CC BY
36
типам лесорастительных условий. Подана сравнительная характеристика видовой структуры в парке и лесопарке. Описано состояние парка на сегодняшний день. Предложены мероприятия по сохранению существующих старовозрастных пород, таких как сосны обычной, дуба обычного и бука лесного.
Ключевые слова: генезис, сукцессия, сосновый лес, фитоценоз, рекреация, парк, песчаные дюны, древостой, эстетичная ценность.
Brunets K.S. Historical genesis of pineries in Lviv Roztochya
Investigational historical genesis of pineries in Bryukhovichakh and Golosko, that on Lviv Roztochchi near t. Lviv. Development of ecological succesion is analysed in these planting. Found out the change of breeds during 200-years-old territories of the suburban forest from the coniferous forest to the sugrudovikh types of forest plant conditions terms. Comparative description of specific structure is given in the park and forest-park. Described state of park for today. Proposed measures on the maintainance of existent old-age breeds, such as pinus sylvestris, quercus robur and fagus sylvatica.
Keywords: genesis, succesion, pine-wood, fitocenoz, recreation, park, sand-dunes, derevostan, aesthetically beautiful value.
УДК 630*5 Викл. А.1. Савчин1 - Прикарпатський лшогосподарський коледж
ОСОБЛИВОСТ1 СТРУКТУРИ СТАРОВ1КОВОГО БУКОВОГО ДЕРЕВОСТАНУ У ВЕРХ1В1 БАСЕЙНУ Р. СУК1ЛЬ (СХ1ДН1 БЕСКИДИ)
Деревостан вщзначаеться великим запасом стовбурно! деревини (800-1100 м3-га-1). Це зумовлено значною кшьгастю де^рев (X = 680 -га"1) та високим значенням суми площ перерiзу !х стовбурiв (53-84 м -га" ). Бшьшу частину запасу формують дерева, висотою бшьше 34 м. Хоч !х вщносно небагато (лише 78 на 1 га, або 11,4 %), проте вони формують близько 65 % запасу стовбурно! деревини дере-востану. Потенцшно можливий прирют стовбурно! деревини такого деревостану ся-гае 16,7 м3та-1-рж-1.
Ключовг слова: Карпати, старовiковi деревостани, структура, продуктившсть,
бук.
У середиш ХХ ст. в Укра!нських Карпатах до головного люокористу-вання були залучеш старовжов1 люи, як займали тод1 величезш площ1 [1, 2, 8]. На жаль, вони мало щкавили вчених, а тому залишилися недослщженими [1, 2]. Унаслщок штенсивного 1 тривалого люокористування впродовж остан-шх 50 роюв майже ва таю деревостани були зрубаш. Така господарська дь яльнють призвела до масштабних змш у структур! люового покриву [8] 1 не лише в Карпатах, але й у Центральны Сврот загалом, де взагал1 залишилося лише декшька дшянок старовжового люу [8]. Саме тому Свропейська страте-пя охорони бюр1зномашття надае охорош старовжових л1с1в особливо важ-ливе значення [6]. Не менш актуальним е 1 питання збереження шформацп про щ люи, оскшьки вони вже остаточно зникають.
Тому метою дослвдження було тзнання структурних особливостей залишюв таких старовжових деревосташв.
Об'екти, матерiали та методика дослвджень. Станом на 1 с1чня 2001 р. у верх1в'1 р. Сукшь (Козаювське та Сукшьське люництва ДП "Боле-х1вське люове господарство"), за даними обл1ку люових ресуршв, старов1ков1,
1 Наук. керiвник: проф. П.Р. Третяк, д-р бiол. наук
вжом понад 110 р., 6yKOBi люи росли на площi 259 га. 1х середнiй запас ста-новив 321 м3та-1. Проте високоповнотними (повнота бшьше 0,7) вони були представлен на площi лише 37,6 га. Упродовж останнього десятилггтя майже вш вони були зрyбанi.
Ранiше, у 50-60 роках минулого столiття, тут практикувалося штен-сивне лiсокористyвання за вузько-люошчною технологieю сyцiльного рубан-ня. Шсля катастрофiчноl повенi 1969 р., внаслщок втрати та надалi вщсутнос-тi транспортно1 iнфрастрyктyри, головне люокористування тут було припине-не, унаслщок чого залишилися окремi смуги незрубаного люу, зокрема на дiл. 4 та 11 у кв. 15 Сукшьського л-ва ДП Болехiвське люове господарство на схiдномy схилi крутизною 20-30° у межах висоти 800-1100 м н.р.м. (рис. 1).
Рис. 1. Розташування пробных площ у кв. 15 Сукльського л-ва ДП "Болехiвське
лгсове господарство "
У 2012 р. 1х було призначено до головного користування. За матерь алами люовпорядкування, це деревостани вжом 140 i 160 3р., вщносна повнота 1х вщповщно становить 0,76 i 0,53, а запас 550 i 320 м -га-1. Склад - 9Бкл 1Яцб i 10Бкл +Яцб. Тип лiсy визначено як вологу ялиново-ялицеву субучину. Тут було у 2012 р. за участю студенлв Прикарпатського лiсогосподарського коледжу закладено три пробнi площi, на яких проведено суцшьний перелiк дерев з категоризащею 1х за категорiями бюлопчно1 якостi: 1- елiтнi (здоровi непригнiченi дерева); 2 - ослаблеш (частково пошкодженi хворобами або на-пiвдiловi), 3 - дров'янi (пошкоджеш хворобами, пригнiченi); 4 - всихаючц 5 -вiдмерлi. Висоти дерев визначали за допомогою лазерного висотомiра Forestry 550, а також на основi усереднення резyльтатiв бюметричного аналiзy двох модельних дерев бука i одного ялицi, що були вдабраш на сyсiднiй люо-ищ (кв. 15, дш. 8, N48,97654, E23,60549, 850 м н. р.м.). Поперечнi зрiзи цих дерев збер^аються у колекцп Прикарпатського лiсогосподарського коледжу за номерами 217-219. 1х загальш бiометричнi характеристики наведенi у
табл. 1. Водночас вж ростучих дерев встановлювали шляхом взяття кернiв буравом Преслера.
Табл. 1. Бюметричш показники модельних дерев: вш (А), дiаметр (Б), висота (Н) та об'ем (V) стовбурiв, а також середтй прир'шт (А) за цими показниками
№ мод. дерева Деревна порода А,роки Д см И, м V, м3 АД см-р1к-1 АН, м -р1к-1 АУ, м3 -р1к-1
217 ялиця 175 31 33,5 2,65 0,18 0,19 0,02
218 бук 225 93 37,8 8,8 0,41 0,17 0,04
219 бук 183 38 33,8 1,67 0,21 0,18 0,01
Отримаш результати. За модельними деревами та на пiдставi вимь рювання висот дерев рiзного дiаметра встановлено залежшсть 1х висот вщ дь аметрiв стовбурiв та тренди ходу 1х росту (рис. 2). Подiбно встановлено i тренди залежностi видових чисел вщ висоти дерев та дiаметрiв стовбурiв (рис. 3). Отриманi полшомшальш залежностi застосовано пiд час комп'ютер-ного оброблення матерiалiв перелiку дерев на пробних площах, а саме визна-чення об,емiв стовбурiв дерев. При цьому до уваги брали середне геометрич-не значення видових чисел за висотою та дiаметром стовбурiв.
Отриманi результати об,емiв дерев покладено в основу побудови тренду 1х ходу росту за об'емом (рис. 4) та отримання залежностi вiдсотка се-редньоперiодичного рiчного поточного приросту його за Преслером (рис. 5).
0 20 40 60 80 100 120 140 160 180 200 220 А, р Рис. 2. Залежшсть висот модельних дерев бука вiд дiаметрiв стовбурiв (верхнш графж) та тренди ходу Их росту (нижшй графж)
0,6 0,7 0,8
Рис. 3. Залежшсть видових чисел вiд висоти та дiаметра стовбурiв модельних
дерев бука
0 50 100 150 200 А,р
Рис. 4. Особливостi ходу росту модельних дерев бука за об'емом cmoe6ypie
Рис. 5. Залежшсть вiдсотка рiчного поточного приросту вiд об'ему стовбурiв
модельних дерев
За полшомом залежност ввдсотку поточного ^чного) приросту об'ему дерев моделювали фактичний прирют. На основi отриманих полiномiв ходу росту модельних дерев бука за висотою та дiаметром отримано узагаль-нення бюметричних показникiв вiкових поколшь деревостану. Аналiтичнi матерiали представлено за ступенями висоти та товщини стовбурiв на висотi 1,3 м вщ коренево! шийки, а також категорiями !х якостi (табл. 2-4, рис. 6). Ввдповвдш аналiтичнi розрахунки i полiномiчнi залежностi отримано i для ш-
ших складових порiд - ялицi та ялини. Вони базуються на матерiалах бюмет-ричних дослiджень модельних дерев, вдабраних у подiбних умовах на бшьш вiддалених територiях. На основi отриманих полiномiв побудовано узагаль-нення ходу росту модельних дерев бука за висотою, дiаметром та об'емом (табл. 5). Прогноз рiчноl продуктивностi деревостану побудовано, беручи до уваги лише об'еми стовбурiв дерев та полшом залежностi рiчного поточного приросту вщ об'eмiв стовбурiв (рис. 5). Суму добутюв цих показникiв вва-жаемо потенцiйно можливим рiчним приростом запасу деревостану (табл. 3).
Табл. 2. Результаты бюметричних достджень деревосташв на пробных площах
№ пробно! площ1 О, м2-га-1 М, м3-га-1
I в т.ч. за категор1ями бюлопчно! якост дерев в т.ч. за породами
ел1тш ослаб-леш дров'ян 1 вси-хаюч1 ввд-мерл1 бук яли-на ялиця
93 53,2 746 431,4 114,1 169,9 18,1 12,7 613,5 8,3 124,4
94 67,2 907 531,9 200,1 44,3 85,3 45,3 745,2 11,3 150,4
96 83,9 1177 642,2 316 113,3 105,6 - 1145,9 0 31,2
Середне значення 68,1 943,3 535,2 210,1 109,2 69,7 29,0 834,9 6,5 102,0
Частка, % 100,0 56,7 22,3 11,6 7,4 3,1 88,5 0,7 10,8
Табл. 3. Усереднений розподт ктькостг дерев та розрахунок поточного приросту на 1 га за ступенями высоты стовбурiв *
Н, м А,роки Кшьюсть дерев на 1 га ХУд РV АУ
бук ялиця ялина I
8 40 114,0 85,3 2,0 201,3 0,03 3,7 0,2
12 60 100,0 12,0 0,0 112,0 0,1 3,6 0,3
16 85 70,0 20,0 2,0 92,0 0,2 3,4 0,6
20 105 36,0 10,0 0,0 46,0 0,4 3,2 0,6
24 130 36,7 2,0 2,0 40,7 0,6 3,0 0,8
28 150 67,0 4,3 2,0 73,3 1,6 2,4 2,8
32 175 37,3 2,0 0,0 39,3 3,4 2,2 2,9
36 200 26,3 2,0 0,0 28,3 5,6 2,0 3,2
40 230 37,3 2,0 0,0 39,3 8,0 1,3 4,0
44 260 8,3 0,0 0,0 8,3 12,4 1,0 1,0
48 0,0 2,0 0,0 2,0 19,2 0,6 0,2
I 533,0 141,7 8,0 682,7 16,7
Примака: А- ор1ентовний вж за модельними деревами, роки; хУд - середнш об'ем стовбура, м3; Рг - вщсоток р1чного поточного приросту; АУ- загальний при-р1ст м3-га-1-р1к-1
Загалом усереднений склад дослщжених старовiкових деревостанiв можна представити формулою 9Бкл1Яцб од. Яле. Загальний запас (М) -943 м3та-1, сума площ перерiзу стовбурiв (О) - 68,1 м2-га-1. Найменшi показ-ники властивi для пригребенево1 частини схилу. Загалом частка елггних дерев у дослщжених старовiкових деревостанах значна - 56 %, ослаблених -22 % (табл. 2).
Загалом усереднено, що такий деревостан формують 683 дерева на 1 га. Бшьшють дерев, 405, належать до ступешв висоти 8-16 м i 418 - ступешв да-
аметра 8-20 см. Кшьюсно домiнують i формують деревостан дерева бука (табл. 3 i 4). Лише 14 з 142 дерев ялищ бшо! формують середнш та верхнiй намет деревостану. Решта дерев ялищ перебувають у нижньому ярусi. Подiбний розподш дерев у деревостанах за породами та дiаметрами 1х стовбурiв (табл. 4).
Табл. 4. Усереднений розподт ктькостг дерев за ступенями д1аметр1в стовбур1в
Б, см А Бук Ялиця Ялина 7 Б, см А Бук Ялиця Ялина 7
8 50 128,7 57,7 2,0 188,3 60 180 9,0 0,0 0,0 9,0
12 70 88,3 31,7 0,0 120,0 64 187 12,3 0,0 0,0 12,3
16 85 66,7 6,0 0,0 72,7 68 194 4,0 2,0 0,0 6,0
20 100 29,0 8,0 0,0 37,0 72 200 12,7 0,0 0,0 12,7
24 105 26,7 13,7 2,0 42,3 76 207 10,3 0,0 0,0 10,3
28 120 14,7 6,0 0,0 20,7 80 215 14,0 2,0 0,0 16,0
32 130 16,3 4,0 0,0 20,3 84 220 9,0 0,0 0,0 9,0
36 137 14,0 2,0 0,0 16,0 88 225 2,0 0,0 0,0 2,0
40 143 19,7 2,0 2,0 23,7 92 228 7,0 0,0 0,0 7,0
44 150 10,0 2,3 2,0 14,3 104 230 2,3 0,0 0,0 2,3
48 160 7,7 0,0 0,0 7,7 108 - 0,0 2,0 0,0 2,0
52 168 6,3 2,0 0,0 8,3 112 260 2,3 0,0 0,0 2,3
56 175 20,3 0,0 0,0 20,3 7 533,3 141,3 8,0 682,7
Примака: А - ор1ентовний вж за модельними деревами, роки.
Проте розподш запашв стовбурно! деревини за ступенями висоти дерев та дiаметрами стовбурiв е в оберненш пропорцп (рис. 6). Майже половину запашв деревостанiв, 48,7 %, формують лише 50 найвищих дерев, що належать до ступешв висоти 40-48 м. Подiбно майже половину запасу деревостану, 49,8 %, формують 51 найгрубше дерево, що належить до ступешв тов-щини стовбурiв 76-112 см. Бшьшу частину запасу формують дерева ступешв висоти 36 i бшьше метрiв. Хоч 1х вщносно небагато, лише 78 на 1 га, або 11,4 %, вони формують близько 65 % запасу стовбурно! деревина на 1га. По-дiбно на частку найгрубiших дерев (стутнь товщини 72 i бшьше), яких лише 63 (9 %), припадае 58 % запасу деревостану.
35% 30% 25% 20% 15% 10% 5%
0% , , „
Н, м
44 48
15% т
10% 5% 0%
8 12 16 20 24 28 32 36 40 44 48 52 56 60 64
84 88 92 104 108 112 Б, см
Рис. 6. Розподт запасу деревини за деревними породами та ступенями висоти Ь д1аметра стовбур1в (усереднено дат усх пробних площ)
Подшивши загальний запас стовбурiв дерев бука на 1 га, 834,9 м3, на юльюсть дерев 533 отримуемо об'ем стовбура середнього дерева бука 1,57 м3, що вщповщае вiку 150 роюв, висотi 28 м i дiаметра 42,5 см (табл. 5). Очевидно, що це характеристики середнього ярусу деревостану. Ця таблиця пред-ставляе не лише узагальнений хщ росту модельних дерев бука за висотою, дь аметром та об'емом, але й бiометричнi показники рiзних вiкових поколiнь деревостану за переважаючою породою. Це означае, зокрема, що верхнш намет формують найбшьш продуктивнi дерева об'емом стовбурiв бiльше 6 м3, висотою понад 36 м та дiаметром бшьше 70 см, вiк яких сягае 200-220 р. Вщпо-вщно нижнiй ярус деревостану формують поколшня дерев вiком до 120 роюв, серед яких бшьшють ослаблеш, дров'янi та всихаючi, що е наслщком природного добору у деревосташ.
Табл. 5. Узагальнений х1д росту модельних дерев бука за висотою,
д1аметром та об'емом
А, роюв Я, м Б, см V, м3 А, роюв Я, м Б, мм V, м3
30 6,0 3,4 0,01 130 24,5 33,1 0,80
40 7,9 5,0 0,05 140 26,3 37,6 1,10
50 9,8 7,0 0,11 150 28,0 42,5 1,52
60 11,7 9,2 0,17 160 29,7 47,6 2,10
70 13,6 11,8 0,24 170 31,4 53,1 2,86
80 15,5 14,6 0,30 180 33,1 58,8 3,79
90 17,3 17,7 0,35 190 34,7 64,8 4,89
100 19,2 21,1 0,41 200 36,3 71,1 6,11
110 21,0 24,8 0,49 210 37,9 77,7 7,38
120 22,8 28,8 0,61 220 39,5 84,6 8,56
На пiдставi отриманих результапв можна розрахувати потенцшно можливий прирют стовбурно! деревини такого деревостану (табл. 3). Загалом вш може становити навiть 16,7 м3-га-1-рж-1. Проте, якщо взяти до уваги лише 50 найвищих дерев, ступешв висоти 40-48 м, то !х частка у прирост деревостану становить 5,2 м3та-1-рж-1 або 31 %. Найбiльш iмовiрно прогноз тако! продуктивной! потрiбно будувати, беручи до уваги лише елиш та ослаблеш дерева, висотою понад 26 м. За тако! умови рiчний прирют стовбурно! деревини становитиме 14,2 м3та-1-рж-1.
Висновки:
1. Дослщжеш старовiковi деревостани вщзначаються високими запасами стовбурно! деревини (800-1100 м3-га-1), що зумовлено значною юльюс-тю дерев (у середньому 680 ос-га-1) та високим значеннями сум площ перерь зу !х стовбурiв (53-84 м2-га-1).
2. Бiльшу частину запасу формують дерева ступешв висоти 36 i бшьше метрiв. Хоч !х вiдносно небагато, лише 78 на 1 га, або 11,4 %, вони формують близько 65 % запасу стовбурно! деревина на 1 га. Подiбно на частку найгрубших дерев (стутнь товщини 72 i бiльше), яких лише 63 (9 %) припа-дае 58 % запасу деревостану. На частку елггних, дшових дерев, припадае 56,7 %, ослаблених напiвдiлових - 22,3 %.
3. Старовiковi деревостани рiзновiковi складно! вертикально! структури:
• верхнш намет формують найбшьш продуктивнi дерева об'емом стовбурш бшьше 6 м3, висотою понад 36 м та дiаметром бiльше 70 см, орieнтовний вж яких сягае 200-220 рокв;
• середнш ярус намету формують дерева об'емом 1-6 м3, що усереднено вдао-вiдаe 1,57 м3, висотi 28 м i дiаметра стовбурш 43 см, орiентовний вж дерев -150 рокiв;
• нижнш ярус деревостану формують поколшня дерев вiком до 120 роюв, серед яких бiльшiсть ослаблеш, дров'янi та всихаючi, що е наслщком природного добору у деревосташ.
4. Потенцiйно можливий прирют стовбурно! деревини такого деревостану сягае 16,7 м3та-1-рш-1. Найбiльш iмовiрно прогноз тако! продуктивностi потрiбно будувати, беручи до уваги лише елггш та ослабленi дерева. За тако! умови рiчний прирiст стовбурно! деревини становитиме 14,2 м3та-1-рж-1.
5. Залишки старовiкових деревостанiв доцiльно зберегти як лiсiвничi еталони.
6. Такi старовiковi деревостани варто було б зберегти в систе]ш тери-торiй природно-заповiдного фонду.
Л1тература
1. Бойчук I.I. 1стор1я Осмолодсько! пущ1 / I.I. Бойчук, М.1. Гайдукевич, В.1. Парпан, Л.М. Петрова, П.Р. Третяк. - Льв1в : ДВЦ НТШ, 1998. - 146 с.
2. Генарук С.А. Люи Укра1нських Карпат та !х використання / С.А. Геншрук. - К. : Вид-во "Урожай", 1964. - 291 с.
3. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшна характеристика букових деревосташв Укра!нських Карпат з урахуванням орограф1чних особливостей / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2011. - Вип. 21.11. - C. 71-82.
4. Гриник Г.Г. Експозицшно-орограф1чш модел1 оптимально-продуктивних мюцеполо-жень деревосташв бука люового в Укра!нських Карпатах / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Укра!ни : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.8. - C. 8-13.
5. Гриник Г.Г. Лгавничо-таксацшш особливосп та динамжа складу прських букнякiв Укра!нських Карпат / Г.Г. Гриник // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. -Льв1в : РВВ НЛТУ Укра!ни. - 2012. - Вип. 22.3. - C. 22-39.
6. Европейская стратегия сохранения растений. Совет Европы и "Планта Европа". - М. : Изд-во Представительства Всемирного Союза Охраны Природы (JUCN) для стран СНГ, 2003. - 39 с.
7. Третяк П.Р. Прирют деревосташв старшого в1ку: еколопчний аспект / П.Р. Третяк, Ю.1. Черневий // Доповщ НАН Укра!ни. - 2011. - Вип. 6. - C. 203-208.
8. Черневий Ю.1. Особливосп структури люового покриву середньопрного ландшафту ГорГан (Украшсьга Карпати) / Ю.1. Черневий // Науков1 пращ Лгавничо! академн наук Украши : зб. наук. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2011. - Вип. 9. - C. 70-73.
9. Pretzsch Hans. Forest Dynamics, Growth and Yield : From Measurement to Model. - Berlin Heidelberg : Springer-Verlag, 2009. - 664 p.
10. Tretiak P. Antropogeniczne i naturalne przemiany lasow w Gorganach / P. Tretiak, I. Bojczuk // Roczniki Bieszczadzkie. - 1997. - T. 6. - S. 177-183.
Савчын А.И. Особенности структуры старовозрастного букового древостоя в верховье бассейна р. Сукиль (Восточные Бескиды)
Древостой отличается высоким запасом стволовой древесины (800-1100 м3та-1). Это обусловлено значительным количеством деревьев (X = 680 -га-1) и высоким значением суммы площадей сечения их стволов (53-84 м -га-1). Большую часть запаса формируют деревья высотой более 34 м. Хотя их относительно немного (всего 78 на 1 га, или 11,4 %), однако они формируют около 65 % запаса стволовой древесина древостоя. Потенциально возможный прирост стволовой древесины такого древостоя достигает 16,7 м3та-1тод-1.
Ключевые слова: Карпаты, старовозрастные древостой, структура, продуктивность, бук.
Savchyn A.I. Features of the structure of old-growth beech forest stand in the upper basin of river Sukil (Eastern Beskids)
The forest stand has a high volume of stem wood mass (800-1100 m • ha-1). This is due to the greater number of trees (x = 680 •ha-1) and high value of the basal area a (53-84 m2-ha-1). Most part of the forest stand volume is formed tree height over 34 meters. Although they are relatively few (only 78 per 1 ha or 11.4 %), but they form about 65 % of total volume of stem wood forest stand. Potentially possible increase of volume of trunk wood of the forest stand can be estimated at 16.7 m3-ha-1-yr-1.
Keywords: Carpathians, old-growth forest stands, structure, productivity, beech.
