CC BY
68. Черненко Л. C. Предупреждение загрязнения окружающей среды с судов: учебно-методическое пособие в вопросах и ответах // JI. C. Черненко, Н. Г. Ермошкин. -Одесса, 2002. - 258 с.
9. Assessing the trophic state and eutrophication of coastal marine systems: a new approach based on the biochemical composition of sediment organic matter. / A. Dell'Anno, M. L. Mei, A. Pusceddu [et al.] // Marine Pollution Bulletin. - 2002. - Vol. 44(7). - P. 611-622.
10. Экономико-экологическая безопасность морехозяйственной деятельности [Текст] / Б. В. Буркинский, В. Н. Степанов [и др.]. - Одесса, 2008. - 446 с.
*Список использованной литературы содержит 81 источник. Полная версия находится в редакции.
Работа поступила в редакцию 25.04.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
УДК 616.248 - 06 : 616.12 - 005.4] - 008 - 036 - 07 - 085
О. А. Шкуренко, Н. А. Мацегора
ОСОБЛИВОСТ1 РАННЬО1 Д1АГНОСТИКИ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ ЗА ДАНИМИ КЛ1Н1ЧНОГО
СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ХОЛТЕРОВСЬКОГО МОН1ТОРУВАННЯ ЕКГ
(огляд лггератури, спостереження авторiв)
Одеський нацюнальний медичний ушверситет
Summary. Shkurenko E. A., Matsegora N. A. PECULIARITIES OF EARLY DIAGNOSTICS OF ISCHEMIC HEART DISEASE IN PATIENTS WITH BRONCHIAL ASTHMA ON CLINICAL MANIFISTATIONS AND HOLTER ECG MONITORING (review of literature, observations of authors). - Odessa National Medical University,
Ukraine.-e-mail: [email protected]. We mate based on the literature review and we also present the results of the study 140 BA patients with concomitant coronary artery disease. It was found that subjective clinical manifestations of patients and data of objective examination indicated the presence of a pathological process, not only from the respiratory system, but also cardiovascular. Compared to the standard ECG, during the Holter study period, an episodic moderate depression (> 1.0 mm <2.0 mm) was recorded horizontally during the Holter study period against a background of sinus tachycardia and under physical exertion, and the percentage of detection of various arrhythmias was significantly higher (P <0.001). The obtained data determine the advisability of the appointment of ECG monitoring to all patients with asthma in order to clarify the genesis of clinical symptoms. Based on the results obtained, it was concluded that the timely diagnosis of angina pectoris will help identify individuals with a high risk of coronary events and complications of IHD, that is, those who need a more detailed examination to confirm the need for revascularization. The obtained data are the basis for further study of the degree of functional failure of the cardio-respiratory system with a view to further choosing differential treatment.
Key words: bronchial asthma, ischemic heart disease, clinical manifestation, Holter's monitoring of ECG.
Реферат. Шкуренко Е. А., Мацегора Н. А. ОСОБЕННОСТИ РАННЕЙ ДИАГНОСТИКИ ИШЕМИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ СЕРДЦА У БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ПО ДАННЫМ КЛИНИЧЕСКОГО НАБЛЮДЕНИЯ И ХОЛТЕРОВСКОГО МОНИТОРИРОВАНИЯ ЭКГ (обзор литературы, наблюдения авторов). Наряду с данными литературного обзора приведены и проанализированы результаты исследования 140 пациентов БА с сопутствующей ИБС. Установлено, что субъективные жалобы пациентов и данные объективного обследования свидетельствовали о
© Шкуренко О. А., Мацегора Н. А.
наличии патологического процесса не только со стороны респираторной, но и сердечнососудистой систем. При суточном мониторинге ЭКГ, проведеном у всех 140 пациентов, процент выявленных аритмий почти в 4 раза превысил данные, полученные при стандартной ЭКГ (р<0,001), а эпизодов неполной блокады пучка Гиса - в 2 раза (р<0,01). За период холтеровского мониторинга в 31,42 % була зарегистрирована эпизодическая умеренная (> 1,0 мм та < 2,0 мм) горизонтальная депрессия интервала ST на фоне синусовой тахикардии и в периоды физической нагрузки, что в 3 раза превышало аналогичные показатели при скрининговой ЭКГ (р<0,001). По результатам функциональных исследований кардиоваскулярной системы у больных БА в сочетании с ИБС регистрировались симптомы ишемии миокарда даже у пациентов с интермиттирующим течением БА, когда имела место лишь незначительная бронхообструкция, что определяет целесообразность применения ЭКГ-мониторирования для больных БА всех возрастных груп с целью уточнения генеза стойких клинических симптомов, характерных как для бронхиальной астмы, так и для патологии сердечно -сосудистой системы. Своевременная диагностика стенокардии будет способствовать выявлению лиц с высоким риском коронарных событий и осложнений ИБС, то-есть, тех, кому необходимо провести более детальное обследование с последующим выбором ранней диференцированной и адекватной терапии.
Ключевые слова: бронхиальная астма, ишемическая болезнь сердца, клинические проявления, холтеровский монитоинг ЭКГ.
Реферат. Шкуренко О. А., Мацегора Н. А. ОСОБЛИВОСТ1 РАННЬО1 Д1АГНОСТИКИ 1ШЕМ1ЧНО1 ХВОРОБИ СЕРЦЯ У ХВОРИХ НА БРОНХ1АЛЬНУ АСТМУ ЗА ДАНИМИ КЛ1Н1ЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯ ТА ХОЛТЕРОВСЬКОГО МОН1ТОРУВАННЯ ЕКГ (огляд лггератури, спостереження авторiв). Поряд iз даними литературного огляду, приведет i проаналiзованi результата дослщження 140 пащенпв БА з супутньою 1ХС. Встановлено, що суб'ективш скарги пащенпв i даш об'ективного обстеження сввдчили про наявшсть патолопчного процесу не лише з боку ресшраторно!, але i серцево-судинно! системи. Завдяки добовому мониторингу ЕКГ, проведеному у всiх дослщжених хворих, вiдсоток виявлених аритмiй майже у 4 рази перевищував дат, отримаш при стандартнiй ЕКГ (р<0,001), а епiзоди неповно! блокади гшок Гiса - у 2 рази (р<0,01). За перiод холтеровського мониторингу в 31,42 % було зафжсовано епiзодичну помiрну (> 1,0 мм та < 2,0 мм) горiзонтальну депреаю iнтервалу ST на фош синусово! тахжардл та пiд час фiзичного навантаження, що у 3 рази перевищувало показники при скриншговш ЕКГ (р<0,001). За результатами функщональних дослiджень кардюваскулярно! системи у хворих на БА у сполученш з 1ХС спостерiгали наявнiсть симптомiв шемп мiокарду навiть у хворих iз iнтермiтуючим перебiгом БА, коли мала мюце лише незначна бронхообструкцiя, що визначае доцшьтсть застосування ЕКГ-мошторування для хворих на БА уах вiкових груп з метою уточнения генезу клшчних симптомiв, яки тривало зберiгаються. Своечасна дiагностика стенокардп сприятиме виявленню осiб з високим ризиком коронарних подш та ускладнень 1ХС, тобто, тих, кому необхiдно провести бшьш детальне обстеження з метою подальшого вибору ранньо! диференцшовано! адекватно! терапп.
Ключовi слова: бронхiальна астма, iшемiчна хвороба сердця, клiнiчнi прояви, холтеровский мониторинг ЕКГ.
Актуальтсть. Бронхiальна астма - це запальне захворювання дихальних шлях1в, в розвитку якого беруть участь клггини i медiатори запалення [1, 2, 3, 5, 8]. Хрошчне запалення поеднуеться з гшерреактившстю бронхiв, що проявляеться рецидивуючими симптомами свистячого дихання, ядухи, скупстю у груднiй клiтинi, кашлю, особливо вночi та рано вранцi. Ц епiзоди звичайно повязаш з розповсюдженою але варiабельною (мiнливою) бронхообструкцiею, яка зворотна спонтанно або тд впливом терапи.
Багатьма дослiджениями доведено, що БА призводить до чисельних ускладнень, високо! швалщзаци iз втратою працездатносп, погiршениям якостi життя та його тривалосп. Встановлено, що внаслiдок ускладнень БА у свт щорiчно помирае 250 тисяч чоловiк [1, 3, 7]. Все це пов'язуеться в значнш мiрi iз несвоечаснiстю дiагностики та
л^вання не тшьки БА, але й супутньо! патологи, частiше за усього, rneMÍ4HOi хвороби серця (1ХС).
1ХС е кардiальною формою атеросклерозу i гшертошчно! хвороби, що манiфестуe iшемiчною дистрофiею мiокарду, iнфарктом мiокарду, кардюсклерозом. На долю раптово! смертi внаслщок 1ХС доводиться близько 2/3 випадшв смертi вiд серцево-судинних захворювань [2, 3, 8, 10].
Запальному процесу при БА, прогресуванню атеросклерозу та 1ХС сприяе хронiчна киснева недостатшсть тканин. Було показано, що у хворих на бронхолегеневу патолопю порушенням дифузп кисню в органах та тканинах сприяе як бронхiальна обструкщя, так i коронароспазм. Прогресуюча гшокая та гiпоксемiя обумовлюють збiльшення кардю-васкулярного та респiраторного ризику виникнення ускладнень й в 5-6 разiв - збiльшення частоти раптово! смерп та порушення ритму [4, 5, 9, 11].
«Хворшть легенi, небезпека - збоку серця» - ця фраза французького лiкаря Ж. Н. Корвюара дiйшла до нас ще з 18 столiття, але й доа не втратила свое! актуальности
Необхiднiсть в диференцiальнiй дiагностицi виникае за наявносп атипових рис: тривалють болю (години, доба), характер ("кинджальний", коле, "пече"), i локалiзацiя болю ("дискомфорту") в обласп верхiвкового поштовху або над усiею прекардиальною донкою, причому, може спостерiгатися й вщсутшсть загрудиннiх болiв - так звана "безбольова" iшемiя мiокарду, яка проявляеться порушенням ритму серця, задухою, загальною слабк1стю та iншими ознаками [ 2, 10, 16].
Схожа зi стенокардiею симптоматика найбiльш часто зус^чаеться при наступних клiнiчних станах.
- "Синдром передньо! грудно! стiнки". Характеризуеться чггко локалiзованими хворобливими ввдчуттями або чутливютю мiжреберних м'язiв. Запалення ребрових хрящових утворень, що часто супроводжуеться гiперемiею, пiдвищенням локально! температура шшри, припухлiстю, може призводити до невизначено! локалiзацi! больовим ввдчуттям в грудях, вщтворним при локальнiй компресп уражено! дiлянки (синдром Титце) [10, 11].
- Мiжреберна невралгiя, herpes zoster.
- Захворювання шийного i грудного вщдшв хребта, включаючи корiнцевi синдроми, можуть нагадувати стенокардiю сильним болем типово! " iррадiацi!", проте провокувальними моментами в цьому випадку будуть певнi рухи ши! i спини (повороти, нахили i ш.) або положення лежачи. Бiль, пов'язаний з поразкою дисков грудного або шийного вщдшв хребта може поширюватися по дорзальной поверхш руки до великого i вказiвного пальцям, iнодi охоплюючи мiзинець [12, 14, 15].
- Пептична виразка, хронiчний холецистит, ахалазiя стравоходу i iншi хвороби травного апарату також можуть iндукувати схожий на стенокардш бiль.
- Рефлюкс-езофаггг, що характеризуеться болем в нижшх вiддiлах грудно! клiтки i ешгастрп пiсля щiльно! !ди, виникае у лежачому положенш або при нахилах тша. Полегшення болю досягаеться прийомом антацидiв, сукральфата (вентер) або Н2-блокаторов рецепторiв гiстамiну, проте позитивний ефект може робити i нггроглщерин внаслiдок впливу на скорочувальну актившсть стравоходу, що може викликати дiагностичнi проблеми. Аналогiчна позитивна динамiка при хворобах стравоходу з порушенням рухово! функцп можлива i при використанш антагонiстiв кальцiю - препаратiв, що широко застосовуються при лiкуваннi 1ХС [14, 16, 17].
- Дегенеративш i запальнi поразки лiвого плеча i грудно! клггки: завдяки особливостям шнервацп вказаних областей можуть супроводжуватися вiдчуттями, схожими iз стенокардiею; симптоматика зазвичай провокуеться рухами кiнцiвки; характерш парестез^' [16, 17].
- Спонтанний пневмоторакс зазвичай супроводжуеться вираженою задишкою i змiнами на ЕКГ, що нагадують iнфаркт мюкарду.
- Важк1 форми пневмон^' [12, 14].
- Тромбоемболiя гiлок легенево! артер^' [5, 7, 13].
- Розшарування грудно! аорти [4, 5, 8, 16]. Характеризуеться найгостршим дебютом, розвитком жорстокого болю, ввдчутного переважно в дiлянцi спини.
- AranoBi болi в грудях i навиъ iшемiя мiокарду можуть розвиватися з приводу шших захворювань серця: аoрталънi вади, Mio- i перикардити, гiпертрoфiчна кардioмioпатiя, гiпертрoфiя правого шлуночку, пролапс мiтралънoгo клапану i iH. [9, 10, 13].
Осoбливiстю клшчного перебiгу БА у спoлученнi i3 1ХС е те, що спочатку 1ХС прoтiкаe приховано та «маскуеться» за респiратoрними симптомами, такими як кашель, екстраторна задишка, ядуха, тяжкють за грудиною при форсованому видиху, зниження тoлерантнoстi до фiзичнoгo навантаження та якoстi життя. Однак, за часом приеднуються скарги, специфiчнi для серцево-судинно! патологи, тобто: бшь за грудиною та у дмнщ серця iз iррадiацiею у лiву руку, лiву поверхню шш, серцебиття, ввдчуття «перебо!в» у рoбoтi серця, шум у вухах та iншi [9, 12, 15].
Aналiз лiтературних даних дозволяе стверджувати, що у пащенпв з обструктивним захворюванням легень можуть спостертатися практично всi види порушень серцевого ритму, причому як надшлуночкових (таких як екстрасистoлiя, пароксизм надшлуночково! тахiкардiя, фiбриляцiя/ трiпoтiння передсердь та in), так i шлуночкових, а часто i поеднання дешлькох видiв порушень серцевого ритму i провщносп [10, 11, 15].
У чисельних хворих при поеднанш БА i 1ХС дiагнoстуетъся значна частота безбольово! iшемiï мioкарда, яка наближаеться до 10-15% [11, 12]. При цьому було встановлено, що хрошчна гшокая, яка е одним з головних чиннишв виникнення рiзних форм шеми мioкарда, збiлъшуе пoрiг бoлъoвoï чутливостг
За даними дoслiдникiв [14], етзоди iшемiï мioкарда виявляються у 33% хворих на БА середньoï важкосп i у 57% пацiентiв з тяжкою БА, причому, при БА середнього ступеня важкосп безбольова i больова шемп мioкарда зустрiчаютъся з однаковою частотою, а при БА тяжкого ступеня переважають бoльoвi форми.
Дiагнoз 1ХС у хворих на БА зазнае труднoщiв, якщо хвoрi знаходяться у станi загострення первинного захворювання, тобто БА, i, як наслщок, не отримують адекватного л^вання i навiтъ напроти, робиться акцентування на бронходилатуючу терапiю, тобто симпатoмiметичну, яка мае протипоказана при 1ХС i тим самим пoгiршуетъся стан хворого.
Враховуючи на сказане вище, стае очевидною найважливша сoцiалъна задача про виршення питань раннъoï, своечасно1' дiагнoстики латентно1' 1ХС у хворих на БА молодого та середнього вшу.
Мета до^дження. Вивчити електрoфiзioлoгiчнi особливосп функцioналънoгo стану кардioваскулярнoï системи у оаб молодого та середнього вшу, хворих на брoнхiалъну астму у сполучеш з iшемiчнoю хворобою серця, за даними клшчного спостереження, стандартно!' ЕКГ i холтеровського мошторування ЕКГ.
Mamepim i методи. Дослщження проводилися у терапевтичному вiддiленнi Центру реконструктивно1' та вiднoвнoï медицини (Ушверситетська клiнiка ОНМедУ). Згiднo з метою та завданням роботи нами було обстежено 140 хворих на БА з штермиуючим та персистуючим перебшом легкого i середнього ступеня важкосп у сташ ремюп, у сполученш з 1ХС I -II ФК. Для ощнки функцioналънoгo стану кардюресшраторно1' системи застосовувалась наступна апаратура: строграф BTL-08 Spiro Pro, апарати «Кардюсенс» та «Meditech» для хoлтерiвсъкoгo мошторування ЕКГ, ультразвукова система Philips ClearVue 350 та бioхiмiчний аналiзатoр ChemWell T.
Результати роботи та ïx обговорення. Обстежено 140 хворих у середньому вщ 52,5 ± 2,45 рошв, жiнoк було 82 (58,57 %), чоловшв - 58 (41,43 %). Особи молодого вшу становили 7,93 %, середнього 52,85 %, зршого - 39,17 %, тобто, переважну шльшсть хворих на БА у поеднанш з 1ХС склали хвoрi молодого та середнього вшу (60,78 %), що вiднoсилисъ до категорп працюючих, та мали велик шанси на формування ускладнень i швалщизаци.
При надхoдженнi до стащонару хвoрi мали наступнi клiнiчнi ознаки (табл. 1).
У дoслiджених переважали скарги на нападoпoдiбний сухий кашель (86,42%), видшення мокротиння (70,0%), напади задухи, як в денний так i в шчний час (90,0 %), задишку при фiзичнoму навантаженш (71,42%), зниження повсякденно1' фiзичнoï активносп (75,0 %), бiлъ в дшянщ серця та за грудиною (50,71%), головний бшь (35,71%), почуття порушень ритму серця у виглядi посиленого серцебиття чи виникнення «перебо1'в» (59,28%), запаморочення (34, 28 %). При фiзикальнoму дoслiдженнi встановлено: перкуторно - легеневий звук з коробковим вщпнком (75,7 %), аускультативно - жорстке
дихання i3 подовженим видохом ( 78,91 %), який супроводжувався свистячими хрипам и у 85,0 % пащенпв.
Таблиця 1
Характеристика клiнiчних ознак у хворих на БА з супутньоТ 1ХС I-II ФК
№ Показники (n=140)
№ абс q ± mq (%)
1. Нападоподiбний кашель 121 86,42 ± 2,89
2. Видшення мокротиння 98 70,00 ± 3,87
3. Напади задухи 126 90,00 ± 2,54
4. Задишка при фiзичному навантаженнi 100 71,42 ±3,82
5. Зниження повсякденно! фiзично! активностi 105 75,00 ± 3,66
6. Бiль в дшянщ серця 71 50,71 ± 4,23
7. Серцебиття чи виникнення «перебо!в» 83 59,28 ± 4,15
8. Сухi хрипи 119 85,00 ± 3,02
9. Запаморочення 48 34,28 ± 4,01
10. Астено-вегетативнi прояви 130 92,85 ± 2,18
11. Головний бшь 50 35,71 ± 4,05
О^м загальносоматичних скарг, що були характерш для дослiджених хворих на БА у сполученш з 1ХС, виявлеш також астено-вегетативнi ознаки (92,85 %) у виглядi загально! слабкостi, штливосп, тдвищено! втомлюваностi, зниження толерантностi до звичайного фiзичного навантаження, порушення концентрацп уваги, змiни настрою.
Тобто, суб'ективш почуття пацieнтiв i данi об'ективного дослiдження свiдчили про наявнiсть патолопчного процесу не тiльки з боку рестраторно!, але i серцево-судинно! систем у значнш частини хворих (табл. 1).
Зпдно Протоколу № 868 вщ 08 жовтня 2013 р. «Про дослщження та надання первинно!, вторинно! (спецiалiзовано!) медично! допомоги пащентам з бронхiальною астмою» до електрокардiографiчного дослiдження пiдлягають усi особи обов'язково, у будь якому вщ, але рекомендацш до призначення (навiть додатково) холтерiвського монiторування ЕКГ не значиться.
З метою виявлення прихованих прояв шемп мiокарду нами проведено порiвняльне дослiдження результатiв 12-канально! стандартно! ЕКГ та холтеровського (добового) мониторингу ЕКГ (ХМ ЕКГ) у хворих на БА у сполученш з 1ХС.
У порiвняннi зi стандартною ЕКГ, вщсоток виявлення аритмiй при застосуванш добового монiторингу ЕКГ був дост^рно вище (р<0,001) (табл. 2).
Так, синусова тахiкардiя за допомогою холтеровського дослщженя була виявлена у 87,85 % хворих на БА у сполучеш з 1ХС, тодi як при 12 канально! ЕКГ - лише у 30,71 % (р<0,001).
При 24-добовому мошгоруванш рiдкiснi поодинок1 суправентржулярш екстрасистоли рееструвалися в 84,28% пащенпв, у тому числi 57,14% з них у шчний перiод, а часп поодинок деннi порушення у 36,42 % та шчш - у 18.57 %, яш май же у 4 рази перевищували результати, отримаш при стандартнiй ЕКГ (р<0,001).
Крiм того, ХМ ЕКГ сприяло виявленню в 57,07% пащенпв шлуночковi екстрасистоли, а саме: радист поодинок1 - < 30 ШЕ/годину (R.J. Myerburg и соавт., 1984) у 48,57± 3,12 % та часп поодинош - > 30 ШЕ/год - у 8,57± 1,71 %. У той же час, при стандартнш ЕКГ тшьки у 9,98% (р<0,001) пацiентiв визначались шлуночковi екстрасистоли.
При добовому дослiдженнi ЕКГ внутрiшньошлуночковi порушення у виглядi блокади право! гiлки пучка Гiса виявлялись у 66,42 % хворих, з яких 29,28 % вона мала штермиуючий характер, що, в свою чергу, зовам не було зафжсовано при однократнш ЕКГ (р<0,001).
За перюд холтеровського дослiдження у 31,42 % була зафжсована епiзодична помiрна (> 1,0мм < 2,0 мм) горiзонтальна депреая, яка рееструвалася на фош синусово! тахiкардi! та пiд час фiзичного навантаження, проте, значних змш iшемiчного характеру при скринiнговiй ЕКГ не було виявлене.
Таблиця 2
Показники результат стандартно'1 ЕКГ та холтеровського (добового) монiторингу ЕКГ (ХМ ЕКГ) хворих на БА з супутньоУ 1ХС I-II ФК
Групи хворих ЕКГ (n = 140) ХМ ЕКГ (n = 140)
Показники
абс q ± mq (%) абс q ± mq (%)
Синусова тахiкардiя ( %) 43 30,71± 3,90 123 87,85± 2,72**
Суправентрикулярн ЕС рiдкiснi 118 84,28± 5,11
поодинок1 :
А) Денш: 67 47,85± 4,22 118 84,28± 3.08**
Б) н1чн1: - - 80 57,14 ± 4,18
Суправентрикулярнi екстрасистоли 13 9,25± 2,45 51 36,42± 4,07**
часп поодинок1 :
А) Денш 13 9,25± 2,45 51 36,42± 4,07
Б) н1чш - - 26 18,57 ±3.29
шлуночков1 ЕС рщшсш поодинок1 (< 68 48,57± 4,22
30 VE/годину):
А) Денш: 9 6,42± 2,07 68 48,57± 4,22**
Б) №чш: - - 53 37.85± 4,10
шлуночков1 ЕС часп поодинок1 ( > 30
VE/годину):
А) Денш: 5 3,57 ± 1,57 12 8,57± 2,37**
Б) №чш: - - 8 5,71± 1,96
Суправентрикулярна тахiкардiя - - 11 7,85 ± 2,27
Неповна блокада право1' н1жки пучка
Пса (%): 48 34,28 ± 89 63,57± 4,07**
- стшки ознаки - 4,01 48 34,28± 4,01
- iнтермiтуючий характер - - 41 29,28± 3,85
Повна блокада право1' н1жки пучка 4 2,85± 1,41 4 2,85±1,41
Пса (%)
Низька амплiтуда зубця Т 54 38,57±4,11 65 46,42± 4,21*
1нверая зубця Т 15 10,71±2,61 39 27.85± 3,79**
Депреая сегменту ST > 1,00 мм 18 12,85 ± 44 31,42± 3,92**
2,83
СРРШ 29 20,71 ±3,42 36 25,71± 3,69*
Примака: вiдмiннoстi показник1в: * - р<0,01; ** - р<0,001
Синдром ранньо1' репoлярiзацiï шлуночк1в (СРРШ) також достеменно часпше був присутнiй при ХМ ЕКГ (р<0,01).
Таким чином, при електрoфiзioлoгiчнoму дoслiдженнi серця за даними результапв ХМ ЕКГ зазначалася значно б№ша частота реестрацiï порушень серцевого ритму (у виглядi тахжардл, екстрасистoлiï, в тому числi в шчний перioд, змiни сегменту ST) та провщносп (неповна блокада право1' нiжки пучка Гiса), нж при 12-канально1' стандартно1' ЕКГ (р<0,001).
Висновки
1. Даш клшчних спостережень та функцюнальних дoслiдженъ кардioваскулярнoï системи у хворих на БА у сполученш з 1ХС сввдчать про наявнiстъ симптoмiв iшемiï мioкарду навiтъ у хворих iз iнтермiтуючим перебiгoм БА, коли мае мюце незначна брoнхooбструкцiя, що визначае доцшьшсть застосування ЕКГ- мошторування для хворих на БА уах вжових груп з метою уточнения генезу клшчних симптoмiв, яки тривало зберiгаютъся.
2. Завдяки добовому мониторингу ЕКГ вщсоток виявлення аритмiй майже у 4 рази перевищуе данi, отриманi при стандартнш ЕКГ (р<0,001), а епiзодiв неповно! блокади гiлок Гiса - у 2 рази (р<0,01).
3. За перюд холтеровського дослiдження у 31,42 % була зафжсована етзодична помiрна (> 1,0 мм та < 2,0 мм) горiзонтальна депреая на фонi синусово! тахжардп та тд час фiзичного навантаження, що у 3 рази перевищуе показники при скринiнговiй ЕКГ (р<0,001).
4. Своечасна дiагностика стенокардп сприятиме виявленню осiб з високим ризиком коронарних подш та ускладнень 1ХС, тобто, тих, кому необхщно провести бшьш детальне обстеження з метою своечасно! та адекватно! терапi!.
Лтература
1. Global Strategy for Asthma Management and Prevention 2016 [Електроний ресурс]. -The GINA reports are available on www.ginasthma.org.
2. Van Schayck O.C., Global strategies for reducing the burden from asthma. Primary care respiratory journal: journal of the General Practice Airways Group, 2013; 22(2): 239-43.
3. Наказ МОЗ Укра!ни ввд 08.10.2013 № 868 « Ушфшований клшчний протокол первинно!, вторинно! ( спецiалiзованоi) медично! допомоги « Бронхiальна астма». - 71 с.
4. Anderson GP. Endotyping asthma: new insights into key pathogenic mechanisms in a complex, heterogeneous disease. Lancet 2008;372:1107-19
5. Croisant S., Epidemiology of asthma: prevalence and burden of disease. Advances in experimental medicine and biology 2014; 795: 17-29.
6. Van Huisstede A, Castro Cabezas M, van de Geijn GJ, et al. Underdiagnosis and overdiagnosis of asthma in the morbidly obese. Respir Med 2013;107:1356-64.
7. Фещенко Ю.1., Бронхообструктивш захворювання у дорослих оаб: етюлопя, патогенез, класифжацтя, дiагностика, л^вання: навчальний поабник / Ю.1. Фещенко. -2015. - С. 73-124
8. Многоликая бронхиальная астма, диагностика, лечение ипрофилактика. Монография под ред. Федосеева Г.Б., Трофимова В.И. и Петровой М.А. - 2011. - 344 с.
9. Хрошчне обструктивне захворювання легень: етюлопя, патогенез, класифжацтя, дiагностика, тератя /Фещенко Ю.1., Дзюблик Я.О., Гаврююк В.К., Мостовий Ю.М. та ш. (Методичний посiбник.) Ки!в. - 2013. - 52с.
10. Будовская Л.А., Механизмы воспаления при сочетании бронхиальной астмы и ишемической болезни сердца.//Укра!нський пульмонолопчний журнал. 2012, № 1 - С. 68 -72.
11. Неспецифические маркеры воспалительного процесса у пациентов с ишемической болезнью сердца / Палеев Ф.Н., Москалец О.В., Яздовский В.В., Минченко Б.В., Абудеева И.С., Белокопытова И.С. // Бюл. НЦССХ им. А.Н.Бакулева РАМНМ., 2010. Т.11, №3. С. 92-93.
12. Мостовой Ю.М., Бронхiальна астма, ХОЗЛ та серцево-судинш захворювання / Ю.М. Мостовой // Здоров'я Укра!ни. — 2011. — № 3 (256). — С. 30-31.
13. Иванова Д. А. Показатели кардиогемодинамики и тканевого обмена кислорода у больных хронической сердечной недостаточностью и хронической обструктивной болезнью легких / Д. А. Иванова, О. Е. Спорова // Матер. 67-й открытой научн.-практ. конф. Молодых ученых и студентов с международным участием. - Волгоград, 2009. - С.134-135.
14. Angiogenesis and lymphangiogenesis in bronchial asthma/ Detoraki A., Granata, S. Staibano, F. W. Rossi, G. Marone, A. Genovese //, Allergy.- 2010 Aug.- № 65 (8). - p 946-958.
15. Слободський В.А.,Вплив ендотелюпротекторного засобу (Ь-арпшну у поеднанш з шозоином) на динашку маркерiв оксидантного стресу у хворих з iшемiчною хворобою серця та факторами !l ризику/ В.А. Слободський//Укр. кардiологiчний журн. —2008. — № 2.
— С. 109-112.
16. Бугаенко В.В. Коморбидные состояния: ишемическая болезнь сердца и хроническое обструктивное заболевание легких / В.В Бугаенко // Здоров'я Укра!ни. — 2014.
— № 1 (25). — С. 26-28.
Работа поступила в редакцию 15.05.2017 года.
Рекомендована к печати на заседании редакционной коллегии после рецензирования
