CC BY
10
УДК: 611.977:616.5 477.44:616.-248
0С0БЛИВ0СТ1 ПАЛЬЦЕВ01 ДЕРМАТ0ГЛ1Ф1КИ У СШЬСЬКИХ Д1ТЕЙ П0Д1ЛЬСЬК0Г0 РЕГ10НУ, ХВОРИХ НА БР0НХ1АЛЬНУ АСТМУ
Процюк Т.Л., Гунас I.B., Кожем'яка A.I., Чирка О.В., Потеева Т.В.
Вшницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1.Пирогова
Вшницька обласна клЫчна дитяча лкарня
Харювський державний медичний уыверситет МОЗУкраТни.
В cmammi висвтлено питания особливостей дерматогл1ф1чних ознак у здорових та хворих на бронх1алъну астму сшъсъких dimeü, яК проживають на територгг Подшъского регюну. На великому фактичному мameрiaлi (392 вiдбиmки рук 196 dimeü старшого шкшъного вту) нами вста-новлено, що нaйбiлъшi вiдмiннocmi гребеневого рахунку зуcmрiчaюmъcя у хворих хлопчитв - на IV палъщ правог та I палъщ л1вог киcmi, а у хворих дiвчamoк на I, III, IV палъцях правог кист1 та на III, IV, V палъцях лiвoг киcmi. Найбшъш виражет вiдмiннocmi мiж групами хворих i здорових дтей спостериалисъ при aнaлiзi ятсних показнитв палъцевог дeрмamoглiфiки.
Ключов1 слова: дерматопглфка, HirTbOBi фаланги, пагллярш в1зерунки, стьсьга пщл1тки.
ркерами, (комплексне вивчення патлярних Bi3e-
Вступ
На тепершнм час немае сумн^в у тому, що як \ для бтьшост мультифактор1альних захворю-вань, в розвитку бронх1альноТ астми важливу роль вщ1грае як генетична схилы-мсть до дано!' патологи, так \ вплив р1зних зовышых фактора навколишнього середовища. У загалы-нй полн геннм систем! схильност1 до мультифактор1аль-них захворювань беруть участь генетичы систе-ми дерматоглфнних ознак та еритроцитарних антигеыв кров1 Група кров1, рщкюна здатнють вщчувати мигдальний запах синильноТ кислоти, одонтоглфка (морфолопчы особливост1 зуб1в), дерматоглфка (будвля паптярних в^ерунюв пальцв, долонь \ пщошов людини) - усе це на-дмы зовышы генетичы маркери. [4, 5, 7, 9]. Рання д1агностика та прогнозування мультифак-тор1альних захворювань можлив1 при викорис-таны генетичних маркер^ [11]. Ознаки пальце-во1 \ долонно! дерматоглфки та еритроцитарних антигеыв кров1 належать до прогностичних критерий, в основ! застосування яких лежить висока спадкова обумовленють, незмннють з вком, значна ¡ндивщуальна \ територ1альна мЫливють [6, 8, 12].
Сутысть генетичного марюрування полягас в тому, що ген, який кодус визначену властивють, що виявлясться на бюхЫчному р1вы, часом т1с-но зчеплений (тобто знаходиться досить близь-ко в однм \ тм же хромосом!) з ¡ншим геном, що формуе зовышыю ознаку, що легко спостер1га-сться. Звщси зовышня ознака е маркером неви-явленоТ зовы, однак генетично детермшованоТ ознаки. При виявлены ознаки-маркера можна судити про наявнють або вщеутнють схильност1 в розвитку дослщжуваноТ морфолопчноТ ознаки або рухових зд1бностей людини [11].
Незважаючи на чисельы публ1кацИ, така система ознак, як шфы в^ерунки, поки залишаю-сться недостатньо вивченими та не досить широко використовуються у медичый кл1н1чн1й практиц, зокрема для д1агностики захворювань.
У зв'язку з перспективами прогнозування, що вщкриваються, була визначена мета дано!' робо-ти - виявити зв'язок м1ж дерматоглфчними ма-
рунюв та особливостей пальцевоТ \ долонноТ де-рматоглфки) у д1тей пщл1ткового в1ку р1зноТ ста-т1, що проживають у стьськм мюцевост1 Подть-ського регюну, з розвитком бронх1альноТ астми.
Матер1али та методи досл1дження
Зпдно з метою дослщження було обстеженно 196 д1тей вком в1д 11 до 15 роюв, як1 проживали у стьськм мюцевост1 на територп Подтля. Хвор1 на бронх1альну астму становили 96 д1тей: з них 46 д1вчаток \ 50 хпопчиюв. Контрольну групу склали -100 здорових пщл1тюв: 45 хпопчиюв та 55 д1вчаток. Вам д1тям проводилось дерматог-лфчне досл1дження, виконане за методикою Н.Сштитнпв \ Ch.Midlo [10]. В1дбитки пальцв кист1 отримували за допомогою типографськоТ фарби на лист1 паперу [2,3]. Нами визначалися наступи! параметри: 1) на пальирх кист'! - типи та частоту стр1вальност1 пальцевих вЬерунюв на л1в1й \ пра-вм кист1 (дуга, ульнарна петля, рад1альна петля, завиток, центральна кишеня, латеральна кише-нькова петля, подвоена петля, випадковий в1зе-рунок) за якими вираховували дельтовий ¡ндекс за М.В.Волоцьким [1]; гребеневий рахунок на кожному пальц право! та л1воТ кист1 (в1д дельти до центру в^ерунку), у випадку бездельтових в1зе-рунк1в (дуги) гребеневий рахунок дор1внював 0; сумарний гребеневий рахунок на п'яти папьцях кожно1 кист1; тотальний гребеневий рахунок на десяти пальцях обох кистей.
Результати. Обговорення
Анал1з показник1в гребеневого рахунку пальц1в правоТ \ л1во1 кист1 серед д1тей р1зно1 стат1 п1дл1т-кового вку, як1 проживають на територ|| Подть-ського рег1она, здорових та хворих на бронхе-льну астму, як видно з наведених у таблиц! 1 даних, показав, що встановлено достов1рне зб1-льшення величини даного показника на I пальц1 право!' кист1, у с1льських хворих на бронх1альну астму д1вчаток в пороняны ¡з здоровими (див. табл. 1).
На II пальц право! кист1 у хворих на бронх1а-льну астму хлопчик1в \ д1вчаток не встановлено достовфноТ р1зниц1 величини пальцевого гребе-
BiCHHK Украгнсъког жедичног стоматологгчног акадежШ
невого рахунку в пороняны ¡з здоровими пщл1т-ками (див.таб.1). При пороняны ве-личини цього показника на III, IV та V пальцях право!' кист1 у хворих на бронх1альну астму двчаток та хпопчи-к1в, встановлено достов1рне збтьшення пальцевого гребеневого рахунку в пороняны ¡з здоровими однол1тками (табл.1).
Як видно з наведених у таблиц 1 даних, нами було встановлено достовфне збтьшення су-марного гребеневого рахунку на правм кист1 м1ж здоровими i хворими на бронх1альну астму д1вчатками та хлопчиками.
При пороняны пальцевого гребеневого рахунку на л1вм кист1 д1тей встановлено достов1рне збтьшення величини даного показника на I пальц1 у хворих на бронх1альну астму у двчаток
Показники гребеневого р
в пороняны ¡з здоровими однол1тками. KpiM того, встановлена виражена тенденця до збтьшення величини гребеневого рахунку на I пальц1 л1во1 кист1 у хворих стьських хлопчиюв (p=0,087) (табл. 1). При пороняны пальцевого гребеневого рахунку на II пальц л1воТ кист1 м1ж здоровими та хворими д1вчатками встановлено достов1рне збтьшення величини показника у хворих на астму стьських д1вчаток (див.табл. 1).
На III, IV пальц1 л1воТ KicTi пор1вняння пальцевого гребеневого рахунку м1ж здоровими та хворими д1вчатками або хлопчиками встановлено достовфне збтьшення величини показника як у хворих на астму д1вчаток, так i у хворих хлопчи-к1в (див. табл. 1).
Таблиця .1
<у право)' inieo'fKucmiy стьських nidnimKie pi3H0'fcmami (М±и).
Показник Стать 3flOpOBi fliTM Xßopi на БА д1ти Р
FRC-RI X 16,91±3,28 20,08±9,55 >0,05
Д 14,78±3,04 18,80±10,3 <0,01
FRC-RII X 13,28±2,08 14,80±9,71 >0,05
Д 11,0±3,36 16,26±9,13 >0,05
FRC-RIII X 10,55±3,94 12,86±7,74 <0,05
Д 11.01±3.44 15.8±8.11 <0,01
FRC-RIV X 12.37±4.78 16.42±8.12 <0,01
Д 13.40±2.96 18.97±9.69 <0,001
FRC-RV X 11.60±3.25 13,36±5,79 <0,05
Д 11,14±2,73 15,69±6,71 <0,001
SRC-R X 64,95±10,09 78,04±29,5 <0,001
Д 61,54±8,78 85,10±27,3 <0,001
FRC-LI X 14,60±4,29 17,82±8,02 =0,087
Д 12,89±2,92 18,47±8,30 <0,001
FRC-LII X 10,44±5,37 13,44±11,1 >0,05
Д 10,7±3,86 15,89±10,9 <0,001
FRC-LIII X 10,46±4,72 13,88±7,81 <0,01
Д 10,85±3,60 16,58±10,4 <0,001
FRC-LIV X 13,44±4,38 16,76±7,47 <0,05
Д 11,61±2,96 20,45±9,85 <0,001
FRC-LV X 10,66±3,74* 12,16±5,26 =0,074
Д 10,74±2,32 15,8±4,91 <0,001
SRC-L X 59,51±15,2* 74,66±31,5 <0,01
Д 57,2±10,05 85,91±33,3 <0,001
TRC X 124,3±22,8* 151,9±57,3 <0,001
Д 118,74±17,0 168,4±57,0 <0,001
Встановлено достов1рне збтьшення пальцевого гребеневого рахунку на V пальц1 л1воТ кист1 у хворих стьських д1вчаток та тенденцт до збтьшення показника у стьських хпопчиюв в пороняны ¡з здоровими пщл1тками (див. табл. 1). На л1вм кист1 встановлено статистично достовфне збтьшення сумар-ного гребеневого рахунку на у хворих на бронх1альну астму хлопчиюв та д1вчаток в пороняны ¡з здоровими д1тьми (див. табл. 1).
АналЬ показниюв гребеневого рахунку л1воТ кист1 серед д1тей р1зноТ стат1 пщл1ткового в1ку, як1 проживають на територи Подтьського репона, хворих на бронх1альну астму показав, що то-тальний гребеневий рахунок вщр1зняеться достов1рним збтьшенням як у хворих д1вчаток, так I у хворих стьських хлопчиюв в пороняны ¡з здоровими д1тьми (див. табл. 1).
Вщштовхуючись В1Д припущення, що у загаль-н1й пол1геннм систем! схильност1 до мультифак-
тор1альних захворювань приймають участь ге-нетичы системи дерматогл1фнних ознак, нами застосований новий п1дх1д, який, на вщм1ну в1д традицмного для дерматоглфнних дослщжень формального анал^у окремих ознак гребеневоТ шфи (наявнють чи вщсутнють рщкюних ознак), був нацтений на встановлення повного дерма-тогл1ф1чного типу ¡ндивща в цтому, а саме - на вияв особливо!' комб1нац1Т цтком нормальних ознак у пщл1тк1в, хворих бронх1альною астмою.
Сптьними для груп здорових i хворих на бро-нх1альну астму хпопчиюв пщл1ткового в1ку вста-новлеы наступи! к1льк1сн1 пальцев! характеристики дерматогл1фнних ознак: максималы-ii сере-дн1 значения пальцевого гребене-вого рахунку отримаы для I i IV пальцв; гребеневий рахунок (FRC) I пальця правоТ кист1 вищий за такий л1воТ кист1; б1мануальна р^ниця гребеневого рахунку III i IV, V пальцв взагал1 вщсутня. Поряд з цим у хлопчиюв, хворих на бронх1альну астму, при по-
роняны м1ж собою та ¡з здоровими пщл1тками виявлеы neBHi особливост1 дерматоглфнних ознак, i хоча для бтьшост1 ¡з них не було вста-новлено fl0CT0BipH0i р1зниц1, виявлеы тенденцп заслуговують детального розгляду. Так, тоталь-ний гребеневий рахунок (TRC) у хворих стьсь-ких хпопчиюв бтьший пороняно ¡з здоровими, р1зниця становила 27,5 гребеня. Сумарний гребеневий рахунок (SRC) як право!', так i л1во! кист1 у хворих хлопчик в також вищий, ыж у здорових. SRC право! кист1 у хворих хлопчиюв вищий за такий nieoT. Анал1з SRC показав, що бтьшу час-тку в р1зницю TRC вносять показники гребенево-го рахунку л1во1 кисти р1зниця SRC м1ж здоровими i хворими хлопчиками досягае для хворих на астму 15,46 гребеыв, в той час як р1зниця SRC право! кист1 м1ж здоровими i хворими на астму хлопчиками скпадае 13,1 гребеня. АналЬ FRC показав, що найбтьша р1зниця гребеневого рахунку м1ж здоровими i хворими стьськими пятками досягасться на III i IV пальц1 обох кистей та встановлена тенденця до збтьшення на I та V пальц л1воТ кист1.
Сптьними в трупах здорових та хворих д1вча-ток виявилися наступи! к1льк1сн1 пальцев! дерма-тогл1ф1чн1 ознаки: максимальы середы значения пальцевого гребеневого рахунку отримаы для I та IV пальц1в; SRC право! кист1 вищий за такий л1воТ, FRC I пальця право! кист1 вищий за такий л1во!'; б1мануальна р1зниця гребеневого рахунку у хворих стьських д1вчаток - II, III, IV пальцв вщсутня та для IV пальця невисока в порвняны ¡з здоровими - II, IV невисока, III, V вщсутня.
Пор1вняння TRC м1ж трупами здорових та хворих д1вчаток продемонструвало м1жгрупову бли-зьк1сть цього показника: у хворих на астму стьських д1вчаток на 49,6 гребеня. Незважаючи на вщсутысть достов1рност1 р1зниц1, анал1з виявле-но1 тенденцп викликас певний ¡нтерес. Резуль-тати анал1зу SRC св1дчать, що TRC хворих стьських д1вчаток збтьшусться за рахунок показни-к1в право! i л1воТ кист1 причому найбтьшу частку у цю р1зницю вносить показник великого пальця та вказ1вного пальця.
Статистично достовфно встановлено, що най-ömbrni BiflMiHHOCTi показниюв гребеневого рахунку встановлеы у хворих стьських д1вчаток в пороняны ¡з здоровими стьськими д1вчатками пщл1ткового в1ку.
Анал1з загального розподту типу пальцевих в1зерунк1в на правм i л1в1й кист1 у стьських п1дл1-TKiB р1зноТ стат1 здорових i хворих на бронх1альну астму показав, що на правм i л1в1й кист1 у стьських хпопчиюв достов1рно зменшуеться частота, з якою зустрнаються завитки,1 збтьшена частота з якою зустрнчаються петл1 у пороняны ¡з здоровими хлопчиками. На правм кист1 хворих стьських хпопчиюв достов1рно частше зустрналися подвмы петл1 та латеральы кишеньков1 петл1 i зменьшувалась частота, з якою зустрнались дуги та централы-ii кишеы у пороняны ¡з здоровими однол1тками. KpiM того, на л1в1й KicTi у хворих
стьських хлопчиюв част1ше зустрналися лате-ральы кишеньков1 петл1, подвмы петл1 та ульна-рн1 петл1 i дуги. Як на правм, так i на л1в1й кист1 д1вчаток, встановлено достовфне зменшення частоти, з якою зустрнаються завитки у пороняны ¡з здоровими д1вчатками, та на л1в1й кист1 встанов-лено збтьшення частоти ульнар-них петель центральних кишень i латеральних кишенькових петель.
Анал1з розподту типу пальцевих в1зерунк1в на окремих пальцях право! або л1во! кист1 у п1дл1т-к1в р1зноТ стат1 з бронх1альною астмою показав, що м1ж здоровими i хворими д1тьми та м1ж хворими хлопчиками або д1вчатками найчаст1ше достовфы BiflMiHHOCTi, або виражеы тенденцп до р1зниц1 вщмьчаються на I пальц як право!, так i л1воТ кист1. Ухлопчиюв найбтьш часто на пальцях кист1 вщрЬняються частота, з якою зустрь чаються централы-ii кишеы, латералы-ii кишень-KOBi петл1, дуги i завитки; а у д1вчаток - завитки, латералы-ii кишеньков1 петл1 та ульнары петлк
Висновки та перспективи подальших розро-бок:
1.У пщл1тк1в р1зноТ стат1, хворих на бронх1альну астму, виявлеы достов1ры дерматоглфчы ознаки, як1 ВЩр^НЯЮТЬ IX В1Д здорових хлопчиюв та д1вчаток.
2. При анал1з1 показниюв гребеневого рахунку пальц1в право! i л1во! кист1 у хворих на 6poHxia-льну астму д1тей пщл1ткового вку, як1 прожива-ють на територИ" Под1льського perioHy, встановлено, що найбтьшчаст1 BiflMiHHOCTi гребеневого рахунку зустрнаються у хворих стьських хлоп-чик1в - на IV пальц1 право! та I пальц1 л1во! кист1, а у хворих стьських д1вчаток на I, III, IV пальцях право! кист1 та на III, IV, V пальцях л1во! кист1 в пор1внянн1 ¡з здоровими д1тьми старшого в1ку.
3.Найбтьш виражен1 BiflMiHHOCTi м1ж трупами хворих i здорових д1тей спостер1гались при ана-ni3i як1сних показник1в пальцево! дерматогл1ф1ки.
4. Описаний дерматотип хворих д1тей не Mic-тить патолог1чних ознак i, по сут1, е вар1антом нормально! дерматогл1ф1ки. Отриман1 результа-ти п1дтверджують ц1нн1сть вид1лення "дерматог-лфнних тип1в" для вивчення хвороб мультифак-тор1альноТ природи. Разом з тим, запропонова-ний niflxifl може бути корисним при вивченн1 ¡ндив1дуальних i типолог1чних особливостей ви-никнення бронх1ально! астми.
Отриман1 результати дають можливють на !'х niflCTaBi розробити математичы модел1, як1 дозволять проводити прогнозування дано! патоло-rii серед д1тей шк1льного в1ку та розробити на !'х основ! проф1лактичн1 заходи.
Л1тература
1. Волоцкой M.B. К вопросу о генетике папиллярных узоров пальцев // Тр. медикогенетич. ин-та. им. Горького.- 1936.- Т.4.- С.404-439
2. Гладкова Т.Д. Дерматоглифический метод в антропологии, ан-тропогенетике, медицине и криминалистике. - М., 1989.
3. Гладкова Т.Д. Кожные узоры кисти и стопы обезьян и человека.-М.: Наука, 1966.- 151с.
BiCHHK Украгнсъког медичног стоматологгчног акадежш_
4. Зотиков Е.А. Антигенные системы человека и гомеостаз.- М., 8. Никитюк Б.А., Мороз В.М., НикитюкД.Б. Теория и практика инте-1982.- 240с. гративной антропологии. Очерки.- Киев-Винница: Изд-во "Здо-
5. Ковешников В.Г., Никитюк Б.А. Медицинская антропология.- К.: poв'я", 1998.- 303с.
Здоров'я, 1992.- 200 с. 9. Ballesta F. Genetics and allergy //Allergol. Immunopathol. (Madr).-
6. Корнетов H.A., Николаев В.Г. Биомедицинская и клиническая I"8.- Vol26, N°3.- Р. 83-86.
антропология для современных медицинских наук (Введение) 10. Cummins H. and Midlo Ch. Finger Prints, Palms and Soles. An In-
//Мат. конференции «Актуальные вопросы биомедицинской и traduction to Dermatoglyphics.- Philadelphia, 1961.- 300p.
клинической антропологии».- Красноярск, 1997.- C.1-7. 11. Cvjeticanin M., Jajic Z., Jajic I. Quantitative analysis of digitopalmar
7. Никитюк Б.А., Корнетов H.A. Интегративная биомедицинская ан- dermatoglyphics in men with ankylosing spondylitis //Reumatizam.-тропология.- Томск: ТНЦСО РАМН, 1998.- 182с. 2000.- Vol.47, №1.- Р.5-12.
12. Demoly P. Respiratory allergic disease genes //Rev. Pneumol. Clin.-2003.- Vol.59, №2.- Р.67-75.
Реферат
ОСОБЕННОСТИ ПАЛЬЦЕВОЙ ДЕРМАТОГЛИФИКИ У СЕЛЬСКИХ ПОДРОСТКОВ, ПРОЖИВАЮЩИХ НА ТЕРРИТОРИИ ПОДОЛЬСКОГО РЕ-ГИОНА, БОЛЬНЫХ БРОНХИАЛЬНОЙ АСТМОЙ ПроцюкТ.Л., Гунас И.В., Кожемяка А.И., Чирка О.В., Потеева T.B.
Ключевые слова: дерматоглифика, ногтевые фаланги, папиллярные узоры, сельские подростки.
В статье освещены вопросы особенностей дерматоглифики у здоровых, и больных бронхиальной астмой сельских детей, которые проживают на территории Подольского региона. На большом фактическом материале (392 отпечатка рук 196 детей старшего школьного возраста) нами установлено, что наибольшие отличия гребневого счета встречаются у больных мальчиков - на IV пальце правой и I пальце левой кисти а у больных девочек на I, III, IV пальцах правой кисти и на III, IV, V пальцах левой кисти. Наиболее выраженные отличия между группами больных и здоровых детей наблюдались при анализе качественных показателей пальцевой дерматоглифики.
Summary
FEATURES MANUAL DERMATOGLYPHICS AT THE RURAL TEENAGERS LIVING IN TERRITORY OF PODOLSK REGION, SICK OF THE BRON-CHIAL ASTHMA
ProtsjukT.L., Gunas. I.V., Kozhemjaka A.I., Chirka O.V., Poteeva T.V. Keywords: a dermatoglyphics, nail phalanxes, papillary patterns, rural teenagers.
In article are taken up questions of features of a dermatoglyphics at healthy, and rural children sick of a bronchial asthma who live in territory of Podolsk region. On the big actual material (392 prints of hand of 196 children of the senior school age) by us it is established, that the greatest differences of the cristarum invoice meet: - at sick boys - on IV a finger right and I a finger of the left brush; and at sick girls on I, III, IV fingers of the right brush and on III, IV, V fingers of the left brush. The most expressed differences between groups of sick and healthy children, were observed at the analysis: quality indicators of a manual dermatoglyphics.
УДК 616-053.2/. 5-002.2-08-084: 615.916'16
ХАРАКТЕРИСТИКА 3АХВ0РЮВАН0СТ1, 0С0БЛИВ0СТЕЙ ПЕРЕБ1ГУ ХР0Н1ЧН01 ПАТОЛОГИ
ТА ПР0Ф1ЛАКТИКА II ВИНИКНЕННЯ У Д1ТЕЙ, ЯК1 ВЖИВАЮТЬ ПИТНУ В0ДУ 3 П1ДВИЩЕНИМ ВМ1СТ0М
ФТ0РУ
Фесенко М.С., Комар В.М.
Вищий державний навчальний заклад Украши « Украшська медична стоматолопчна академ1я» м. Полтава
Обстежено 131 дтей ежом е1д 5 д1б до 15 роте з р1зною патолог1ею, що проживають е еколог1ч-но несприятлиеому райот. Вияелено, що дти, ят ежиеають питну воду з тдеищеним емктом фтору, стое1дсоткоео мають прояеи анемИ та дисбактерюзу е поеднант з хротчною та су-путньою патолог1ею. В зе'язку з чим запропоноеано проеедення неспециф1чних метод1е профша-ктики ранньог теал1дизацп дтей, ят еключають забезпечення д1тей приеозною питною еодою, е1дкриття джерел еодопостачання з нормальним емжтом фтору у питнт еод1 та стеорення санаторног зони (е межах району, де р1еень фтору у питнт еод1 е норм1) з еикористанням ае-ротерапп, бальнеотерапгг та фтотерапгг. Ключов1слова: екопатолопя, фтор, анем1я, дисбактерюз
Вступ
В останнм час техногенез значно перевищив здатысть природи до самовщтворення. На сьо-годы як в промислових мютах, так \ в невеликих населених пунктах спостер1гаеться висока дитя-ча захворюваысть. У св1тл1 даноТ проблеми важ-ливо те, що част1 \ довготривал1 ¡нфекцмно-
запалы-ii процеси слизових оболонок бронх1в, носа та горла ведуть до зниження функцюналь-Hoi здатност1 бронхо - легеневоТ, серцево - су-динно1, ¡мунноТ та ¡нших систем, порушення ком-пенсаторних мехаызмв оргаызму дитини, ран-нього формування хроннних процес1в pecnipa-торноТ системи, таких як хроннний бронх1т, бро-
* Дана стаття е фрагментом НДР «Стан здоров'я dimeO шктьного вку з район/в еколог/чного неблагополучия» (20062008 роки), номер держреестрацп
