CC BY
30
СТРУКТУРНЫЕ ИЗМЕНЕНИЯ ЭПИНЕВРИЯ
СЕДАЛИЩНОГО НЕРВА КРЫСЫ В УСЛОВИЯХ ВОЗДЕЙСТВИЯ ВЫСОКОЧАСТОТНОЙ ЭЛЕКТРОСВАРОЧНИЙ ТЕХНОЛОГИИ Корсак А. В.
Использование электрохирургических устройств широко распространено в клиничесской практике, однако, недостаток сведений про особенности их воздействия на органы нервной системы ограничивает применение данных устройств в нейрохирургии. Эксперимент проводили на крысах-самцах линии Вистар. В данном исследовании изучали морфологию эпиневрия периферического нерва после непосредственного воздействия электрохирургического инструмента на периферический нерв в режиме сварки живых мягких тканей организма и биполярной коагуляции. Контролем были псевдооперированные крысы. Через 1, 6, 12 недель и непосредственно после операции проводили гистологическое исследование фрагментов эпиневрия из места воздействия. Использовали метод приготовления полутонких срезов. Использование высокочастотного электрохирургического инструмента в режиме сваривания приводит к ускорению процесса восстановления эпиневрия, что делает этот метод перспективным для применения в клинической практике.
Ключевые слова: травмы периферических нервов, биполярная коагуляция, электросварка биологических тканей.
Стаття надшшла 3.09.2015 р.
STRUCTURAL CHANGES IN EPINEURIUM OF RAT'S SCIATIC NERVE INFLUENCED BY HIGH-FREQUENCY ELECTROSURGICAL TECHNOLOGIES Korsak A.
High-frequency electrosurgical devices are widely used in modern medicine, but lack of data about their influence on nervous system organs restricts their usage in clinical practice. In current study we performed an experiment on mature Wistar rats and compared epineurium morphological features in sciatic nerve after direct electrosurgical high-frequency bipolar devices influence on sciatic nerve in cautery and welding mode. directly after exposure and 1, 6, 12 weeks postoperatively histological examination was performed on semithin sections. We revealed that high-frequency electrosurgical devices in welding mode application on epineurium results in epineurium structure recovery that makes this method perspective for application in clinical practice.
Key words: peripheral nerve injury, bipolar cautery, biological tissue welding.
Рецензент Чайковський Ю.Б.
УДК: 611.131-091.8-02:616-00.17]-092.9
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРНО1 ТА МОРФОМЕТРИЧНО1 РЕОРГАШЗАЦП СУДИН ЛЕГЕНЬ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНШ ТЕРМ1ЧН1Й ТРАВМ1
В експеримент на статевозрших бших щурах-самцях проведет пстолопчт та морфометричт дослщження легень тсля термiчноI травми. Встановлено, що стутнь структурних та морфометричних змш судин органу залежить вщ термшу дослщу. В рант термти тсля откового ураження (1-7 доби експерименту) встановлет пристосувально-компенсаторт змши та початюда ознаки деструкцп судинних компонив органу. В тзт термти (14-21 доби дослщу) виявлет значт деструктивно-дегенеративт судинт розлади.
Ключовi слова: судини легень, пстолопчт i морфометричт змти, термiчна травма.
Робота е фрагментом НДР" "Встановлення особливостей репаративних проце^в отковог рани i морфофункщоналъних змш внутрштх оргатв та клшжо-патогенетичне обхрунтування застосування крiолiофiлiзованих ксенотканин при термiчнiй травмi" (№ державногреестраци 0115и001531).
Актуальшсть проблемы терм1чних уражень визначаеться високою частотою !х на виробнищи { в побуп, тяжюстю ошково! травми, складшстю 1 тривалютю лшування хворих з отками, частою швалщ1защею та високою !х летальнютю [5, 7]. Зпдно даних ВООЗ, кшьюсть уражених отками у всьому свт безперервно збшьшуеться. Щохвилинно в свт одна людина стае жертвою оптв, тому ошков1 ураження представляють серйозну медичну, сощальну { економ1чну проблему [7].
Глибою, поширеш ошки характеризуются не лише пошкодженням шюрного покриву, а й викликають р1зномаштш, триват 1 своерщш мюцев1 та загальш морфолопчш й функцюнальш змши вс1х оргашв систем оргашзму, як об'еднуються нозолопчним поняттям "откова хвороба"
[7, 12].
При важких терм1чних травмах, що супроводжуються розвитком шоку { гостро! токсемп, легеш в зв'язку з притаманними !м морфофункцюнальними особливостями е своерщним органом-мшенню [11]. Розвиваються патогенетичш змши, як призводять до виникнення гострого пошкодження легень, а при прогресуванш до крайньо! форми дихально! недостатносп - гострого рестраторного дистрес синдрому [9, 13].
Згщно даних лтератури особливостями оптового шоку е порушення об'ему i складу циркулюючо! кровi, що обумовлено плазмовтратою за рахунок зовшшньо! плазмораги i як наслщок iнтракорпоральних перемiщень рiдини [8]. Це приводить до пповолеми i гемоконцентраци, шо е наслiдком пщвищення проникнення стiнок капiлярного русла. Наслщком пповолеми стае централiзацiя кровообiгу для забезпечення кров'ю життево важливих оргашв, зокрема легень, що призводить до шеми i гшокси [9]. Також важю порушення гемореологи (збiльшення в'язкосп кровi, гемоконцентрацiя, внутрiшньосудинне випадання фiбрину) запобiгають нормальному кровообiгу. Цi змши викликають i пiдтримують тканинну гшоксда i е основою для утворення вогнищ деструкци [4, 8].
Проте морфолопчш аспекти реоргашзаци судинного русла легень при термiчних ураженнях вивченi ще недостатньо. Важливе мюце серед гiстологiчних дослiджень займають морфометричш та кiлькiснi методи, якi дозволяють бiльш об'ективно оцiнювати морфофункцiональний стан пстолопчних структур та виявляти в них закономiрностi перебiгу компенсаторних, пристосувальних, деструктивних та регенераторних процесiв [2].
Метою роботи було встановлення пстолопчних та морфометричних змiн легень бших щурiв в динамiцi шсля експериментально! термiчноi травми.
Матерiал та методи дослщження. Експеримент проведено на 30 статевозрших бiлих щурах-самцях. Тварин утримували у вiварil ДВНЗ "Тернопшьський державний медичний унiверситет iм. I. Я. Горбачевського МОЗ Украши". Догляд за тваринами i вс машпуляци проводили у вщповщносп з положенням "Свропейсько! конвенци про захист хребетних тварин, яю використовуються для експериментiв та з шшою науковою метою", (Страсбург, 1986 р.), а також у вщповщност до положень "Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах", ухвалених Першим нацiональним конгресом з бюетики (Кшв, 2001 р.).
Опiк III ступеня наносили пiд ефiрним наркозом мщними пластинами нагрiтими у кип'яченш водi до температури 97-1000С. Розмiри дiлянки ураження складали 18-20 % епшьовано! поверхнi тiла щурiв. Пщдослщних тварин декапiтували на 1, 7, 14 та 21 доби, що вщповщае стащям шоку, ранньо! i шзньо! токсеми та септикотоксеми ошково! хвороби.
Забiр матерiалу для мшроскошчних дослiджень проводили згiдно загальноприйнято1 методики [3, 10]. Шматочки легень фшсували в 10 % нейтральному розчиш формалiну, проводили дегiдратацiю в спиртах зростаючо1 концентрац^, заливали у парафiновi блоки. Виготовленi зрiзи, товщиною 5-6 мкм, забарвлювали гематоксилiном-еозином, для дослщження стану сполучно1 тканини та ll основно1 речовини проводили iмпрегнацiю срiблом за методом Гордона-Свiтса (для виявлення ретикулярних та незрiлих колагенових волокон), фарбували за трьохкольоровим методом MSB (ОКГ) (елективний метод забарвлення при синдромi внутрiшньосудинного згортання) [3, 10].
Морфолопчш та морфометричш дослщження здшснювали, використовуючи систему вiзуального аналiзу пстолопчних препараив. Зображення виводили на моштор комп'ютера з мiкроскопу MICROmed SEO SCAN за допомогою вщеокамери Vision CCD Camera. Морфометричш дослщження проводили за допомогою програм ВидеоТест-5.0, КААРА Image Base та Microsoft Ехсе1 на персональному комп'ютера Дослiдження здшснювали у визначеш термiни дослiду в препаратах забарвлених гематоксилiном i еозином та трьохкольоровим методом MSB (ОКГ) (елективний метод забарвлення при синдромi внутршньосудинного згортання). Морфометрично дослщжували артери середнього та малого калiбру. Вимiрювали величини зовнiшнього (d) i внутршнього (d1) дiаметрiв. Товщину стiнки (ТСт) розраховували за формулою: d - d1 ТСт =-----2
Оцiнку функцiонального стану судин проводили шляхом вирахування IB - шдекса Вогенворта, тобто вiдношення площi стшки артерiй до площi 1'х просв^у: IB = (SCт/ SПр ) 100 %, де S& - площа стiнки, а SПр - площа просвiту судини.
Статистичну обробку отриманих кiлькiсних даних проводили за допомогою методiв варiацiйноi статистики з визначенням середньо1 арифметично1 величини та ll похибки (m±m), критерiю Стьюдента (t) та показника достовiрностi (р). Достовiрними вважаються вiдмiнностi при р<0,05 (95,0 %) [1, 2].
Результати дослщження та Тх обговорення. Проведет пстолопчт дослiдження легень в стадп опiкового шоку (1 доба дослщу) перш за все характеризуються розширенням просвiтiв та кровонаповненням судин, набряком та пстолейкоцитарною iнфiльтрацiею !х стшок i периваскулярного простору (рис. 1). Морфометрично встановлено достовiрне збiльшення
зовшшнього дiаметру та звуження внутршнього в apTepiHx середнього калiбру, тому iндекс Вогенворта перевищуе показник iHTaKTHoi' групи на 75 %. У малих apTepiHx та судинах мiкpоциpкулятоpного наявнi стази, змшаш тромби, агpегацiя та сладж- феномен еритроципв, що вiдобpажаe сповшьнення кровотоку. Моpфометpичнi показники !х зовшшнього i внутpiшнього дiаметpiв змiнюються не так значно, проте iндекс Вогенворта також достовipно зростае на 54 % поpiвняно з аналогiчним показником тварин штактно! групи (табл. 1).
Таблиця. 1
Морфометричнi параметри артерш легень та коефiцieнт Вогенворта в рпш термiни пiсля
TepMi4HOi травми (m±m)
Тривалють спостереженн я Кал1бр судин, мкм
Середш Мал1
Дз Дв ТСт 1В Дз Дв ТСт 1В
!нтактш 107,01±4,12 65,40±2,27 20,81±0,73 167,8±5,3 56,20±1,93 35,16±0,95 10,52±0,37 155,5±4,7
'с О 1 доба 113,45±3,97 57,11±2,01 28,12±0,94 293,3±8,1 59,73±2,17 32,40±1,06 13,66±0,42 239,9±8.4
7 доба 117,14±4,08 52,14±1,95 32,50±1,09 404,7±12,9 63,41±2,34 28,07±0,91 17,67±0,51 410,3±13,5
14 доба 118,07±4,15 53,47±1,87 32,30±1,17 387,6±11,5 64,12±2,40 27,34±0,84 18,39±0,65 450,0±14,1
21 доба 115,61±3,50 54,08±1,72 30,77±0,95 357,0±10,2 60,81±1,98 29,25±1,08 15,78±0,63 332,2±9,8
Примака. (р<0,05) - у вах випадках у пор1внянш з показниками тварин штактно1 групи.
В цей термiн дослщження в просвiтах вен спостерiгаeться збшьшення тромбоципв, лейкоцитiв, в основному нейтрофшв iз крайовим !х стоянням.
Пстолопчно на 7 добу пiсля опшв спостерiгаeться прогресування деструктивних змiн стшки судин. Опiкова токсемiя призводить до шдвищено! проникностi судинно! стiнки, що зумовлюе периваскулярний набряк та дезоргашзащю основно! речовини i волокон сполучно! тканини. Наявний набряк та пстолейкоцитарна iнфiльтрацiя не тiльки адвентици а й меди та штими артерш. Вiдмiчаеться гiпертрофiя гладких мiоцитiв м'язово! оболонки з одночасним !х скороченням, а вiдповiдно достовiрним зростанням товщини стiнки в 2,52 раза вщносно показника тварин штактно!' групи. 1ндекс Вогенворта артерiй середнього калiбру в цей термш зростав у 2,4 раза (див. табл. 1). Також виявляються сформоваш артерiоло-венулярнi анастомози, як шдтвердження централiзацi! кровообiгу в гострий перюд пiсля термiчного ураження (рис. 2).
Значних змш в цей термш дослщу зазнають дрiбнi судини легень. Вони проявляються потовщеням, набряком та шфшьтращею !х оболонок, спадшням просвiтiв. В просвiтах розширених судин спостериаеться агрегацiя еритроцитiв, лейкоцитiв та тромбоципв, а також фiбриновi, еритроцитарш та змiшанi тромби, що характеризуе порушення гемокоагуляци у виглядi дисемшованого внутрiшньосудинного згортання кровi. В периваскулярних просторах та мiжальвеолярних перегородках наявш агрегати фiбрину. Для вен переважно дрiбного калiбру характернi помiрно розширеш просвiти, набряк та деструкцiя м'язово! оболонки, розростання колагенових волокон адвентицшно! оболонки iз значною лейкоцитарною шфшьтращею.
Також наявш судини iз гшеpтpофieю та перескороченням гладких мiоцитiв, а вщповщно потовщенням меди, що морфометрично шдтверджусться достовipним зростанням iндексу Вогенворта в цей тср\пн в 2,64 раза вщносно штактного показника.
Рис. 1. Пстолопчний стан легенi Рис. 2. Мкроскошчш змiни легенi Рис. 3. Мкроскошчш змiни легенi
тварини на 1 добу шсля теpмiчноí тварини на 7 добу шсля теpмiчноí травми. тварин на 7 добу шсля теpмiчноí травми.
травми. Кровонаповнений просв^ артерп АВ анастомоз (1), бронх (2), М'язова оболонка артери (1), звужений
середнього катбру (1). Заб. г. -е. х 200. ресшраторний вщдш (3). Заб. г. -е. х 100. просв^ (2). Заб. методом MSB. х 300.
Пстолопчш дослщження легень на 14 добу шсля теpмiчно! травми встанови, що в легеневш тканиш та судинах наявнi значнi запальш змiни, що проявляються перифокальними, екстравазальними скупченнями лiмфоцитiв. Це характерно переважно для венозно! частини судинного русла. Реоргашзащя судин подiбна аналогiчним попереднього термшу спостережень,
вони дистошчно змшеш, а в !х стшщ наявш д1лянки витончення та гшертрофп середньо! оболонки (рис. 4).
Морфометрично в артер1ях середнього катбру встановлено достов1рне зростання зовшшнього д1аметру в 1,1 раза, а показник функцюнального стану !х судинних стшок вщповщно збшьшуеться в 2,31 раза вщносно показниюв групи штактних тварин.
М1кроскошчно на 21 добу тсля ошку судини легень пом1рно кровонаповнеш, !х стшка потовщена, як за рахунок л1мфоцитарно! шфшьтрацп, гшертрофп м'язово! оболонки так { за рахунок склерозу переважно адвентицИ. Зовшшнш д1аметр артерш середнього кал1бру незначно зменшився иор1вняно з попередшм термшом проте достов1рно перевищував в 1,08 раза показник штактно! групи. 1ндекс Вогенворта таких судин перевищуе у 2,13 раза показник норми (див. табл. 1). Для просвтв др1бних судин та компоненпв мшроциркуляторного русла характерн змшаш тромби та сладж-феномен еритроципв. В м'язовш оболонщ стшки наявний набряк гладком'язових кл1тин, !х гомогешзащя, атроф1я (рис. 5). В збшьшених периваскулярних просторах вен та венул вщм1чаеться значне скупчення л1мфоципв.
Така реоргашзащя супроводжуеться набряком та розволокненням авентицшно! оболонки. В цей термш дослщу виявляються значн склеротичн змши адвентицп судин, вони також наявш { в м'язовш оболонщ та ¡нтиуп (рис. 6).
Рис. 4. Мiкроскопiчнi змiни легенi тварин на 14 добу шсля термiчноI травми. Дистонiчно змiнена стiнка артерiI (1), нерiвномiрно розширений просвiт (2). Заб. методом MSB. х 100
Рис. 5. Мкроскошчш змши легеш тварин на 21 добу шсля термiчноI травми. Деструктивно змiнена стiнка артерн (1), звужений просвiт (2), склероз адвентицп (3). Заб. методом MSB. х 200
Рис. 6. Мкроскошчний стан легеш щура на 21 добу шсля термiчноI травми. Заростання (1), дезоргашзащя ретикулярних (2) та колагенових (3) волокон стшки артерн. Метод Гордона-Свтеа. х 200.
1. Проведет пстолопчш i морфометричш дослщження судин легень встановили, що в ранш термши (1, 7 доби дослщу) пiсля експериментальноI термiчноI травми вщбуваються пристосувально-компенсаторнi та наявнi початковi деструктивнi змiни компонентiв ix стшки.
2. В стадп пiзньоI токсеми, i особливо, септикотоксемiI (14 i 21 доби експерименту) в кровоносних судинах, розвиваються значнi деструктивно-дегенеративнi змши, що супроводжуються склерозом стiнки артерш. Морфометрично достовiрно змiнюeться iндекс Вогенворта артерш середнього та малого катбру, що пiдтверджуe прогресивне зниження !х пропускноI здатностi.
Перспектиеи подальших дослгджень У подальших дождженнях плануетъся вивчити nеребiг морфологiчних змт судин легень при mepMi4Hm mpaeMi в умовах застосування коригуючих чиннитв.
1. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии: учеб. пособие для слушателей системы последиплом. образования / Г. Г. Автандилов // - М.: Медицина, - 2002. - 238 с.
2. Гумецький Р. Я. Математичш методи в бюлогп: теоретичш вщомосп, програмований практикум, комп'ютерш тести / Р. Я. Гумецький, Б. М. Паляниця, М. £. Чабан // - Льв1в: Видавничий центр ЛНУ ¡меш 1вана Франка, - 2004. - 122 с.
3. Горальський Л. П. Основи пстолопчно! техшки i морфофункцюнальш методи дослщжень у норм1 та при патологи / Л. П. Горальський, В. Т. Хомич, О. I. Кононський // - Житомир: Полюся, - 2011. - 288 с.
4. Гойдало Т. Р. Пор1вняльна характеристика ремоделювання судин i тканини легешв щур1в при реперфузп тонко! кишки тсля II попередньоI непрохщност та при застосуванш нового методу корекцп реперфузшних змш / Т. Р. Гойдало // Шпитальна х1рурпя. - 2014. - № 2. - С. 31-37.
5. Клименко М. О. Откова хвороба (патогенез i лжування) / М. О. Клименко, Л. Г. Нетюхайло // - Полтава, - 2009. - 118 с.
6. Макарова О. I. Пстолопчна картина змш в легенях щур1в на 14, 21 та 30 добу тсля терм1чного отку шюри / О. I. Макарова // Biomedical and Biosocial Anthropology. - 2013. - № 21. - С. 73-79.
7. Нетюхайло Л. Г. Мехашзми опiковоI хвороби та обгрунтування застосування препарату «Крюхор» для II лжування : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.03.04 «Патолопчна ф1зюлопя» / Л. Г. Нетюхайло // - Харюв, -2007. - 34 c.
8. Новиков Н. Ю. Клинико-морфологические показатели при развитии отека легких / Н. Ю. Нивиков // Украшський журнал екстремальноI медицини 1меш Г. О. Можаева. - 2012. - Т. 13, № 2. - С. 76-78.
9. Очеретнюк А. О. Гютолопчш змши в легенях щур1в протягом 7 д1б тсля отку шюри III-А ступеня, площею 21-23 % поверхш тша та \х корекщя ¡зотошчним розчином / А. О. Очеретнюк // Вюник морфологи. - 2012. - Т. 18, № 2. - С. 237-241.
10. Перов Ю. Л. Микроскопическая техника: руководство / Ю. Л. Перов // - М.: Медицина, -1996. - 544 с.
11. Сухомлин Т. А. Морфолопчш змши в легенях щур1в при ошковш хвороб1 та \х корекщя препаратом "Лшш" / Т. А. Сухомлин, Л. Г. Нетюхайло, Д. £. Нжоленко // Вюник проблем бюлогп i медицини. - 2014. - Т. 3, № 3 (112). - С. 196-199.
12. Bala S. An autopsy study of morphological changes of lung in burn patients with duration of hospital stay and total body surface area burned / S. Bala, S. Das, D. Guha [et al.] // International Journal of Research in Health Sciences. - 2014. - Vol. 2, № 2. - Р. 494-500.
13. Pham T. N. Risk factors for the development of pneumonia in older adults with burn injury / T. N. Pham, C. B. Kramer, M. B. Klein // J. Burn Care Res. - 2010. - Vol. 31, № 1. - Р. 105-115.
ОСОБЕННОСТИ СТРУКТУРНОЙ И МОРФОМЕТРИЧЕСКОЙ РЕОРГАНИЗАЦИИ СОСУДОВ ЛЕГКИХ ПРИ ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНОЙ ТЕРМИЧЕСКОЙ ТРАВМЕ Небесная З. М., Волков К. С., Литвинюк С. О.
В эксперименте на половозрелых белых крысах-самцах проведены гистологические и морфометрические исследования легких после термической травмы. Установлено, что степень структурных и морфометрических изменений сосудов органа зависит от срока исследования. В ранние сроки после ожогового повреждения (1-7 сутки эксперимента) установлены приспособительно-
компенсаторные изменения и начальные признаки деструкции сосудистых компонентов органа. В поздние сроки (14-21 сутки эксперимента) обнаружены значительные деструктивно-дегенеративные сосудистые расстройства.
Ключевые слова: сосуды легких, гистологические и морфометрические изменения, термическая травма.
Стаття надшшла 28. 08. 2015 р.
PECULIARITIES OF STRUCTURAL AND MORPHOMETRIC REORGANIZATION OF THE LUNGS VESSELS AFTER EXPERIMENTAL
THERMAL TRAUMA Nebesna Z. M., Volkov K. S., Lytvynyuk S. O.
In the experiment on mature white male rats histological and morphometric research of the lungs were made after thermal injury. It was established that the degree of structural and morphometric vascular changes in components of organ depends on the term of experiment. In the early stages after burn injury (1-7 days of experiment ) by adaptative-compensatory changes and initial signs of destructive of vascular in components of organ were revealed. In the later stages (14-21 days of experiment) significant destructive-degenerative vascular disorders were found.
Key words: pulmonary vessels, histologic and morphometric changes, thermal trauma.
Pe^roeHT GpomeHKO r.A.
UDC 611.41:615.348:599.323.4
MICROMORPHOMETRIC CHANGES IN RATS' SPLEEN IN THE FIRST 7 DAYS AFTER SKIN BURNS AND UNDER APPLICATION HYPEROSMOLAR COLLOID SOLUTIONS
In this work on the laboratory white male rats weighing 155-160 g studied stereometric relative volume changes of white and red pulp of the spleen under the influence of drugs infusion 0.9% solution of NaCl, lactoproteins with sorbitol and HAES-LX-5% after 1, 3 and 7 days without burns and after burns skin damage II-III degree with affected area 21-23% of body surface. Found no change of data stereometric parameters when injected to animals without skin burns during the first seven days these solutions. When using hyperosmolar colloid infusion solutions lactoproteinum with sorbitol and HAES-LX-5% from the third day after burn of skin there is a pronounced positive correction changes of relative volume of white and red pulp of the spleen, compared with the use of 0.9% solution of NaCl.
Keywords: spleen, rats, stereometry, skin burns, colloidal hyperosmolar solutions.
The study was a fragment of SRW "Structural changes in the lungs in conditions of endogenous intoxication that caused by skin burns and its correction by domestic infusion drugs lactoproteinum with sorbitol and HAES-LX-5% (experimental research)" (№ state registration: 0112U004187).
Burn shock is one of the most frequent causes of death in burn disease. It can appear on condition of inadequate assistance in the early stages after injury [8]. Therefore, actively pursued the development of modern drugs that normalize blood electrolyte composition in conditions of burn shock. These domestic drugs are lactoproteins with sorbitol - serially produced by Kiev "Biopharma" and HAES-LX-5% -developed in the SI "Institute of Pathology of Blood and Transfusion Medicine Medical Sciences of Ukraine" (Lviv) [10]. On the reduction of endogenous intoxication in rats after burn of skin 2-3 level, 2123% of the surface area of the body and hepatoprotective effect at correction of infusion solutions lactoproteinum with sorbitol and HAES-LX-5 in terms of experimental burn disease in the early stages (1, 3 and 7 days) indicate studies conducted in the Vinnitsa National Medical University named after Pirogov [6, 7, 11]. However, research of action infusion drugs lactoproteins with sorbitol and HAES-LX-5% on the structure of spleen both intact rats and rats in the early stages (1, 3 and 7 days) after the burn of skin is not conducted.
