13-17.
2. Лапин Ю.Е. Государственная политика в области охраны здоровья детей / Ю.Е. Лапин //Здравоохранение Российской Федерации. — 2010. — № 1. — С. 14-19.
3. Баранов А.А. Проблемы роста и развития здорового ребенка: теоретические и научно-практические проблемы / А.А. Ба-
Пономарева А.И.
Государственное учреждение «Институт охраны здоровья детей и подростков Национальной академии медицинских наук Украины», г. Харьков
ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ ЗДОРОВЬЯ СОВРЕМЕННЫХ ШКОЛЬНИКОВ НА РАЗЛИЧНЫХ ЭТАПАХ ОБУЧЕНИЯ
Резюме. В статье представлены результаты комплексного профилактического медицинского осмотра школьников в динамике их обучения с первого по одиннадцатый класс. На основании лонгитудинального исследования определены возрастно-половые особенности динамики патологической пораженности, структуры заболеваний и групп здоровья учащихся на разных этапах обучения в школе. Установлены критические периоды и гендерные особенности формирования здоровья школьников в условиях современного учебного заведения.
Ключевые слова: здоровье, школьники, патологическая пораженность, профилактика заболеваний.
ранов//Российский педиатрический журнал. — 1999. — № 2. — С. 4-6.
4. Гтетчт проблеми збереження здоров 'я дтей в сучасних умовахреформування освти в Украт/А.М. Сердюк, Н.С. Полька, Г.М. Еременко [та ш.]// Гтена населених мтць: зб. — К., 2004. — Вип. 43. — С. 402-406.
5. Коренев М.М. Медико-сощальт проблеми формування здоров 'я школярiв та стратегiя гх виршення / М.М. Коренев, Г.М. Даниленко // Гтетчт та соцiально-nсихологiчнi аспек-ти мотторингу здоров'я школярiв: Матерiали наук.-практ. конф. — X, 2006. — С. 3-7.
6. Пономарьова Л.1. Основт тенденци стану здоров 'я дтей в процеа навчання у сучаснш школi / Л.1. Пономарьова // Мо-тторинг здоров'я школярiв: мiжсекторальна взаемоды лжа-рiв, nедагогiв, nсихологiв: Матерiали наук.-практ. конф. — Х., 2009. — С. 88-91.
7. Стан здоров'я школярiв в Украгт / Няньковський С.Л., Яцула М.С., Чикайло М.1., Пасечнюк 1.В. // Здоровье ребенка. — 2012. — № 5(40). — С. 137-141.
8. Короткова М.О. Проблемы и перспективы укрепления здоровья школьников на муниципальном уровне/М.О. Коротко-ва, В.И. Чирков, Г.М. Насыбуллина // Гигиена и санитария. — 2007. — № 3. — С. 53-55.
Отримано 03.12.13 ■
Ponomaryova L.I.
State Institution «Institute of Children and Adolescents Health Care of National Academy of Medical Sciences of Ukraine», Kharkiv, Ukraine
FEATURES OF HEALTH FORMATION OF MODERN
SCHOOLCHILDREN AT DIFFERENT STAGES OF TEACHING
Summary. The article presents the results of a comprehensive preventive medical examination of schoolchildren in the dynamics of their teaching from the first to the eleventh classes. The age and gender features of the dynamics of pathological prevalence, the structure of diseases and health groups of pupils at different stages of learning were defined on the base of longitudinal study. Critical periods and gender features of health formation in schoolchildren of present-day educational establishments are determined.
Key words: health, schoolchildren, pathological prevalence, prevention of diseases.
