Особливості розвитку молодих деревостанів Горган Текст научной статьи по специальности «Экономика и бизнес»

15. Рaритeтнi фiтоцeнози зaxiдниx рeгiонiв Украши (Peгiонaльнa "Зелена книга")/ Стойко С.М., Млюна Л.1., Ященко П.Т., Кагало О.О., Тасенкевич Л.О. - Львiв: Поллi, 1998. - 190 с.

16. Раритетний фiтогeнофонд зaxiдниx регюив Украни (созологiчнa оцiнкa й нayковi засади охорони)/ Стойко С.М., Ященко П.Т., Кагало О.О., Мшкша Л! - Львiв: УкрДЛТУ, 1998. - 228 с.

17. Тасенкевич Л.О., Загульський М.М. Ф^осозолопчна характеристика хороших бо-лгг. - Львiв: Лiгa-Прeс, 2004. - 232 с.

18. Рщ 127. Cladium Patr. Br. - Меч-трава. - Флора УРСР. - К.: Вид-во АН УРСР. - 1940, т.2. - С. 441-442.

19. Черюна книга Украшсько'1 РСР. - К.: Наук. думка, 1980. - 504 с.

20. Шевчик В.Л. Флора верховьев реки Припять в пределах Украинской ССР (Западное Полесье): Автореф. дисс.... канд. биол. наук. - Минск, 1991. - 17 с.

21. Czeczott H. The atlantic element in the flora of Poland. - Bull.Acad.Polon.Cl. sc. Math. et Nat. - Ser. B, ann.1926. - Cracovie, 1927.

22. Soltys M., Rozycki A. Rzadkie I zagrozone gatunki flory naczyniowej w Poleskim Parku Narodowym// Funkcjowanie ekosystemow wodno-blotnych w obszarach chronionych Polesia. -Lublin, wyd. UMCS, 1996. - S. 89-93_

УДК 630*.165.5 Здобувач O.I. Голубчак - Управлтня лкового господарства

в 1вано-Франтвськш област1

ОСОБЛИВОСТ1 РОЗВИТКУ МОЛОДИХ ДЕРЕВОСТАН1В ГОРГАН

Протягом перших 50 роюв росту у деревостанах вщбуваються штенсивш процеси структурно" перебудови, зокрема - ютотно зменшуеться вщносна участь в ïx склад1 яли-щ та поступово розширюеться бука та ялини (смереки). Динам1чш особливост розвитку складу деревосташв мають сво" ландшафтно-типолопчш та едаф1чн1 вщмшносп.

Competitor O.I. Golubchak - A management of forestry

is in the Ivano-Francivsk area

Features of development of young forest stands in Gorgany mts.

During the first 50 years of growth in forest stands there are intensive processes of structural reorganization, in particular - relative participation in their structure of a fir sig-nifically decreases and gradually increases a beech and a fur-trees. Dynamic features of development of structure forest stands have landscape-typological and edaphic differences.

Ан^з люовпорядних матерiалiв другоï половини ХХ ст. показав, що у межах люового поясу центральноï частини Горган проявляеться тенденщя формування мшаних деревосташв за участю смереки, бука та ялищ [1, 14, 15], що е наслщком динамiчниx тенденцш змши деревних порщ на швшчно-му мегасxилi Карпат [4]. У низькопр!" особливо помггаим е прогресуюче природне розширення представництва бука у молодих деревостанах [1, 8, 15]. Це переважно люи, що виникли на зрубах початку та середини XX ст. (особливо у 50-60-х рр.), коли головна увага придшялась люозаго^влям, а штучне люовщновлення вщбувалося головним чином у напрямi створення монокультур смереки. Та незважаючи на таку практику штенсивного люогос-подарювання популящя бука природним чином зайняла пашвне положення у складi деревостанiв майже на 10 % плошд лiсiв вiдповiдниx груп вiку в умо-вах вологих сугрудiв i на 10 40 % в умовах вологих грудiв. Нажаль, цi явища зараз, здебiльшого, залишаються поза увагою учених. Щобшьше, зовсiм не враховуються у "Типологп лiсiв Украшських Карпат" [5]. Хоча, на думку акад. П.С. Погребняка, динамiчнi аспекти формування люових угруповань,

змiни едифiкаторiв та поколiнь е чи не найважлившими серед теоретичних засад класичного лiсознавства [11].

Серед актуальних прюршелв лiсового господарства Укра!ни на найближчу перспективу чи не найважлившим е завдання формування висо-коякiсних деревосташв майбутнього [13]. В Укра!нських Карпатах особливе значення мае також посилення еколопчних, сощальних та економiчних фун-кцiй лiсiв, зокрема - вщтворення лiсiв вiдповiдно до типiв люу [7]. Проте, тип лiсу це узагальнююча категорiя, яка об'еднуе вс деревостани та дiлянки лiсу i навггь зруби, що е характерними для даного конкретного мюцезростан-ня [11, с. 274]. Нажаль, для переважно! бiльшостi типiв лiсу Украшських Карпат такi узагальнення ще не розроблено.

Особливо важливо для практичного лiсiвництва знати динамiчнi тен-денци розвитку молодих деревостанiв, як значною мiрою визначаються особливостями ходу росту складових деревних порiд [12]. Тому, предметом нашого дослiдження вибрано стан та динамiчнi тенденци молодих лiсiв.

Об'екти та мета дослщження. Вивчали лiсову рослиннiсть Горган та прилягаючих акумулятивних рiвнин. Горгани - система прських хребтiв у зов-нiшнiй смузi Укра!нських Карпат мiж долинами рiчки М1зунки та рiчки Рiки на пiвнiчному-заходi та Пруту на швденному-сходь 1х подiляють на Крайовi низькогiрнi, Зовнiшнi (Скибовi) та Привододшьш (Внутрiшнi) Горган [10]. Цей фiзико-географiчний район майже повнiстю знаходиться в межах 1вано-Фран-ювсько! област i захоплюе невелику частину Закарпатсько! областi.

З пiвночi вiд р. Дшстер до гiрських ландшафтiв Горган прилягае фiзи-ко-географiчний район Передкарпаття, природш комплекси якого безпосе-редньо генетично пов'язаш з гiрською кра!ною Карпат, в т.ч. Горганами. Вони представлеш передгiрською ступiнчатою розчленованою денудащйно - аку-мулятивною височиною, що вкрита еолово-делювiальними вiдкладами - лесами, лесовидними суглинками, сушсками та шсками. Далi на пiвнiч простяг-нулася плоска, мiсцями хвиляста i трохи розчленована акумулятивна рiвнина, складена алювiальними вiдкладами - пiсками, сутсками, суглинками та гра-вiйно-гальковими шарами.

Люовий покрив Передкарпаття представлений змшаними деревоста-нами з перевагою широколистяних порiд: дуба звичайного, бука люового, граба звичайного, вiльхи чорно!, а також ялищ бшо!. 1х популяци поширю-ються i на територш Краевих та Скибових Горган.

Краеве низькопр'я Горган представлене невисокими пологосхилими прськими хребтами у межах висот вщ 500-600 до 1000 м н.р.м. Люовий покрив представлений переважно змiшаними деревостанами за участю бука та ялищ.

Середньопрш ландшафти - крутосхилi гiрськi хребти висотою понад 1000 м н.р.м. 1х люовий покрив представлений:

• у нижнш частит - переважно змшаними деревостанами за участю ялищ, бука та ялини;

• у середнш частит - переважно чистими смерековими деревостанами;

• у верхнш частит - стелюхами сосни прсько! (Pinus mugo Turra) та душеки зелено! (Duschekia viridis (Chaix) Opiz).

Середньопрш лiсовi природнi комплекси е характерними для Скибо-вих та Привододшьних Горган.

Загалом площа району дослщжень становить орiентовно 450 тис. га. Вщносна площа лiсiв висока: вщ 80-90 % в горах до 20-40 % на Передкарпат-ть Переважна бiльшiсть лiсових земель знаходяться у вiданнi державних шд-приемств люового господарства (табл. 1).

Табл. 1. Площi земель державних тдприемств л^ового господарства (ДПЛГ), _як були залучеш аналтичного досл'к)ження, га._

ДПЛГ Разом У т.ч. у межах:

р1внини височини низькопр'я середньопр'я

Болех1вське 30285 7738 13665 8882

Броштвське 30530 2392 18552 9586

Вигодське 59950 9685 50265

Калуське 20943 1641 19302

Надв1рнянське 49639 2222 4739 42678

Осмолодське 64367 6374 6470 51523

Солотвинське 31545 6817 6362 18366

Разом 287259 1641 44845 59473 181299

% 100 0,6 15,6 20,7 63,1

Майже половина земель державних тдприемств люового господарства вкрита молодими деревостанами (табл. 2), що е нормальним явищем за умови ведення активного люового господарства.

Табл. 2. Вiдносна площа земель вкритих молодими деревостанами, вжом до 51 року

ДПЛГ Разом У т.ч. у межах:

р1внини височини низькопр'я середньопр'я

Болех1вський 42,4 43,1 46,0 36,1

Броштвський 55,2 44,4 63,7 41,3

Вигодський 51,0 45,8 52,0

Калуський 50,9 45,2 51,4

Надв1рнянський 45,7 40,4 32,0 47,5

Осмолодський 44,8 67,4 59,5 40,2

Солотвинський 53,3 66,4 59,1 46,3

Разом 48,5 45,2 53,6 53,3 45,7

Метою дослщження було шзнання динамiчних тенденци розвитку мо-лодих деревосташв Горган.

Методика i матерiали. Дослщження структурних особливостей та динамiчних змiн молодих деревостанiв проводили на прикладi держлiсфонду згаданих державних тдприемств люового господарства. 1х виконано на осно-вi бази даних кафедри лiсiвництва Нацiонального лiсотехнiчного ушверсите-ту Украши, що мiстить таксацiйнi матерiали подiлянкового облiку лiсового фонду регюну станом на 1.01.2001 р. Аналггичш дослiдження виконували ди-ференцiйовано, окремо для рiвнинного, височинного низькогiрного та се-редньогiрного ландшафту. Проведено групування шформаци за типами еда-фотошв, переважаючими породами та групами вшу деревосташв. На його ос-новi визначено абсолютнi та вiдноснi плошд деревостанiв певного типу та 1х узагальненi характеристики.

Аналiз представництва лiсотвiрних порiд у деревостанах грунтувався на розрахункових даних особливостей просторового поширення деревних видiв за 1х вiдносним кшьюсним представництвом на кожнiй площi. Для цього площу кожно! дiлянки лiсу, де трапляеться певна деревна порода, множили на вщсоток 11 участi у склад! деревостану та його повноту. За сумами цих добутюв визнача-ли вщносну загальну участь кожно! породи у склад! деревосташв, у вiдсотках. На основi цих даних будували узагальнеш формули складу деревостанiв.

Поглибленi дослщження проводили на прикладi характерних деревосташв. Для цього за стандартними методиками закладали пробш площi [9].

Результати досл1дження. Загалом у складi молодих деревостанiв району дослiдження домшуе популяцiя ялини европейсько!, хоча у межах рiв-нини головною породою виступае дуб звичайний. Проте вже на височиш майже на третиш плошд зосередженi деревостани з перевагою як ялини, так i дуба (табл. 3). Очевидною е перевага ялини в якост едифжатора деревосташв у межах низькопр'я та середньопр'я. Ця обставина зумовлена не тшьки особ-ливостями структури природного люового покриву карпатського регiону [6], але й господарською дiяльнiстю у минулому. Надзвичайно масштабно позна-чилося штучне вирошування монокультур ялини, яке практикувалося зважа-ючи на 1х швидкорослють, високу продуктившсть та економiчну рентабель-нiсть [2]. Власне з цих причин вщносна площа деревосташв з перевагою бука бшьш шж у п'ять разiв менша шж ялини, а в ялицi - у 15 разiв менша (табл. 3). Таке узагальнення пiдтверджуе i аналiз складу лiсових культур (табл. 4).

Табл. 3. Розподт вкритих молодими деревостанами (вЫом до 51 року) земель _досл'кдженсн територи за переважаючими породами деревосташв_

Переважаюча порода Разом У т.ч. (%) у межах:

га % р1внини височини низькопр'я середньопр'я

Ялина европейська 88930,6 64,03 0,02 5,29 10,47 48,25

Бук лшовий 17552 12,64 0,00 1,02 5,10 6,51

Дуб звичайний 10236,4 7,37 0,85 6,00 0,43 0,09

Ялиця бша 9678,6 6,97 0,00 1,55 3,09 2,32

Дуб червоний 3160,7 2,28 0,21 1,79 0,22 0,05

Сосна звичайна 3138,4 2,26 0,01 0,68 1,17 0,40

Береза повисла 1934,4 1,39 0,03 0,50 0,27 0,59

Граб звичайний 1175,4 0,85 0,00 0,81 0,03 0,01

Вшьха с1ра 1165,1 0,84 0,00 0,10 0,14 0,60

Вшьха чорна 877,2 0,63 0,07 0,54 0,02 0,00

Осика 229,9 0,17 0,03 0,11 0,01 0,01

Клен-яв1р 216,1 0,16 0,00 0,05 0,06 0,04

Модрина европейська 140,4 0,10 0,00 0,03 0,05 0,02

1нш1 461,7 0,31 1,22 18,47 21,06 58,89

Разом 138896,9

Проте подiбнi тенденци не е властивими для площ, на яких деревостани сформувалися винятково за рахунок природного поновлення шляхом са-мозаростання (табл. 5). Загалом молодi деревостани такого походження займають у межах дослщженого району тшьки 31 тис. га. Як бачимо з таблицу на бшьш шж 35 % плошд поширеш деревостани з перевагою бука люового

Табл. 4. Розподт вкритих молодим лшом земель до^дженоХтеритори за _переважаючими породами деревосташв (лiсовi культури)_

Переважаюча порода Разом в т. ч. (%) у межах:

га % р1внини височини низькопр'я середньопр'я

Ялина европейська 78714,8 73,67 0,03 5,51 11,74 56,39

Бук лшовий 7873,0 7,37 0,00 1,34 3,34 2,69

Дуб звичайний 7503,8 7,02 0,82 5,58 0,52 0,10

Ялиця бша 5981,9 5,60 0,00 0,43 2,23 2,94

Дуб червоний 3122,7 2,92 0,27 2,30 0,29 0,06

Сосна звичайна 2878,7 2,69 0,01 0,72 1,45 0,52

Береза повисла 235,2 0,22 0,00 0,02 0,04 0,16

Модрина европейська 128,3 0,12 0,00 0,04 0,05 0,03

Клен-яв1р 115,6 0,11 0,00 0,05 0,04 0,01

Вшьха чорна 26,8 0,03 0,01 0,01 0,00 0,00

Граб звичайний 18,3 0,02 0,00 0,02 0,00 0,00

Осика 17,4 0,02 0,00 0,02 0,00 0,00

Вшьха с1ра 16,7 0,02 0,00 0,00 0,01 0,01

1нш1 215,3 0,19

Разом 106848,8 100

Табл. 5. Розподт вкритих молодим лшом земель до^дженоХтеритори за переважаючими породами деревосташв (площi самозаростання)

Переважаюча порода Разом в т.ч. (%) у межах:

га % р1внини височини низькопр'я середньопр'я

Бук лшовий 11244,2 36,27 0,00 3,00 14,41 18,86

Ялина европейська 9960,6 32,13 0,00 4,70 5,96 21,47

Дуб звичайний 2648,6 8,54 0,98 7,41 0,10 0,06

Береза повисла 1699,2 5,48 0,11 2,19 1,07 2,12

Ялиця бша 1502,7 4,85 0,00 2,33 1,66 0,86

Граб звичайний 1157,1 3,73 0,00 3,57 0,14 0,02

Вшьха с1ра 1147,1 3,70 0,00 0,44 0,60 2,66

Вшьха чорна 846,1 2,73 0,27 2,37 0,07 0,01

Сосна звичайна 259,7 0,84 0,00 0,60 0,23 0,00

Осика 212,5 0,69 0,15 0,44 0,05 0,05

Липа др1бнолиста 105,3 0,34 0,00 0,34 0,00 0,00

Клен-яв1р 100,5 0,32 0,00 0,07 0,10 0,15

Дуб червоний 38 0,12 0,00 0,11 0,01 0,00

1нш1 (ВРБ, ЯЗ) 81,6 0,16

Разом 31003,2 100,00

i 32 % - ялини европейсько!'. Проте деревостани з перевагою дуба звичайного все ж е найбшьш поширеними у межах рiвнини та височини. На значно мен-шш вщноснш площд, бшя 5 %, перевагу у складi деревосташв природного по-ходження виявляють береза та ялиця, меншою мiрою - граб, вiльха сiра та вшьха чорна. Наведенi у табл. 5 показники тдтверджують слушнiсть юну-ючих узагальнень просторово!', особливо висотно!' диференщацп, структури лiсового покриву [5, 6, 12]. Отже, у межах рiвнини природним чином форму-ються вiльхово-дубовi лiси за участю осики та берези. На височиш - також вiльхово-дубовi лiси, але й ялицево-смереково-буково-дубовь В обох випад-ках зi значною участю граба та домшкою берези, липи, осики тощо. У низь-

копр'1 природно формуються ялиново-буковi лiси з домшкою ялицi та бере-зи. Подiбна тенденцiя спостерiгаеться i у середньопр'1, за винятком верхньо-го люового поясу ялинових лiсiв.

Ранiше проведет дослщження [8] показали, що загалом в умовах низькопр'я у молодих деревостанах, особливо у вщ 30-50 роюв, вiдбуваеться iстотне розширення представництва:

А) ценопопуляцш бука люового - у деревостанах природного походження; Б) ценопопуляцш ялини европейсько! - у деревостанах культурного похо-дження.

Хщ росту та розвитку молодих деревосташв у час вщзначаеться пев-ними тенденщями змiни 1х складу. З наростанням вшу деревосташв доволi ю-тотно зменшуеться вiдносна участь в 1х складi ялицi та поступово повшьно розширюеться - бука та ялини (табл. 6).

Табл. 6. Усереднений за групами вшу склад деревосташв у межах держлкфонду

до^дженого району

Група вiку | Лiсовi культури Деревостани природного походження

Вологi сугруди

0-10 34См40Ял11Бк151н 39См27Ял9Бк251н

11-20 3 3 См38Ял 10Бк 191н 52См23Ял11Бк141н

21-30 40См20Ял8Бк321н 66См13Ял9Бк141н

31-40 57См7Ял10Бк261н 43 См 15Ял22Бк 191н

41-50 58См9Ял18Бк151н 28См17Ял34Бк211н

Волоп груди

0-10 2 8 См42Ял 16Бк141н 55См16Ял16Бк131н

11-20 27См41Ял 15Бк171н 32См31Ял16Бк211н

21-30 29См26Ял17Бк281н 14См40Ял18Бк281н

31-40 42См 16Ял 18Бк241н 12См20Ял51Бк171н

41-50 43См14Ял22Бк221н 11См14Ял61Бк141н

Динамiчнi особливост розвитку складу деревосташв мають сво! лан-дшафтно-типологiчнi та едафiчнi вiдмiнностi. Ландшафтно-едафотопiчний ареал поширення ялинникiв охоплюе сирi сугруди на височиш, волоп субори та сугруди, а також сирi сугруди у низькопр'!, а також верхнi частини середньопр'я у вЫх типах едафототв i вологi субори та сугруди у нижшх його частинах. Букняки поширеш у вологих грудах у низькопр'! та у нижнш час-тинi середньогiр'я. Дубняки - у вологих сугрудах та грудах на височиш, а вшьшняки - у сирих грудах височини.

В умовах середньопрного типу ландшафту генеза деревосташв мае сво! висотно-поясш вщмшност^ як полягають у наростаннi участ ялини у складi деревостанiв i вiдповiдно зменшеннi - iнших порщ. Так, у вологих су-борах спостер^аеться стiйка тенденцiя до формування березово-ялинових деревосташв. Причому на прикладi деревосташв природного походження бачи-мо дуже стiйку тенденцiю до розширення представництва берези. Це можна пояснити з позицш особливостей енергп росту берези у цих умовах, яка ви-переджуе вщповщний показник ялини та ялищ.

Вiдповiдно до конкретних ландшафтно-едафотошчних умов процес природного формування та розвитку молодих люових угруповань е ч^ко спря-

мований, вiд пiонерних трав'янисто-чагарниковових березових, cipo- вшьхо-вих угруповань до грабових букняюв з пiдростом ялицi та ялини у вологих сугрудах-грудах, а також вшьхових ялинниюв у сирих грудах Передкарпатсь-ко! височини. У низькопр'! у вологих суборах - вщ малиново-куничникових березнякiв з осикою до ялинникiв з домiшкою берези, а у вологих грудах -вщ малиново-ожинових березових букнякiв до ялиново-ялицевих букняюв. У середньопр'! у вологих суборах - вщ малиново-куничникових березняюв з осикою до ялинниюв з домшкою берези, у вологих сугрудах - вщ березнякiв з ялиною та ялицею до ялинових букнякiв з ялицею та березою, а у вологих грудах - вщ березових букняюв до ялиново-ялицевих букняюв.

Висновки

Динамiчнi особливост розвитку складу деревосташв мають сво! лан-дшафтно-типологiчнi та едафiчнi вiдмiнностi. Протягом перших 50 роюв росту у деревостанах вщбуваються iнтенсивнi процеси структурно! перебудови, зокрема складу: з наростанням вжу деревосташв доволi ютотно зменшуеться вiдносна участь в !х складi ялицi та поступово розширюеться - бука та ялини. 1стотну домiшку на початкових етапах формуе береза, але пiзнiше вона поступово випадае зi складу деревосташв.

Лггература

1. Бойчук I.I. Тенденци змш складу деревосташв у найпоширешших типах люу в се-редньопр'!' горган// Лшвнича академ1я наук Украши: Науков1 пращ. - Льв1в: Вид-во НУ "Льв1вська под1техн1кам. - 2003, вип. 2. - С. 75-78.

2. Генсирук С.А., Нижник М.С., Копш Л.1. Люи захщного регюну Украши. - Льв1в: 1998. - 407 с.

3. Герушинский З.Ю. Определитель типов леса Украинских Карпат (практические рекомендации). - Львов: Наука, 1988. - 164 с.

4. Герушинський З.Ю. Динам1чш тенденци змши деревних порщ на твшчному мегас-хил1 Карпат// Лiсове господарство i люоексп.луатащя в Карпатах. - Ужгород, 1971. - С. 13-20.

5. Герушинський З.Ю. Типология лав Укрш'нських Карпат. - Львiв: Йрамща, 1996. - 208 с.

6. Голубец М.А. Ельники Украинских Карпат. - К.: Наук. думка, 1978. - 261 с.

7. Голубчак О.1. Сучасний стан люового господарства обласп, проблеми та шляхи 1х вир> шення// Науковi основи ведення сталого дiсового господарства: Матер. мжн. наук.-практ. конф., присв. 80-рiччю з дня народження П.С. Пастернака. - 1вано-Франювськ, 2005. - С. 18 -21.

8. Голубчак О., Третяк П.. Формування складу молодих деревосташв у низькопр'!' ба-сейну Днютра// Працi Наукового товариства iм. Шевченка. Том 12. Еколопчний зб., вип. 3 : Еко-догiчнi проблеми Карпатського регюну. - Львiв: Дослщно-вид. центр. - 2003. - С. 344-350.

9. Горошко М.П., Хомюк П.Г. Люова таксацiя. - Львiв: УкрДЛТУ, 2000. - 132.

10. Кравчук Я.С. Горгани. - Географiчна енциклопедя Украши. 1 том. - К.: УРЕ, 1989. - С. 285.

11. Погребняк П.С. Основы лесной типологии. - К.: Изд-во АН УССР, 1955. - С. 456.

12. Сабан Я.А. Экология горных лесов. - М.: Лесн. пром-сть, 1982. - 168 с.

13. Самоплавський В.1. Люове господарство Украши на початку третього тисячол^я/ Лювнича академiя наук Украши: Науковi пращ. - Львiв: Вид-во НУ "Львiвська пол^ехнь ка". - 2002, вип. 1. - С. 6-10.

14. Tretiak Platon, Bojczuk Ihor. Antropogeniczne i naturalne przemiany lasow w Gorga-nach// Roczniki Bieszczadzkie. T.6. - Ustryki dolne: Impuls, 1997. - S. 177-183.

15. Tretiak Platon. Zmiany w skidzie gatunkowym lasow w Gorganach// Roczniki bieszczadzkie. Tom. 7. - Ustryki dolne: Impuls, 1998. - S. 327-334.