CC BY
20Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского Серия «Юридические науки». Том 26 (65). 2013. № 2-2. С. 382-388.
УДК 343.977
ОСОБЛИВОСТ1 ПРОЦЕСУ ДОСЛ1ДЖЕННЯ ПРИ ПРОВЕДЕНН1 КОМ1С1ЙНИХ ТА КОМПЛЕКСНИХ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ
Дондик Г. П.
Днтропетровський державний ушверситет внутрiшнiх справ м. Днтропетровськ, Украша
У статл проводиться теоретичне дослщження ступеня розробки на загальнотеоретичному та практичному ршш проблематики проведення комплексно! та котсшно! судових експертиз з погляду особ-ливостей застосування спецiальних знань, процесуального значення, повноважень i вiдповiдальностi експерпв, застосовуваних ними спещальних методш.
Ключовi слова: експертиза, комiсiйна експертиза, комплексна експертиза, висновок, експерт, до-слiдження.
Актуальтсть проблеми шдтверджуеться ступенем недостатностi розробки на теоретичному i практичному рiвнi критерпв розмежування комюшно! i комплексно! експертизи та законодавчо! регламентацп цих видiв експертиз.
Мета статт1 - розглянути особливосп процесу дослiдження при проведенш комюшно! та комплексно! судово! експертизи; розкрити специфiку реалiзацi! постав-лених на експертизу завдань на первинному, анал^ичному, завершальному етапi вка-заних видiв експертиз.
Аналгз наукових джерел г публгкацШ. Теоретичним шдгрунтям для розкрит-тя теми дослщження проведення комплексно! та комiсiйно! експертиз стали пращ Орлова Ю. К., Виноградова I. В., Россинсько! К. Р., Сахново! Т. В., Петрухша I. Л., Арсеньева В. Д., Коваленка А. Г. та шших науковщв.
Експертним е дослщження, яке проводить експерт у кримшальному, цив№ному, госпо-дарському або iншому вида процесу за завданням правоохоронних оргашв. Воно полягае у вивченнi експертом за дорученням суду, слщчого та шших правоохоронних оргашв речових доказiв й iнших матерiалiв iз метою встановлення фактичних даних та обставин, якi мають значення для правильного виршення справи. Воно е основою судово! експертизи, яка е за-собом отримання доказiв (ч. 1 ст. 101 Кримшально-процесуального кодексу Укра!ни) [1].
Проблематикою проведення комплексно! та комюшно! експертиз опiкувались такi вчеш, як Орлов Ю. К., Виноградов I. В., Россинська К. Р., Сахнова Т. В., Петрухш I. Л., Арсеньев В. Д., Коваленко А. Г. та iншi науковщ, з погляду особливостей застосування спещальних знань, процесуального значення, повноважень i вщповщальносп експерпв, застосовуваних ними спещальних методiв.
Кримшально-процесуальне законодавство Укра!ни не оперуе термiнами «комплексна експертиза» i «комюшна експертиза». У ст. 101 КПК Укра!ни передбачено
можливють призначення кшькох експертiв та визначено в загальних рисах !х права й обов'язки. Водночас у Кримшально-процесуальному законодавствi немае критерпв розмежування вказаних видiв експертиз. Проте необхщнють законодавчо! регламен-тацп цих видiв експертиз дуже важлива, оскшьки комплексна та комiсiйна експерти-зи мають свою специфiку як за призначеннями, похщними вiд особливостей об'екпв дослiдження, котрi потребують застосовувати рiзнi сфери знання або участь кшькох фахiвцiв одше! галузi, так i за повноваженнями i вщповщальнютю експертiв.
Виходячи зi змiсту названих видiв експертиз, необхiдно з'ясувати сутнють i вщ-мiннi риси комплексно! та комюшно! експертиз.
Щодо визначення комплексно! експертизи, то тривалий час сама !! правомiрнiсть пщца-валася сумнiву. У 50—60-i роки минулого сторiччя вченi-процесуалiсти рiшуче заперечували можливють юнування комплексних експертиз [2, с. 217]. Маскутов I. Х. висловлював думку на користь заборон !х проведення [3, с. 108]. У працях Селiванова М. О., Петрухша I. Л., Шляхова О. Р. та шших було доведено правомiрmсть i необхiднiсть проведення комплексно! експертизи [4; 5], й увагу привернули проблеми, пов'язанi з Г! визначенням i змiстом. Однак i дотепер деяю автори вважають комплексну експертизу рiзновидом комiсiйно! за такою формальною ознакою, як участь в й проведеннi юлькох експерпв [6].
До основних пiдходiв визначення природи комплексно! експертизи належать наступи: 1) участь експертiв рiзних спецiальностей [7; 8; 9]; 2) застосування кiлькох галузей знання до дослщження одного об'екта (тих самих об'екпв) [10; 11].
Комплексна експертиза проводиться у випадку, коли завдання не можна вирши-ти засобами одного виду експертизи (трасолопчно!, судово-медично! тощо), а також шляхом послщовного чи одночасного проведення окремих експертиз.
Тобто характерними рисами комплексно! експертизи е таю: а) наявнють ситуаци, з'ясування яко! потребуе застосування не менше двох рiзних галузей знань; б) вир> шення експертних задач вимагае взаемоди декiлькох iндивiдуальних компетенцш експерта чи об'еднання зусиль фахiвцiв рiзних галузей, синтезу знань; в) потреба у спшьно проведеному дослщженш, що не виключае окремого вивчення спiльного об'екта дослiдження; г) складання спiльного висновку за результатами дослщжень, проведених усiма експертами [12, с. 43-44].
Комплексна експертиза - це дослщження об'екта, здшснюване експертами рiзних спецiальностей для вирiшення питань, сушжних для рiзних видiв експертиз. При цьому кожен експерт вивчае лише певш властивосн й ознаки об'екта на базi тих спецiальних знань, досвщченою особою в яких вш е. Знання, на основi яких експертами рiзних, але сушжних спецiальностей робиться спiльний висновок, мають мiжгалузевий характер, вони взаемопроникнi, i це дозволяе експертам спiльно вир> шувати експертну задачу, критично й осмислено використовувати даш, отриманi екс-пертом iншо! спецiальностi [13, с. 265].
Такий характер дослщження обумовлений спшьнютю предметiв й об'ектiв для рiзних галузей знань. В основi цiе! спiльностi лежить як загальний зв'язок явищ об'ективно! реальностi, так i взаемне використання методiв дослщження, термшоло-гiчного i понятiйного апаранв.
Прикладом може слугувати наявнiсть загально! галузi пограничних знань, що вщносяться до кримiналiстичних i судово-медичних аспекпв дослiдження слiдiв
постршу. Вогнепальш ушкодження на тiлi людини вивчаються судовими медиками. Але ознаки ушкодження, заподiяного саме вогнепальною зброею, слiди близького постршу встановлення напряму i дистанци пострiлу е предметом знань фахiвцiв в областi судово! балiстики. Повноцшне рiшення експертно! задачi, що стосуеться во-гнепального ушкодження на тш людини, можливе тодi, коли фахiвцi двох рiзних класiв експертиз - кримшалютично! i судово-медично! - обiзнанi про ïx можливостi, володiють штегрованими знаннями в областi судовоï балютики.
Комплексна експертиза може здiйснюватися в таких формах: 1) одним експертом, який володiе спещальними знаннями в декшькох галузях i використовуе щ знання пiд час проведення експертизи; 2) юлькома експертами, кожен з яких представляе одну з галузей знання [14, с. 87-90].
Багато процесуалюпв заперечуе можливють проведення комплексноï експертизи одним експертом на тш тдсташ, що в такому разi не потрiбно особливоï процесу-альноï регламентацiï. Однак такiй формi притаманш всi основнi ознаки комплексноï експертизи, так як для розв'язання поставлених перед експертизою питань необxiдна пошформованють у певних, вiдносно вузьких галузях, через що у проведенш комплексно!' експертизи бере участь юлька фаxiвцiв [5, с. 152].
Комплексна судова експертиза, вважае Селiванов М. О., проводиться також експертом, що використовуе при складанш власного висновку висновок шшого експер-та, обгрунтований даними iз сумiжноï галузi знання [15, с. 7]. Однак у запропонованш формi висновок робиться експертом одноошбно, без участi того експерта, результата дослщжень якого вш використовуе. Процесуально цi експертизи оформляються окремо, як самостiйнi. У цьому разi повнiстю не враховуеться така головна ознака, що характеризуе комплексну експертизу, як складання спшьного синтезованого висновку експертами рiзного фаху, що е комплексом послщовно проведених експертиз.
Крiм того, деяю вчеш вважають, що при проведенш комплексноï судовоï експертизи застосовуються сумiжнi галузi знання [16, с. 34-38]. Як правильно зауважив Ар-сеньев В. Д., рiзнорiдний i «рiзнокласовий» характер «складових» експертиз не дае шдстави характеризувати використовуванi при ix проведеннi спецiальнi знання як «сумiжнi», тому що в загальнш системi наукових (у тому чи^ експертних) знань вони далеко не завжди будуть такими [17, с. 71].
Таким чином, комплексна експертиза призначаеться за необхщносп одночасного застосування спещальних знань кшькох рiзниx сфер науки, мистецтва, теxнiки чи ремесла i взаемоди кшькох експерпв рiзниx спецiальностей та ïx iндивiдуальниx компетенцiй.
При призначеннi комплексноï експертизи на первинному еташ, ознайомившись iз представленими матерiалами i поставленими питаннями, група експерпв, яким вона доручена, визначае стратепю i тактику майбутнього дослщження - послiдовнiсть проведення приватних дослщжень i черговiсть застосування метсдов.
На аналiтичнiй стади окремих дослщжень здшснюеться отримання рiзнорiдноï iнформацiï про властивосп об'ектiв та умови, за яких щ властивостi виникли або змшилися. На цiй стади виршуються промiжнi завдання, пiдпорядкованi вирiшенню загальноï задачi експертизи.
На завершальнiй стади реалiзуеться функцiя iнтеграцiï, тобто здшснюеться уза-гальнення результатiв окремих дослщжень i рiзнорiдноï iнформацiï з метою виршен-
ня головно! задачi експертизи. На цш стадiï об'еднуються знання й досвiд eKcnepTiB pi3H^ спецiальностей.
Специфiкою останньоï, завершальноï стадп е необхiднiсть формування единого, цшсного уявлення про властивостi об'екта на основi iнтеграцiйноï оцiнки рiзнорiд-toï iнформацiï, отриманоï пiд час дослщження об'екта з рiзних позицiй i методами рiзних експертних знань. Необхщно мати на увазi, що здшснюеться не просте тдсу-мовування отриманих даних, рiзнорiдноï iнформацiï, а ïï синтез та iнтеграцiя.
Формування загального висновку е результатом взаемодп експерпв у ходi всього дослiдження, а не просто складання ïx дослщжень. Цей процес багато в чому зале-жить вiд мiри спшьност використовуваних знань, вiд того, чи володiе цими знання-ми кожен з експерпв, вiд ïx квалiфiкацiï, досвiду.
Тобто для комплексно!' експертизи характерним е проведення дослiдження в межах рiзниx родiв i клашв експертиз; участь у проведеннi такоï експертизи експертiв рiзниx спецiальностей або вузьких спецiалiзацiй i роздiлення функцш мiж ними; спiльне формування висновку експертами рiзниx спецiальностей або профшв пiдготовки.
Пiсля закiнчення роботи експерив, що виконували комплексну експертизу, можуть скластися наступш ситуацiï: комюя експертiв мае едину думку i фор-мулюе загальний висновок; експерт або частина експерив iз комюи не вважають себе достатньою мiрою компетентними, щоб оцiнити висновки експерив iншоï спецiальностi (у такому разi остаточний висновок формуеться експертами, що вважають себе обiзнаними, на основi висновкiв iншиx експертiв); члени комюп вважають, що узагальнений висновок неможливий, й експерти кожноï спещаль-ност складають самостiйнi висновки.
На вщмшу вiд комплексно^ при проведеннi комiсiйноï експертизи не потрiбне використання спещальних знань рiзниx галузей.
Комiсiйна експертиза призначаеться тодi, коли для встановлення яко^небудь об-ставини залучаються два i бшьше фаxiвцi однiеï галузi знання (однiеï спецiальностi) через складнють експертних задач.
Експерти, якi входять до складу комюи, дослiджують ri самi об'екти для розв'я-зання тих самих питань. Якщо вони одержать один результат, то складаеться загальний висновок, що тдписуеться вшма експертами. Якщо ж мiж ними виникають розбiжностi, експерт, не згодний з шшими експертами, складае окремий висновок. Дозволяеться подання й декшькох колективних висновкiв, кожний з яких тдписуеться групою експерпв, котрi додержуються единоï думки [18, с. 56-57].
Охарактеризовав вiдмiнностi викликають деякi особливостi взаемодiï i вщповщаль-ностi експертiв при складаннi висновку, що не враховуе чинне законодавство.
Експерт, не згодний iз висновком шших експерив, об'ективно може скласти окремий висновок тiльки у випадку, коли йдеться про застосування спецiальниx знань у тiй же галуз^ в якiй вiн компетентний. Отже, окремий висновок можливий лише при комюшнш експертизi. При комплекснш експертизi експерт, не згодний iз висновками iншиx експертiв, може шдписати лише свою дослiдну частину, однак скласти на цш пiдставi окремий висновок е недоцшьним. Комплексна експертиза тим i вiдрiзняеться вiд комiсiйноï, що вимагае одночасного залучення знань iз кiлькоx галузей [14, с. 85]. Крiм того, на практищ поширенi випадки, коли рiзнi спещальш знання настiльки пе-
реплгаються у процес комплексного дослщження, що видшити, вщокремити, окремо викласти висновки кожного експерта важко, а iнодi просто неможливо [5, с. 147].
Таким чином, питання процесуальноï вiдповiдальностi експертiв, не згодних iз висновками iншиx експернв, при комплекснiй та комiсiйнiй експертизах розв'язу-ються по-рiзному. При комплекснш експертизi такий експерт мае право не пщписува-ти спiльного висновку; вш пiдписуе лише свою дослщну частину. А отже, й юридич-ноï вiдповiдальностi за висновок експерт не несе. При комюшнш експертизi експерт, не згодний iз висновками шших експертiв, складае окремий висновок, за який несе повну вщповщальшсть.
Комiсiйна експертиза мало чим вiдрiзняеться вiд звичайноï. ïï специфiка обумов-лена лише участю в дослщженш одного об'екта (однiеï групи об'екпв) кiлькоx фах1в-цiв однiеï спещальносн. Комплексна експертиза припускае одночасне використання рiзниx спецiальниx знань для вивчення одного об'екта (однiеï групи об'екпв) iз метою встановлення одного дослщжуваного факту. Потреба в комплекснш експертизi обумовлюеться наявнiстю всix зазначених ознак.
Комюшна експертиза призначаеться в тих випадках, коли проведення дослщження вимагае спещальних знань декшькох експернв одного профiлю через складшсть об'екта, незвичнiсть змiни його властивостей та шших обставин.
Особливють процесу проведення комiсiйноï експертизи полягае в тому, що на експерта-оргашзатора (провщного експерта) покладаеться координацiя дiяльностi комюп, визначення послiдовностi роботи з об'ектами, забезпечення ïx збереження, дотримання термшв виконання експертизи, контакти iз суб'ектами, що призначили експертизу, вирiшення поточних оргашзацшних питань.
За результатами роботи комюи робиться загальний висновок iз поставлених перед експертами питань. Якщо за результатами проведених дослiджень думки експернв не сшвпадуть, то у разi виникнення розбiжностей кожен з експернв, що брали участь у проведенш судовоï експертизи, робить окреме дослщження з питань, що викликали розбiжностi. Таке положення виходить iз головного принципу експертноï дiяльностi - незалежносн експертiв, який повинен дотримуватися неухильно, у тому чи^ i пщ час роботи комiсiï експернв [13, с. 267].
При цьому варто звернути увагу на недостатне використання можливостей ком-плексних i комюшних судових експертиз. Аналiз практичноï дiяльностi слiдчиx та експертних пщроздшв доводить, що слiдчими вкрай рщко призначаються комплекс-нi експертизи пщ час розслiдування злочинiв, що е значним недолшом процесуаль-ного характеру.
Наприклад, для встановлення факнв вчинених зловживань пщ час розслiдування розкрадань зерна виникае необхщшсть в експертному дослiдженнi не лише самоï продукцп, але й рiзниx ботанiчниx домiшок до неï внаслiдок протравлення ядох1мша-тами, часток грунту тощо. У такому випадку доцшьно провести комплексi дослiджен-ня з призначення таких експертиз: 1) судово-бiологiчноï для дослiдження груповоï належносн рослинних об'ектiв; 2) судово-xiмiчноï для встановлення вщповщносн xiмiчниx домiшок об'екпв дослщження з xiмiчним складом грунту; 3) агротеxнiчноï для встановлення виду сiльськогосподарськоï продукц^, ïï сорту, року врожаю, умов та порядку пошву, збирання врожаю, умов збериання та обробки зерна; 4) в окремих
випадках грунтознавчо!; судово-економiчно! для визначення правильностi ведення бухгалтерського обл^ на пiдприемствi, достовiрностi даних облiку, суми шкоди, нанесено! дiями посадових осiб, тощо.
Висновок. Особливосп процесу дослiдження при проведенш комплексно! судово! експертизи обумовленi спшьшстю предметiв та об'ектiв для рiзних галузей знань, взаемне використання методiв дослiдження, термiнологiчного i понятiйного апарапв, у зв'язку з чим проводяться дослiдження в межах рiзних родiв i класiв експертиз експертами рiзних спецiальностей або вузьких спецiалiзацiй, яю формують стль-ний висновок. Судова комюшна ж експертиза призначаеться у зв'язку зi складнiстю експертних задач i мае сво! особливостi в результат проведення дослiдження двома й бшьше фахiвцями однiе! галузi знання, !х взаемодiею i вiдповiдальнiстю експер^в при складаннi висновку, що не враховуе чинне законодавство.
Список л^ератури:
1. Кримшальний процесуальний кодекс Украши : Закон Украши вiд 13.04.2012 № 4651-У[ // Вщо-мост Верховно! Ради Укра!ни. - 2013. - № 9-10, 11-12, 13. - Ст. 88.
2. Рахунов Р. Д. Теория и практика экспертизы в советском уголовном процессе / Р. Д. Рахунов. -[изд. 2-е]. - М. : Госюриздат, 1953. - С. 217.
3. Маскутов И. Х. О регламентации порядка производства судебных экспертиз / И. Х. Маскутов // Вопросы кодификации советского права. - 1960. - Вып. 3. - С. 108.
4. Селиванов Н. Комплексная судебная экспертиза / Н. Селиванов // Соц. законность. - 1962. - № 11. - С. 37-40.
5. Петрухин И. Л. Экспертиза как средство доказывания в советском уголовном процессе / И. Л. Петрухин. - М., 1964. - С. 143-163.
6. Шляхов А. Р. Судебная экспертиза: организация и проведение / А. Р. Шляхов. - М., 1979. - С. 75-79.
7. Орлов Ю. К. Правовые вопросы комплексной экспертизы / Ю. К. Орлов // Сов. юстиция. - 1978. - № 13. - С. 14.
8. Российская Е. Р. Судебная экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе / Е. Р. Российская. - М. : Право и Закон, 1996. - 224 с.
9. Тертышник В. М., Слинько С. В. Теория доказательств : учебное издание / В. М. Тертышник, С. В. Слинько. - Х. : Арсис, 1998. - 256 с.
10. Надгорный Г. М. Взаимодействие наук при производстве судебной экспертизы / Г. М. Надгорный // Криминалистика и судебная экспертиза. - 1968. - Вып. 5. - С. 128.
11. Арсеньев В. Д., Заболоцкий В. Г. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела / В. Д. Арсеньев, В. Г. Заболоцкий. - Красноярск, 1986. - С. 83.
12. Шиканов В. И. Комплексная экспертиза и ее применение при расследовании убийств / В. И. Шиканов. - Иркутск, 1976. - С. 43-44.
13. Российская Е. Р. Теория судебной экспертизы : учебник / Е. Р. Российская, Е. И. Галяшина, А. М. Зинин ; под. ред. Е. Р. Российской. - М. : Норма: ИНФРА-М, 2011. - 384 с.
14. Орлов Ю. К. Процессуальные проблемы комплексной экспертизы / Ю. К. Орлов // Актуальные вопросы теории судебной экспертизы. - 1976. - Вып. 21. - С. 87-90.
15. Селиванов Н. А. Справочник следователя / Н. А. Селиванов. - 1990. - Вып. 3. - С. 780.
16. Яковлев Я. М. К вопросу о комплексной криминалистической и судебно-медицинской экспертизе / Я. М. Яковлев // Вопросы криминалистики и судебной экспертизы. - 1962. - Сб. 1. - С. 34-38.
17. Арсеньев В. Д. Процессуальные проблемы комплексной судебной экспертизы / В. Д. Арсеньев // Теоретические вопросы судебной экспертизы. - 1981. - Вып. 48. - С. 71.
18. Орлов Ю. К. Производство экспертизы в уголовном процессе / Ю. К. Орлов. - М., 1982. - С. 56-57.
Дондик А. П. Особенности процесса исследования при производстве комиссионных и комплексных судебных экспертиз / А. П Дондик // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Серия: Юридические науки. - 2013. - Т. 26 (65). № 2-2. - С. 382-388.
Статья посвящена теоретическому исследованию степени разработки на общетеоретическом и практическом уровне проблематики проведения комплексной и комиссионной судебных экспертиз, определения понятий комиссионной и комплексной экспертиз и их сравнительному анализу. Осуществляется анализ юридической литературы по исследованию реализации поставленных на экспертизу заданий на первичном, аналитическом, завершающем этапе указанных видов экспертиз. Обоснованно, что особенности процесса исследования при проведении комплексной экспертизы обусловлены общностью предметов и объектов для разных областей знаний, взаимным использованием методов исследования, терминологического и понятийного аппаратов, в связи с чем проводятся исследования в пределах разных родов и классов экспертиз экспертами разных специальностей или узких специализаций, которые формируют общий вывод. В отличие от комплексной особенности процесса исследования, при проведении комиссионной экспертизы определяются сложностью экспертных задач, которые решаются двумя и больше специалистами одной отрасли знания.
Ключевые слова: экспертиза, комиссионная экспертиза, комплексная экспертиза, вывод, эксперт, исследование.
FEATURES OF RESEARCH PROCESS IN CONDUCTING COMMISSION AND COMPREHENSIVE FORENSIC EXAMINATION
Dondyk H. P.
Dniptopetrovsk State University of Internal Affairs, Dniptopetrovsk, Ukraine
In this article is performed a theoretical study on the degree of development of general theoretical and practical level issues and commission a comprehensive forensic examination, in terms of features the application of special knowledge, procedural meaning, powers and responsibilities of experts used their special techniques. Specified on the importance of legal regulation and commission a comprehensive examination of the presence of their specificity as the destination, derived from the characteristics of the objects of study that require the use of different spheres of knowledge or participation of some experts the same industry, and by the authority and responsibility of experts.
The author analyzes the legal literature on definitions and commission a comprehensive forensic examination and comparative analysis. Thus, the characteristic of complex expertise include: conducting research within the different genera and classes of examinations, participation in the conduct of such examination of experts of various disciplines or narrow specialization and the division of responsibilities between them, sharing an opinion by experts of different specialties or training profiles. In contrast to the complex during the commission of examination is not required to use specialized knowledge in various industries. Commission examination because of the complexity of expert tasks assigned to two or more professionals to one branch of knowledge (a specialty) to establish the circumstances of the case studied.
The specific realization of the set objectives for examination at the initial stage (and study the question, the strategy and tactics of the study), analytical (obtaining diverse information about the properties of objects, solving the backend), final (summarizing the results of studies to address the main task expertise) stages these types of examinations.
It is grounded that the characteristics of the research process conducting a comprehensive forensics due to common objects and objects for different fields of knowledge, mutual use of research methods, terminology and conceptual apparatus. In connection studies are held within different genera and classes examinations by experts of various disciplines or narrow specializations that form a common conclusion. Feature of the process of examination of the commission is that the expert organizer (leading expert) assigned to coordinate work, the sequencing work with objects, ensuring their safety, compliance deadlines expertise, contacts with entities that appointed expert, resolve current organizational issues.
Key words: examination, commission examination, comprehensive examination, concluded, expert, research.
