Особливості плодоношення Pinus sylvestris L. у Притясминських борах Текст научной статьи по специальности «Сельское хозяйство, лесное хозяйство, рыбное хозяйство»

Шемякин М.В., Витенко В.А. Изучение таксономического состава древесных растений дендропарка "Гетьмановский" в Одесской области

Изучен таксономический состав древесных растений, которые растут на территории дендропарка "Гетьмановский" в с. Гетьмановка Савранского района Одесской области. Определено, что данные парковые насаждения представлены древесными растениями с отдела Pinophyta класса Pinopsida и отдела Magnoliophyta класа Magnoliopsida.

Ключевые слова: дендропарк, древесные растения, таксономический состав, покрытосеменные, голосеменные.

Shemiakin M.V., Vitenko VA. Study of taxonomical structure of woody plants in the Dendrological Park 'Het'manivsky' in Odessa Region

The taxonomical structure of woody plants growing on the territory of the Dendrological Park 'Het'manovsky' in the village of Het'manovka (Savran' district of Odessa region) is researched. It is established, that the parkland is presented by woody plants of Pinophyta division, Pinopsida class and of Magnoliophyta division, Magnoliopsida class.

Keywords: dendrological park, woody plants, taxonomical structure, angiosperms, gymnospermous.

УДК630*502.7 Acnip. В.В. Шлапак1 -

НУ öiopeaypcie i природокористування Украти, м. Кшв

ОСОБЛИВОСТ1 ПЛОДОНОШЕННЯ PINUS SYLVESTRIS L. У ПРИТЯСМИНСЬКИХ БОРАХ

Дослщжено бюметричш показники шишок, крилаток i насшня Pinus sylvestris L. Пщтверджено, що ефектившсть насшного вщновлення залежить не лише вщ кл> матичних чиннигав, а передушм вщ наявност доброяюсного насшня. Встановлено, що за вщношенням довжини шишки до 11 дiаметра простежуються pi3m форми шишки: яйцевидна, видовжена, широка, круглувата.

Ключов1 слова: Pinus sylvestris L., шишка, крилатка, насшня, Притясминсью бори.

Вступ. Важливим завданням е ведення люового господарства та фор-мування л1с1в, близьких до природних. Для його виконання необхщно вико-ристати здатнють люових екосистем до природного поновлення, оскшьки процес регенерацп люових ценоз1в мае вагоме значення в бюлопчному цикл !х розвитку. П.В. Литвак i В.1. Ткачук [1], Б.1. Логгинов [2] зазначають про те, що генеративне поновлення забезпечуе формування початково! стадп заро-дження люових угруповань, вщ яко! залежить видовий склад ф1тоценоз1в та весь подальший розвиток, а С.М. Стойко [3] вважае, що показники природного поновлення е своерщними тестами оцшювання життевосл вид1в, !хнього бюлопчного й еколопчного потенщалу та динам1чних тенденцш ареалу, де характер спонтанно! регенерацп люових екосистем е часто виршальним тд час ендодинам1чних процеав змши порщ, що треба мати на уваз1 передуим у лабшьних у сукцесшному плат фггоценозах. Потр1бно також акцентувати увагу на висловлюванню Г.Ф. Морозова [4], який глибоко розум1в значення природного поновлення для життя люового ценозу. Вш, оцшюючи належним чином насшневий тдрют, наголошував, що його можна замшити штучними

1 Наук. керiвник: проф. Ф.М. Бровко, д-р с.-г. наук

люовими культурами, але неможливо замiнити Ti природш основи, на яких формуегься люовий фiтоценоз i якi забезпечують його стшюсть та Грунту-ються на властивостях природного поновлення.

Отже, насшневе вщновлення лiсу починаеться i3 цвтння, плодоно-шення та заюнчуеться змиканням молодняку. Цей перюд умовно можна роз-дiлити на чотири стадп, якi послiдовно змiнюють одна одну: сходи (1-2 мюя-щ), самоив (1-2 роки), пiдрiст (понад 3 роки), молодняк (бшьше нiж 10 ро-кiв). Ефективнiсть насiнного вщновлення за даними Ю.М. Дебринюка, М.1. Калiнiна, М.М. Гузя, 1.В. Шаблiя [5], залежить вiд наявностi доброяюс-ного насiння, сприятливого Грунтового середовища для ix проростання та ль сорослинних умов для подальшого росту i розвитку самосiву.

Отже, для вщтворювання будь-якого виду важливим елементом е пло-доношення. Термiн плодоношення, його перiодичнiсть, врожайнiсть насiння для кожно! породи рiзнi. Нашi обстеження заплавних i борових терас рiчки Тясмин показали, що за останш роки не простежуються неврожайнi роки для Pinus sylvestris L.

Мета дослщження - встановлення бюметричних варiацiй шишок, крилаток i насiння в культурах P. sylvestris Притясминських борiв.

Методика дослщжень. Морфологiчнi особливостi шишок i насiння вивчали за методикою Л.Ф. Правдша [6]. Вимiр лшшних розмiрiв шишок (довжини та дiаметра в найбiльш розширенiй частинi) проводили штангенциркулем, вимiр цих же показниюв у насiннi - мжрометром. Колiр шишок визначали вiдразу ж шсля збирання, колiр насiння та крилатки - тсля вида-лення 1х iз шишок. Масу шишок визначали у повиряно-сухому станi на тех-нiчниx вагах ВЛКТ-500, масу насшня - на торсiйниx вагах. Крилатки замiрю-вались оптичним методом за допомогою лупи та лшшки. При цьому проведено 300 замiрiв шишок та 600 замiрiв насiння та крилаток. Методи математич-но! статистики використали для оброблення експериментальних даних.

Результати досл1дження. Для того, щоб дослiдити особливостi роз-множення будь-яко! культури, як зазначають В.1. Бiлоус [7], Й.Й. Сжура, В.В. Капустян, А.Й. Сiкура [8], В.М. Маурер [9], необхщно встановити особ-ливостi морфологи плодiв та насшня. За лггературними даними [10], шишки P. sylvestris яйцевидш або видовжено-яйцевидш зi скошеною основою, ко-ричнювато- чи бурувато-сiрi, слабо блискуч^ довжиною 2,5-7 см, шириною 2-3,5 см iз продовгуватими щiльними дерев'янистими насшними лусками, якi потовщенi у верхнш частинi. Проте iнодi трапляються шишки червоно-ко-ричневi, пурпурово-коричневi, шр^ сiро-зеленi. Характерною ознакою P. sylvestris е звисання шишок на гачкоподiбно-зiгнутому стеблу. Щитки чи апофiзи, як простежили А.П. Шиманюк [11] i В.А. Заячук [12], на кшцях на-сiнниx лусок здебiльшого матовi або слабо блискучi, майже ромбiчнi, а бугорок апофiзу слабо випуклий. 1з збiльшенням географiчноl широти (з твдня на пiвнiч) Л.Ф. Правдш [6], Й.Й. Сiкура [8] зазначають, що середня величина шишок та кшьюсть насшних лусок у P. sylvestris зменшуються, тодi як 1х за-барвлення е дуже варiабельним i, особливо у географiчниx взаемовiдносинаx, змiнюегься довiльно. Варто також зазначити, що автор видшяе три форми

апофiзу шишок P. sylvestris: f. plana, f. gibba, f. reflexa. Ц форми трапляються в межах всього ii ареалу. Проте найбiльш поширеною у популящях е f. gibba (понад 50 % випадюв), а f. reflexa часпше трапляеться на швдш ареалу, а f. plana - вщповщно на пiвночi.

Для Чигиринського бору характерною особливютю е мшливють шишок. Так, за вщношенням довжини шишки до Ii дiаметра (1:4) простежують такi форми шишки: яйцевидна, видовжена, широка, кругла. Тенденщю до ва-рiабельностi розмiрiв та маси шишок пояснюють тим, що для залiснення т-щаних територш впродовж 60-ти рокiв використовували насшневий матерь ал, зiбраний i3 Черкаських, Свiтловодських, Кременчукських, Олександрiвсь-ких, Смшянських, Золотонiшських i Канiвських соснових насаджень. Нап-риклад, 100-рiчнi культури P. sylvestris бшя контори Млпвського люництва ДП "Смiлянське ЛГ", за переказами старожилiв, створенi посiвом i3 насшня, отриманого з Нiмеччини, а окремi 100-рiчнi культури P. sylvestris Ляплявсь-кого лiсництва ДП "Золотоношське ЛГ" створеш з насiння, отриманого з По-лiсся. Переважна бiльшiсть, навиь 50-60-рiчних, насаджень P. sylvestris Олек-сандрiвського i Бiркiвського лiсництв ДП " Олександрiвське ЛГ" створенi з насшня, отриманого з колишнього Ново-Георгпвського люгоспу, нинi це ДП "Свггловодське ЛГ" та ДП "Кременчукське ЛГ". У табл. 1 подано бюметричш показники шишок P. sylvestris.

Табл. 1. Бюметричш показники шишок P. sylvestris

Мiсце збирання шишок Бюметричш показники

довжина, мм ши рина, мм маса, г

M±m | V, % |P, % M±m V, % | P, % M±m | V, % | P, %

ДП "Чигиринське ЛГ"

Кв. 1 вид. 3 35,7±"'8 12,9 1,5 18,7±0,4 11,8 1,6 5,2 28,1 3,5

Кв. 44 вид. 3 37,2™'' 11,3 2,0 20,9™,° 9,9 2,3 6,2±u,J 25,9 4,1

Кв. 45 вид. 2 43,9±и'9 21,7 2,2 19,4±1у 14,2 1,9 7,0^ 34,8 4,7

ДП "Черкаське вшськове люництво"

Кв. 28 вид. 17 41,7 13,3 1,4 21,1 11,2 2,4 5,3^ 12,3 4,1

Кв. 35 вид. 3 34,9±и,9 14,4 2,5 18,9±0,4 8,8 1,5 5,9^ 26,6 3,5

Кв. 36вид. 13 46,3±и,9 12,7 1,9 21,0±u,5 12,3 1,8 7,1^ 28,1 3,7

ДП "Смшянське ЛГ"

Кв. 94 вид. 14 32,4±и,8 21,3 2,1 19,1 10,8 1,4 4 7±0,3 33,4 4,5

Кв. 96 вид. 8 34'5±u'' 11,8 1,9 16'3±u'4 9,0 1,7 4,1^ 23,8 4,1

Кв. 98 вид. 12 45'3±u'6 9,9 1,5 23,5±u,4 7,6 1,3 9,1±0,4 25,9 3,2

ДП "Олександргвське ЛГ"

Кв. 4 вид. 5 44 4±0,9 12,7 1,9 22,8±u,6 12,7 2,1 7,3±u,4 29,1 4,4

Кв. 21 вид. 9 4U'7±u'' 10,3 1,6 20,2±u,4 10,1 1,5 6,9±u3 27,3 3,6

Кв. 23 вид. 9 33,9±u,5 9,9 1,7 16,9±u,J 14,5 2,4 4,5±u,2 30,3 4,5

Прим1тка: М - середньоарифметична величина, m - основна похибка се-редньоарифметично! величини, V - коефщент вар1ацй, Р - точшсть дослщу.

Дозрiле насiння P. sylvestris в умовах Чигиринського бору починае ви-падати зi шишок весною наступного року (табл. 2). Кшьюсть насшин у шиш-щ змiнюеться вiд 4,9±0,6 до 10,7±0,7 шт. Ланцетне крило довжиною вщ 9,4±0,4 до 12,9±0,3 мм, прозоре, шро-коричневе з темними смугами, з боюв охоплюе фор-

ми насшня та легко вщ не! вщдшяетъся, утворюючи кiльцеподiбний OTBip. Ширина крилатки змшююеться в межах 5,0±0'2-5,9±0'2 мм. Коефщент варiацп i точнють дослщу - в межах допустимих похибок. Найменшу iстотну рiзницю за кшькютю насiння та бiометричними показниками !х крилаток у ДП "Чиги-ринське ЛГ" та ДП "Олександрiвське ЛГ" не простежують.

Табл. 2. Бюметричт показники крилаток P. sylvestris

Мгсце збирання насшня

Бюметричт показники

кшьюсть насiнин у шишцi, шт.

М®

V, % P, %

довжина крилатки, мм

M±m IV, % P, %

ширина крилатки, мм

M±m V, % P, %

ДП "Чигиринське ЛГ"

Кв. 1 вид. 3

10,7я

22,7

2,5

11,7я

21,3

6,6

5,9я

21,1

3,3

Кв. 44 вид. 3

7,2я

19,5

2,9

12,9я

19,8

3,3

5,2я

22,9

4,0

Кв. 45 вид. 2

4,9я

22,2

3,2

9,4я

19,2

2,7

5,0я

24,9

3,7

ДП "Олександрiвське ЛГ"

Кв. 4 вид. 5

6,4я

19,7

2,9

12,8я

22,8

4,1

7,3я

25,1

4,3

Кв. 21 вид. 9

7,7я

20,3

2,6

10,5я

19,9

4,5

4,9я

23,3

3,9

Кв. 23 вид. 9

5,9я

29,9

3,7

10,9я

24,5

4,4

4,5я

30,3

4,4

Насшини видовжено-яйцевидш, двояковипукт, розмiром 4,2±0'1-4,9±0'1 х 2,6±0,1-2,9±0,1 мм (табл. 3). 1стотно! вiдмiнностi не встановлено. Як зазнача-ють В.А. Заячук [12], О.А. Калшченко [13], Й.Й. Сiкура [8], насшна шюроч-ка, що розвиваеться з покривiв насiнного зачатку, тонка i складаеться з двох шарiв. Верхнiй - у виглядi плiвки, яка легко спадае, е свгтло-коричневим, го-рохуватим iз темними плямами, а знизу - основна оболонка насшини, свило-жовта, дрiбно-бугорчаста з видовженими бугорками, яю розташованi хаотично. Насшна шюрочка захищае зародок вщ механiчного пошкодження, перед-часного проростання, висихання та проникнення мiкроорганiзмiв, а на повер-хнi насшно! шкiрки можна побачити рубчик. Як дослщив М.А. Кохно [14], це мюце вiддiлення насiнини вiд насшно! шжки, яка з'еднуе насiнину iз стiнкою плоду, а також мжропше чи сiм'явхiд, який утворюе отвiр, через який в насi-нину потрапляе вода.

Табл 3. Бюметричш показники насшня P. sylvestris

Мiсце збирання насшня Бюметричт показники

довжина насшня, мм ширина насшня, мм маса насшня, г

Мят | V, % | P, % Мят | V, % | P, % Мят |V, % | P, %

ДП "Чигиринське ЛГ"

Кв. 1 вид. 3 4 7я0,1 12,5 1,5 2 7я0,1 11,3 1,6 8,9я0,1 11,2 2,3

Кв. 44 вид. 3 4 2я0,1 11,6 1,9 2 9я0,1 13,2 1,3 7 2я0,1 12,4 2,0

Кв. 45 вид. 2 4,8я0,1 12,2 1,2 2,6я0,1 12,2 1,7 7,0я0,1 10,1 2,7

ДП "Олександрiвське ЛГ"

Кв. 4 вид. 5 4 4я0,1 11,3 1,4 2,8я0,1 12,4 2,1 7,3я0,1 15,4 2,3

Кв. 21 вид. 9 4 7я0,1 10,5 1,6 2,5я0,2 12,9 1,5 8,9я01 13,1 2,9

Кв. 23 вид. 9 4 9я0,1 9,9 1,3 2 9я0,1 14,3 1,7 8,5я0,1 10,3 2,4

Забарвлення нормального насшня в окремих дерев постшне. Як вказуе Й.Й. Сжура [8], розрiзняють дерева P. sylvestris з чорним, бурим, свалим i

плямистим насшням. На niBH04i частiше трапляються дерева 3i свiтлим за-барвленням насшня, а на пiвднi - з темним чи чорнуватим. Ми визначили частку пустого насiння (табл. 4).

Табл. 4. Частка пустого насшня P. sylvestris в урожаях pi3Hux за кольором _форм, (%)_

Форми за кольором насшня 2010 р. 2011 р. 2012 р. Середне

M±m V, % M±m V, % M±m V, % M±m V, %

Темно-коричневi 22,0±1,4 53,2 39,1^ 32,0 41,4±4,2 30,1 34,2±3,' 38,4

Коричневi 18,2±3," 62,1 46,0±6,3 38,0 53,2±°,J 42,7 39,1±3,9 47,6

Анатз табл. 4 свщчить, що чим свишше насшня, тим бшьший вщсо-ток наявностi в них порожнього насшня та тим менший показник схожосп. Але тд час порiвняльного аналiзу, якiсть насшня покращуеться у бiльш тем-но-насшних форм, а у свiтло-насiнних - навпаки - чим свишше насшня, тим бшьша частка повнозернистих. Очевидно, щ розбiжностi пояснюють гене-тичними особливостями виду.

Дослщжуючи масу 1000 шт. насшин P. sylvestris (табл. 5), виявляемо, що, вона залежить вщ кiлькостi опадiв у рж закладання репродуктивних ор-ганiв та суми середшх температур за вегетацшний перiод (квiтень-жовтень). Як видно з табл. 5, кшьюсть опадiв за перюд дослiдження становить у се-

о-)С с±16,3 ООО -7±17,3 ГГ А±14,5 ¿--Г О±17,2

редньому 235,5 -288,7 мм, сума середшх температур 55,0 -67,3 °С, схожiсть знаходиться в межах 93,7±0,4-98,5±0,4 %, а енерпя проростання -вiдповiдно 88,5±06 i 94,5±03 %. З шдвищенням температури спостерiгаемо схо-жiсть насшня. Нами встановлена певна закономiрнiсть мiж схожiстю насiння та метеорологiчними умовами за вегетацшний перюд (квггень-жовтень).

Табл. 5. Схож^ть i енергiя проростання настня P. sylvestris залежно eid кiлькостi опадiв i суми середнЫ температур за вегетацшний перюд

Рж дозршання насшня

2010

2011

2012

Чигиринський бiр

-ту

ТТ84-

ззгг

Кiлькiсть опадiв, мм

287,2:

237,5:

286,8

Сума температур, °С

55,5±

67,3±

57,6±

Схожiсть, %

95,5±

92,5±

97,5±

_Ене2г1я_про_2остання,_%_

93,5 7 9±V

90,5±

Маса насiння, г

7,7±

7,3±

Бiркiвський бiр

±76"

Кiлькiсть опадiв, мм

285,5

235,5:

281,7:

Сума температур, °С

55,0±

65,5±

57,5±

Схожiсть, %

97,5±

96,5±

94,8±

Енергiя проростання, %

91,3±

93,5±

92,5±

Маса насiння, г

7,3±

7,2±

Бiлозiрська дача

Кiлькiсть опадiв, мм

288,7±

239,8±

286,4±

Сума температур, °С

56,4±

64,7±

56,6±

Схожють, %

98,5±

97,5±

93,7±

Енергiя проростання, %

89,5±

94,5±

93,5±

Маса насшня, г

7,2±

7,1±

6,8±

±U,4

Маса 1000 шт. насшин становить 6,8±0'5-7,9±0'3' тобто 1-3 % вiд загаль-но! ваги шишок, а це мае не лише практичне значення тд час визначення нор-ми та глибини вишвання, але й е доволi надшним показником якостi свГжозГ6-раного та правильно збереженого насшня. Маса насiння змiнюеться залежно вщ мiсцезнаходження його у кронi дерева, особливостей метеоролопчних умов впродовж вегетацшного перiоду та географiчного походження насшня. Висновки.

1. За лшшними розмiрами та масою шишки дослiджуванi види мало вщрГз-няються мiж собою, хоча в окремих випадках вГдмшност простежують-ся. Так, за довжиною шишки коливання в окремих екземплярiв просте-жуються у межах вщ 33,9я0'5 до 46,3я0'9 мм. За шириною - вщповщно 16,3я0'4 i 21,1я0'8' а маса шишки не мае ютотно! вГдмшностг

2. Встановлено, що кiлькiсть насiнин у шишщ мають iстотну розбiжнiсть i вартаютъ в межах 4,9я0,6 i 10,7я0,7 шт. у ДП "Чигиринське ЛГ". У ДП "Олександрiвське ЛГ" не виявлено Ютотно! рiзницi. За довжиною i шириною крилатки не виявлено вдаилень.

3. За бюметричними показниками насiння (довжина, ширина i маса) як у ДП "Чигиринське ЛГ", так i в ДП "Олександрiвське ЛГ" не просте-жуеться iстотна рiзниця. Так, довжина насшня змiнюеться в межах

л liCU л rlя0'1 сяа2 о nЯ0'1' ■ п ^яШ о пя01

4,2 ' -4,9 ' мм, ширина - 2,5 ' -2,9 ' ' маса насiння - 7,2 ' -8,9 .

4. Частцi пустого насшня P. sylvestris в урожаях упродовж 2010-2011 рр. мае ютотну значущють колiр шишок. Коефiцiент варiацп коливаеться як в межах роюв спостереження, так i за середшми даними, де Мят знахо-диться в межах вiд 34,2я3'7 до 39,1я3'9' а V, % - 38,4-47,6.

5. Встановлено, що схожють, енерпя проростання та маса насшня P. sylvestris залежно вщ кшькост опадiв i суми середнiх температур за веге-тацiйний перiод у Чигиринському, Бiркiвському та Черкаському вшсько-вому лiсництвах не мае ютотних вiдмiнностей i знаходиться в межах 93'7я0,4-97'5я0'6 %. Енергiя проростання - 88,5я0'6 i 94,5я03 %, маса насшня - вщповщно 6,8я0'5 i 7,9я0'3.

Л1тература

1. Литвак П.В. Дендролопя : навч. поабн. / П.В. Литвак, В.1. Ткачук / за ред. П.В. Литвака. - Житомир : Вид-во "Пошсся", 2002. - 338 с.

2. Логгинов Б.И. Лесные культуры / Б.И. Логгинов. - К., 1977. - 118 с.

3. Стойко С.М. Дубов1 люи Укра!нських Карпат: еколопчш особливост^ вщтворення, охорона / С.М. Стойко. - Льв1в, 2009. - 220 с.

4. Морозов Г.Ф. Учение о лесе / Г. Ф Морозов. - М. : Изд-во "Наука", 1949. - 455 с.

5. Дебринюк Ю.М. Люове насшництво : тдручник / Ю.М. Дебринюк, М.1. Кашин, М.М. Гузь, 1.В. Шаблш. - Льв1в : Вид-во "Свп" 1988. - 432 с.

6. Правдин Л.Ф. Сосна обыкновенная / Л.Ф. Правдин. - М. : Изд-во "Наука", 1964. -

190 с.

7. Бшоус В.1. Люова селекщя : тдручник / В.1. Бшоус. - Умань : Уманське вид.-полшраф. тд-во, 2003. - С. 534.

8. Окура Й.Й. Морфолопя плод1в та насшня квгткових рослин свгтово! флори / Й.Й. Сжура, В.В. Капустян, А.Й. Окура. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр"' 2005. - 124 с.

9. Маурер В.М. Декоративне розсадництво з основами насшництва : навч. поабн. / В.М. Маурер. - К. : Вид-во "Фгтосоцюцентр"' 2006. - 270 с.

10. Кузнецов С.И. Деревья и кустарними, культивируемме в УССР / С.И. Кузнецов, П.Я. Чуприна, Ю.К. Подгорный. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1985. - 200 с.

11. Шиманюк А.П. Биология древесных растений и кустарниковых пород СССР / А.П. Шиманюк. - Изд. 3-е, [перераб. и доп.]. - М. : Изд-во "Просвещение", 1964. - 480 с.

12. Заячук В.А. Дендрологiя / В.А. Заячук. - Львiв : Вид-во "Anpiopi", 2008. - 656 с.

13. Кашшченко О.А. Декоративна дендрологiя : навч. noci6H. / О.А. Кашшченко. - К. : Вид-во "Вища шк.", 2003. - 199 с.

14. Кохно Н.А. Деревья и кустарники культивируемые в УССР / Н.А. Кохно. - К. : Вид-во "Наук. думка", 1986. - 720 с.

Шлапак В.В. Особенности плодоношения Pinus sylvestris L. в При-тясминских борах

Исследованы биометрические показатели шишек, крылаток и семян Pinus sylvestris L. Подтверждено, что эффективность семенного возобновления зависит не только от климатических факторов, а прежде всего от наличия доброкачественных семян. Установлено, что по отношению длины шишки к ее диаметру прослеживаются различные формы шишки: яйцевидная, удлиненная, широкая, кругленькая.

Ключевые слова: Pinus sylvestris L., шишка, крылатка, семена, Притясминские

боры.

Shlapak V.V. Features of Pinus sylvestris L. fruiting in near Tiasmyn pine forests

The biometric indexes of cones, samaras and seed Pinus sylvestris L. were researched. It has been confirmed that the efficiency of seed regeneration depends not only on the climatic factors but also on the availability of high quality seed.

It is found that there are three cone shapes according to the relation of the cone length to its diameter: egg-shaped, extended, wide and round.

Keywords: Pinus sylvestris L., cones, samaras, seed, Tiasmyn pine forests.