CC BY
11
вими люами; звичайнодубовi - мiж буковими i скельнодубовими; Ыровшьхо-Bi - мiж буковими i чорновiльховими.
Загалом, мюцезростання лГсово! рослинностi Украшських Карпат можна подшити на чотири групи. Перша група - це перезволожеш дшянки, на яких формуеться рослиннiсть формацш Alneta glutinosae i Alneta incanae. Друга група мюцезростань - Querceta roboris i Querceta petraeae; третя група -Fageta sylvaticae, Abieta albae i Acereta pseudoplatani; четверта група - Piceeta abietis, Pineta sylvestris i Pineta cembrae.
Висновки. Наведет у статт результати тишзацп мiсцезростань люо-во! рослинностi Украшських Карпат служать прикладом математично! фор-малiзацii багатовимiрноi координаци лiсових формацш. Яюсну iнформацiю представлено у виглядi чисел i математичних виразiв, завдяки чому ll' можна трактувати в категорiях напряму i вiдстанi у багатовимiрному просторi ознак. Результати математичного моделювання можуть використовуватися у досль дженнях рiзноманiтних екологiчних явищ i процесiв (динамiка рослинностi, антропогенний вплив тощо). Знаючи екологiчнi параметри мюцезростань будь-якого фiтоценозу, можна визначити його розташування на типологiчнiй схемi люово1 рослинностi Украшських Карпат.
Л1тература
1. Голубець М.А. Ретроспектива i перспектива люово'! типодогп. - Льв1в: Полл1, 2007. -
78 с.
2. Дюк В., Самойленко А. Data Mining: Учебный курс. - СПб: Питер, 2001. - 368 с.
3. Енюков И.С. Методы, алгоритмы, программы многомерного статистического анализа. - М.: Финансы и статистика, 1986. - 232 с.
4. Нащональний природний парк "Вижницький". Рослинний св^/ Чорней 1.1., Бу-джак В.В., Якушенко Д.М. та ш. - К.: Фггосоцюцентр, 2005. - 248 с.
5. Нащональний природний парк "Сколiвськi Бескиди". Рослинний свгг/ Содома-ха В. А., Якушенко Д.М., Крамарець В.О. та ш. - К.: Фггосоцюцентр, 2004. - 240 с.
6. Природний заповедник "Горгани". Рослинний свгт/ Кшмук Ю.В., Мтскевич У.Д., Якушенко Д.М. та ш. - К.: Фгшсоцюцентр, 2006. - 400 с.
7. Рослиншсть УРСР. Люи. - К.: Наук. думка, 1971. - 460 с.
8. Скробала В.М. Використання метод1в добування даних у фiтоценодогiчних досдь дженнях// Журнал агробюдогп та екодогп. - Том 1. - 2004, № 1-2. - С. 196-201.
9. Ellenberg H., Weber H.E., Dull R. et al. Zeigerwerte von Pflanzen in Mitteleuropa// Scripta geobot. - 1992. - Vol.18. - 258_
УДК630*5:630*5.582.632.2 Доц. Г.Г. Гриник, канд. с.-г. наук;
студ. А.1. Задорожний - НЛТУ Украти, м. nbßis
ПОР1ВНЯЛЬНИЙ АНАЛ1З НАДЗЕМНО1 Ф1ТОМАСИ ЯЛИНОВИХ I БУКОВИХ ДЕРЕВОСТАН1В В УМОВАХ ВОЛОГОГО ЯЛИНОВО-БУКОВОГО СУГРУДУ НА ТЕРИТОРП ДЕРЖАВНОГО П1ДПРИСМСТВА "М1ЖГ1РСЬКЕ Л1СОВЕ
ГОСПОДАРСТВО"
Подано пор1вняльний анадiз структури надземноi ф^омаси ядинового i букового деревосташв в умовах водого ядиново-букового сугруду на територп Запередь дянського дюництва ДП "Мiжгiрське дiсове господарство". Зробдено аналiз розподь
лу за фракцшним складом надземно! частини фiтомаси чистого ялинового та чистого букового деревостану. Проведено аналiз щiльностi деревини дерев ялини i бука.
Assoc.prof. H.H. Hrynyk, stud. A.I. Zadorozhniy-NUFWTof Ukraine, L'viv
Comparative analysis of above-ground photomass of spruce and beech forests stands in the conditions of moist spruce-beech suhrud on territory
of "Mizhirja forest district"
The comparative analysis of structure of above-ground phytomass is given spruce and beech forests stands in the conditions of moistly spruce-beech suhrud on territory of Zaperedilansk forestry of "Mizhirja forest district". The analysis of division after factious composition of above-ground part of phytomass of clean spruce and clean beech forests stands are done. The analysis of density wood of trees of fir-tree and beech are conducted.
Лгси Укра!нських Карпат - це особлива ггрсько-лгсова екосистема, яка не тгльки продукуе рiзнi види промислово! деревно! продукцй, але й мае важ-ливе клгматорегулювальне, рекреацгйне, водорегулювальне, та грунтозахисне значення.
На думку одного iз класикгв украшсько! лгсотаксацшно! науки профе-сора А.З. Швиденка, однгею з найважливгших задач на сучасному етапг роз-витку лгсово! таксацй е 11 еколопзащя [23], тобто розширення теоретичного, понятгйного та модельного апарату цге1 лгсово! науки щодо екологiчних фун-кцгй лiсiв. Оскiльки фiтомаса лiсiв е основою дослгджень 1хньо! бгопродук-тивностг та першочерговим джерелом депонування вуглецю, необхiдним е створення нових лгсотаксацшних нормативiв оцiнки запасiв основних компонент фiтомаси та депонованого в них вуглецю для головних лгсоутворюваль-них порiд Укра!ни.
Питанню дослгджень бюлопчно! продуктивностг лiсiв за компонентами фгтомаси присвячено багато робгт вiтчизняних та зарубiжних авторiв [13, 21]. Результати зважування фгтомаси модельних дерев використовують або для безпосереднього перерахунку отриманих показникiв на одиницю площi через суму площ перерiзу, або для складання таблиць за рiвняннями зв'язку мiж вагою рiзних компонентiв фiтомаси дерев та 1х звичними таксацiйними показниками.
За даними Баскервгля, який визначав бiомасу 42-ох лiтнього ялицевого деревостану 7 рiзними методами, розрахунок за моделями, взятими з усгх сту-пенiв товщини, дае вгдхилення, яке не перевищуе 3 % за всгма компонентами фггомаси порiвняно з подеревним облгком [24]. Уiттакер вважае, що 10 модельних дерев забезпечуе точнгсть визначення фгтомаси в межах вгд 3 % до 7 % [24]. Аналоггчш результати отримали Овгнгтон i Медгугк (Owington, Madgwick, 1959) у 33-ти лгтнгх плантацгях сосни звичайно!, де визначалась суха маса компонентгв фгтомаси, спгвставляючи при цьому чотири способи: се-реднього дерева - за середньою вагою чотирьох дерев середнього об'ему; кла-сгв товщини - за середньоарифметичною вагою 4 середнгх дерев у кожному з п'яти класгв товщини, помноженому на кглькгсть дерев у класг; Кгтредж - за ргвнянням регресй для окремих фракцгй, отриманих за 20 модельними деревами; за вагою фракцгй середнього дерева деревостану, визначеного за ргвнян-
ням регреси, помноженого на число стовбургв [12]. В.В. Смгрнов (1967), вив-чаючи запаси фгтомаси березових деревостангв Пгдмосков'я, пгдбирав модель-нг дерева з ргзних ступенгв товщини, отриманг результати зважувань ргзних компонентгв виргвнював графгчно, що дозволило за матергалами перелгкгв оцгнити запас деревостану загалом [18]. При визначеннг продуктивностг 85-ти ргчного смерекового деревостану В.В. Смгрнов вибрав 14 модельних дерев, в яких було визначено фгтомасу окремих компонентгв г склав на основг цього таблиц для дерев ргзних ступенгв товщини. Проаналгзовано вгдносне спгввгд-ношення ваги компонентгв фгтомаси г виявлено кореляцшш зв'язки мгж ними. Визначенням фгтомаси деревостану за модельними деревами користувалося багато авторгв (Яблоков, 1934; Burger, 1939; Молчанов, 1949, 1952; Смгрнов, 1954; Кощеев, 1955; Ватковський, 1968; Родгн та гн., 1968; Слемнев, 1969; та гншг). Через трудомгсткгсть визначення фгтомаси модельних дерев переважно стараються обмежитися 1х невеликою кглькгстю (не бгльше 3), що призводить до значних похибок при перенесеннг цих даних на деревостан у цглому. При облгку фгтомаси крон за одним чи кглькома деревами можлива похибка в межах вгд 3 до 50,1 % [18]. Точнгсть розрахунку фгтомаси за одним середнгм деревом - вгд 74 до 110 % [19].
Об'ектами дослгджень представленг ялиновий та буковий лгсостани. З таксацгйного опису Запередглянського лгсництва у двох ргзних видглах було вгдгбрано двг пробнг площг. Закладались пробнг площг близькг за вгком з метою проаналгзувати особливостг росту, продуктивностг та запасгв надземно! фгтомаси дерев ялинових г букових деревостангв в однакових лгсорослинних умовах. Пгдгбранг проби е одноргднг за Грунтово-ггдрологгчними умовами. Всг проби закладенг в однаковому типг лгсу - вологий ялиново-буковий сугруд.
Програмою робгт передбачено закласти пробнг площг для вивчення особливостг щгльностг деревини ялини европейсько! г бука лгсового у чистих деревостангв, визначення динамгки щгльностг залежно вгд висоти та дгаметру дерев, визначення щгльностг кори та вгдношення щгльностг деревини до щгль-ностг кори залежно вгд подглу дерев на дгловг, нашвдшовг та дров'янг. Опис та вимгрювання модельних дерев, а також визначення приросту за об'емом, висотою та дгаметром стовбура проведено загально прийнятими в таксацй способами.
У всгх зрубаних дерев визначали фгтомасу надземно! частини дерева. Крону (гглки та хвою, у бука - листя), а також стовбур зважували безпосе-редньо на пробнгй площг вгдразу пгсля рубання дерева. Стовбур зважували час-тинами. Крону дглили на три ргвнг за довжиною частини гз позначкою верхньо!, середньо! та нижньо! частин на стовбург. Гглки дерев обрубували з частинами крони, пгдраховувалась !х кшьюсть за наступними градацгями: довжиною до 1 м, довжиною вгд 1 до 3 м та бгльше 3 м, г проводилось !х зважування. З кож-но! частини крони вибирали по три модельнг гглки кожного ступеня довжини г зважували !х, потгм вгддгляли вгд них хвою г вгдразу зважували.
У кожному видглг було проведено обмгри понад 200 дерев. При закла-даннг проб бусоллю вгдбиваемо кути, а вгдстанг електронною мгрною рулеткою. Дгаметри вимгрюемо мгрною вилкою, висоти - висотомгром, а радгуси крон - електронною мгрною рулеткою.
Таксацшш показники насаджень та статистична обробка матерiалiв польових дослщжень проводились за загально прийнятою при лiсiвничих дослiдженнях методикою з використанням програмного забезпечення кафед-ри люово! таксаци та лiсовпорядкування НЛТУ Украши. Визначали серед-нi: вж, дiаметр, висоту, вiдносну повноту, запас насадження та бонггет.
Методом висушування визначають вологiсть з точнiстю до 0,1 %. Ви-користовують сушильш шафи малих розмiрiв, в яких температура регулюеть-ся автоматично. Висушують зразок проби за температури повггря у сушильнiй камерi 103±2 оС. Час висушування визначаеться контрольним зважуванням зразка проби. Перше зважування виконують через 10 год., а наступне через 2 год. Якщо рiзниця в масах двох зважувань у промiжку 2 год. виявляеться меншою шж 0,002 г, то досягнуто абсолютно сухого стану проби деревини.
Для дослщжень особливостей ф^омаси надземно! частин дерев яли-нових i букових деревостанiв у межах Запередiлянського лiсництва ДП "Мiж-гiрське люове господарство" закладено двi пробнi плошд в умовах вологого ялиново-букового сугруду. Пробнi плошi закладено в насадженнях з перева-жанням вiдповiдно ялини европейсько! i бука лiсового. Характеристику мо-дельних дерев наведено в табл. 1.
Пробш плошi закладено в тиш лiсорослинних умов - С3, тип лiсу - во-логий ялиново-буковий сугруд. Пщ наметом люу трапляеться пiдрiст бука, ялини i ялицi. Пiдлiсок рiдкий iз лiшини. Грунти - супiсок свiжий отдзоле-ний. Переважають наступнi види трав'яного вкриття: бальзамiн не зачiпай мене, папороть чоловiча та жiноча, осоковь
Табл. 1. Характеристика модельних дерев
• ^ о Висота м Д1аметр, см Рад1ус крони, м Вага, кг
Модельне дерево Номер пробно! пло1 номер на пробнш пл< дерева до початку крони до найширшого мшпя крони на висот1 1,3 м на висот1 0,25 висоти на висот1 0,5 висоти на висот1 0,75 висоти твтч твдень д СО д * с стовбура кори к о • ^ г зелет
1 1/53 28,1 16,7 21,5 25,8 25,2 23,1 21,3 2,1 1,9 1,7 1,8 617,1 28,2 51,7 11,4
2 1/75 29,4 20,1 24,1 29,3 25,5 23,5 22,1 2,3 2,3 1,9 1,9 783,6 50,7 57,3 13,4
3 1/95 26,3 16,2 20,2 24,6 23,2 21,4 19,3 1,5 3,0 2,9 2,0 501,8 33,9 40,9 6,7
4 1/142 29,2 13,2 21,5 28,7 27,1 25,3 23,1 0,9 2,8 2,5 3,4 730,7 49,9 75,8 14,4
5 1/176 28,5 16,5 20,3 32,1 25,1 24,3 22,1 1,5 2,8 1,6 2,2 1026,8 88,3 66,6 15,6
6 2/23 23,5 13,5 18,1 20,4 17,5 14,2 12,5 4,5 3,7 4,1 4,2 375,2 33,4 40,4 10,8
7 2/34 20,1 14,1 17,2 13,7 13,1 11,1 9,2 3,5 3,1 3,0 3,7 150,1 21,9 19,4 5,8
8 2/56 24,7 13,1 15,1 20,9 19,2 15,4 13,3 4,2 4,1 3,7 3,9 399,3 21,7 50,6 12,6
9 2/77 25,6 14,1 21,3 22,7 20,1 18,4 16,1 3,8 3,6 3,2 3,4 489,5 18,7 50,0 14,1
При проведенш дослiджень було визначено масу i об'ем зразкiв, як були вiдiбранi з 9 модельних дерев на рiзнiй висотi. За вщповщними формулами було визначено щшьшсть деревини ялини европейсько! i бука лiсового
у цих дерев. При вщбиранш зразкiв з кожного дерева вибиралися зразки на вщноснш висотi 0,25, 0,5 i 0,75 висоти дерева. Вирiзалися так зваш "таблетки" - кружальця на вiдповiднiй висотi з метою визначення щшьносп дереви-ни та щшьносп кори для дерев обох порщ. Було проведено усереднення от-риманих даних для щiльностi деревини i кори на конкретнiй висот вiд осно-ви стовбура вщповщних модельних дерев, було визначено дiаметр цих дерев на висотi 1,3 м. К^м того, було визначено показник вщношення щiльностi деревини до щшьносп кори у таких модельних дерев. На пробних площах для модельних дерев було визначено вага гшок та деревно! зеленi.
За результатами отриманих розрахункiв проведено усереднення зна-чень та на !х основi проведено розрахунки загально! маси деревини i кори стовбура, маси гшок та деревно! зеленi для кожно! ступенi товщини, якi були представлеш вiдповiдними модельними деревами.
Табл. 2. Таксацшна характеристика пробних площ
Середт ЕГ ^ М аса, кг/га
№ П П Склад Площа, га ра о а « • ^ и висота, м о £ <и м а • ^ а Ом лм и „ ей ч К ме м й С а сп стовбура кори гшок деревно! зелен! загальна
1 10Яле 6,0 47 27,7 26,8 37,7 549,5 436770,5 29120,1 35541,9 7317,0 508749,5
2 10Бкл 13,0 59 26,0 20,8 26,6 369,7 350130,2 19591,5 40776,1 11181,0 421678,6
За результатами обчислень та розрахунюв встановлено, що частка маси деревини стовбура ялинового деревостану у загальнш мас надземно! фь томаси становить 85,9 %, кори стовбура - 5,7 %, гiлок - 7,0 % та деревно! зе-ленi - 1,4 %. Для букового деревостану частка маси деревини стовбура у загальнш мас надземно! фггомаси становить 83,0 %, кори стовбура - 4,6 %, гь лок - 9,7 % та деревно! зелет - 2,7 %.
Показники щiльностi деревини ялини звичайно! у корi (табл. 3) до ви-сушування на висот 0,25 висоти дерева зi збшьшенням дiаметра стовбура до середнього ступеня зменшуеться, пiсля цього до максимальних ступенiв товщини вщбуваеться !! збiльшення. Аналогiчна тенденцiя прослiдковуеться для значень щшьносп деревини без кори до висушування. Показники щiльностi кори до висушування на висот 0,25 висоти стовбура зростають вiд нижчих ступешв до середньо!, пiсля цього стрибкоподiбно знижуються i продовжу-ють зростати до максимальних ступенiв товщини стовбура.
Щшьшсть деревини ялини в корi до висушування на висот 0,5 висоти дерева знижуеться вщ дерев нижчих ступенiв до дерев у середшх ступенях, пiсля цього вщбуваеться збiльшення щiльностi. Значення щшьносп деревини та ялини без кори та само! кори до висушування проявляють подiбну тенден-цiю. Значення щшьносп деревини ялини в корi до висушування на висотi 0,75 висоти дерева коливаються у незначних межах та е близькими практично в уЫх моделей. Максимальними значеннями вщзначаеться щiльнiсть у мо-делi з дiаметром стовбура, наближеним до максимального для деревостану. Подiбна тенденщя е характерною i для динамши щiльностi деревини до вису-
шування без кори. Динамжа значень щiльностi кори до висушування характеризуемся рiзким зниженням вщ найнижчих ступенiв товщини до середшх, пiсля цього вiдбуваеться стрибкоподiбне збiльшення.
Табл. 3. Значення 1щл{ност1 деревини та кори зразтв модельних дерев
№ ПП, № мо-дел1 Висота зразка Щшьтсть до висушування, кг/м3 Щшьтсть тсля висушуван- ня, кг/м3 Середня щшьтсть до висушування, кг/м3 Середня щшьтсть тсля висушування, кг/м3
у кор1 без кори кори без кори кори у кор1 без кори кори без кори кори
1,95 0,25 743,27 752,82 635,09 363,3 263,5 831,63 840,51 711,18 351,11 382,85
0,5 882,46 877,602 942,27 372,3 405,9
0,75 869,15 891,111 556,18 317,8 479,1
1,53 0,25 758,44 760,982 705,93 308,4 379,5 846,93 869,66 586,68 322,90 372,03
0,5 850,57 857,399 738,10 319,4 378,6
0,75 931,75 990,608 315,99 340,8 358,0
1,142 0,25 718,70 711,898 860,12 342,7 359,7 799,69 799,82 823,97 327,28 348,38
0,5 776,59 772,711 836,34 311,0 341,4
0,75 903,75 914,866 775,44 328,1 344,0
1,75 0,25 757,64 754,47 827,31 379,9 345,3 816,37 810,04 922,77 375,24 408,52
0,5 791,61 786,17 883,02 375,2 409,1
0,75 899,85 889,458 1057,98 370,6 471,2
1,176 0,25 844,01 839,12 918,97 326,0 369,9 934,56 935,40 961,97 350,09 411,67
0,5 888,11 875,22 1070,11 387,8 489,5
0,75 1071,5 1091,8 896,83 336,5 375,6
2,34 0,25 980,83 952,20 854,00 649,70 811,05 1033,36 1033,58 853,38 715,57 674,00
0,5 1101,09 1108,74 942,35 757,19 671,09
0,75 1018,16 1039,80 763,81 739,81 539,86
2,23 0,25 943,43 949,54 816,91 750,57 696,62 990,88 990,94 753,54 662,60 586,83
0,5 909,54 874,14 820,00 590,39 372,78
0,75 1119,67 1149,15 623,72 646,84 691,08
2,56 0,25 994,44 981,24 1334,02 634,77 777,09 968,20 971,92 952,09 594,42 668,08
0,5 979,44 986,36 875,09 558,09 639,38
0,75 930,71 948,16 647,18 590,40 587,77
2,77 0,25 949,03 945,49 1054,61 639,78 760,05 957,02 965,22 812,39 599,67 677,60
0,5 956,95 963,30 829,55 592,86 589,11
0,75 965,06 986,88 552,99 566,35 683,66
Примггки: № ПП, № модел1 - номер пробно! площ1, номер дерева на пробнш площ1; Висота зразку - Вщносна висота вщбору зразка (частка вщ загально! висоти дерева).
Значення щiльностi деревини ялини без кори пiсля висушування на висот 0,25 висоти дерева мають синусощальну динамiку, яка характеризуемся спаданням у нижчих ступенях товщини, до зростання у середшх та наступного зниження у максимальних. Для значень щшьносл кори шсля висушування характерним е мтмальне значення для модельного дерева з найменшим дiаметром стовбура. Подальша динамжа характеризуеться мак-симальними значенням у моделi з дiаметром, який знаходиться у промiжку вiд мiнiмального до середнього, шсля цього вщбуваеться поступове змен-шення до промiжних значень щшьносп у моделей з близькими до середнього
значення дiаметра. У моделi, дiаметр яко1 е близьким до максимального, вщ-значено зростання значення щшьносп кори.
Значення щшьносп для деревини ялини без кори та само! кори на ви-сот 0,5 висоти дерева шсля висушування зазнае зменшення вщ найменших ступенiв товщини до середшх, пiсля цього вiдбуваеться зростання цих показ-никiв до максимальних значень у моделей iз найбiльшими значеннями дь аметра стовбура.
Щiльнiсть деревини ялини без кори на висот 0,75 висоти шсля висушування зазнае слабких коливань i мало вiдрiзняеться у рiзних моделей. Максимальне значення щiльностi кори пiсля висушування е характерним для моделей у нижчих ступенях товщини. Моделi середшх ступешв товщини характеризуются нижчими, порiвняно iз рештою, значеннями щшьносп кори. Для моделей вищих ступешв товщини характерними е вишд, порiвняно iз моделями середнiх ступешв, значення щшьносп кори.
Усереднеш значення щшьносп деревини ялини в корi та без кори для моделей до сушшня збiльшують вiд нижчих до вищих ступешв товщини, де набувають максимальних значень. Середш значення щшьносп кори характе-ризуються аналопчною тенденцiею.
Пiсля висушування середня щшьшсть деревини ялини без кори зазнае незначних змш для моделей iз рiзних ступенiв товщини. Середня щшьшсть кори ялини шсля висушування зменшуеться вщ нижчих ступешв товщини до середшх, шсля цього зростае i набувае максимальних значень. Середня щшьшсть кори шсля висушування е вищою, порiвняно iз середньою щшьшстю деревини без кори для ялини.
Значення щшьносп деревини у корi та без кори для бука до висушування на висот 0,25 висоти стовбура зазнае незначних коливань для моделей рiзних ступешв товщини. Щшьшсть кори у цьому випадку зазнае незначного зростання вщ середшх ступешв товщини до максимальних. Значення щшьносп деревини бука в корi та без кори до висушування на висот 0,5 висоти стовбура набувае максимальних значень для моделей у найнижчих ступенях товщини, шсля цього зменшуеться до середшх ступешв з наступним зростан-ням для моделей у вищих ступенях товщини. Щшьшсть кори бука до сушшня мало вiдрiзняеться для моделей рiзних ступешв товщини.
Щшьшсть деревини в корi та без кори для бука на висот 0,75 висоти дерева до висушування зростае для моделей мшмальних ступешв товщини до середшх, де набувае максимальних значень, шсля цього спадае. Щшьшсть кори бука спадае вщ нижчих до вищих ступешв товщини. Значення показни-юв щшьносп деревини бука без кори шсля висушування на висот 0,25 висоти дерева вщ нижчих до вищих ступешв товщини зазнае незначних коливань i не мае виразних максимумiв та мiнiмумiв. Аналопчна тенденщя також е характерною для динамжи значень щшьносп кори для бука, але практично для уЫх модельних дерев щшьшсть кори е бшьшою вщ щшьносп деревини бука.
Щшьшсть кори бука на висот 0,5 висоти дерева шсля висушування для моделей у нижчих ступенях товщини е нижчою, вщ щшьносп деревини, а для моделей у вищих ступенях товщини е вищою, вщ щшьносп деревини.
Значення щшьносп деревини бука на висот 0,75 висоти дерева шсля висушування спадае вщ нижчих ступешв товщини до вищих для вщповщних моделей. Динамша щшьносп кори мае обернену залежшсть.
Усереднеш значення щiльностi деревини бука в корi та без кори до висушування та шсля висушування незначно спадае вщ нижчих моделей товщини до вищих для вщповщних моделей. Середня щшьшсть кори до висушування спадае вщ нижчих ступешв товщини до середшх, шсля цього до вищих ступешв незначно зростае. Подiбна тенденщя е характерною i для середшх значень щшьносп кори бука шсля висушування.
За результатами дослщжень можна зробити наступш висновки:
1. Частка маси деревини стовбура чистого ялинового деревостану у загаль-нш май надземно! фггомаси у вщ 47 рошв перевищуе аналопчний по-казник для чистого букового деревостану у вщ 59 роюв i становить вщ-повщно 436770,5 кг/га (85,9 %) i 350130,2 кг (83,0 %).
2. Загальна маса кори для ялинового деревостану становить 29120,1 кг/га (5,7 % вщ загально! маси надземно! частини фггомаси), що перевищуе аналопчний показник для букового деревостану - 19591,5 кг/га (4,6 %).
3. Маса гшок для букового деревостану становить 40776,1 кг/га (9,7 % вгд за-гально! маси надземно! частини фпомаси), що перевищуе аналопчний показник для ялинового деревостану, який становить 35541,9 кг/га (7,0 %).
4. Загальна маса деревно! зелет для букового деревостану становить 11181,0 кг/га (2,7 % вгд загально! маси надземно! частини фпомаси), що перевищуе аналопчний показник для ялинового деревостану, який становить 7317,0 кг/га (1,4 %).
Лггература
1. Анучин А. А. Фитомасса крон и хвои кедровых и пихтовых древостоев Хамир-Даба-на// У кн.: Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений. - Красноярск, 1985. - С. 78-86.
2. Аткин А.С., Аткина Л.И. Взаимодействие таксационных показателей с элементами фитомассы древостоев// У кн. : Исследование структуры лесонасаждений. - Красноярск. -
С. 38-48.
3. Богословский С.А. Исследование технических свойств древесины дуба. Известия Лесного ин-та, 1915, вып. 28.
4. Божок О.П., Вштошв 1.С. Деревинознавство з основами люового товарознавства: Навч. пос. - К.: НМК ВО, 1992. - 320 с.
5. Бондар А.О., Попельнюк В.В. Вологють хво'1, листя та заболонно'1 деревини культур сосни звичайно'1 та дуба звичайного, створених у св1жих д1бровах// Люове господарство, люо-ва, паперова i деревообробна промисловють: Мтжвщ. наук.-техн. зб. - Льв1в: НЛТУ Укра-1ни. - 2006, вип. 30. - С. 143-148.
6. Гниденко В.И. О взаимодействии бука, пихты и ели и динамика естественного формирования смешанных древостоев// Лесоводство и агролесомелиорация. - 1967, вып. 12. -С. 57- 64.
7. Голубец М.А. и др. Биогеоценотический покров Бескид и его динамические тенденции. - К.: Наук. думка. - 1983. - 237 с.
8. Горошко М.П., Гриник ГГ. Учет структуры надземной фитомассы смешанных пихтарников Украинских Карпат// Материалы международной научно-технической конференции "Леса Беларуси и их рациональное использование" 29-30 ноября 2000 г. - Минск, 2000. -С. 185-187.
9. Грибанов В.Я. Взаимосвязь морфологических и таксационных показателей сосновых древостоев, у книге "Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений", - Красноярск, 1985. -56-62 с.
10. Гриник ГГ. Горошко М.П. Структура i динамiка фiтомаси надземно'1 частини дерев смереково-буково-ялицевих деревостанiв у Бескидах// Наук. вюник УкрДЛТУ// Зб. науково-техшчних праць. - Львiв: УкрДЛТУ, 1999, вип. 9.8. - С. 36-39.
11. Дылис Н.В., Носова Л.М. Фитомасса лесных биогеоценоов. М.:, Наука, 1977. -
144 с.
12. Колосок О.М. Продуктивнють i структура ф^омаси штучних лiсостанiв ялини зви-чайно'1 в Украшських Карпатах: Автореф. дис... канд. с.-г. наук: 06.03.02/ Нащон. аграр. ун-т. -К., 2002. - 20 с.
13. Лакида П.1. Фггомаса лiсiв Украши: Монографiя. - Тернопiль: Збруч, 2002. - 256 с.
14. Лакин Г.Ф. Биометрия. - М.: Высш. шк., 1980. - 291 с.
15. Молоткова I.I. Розподш дерев, сум площ перерiзiв за абсолютними ступенями товщини в ялицевих лiсах, У кн. мПiдвищення продуктивносп прських лiсiвм, - Ужгород, 1968. -С. 69-76.
16. Молоткова I.I. Продуктивнють природних ялицевих деревостанiв, У mroi "Пщви-щення продуктивностi гiрких лiсiв", - Ужгород, 1968. - С. 35-39.
17. Полубояринов О.И. Плотность древесины. - М.: Лесн. пром-сть, 1976. - 160 с.
18. Семечкина М.Г. Динамика роста крон у сосновых культурах, у книге "Строение, рост и инвентаризация лесонасаждений", - Красноярск, 1985. - С. 62-73.
19. Семечкина М.Г. Закономерности строения сосновых древостоев по компонентам фитомасы, У кн. "Исследование структуры лесонасаждений", - Красноярск. - С. 31-38.
20. Уголев Б.Н. Древесиноведение с основами лесного товароведения: Учебник для вузов. - 2-ое изд., перераб. и доп. - М.: Лесн. пром-сть, 1986. - 368 с.
21. Усольцев В.А. Биоэкологические аспекты таксации фитомассы деревьев. - Екатеринбург, 1997. - 559 с.
22. Усольцев В.А. Фитомасса лесов Северной Евразии: предельная продуктивность и география. - Екатеринбург: УроРАУ, 2003. - 468 с.
23. Швиденко А.З., Щепащенко Д.Г., Нильсон С., Булый Ю.И. Система моделей роста и динамики продуктивности лесов России// Лесное хозяйство. - 2004, № 2. - С. 40-44.
24. Baskerville G.L. Dry matter production in immature balsam fir stands// Forest Sci., 1965, № 9, P. 42. _
УДК 630*42 Доц. Р.М. Bimep, канд с.-г. наук - Прикарпатський НУ
M. Василя Стефаника, м. 1вано-Франтвськ
НЕГАТИВН1 СТИХ1ЙН1 ЯВИЩА У Л1СОВИХ НАСАДЖЕННЯХ НА П1ВН1ЧНО-СХ1ДНОМУ МАКРОСХИЛ1
УКРАШСЬКИХ КАРПАТ
На n^craBi вщомчих даних проаналiзовано обсяги i характер пошкоджень у ль сових насадженнях на територп 1вано-Франювсько'1 область
Ключов1 слова: пошкодження сгааею, веровали, тип люу, структура деревос-
ташв.
Assoc. prof. R.M. Viter - Pricarpathian NU named after Vasiliy Stefanika
The negative elemental events in the forestations of northeastern mountainside of the Ukrainian Carpathians
Analysis of the area and characteristics for forests damaged by natural disasters in Ivano-Frankivsk region are presented according to the statistics.
Keywords: natural disasters, windthrows, forest types, forest structure.
Вггровали - складне природне явище, зумовлене комплексом природ-но-господарських фактор1в. Проблема вггровашв в Украшських Карпатах до-сить актуальна у зв'язку з 1х масштабним проявом, особливо за останш 50 ро-
