CC BY
9
• здшснювати догляд за пiдростом;
• на зрубах з HepiBHOMip^M розподiлом тдросту вiльхи noipiÖHO здiйснювати доповнення шляхом пересаджування пiдpосту;
• за змшаного (насшневого i поростевого) природного поновлення потpiбно збiльшувати участь насiнних екземпляpiв вiльхи чорно! доглядовими рубан-нями, вибираючи при цьому дерева порослевого походження.
Таким чином, правильне поеднання цих заход1в i своечасне !х здшснення забезпечить добре природне поновлення вшьхи чорно!.
Л1тература
1. Вегетативный лес / С.С. Пятницкий, М.П. Коваленко, Н.А. Лохматов и др. - М. : Изд-во с.-х. литературы, журналов и плакатов, 1963. - 448 с.
2. Горд1енко М.1. Лю1внич1 властивост деревних рослин / М.1. Горд1енко, Н.М. Гор-д1енко. - К. : Вид-во ТОВ "Вютка", 2005. - 816 с.
3. Горшенин Н.М. Лесоводство / Н.М. Горшенин, А.И. Швиденко. - Львов : Изд-во "Вища шк.", 1977. - 303 с.
4. Давидов М.В. Ольха. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1979. - 76 с.
5. Капустинскайте Т.К. Насыщенность почвы корнями древесных пород в болотных типах леса / Т.К. Капустинскайте, Ю. Русяцкас // Научные труды ЛитНИИЛХа. - 1981. - XX. - С. 79-90.
6. Кравчук Р.М. Поширення, рют та продуктивнють чорновшьхових деревосташв на Малому Полюс Украши // Науковий вюник НЛТУ Украши : зб. наук.-техн. праць. - Льв1в : РВВ НЛТУ Украши. - 2009. - Вип. 19.8. - С. 56-62.
7. Кундзиньш А.В. Исследования рода ольхи (Alnus Gaertn.) в Латвийской ССР : авто-реф. дисс. на соискание ученой степени д-ра с.-х. наук. - Елчава : Изд-во ЛСХА, 1969. - 50 с.
8. Рева М.Л. Вегетативне розмноження деревних рослин в природних умовах. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1965. - 215 с.
9. Рубцов В.И. О росте и качестве семенной и порослевой ольхи черной в крапивном типе леса // Лесное хозяйство. - 1969. - № 6. - С. 141-142.
10. Степанчик В.В. Порослевое возобновление ольхи черной в Белоруссии // Ведение хоз-ва в сосновых лесах БССР : сб. научных тр. БелНИИЛХ. - Гомель, 1982. - С. 95-101.
УДК 630*165 Ст. наук. ствроб. С.А. Лось, канд. с.-г. наук;
наук. ствроб. В.Г. Григор'ева;мол. наук. ствроб. В.Д. Смашнюк;
ст. наук. ствроб. 1.С. Нейко, канд. с.-г. наук; ст наук. ствроб. В.Д. Ваколюк - УкрНДШГА т. Г.М. Висоцького
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ТА ФЕНОЛОГ1ЧНОГО РОЗВИТКУ НА-
П1ВС1БСОВИХ ПОТОМСТВ ПЛЮСОВИХ ДЕРЕВ ДУБА ЗВИЧАЙНОГО У ВИПРОБНИХ КУЛЬТУРАХ НА В1ННИЧЧИН1
Викладено результати обстеження випробних культур натвабсових потомств плюсових дерев дуба звичайного. Запропоновано шкалу оцшки потомств у випробних культурах за якютю стовбурiв. За результатами випробування потомства 30 плюсових дерев дуба звичайного, ввдбраних у Вшницькш, Тернопшьськш i Хмель-ницькш областях, визначено дев'ять перспективних за штенсивнютю росту, станом i якютю стовбурiв. Встановлено, що для отримання достовiрних результат випробування плюсових дерев на спадковють потрiбно ч^ко дотримуватися едино! методики створення дослщних дшянок. Значш вщмшносп у схемi створення позбавляють змо-ги коректного порiвняння росту i розвитку потомств одних i тих самих плюсових дерев, представлених на рiзних дшянках.
Ключов1 слова: плюсове дерево, напiвсiбсове потомство, рют, стан, якють стовбурiв, фенологiчна форма
Senior research officer S.A. Los; research officer V.G. Grigorjeva; junior research officer L.V. Smashnuk; senior research officer I.S. Neyko; senior research officer
senior research officer V.D. Vakolyuk - UkrNDILGA
Features of growth and physiological development of plus trees halfsib progenies of oak in progeny tests at Vinnitsa region
The analysis of penduculate oak plus trees halfsib progeny tests plot observation result were represented in the article. The scale of progeny evaluation by stem quality was proposed. By 30 penduculate oak plus trees, selected in Vinnitsa, Ternopil ang Khmel-nitskiy region, progeny testing result were defined 9 progenies, perspective by grown intensity, state and stem quality. It is set that for the receipt of reliable results of test of plus trees on heredity it is needed expressly to adhere to the unique method of creation of experimental areas. Considerable differences in the chart of creation deprive possibility of correct comparison of growth and development of posterities of the same plus trees, presented on different areas.
Keywords: plus tree, halfsib progeny, grown, state and stem quality, phenological form.
Початковим етапом селекци люових деревних порщ на шдив^ально-му pÍBHÍ е B^6ip найкращих екземплярiв (плюсових дерев) у люових наса-дженнях. Такий вiдбiр виконують за фенотиповими ознаками: штенсившстю росту, яюстю стовбурiв, станом дерев. З шшого боку, фенотип дерев зумов-лений як спадковютю, так i умовами середовища. Визначити стушнь впливу вказаних чинниюв на фенотип можливо лише завдяки дослщженню на-сшневого потомства цих дерев у випробних культурах [1, 2].
У 70-х роках минулого сторiччя науковщ Вшницько! ЛНДС шд керiв-ництвом В.1. Бшоуса вщбрали 127 плюсових дерев дуба звичайного [3]. Потомства бшьшост iз них було представлено на 4-х дшянках випробних культур. Два дерева з представлених у випробних культурах (В-17* i В-ЗЗ*) ниш до реестру не входять. На основi проведених дослщжень, виконаних у 80-х роках, шм плюсових дерев було вщнесено у кандидати до ел^и [4]. У нашш робот наведено анашз результат дослщжень, здшснених у 2007-2008 рр. на дшянках випробних культур нашвЫбсових потомств плюсових дерев дуба звичайного 26-33^чного вшу.
На обстежених дшянках представлено потомства 30 плюсових дерев, вщбраних у Вшницькш, Хмельницьюй i Тернопшьсьюй областях. Першi двi дшянки (дшянки №1 та №2) було створено навест 1976 i 1977 рр. за схемою розташування дерев дуба 5,0x0,7 м, ряди дуба чергувалися iз рядами супут-тх порщ. Третю дiлянку (дiлянка №3) було створено у 1984 р. за схемою 5,0x0,6 м. На нш представлено потомства 21 плюсового дерева. Контрольни-ми у вЫх випадках були саджанщ, отримаш iз насшневого матерiалу загаль-ного збирання Вшницького лiсгоспу.
У ходi дослiджень для дерев визначали: висоту, дiаметр, селекцшну категорiю [1], стан [5], фенолопчну форму, наявнiсть вад i пошкоджень. Для оцiнки якостi стовбурiв ми запропонували шкалу, яка базуеться на розподш дерев у варiантах за селекцшними категорiями (СК): 1 група - потомства з високою яюстю стовбурiв (у варiантi 20 % i бшьше дерев I та II СК); 2 група - задовшьна яюсть стовбурiв (менше 20 % дерев I та II СК, дерев I, II та III СК 50 % i бшьше); 3 група - незадовшьна яюсть стовбурiв (у варiантi понад 50 % дерев IV Ск).
Фенологiчну форму дерев визначали залежно вiд стади розвитку веге-тативних те генеративних оргашв на час обстеження, яке припало на перюд розгортання листково! пластинки у промiжноl феноформи: 1) шзня форма (стадiя зеленого конусу); 2) шзня промiжна (початок розпускання бруньки); 3) промiжна (початок розгортання листово! пластинки - початок льоту пилку); 4) рання промiжна (початок росту пагошв - масове цвтння); 5) рання (повне вкриття листям) [6]. У зв'язку з тим, що була вщсутня iнформацiя про фенологiчну належнiсть вЫх плюсових дерев, потомства яких представлено на дшянках, ми аналiзували лише 20 варiантiв.
За даними облжу належностi дерев на дiлянках № 1 i №2 до певних фенолопчних форм, було визначено !хню частку у кожному варiантi (рис. 1). Порiвнюючи показники двох контрольних варiантiв, де представлено культу-ри вщ виробничого збирання насшневого матерiалу, ми зауважили, що бшь-шють потомств була представлена переважно деревами промiжноl та ранньо! фенолопчно! форм. Серед п'яти потомств плюсових дерев ранньо! фенолопч-но! форми лише одне належить до ще! групи. Серед решти переважають дерева ранньо! промiжноl та промiжноl форм. Загалом, ми не спостерегли чгг-ко! закономiрностi щодо успадкування нашвЫбсовим потомством фенолопч-но! форми материнського дерева шд час вiльного запилення, що зумовлено впливом запилювача.
Потомства
■ Р ШРПр ЕЗПр иппр D1]
Рис. 1. Розподт дерев намвЫбсових потомств плюсових дерев дуба звичайного за термшами розпускання листя (Р—рання, РПр — рання промiжна, Пр — промiж-
на, ППр — мзня nромiжна, П — мзня)
За результатами обстеження дшянки №1 середнш дiаметр потомств у 33^чному вщ змшювався у межах вщ 13,5 см (В-43) до 18,4 см (В-41), а се-редня висота - вщ 13,1 м (В-103) до 15,3 м (В-29*). Коефщент варiащi за дь аметром у межах варiантiв змiнювався у межах вщ 22,6 до 37,7 %, а мiж варь антами становив 7,9 %. За висотою у межах варiантiв - вщ 8,2 до 21,6 %, а мiж варiантами - 4,6 %. З-помiж 13 обстежених потомств 10 перевищують контроль за дiаметром на 2,2-11,7 % i 12 за висотою на 8,7-16,5 % (рис. 2).
Вщстають вщ контролю за дiаметром три потомства (1,7 -18,1 %). Лише два потомства (В-29 i В-41) ютотно перевищують контроль як за висотою,
так i за дiаметром. За висотою ютотно перевищують контроль 11 потомств. За яюстю стовбурiв потомства помiтно вiдрiзнялися одне вiд одного. Так, частка дерев I та II селекцшних категорш у варiантах змiнювалася вщ 8,0 до 75,0 %. Анаизуючи розподiл дерев потомств за селекцшними категорiями згiдно зi запропонованою шкалою, зазначимо, що обстеженi варiанти вщне-сено до першо! (стовбури добро! якост^ i друго! (стовбури задовшьно! якос-тi) груп. До першо! групи увiйшли три варiанти - В-41, В-45, В-50, до друго! - 10 варiантiв (В-29, В-40, В-43, В-46, В-48, В-49, В-68, В-103, В-109, Х-26). Варiантiв зi стовбурами погано! якост не вiдзначено. 1ндекс стану дерев на варiантах становив вiд 2,6 до 3,5 бали, а середнш показник селекцiйно!' ка-тегорi!' - вщ 2,9 до 3,5 бали. У бшьшост варiантiв переважали нормальш дерева задовiльного стану. У деяких дерев спостережено кривизну, водят паго-ни, морозобо!ни, вилки та пасинки.
% 20
15 10 5 0 -5 -10 -15 -20
Н Перевищення контролю за д!аметром,% Ш1 Перевищення контролю за висотою, °/а
Рис. 2. Перевищення контролю за висотою i дiаметром намвЫбсових потомств дуба звичайного на дтянщ №1 (вк - 33 роки)
Не завжди варiанти, що мали висою ростовi показники, вирiзнялися доброю яюстю. Найкрашд за продуктившстю i яюстю потомства плюсових дерев - В-41 i В-50. Добрий рют i якiсть стовбурiв мають також потомства плюсових дерев В-40, В-46, В-109 i Х-26, якi можна вважати перспективни-ми. На дiлянцi №2 (1977 р. створення) у 33^чному вщ середнiй дiаметр потомств змшювалася у межах вiд 14,0 до 19,1 см. З-помiж 20 потомств плюсових дерев трое (В-26, В-33 i В-40) ютотно перевищували контроль за дiамет-ром на 10,9-15,7 % (рис. 3).
Висою показники середнього дiаметра, ^м названих вище, мали потомства плюсових дерев В-31 i В-33, але !х перевищення над контролем ста-тистично не пiдтверджено. Жодне потомство ютотно не вiдставало за дiамет-ром вiд контролю. Коефщент варiацi! за дiаметром у межах варiантiв змшю-вався у межах вщ 10,3 до 41,0 %, а мiж варiантами становив 8,1 %.
Середня висота потомств становила вщ 15,7 м до 18,7 м. З-помiж 20 потомств шють ютотно перевищували контроль за висотою на 4,7-8,8 %. Найкращим ростом вирiзнялися потомства плюсових дерев, вщбраних у Вш-ницькiй (В-26, В-32, В-33*, В-45, В-33) та Хмельницьюй областях (Х-27). 1с-тотно вщставало вiд контролю за висотою одне потомство (В-20 - на 8,7 %).
Коефщент варiацil за висотою становив у межах потомств 5,8-16,2 %, а мiж варiантами - 4,2 %. Лише два потомства (В-26 i В-33) iстотно перевищували контроль як за висотою, так i за дiаметром.
% 20,0
15,0 10,0 5,0 0,0
-10,0 -15,0 -20,0
69 Перевищення контролю за дшмстром,% ИПеревищення контролю за висотою, % Рис. 3. Перевищення контролю за висотою i дiаметром намвЫбсових потомств дуба звичайного на дтянщ №2 (вк - 33 роки)
Анашзуючи яюсть стовбурiв, вщзначали тенденци, схожi до попе-редньо! дiлянки. Представленi варiанти також розподшилися мiж двома гру-пами. До першо! групи (стовбури добро! якост^ увiйшло сiм потомств (В-20, В-36, В-39, В-42, В-46, В-101 i Х-10). До друго! групи (стовбури задовшьно! якостi) увiйшло бшьшють (13) потомств. Стовбури погано! якост вiдсутнi. 1ндекс стану варiантiв змшювався вiд 2,0 до 3,3 бала. У бшьшосп варiантiв переважали нормальш дерева задовiльного стану. Серед вад, як i на поперед-нш дiлянцi переважала кривизна. До найкращих за комплексом ознак ми вщ-несли дерева трьох потомств: В-26, В-33* i В-33, якi вирiзнялися високою продуктивнiстю, станом i яюстю стовбурiв.
Дiлянку № 3 дослщжено восени 2008 р. На час обстеження вж дуба становив 26 роюв. Через брак доглядiв у минулi роки (догляд розпочато лише у 2007 р.) на дшянщ вщзначено iнтенсивний рiст супутнiх порщ, що призве-ло до випадання дуба. Збережешсть дуба низька та перебувае у межах вiд 9,4 % до 28,8 %.
У 26^чному вiцi середнiй дiаметр потомств змшювався у межах вщ 15,27см (В-43) до 18,34 см (Х-10). Варшвання ознаки мiж окремими деревами варiантiв становило 26,6-39,2 %, а мiж варiантами було незначним i стано-вило 5,8 %. З-помiж 21 потомства жодне ютотно не перевищувало контролю за дiаметром i два (В-26 i В-52) вiдставали на 12,5-14,1 % (рис. 4).
Висок показники середнього дiаметра мали потомства плюсових дерев з Хмельницько! областi - Х-10 i Х-60, але !х перевищення над контролем ста-тистично не шдтверджено. Середня висота потомств змiнювалася у межах вщ 11,5 м (Х-10) до 12,6 м (В-26). Коефщент варiацi! у межах варiантiв становив 8,7-21,9 %, а мiж варiантами був незначним i становив 3,4 %. З-помiж 21 потомства плюсових дерев шють iстотно перевищують контроль за висотою на
5,2 % - 6,4 %. Найкращим ростом вирiзняються потомства плюсових дерев з Тернопшьсько! (Т-13) i Вшницько! (В-19, В-20, В-23, В-26, В-42) областей. 1с-тотно вщстае вiд контролю за висотою одне потомство (Т-19) на 6,5 % (рис. 4).
%ю -
5
-20
В Пер ев ище н ня контролю за д!аметром,% ИПеревищення контролю за висотою, %
Рис. 4. Перевищення контролю за висотою i дiаметром намвЫбсових потомств дуба звичайного на дтянщ Ж»1 (вк - 26рошв)
Результати обстеження показали досить висок ростовi показники ва-рiантiв. Яюсть стовбурiв потомств значно краща, нiж на попередшх дiлянках. Мiнливiсть ще! ознаки помггно менша - середнiй показник селекцшно! кате-горп змiнювався у межах вщ 2,7 до 3,4 бала. Представлеш на дiлянцi варiан-ти також вщнесено до першо! i друго! груп, але до першо! групи (стовбури добро! якостi) входить переважна бшьшють варiантiв, а також контроль. Найкращими (понад 50 % дерев I- II СК) В-19, В-20, В-22, В-48, В-53, Т-13, Т-19 та Х-60. До друго! групи (стовбури задовiльно! якостi) увшшло лише два варiанти В-47 та Х-10. Варiантiв iз стовбурами погано! якост немае.
1ндекс стану варiантiв становив вiд 2,5 до 3,5 бала. Частка дерев доброго i задовiльного стану досить висока i становить вiд 38,5 % до 96,6 %. Через значну густоту садшня у рядах виявлено вщпад пригшчених дерев майже в уЫх варiантах. Частка сухих дерев змшюеться у межах вщ 0 % (Т-19) до 19,2 % (В-50). Понад 10 % сухих дерев вщзначено у варiантах Х-60, В-23, В-26, В-42, В-48, В-52. Серед найкращих за комплексом ознак варiантiв - потомства плюсових дерев, вщбраних у Вшницькш областi № 19, 20 та вщбра-не у Тернопшьськш областi №13. Висновки
1. За даними облтв дерев у випробних культурах вщзначено переважання у вар1антах дерев ранньо! пром1жно! та пром1жно! форм. До контрольних вар1анпв, яю представлен насшневим матер1алом виробничого збиран-ня, головним чином, належать дерева пром1жно! та ранньо! фенолопчно! форм. Чггких законом1рностей щодо успадкування натвибсовим потомством фенолопчних форм материнських дерев ми не виявили.
2. За результатами випробування на спадковють 40 плюсових дерев дуба звичайного, вдабраних у Вшницькш, Тернопшьськш { Хмельницькш областях, перспективними за штенсивтстю росту, станом { яшстю стовбу-
piB виявилося 20 % дерев (плюсовi дерева, ввдбрат у Вiнницькiй област № 19, 20, 26, В-33*, В-33, 41, 45, 50, i дерево, ввдбране у Теpнопiльськiй областi № 13).
2. Пщ час випробування плюсових дерев на спадковiсть, KpiM визначення ютотноси piзниць показникiв дiаметpа та висоти потомств i контролю по^бно пpидiляти увагу якостi стовбуpiв. Ваpiанти, якi мають 20 % i бiльше дерев I та II селекцшних категоpiй, варто ощнювати як потомства з високою яюстю стовбуpiв i вважати перспективними.
3. Для отримання достовipних pезультатiв випробування плюсових дерев на спадковють потpiбно чiтко дотримуватися едино! методики створення дослiдних дiлянок. Значнi вiдмiнностi у схемi створення позбавляють змоги коректного поpiвняння росту i розвитку потомств одних i тих самих плюсових дерев, представлених на piзних дiлянках.
Лiтература
1. Молотков П.И. Селекция лесных пород / П.И. Молотков, И.Н. Патлай, Н.И. Давыдова. - М. : Изд-во "Лесн. пром-сть", 1982. - 224 с.
2. Шутяев А.М. Испытание потомства плюсовых и минусовых деревьев дуба черешча-того в Шиповом лесу / А.М. Шутяев // Лесоведение. - 2000. - № 2. - С. 37-40.
3. Белоус В.И. Научные основы элитного семеноводства дуба черешчатого в лесах Правобережья Украинской ССР : автореф. дис. на соискание ученой степени канд. с.-х. наук: спец. 06.03.01 "Люов1 культури, селекщя та озеленення мют" / В.И. Белоус. - К., 1980. - 53 с.
4. Дворников Б.И. Лесосеменные плантации дуба черешчатого в Винницкой области / Б.И. Дворников, В. А. Ильин, А.Ф. Ольховский // Совершенствование лесного семеноводства: республиканский семинар : тез. докл., 8-10 сентября 1989 г. - Харьков, 1989. - С. 14-15.
5. Волосянчук Р.Т. Методичш тдходи до оцшки об'екпв збереження генофонду листя-них деревних порщ in situ та !х сучасний стан у Лiвобеpежному люостепу Украши / Р.Т. Волосянчук, С.А. Лось, Л.О. Торосова, Т.Л. Кузнецова, Л.1. Терещенко, 1.С. Нейко, В.Г. Григор'ева // Лiсiвництво та агролюомелюращя. - 2003. - Вип. 104. - С. 50-57.
6. Лось С. А. Аналiз 15^чно'1 динамши штенсивносп цвтння i плодоношення клошв дуба звичайного на твшчному сходу Украши / С.А. Лось // Лювництво та агролюомелюращя. - 2008. - Вип. 113. - С. 42-50. _
УДК 630*232 (477.43) Ст. викл. С.М. Шевченко, канд. с.-г. наук -
Хмельницький нащональний утверситет
1НТРОДУКЦ1Я ТА ПОШИРЕННЯ ПРЕДСТАВНИК1В РОДУ CARAGANA LAM. НА ЦЕНТРАЛЬНОМУ ПОД1ЛЛ1
Описано мюця поширення, бюлого-еколопчш, ф^омелюративш та декоратив-ш особливостi представникiв роду Caragana Lam., культивованих на Центральному Подiллi та наведено деяю рекомендацп щодо ïx застосування. Встановлено, що кара-гана м'яка дуже близька за морфолопчними ознаками до карагани кущово'1', але ви-разно вiдрiзняeться вiд не'1' наявнiстю сiруватого густого опушення, насамперед лис-точкiв, чашечки, зав'язi, а також шших частин рослини.
Ключов1 слова: карагана, iнтродукцiя, мелiоративнi властивосп, генеративне та вегетативне розмноження.
Senior lecturer S.M. Shevchenko - Khmelnytsky National University
Introduction and spreading peculiarities of the Caragana Lam. of Central Podolie
Contains information about places of spreading, bioecological, and phitoland-recla-mation peculiarities of the Caragana Lam. family representatives, that were cultivated in
