CC BY
76
m
НАТЫ
ЫКРА1НИ
Himieft®
Науковий BicHMK НЛТУ УкраТни Scientific Bulletin of UNFU
http://nv.nltu.edu.ua https://doi.org/10.15421/40280309 Article received 27.03.2018 р. Article accepted 26.04.2018 р.
УДК 630*582.475.2:165.7
ISSN 1994-7836 (print) ISSN 2519-2477 (online)
@ El Correspondence author T. I. Kharachko [email protected]
Р. I. Мандзюк1, Т. I. Харачко2
1 Галицький нацюнальний природний парк, м. Галич, Украша 2 Нацюнальний лкотехтчний утверситет Украши, м. Львiв, Украша
НАС1ННА ПРОДУКТИВН1СТЬ СОСНИ КЕДРОВО1 КОРЕЙСЬКО1 (PINUS KORAIENSIS SIEB.
ET ZUCC.) В МЕЖАХ ГАЛИЦЬКОГО НАЦЮНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКУ
Наведено коротку характеристику сосни кедрово! корейсько! та проведено юторичний екскурс щодо його появи у люо-вих насадженнях Галицького нацiонального природного парку (Галицький НПП). Проаналiзовано сучаснi напрями досль джень виду у свiтi та зроблено висновок щодо актуальное його дослщжень в Украш, а саме: доцшьшсть вивчення проце-сiв шишко- та насшненошення, якi безпосередньо впливають на насiнну продуктивнiсть. Описано результати фенолопчних спостережень та встановлено перюдичшсть шишконошення виду на постiйнiй лгсонасшнш дiлянцi у Галицькому НПП. Висвплено результати дослiдження бiометричних показникiв шишок i насiння кедрово! корейсько! сосни. Результати досль джень свiдчать про високу насшну продуктивнiсть iнтродуцента в умовах тдприемства та дають тдстави висловити припу-щення про збшьшення цього показника впродовж кiлькох найближчих десятилпъ, одночасно 3i збшьшенням вжу шишко-носних дерев. Встановлено оптимальш термши заготiвлi лгсонасшно! сировини та виявлено чинник, що впливае на змен-шення врожаю шишок. Висвплено результати швентаризацп самосiву дослiджуваного виду на пробних дшянках та зроблено аналiз його висотно! структури. Одночасно з облжом самос1ву, наведено найхарактерний мюця його появи в насадженш та висунуто припущення щодо причин його масового випадання впродовж другого та третього рокiв життя. Проведене дос-лiдження пiдтвердило натуралiзацiю виду в умовах Галицького НПП i вказало на притаманну для нього досить високу на-сшну продуктивнiсть. Результати дослiджень свiдчать про можливють ширшого впровадження цього цшного, для лiсового господарства, виду у лiсовi насадження регiону.
Krnuoei слова: штродукщя; вид; насшня; природне поновлення.
Вступ. Iнгродукцiя - це один iз перспективних ме-тодiв збагачення мiсцевого генофонду рослин, який дае змогу вирiшуваги георегичнi i практичш завдання для пiдбору рослинних видiв iз цiнними господарськими ознаками (О^гу, & РуШик, 2008; Smahliuk, 1976). На територп Галицького НПП зосереджено велику шль-к1сть iнтродукованих деревних видiв, таких як: дуб чер-воний, ялина европейська, евкомiя в'язолиста, робшя звичайна, сосна кедрова корейська, бархат амурський, сосна чорна та модрина японська.
Розмноження та ввдтворення iнтродукованих деревних видiв е важливим етапом натуралiзацiT рослин. Як ввдомо, розмноження деревних рослин може вщбувати-ся двома способами: насшним та вегетативним. У при-родних умовах сосна кедрова корейська розмножуеться насшним способом, що забезпечуе поширення виду в межах ареалу. В умовах iнтродукцiT, для цiнних видiв важливим е також i вегетативне розмноження, яке забезпечуе вщтворення рослин у раз^ коли насшневе розмноження неможливе (Cherniak, 2004).
Вщсутшсть достатньо! кiлькостi садивного матерь алу цiнних у господарському вимiрi iнтродукованих ви-дiв дерев перешкоджае впровадженню 1х у лiсовi насадження нашоТ краТни. Тому для розмноження госпо-
дарсько-цiнних eK30TiB, важливим е вивчення процесу насiннeношення для подальшого покращення стану за-готiвлi та використання насiння у розсаднищга. Засто-сування насiнного способу розмноження передбачае на-явнiсть насiнноï бази.
Огляд лггературних джерел. Результати аналiзу наукових праць, висвiтлених у свиовш науково-мет-ричнiй базi упродовж останшх рок1в, свiдчать про зрос-тання в наукових колах iнтересу до сосни кедровоï ко-рейськоï. Дослщження стосувались вивчення чутливос-тi насаджень сосни кедровоï корейськоï до змш клiмату (Joo et al., 2013), ощнювання бiомаси самосiву та тд-росту сосни у змiшаних насадженнях (Jinsong Wang et al., 2002). Щодо господарського впливу людини, вивче-но, як змiнюються таксацiйнi показники штучних люо-вих насаджень тсля проведення в них рубань рiзноï ш-тенсивностi (Choi et al., 2014). Встановлено важливють проведення довготривалих дослiджень господарського впливу на штучш насадження кедрово1' корейсько1' сосни, для розширення 1'х функцiональностi (збереження бiорiзноманiття, рекреацiйного використання тощо) (Mason & Zhu, 2014). Цiкавими виявились результати дослвдження з обрiзування верхiвок дерев на люонасш-них плантащях. Вкорочення верхiвок дерев проводили
1нформащя про aBTopiB:
Мандзюк Роман 1ванович, канд. с.-г. наук, наук. ствробггник. Email: [email protected]
Харачко Тарас 1ванович, канд. с.-г. наук, доцент, кафедра лкових культур i лковот селекцп. Email: [email protected] Цитування за ДСТУ: Мандзюк Р. I., Харачко Т. I. Насшна продуктивнiсть сосни кедровот корейськот (Pinus Koraiensis Sieb. et Zucc.)
в межах Галицького нацюнального природного парку. Науковий вкник НЛТУ УкраТни. 2018, т. 28, № 3. С. 43-47. Citation APA: Mandziuk, R. I., & Kharachko, T. I. (2018). On Seed Productivity of the Pinus Koraiensis (Sieb. et Zucc.) in Halych National Nature Park. Scientific Bulletin of UNFU, 28(3), 43-47. https://doi.org/10.15421/40280309
для стимулювання шишконошення (Han et al., 2008). Водночас i3 вивченням впливу обрiзування BepxiBOK на збiльшeння штенсивносп появи шишок встановлено, що згадана опepацiя практично не вплинула на xiMi4-ний склад зiбpаного насшня (Bae et al., 2008). В. В. Ос-ташенко (2014) вивчав перюди шишконошення та як1сть насшня сосен кедрових в умовах Далекого Сходу Росшсько! Федерацп (Ostashenko et al., 2014).
Також останнiми роками увага науково! спiльноти прикута до цшних властивостей xiмiчниx речовин, як отримували з piзниx оpганiв (зокрема i3 шишок та насшня) кедрово! корейсько! сосни. Зокрема, виявлено, що отpиманi речовини проявляють антидiабeтичний ефект (Joo et al., 2013), можуть використовуватись як природний протипухлинний агент (Lee et al., 2015; Yi et al., 2015), слугувати джерелом природних антиоксидан-тiв (Zou et al., 2013; Zhou et al., 2015).
В Укра!ш питання вирощування сосен кедрових у люових культурах порушував Р. О. Яцик (2001). У сво!х працях вш дослвджував адаптацiю сосен кедрово! си-бipсько! i корейсько! у штучних насадженнях та вивчав piст !х стовбуpiв (Yatsyk, 2001). Дослвдження якосп на-сiння сосни кедрово! корейсько! у 2012-2013 рр. проводили у Нацюнальному боташчному саду iм. М. М. Гришка (Boyko, Pokhylchenko & Kushnir, 2014).
Аналiзуючи лiтepатуpнi джерела, виявлено невеликий обсяг малу кiлькостi iнфоpмацi!' щодо вивчення на-сiнно!' пpодуктивностi сосни кедрово! корейсько! в peri-от дослвдження. Брак даних про мюцезростання i стан насiннeносниx дерев ускладнюе визначення реального насiнного потeнцiалу цшних деревних видiв на терито-pi! peгiону. Це свiдчить про актуальшсть дослвдження цie! проблематики i доцшьшсть !! грунтовного вивчення.
Мета роботи - визначити насшну пpодуктивнiсть сосни кедрово! корейсько! на територп Галицького на-цiонального природного парку, оцшити !! насiнний по-тeнцiал.
Методика дослщження. Бiомeтpичнi показники шишок i насiння визначали з десяти дерев. Загопвлю шишок проводили шляхом обривання !х з ростучих дерев. Виконано замipи бюметричних показник1в у свiжо-зiбpаниx шишок. Вибipка дослiджeння становила 50 шишок. Щд час дослiджeння бiомeтpичниx показни-к1в проведено замipи довжини та дiамeтpа шишок. Дь аметр визначали на середиш довжини шишки. Для виз-начення маси шишок проводили !х зважування на елек-тронних вагах у свiжозiбpаному i сухому станах. Для зменшення вологостi шишок використовували природ-не висушування. Для цього шишки розсипали на про-вирюваш сита, щоб запобiгти !хньому запарюванню. Сита складали одне на одне i помiщали на вiдкpитiй територп тд накриттям. Також визначали загальну шль-к1сть насiнин у кожнш шишцi; к1льк1сть виповнених i недорозвинених насiнин та !хню масу.
Для визначення часу дозpiвання та термшв загопв-лi насiнно! сировини провели фенолопчш спостережен-ня шляхом фшсацп щоpiчного утворення мeгастpобiл (9) та ш фeнологiчниx фаз, використовуючи методику Н. £. Булипна (Bulygin, 1979).
Перероблення насiнно! сировини, для отримання на-сiння, здшснювали шляхом мexанiчного пошкодження шишок, при цьому визначали масу насшня з кожно! шишки окремо (Debryniuk et al., 1998). Статистичш по-казники визначали за апробованою методикою (Ho-
roshko, Myklush & Khomiuk, 2004). Для визначення илькосп природного поновлення сосни кедрово! корейсько! закладали пробш площадки розм1ром 2,0^2,0 м, кшьшстю 50 шт. на 1 га. Оцшювання природного поновлення проводили за методикою М. М. Гор-шенша (Gorshenin & Shvidenko, 1977).
Об'екти дослiдження. Насадження 1з вм1стом сосни кедрово! корейсько! зростають у Галицькому НПП на територп Галицького л1сництва в урочищ1 "Водники". Дшянки заклав у 1983 р. заслужений л1авник М. Й. Кудляк. Люов1 культури було створено на чорно-земах отдзолених. Висота н.р.м. насаджень становить 280 м. У склад1 насаджень, окр1м сосни кедрово! корейсько!, також представлен! модрина европейська, дуб звичайний та бук л1совий.
Дослвдження проводили на пост1йн1й л1сонасшнш д1лянц1 сосни кедрово! корейсько! (кв. 20, вид. 23, пло-ща - 3,2 га). Сучасний склад насадження на ПЛНД не змшився в1д початкового - 4Скдк3Дз2Бкл1Лпд. Тип т-су на дослвджуванш д1лянщ - св1жа букова д1брова ф2-бкД), який е характерний для дуба люового, сосна кедрова корейська зростае за першим класом боштету, ма-ючи стовбурний запас 96,3 м3. Загальний запас дереви-ни на д1лянц1 становить 170,0 м3та-1. П1др1ст та п1дл1сок на пробнш д1лянц1 майже в1дсутн1. Розмщення дерев -р1вном1рне. Загалом, пор1внюючи сосну кедрову ко-рейську з буком люовим та дубом звичайним на досль джуван1й д1лянц1, треба зазначити, що !! дерева вигля-дають дещо г1рше. Це помггно по середн1й висот1 та се-редньому д1аметру породи. Так, середня висота сосни становить 11,2 м, бука люового - 15,8 м, дуба звичайно-го - 11,9 м. Середнш д1аметр пор1д на дшянщ такий: сосна кедрова корейська - 22,02 см, бук л1совий -33,47 см, дуб звичайний - 16,01 см. На сьогодш сосна кедрова корейська, на дослвджуванш д1лянщ частково випадае з насадження, що в подальшому вплине на змь ну !! частки у склада Це насадження належать до госпо-дарсько! зони парку.
Рекреацшна характеристика дослвджуваних д1лянок: закрит1 простори - деревостани горизонтально! з1мкне-ност1 з другим класом естетично! оц1нки. Рекреац1йна оц1нка середня, склад насаджень неоднорщний. Рельеф на дшянках р1внинний. П1д час спостережень на одному 1з дерев сосни кедрово! корейсько! зафшсовано в1русне пошкодження бруньок ("вщьмина мила"), яке супрово-джуеться асиметричним ростом пагон1в. Варто зазначити, що на територп Укра!ни на деревах досл1джуваного виду "вщьмиш м1тли" трапляються вкрай редко.
Результата дослiдження. П1д час фенолопчних спостережень в1дзначено одночасне проходження гене-ративних фаз в сосни кедрово! корейсько!. При цьому встановлено, що шлькють мегастроб1л у окремих екзем-пляр1в зм1нювалася в1д 4 до 50 шт. Масове пилування м1кростроб1л (б1) спостер1гали раз на 2-3 роки. Зазначи-мо, що на деяких деревах мегастробши не утворювали-ся протягом 7 рошв (пер1од спостереження). У сосни кедрово! корейсько!, як 1 у вах вид1в роду Ргпш Ь., ме-гастроб1ли розвиваються упродовж двох рошв. Для сосни кедрово! корейсько!, в умовах 1нтродукцп, масове шишконошення вщбуваеться раз на 2-3 роки (рис. 1). При цьому на деяких деревах спостерпали щор1чне утворення шишок, але в значно меншш кшькосп шж у насшш роки. Зазначимо, що у цього виду значно пош-коджуються шишки б1лками, що тривае з1 середини
липня i до кшця вересня. За нашими окомiрними тдра-хунками пошкодження, шишок бшками становить 30.. .40 % вщ ïx початковоï кiлькостi.
Рис. 1. Шишконошення сосни кедрово! корейсько! насiнного року
Отримат результати спостережень показали, що основна кшькють дерев дослщжуваного виду в насаджен-нях почала шишконосити у молодому вшд - 20.. .25 ро-к1в. Наявшсть насшних дерев молодого вшу св1дчить про високий потенщал насшно! продуктивност дерев сосни кедрово! корейсько! на територп Галицького НПП. Для дослщжень шишок, !х загот1влю починали у другш половит серпня. Середня кшькють шишок на дерев1 становила 8-10 шт. У насшнев1 роки на окремих деревах було понад 40 шт. шишок.
Вщомо, що ютотний вплив на розм1ри, кшькють повнозернистого насшня та його масу мае киматичний фактор. Проте, хоча й ктматичт умови Галицького НПП вщр1зняються вщ умов природного ареалу сосни кедрово! корейсько!, штродуцент тут здатний утворю-вати шишки 1 формувати якюне життездатне насшня. Дат бюметричних показник1в наведено у табл. 1.
Табл. 1. Бюметричш показники шишок сосни кедровоУ корейськоУ
Показник Параметри шишок Середня кшьюсть та маса насшин в однш шишщ
довжина, мм товщина, мм маса, г маса насшня, г кшьюсть насшня, шт.
св1жоз1браних сухих виповнене недорозвинене разом
Lmin 99,3 56,2 143,5 83,6 39,1 42,0 17,0 59,0
Lmax 172,7 84,5 493,6 291,7 154,1 146,0 60,0 206,0
Lcp 136,5 71,0 311,5 187,4 98,1 90,0 39,0 129,0
а2 560,46 66,01 11780,66 4090,07 1362,86 823,0 153,6 1598,38
а 23,67 8,12 108,54 63,95 36,92 28,7 12,39 39,98
V, % 17,35 11,43 34,84 34,13 37,64 31,63 31,26 30,67
Р, % 1,67 0,57 7,67 4,52 2,61 2,03 0,88 2,83
ГО2^
Умовнi позначення: Lmin - мiн. значення; Lmax - макс. значения; Lcep ратичне вiдxилення; V, % - коефщент вар1аци; Р - точнiсть дослiду.
середне значення
дисперсiя; а - середне квад-
Насшна продуктивнiсть одного дерева становить 10-15 кг свiжозiбраних шишок. Середнш вихiд насiння i3 шишок - 25-30 % або 2-3 кг насшня. Маса 1000 шт. насшин - 544,03±0'02 г. Отриман результати вiдрiзня-ються вiд даних лггературних джерел. Так, за дани-ми Р. О. Яцика, 1000 шт. насшин сосни кедровоï ко-рейсь^ мають масу 405,5 г (Jinsong Wang et al., 2002). Це, ймовiрно, зумовлене отриманням даних з дерев рiз-ного вшу та рiзними умовами зростання виду.
Згщно з нашими дослщженнями, кiлькiсть недороз-виненого насiння в шишках становить 25...35 %. При цьому цей показник не е стабшьним для кожного року. Так, у 2014 р. кшькють недорозвиненого насшня становила 10.15 %, що свщчить про сприятливi умови запи-лення мегастробiл у 2013 р. Загалом результати досль дження свiдчать про значну варiабельнiсть маси шишок, що пов'язано з високою мшлив^ю розмiрiв шишок i насiння сосни кедровоï корейсь^ в умовах Га-лицького НПП.
Пiд час проведения дослщження природного понов-лення сосни кедровоï корейськоï в позаареальних умовах виявлено значну кшьюсть ïï самосiву. Визначенi 6i-ометричт показники самосiву сосни кедровоï корейсь-коï на пробних площах наведено в табл. 2.
Табл. 2. Бюметрнчш показники самоиву сосни кедровоУ
Це св1дчить про те, що самошв з'являеться практично щор1чно. Значне зменшення кшькост1 самошву у двох-трир1чному вщ1, на наш погляд, зумовлене низьким потраплянням сонячного св1тла, через проекцп крон бука люового. Однор1чт рослини сони кедрово! корейсь-ко! на пробних площадках здебшьшого випадюв трап-ляеться куртинами по 3-5 шт. (рис. 2).
Динамжа за роками Бюметричш показники
висота, см д1аметр коренево! шийки, мм
1 -р1чш 5,2±0'05 2 3±0,04
2-р1чш 9,3±0'ь 4 1±0,11
3-р1чш 17 4±0,09 6,7±0'16
Варто зазначити, що значна частина самошву припа-дае на однорiчнi рослини, а саме 80 %, дворiчного са-мосiву виявлено 15 %, а трьоx-чотирьоxрiчного - 5 %.
а) однор1чний самошв б) трир1чний самоив
Рис. 2. Фрагмента облжових площадок Í3 caMOciBOM сосни кед-рово! корейсько!
Значний вплив на picT i розвиток самошву мае освгт-лення, товщина i стутнь розкладання пiдcтилки. У мiж-ряддях бука мicтитьcя товстий, слаборозкладений шар пiдcтилки, який негативно впливае на появу самоаву доcлiджувaноi породи. На межi pядiв сосни кедрово! корейсько! з рядами дуба звичайного пiдcтилкa розкла-даеться краще. Тут, у трав'яному вкpиттi, появляються осока волосиста (Carexpilosa Scop.) та анемона дiбpов-на (Anemone nemorosa L.), що свщчить про середт умови зволоження (мезофiльнi). Загалом самоав на дтян-ках розмщений невеликими куртинами. Серед caмоciву
також трапляються бук люовий i дуб звичайний, але !х-ня шльшсть е незначною.
Висновки. Результати наших дослвджень доводять, що iнтродуцент добре пристосований до природно-кль матичних умов Галицького НПП та мае високу насшну продуктивнiсть (400...600 кгта-1 свiжозiбраних шишок). Середнiй вихiд насiння i3 шишок - 100 _ 150 кгта-1.
Наявнiсть насiнних дерев сосни кедрово! корейсько!' молодого вiку дае тдстави стверджувати, що насiнний потенщал почав розкриватися i мае стшку тенденцiю до збiльшення. Дослiдженням встановлено, що перiод про-ходження генеративних фаз вщбуваеться одночасно. Це позитивно впливае на процес запилення i подальшу яшсть насiння.
Отриманi результати дають змогу стверджувати, що штродукований в лiсовi насадження Галицького НПП вид добре розмножуеться насiнним способом. Цю влас-тивiсть, для отримання садивного матерiалу, доцiльно використовувати у лiсогосподарськiй практищ пiд-приемства.
Рiзновiковий самосiв сосни кедрово! корейсько! на територп парку сввдчить про те, що клiматичнi та еко-логiчнi умови регiону е сприятливi для росту i розвитку дослвджуваного iнтродуцента. Наявнiсть самосiву е сввдченням того, що дослiджуваний вид е натуралiзова-ний в умовах Галицького НПП.
Перелш використаних джерел
Bae, C.-H., Song, J.-M., Kim, C.-W., Song, J.-H., Han, S.-U., Shim, T.-H., & Yi, J.-S., (2008). Comparison of seed component between stempruned and un-pruned trees in a Pinus koraiensis seed orchard. Ann. For. Res., 51, 157-158. Boyko, N. M., Pokhylchenko, O. P., & Kushnir, N. V. (2014). Quality of Pinus koraiensis Sieb. et Zucc. In N. N. Gryshko NBG NASU, 2012-2013. "Biodiversity conservation and introduction of plants", (pp. 274-277). The papers of international scientific conference and schools (Kharkiv, September, 8-11, 2014). Kharkiv: Tarasenko V. P.
Bulygin, N. E. (1979). Fenologicheskie nabliudeniia nad drevesnymi
rasteniiami. Leningrad: LTA. 97 p. [In Russian]. Cherniak, V. M. (2004). Kultyvovana dendroflora Volyno-Podillia, perspektyvy yii vykorystannia ta zbahachennia. Ternopil: TNPU. 264 p. [In Ukrainian]. Choi, Ju., Lee, B., Lee, D., & Choi, I. (2014). Growth Monitoring of Korean White Pine (Pinus koraiensis) Plantation by Thinning Intensity J. Korean For. Soc., 103(3), 422-430. https://doi.org/10.14578/ikfs.2014.103.3422 Debryniuk, Yu. M., Kalinin, M. I., Huz, M. M., & Shablii, V. I. (1998). Lisove nasinnytstvo. Lviv: Svit. 432 p. [In Ukrainian].
Gorshenin, N. M., & Shvidenko, A. I. (1977). Lesovodstvo. Lviv:
Vishha shk. 303 p. [In Russian]. Han, S. U., Kang, K. S., Kim, C. S., Kim, T. S., & Song, J. H. (2008). Effect of top-pruning in a clonal seed orchard of Pinus koraiensis. Ann. For. Res., 51, 155-156. Horoshko, M. P., Myklush, S. I., & Khomiuk, P. H. (2004).
Biometriia. Lviv: Kamula. 236 p. [In Ukrainian]. Jinsong Wang, Juan Fan, Xiuhua Fan, Chunyu Zhang, L. Wu, Klaus V. Gadow. (2002). Crown and root biomass equations for the small trees of Pinus koraiensis under canopy. Dendrobiology, 70, 13-25. https://doi.org/10.12657/denbio.070.002 Joo, H. E., Lee, H. J., Sohn, E. J., Lee, M. H., Ko, H. S., Jeong, S. J, Lee, H. J., Kim, S. H. (2013). Anti-Diabetic Potential of the Essential Oil of Pinus koraiensis Leaves toward Streptozotocin-Treated Mice and HIT-T15 Pancreatic ß Cells, Bioscience, Biotechnology, and Biochemistry, 77(10), 1997-2001. https://doi.org/10.1271/bbb. 130254 Lee, J. H., Lee, K., Lee, D. H., et al. (2015). Anti-invasive effect of ß-myrcene, a component of the essential oil from Pinus koraiensis cones, in metastatic MDA-MB-231 human breast cancer cells. J Korean Soc Appl Biol Chem, 58, 563-569. https://doi.org/10.1007/s13765-015-0081-3 Mason, W. L., & Zhu, J. J. (2014). Silviculture of Planted Forests Managed for Multi-functional Objectives: Lessons from Chinese and British Experiences. In: T. Fenning (eds) Challenges and Opportunities for the World's Forests in the 21st Century. Forestry Sciences, 81. Springer, Dordrecht Oleksiv, T. M., & Pytliuk, V. I. (2008). Dereva i kushchi dendroparku "Vysokohirnyi": 40-richnyi period aprobatsii. Ivano-Frankivsk: Foliant. 156 p. [In Ukrainian]. Ostashenko, V. V. Ostashenko, L. Yu., Akymov, R. Yu., & Ostashenko, V. Yu. (2014). Rost y kachestvo semian kedrovoho stlanyka y sosnM kedrovoi koreiskoi v uslovyiakh yuha Dalneho Vostoka. Lisivnytstvo i ahrolisomelioratsiia, 125, 129-136. [In Ukrainian].
Smahliuk, K. K. (1976). Introdukovani khvoini lisoutvoriuvachi.
Uzhhorod: Karpaty. 95 p. [In Ukrainian]. Yatsyk, R. O. (2001). Sosna kedrova v lisovykh kulturakh Bukovyny.
Scientific Bulletin ofUNFU, 11(1), 17-20. [In Ukrainian]. Yi, J., Wang, Z., Bai, H., Yu, X., Jing, J., & Zuo, L. (2015). Optimization of Purification, Identification and Evaluation of the in Vitro Antitumor Activity of Polyphenols from Pinus Koraiensis Pinecones. Molecules, 20, 10450-10467.
https://doi.org/10.3390/molecules200610450 Zhou, Y., Clark, M., Su, J., et al. (2015). Litter decomposition and soil microbial community composition in three Korean pine (Pinus koraiensis) forests along an altitudinal gradient. Plant Soil, 386, 171-183. https://doi.org/10.1007/s11104-014-2254-y Zou, P., Yang, X., Huang, W. W, Zhao, H. T., Wang, J., Xu, R. B., Hu, X. L., Shen, S. Y., & Qin, D. (2013). Characterization and bioactivity of polysaccharides obtained from pine cones of Pinus koraiensis by graded ethanol precipitation. Molecules, 18(8), 99339948. https://doi.org/10.3390/molecules18089933
Р. И. Мандзюк1, Т. И. Харачко2
1 Галицкий национальный природный парк, г. Галич, Украина 2 Национальный лесотехнический университет Украины, г. Львов, Украина
СЕМЕННАЯ ПРОДУКТИВНОСТЬ СОСНЫ КЕДРОВОЙ КОРЕЙСКОЙ (PINUS KORAIENSIS SIEB. ET ZUCC.) В ПРЕДЕЛАХ ГАЛИЦКОГО НАЦИОНАЛЬНОГО ПРИРОДНОГО ПАРКА
Приведены краткая характеристика сосны кедровой корейской и исторический экскурс ее появления в лесных насаждениях Галицкого национального природного парка (Галицкий НПП). Проанализированы современные направления исследований вида в мире и сделан вывод об актуальности его исследований в Украине, а именно: целесообразность изучения процессов шишко- и семеноношения, которые непосредственно влияют на семенную продуктивность. Описаны результаты фенологических наблюдений и установлена периодичность шишконошения вида на постоянном лесосеменном участке в Га-лицком НПП. Представлены результаты исследования биометрических показателей шишек и семян кедровой корейской сосны. Результаты исследований указывают на высокую семенную продуктивность интродуцента в условиях предприятия и позволяют предположить об увеличении этого показателя в течение нескольких ближайших десятилетий, одновременно с увеличением возраста шишконосных деревьев. Установлены оптимальные сроки заготовки лесосеменного сырья и выявлен фактор, влияющий на уменьшение урожая шишек. Представлены результаты инвентаризации самосева изучаемого вида на пробных участках и сделан анализ его высотной структуры. Одновременно с учетом самосева, описаны наиболее характер-
ные места его появления в насаждении и выдвинуто предположение о причинах его массовой гибели в течение второго и третьего годов жизни. Проведенное исследование подтвердило натурализацию вида в условиях Галицкого НПП и указало на присущую ему достаточно высокую семенную продуктивность. Результаты исследования указывают на возможность более широкого внедрения этого ценного для лесного хозяйства вида в лесные насаждения региона.
Ключевые слова: интродукция; вид; семена; естественное возобновление.
R. I. Mandziuk1, T. I. Kharachko2
1 Halych National Nature Park, Halych, Ukraine 2 Ukrainian National Forestry University, Lviv, Ukraine
ON SEED PRODUCTIVITY OF THE PINUS KORAIENSIS (SIEB. ET ZUCC.)
IN HALYCH NATIONAL NATURE PARK
The evaluation of seed productivity of the Pinus koraiensis (Sieb. et Zucc.) for forestry enterprises involves high-quality estimation of stocking and naturalization of species. Our research was carried out in Ukraine, on P. koraiensis forest plantation in Halych National Nature Park. We use three research methods in this work: phenological - to identify phenology specifics for the beginning and the end of genesic organs phenophases; the forestry - to learn the growth of P. koraiensis self-seeding, and statistical -to process research results. During our research we conducted analysis of scientific literature on the modern use of generative organs, seeds and species overall; on ways of increasing the cones production; on changes in plantations of P. koraiensis, that take place simultaneously with the climate change. Moreover, during the study we found that the number of megastrobil among some specimens varied from 4 to 50 pcs. We have renealed that megastrobils had not been formed for 7 years on separate trees. We have also defined biometric indices of cones and seeds. Thus, the length of the pine cones of the P. koraiensis ranges from 99.3 mm to 172.7 mm, with the average length of the cones 136.5 mm, the thickness (diameter) ranges from 56.2 to 84.5 mm. The weight of one fresh cone varies from 143.5 to 493.6 g. The average yield of seeds from one cone is 98.1 g. The maximum number of seeds in one cone was 206 pcs. the minimum - 59 pcs. The weight of 1000 pieces is 544.03±0.02 g. In addition to that we provided biometric characteristics for the introducent's self-seeding. It has been established that a significant part of self-seeding belongs to annual plants, namely 80 %, two-year self-seeding take 15 %, and three-four-year olds 5 % respectively. It was found that annuals of P. koraiensis plants at small test sites occur in small curtains of 3-5 pcs. The plant is well adapted to climate conditions of the enterprise and has high seed productivity. Uneven-aged self-seeding of P. koraiensis on the territory of the enterprise means that climate and environmental conditions of the region are favourable for the growth and development of the plant. Moreover, the presence of self-seeding proves the fact that the studied species are naturalized in the conditions of Halych National Nature Park.
Keywords: introduction; species; seed; natural renewal.
