CC BY
14
Summary
IMMUNOLOGICAL CHANGES IN PATIENTS WITH CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE AND OCCUPATIONAL PNEUMOCONIOSIS
Pylypenko N.O., Nikolenko E.Ya., Vovk K.V.
Key words: immunological disorders, T-lymphocytes, B-lymphocytes.
The most important quality characteristic of society is the health of the population that is regarded as an integral component of a complex interaction of social, economic, environmental, medical, biological and demographic factors. Here are particularly important to develop and to apply modern methods of adequate assessment of the impacts produced by environment and labour process on the state of population health. The dynamics of immunological disorders in COPD and the OP has a clear pattern: in particular, in both groups, in contrast to healthy employees we observed a significant decrease in the level of T-lymphocytes and imbalance of B-lymphocytes. Detected changes of humoral signs pointed to weakening of adaptive responses and showed that increasing the length of seniority in dusty may be a cause of the emergence and development of auto immune response. Based on these results, we have determined that the detected range of changes in the cellular link of immune status of patients may indicate the weakening of cellular immunity and intensification of autoimmune processes, which are known as one of the main pathogenetic factors of dust-induced diseases of the respiratory system.
УДК 340.6:616-001: 629.1131.115 Плев 'шсшс П.В.
ОСОБЛИВОСТ1 ТРАВМУВАННЯ П1ШОХОДА ЗАДНЬОЮ ЧАСТИ НОЮ
АВТОМОБ1ЛЯ У СУДОВО-МЕДИЧН1Й ПРАКТИЦ1
Одеський нацюнальний медичний уыверситет
Не дивлячись на зовншню вивченсть такого судово-медичного напрямку, як транспортна травма, питання д'агностики контакту задньоУ частини автомобля з пшоходом вивчене вкрай недостат-ньо. Мета роботи - вивчити особливостi контакту задньоУ частини автомобля, що рухаеться, з тлом пшохода на основi даних та виявити особливостi морфологи та механзму утворення тле-сних ушкоджень у постраждалих. Були проанал1зован1 матер1али 17 комплексних судово-медичних та транспортно-трасолог1чних експертиз (живих осб) за даними архву Одеського обласного бюро судово-медично'У експертизи за 2010-2015 р.р. Встановлено, що сам механ1зм контакту задньоУ частини автомобля з тлом пшохода мае сво'У особливостi: контакт задньоУ частини автомобля з тлом пшохода часто не мае характеру удару, а скор1ше, поштовху; внасл'док такого поштовху класичного «забросу» тла на автомобль не в'дбуваеться; це призводить до втрати специф'чно-стi тлесних ушкоджень у постраждалих. В результат! досл'джень встановлено, що у випадках контакту задньоУ частини автомобля з тлом пшохода специф/'чнi та характерн1 для ДТП тлесн1 ушкодження не зустр'чаються. Тлесн1 ушкодження, що формуються, не е ¡нформативними. В такш ситуац 'УУ зробити в 'рн'! експертн1 висновки можна тльки з урахуванням даних досл'дження одягу та транспортного засобу.
Ключов1 слова: ДТП, п1шох1д, автомобть, ттесы ушкодження, мехажзм контакту. Дана робота являеться самостЮним досл1дженням.
Вступ
Варто зазначити, що у даний час до питань контакту автомобтю, що рухаеться, з проходом, та до судово-медичнш дiагностицi ттесних ушкоджень, що утворюються при цьому, судовi медики пщходять досить стандартно.
Цьому сприяе досить велика ктькють робп", що присвячен як судово-медичнш дiагностицi автомобтьноТ травми у цтому [1,2], так i, зок-рема, саме питанням контакту автомобтя, що рухаеться, з проходом [3,4,5,6 ].
Наряду з «класичними», описан i казуТстичн випадки при данш травмi [7]. Так, О.1. Муханов розподтяе ттесш ушкодження, що утворюються пщ час контакту автомобтя з шшоходом, на специфiчнi та характеры, вказуючи, що «Спе-цифiчними ознаками наТзду е слщи, ушкодження, як вщображають форму частини машини,
що вдарила, наприклад, гака, кшця болта, гайки, фари, облицювання радiатора та ш. Вони бува-ють у виглядi саден, син^в, ран i т.д. Характеры ознаки наТзду: 1. Ушкодження м'яких тканин вщ бампера - садна, синц^ рани на гомтках (вщ бампера легкового автомобтя) чи стегнах (вщ бампера вантажного автомобтя) [8].
Без перебтьшення, можна говорити, що даний пщхщ (оснований саме на оцшц характеру ттесних ушкоджень, що отримав постраждалий внаслщок ДТП) став традицшним, i саме на ньо-го орieнтований практичний судово-медичний експерт. Безсумывно, що даний пщхщ е цтком вiрним для цтого ряду випадмв, а саме, для си-туацп, коли автомобть контактуе з шшоходом своею передньою частиною. Тод^ дшсно, на ос-новi характеру ттесних ушкоджень у постраж-далого можна встановити цшш обставини отри-мання ушкоджень, зокрема, висловитися як про
сам факт автомобтьноТ' травми, так i про и ме-хашзм. Але все це, так чи шакше, вiрно лише для «традицшного» варiанта контакту автомобн ля i пiшохода - ударi пiшохода, що знаходиться у вертикальному положеннi, передньою частиною автомобiля, який, до того ж, рухаеться iз знач-ною швидкiсть, хоча б кiлька десятмв кiлометрiв на годину. Однак, такий варiант травмування ш-шохода автомобтем, що рухаеться, не охоплюе вс можливi випадки контакту автомобiля i пРохода.
Зокрема, у судово-медичнш практицi, хоча й не так часто, але зус^чаються випадки контакту з проходом не передньоТ, а задньоТ частини автомобiля. Таю випадки пов'язан iз рухом ав-томобiля заднiм ходом, i бувають найчастiше тодi, коли автомобiль рухаеться назад, виТж-джаючи з мюта стоянки.
Такий рух автомобiля мае своТ особливостi. Насамперед, вiн характеризуеться незначною швидкiстю, яка зазвичай не перевищуе швидкос-тi руху самого прохода. Це означае, що штен-сивнiсть спiвударяння тiла пiшохода та частин автомобтя, що рухаеться, не буде значною. Ця особливiсть призводить до зовам особливого мехашзму отримання ттесних ушкоджень пРоходом, який суттево вiдрiзняеться вiд стандартного варiанту контакту мiж автомобiлем та проходом.
Разом з тим, у наявнш судово-медичнiй л^е-ратурi такий варiант контакту автомобiля з проходом, як контакт з проходом задньоТ частини автомобтя, у кращому випадку лише зазнача-еться, але шяк не аналiзуеться по сут проблеми.
Перелiчене вказуе на необхщнють розробки даноТ проблеми судово-медичноТ експертизи ав-томобiльноТ травми, включаючи i розробку пи-тань критерив судово-медичноТ дiагностики да-ного варiанту автомобiльноТ травми.
Мета роботи
З метою дослщження зазначеноТ проблеми (питання контакту саме задньоТ частини автомобтя з проходом), стало цтком необхщним про-аналiзувати результати вщповщних судово-медичних експертиз осiб, як отримали травму внаслiдок контакту з саме задньою частиною автомобтя, що рухався, та встановити особливос-тi механiзму виникнення та морфологи ттесних ушкоджень у таких постраждалих.
Матерiали та методи дослiдження
З метою вирiшення поставленого завдання були проаналiзованi матерiали комплексних су-дово-медичних та транспортно-трасолопчних експертиз, якi знаходились у архiвi Одеського обласного бюро судово-медичноТ експертизи, за 2010-2015 р.р.
Встановлено, що у Одеському обласному бюро судово-медичноТ експертизи за даний пе-рюд були проведет 17 комплексних судово-медичних та транспортно-трасолопчних експер-
тиз (живих оаб) у випадках контакту саме задшх частин автомоб^в iз пiшоходами, якi на момент первинного контакту з автомобтями знаходили-ся у вертикальному положены.
Матерiали зазначених комплексних судово-медичних та транспортно-трасолопчних експертиз вивчалися у такому обсязi та послщовностк 1. Обставини справи. 2. Даш огляду мюця поди. 3. Даш проведених судово-медичних дослн джень. 4. Результати транспортно-трасолопчних дослщжень.
Результати дослщжень та 1х обговорення
Насамперед встановлено, що сам мехашзм контакту задньоТ частини автомобтя та прохода мае своТ ч™ особливостк
1. Контакт задньоТ частини автомобтя та тта прохода часто не носить характеру удару, а скорРе, поштовху.
2. Внаслщок такого поштовху класичного «за-кидання» тiла прохода на автомобть (якщо мав мюце контакт iз звичайним легковим автомобтем) практично школи не бувае (найчастРе, якщо контакт автомобiлем виникае iз задньою поверхнею тiла прохода, останнш «сiдае» на багажник, або, у випадку контакту автомобтя iз передньою поверхнею тта прохода, останнш «спираеться» на нього руками).
3. Вщсутнють штенсивного первинного сшв-ударяння мiж частинами автомобiля, що рухаеться, та ттом прохода, зводить до мiнiмуму можливiсть утворення «специфiчних» або «ха-рактерних» для «класичного» контакту з авто-мобiлем ттесних ушкоджень у прохода. Так, практично школи не зус^чаються ушкодження, як вщображають повнiстю або частково форму та розмiри частини автомобiля, що контактувала iз тiлом пiшохода. Не зус^чаються класичнi переломи кюток кiнцiвок за типом «бампер» - пе-реломiв. У найбiльш шформативних випадках мова може йти про утворення звичайних син^в або саден (рщше - забiйних ран) на нижшх кшцн вках пiшохода.
4. Нерщко видимих тiлесних ушкоджень на нижшх кш^вках пiшохода не встановлюеться взагалк
5. Вiдсутнiсть iнтенсивного «закидання» тiла на багажник автомобiля, що рухаеться, обумов-люе i вщсутнють умов для виникнення шших ло-кальних ушкоджень у дiлянцi голови та тулубу. Тобто, ттесш ушкодження за рахунок контакту тта прохода iз багажником автомобтя практично не утворюються.
6. Якщо шсля контакту тта прохода iз автомобтем, що рухаеться, мае мюце падшня тта на дорожне покриття, то ттесш ушкодження, як виникають при цьому, практично шчим не в^з-няються вiд тiлесних ушкоджень, як виникають при звичайному падшш постраждалого на пло-щинi.
7. Вщсутнють штенсивного ствударяння мiж ттом прохода, частинами автомобтя та доро-
жнiм покриттям обумовлюе вiдсутнiсть умов для утворення достатньо типових ознак струсу тта.
Вс цi особливостi травмування прохода за-дньою частиною автомобiля призводять до того, що вщ «класичних» ознак контакту автомобiля з проходом лишаеться мало що. В даному зв'язку вважаеться доцтьним розподтити контакт задньоТ частини автомобiля з ттом пРохода на 2 велик групи:
1. Контакт автомобтя з проходом, в ходi якого утворюються як тiлеснi ушкодження вщ падiння тiла на дорожне покриття, так i тi чи iншi ушкодження на нижнiх кiнцiвках вщ первинного контакту з автомобiлем.
2. Контакт автомобтя з проходом, в ходi якого ттесн ушкодження утворюються виключ-но за рахунок падшня тiла на дорожне покриття.
У останньому випадку виключне значення набувае питання диференцшноТ дiагностики мiж контактом автомобтя з проходом iз наступним падiнням тiла на дорожне покриття та звичайним (без контакту з автомобтем) падшням тiла на дорожне покриття. Така диференцшна дiагнос-тика мае своТ особливостi:
1. Встановлений характер та мехашзм утворення ттесних ушкоджень у постраждалого у даному випадку не мае рручого значення.
2. На перший план у такш дiагностицi висту-пають:
- пошкодження та слщи на одягу та взутл постраждалого;
- слщи на транспортному засобi (автомобт^.
При цьому достатньо вiрогiдно говорити про
контакт мiж тiлом прохода та автомобтем у си-туацп, коли на тiлi пiшохода не утворилося ттесних ушкоджень вщ первинного контакту з автомобтем, можливо, якщо маються наступнi групи ознак у Тх взаемозв'язку та взаемообумовленос-тк
1. На пiдошовноТ поверхш взяття пiшохода е свiжi «слщи ковзання» того чи iншого ступеня вираженостк
2. На одягу прохода мають мюце слiди контакту iз кузовом автомобiля (наприклад, пило-брудовi нашарування вщповщноТ локалiзацiТ).
3. На деталях кузову автомобтя мають мюце витертост пилобрудового шару, як утвореш за рахунок контакту вщповщних деталей кузову ав-томобiля з ттом прохода та (або) предметами його одягу.
Таким чином, враховуючи все вищевикладе-не, слщ зазначити, що, оскльки у багатьох ви-падках характер та мехашзм утворення ттесних ушкоджень у прохода не мае рручого значення у дiагностицi даного виду травмування, то провести повноцшну дiагностику даного варiанту контакту автомобiля з пiшоходом виключно в рамках одноособовоТ судово-медичноТ експерти-зи живоТ особи практично неможливо, оскiльки у даному випадку необхщно використовувати данi iншого характеру, а саме т^ що стосуються спе-цiальних знань у галузi медичноТ кримiналiстики
та транспортноТ трасологiТ.
А це, у свою чергу, обумовлюе необхщнють призначення у даних випадках саме комплексноТ судово-медичноТ та транспортно-трасолопчноТ експертизи, у якш повиннi брати участь як медики (судово-медичний експерт загального профн лю та судово-медичний експерт медико-кримшалютичного вщдтення), так i експерти -транспорты трасологи.
Необхщно зазначити ще одну особливють фь ксацiТ вихiдних даних для проведення вищевка-заноТ експертизи: у вщмшносп вiд звичайного контакту автомобтя з проходом, який супрово-джуеться утворенням достатньо виражених по-шкоджень та слiдiв на автомобтя на предметах одягу пiшохода, у випадку контакту з проходом задньоТ частини автомобтя вираженють пошко-джень та сл^фв на автомобiлi та одязi постраждалого зведена до м^муму. Так, на автомобiлi звичайно не утворюеться деформацш, а лише потертосл пилобрудового шару, якi легко мо-жуть бути зруйнованi; на одягу постраждалого звичайно утворюються накладення пилобрудового шару, що також легко руйнуються. Тому для успРноТ подальшоТ експертноТ роботи пот-рiбнi повноцiнний огляд автомобiлю на мют по-дiТ та негайне вилучення та належна упаковка одягу постраждалого.
Висновки та перспективи подальших досль джень
Все вищевикладене дозволяе дшти до насту-пних висновкiв:
1. У випадках контакту задньоТ частини автомобтя з ттом прохода, що знаходиться у вертикальному положены, звичайний мехашзм контакту мiж автомобтем та ттом прохода не мае мюта. Це, зокрема, проявляеться у вщсутносп «специфiчних» та «характерних» ттесних ушкоджень на т^ постраждалих.
2. Уа тiлеснi ушкодження, як формуються на тiлi постраждалих за умови даного контакту, е малошформативними, або не шформативними взагалк Це призводить до того, що на пiдставi вивчення виключно характеру та мехашзму утворення тiлесних ушкоджень експерту трудно дшти до конкретних висновкв щодо обставин дорожньо-транспортноТ поди.
3. Враховуючи це, провести повноцшне екс-пертне дослiдження та надати обфунтоваш висновки можна лише за умови дослщження як тн лесних ушкоджень у постраждалого, так i iнших об'ектiв: одягу та взуття постраждалого, а також пошкоджень та сл^в на самому транспортному засоб^ за участю якого була скоена дорожньо-транспортна подiя. Практично реалiзувати це можливо лише у рамках комплексноТ судово-медичноТ та транспортно-трасолопчноТ експер-тизи.
Лтература
1. Сашко С.Ю. Судебно-медицинская диагностика объема повреждений кожи бедра при переезде транспортными средствами
разной массы / С.Ю. Сашко, В.Д. Исаков, А.В. Дробленков // Судебно-медицинская экспертиза. - 2011. - № 4. - С. 7-10.
2. Колесников В.Л. К вопросу экспертного моделирования ситуации при ДТП / В.Л. Колесников // Судово-медична експертиза. - 6. 2014. - № 1. - С. 63-65.
3. Савельев В.С. Установление марки автомобиля по особенностям переломов большеберцовой кости / В.С. Савельев // Судебно-медицинская экспертиза. - 1978. - № 4. - С. 17-19. 7.
4. Стецюк О.1. Проблемы питання щодо мехашзму виникнення тн лесних ушкоджень при зткненш шшохода з бiчною частиною рухомого автомобтя (тангенцшне зткнення) / О.1. Стецюк // 8. Судово-медична експертиза. - 2016. - № 1. - С. 67-70.
5. Фетисов В.А. Актуальные вопросы транспортной травмы по материалам публикаций в журнале «Судебно-медицинская эк-
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ТРАВМИРОВАНИЯ ПЕШЕХОДА ЗАДНЕЙ ЧАСТЬЮ АВТОМОБИЛЯ В СУДЕБНО-МЕДИЦИНСКОЙ ПРАКТИКЕ Плевинскис П.В.
Ключевые слова: ДТП, пешеход, автомобиль, телесные повреждения, механизм контакта.
Несмотря на внешнюю изученность такого судебно-медицинского направления, как транспортная травма, вопрос диагностики контакта задней части автомобиля с пешеходом изучен крайне недостаточно. Цель работы - изучить особенности контакта задней части движущегося автомобиля с телом пешехода на основании данных и выявить особенности морфологии и механизма образования телесных повреждений у пострадавших. Были проанализированы материалы 17 комплексных судебно-медицинских и транспортно-трасологических экспертиз (живых лиц) по данным архива Одесского областного бюро судебно-медицинской экспертизы, за 2010-2015 г.г. Установлено, что сам механизм контакта задней части автомобиля с телом пешехода имеет свои особенности: контакт задней части автомобиля с телом пешехода часто не носит характера удара, а скорее, толчка; вследствие такого толчка классического «заброса» тела на автомобиль не происходит; это приводит к потере специфичности телесных повреждений у пострадавших. В результате исследований установлено, что в случаях контакта задней части автомобиля с телом пешехода специфические и характерные для ДТП телесные повреждения не встречаются. Образующие телесные повреждения не являются информативными. В такой ситуации сделать правильные экспертные выводы можно только с учетом данных исследования одежды и транспортного средства.
Summary
CHARACTERISTICS OF INJURIES SUSTAINED BY PEDESTRIANS IN REAR-END COLLISIONS WITH CARS IN FORENSIC
MEDICINE
Plevinskis P.V.
Key words: road accident, pedestrian, car, bodily injury, contact mechanism.
Though moto vehicle traumas seem to be well studied in forensic medicine, the issue dealing with diagnosis of injuries sustained by pedestrians in rear-end collisions with cars is little described in the reports available. The purpose of this work is to explore the characteristics of traumas sustained by pedestrians in rear-end collisions with moving cars based on the recorded data and to identify the morphological peculiarities and the mechanism of the injuries. 17 complex forensic and traffic expert appraisals taken from the archive of the Odessa Regional Bureau of Forensic Medicine for 2010-2015 were analyzed. It has been found out that the mechanism resulting from the contact between the rear-end of the car and the pedestrian's body has its own characteristics: this contact can be described rather like bump, not blow. This bump usually does not throw the body at the car, this results in the slurring over the specificity of injuries in victims. This study has shown that in cases of the pedestrian's collision with rear of the car there are no specific characteristics of injuries indicating the type of the collision. The injuries from such collisions are not factual in this situation, thus correct and reliable expert conclusions can be drawn based on careful examination of the clothing and vehicle.
спертиза» за период с 1958 по 2012 г. / В.А. Фетисов, С.А. Смиренин, А.В. Нестеров [и др.] // Судебно-медицинская экспертиза. - 2014. - № 3. - С. 56-62.
Якунин С.А. Зависимость характера первичных повреждений нижних конечностей пешехода от формы передней части кузова движущегося легкового автомобиля / С.А. Якунин // Судебно-медицинская экспертиза. - 2009. - № 6. - С. 12-16. Тюфанов О.1. Рщюсний випадок «травматичних полопв» при дорожньо-транспортнш пригодi / 0.1. Тюфанов // Судово-медична експертиза. - 2014. - № 2. - С. 68-69. Муханов А.1. Атлас судово-медичного дослщження тупоТ трав-ми / А.1. Муханов - Тернопть, ТДМУ : «Укрмедкнига», 2008. -140 с.
