CC BY
25
2. Горошко М.П., Миклуш С.1., Хомюк П.Г. Бюме^я: Навч. пос. - Львiв: "Камула", 2004. - 236 с.
3. Дебринюк Ю.М., М'якуш I.I. Лiсовi культури piвнинноi частини захщного perioHy Украши. - Львiв: Свгг, 1993. - 296 с.: ш. - Бiблiогр. - С. 291.
4. Дебринюк Ю.М., Осмола М.Х., М'якуш 1.1., Мельник О.С. Лiсовирощyвання в за-хiдномy регюш Украши. - Львiв: Св^, 1994. - 408 с.
5. Делеган I. Люова зоологiя. Безхpебетнi. - Львiв: Поллi, 2003. - С. 362-366.
6. Делеган I.I. Геогpафiчнi культури бука (Fagus silvatica L.) - один з шляхiв збереження бiоpiзноманiття// Наyковi дослiдження на об'ектах природно-заповщного фонду Карпат та стан збереження природних екосистем в контекстi сталого розвитку. Матеpiали мiжнаpодноi науково-практично'1' конференцп, присвячено'1' 25-piччю Карпатського нацiонального природного парку (м. Яремче, 20 жовтня 2005 р.). - Яремче, 2005. - С. 256.
7. Криницький Г.Т., Попадинець I.M., Бондаренко В.Д., Крамарець В.О. Бyковi люи Захiдного Подiлля. - Теpнопiль, Укрмедкнига, 2004. - 168 с.
8. Легалов А.А. Новые таксономические названия жуков-трубковертов (Coleoptera, Cur-culionoidea: Rhynchitidae, Attelabidae)// Евразиатский энтомологический журнал. 2002, т. 1, № 1. - С. 91-92.
9. Легалов А.А. Новая классификация экологических групп ринхитид и трубковертов (Coleoptera: Rhynchitidae, Attelabidae)// Евразиатский энтомологический журнал. 2004, т. 3, № 1. - С. 43-45.
10. Легалов А.А. Трофические связи ринхитид и трубковертов (Coleoptera: Rhynchitidae, Attelabidae)// Зоологический журнал. 2005, т. 84. No. 3. - С. 352-361.
11. Лесная энциклопедия: в 2-х т., т. 2. Лимонник - Ящерицы/ Ред. кол.: Г.И. Воробьев (гл. ред.) и др. - М.: Сов. Энциклопедия, 1986. - С. 473.
12. Тер-Минасян М.Е. Долгоносики-трубковерты (Attelabidae)// Фауна СССР. Насекомые жесткокрылые. - М.-Л.: Изд-во АН СССР. 1950, т.27, вып. 2. - 231 с.
13. Тер-Минасян М.Е. Сем. Attelabidae - трубковерты// Вредители леса. - М.-Л.: Изд-во АН СССР. 1955, т.2. - С. 581-592.
14. Morris M.G. Orthocerous weevils Coleoptera Curculionoidea (Nemonychidae, Anthribi-dae, Urodontidae, Attelabidae and Apionidae)// Handbooks for the Identification of British Insects. 1990. Vol.5. Part 16. - P. 3-108.
15. Riedel A. The spinosus - group of Euops Schoenherr (Coleoptera: Curculionoidea, Attelabidae), weevils with humeral spines from New Guinea// Entomologica scandinavica. - 1999. Vol.30. No1. - P. 75-117.
16. Szujecki A. Entomologia lesna. T. 2 - Warszawa: Wydawnictwo SGGW, 1998. - S. 201-259.
17. Zuppa A., Osella G., Biondi S. Parental care in Attelabidae (Coleoptera, Curculionoidea)// Ethology Ecology & Evolution, Special Issue. - 1994. 3. P. 113-118.
УДК 630*182.2 Доц. П.Г. Хомюк, канд. с.-г. наук - НЛТУ Украши, м. Львiв
ОСОБЛИВОСТ1 РОСТУ ДЕРЕВОСТАН1В СОСНИ 3BH4AÏÏHOÏ В УМОВАХ ДРУга I ТРЕТ^ ЗОН РА Д1АТТ1ЙНОГО ЗАБРУДНЕННЯ
Наведено особливосп динамши соснових деревосташв, як ростуть у другш i третш зонах радiацiйного забруднення.
Ключов1 слова: динамша деревосташв, радiацiйне забруднення, темп росту, модельне дерево.
Assist. prof. P.G. Khomyuk - NUFWT of Ukraine, L'viv
Features of growth of pine stands in the conditions of the second and third areas of radiation contamination
The features of dynamics of pines stands, which grow in the second and third areas of radiation contamination, are resulted in the article.
Keywords: dynamics of stands, radiation contamination, rate of growth, model tree.
З часу вибуху четвертого енергоблоку Чорнобильсько! АЕС минув 21 р., але й до сьогоднi ця техногенна катастрофа впливае на життя людей, природ-нi ресурси Украши i сусiднiх держав.
Вибух призвiв до викиду близько 300 млн. Сьрадюнуклщв у довкiлля та спричинив радюактивне зараження коло 190 тис. га орних земель, а 160 тис. га лiсiв стали непридатними для ведення господарства через високий рiвень !х радiоактивного забруднення. Тiльки прямi втрати, в тому числi вар-тiсть основних виробничих активiв i оперативних фондiв, а також шфрас-труктури та природних ресурсiв, вилучених з використання, становлять близько 10 млрд. $.
Характер та масштаби авари змусили Украшу розв'язувати нов^ дуже складнi проблеми. Серед них аналiз природи та рiвнiв радюактивного забруднення довкiлля та його вплив на екосистеми i здоров'я людини.
Окрiм цього, актуальним залишаеться вивчення радiацiйного стану ль сових територш Украши, динамiки та закономiрностей формування лiсових масивiв при рiзних дозах опромiнення. Важливiсть тако! постановки питання тдкреслюеться iстотним значенням продукци лiсового господарства у нащ-ональнш економiцi держави.
За результатами радiацiйного обстеження, здiйсненого радiологiчною службою Держкомлюгоспу Украши, внаслiдок авари на Чорнобильськш АЕС пiд радiоактивне забруднення потрапило близько 3,5 млн. га лiсiв, iз яких 157 тис. га виведено iз господарського обiгу через висок рiвнi радiоактивно-го забруднення цезiем-
137 (понад 15 К/Км).
1з загально! площi забруднених лiсiв 43,8 % мають щiльнiсть забруднення цезiем-137 понад 1 Ю/Км2, де лiсогосподарська дiяльнiсть обмежуеться i регламентуеться "Рекомендацями по веденню ярового господарства в умо-вах радюактивного забруднення" [4], розробленими науковцями галузевого науково-дослiдного шституту.
Найбiльшi площi забруднених лiсiв знаходяться в Житомирськш (60 %), Кшвськш (52,2 %) i Рiвненськiй (56,2 %) областях. У Волинськш, Чернтвськш, Черкаськiй, Вiнницькiй та Сумськiй областях частка забруднених лiсiв становить близько 20 %.
На сьогодш в умовах радюактивного забруднення господарську дiяль-шсть ведуть 70 державних шдприемств лiсового господарства. Шдприемст-вам забруднено! зони виробляють понад 40 % продукци галузь Це викликае необхiднiсть здiйснення радiацiйного контролю сировини та готово! продукци. З метою радiацiйного контролю продукци люу у Держкомлюгост Украши оргашзовано радiологiчну службу, працiвники яко! забезпечет сучасним дозиметричним та радiометричним обладнанням. Ус лаборатори мають сер-тифжати на виконання дослiджень i щорiчно забезпечують контроль коло 20 тис. зразюв рiзних видiв люово! продукци.
Вщповщно до результатiв дозиметричного контролю, найбшьш забруд-неною лiсовою продукщею е гриби, ягоди, лiкарська сировина i м'ясо диких тварин. Нав^ь за низьких рiвнiв забруднення насаджень
(0,5-1,0 КЖм )
ра-
дiоактивнiсть грибiв та ягiд перевищуе допустимi рiвнi, а самi вони непридатнi
для переробки. У зв'язку з цим у Полюькш зонi Волинсько!', Рiвненськоl, Жи-томирсько!', Ктвсько!, Чершпвсько! та Сумсько! областей заборонено промис-лову заго^влю грибiв та дикорослих ягiд. Крiм цього, у лiсах пiвночi Жито-мирсько! та Кшвсько! областей на плошд 40,8 тис. га заборонено заго^влю де-ревини, а на плошд 101,5 тис. га введено регламентащю на 11 використання.
З щею метою Державний комiтет люового господарства Украши роз-робив допустимi рiвнi вмiсту радiоактивних елементiв у деревиш [3]. Окрiм нормативiв i контролю за поширенням радюактивно-небезпечно! деревини у лiсових масивах, якi вщнесеш до рiзних зон радiоактивного забруднення, регулярно здшснюють науковi дослщження, предметом яких е вивчення особ-ливостей росту насаджень за таксацшними показниками в умовах радiацiйно-го опромшення, iнтенсивностi нагромадження радiонуклiдiв у рiзних части-нах дерев, щшьност !х розповсюдження та iн.
Зокрема, за результатами дослщжень ряду вчених процеси вщновлен-ня росту у сосни звичайно! спостерiгаються уже через два-три роки тсля ураження, причому характерною е iндивiдуальна реакцiя окремих особин на дози радiацil.
За результатами дослщжень В.К. За1ки [1], шдивщуальна мiнливiсть росту дерев залежить вiд дози поглинуто! насадженнями радiацil. Пiсля опра-цювання фактичних даних вш пропонуе дiлити дерева за тенденщями у ростi на три групи. Автор стверджуе, що шсля гострого опромiнення в умовах ди постiйного радiацiйного впливу вiдновлення iнтенсивностi росту у висоту сосни звичайно! не виявлено впродовж десяти роюв, а зниження радiального приросту тюно корелюе з дозою поглинуто! радiацil.
Наведенi вiдхилення у динамiцi вiдмiченi тiльки для деревостанiв пер-шо! зони радiацiйного забруднення, яка становить незначну частку (рис. 1). У люових масивах iнших зон переб^ росту залежить вiд отриманого ступеня опромшення, встановлення якого у люах ускладнюеться тiею особливiстю авари на ЧАЕС, що викиди радюактивних матерiалiв тривали впродовж десяти дiб, а радiонуклiдний склад матерiалу, викинутого тд час авари, був над-звичайно складним.
Тому, вiднесення лiсiв до ие! чи шшо! зони забруднення необхщно вважати не до кшця завершеним.
ев
в
О
ч С
50 40 30 20 10 0
42,3 ^-^
-ш
57Т-
71
Рис. 1. Розподт плош^ за зонами радюактивного забруднення
I
II
III
IV
7
Зони радюактивного забрудення З метою встановлення вщмшностей у рост за таксацiйними показниками деревосташв, якi ростуть у сумiжних зонах радiацiйного забруднення, а
також виявлення ймовiрного впливу опромiнення на характер росту соснових деревосташв за таксацшними показниками було закладено двi пробнi дiлянки вiдповiдно у другш i третiй зонах радiацiйного забруднення в умовах свiжого дубово-соснового субору. Пробш площi розмiщенi у люових смугах вздовж залiзницi Овруч-Виступовичi (Житомирська обл.).
На вщмежованих дiлянках виконано комплекс лiсiвничо-таксацiйних вимiрювань, а для бшьш повно! характеристики особливостей росту було зрь зано шiсть модельних дерев. Модельш дерева пiдбирали на основi розрахова-них середнiх значень дiаметра й висоти деревостану по три для кожно! дшян-ки - перше представляло початковi ступеш товщини, друге - середнi, а трете - останш.
Для кожного зрубаного дерева виконано анашз ходу росту стовбура за загальноприйнятою у люовш таксаци методикою. Таксацiйну характеристику деревосташв виконано за результатами анашзу моделей середшх ступенiв товщини i наведено у табл. 1.
Табл. 1. Таксацшна характеристика деревосташв пробних площ
а и £ о к Площа, га Шифр типу л1су Склад к и о а « • ^ В н <и н • ^ к о ^ Середт Повнота Запас, м3/га Змша за запасом, м3/га за р1к
диаметр, см ви-сота, м абсолютна, м2/га ввд-носна, 0.01 середня поточна
1 0,16 В2-дС 6Сз4Св 35 1а 16,8 15,7 30,8 0,83 254 7,2 9,5
2 0,25 В2-дС 7Сз3Св 38 1а 16,0 18,5 29,3 0,75 247 6,5 8,3
П римггка: Рад1ацшний фон на 1111 № Го 1-0,020 Ю/м2, ПП № 2-0,015 Ю/м2.
Наведет показники вказують на те, що деревостани пробних площ се-редньоповнотш, мають невисокий вж, запас деревини близько 250 м /га i належать до 1а класу бонiтету. Переважаюча порода - сосна звичайна, проте до-сить вагому частку у складi займае також i сосна веймутова. Середня i поточ-на змша за запасом свiдчить про !х високу продуктивнiсть.
Особливостi росту соснових деревостанiв за висотою на радiацiйно забрудненiй територп вивчали за допомогою аналiзу трьох модельних дерев, взятих з початкових (№ 1), середшх (№ 2) i кшцевих (№ 3) ступенiв товщини. Зпдно з iснуючою методикою виконано анашз ходу росту за висотою, результата якого наведено на рис. 2 i 3.
Характерним у рост за висотою е те, що модельш дерева на першш пробнш плошд росли без особливих вiдхилень впродовж всього перiоду. До вжу 25 р. дерево з нижчих ступешв товщини випереджало два шших, а по-тiм, внаслщок негативного результату у боротьбi за життевий простiр, дещо знизило сво! темпи росту. Дерева зi середшх i вищих ступенiв продовжували свш рiст без особливих рiзких коливань.
Для зрубаних модельних дерев було виконано хщ росту за дiаметром на висот 1,3 м. Графiчне представлення результатiв наведено на рис. 4 i 5.
Аналiз рисунюв свiдчить, що як на першш, так i на другiй пробних площах рiст за дiаметром дерев з вищих ступешв товщини дуже рiзко вiдрiз-няеться вiд росту дерев, взятих вщповщно зi середшх i нижчих ступенiв тов-
щини. Це, насамперед, зумовлено генетичними особливостями цих дерев. Рiзниця у характерi змши дiаметра помiтна тiльки для модельного дерева № 3 на пробнш плошд № 2, для якого починаючи з вiку 20 р. збшьшення дь аметра почало вщбуватися значно повiльнiшими темпами. 25
20 * 15 Я Ю 5 0
0 5 10 15 20 25 30 35 40
Рис. 2. Ркт сосни звичайно'1 за висотою на ПП. № 1
• Модельне дерево № 1 —■— Модельне дерево № 2 А Модельне дерево № 3
20
^ 15
ев" Н О О
Я
Я 10
Вис, роюв
5 10 15 20 25 30 35 40
Рис. 3. Р1ст сосни звичайно'1 за висотою на ПП. № 2
- Модельне; церево № 1 - -•— Модели ю дерево № 2 —а—Моде льне дерево №3
5 10 15 20 25 30
Рис. 4. Рст сосни звичайно'1за дiаметром на ПП. № 1
Таким чином, для дiаметра, як i для висоти, не виявлено ютотних змш у динашщ, як могли б бути пов'язат з впливом радюактивного забруднення те-риторй у другш i третiй зонах: збшьшення з часом цих таксацшних показниюв
вщбувалося рiвномiрно без будь-яких рiзких вдаилень упродовж останнiх 21 роюв. Рют за дiаметром i висотою дерев з вищих ступенiв товщини також засв^уе те, що вони не шддавалися негативному впливу з боку конкуренпв. 30
Модельне дерево № 1 - Моделы ю дерево № 2—а—Моде, пьне дерево №3
и- "
В1к, роюв
25-
Я 20-и
I 15 1050
0
40
5 10 15 20 25 30 35
Рис. 5. Ркт сосни звичайно'1 за дiаметром на ПП. № 2
Особливо ретельно у робот вивчався рют моделей за об'емом, який для кожного вжового перюду встановлювали за складною формулою Губера. Для цього стовбур дшили на двометровi секцй, визначали плошд поперечного пере-рiзу на половинах секцш, а 1х суму множили на довжину одте! секци i до от-риманого результату додавали об'ем вершинки, як об'ем конуса. Отримат зна-чення об'ему стовбура у кожному вшовому перiодi наведено на рис. 6 i 7.
0,6
—•— Модельне дерево № 1 —■— Модельне дерево № 2 —Модельне дерево № 3
11-1 1— ~1 1--- ' 1 1 1 Вис, роюв
0,5
- 0,4-§
^ О 3
ь) 5
ю ° 0,2
од
0
0
5 10 15 20 25 30
Рис. 6. Р1ст сосни звичайно'1за об'емом на ПП. № 1
35
40
0,6 0,5 0,40,3 0,20,1 0
—•— Модельне де >ево № 1 —■— Модельне дерево № 2 —А— Модельне дерево № 3
> 1
1---- 1 ---- ' Вне, роюв
0 > 1 0 1 5 2 0 2 5 3 0 3 5 4
Рис. 7. Рют сосни звичайно'1за об'емом на ПП. № 2
Аналiз графтв свiдчить про те, що рют стовбурiв сосни за об'емом у рiзних зонах радiацiйного забруднення вщбуваеться практично однаково для
моделей, взятих зi середнiх i тонких ступешв товщини. Для моделей, якi представляють бiльшi ступенi товщини, виявлено деяку вщмштсть.
Так, для стовбура на пробнш площi № 1 нагромадження деревини вщ-бувалося бiльш штенсивно, що призвело до бiльшого об'ему у молодшому вь цi. Для модельного дерева № 2 вiдмiчено бшьш повiльне зростання об'ему у першi роки життя, проте у подальшому iнтенсивнiше нагромадження деревини призвело до бшьшого об'ему у вщ 35 р. порiвняно з моделлю на першiй дiлянцi. Для обох моделей характерним е бшьш ютотне збшьшення об'ему, починаючи з вшу 20 роюв. Також можна вщмггити рiзку вiдмiннiсть в об'емах стовбурiв дерев бiльших ступенiв товщини порiвняно з iншими, починаючи з вшу 10 р.
Порiвняння вщсотка приросту за об'емом модельних дерев на рiзних дь лянках виявило, що вищими показниками приросту вщзначаються сосновi дере-востани друго! пробно! площi, де рiвень радiацiйного забруднення дещо ниж-чий. Однак це не дае вагомих шдстав говорити про результати впливу рiвня ра-дiацiйного забруднення, а може св^ити тiльки про iснування тако! тенденцi!.
Для оцiнки темпiв росту модельних дерев за об'емом використовуемо середню геометричну, яка найчастше застосовуеться у таких випадках. За результатами аналiзу ходу росту стовбурiв модельних дерев за об'емом вста-новлюемо середш темпи росту:
В1к, роки 5 | 10 | 15 20 | 25 | 30 | 35 | 40
Пробна площа 1
Об'ем, м3 0,0010 0,0143 0,0518 0,0878 0,1682 0,2746 0,3860 0,5061
Р1чний темп росту - 14,3 3,62 1,69 1,92 1,63 1,40 1,31
Пробна площа 2
Об'ем, м3 0,0002 0,0016 0,0174 0,0583 0,1502 0,2777 0,4386
Р1чний темп росту - 8,0 10,87 3,35 2,58 1,85 1,58
Середня геометрична буде дорiвнюватиме:
• пробна площа 1: Xg = ^14,3 • 3,62 -1,69 -1,92 -1,63 -1,40 -1,31 = 2,43;
• пробна площа 2: Xg = ^8,0 -10,87 -3,35- 2,58 -1,85 -1,58 = 3,61.
Отже, розрахунки шдтвердили попередш висновки i засвiдчили, що темпи росту за об'емом модельного дерева i всього деревостану за запасом на пробнш плошд № 2 е у 1,5 раза вищими, шж на пробнш плошд № 1.
З метою порiвняння динамши таксацшних показникiв деревостанiв пробних площ з нормативними значеннями використовуемо таблиц ходу росту сони звичайно!, укладеш П.1. Лакидою i А.А. Строчинським для умов Полюся Укра!ни [2].
Оскшьки сосновi деревостани пробних площ належать до 1а класу бо-нiтету i вiдмежованi в умовах Житомирського Полюся, то для порiвняння використовуемо табличнi значення цього ж бонггету (рис. 8 i 9).
Об'еми середнiх дерев нормального деревостану визначили шляхом дшення запасу у потрiбному вiковому перiодi на вщповщну кiлькiсть дерев. Аналiзуючи наведет значення дшшли висновку, що найкраще узгоджуеться з табличними значеннями динамша об'емiв модельних дерев, якi були взят
для анашзу з центральних ступенiв товщини i представляють рiст деревоста-шв за середнiми показниками. При цьому кращою вiдповiднiстю характеризуемся пробна площа № 2.
Рис. 8. Порiвняння динамжи об'eмiв модельних дерев на ПП. № 1
Модельш дерева, взят з нижчих ступешв товщини, набагато вщста-ють у росл за об'емом порiвняно з нормальним деревостаном. Цей результат е природним, оскшьки саме цi дерева утворюють нижню частину намету, в якому, як правило, зосереджеш вiдсталi у ростi дерева.
На обох пробних площах характерна рiзка вщмштсть у ростi модельних дерев, як були взятi з бшьших ступенiв товщини - 1х об'еми у кiлька ра-зiв перевищують вiдповiднi 1м табличнi значення. Це закономiрне сшввщно-шення, оскiльки модельш дерева великих ступешв товщини представляють ту частину деревостану, яка росте без особливого пригшчення, а для таблиць ходу росту використовують середш модель
Загалом, результати порiвняння не виявили ютотних вiдмiнностей у рост модельних дерев на пробних площах i середнього дерева нормального деревостану, що може свщчити про вщсутшсть iстотного впливу незначних доз радiацil на рiст деревостанiв.
У тдсумку можна сказати, що виконанi дослщження не виявили вщ-хилень у рост за таксацшними показниками деревосташв свiжого дубово-соснового субору, як пiддалися незначному впливу радiацiйного опромшен-ня. Також не виявлено особливих вщмшностей мiж ростом стовбурiв дерев сосни звичайно! у другiй i третiй зонах радiацiйного забруднення.
Лiтература
1. ЗаТка В.К. PicT сосни звичайно'1 в умовах радiацiйного опромiнення// Наук. вюник: Лiciвницькi доcлiдження в УкраЫ (VI-i Погребнякiвcькi читання). - Львiв: УкрДЛТУ. - 2000, вип. 10.4. - С. 25-30.
2. Нормативно-справочные материалы для таксации лесов Украины и Молдавии. - К.: Урожай, 1987. - С. 166-172.
• • • • 137 90 • • •
3. www.kmu.gov.ua мДопуcтимi рiвнi вмicту Cs та Sr в деревнш продукцп лicового господарства" (станом на 12.12.2006 р.).
4. www.health.gov.ua "Методичш рекомендацп по веденню лicового господарства в умовах радюактивного забруднення на територп Украiни в результатi аварп на ЧАЕС" (станом на 12.12.2006 р.). _
УДК 631.4:631.459.2 В.М. 1ваницька - Закарпатський
лкотехмчний коледж
ЕКОЛОГ1ЧН1 ЗАХОДИ ОКУЛЬТУРЕННЯ ПОЛОТНА ТЕРАС I IX ПЛИВ НА НАВКОЛИШНС СЕРЕДОВИЩЕ ТА ПРОДУКТИВН1СТЬ ПЛОДОВИХ Б1ОГЕОЦЕНОЗ1В
Дано характеристику бурих люових опiдзолених rрунтiв. Показано вплив еко-логiчних заходiв на властивосп грунту, навколишне середовище i продуктившсть плодових бiогеоценозiв.
Ключов1 слова: еколопя, грунт, ерозiя, терасування, навколишне середовище, продуктившсть плодових бiогеоценозiв.
V.M. Ivanytska - Transcarpatian forest college
Ecological intentions of striped terace culturalization and their impact on environment and productivity of fruit biocenosis
A characteristics of red-pidzol forest soil is given. An influence on the soil properties, environment and productivity of fruit biocenosis is given.
Keywords: ecology, soil, errosion, terasing, environment, productivity of fruit biocenosis.
Вступ. Нов1 еколопчш шдходи щодо питания в розмщенш плодових культурбюгеоценоз1в, тдвищення родючосп схилових земель, рацюнально-го природокористування i охорони навколишнього середовища зводяться до кращого, бшьш ефективного i рацiоиальиого використання, охорони i покра-щення еколопчних ресуршв. Це мае, насамперед, природоохоронне i велике сощальне значення у зв'язку з обмежешстю, дефщитшстю еколопчних ре-сурЫв, ix важкою вщновлювашстю, що особливо ч1тко проявляеться у Закар-патп, област з майже найбшьш високою у кршт щшьшстю населення i найменшою кшьюстю на одного жителя ршл1 (0,13 га).
Особливо необхщно вщзначити, що на схилових землях Закарпаття одтею з найважлив1ших еколопчних умов створення високопродуктивних культурб1огеоценоз1в е тдвищення iнтегральноi функцii грунту - грунтовоi родючоси. Нестача тих чи шших елементiв живлення впливае на загальний стан плодових рослин i ix окремi функцii.
Проблема покращення родючоcтi еродованих грунтiв, охорони i ращ-онального використання грунтiв на схилах у Закарпатл е особливо актуальною не тшьки у зв'язку iз cкладнicтю рельефу, грунтово-клiматичниx умов,
