CC BY
53
использованием теста сорбционной способности эритроцитов (ССЭ). В группе базового лечения ССЭ уменьшился на 8,4%; при дополнительном применении ивабрадина - на 5,4%, при использовании ю-3 ПНЖК - на 8,4%; при комбинации ивабрадина и ю-3 ПНЖК - на 11,2%. Нормализация данного показателя не была отмечена в группах исследования. Таким образом, наиболее выраженным влиянием на синдром эндогенной интоксикации имеют ю-3 ПНЖК.
Ключевые слова: сердечная недостаточность, ивабрадин, ю-3 ПНЖК, эндогенная интоксикация.
Стаття надшшла 13.09.2014 р.
sorption ability of erythrocytes test (SAE). In basic treatment group this parameter decreased for 8,4%; in group with additional usage of ivabradine - for 5,4%, in group with additional prescription of ю-3 PUFA - for 8,4%; in group with their combination - for 11,2%. We didn't observe of SAE values normalization in all groups. Thus, the strongest effect for endogenous intoxication was during additional usage of ю-3 PUFA.
Ключевые слова: heart failure, ivabradine, ю-3 PUFA, endogenous intoxication.
Рецензент !щейюн К.G.
УДК 616.127-005.4+616.12-008.331.1:616.125-008.313.2/.3-092-07
ОСОБЛИВОСТ1 РЕМОДЕЛЮВАННЯ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА 1ХС У ПОеДНАНШ З Г1ПЕРТОН1ЧНОЮ ХВОРОБОЮ ТА ПЕРСИСТУЮЧОЮ ФОРМОЮ Ф1БРИЛЯЦП
ПЕРЕДСЕРДЬ
Фiбриляцiя передсердь (ФП) одна з найбшьш частих аритмш у клтачнш практищ, яка призводить до швалщносп. На це захворювання страждають 1-2% загально! популяцп, i цей показник ймовiрно ближче до 2%, осюльки частина населення тсля досягнення пенсшного вку перестае проходити медичний огляд. З метою оцшити змш ехокардiографiчних показниюв у хворих при персистуючш формi фiбриляцii' передсердь обстежено 99 пащенти на 1ХС у поеднанш з ппертошчною хворобою, з них 68 - у поеднанш з персистуючою формою ФП i 31 без дано! аритмп, а також 31 практично здорових добровольця. Встановлено, що у хворих на 1ХС у поеднанш з ппертошчною хворобою достовiрно був зниженним систолiчний об'ем, фракщя викиду лiвого шлуночку, змши геометрп лiвого шлуночку з превалюванням ексцентрично! ппертрофп. У групi хворих на 1ХС у поеднаннi з ГХ та персистуючою формою ФП лшшний розмiр лiвого передсердя був достовiрно бiльшим, що може бути негативним чинником у перспективi щодо рецидиву ФП.
Ключов! слова: ф1брилящя передсердь, гшертошчна хвороба, ремоделювання л1вого шлуночка.
Робота е фрагментом НДР «Медикаментозна корекщя активаци системноi запальной eidnoeidi у хворих на imeMiuHy хворобу серця з артерiальнoю гinертензiею та персистуючою формою фiбриляцй передсердь» (номер держреестраци 0113U001046).
Ф!бриляц!я передсердь (ФП) одна з найбшьш частих аритмш у кл!шчн!й практиц!, яка призводить до !нвал!дност!. На це захворювання страждають 1-2% загально! популяцп, i цей показник ймов!рно ближче до 2%, оскшьки частина населення тсля досягнення пенсшного в!ку перестае проходити медичний огляд [4]. Третина пац!ент!в, як! гостташзуються з приводу порушення ритму серця, мають ФП, даний вид аритмп пог!ршуе прогноз виживання хворих, тому необхщшсть л!кування i'i не викликае сумн!в!в [5]. Незважаючи на величезний прогрес у розум!нн! багатьох електроф!з!олог!чних механ!зм!в формування та шдтримки дано! аритмп, на даний момент не !снуе ушверсального методу л!кування ФП [2]. Розглядаючи причини рецидив!в аритмп у хворих з персистуючою формою ФП, сл!д вид!лити так зван предиктори i впливи, як! !н!ц!юють тригерн механ!зми порушення серцевого ритму [1]. Серед захворювань, яю призводять до ФП неклапанной етюлогп, част!ше згадуються артер!альна г!пертенз!я (АГ) та !шем!чна хвороба серця (1ХС) [7].
Ремоделювання серця - один з етап!в прогресування змш серця, яке призводить до прогресування ф!бриляц!! передсердь. Проблема взаемозв'язку ФП i зм!н структурно-функц!онального стану м!окарда у хворих на 1ХС при поеднанн! з г!пертон!чною хворобою збер!гае свою актуальн!сть i на сьогодшшнш день.
Метою роботи було оц!нка зм!ни ехокард!ограф!чних показник!в у хворих на 1ХС та ппертошчною хворобою II стад!! при персистуючш форм! ф!бриляц!! передсердь.
Матерiал та методи дослщження. Результати досл!дження базуються на даних комплексного обстеження 99 хворих на 1ХС у поеднанш з ппертошчною хворобою (ГХ), з них 68 - у поеднанш з персистуючою формою ФП i 31 без дано! аритмп, як! перебували на стац!онарному л!куванн!, а також 31 практично здорових добровольцях, обстеженого амбулаторно. В дослщження хвор! з персистуючою формою ФП включалися тсля медикаментозно! кард!верс!i' рецидиву аритмп не ран!ше н!ж через 5 пер!од!в натввиведення антиаритм!чного препарату. Кл!н!чне обстеження хворих проводили зг!дно наказу № 436 МОЗ Укра!ни в!д 03.07.2006 р.
Критер!! включення в дослщження: пац!енти чолов!чо! та ж!ночо! стат!. В!д 45 до 65 рок!в; виявлена персистуюча форма ф!бриляц!! передсердь; ГХ II стад!!, тдвищення артер!ального тиску
2-3 ступеня; IXC. Cтенокapдiя натуги I-II ФК або aтеpосклеpоз коpонapних apтеpiй (стеноз бшьше 50 %) або виявлена безбольова iшемiя мiокapдa; вiдомa тpивaлiсть зaхвоpювaння бiльше б мiсяцiв. Kp^repn виключення з дослiдження: поpyшення сеpцевого pитмy за типом шлуночково1' екстpaсистолiï вище 2 клaсy за B. Lown, шлyночковa тaхiкapдiя; rKC. Госфий iнфapкт мiокapдy; недостaтнiсть кpовообiгy бшьш II клaсy NYHA (IIa за Cтpaжеско М.Д. i Василенко B.X.); цyкpовий дiaбет; бpонхiaльнa астма. кapдiомiопaтiï, мiокapдити; декомпенсовaнi вади сеpця; поpyшення фyнкцiï щитовидно1' залози; гостpi запальш або зaгостpення хpонiчних запальних зaхвоpювaнь; алкогольна зaлежнiсть, нapкомaнiя, нaявнiсть психiчних pозлaдiв; вiдмовa пaцieнтa бpaти yчaсть або пpодовжити yчaсть y дослщженш.
Ехокapдiогpaфiя. Оцiнкa пapaметpiв внyтpiшньосеpцевоï гемодинамши пpоводилося за допомогою ехокapдiогpaфiï на ampari Ultima PRO 30 («Рaдмip», Укpaïнa). ЕхоКГ пpоводилaся по yзвичaeнiй методицi за стaндapтним пpотоколом дослщження хвоpих з IXC y М- i В режимах ехолокaцiï з пapaстеpнaльноï й aпiкaльноï позицiï датчиком 2,5 MHz. Пюля вiзyaлiзaцiï поpожнини лiвого шлуночку y дiaстолy i систолу в 3 послщовних сеpцевих циклах здшснювався вимip ЕхоКГ пapaметpiв з подальшим yсеpедненням таких отpимaних даних.
ММЛШ aнaлiзyвaли окpемо у жiнок та чоловiкiв, викоpистовyючи гендеpнi ноpми ^МЛТТТ для дiaгностики ГЛШ: 125 г/м2 i бiльше для чоловшв та 110 г/м2 бiльше для жшок. Для визначення типу pемоделювaння ЛШ викоpистовyвaли клaсифiкaцiю A. Ganau et al. [7]: - ^и IMMЛШ < 125 (110) г/м2 i BTC ЛШ < 0,45 - ноpмaльнa модель ЛШ; - ^и IMMЛШ > 125 (110) г/м2 i BTC ЛШ < 0,45 - ексцентpичнa гiпеpтpофiя ЛШ; - ^и IMMЛШ > 125 (110) г/м2 BTC ЛШ > 0,45 - концентpичнa гiпеpтpофiя ЛШ; - ^и IMMЛШ < 125 (110) г/м2 i BTC ЛШ > 0,45 -концентpичне pемоделювaння лiвого шлуночку.
Cтaтистичнa обpобкa отpимaних pезyльтaтiв. Cтaтистичнy обpобкy отpимaних здшснювалася на пеpсонaльнiй електpоннiй обчислювaльнiй машиш з викоpистaнням пакету пpиклaдних ^о^ам PSPP (version 0.7.9, лiцензiя GNU GPL). ^оводився aнaлiз pозподiлy по кожному вивченому ^rn^pro. Отpимaнi даш були пpедстaвленi у виглядi сеpеднього ± стaндapтноï помилки сеpеднього (М ± m). Пpи пеpевipцi статистичних гшотез нульову гiпотезy вiдкидaли ^и piвнi статистично1' знaчyщостi (p) нижче 0,05. ^и пapaметpичномy pозподiлi викоpистовyвaвся кpитеpiй Cтьюдентa (t-кpитеpiй): пapний - для вивчення динамши покaзникiв yсеpединi гpyп, непapний - для поpiвняння незалежних вибоpок. Для сукупностей, pозподiл яких вiдpiзнявся вiд «ноpмaльного», були викоpистaнi непapaметpичнi тести: для поpiвняння двох незалежних вибоpок U-тест за методом Манна-Уггш.
Результати дослiдження та ïx обговорення. Результати aнaлiзy ехокapдiогpaфiчних покaзникiв внyтpiшсеpцевоï гемодинaмiки у обстежених ошб наведено в (табл. 1).
Як видно з (табл. 1), лшшний pозмip ЛП був бшьше у rpyni хвоpих на IXC у поeднaннi з rX та пеpсистyючою фоpмою ФП, нiж у rpyni хвоpих на IXC у поеднанш з rX без apnmiï i склав вiдповiдно (3,80 ± 0,05) см пpоти (3,51 ± 0,09) см (p < 0,05). Розмip лiвого пеpедсеpдя сеpед хвоpих був достовipно бiльше у поpiвняннi з гpyпою здоpових осiб де цей показник склав (2,87 ± 0,07) см.
Bикоpистовyючи, в залежност вiд pозподiлення отpимaних даних, пapaметpичнi та непapaметpичнi методи було виявлено достовipне пiдвищення покaзникiв внyтpiшньосеpцевоï гемодинамки КДР ЛШ, KCP ЛШ, ТМШП, 3C ЛШ, КДО, KCO у хвоpих на IXC у поеднанш з rX як сеpед пащеппв iз пеpсистyючою фоpмою ФП, так i без apnmiïy поpiвняннi зi здоpовими особами. Фpaкцiя викиду була достовipно нижче у поpiвняннi зi здоpовими особами як у rpym хвоpих на пеpсистyючy фоpмy ФП на фош IXC у поеднанш з rX, так i у rpym хвоpих на IXC у поеднанш з rX без ФП, i склала вщповщно (65,52 ± 0,8б) % та (бб, 18 ± 1,20) %. Достовipних pозбiжностей за фpaкцiею викиду мiж хвоpими виявлено не було.
Маса мiокapдy лiвого шлуночку, була найбшьшою у гpyпi хвоpих на IXC у поеднaннi з rX та пеpсистyючою фоpмою ФП (316,69 ± 9,96) г у поpiвняннi з ^упою хвоpих на IXC у поеднанш з rX без apn™iï. У rpym пpaктично здоpових ошб сеpедня маса мiокapдy лiвого шлуночку склала (181,93 ± 11,42) г та достовipно була нижчою у поpiвняннi з гpyпaми хвоpих.
Iндекс маси мiокapдy лiвого шлуночку був pозpaховaний в зaлежностi вщ стaтi обстежених осiб. Цей показник був достовipно вищим як у rpym хвоpих на IXC у поеднанш з rX та пеpсистyючою фоpмою ФП, так i rpym хвоpих на IXC у поеднанш з rX без apnmiï ^и зпiвстaвленнi зi здоpовими особами. ^и зпiвстaвленi IMM ЛШ хвоpих у rpyni хвоpих на IXC у поеднанш з rX та пеpсистyючою фоpмою ФП та гpyпи хвоpих на IXC у поеднaннi з rX без ФП
ШЫ2079-8334. Свт медицини та Ыологп. 2014. № 4(47)
достовiрних вщмшностей не було (р > 0,05). Розрахована вщносна товщина стiнки ЛШ не мала
достовiрних вiдмiнностей серед обстежених осiб (p > 0,05).
Таблица 1
_Ехокардiографiчнi показники у обстежених оаб (М ± т, п=130)_
Групи обстежених оаб
Показник, одиниця вим1рювання Хвор1 на 1ХС у поеднанш з ГХ та ПФФП (п = 68) Хвор1 на 1ХС у поеднанш з ГХ без ФП (п = 31) Здоров1 особи (п = 31)
1 2 3
ЛП, см 3,80 ± 0,05 3,51 ± 0,09 2,87 ± 0,07
р-р1вень р1-2 = 0,0001 р2-3 = 0,0001 р1-3 = 0,0001
КДР ЛШ, см 5,83 ± 0,08 5,65 ± 0,11 4,81 ± 0,12
р-р1вень р1-2 = 0,19 р2-3 = 0,0001 р1-3 = 0,0001
КСР ЛШ, см 3,69 ± 0,06 3,60 ± 0,09 2,81 ± 0,07
р-р1вень р1-2 = 0,46 р2-3 =0,0001 р1-3 = 0,0001
ТМШП, см 1,13 ± 0,02 1,12 ± 0,03 0,96 ± 0,02
р-р1вень р1-2 = 0,67 р2-3 = 0,0003 р1-3 = 0,0001
ЗС ЛШ, см 1,03 ± 0,02 1,03 ± 0,03 0,88 ± 0,02
р-р1вень р1-2 = 0,89 р2-3 = 0,0001 р1-3 = 0,0001
КДО, мл 170,27 ± 5,35 168,25 ± 8,05 110,76 ± 6,15
р-р1вень р1-2 = 0,96 р2-3 = 0,0001 р1-3 = 0,0001
КСО, мл 59,61 ± 2,49 56,37 ± 3,24 30,72 ± 1,94
р-р1вень р1-2 = 0,45 р2-3 = 0,0001 р1-3 = 0,0001
ФВ, % (ТеюЬЬок) р-р1вень 65,52 ± 0,86 р1-2 = 0,66 66,18 ± 1,20 р2-3 = 0,0001 72,15 ± 0,85 р1-3 = 0,0001
ММ ЛШ, г 316,69 ± 9,96 298,39 ± 16,21 181,93 ± 11,42
р-р1вень р1-2 = 0,35 р2-3 = 0,0001 р1-3 = 0,0001
Чол. 1ММЛШ, г/м2 159,66 ± 6,44 155,73 ± 9,70 98,62 ± 4,79
р-р1вень р1-2 = 0,74 р2-3 = 0,0001 р1-3 = 0,0001
Жш. 1ММЛШ, г/м2 155,42 ± 6,48 159,36 ± 14,13 78,65 ± 5,20
р-р1вень р1-2 = 0,77 р2-3 = 0,0001 Р1-3 = 0,0001
ВТС ЛШ 0,37 ± 0,01 0,38 ± 0,01 0,38 ± 0,01
р-р1вень р1-2 = 0,30 р2-3 = 0,86 р2-3 = 0,20
Розрахунок таких показниюв як 1ММЛШ та ВТС ЛШ дае змогу визничити тип ремоделювання лiвого шлуночку. Отриманi даш дозволили подiлити хворих на 4 групи в залежност вiд типу ремоделювання лiвого шлуночка (табл. 2).
Таблиця 2
Ремоделювання лiвого шлуночка у хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ (п = 99)
Кшьюсть пащенив (п), вщсоток, %
Тип ремоделювання ЛШ Хвор1 на 1ХС у поеднанш з ГХ та ПФФП (п = 68) Хвор1 на 1ХС у поеднанш з ГХ без ФП (п = 31)
п % п %
Нормальна модель ЛШ 10 14,7 8 25,8
Ексцентрична гшертроф1я ЛШ 50 73,5 18 58,1
Концентрична ппертроф1я ЛШ 7 10,3 4 12,9
Концентричне ремоделювання ЛШ 1 1,5 1 3,2
У груш хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ та персистуючою формою ФП пащенпв з нормальною геометрiею ЛШ було всього 10 оаб (14,7 %), а серед хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ без аритмн - 8 (25,8 %) оаб. Бшьше всiх виявилося хворих з ексцентричною гiпертрофiею ЛШ у груш на фош 1ХС у поеднанш з гшертошчною хворобою та персистуючою формою ФП - 50 (73,5 %) пащенпв, а серед хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ без ФП - 18 (58,1 %) оаб.
Концентрична гiпертрофiя ЛШ була виявлена у 7 (10,3 %) пащенпв групи хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ та персистуючою формою ФП, i у 4 (12,9 %) хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ без аритмн. Концентричне ремоделювання ЛШ було виявлено лише у 1 (1,5 %) особи у груш хворих на фош 1ХС у поеднанш з ГХ та персистуючу форму ФП, i у 1 (3,2 %) хворого групи 1ХС у поеднанш з ГХ без ФП.
Вщомо, що не контрольований артерiальний тиск вливае на перебн 1ХС змшюючи внутршньосерцеву гемодинамшу, це призводить до ремоделювання серця та створюе шдгрунття для виникнення та прогресування тако! аритмп як фiбриляцiя передсердь. Зв'язок розвитку ФП з гiпертрофiею лiвого шлуночку пiдтверджуеться результатами ряду електро- i ехокардiографiчних дослiджень. У цих роботах показано, що при артерiальнiй гшертензн фiбриляцiя передсердь зазвичай виявляеться у хворих з ознаками гшертрофн мiокарда ЛШ, також ряд дослщниюв
вказують на важливу роль збшьшення дiаметра ЛП, як ехокардiографiчного предиктора розвитку неклапанно1 ФП [3, 8, 9].
Ехокардiографiя доступний, неiнвазивний метод дослiдження який дае змогу оцiните внутрiшньосерцеву гемодинамшу. Виявлення найбiльш iнформативних ехокардiографiчних показниюв, щодо рецидиву аритми у хворих на 1ХС у поеднаннi з ГХ та персистуючою формою ФП надасть можливiсть прогнозувати перебiг фiбриляцil передсердь.
Таким чином, вивчаючи внутршньосерцеву гемодинамiку були виявленi певш змши у nopiBHHHHi 3i здоровими особами, яю бiльш торкаються змш з боку систолiчноl функци серця як у груш хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ та персистуючою формою ФП, так i в груш хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ без ФП, яю проявлялися достовiрним зниженням систолiчного об'ему, фракцп викиду, змш геометри лiвого шлуночку з превалюванням ексцентрично! гшертрофи. Достовiрно у груш хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ та персистуючу форму ФП у порiвняннi з групою хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ без аритми був бшьшим лiнiйний розмiр ЛП, що може бути негативним чинником у перспективi щодо рецидиву ФП.
Перспективи подальших до^дженнь у даному напрямку: потребую подельшого вивчення оц1нка прогностичног цтност1 ехокард1ограф1чних маркер1в рецидиву аритмИ' у хворих на 1ХС у поеднанш з ГХ та персистуючою формою ФП.
ж
1. Оферкин А. И. Критическая площадь миокарда - краеугольный камень в понимании механизмов и разработке методов лечения фибрилляции предсердий / А. И. Оферкин // Вестник аритмологии. - 2010. - Прил. А. - С. 257-264.
2. Сычев О. С. Фибрилляция предсердий - потенциально летальная аритмия. Распространенность, причины развития и последствия фибрилляции предсердий / О. С. Сычев, Н. Н. Безюк // Здоров'я Укра'ши. - 2009. - №18. - С. 20-21.
3. Ciaroni S. Clinical study to investigate the predictive parameters for the onset of atrial fibrillation in patients with essential hypertension / S. Ciaroni, L. Cuenoud, A. Bloch // Am. Heart J. - 2000. - Vol.139(5). - P.814-819.
4. Camm A. J. ACC/AHA/ESC 2010 guidelines for the management of patients with atrial fibrillation-executive summary / A.J. Camm, P. Kirchhof, Y.H. Gregory [et al.] // Eur. Heart J. - 2010. - Vol. 31. - P. 2369-2429.
5.Friberg L. Stroke in paroxysmal atrial fibrillation: report from the Stockholm Cohort of Atrial Fibrillation / L. Friberg, N. Hammar, M. Rosenqvist // Eur Heart J 2010. - Vol.31. - P.967-975.
6. Ganau A. Patterns of left ventricular hypertrophy and geometric remodeling in essential hypertension / A. Ganau, R.B. Devereux, M.J. Roman [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 1992. - Vol. 19(7). - P.1550-1558.
7. Nabauer M. The Registry of the German Competence NETwork on Atrial Fibrillation: patient characteristics and initial management / M. Nabauer, A. Gerth, T. Limbourg [et al.] // Europace. - 2009. - Apr. Vol.11(4). - P.423-434.
8. Schnabel R. B. Development of a risk score for atrial fibrillation (Framingham Heart Study): a community-based cohort study / R. B. Schnabel, L. M. Sullivan, D. Levy [et al.] //The Lancet. - 2009. - Т. 373. - №. 9665. - С. 739-745.
9. Thuraisingham R. A. An electrocardiogram marker to detect paroxysmal atrial fibrillation / R.A. Thuraisingham // J. Electrocardiol. - 2007. - Vol. 40, -N4.-P. 344-347.
ОСОБЕННОСТИ РЕМОДЕЛИРОВАНИЯ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ ИБС В СОЧЕТАНИИ С ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНЬЮ И ПЕРСИСТИРУЮЩЕЙ ФОРМОЙ ФИБРИЛЛЯЦИИ ПРЕДСЕРДИЙ Фуштей И. М., Сидь Е. В., Соловьёв А. В. Фибрилляция предсердий (ФП) - одна из наиболее частых аритмий в клинической практике, которая приводит к инвалидности. Этим заболеванием страдают 1-2% общей популяции, и этот показатель, вероятно, ближе к 2%, поскольку часть населения после достижения пенсионного возраста перестает проходить медицинский осмотр. С целью оценить изменений эхокардиографических показателей у больных с персистирующей формой фибрилляции предсердий обследовано 99 пациентов с ИБС в сочетании с гипертонической болезнью, из них 68 - в сочетании с персистирующей формой ФП и 31 без данной аритмии, а также 31 практически здоровых добровольца. Установлено, что у больных с ИБС в сочетании с гипертонической болезнью достоверно был сниженным систолический объем и фракция выброса левого желудочка, изменения геометрии левого желудочка с превалированием эксцентрической гипертрофии. В группе больных ИБС в сочетании с ГБ и персистирующей формой ФП линейный размер
FEATURES OF CARDIAC REMODELING IN
PATIENTS WITH TORONARY HEART DISEASE COMBINED WITH HYPERTENSION AND PERSISTENT ATRIAL FIBRILLATION Fushtey I. M., Sid' E. V., Soloviov O. V. Atrial fibrillation (AF) is one of the most common cardiac arrhythmia in clinical practice, which leads to disability. This disease affects 1-2% of the general population, and that figure is probably closer to 2%, as part of the population after reaching retirement age ceases to undergo a medical examination. To assess changes in echocardiographic parameters in patients with persistent AF, 99 patients with coronary heart disease (CHD) combined with hypertension (HT), of which 68 in combined with the persistent AF and 31 without this arrhythmia, and 31 healthy volunteers. Found that patients with CHD combined with HT was significantly reduced systolic volume and ejection fraction of the left ventricle, changes the geometry of the left ventricle with the prevalence of eccentric hypertrophy. In the group patients of CHD combined with HT and persistent AF linear size of the left atrium
левого предсердия был достоверно больше, что может быть was significantly larger, which may be a negative factor
негативным фактором в перспективе рецидива ФП. in the future recurrence of AF.
Ключевые слова: фибрилляция предсердий, Key words: atrial fibrillation, hypertension,
гипертоническая болезнь, ремоделирование левого желудочка. remodeling of the left ventricle.
Стаття надшшла 27.09.2014 р. Рецензент Гунас 1.В.
УДК [611.9+621.821].019-053.67-055.1(477.52)
ПОР1ВНЯЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА СОМАТОМЕТРИЧНИХ ТА МОРФО-ПСИХОФ1З1ОЛОГИЧНИХ ПАРАМЕТР1В Т1ЛА У ЮНАК1В СУМСЬКОГО РЕГ1ОНУ
Вивчеш тотальш, парщальш, поперечш, поздовжш та компонент маси тша, показники гармоншност фiзичного розвитку у юнаюв групи спортивно! спецiалiзацiI та основно! групи фiзичного виховання, мешканщв Сумсько! областi. На основi отриманих даних встановлено значну рiзницю середнiх, мiнiмальних та максимальних антропометричних показниюв довжини тiла, життевого шдексу, життево! eмкостi легень, кiсткового компонента, динамометрп право! та лiвоI руки для юнаюв iз групи спортивно! спецiалiзацiI. Пiд час властивостей вищо! нервово! дiяльностi, рухливостi нервових процеЫв спостерiгаеться достовiрна рiзниця (р<0,05) мiж першою та другою групами серед показниюв латентного перюда (РФР НП), ефективностi роботи, теппiнг -тесту. Уюнаюв основно! групи спостерiгаеться збiльшення жирово! маси тiла
Ключовi слова: соматометрiя, показники гармонiйностi фiзичного розвитку, життева емшсть легенiв, юнацький вж, тепшнг -тест.
Робота е фрагментом науково-дотдно! роботи до теми "Антропометрична характеристика студентiв пiвнiчно-схiдного регюну " УДК 616-071.3-057.87(477.5/.6) Номер держреестраци 01061и006196.
Навчання студенев у сучасному вищому навчальному заклад! (ВНЗ) вщбуваеться у специф1чних умовах, пов'язаних з постшним зростанням обсягу навчально! шформацп, високим р1внем вщповщальност! за результаты навчання, перевантаженням штелектуально! сфери та зниженням рухово! активност [4]. В зв'язку з1 зменшенням юлькост спортивних шюл, виший учбовий заклад становиться для багатьох юнаюв единою можливютю спортивного удосконалення. Правильний виб1р студентом спортивно! спещашзацп мае велике значення для удосконалення студента як спещалюта в обраному вид! спорту, як це характерно для США, Канади, де студентський спорт майже такий же популярний як { професшний. 1снуе тюний вза1мозв язок м1ж руховою актившстю та ф1зичним { псих1чним станом здоров'я [6].
1ндивщуальш особливосп оргашзму яю використовуються у вихованш студентсько! молод! залежать вщ стал, вшу, конституцп, обмшу речовин, типу нервово! системи та ш [1].
Пщ д1ею ф1зичних вправ в оргашзм! людини вщбуваються морфолопчш та функцюнальш змши, яю спонукають до значного розширення функцюнальних можливостей оргашв { систем та !х взаемозв'язку, вдосконалення регулюючих мехашзм!в, збшьшення д1апазону компенсаторно-адаптацшних реакцш [2].
Метою роботи було вивчення вщмш антропометричних параметр1в та психоф!зюлопчних показниюв студенпв групи спортивно! спещал!зацп та основно! групи ф1зичного виховання.
Матер1ал та методи дослщження. Об'ектом дослщження слугували 70 юнаюв (18-21 роюв), студенпв Сумського державного ушверситету, яю розподшеш на 2 групи. Першу групу обстежених склали 38 студенпв (спортивна спещатзащя, студенти, яки за сво!м бажанням обрали волейбол, баскетбол). Другу групу склали 32 студента ( основно! групи).
Для ршення поставлених задач використовували наступш методи: соматометричний, психоф!зюлопчний та !ндексив гармон!йност! ф!зичного розвитку для встановлення особливостей будови тша, математичний. Визначення антропометричних показник!в проводили за методикою В.В. Бунака в модифшацш П.П.Шапаренка [7]. Антропометричне обстеження м!стило в соб! визначення тотальних (довжини ! маси т!ла) та парщальних розм!р!в-охватних, поперечних, поздовжних та товщини шк!рно-жирових складок. Для визначення компонентного складу маси тша використовували формули I. Matiegka [7]. Вс! антропометричн! вим!рювання проводилися на правш половин! т!ла.
Для оц!нки гармоншносн ф!зичного розвитку юнак!в були використаш наступн! !ндекси: !ндекс маси тша Кетле (вщношення маси в юлограмах до росту в метрах в квадрат!), показник вщсоткового в!дношення м'язово! сили до маси т!ла (визначали за допомогою динамометра
