CC BY
14
DOI 10.29254/2077-4214-2019-1-2-149-277-281
УДК 611.651.1.018.2-055.62:616-053.13-085.357:577.175.632]-092.8:599.324.2 Григор'ева О. А., Ковальчук К. С.
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗПОД1ЛУ ТА ДИНАМ1КИ КЛ1ТИН СПОЛУЧНО'' ТКАНИНИ Я6ЧНИК1В ПОТОМСТВА ЩУР1В П1СЛЯ ВВЕДЕННЯ ПРОГЕСТЕРОНУ П1Д ЧАС ВАГ1ТНОСТ1 Запорiзький державний медичний ушверситет (м. Запорiжжя)
Зв'язок публшацм з плановими науково-до-слщними роботами. Робота е фрагментом науко-во-дослщницькоТ роботи кафедри анатомп людини, оперативно! хiрургiТ та топографiчноТ анатомп «Реак-тивнiсть органiв новонароджених пiсля дм антигенiв та факторiв рiзноТ природи у внутршньоутробному перюдЬ>, № державно! реестрацп 0115и003875.
Вступ. Випадки безплщдя у подружжi е важли-вою медико-соцiальною проблемою сьогодення. На початок 2017 року в УкраТш було зареестровано 50 тис. випадшв безплщдя. У перiод iз 2002 по 2016 рр. частота випадшв жшочого безплiддя становила 3,8 на 1000 жшок фертильного вiку [1]. Пщ час ва-гiтностi репродуктивна система плоду зазнае впливу рiзноманiтних факторiв, що дiють на органiзм матерг шкiдливi звички, продукти харчування, необ^рунто-ваний прийом лiкарських препаратiв та ш.
У акушерсько-гiнекологiчнiй практицi часто ви-користовують препарати прогестерону у випадках загрози переривання ваптносл [2]. Однак призна-чення лiкарських препаралв може призвести до гормонального дисбалансу як матера так i плоду, та по-рушенню формування та розвитку внутршшх органiв плода, в т. ч. й репродуктивноТ системи. Встановлен1 змiни у формуванш сiм'яникiв та гальмування сперматогенезу у нащадшв пiсля введення прогестерону ваптним щурам [3,4]. Однак морфолопчш змiни, як1 вiдбуваються в яечниках нащадшв щурiв пiсля введення прогестерону самкам у перюд ваптносл е не-достатньо вивченими.
Мета роботи - встановити особливост розпо-дiлу клп"ин сполучноТ тканини яечникiв у потомства щурiв, що отримували прогестерон пщ час вагiтностi.
Об'ект I методи дослщження. Об'ект дослщжен-ня - яечники бтих лабораторних щурiв на 9-ту, 14-ту, 21-шу, 30-ту, 45-ту, 60-ту та 90-ту добу постна-тального життя, отриманих вщ самок з датованим строком ваптносл. Тварин утримували в умовах ви варiю, iз вiльним доступом до води та Тжк При ро-ботi iз тваринами керувалися вимог та рекомендацш Директиви бвропейського Союзу 2010/10/63 Еи по експериментам на лабораторних тваринах, бвропей-ськоТ конвенцп захисту хребетних тварин (Страсбург, 1961), яких використовують з науковою метою, а також «Загальних етичних принцитв експериментiв на тваринах», що ухвалеш Першим Нацiональним конгресом з бюетики [5,6]. Потомство щурiв було розподшене на три групи наступним чином: перша - штактна група; друга - експериментальш щури, отриманi вщ самок, яким iз 15-оТ по 18-ту добу вапт-ностi внутршньом'язово вводили масляний розчин прогестерону у дозi 0,33 мл; третя - контрольш тва-рини, якi отримували фiзiологiчний розчин хлориду натрiю у е^валентному дозуваннi у тi ж строки ваптносл. Яечники фтсували у 10% розчин нейтрального формалшу, проводили у зростаючiй концентра-
цп спиртiв та заливали у сумш воск-парафiн-каучук. Робили серiйнi зрiзи яечникiв товщиною 4,5 мкм та фарбували розчином альщанового синього з критичною концентращею MgCl2 - 0,2М.
За допомогою сiтки на умовну одиницю площ1 було пщраховано кiлькiсть клiтин сполучноТ тканини яечнишв (фiбробластiв, фiброцитiв, макрофагiв, туч-них кл^ин, лiмфоцитiв) та пiдраховано фiбробласт-но-фiброцитарний коефiцiент. Отриманi данi було оброблено за допомогою методiв варiацiйноТ статистики. Достовiрнiсть розходження даних експеримен-тальноТ та контрольноТ груп оцшювали з допомогою критерiю Стьюдента. Порiвнюванi результати вважа-ли такими, що доа^рно вiдрiзняються при р<0,05.
Результати дослщження та Тх обговорення. Оскшьки данi щодо розподiлу кл^ин сполучноТ тканини штактноТ та контрольноТ груп не вiдрiзнялись, в подальшому порiвнюються результати експеримен-тальноТ та контрольноТ груп.
На 9-ту добу спостереження у тварин контрольноТ групи, порiвняно iз експериментальною вияв-лено збiльшення кiлькостi фiбробластiв та фiбро-цитiв (56,5±0,13 i 54,4±0,2 та 54,9±0,11 i 52,5±0,14 вiдповiдно) (табл.). Також спостерiгаеться зменшен-ня кiлькостi макрофагiв та тучних клп"ин у тварин, що отримували прогестерон шд час вагiтностi порiвняно iз контрольними тваринами. Тучнi кл^ини мають п-перхромне ядро та свiтлобiрюзову цитоплазму. Вони поодиноко зус^чаються у мозковiй речовинi, на-вколо кровоносних та лiмфатичних судин, та шд би лочною оболонкою. Однак найбтьша Тх кiлькiсть зо-середжена у воротах яечника, де вони групуються по 2-3 клп"ини. Макрофаги мають округлу або овальну форму, ядро бобоподiбно! форми, цитоплазма поде-куди м^ить фагосоми. Переважно макрофаги знахо-дяться у мозковш речовиш яечника, бiля кровоносних судин. Щодо лiмфоцитiв - Тх ктьшсть достовiрно менша у контрольнiй груш, ашж у експерименталь-нiй (6,1±0,04 проти 6,6±0,04). Вони розташованi переважно поблизу судин, поодинщ, подекуди зустри чаються попарно.На 14-ту добу життя у обох групах тварин доа^рно зменшуеться кiлькiсть фiбро-бласлв порiвняно з попереднiм строком спостереження (52,5±0,16 у контрольнiй груш та 53,1±0,25 у експериментальнiй груш). Стосовно фiброцитiв - то у обох групах Тх ктьшсть у перюд спостереження iз 9-оТ по 14-ту добу зростае, причому у тварин шсля дм прогестерону цей показник значно збшьшуеться (iз 52,5±0,14 на 9-ту добу до 58,2±0,25 на 14-ту добу життя) (рис. 1). Тенденщя до збiльшення спостер^а-еться i серед макрофагiв, однак у контрольнш груп1 Тх кшьшсть дещо вища вiд експериментальноТ. Оби-двi групи тварин демонструють тенденщю до змен-шення кiлькостi лiмфоцитiв порiвняно iз попереднiм строком спостереження (4,2±0,44 у контрольнiй та 3,0±0,05 у експериментальнiй групах вiдповiдно).
Таблиця.
Динамша клiтин сполучноТ тканини яeчникiв потомства щурiв, М ± m
Контрольна група
Доба ^^^ 9 доба 14 доба 21 доба 30 доба 45 доба 60 доба 90 доба
Фiбробласти 56,5±0,13 52,5±0,16 52,3±0,18 49,2±0,19 45,4±0,21* 37,2±0,22* 34,3±0,14*
Фiброцити 54,4±0,2 56,4±0,21 55,1±0,21* 58,2±0,21* 57,7±0,19* 60,3±0,19* 64,2±0,11*
Макрофаги 3,5±0,03* 4,6±0,04 4,4±0,04 4,5±0,04* 5,7±0,04* 5,8±0,03* 7,9±0,04*
Тучн клiтини 3,8±0,04 3,1±0,05 3,5±0,03* 1,5±0,04 1,9±0,04 2,3±0,04 2,1±0,04*
Лiмфоцити 6,6±0,04* 4,2±0,44 5,2±0,04 4,8±0,04 4,7±0,03* 5,3±0,03 7,4±0,05
ФФК** 1,03 0,93 0,93 0,84 0,78 0,61 0,53
Експериментальна група
Фiбробласти 54,9±0,11 53,1±0,25 52,9±0,19 50,3±0,13 48,6±0,12* 42,2±0,13* 38,7±0,1*
Фiброцити 52,5±0,14 58,2±0,25 59,1±0,15* 61,3±0,14 62,4±0,2* 66,5±0,14* 79,2±0,07*
Макрофаги 3,9±0,02* 4,1±0,10 4,3±0,03 5,1±0,04* 4,7±0,04* 4,8±0,03* 5,4±0,03*
Тучнi кл^ини 4,0±0,03 2,4±0,05 3,1±0,04* 1,6±0,03 2,0±0,03 2,8±0,03 3,4±0,04*
Лiмфоцити 6,1±0,04* 3,0±0,05 5,5±0,06 4,9±0,04 4,1±0,04* 5,4±0,04 7,1±0,04
ФФК** 0,99 0,91 0,89 0,82 0,77 0,63 0,55
npMMiTKa: * - результати вважати достовiрними при р<0,05. **ФФК - фiбробластно-фiброцитарний коефiцieнт.
Спiввiдношення кшькосп фiбробластiв та фiброцитiв суттево не вiдрiзняеться в обох групах тварин на момент спостереження.
На 21-шу добу життя популящя фiбробластiв контрольних та експериментальних тварин зали-шаеться приблизно на рiвнi попереднього строку спостереження. Однак кшьшсть фiброцитiв у потомства тварин тсля введення гормону статистично до-стовфно вище (59Д±0Д5 проти 55,1±0,21 порiвняно i3 контрольними тваринами). Фiбробластно-фiброцитарний коефiцiент у контрольних та експериментальних тварин становить 0,93 та 0,89 вщповщно. Стосов-но розподiлу лiмфоцитiв - в обох групах |'х кшьшсть збiльшуеться порiвняно i3 попере-дшм строком життя, причому у тварин тсля впливу прогестерону кшьшсть лiмфоцитiв бiльша, нiж у контролi (5,5±0,06 та 5,2±0,04 вiдповiдно). Популяцiя тучних кл^ин зрос-тае у обох групах, однак у грут контрольних тварин цей показник достодрно бть-ший - 3,5±0,03, шж у експериментальних
- 3,1±0,04.
Наприкшц першого мiсяця життя у контрольнш групi та у тварин, що отриму-вали прогестерон внутрiшньоутробно збе-рiгаеться тенденцiя зменшення кiлькостi фiбробластiв. Щодо фiброцитiв, то |'х попу-ляцiя, навпаки, збiльшуеться, але у тварин експериментально''' групи показник ктькос-тi фiброцитiв все ж вищий (61,3±0,14 у екс-периментальнiй та 58,2±0,21 у контрольнiй) (рис. 1). У стввщношенш фiбробластiв та фЬ броцитiв, кiлькiсть останнiх значно переви-щуе кiлькiсть фiбробластiв. Вiдносно змш у кiлькостi макрофагiв, то у контрольнш грут суттевих вiдмiнностей порiвняно iз 21-ою добою не було, у експериментальних тварин
- кшьшсть макрофапв зросла вiд 4,3±0,03 до 5,1±0,04, що е статистично бтьше порiвня-но iз контрольними щурами - 4,5±0,04. При порiвняннi лiмфоцитiв - в обох групах спо-стерiгалась тенденцiя до зниження, однак суттево'' рiзницi мiж показниками не було.
Стосовно тучних кл^ин, то 'х кiлькiсть зменшуеться майже вдвiчi у обох групах тварин.
На 45-ту добу життя у грут потомства тварин, що отримували прогестерон внутршньоутробно зменшуеться ктьмсть макрофапв порiвняно iз 30-ою добою життя, у той час як контрольш тварини де-монструють протилежну тенденщю. Зменшуеться кiлькiсть фiбробластiв у обох групах тварин, причому
Рис. 1. Динамша pозподiлу фiбpобластiв та фiбpоцитiв у контpольнiй та експеpиментальнiй фупах тваpин i3 9-оТ по 90-ту добу життя. Пpимiтка: к - контpольна гpупа, е - експеpиментальна гpупа.
Рис. 2. Динамiка pозподiлу макpофагiв, тучних клiтин та лiмфоцитiв у тваpин контpольноТ та експеpиментальноТ гpупи. Пpимiтка: к - контpольна гpупа, е - експеpиментальна тупа.
у експериментальних тварин Тх кшьмсть достовiрно вища, нiж у контрольних (48,6±0,12 та 37,2±0,22 вщ-повщно). Статистично достовiрне збiльшення фiбро-цилв у порiвняннi iз контрольними тваринами спо-стерiгаються у експериментальних щурiв (62,4±0,2 проти 57,7±0,19). ФФК у обох дослщжуваних групах становить - 0,78 у контрольних та 0,77 у експериментальних вщповщно. У потомства тварин тсля дм гормону кшьмсгь лiмфоцитiв знижуеться порiвняно iз попереднiм строком спостереження, у контрольних же тварин показник залишаеться на рiвнi 30-оТ доби життя та е достовiрно бiльшим, шж у експеримен-тальнiй групi (4,7±0,03 та 4,1±0,04 вiдповiдно). Дещо зросла кiлькiсть тучних клiтин в обох групах тварин, однак суттевих вщмшностей не вiдмiчалось (рис. 2).
1з 60-тоТ доби у тварин експериментальноТ групи популяцiя макрофагiв залишилась на рiвнi попере-дньоТ доби спостереження. Аналопчш змiни спосте-рiгались i у контрольних тварин. Однак при порiв-няннi цих показникiв вiдмiчаеться вiдставання у груп1 експериментальних тварин. Збтьшуеться кiлькiсть лiмфоцитiв у обох групах тварин, однак суттевих вщ-мшностей не спостерiгаеться (5,3±0,03 у контрольних та 5,4±0,04 у тварин тсля впливу прогестерону). Для популяцп фiбробластiв характерною е тенденцiя до зменшення у обох дослiджуваних групах, однак у контрольноТ групи Тх кшьмсть статистично нижча по-рiвняно iз потомством тварин пiсля дм прогестерону (37,2±0,22 у iнтактних та 42,2±0,13 у експериментальних тварин вщповщно). Кiлькiсть же фiброцитiв переважае над кшьмстю фiбробластiв та збтьшуеть-ся порiвняно iз попереднiм строком спостереження, причому у експериментальних тварин показник достодрно вищий, шж у потомства контрольних (66,5±0,14 проти 60,3±0,19). Змiни у спiввiдношеннi клп"ин фiбробластного ряду демонструються тен-денцш, аналогiчну попередньому строку спостереження. Кшьмсть тучних клiтин зростае у вах тварин, однак у потомства в експериментальнш групi даний показник дещо вищий значень контролю (2,8±0,03 проти 2,3±0,04 вiдповiдно).
Пiсля досягнення твариною 3-мюячного вiку, у яечниках встановлюеться регулярний естральний цикл. У тварин контрольноТ групи популяцiя макро-фагiв збiльшуеться до 7,9±0,04, досягаючи максимального значення протягом вах строшв спостереження. Аналопчш змши вiдмiчаються i у тварин експериментальноТ групи, однак кшьмсть макрофа-пв достовiрно нижча - 5,4±0,03 вщповщно.
Популяцiя тучних клiтин у контрольних тварин залишаеться приблизно на тому ж рiвнi, що й на 60-ту добу життя - 2,1±0,04. Щодо потомства тварин тсля дм прогестерону - то кшьмсть тучних клiтин зростае, i е доа^рно бiльшою порiвняно iз контрольними щурами - 3,4±0,04 вiдповiдно. Також для експериментальних тварин характерним е збтьшення кть-костi лiмфоцитiв вiдносно попереднього строку спостереження ^з 5,4±0,04 до 7,1±0,0 вщповщно), однак цей показник дещо вщстае вiд контрольних тварин. На 90-ту добу життя кiлькiсть фiбробластiв у обох дослщжуваних групах зменшуються зi збтьшенням строку спостереження. Однак ктьшсть клiтин у потомства контрольноТ групи статистично нижча, шж у експериментальних тварин - 34,3±0,14 та 38,7±0,1 вiдповiдно. При порiвняннi фiброцитiв у обох до-
слiджуваних групах спостеркались наступнi змiни: у обох групах дослщжуваних тварин Тх ктьшсть досягала максимального значення, однак у потомства тварин, що шдлягали внутршньоутробнш дм стате-вого гормону пщ час вагiтностi, змiни були бтьш ви-раженi (70,2±0,07 у експериментальних та 64,2±0,11 у контрольних).
Отже, протягом перших трьох мкящв життя у яечниках потомства контрольних тварин та у потомства тварин тсля введення прогестерону протягом ва-птносп, вiдмiчаеться статистично доа^рне зменшення ктькосп фiброблaстiв зi збiльшенням строку спостереження. Щодо фiброцитiв, то Тх кiлькiсть, на-впаки збтьшувалась протягом перiоду спостереження, досягаючи максимальних значень на 90-ту добу життя тварини. Зростання ктькосп фiброцитiв iз 45-оТ по 90-ту добу життя, особливо у потомства експериментальних тварин корелюе iз результатами, отриманими рашше щодо збтьшення вiдносно! площi сполучноТ тканини [7]. Сшввщношення фiбро-блaстiв та фiброцитiв змiнюеться протягом усього строку спостереження. ФФК досягае на 90-ту добу життя у контрольнш та експериментaльнiй груп1 значень 0,53 та 0,55 вщповщно, що вщображае тен-денцiю до зменшення ктькосп фiброблaстiв у обох групах тварин та збтьшення фiброцитiв. У потомства тварин тсля дм прогестерону спостеркаеться незна-чне збiльшення ФФК, що вказуе на превалювання фiброцитiв серед кл^ин сполучноТ тканини i може свiдчити на ймовiрну схильшсть до бiльш раннього розвитку фiброзу строми у порiвняннi iз контрольними тваринами. Тому в подальшому доцтьним е ви-вчення розподту волокон сполучноТ тканини.
Спостерiгaються хвилеподiбнi змiни вмiсту тучних клiтин у обох групах - починаючи iз 9-оТ до 21-оТ доби Тх ктьтсть зростае зi значним зменшенням на кшець першого мiсяця життя, i подальшим поступовим зростанням до кшця перiоду спостереження. Однак у тварин експериментальноТ групи вщзначалось до-стовiрне збiльшення кiлькостi тучних клп"ин порiвня-но iз контрольною групою на 90-ту добу життя. Зпд-но даних, отриманих Кагаса Т. et а1. (2007), кiлькiсть тучних кл^ин залежить вiд фази естрального циклу тварини - Тх ктьтсть пщвищуеться, починаючи iз фази еструсу [8]. Тучш клiтини продукують пстамш та iншi бiологiчно aктивнi молекули, ят впливають на ряд процеав у яечнику - кровотiк та проникшсть судин, а також на процеси овуляци, стероТдогенезу [9,10]. Пщтверджено вплив естрогену та прогестерону на мiгрaцiю та процеси дегрануляци тучних клiтин [11]. Так, збтьшення ктькосп тучних клiтин у експериментальних тварин можливо пов'язане зi змiнaми гормонопродукуючоТ функцГТ, що шдтверджуеться бiльш ранньою появою везикулярних фолiкулiв у цiе! групи тварин порiвняно iз контролем [12].
Макрофаги знаходяться у корковш речовин1 помiж фолiкулiв, що розвиваються, концентруються у шaрi текa-клiтин. Спостерiгaеться поступове збiль-шення ктькосп макрофапв у iнтaктних тварин протягом усього перюду спостереження, щодо тварин тсля впливу статевого гормону - включно до 30-оТ доби життя Тх ктьтсть збтьшуеться, а попм зменшуеться на 45-ту добу iз поступовим збiльшенням до кшця строку спостереження. Причому у експериментальних тварин виявлено статистично дост^рне змен-
шення кiлькостi макрофапв у порiвняннi iз контрольними тваринами. За даними Wu et а1. (2004), у перюд активного росту фолiкулiв кiлькiсть макрофагiв збшь-шуеться, вони регулюють рiст та розвиток фолiкулiв, процеси Тх атрезп, продукують фактори росту. Також беззаперечною е роль макрофапв у процесах лютео-генезу та лютеолiзу. Однак раннi стади росту фолту-лiв е незалежними вщ макрофагiв [13]. Тому можна припустити, що зменшення вмiсту макрофапв може вплинути на процеси дозрiвання та росту фолiкулiв у експериментальних тварин, а також на повноцшне функцюнування жовтого тiла.
Лiмфоцит е невщ'емною частиною строми будь-якого органу, у тому чи^ i яечника, приймае участь у пщтримц гомеостазу та контролюе процеси морфогенезу [14]. Протягом всього перюду спостере-ження вiдбуваеться зростання ктькосл лiмфоцитiв у обох групах тварин до 21-оТ доби життя включно, зменшенням iз 30-оТ по 45-ту добу та поступовим на-ростанням до кiнця термiну спостереження. Однак у експериментальних тварин кшьмсть лiмфоцитiв на кiнець третього мiсяця життя дещо нижча, порiвняно iз контрольною групою.
Висновки
1. 1з 9-оТ по 90-ту добу життя у потомства тварин, що отримували прогестерон шд час ваптносл, у порiвняннi Í3 контролем спостерiгаeться посту-пове збiльшення кiлькостi фiброцитiв (70,2±0,07 та 64,2±0,11 вiдповiдно) та зменшення ктькосл фiбро-бластiв (38,7±0,1 у експериментальних та 34,3±0,14 у контрольних тварин вщповщно).
2. У тварин експериментальноТ групи зменшуеть-ся ктьмсть макрофагiв та зростае кiлькiсть тучних клп"ин до кiнця термiну спостереження у порiвнян-нi Í3 контрольними тваринами (5,4±0,03 та 3,4±0,04 проти 7,9±0,04 та 2,1±0,04 вiдповiдно).
3. Спостерiгаеться нерiвномiрне збiльшення ктькосл лiмфоцитiв Í3 максимальним значенням на 90-ту добу життя у обох дослщжуваних групах, однак у потомства тварин тсля введення прогестерону цей показник дещо нижче, шж у контрольних тварин (7,1±0,04 та 7,4 ± 0,05 вiдповiдно).
Перспективи подальших дослiджень. Виходя-чи iз отриманих даних, доцiльним буде визначення ктькосл та спiввiдношення популяци клiтин у жовтих ттах, а також розподту волокон сполучноТ тканини пiсля моделювання внутрiшньоутробного впливу прогестерону на яечники потомства тварин.
Лiтература
1. Dumanska VP. Vnesok novitnih reproduktivnyh tehnologiy u narodzhuvanist v Ukrajini. Vidavtsi ta zasnovniki. 2018. s. 82-93. [in Ukrainian].
2. Nakaz MOZ Ukrayini № 624 vid 03.11.2008 r. «Pro vnesennya zmin do nakazu MOZ Ukrayini vid 15 grudnya 2003 roku N 582 «Pro zatverdzhennya klinichnih protokoliv z akusherskoyi ta ginekologichnoyi dopomogi», nakazu MOZ vid 31.12.2004 roku № 676 «Pro zatverdzhennya klinichnih protokoliv z akusherskoyi ta ginekologichnoyi dopomogi». Dostupno: http://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v0624282-08 [in Ukrainian].
3. Topolenko TA, Yamsya VM. Sposib vivchennya vplivu Utrozhestanu na formuvannya cholovichih statevih organiv ta timusu do i pislya narodzhennya. Ukrayinskiy morfologichniy almanah. 2008;6(1):188. [in Ukrainian].
4. Topolenko TA. Osoblivosti rozpodilu klitin interstitsiyu yaechok schuriv u normi y pislya vvedennya Utrozhestanu u drugomu y tretyomu periodah vagitnosti. Aktualni pitannya farmatsevtichnoyi i medichnoyi nauki ta praktiki. 2011;24(1):35-7. [in Ukrainian].
5. Verhovna Rada Ukrayini. Pro zahist tvarin vid zhorstokogo povodzhennya: Zakon Ukrayini № 3447-IV vid 21.02.2006 r. [Internet]. Dostupno: http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/3447-15 [in Ukrainian].
6. Direktiva 2010/63/EU Yevropeyskogo parlamenta i Soveta Yevropeyskogo soyuza po okhrane zhivotnykh, ispol'zuyemykh v nauchnykh tselyakh, sootvetstvuyushchey trebovaniyam Yevropeyskoy ekonomicheskoy zony [Internet]. 2010:276:0033:0079:EN:PDF. Dostupno: http:// eurlex.europa.eu/LexUriServ/LexUriServ.do?uri=OJ:L [in Russian].
7. Hryhoryeva OA, Kovalchuk KS. Osoblivosti vnutrishnoyi budovy yaechnikiv potomstva schuriv pislya vvedennya progesteronu pid chas vagitnosti. Visnik naukovih doslidzhen. 2018;2(91):125-8. [in Ukrainian].
8. Karaca T, Yörük M, Uslu S. Distribution and quantitative patterns of mast cells in ovary and uterus of rat. Archivos de medicina veterinaria. 2007;39(2):135-9.
9. Zierau O, Zenclussen AC, Jensen F. Role of female sex hormones, estradiol and progesterone, in mast cell behavior. Frontiers in immunology. 2012;3:169.
10. Meyer N, Zenclussen AC. Mast cells - Good guys with a bad image? American Journal of Reproductive Immunology. 2018;80(4):13002. DOI: 10.1111 / aji.13002.
11. Jensen F, Woudwyk M, Teles A, Woidacki K, Taran F. Estradiol and Progesterone Regulate the Migration of Mast Cells from the Periphery to the Uterus and Induce Their Maturation and Degranulation. PLOS ONE. 2010;5(12):e14409. Available from: https://doi.org/10.1371/journal. pone.0014409
12. Kovalchuk KS, Topolenko TA, Buliga VS. Osoblivosti dinamiki ploschi folikuliv yaechnikiv potomstva schuriv pislya diyi progesteronu pid chas vagitnosti. Sogodennya biologichnoyi nauki 9-10 listopada 2018 r.: materiali II Mizhnarodnoyi naukovoyi konferentsiyi. Sumi; 2018. s. 203-4. [in Ukrainian].
13. Wu R, Van der Hoek KH, Ryan NK, Norman RJ, Robker RL. Macrophage contributions to ovarian function. Human reproduction update. 2004;10(2):119-33.
14. Voloshin MA, Hryhoryeva OA, Kusch OG. Limfocyt - faktor morfogenezu organiv. Morfologichni doslidzhennya - vikliki suchasnosti»: nauk.-prak. konferentsiya. 23-24 kvitnya 2015. Sumi: tezi dop. Sumi; 2015. s. 5-6. [in Ukrainian].
ОСОБЛИВОСТ1 РОЗПОД1ЛУ ТА ДИНАМ1КИ КЛ1ТИН СПОЛУЧНО1 ТКАНИНИ Я6ЧНИК1В ПОТОМСТВА ЩУР1В П1СЛЯ ВВЕДЕННЯ ПРОГЕСТЕРОНУ П1Д ЧАС ВАГ1ТНОСТ1 Григор'ева О. А., Ковальчук К. С.
Резюме. У акушерсько-пнеколопчнш практик часто застосовуються препарати прогестерону тд час ваптносл, як можуть впливати на формування та функцюнування репродуктивноТ системи плода. Мета ро-боти - встановити особливост динамти та розподту фiбробластiв, фiброцитiв, макрофапв, тучних кл^ин та лiмфоцитiв у сполучнш тканин яечнишв потомства щурiв на 9-ту, 14-ту, 21-шу, 30-ту, 45-ту, 60-ту та 90-ту добу життя тсля введення розчину прогестерону внутршньом'язово самкам щурiв iз 15-оТ по 18-ту добу ваптносл. Встановлено, що у потомства тварин тсля впливу прогестерону на кшець строку спостереження вiдмiчалось бтьш виражене зменшення фiбробластiв та зростання ктькосл фiброцитiв порiвняно iз контрольними тваринами. Вм^ макрофапв та лiмфоцитiв хвилеподiбно змшювався протягом перюду спостереження is тенденщею до зменшення у експериментальних тварин на кшець третього мкяця життя. Щодо тучних кл^ин
- у тварин експериментальноТ групи Тх кiлькiсть зростае, починаючи i3 30-оТ до 90-оТ доби життя включно порiвняно i3 даними контрольноТ групи. Встановленi змши можуть вщображати порушення у процесах росту та дозрiвання фолiкулiв, а також у процесах овуляци пiсля внутршньоутробноТ дм прогестерону на яечники потомства.
Ключовi слова: яечники, прогестерон, фiбробласти, фiброцити, тучш клiтини, макрофаги.
ОСОБЕННОСТИ РАСПРЕДЕЛЕНИЯ И ДИНАМИКА КЛЕТОК СОЕДИНИТЕЛЬНОЙ ТКАНИ ЯИЧНИКОВ ПОТОМСТВА КРЫС ПОСЛЕ ВВЕДЕНИЯ ПРОГЕСТЕРОНА ВО ВРЕМЯ БЕРЕМЕННОСТИ
Григорьева Е. А., Ковальчук Е. С.
Резюме. В акушерско-гинекологической практике часто применяются препараты прогестерона во время беременности, которые могут влиять на формирование и функционирование репродуктивной системы плода. Цель работы - установить особенности динамики и распределения фибробластов, фиброцитов, макрофагов, тучных клеток и лимфоцитов в соединительной ткани яичников потомства крыс на 9-е, 14-е, 21-е, 30-е, 45-е, 60-е и 90-е сутки жизни после введения раствора прогестерона внутримышечно самкам крыс с 15-х по 18-е сутки беременности. Установлено, что у потомства животных после воздействия прогестерона в конце срока наблюдения отмечалось более выраженное уменьшение фибробластов и увеличение количества фиброцитов по сравнению с контрольными животными. Содержание макрофагов и лимфоцитов волнообразно изменялось в течение периода наблюдения с тенденцией к уменьшению у экспериментальных животных в конце третьего месяца жизни. Что касается тучных клеток - у животных экспериментальной группы их количество растет, начиная с 30-х до 90-е сутки жизни включительно по сравнению с данными контрольной группы. Установленные изменения могут отражать нарушения в процессах роста и созревания фолликулов, а также в процессах овуляции после внутриутробного действия прогестерона на яичники потомства.
Ключевые слова: яичники, прогестерон, фибробласты, фиброциты, тучные клетки, макрофаги.
PECULIARITIES OF DISTRIBUTION AND DYNAMICS OF CELLS OF THE CONNECTIVE TISSUE OF THE OVARIANS OF RAT'S OFFSPRING AFTER THE INTRODUCTION OF PROGESTERONE DURING PREGNANCY
Hryhoryeva O. A., Kovalchuk K. S.
Abstract. In obstetric and gynecological practice progesterone is often used in cases of miscarriage. The negative effect of progesterone on testicles of rats has been proven. However, the effects of progesterone introduction during pregnancy on fetal ovaries are not sufficiently studied require further study.
Objective. To determine the peculiarities of the distribution and dynamics of ovarian connective tissue cells (fibroblasts, fibrocytes, macrophages, mast cells, lymphocytes) in the offspring of rats receiving progesterone during pregnancy.
Object and methods. The ovaries of laboratory rats were investigated on the 9th, 14th, 21th, 30th, 45th, 60th and 90th day of postnatal life. The rats included in a study were divided into 3 groups: I - intact, II - experimental group of rats, who were injected by 0,33 ml of progesterone oil solution on the 15th to 18th day of pregnancy and III - control group of rats which were injected by 0.9% Sodium Chloride solution in equivalent dosage. Serial sections were stained with аlcian blue with a 0,2М as a critical concentration of MgCl2.
Results and discussion. In animals of the experimental group, compared to control group, a significant increase in the number of fibrocytes and a significant decrease in the number of fibroblasts up to 90 days of life was observed. The macrophage and lymphocyte level changed wavily during the observation period with a tendency to decrease in experimental animals at the end of the third month of life. The number of mast cells in animals of the experimental group increased from the 30th to the 90th day of life inclusively compared to the control group data.
Conclusions. The established changes may reflect a disturbance in the processes of growth and maturation of the follicles, as well as in ovulation processes after the antenatal affection of progesterone on the offspring ovaries.
Key words: ovaries, progesterone, fibroblasts, fibroblasts, mast cells, macrophages.
Рецензент - проф. Блаш С. М.
Стаття надшшла 07.02.2019 року
