CC BY
9
THE PECULIARITY OF COMPENSATORY-ADAPTATION REACTIONS UNDER CONDITIONS OF PRIORITY WATER MEDIA POLLUTIONS COMBINED INFLUENCE
Vinarska O., Kononko I., Lukyanchuk S., Grigorenko L., Chubuk T.
ОСОБЛИВОСТ! КОМПЕНСАТОРНО-ПРНСТОСУВАЛЬНИХ РЕАКЦ1Й ЗА КОМБ1НОВАНО1 Д11 ПР1ОРНТЕТННХ ЗАБРУДНЕНЬ
ВОДНОГО СЕРЕДОВНЩА
ВИНАРСЬКА О.1., КОНОНКО 1.В., ЛУК'ЯНЧУК С.В.,
григоренко л.е.,
ЧУБУК Т.А.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМН Украïни", м. Ки'|'в
УДК 613.1:616-056.3:577.083.3
станн1м часом привертаеться увага до питань адаптаци бю-лог1чних систем органiзму до зовышшх подразникiв, зокре-ма забруднювачiв довкiлля. Здатнiсть живих органiзмiв пристосовуватися до змш нав-колишнього середовища роз-цiнюють як найбiльш вщм^ну рису життя [1, 2].
Бюлопчний сенс присто-сувальних реакций полягае у моб1тзацп функцюнальних ре-зервiв органiзму, необхiдних для пiдтримки гомеостазу. За недостатност i порушення компенсаторно-пристосуваль-них механiзмiв можлива нова якють — патологiя процесiв адаптацiï [3].
Ацаптацiя напряму пов'язана з неспецифiчною резистенты-стю та реактивнiстю, тобто з фоном, що зумовлюе ризик розвитку захворювання i рiвень здоров'я [4-7].
Вiдомо, що ендогенш та ек-зогеннi чинники хiмiчного по-ходження здатнi викликати порушення гомеостазу та через вищi регуляторы мехашзми ак-тивувати системи, вщповщаль-нi за адаптацiю. Мшенню для хiмiчних речовин можуть бути кттинш елементи iмунологiч-ноï системи — тучш клiтини,
ОСОБЕННОСТИ КОМПЕНСАТОРНО-ПРИСПОСОБИТЕЛЬНЫХ РЕАКЦИЙ ПРИ КОМБИНИРОВАННОМ ДЕЙСТВИИ ПРИОРИТЕТНЫХ ЗАГРЯЗНЕНИЙ ВОДНОЙ СРЕДЫ Винарская Е.И., Кононко И.В., Лукьянчук С.В., Григоренко Л.Е., Чубук Т.А.
В статье приведены результаты экспериментальных исследований по оценке сдвигов в отдельных звеньях иммунной системы при комбинированном хроническом действии фенола и хлороформа. Установлено, что хроническое комбинированное действие хлороформа и фенола на уровне ПДК способствует развитию типичной для I стадии стресса по Селье реакции организма (стадии тревоги). При увеличении дозы воздействия в 3 раза наблюдается последовательное возникновение I и II стадий стресса. Использование нагрузочного теста дало возможность выявить III стадию — истощение адаптационного потенциала — иммуносупрессию. Доза хлороформа и фенола на уровне 9 ПДК приводит к истощению адаптационного потенциала — дистрессу и дезадаптации.
базофши, еозинофши, лiмфо-цити, макрофаги, тромбоцити та деяк фiзiологiчнi процеси у нм, зокрема фагоцитоз як основа розвитку алерпчних та ау-тоiмунних реакцм [8].
Вщзначимо, що бюлопчний ефект токсикан^в на iмунну систему може виражатися через пригшчення чи стимуля-цю iмунолопчноT реактивно-ст оргашзму та ТТ модифка-цю. Кшцевий результат адап-тацмних механiзмiв залежить вiд багатьох умов та факторiв: сили i тривалостi д1Т подраз-никiв, шдивщуальних, вiкових, статевих, видових та шших особливостей органiзму [1]. Але безпосередш та вiддаленi наслiдки взаeмодiT ксенобю-тикiв часто непередбачуванi [9].
Зважаючи на особливу роль води у житт живих органiзмiв та кризову ситуацю, що скла-лась у галузi питного водопо-стачання, робота з удоскона-лення гiгieнiчних нормативiв убiквiтарних ксенобiотикiв [1012] з урахуванням адаптацй но-пристосувальних реакцiй оргаызму е одним з актуальних напрямюв дослiджень.
Метою даних дослiджень бу-ло визначення компенсаторно-пристосувальних реакцм орга-нiзму за хрошчного комбЫова-ного впливу фенолу та хлороформу.
Об'ем та методи дослщ-жень. Дослiдження провади-лися на 70 статевозрiлих без-порiдних бiлих щурах-самцях, якi протягом 6 мюя^в отриму-вали з питною водою iзольова-но та у комбша^ях фенол i хлороформ на рiвнях 1, 3 та 9 ГДК. Експериментальних тварин бу-ло розподшено на 10 груп по 7 голiв у кожнм: 1 група — контроль, штакты тварини; 2 група
— фенол на рiвнi ГДК; 3 група
— хлороформ на р^вш ГДК;
4 група — фенол на рiвнi 3 ГДК;
5 група — хлороформ на рiвнi
3 ГДК; 6 група — фенол на рiвнi
9 ГДК; 7 група — хлороформ на рiвнi 9 ГДК; 8 група — фенол та хлороформ на рiвнi ГДК кожноТ речовини; 9 група — фенол та хлороформ на рiвнi 3 ГДК;
10 група — фенол та хлороформ на рiвнi 9 ГДК.
У робот було використано гематолопчш, iмунологiчнi та алерголопчш методи доаш-джень, постановку яких здй снювали через 1 мiсяць виновного перiоду, а також топя застосування антигенного на-вантаження завiсиною еритро-цитiв барана (ЕБ) — Т-залеж-ним антигеном. Використання цього тесту дае змогу визначи-ти напруження в уах ланках iмунноТ системи. Антигенне навантаження здшснювали шляхом пiдшкiрного введення 0,7 мл 25% завюини еритроци-тв барана.
У роботi було використано таю методи: визначення вми сту лейкоцитв у периферич-нiй кровi та Тхнього якiсного складу методом мкроскопп мазкiв кровi, визначення юль-костi Т- i В-лiмфоцитiв, реак-цiя фагоцитозу [13]; реакцiТ дегрануляцп базофiлiв (за ШеллО [14] та гальмування розпластування макрофапв [15]. У реакщях як антигени використвовувались власне гаптен i тканинний антиген (водно-сольовий екстракт тканини печiнки щурiв [1б]). Обрахунок i аналiз отриманих даних здмснювали з викори-станням загальноприйнятих методiв статистичноТ обробки результалв медико-бюлопч-них дослiджень та параме-тричних методiв перевiрки статистичних ппотез (1-крите-рiй Ст'юдента) [17].
Результати та Тх обгово-рення. Вивчаючи вщновлю-вальнi можливостi органiзму експериментальних тварин через 1 мюяць пiсля припи-нення експозицп ксенобюти-кiв, встановили спрямованють до нормалiзацiТ стану гемопо-етичноТ та iмунноТ систем. При цьому спостеркалася така картина. Визначення кттин-ного складу бiлоТ кровi у тва-рин, що зазнали комбшовано-го впливу фенолу i хлороформу на рiвнях гiгiенiчних норма-тивiв кожноТ речовини та пе-ревищуючi такi у 3 рази (вщпо-вiдно, 8 та 9 дослiднi групи) через 1 мюяць виновного пе-рiоду, свiдчить про вiдсутнiсть
вiрогiдних зрушень показникiв лейкоцитограм. Кiлькiсть ней-трофiльних гранулоцитiв та Тх-ня фагоцитарна активнiсть знаходились у межах норми (24,43-25,14%).
Дослщження окремих попу-ляцiй лiмфоцитiв встановило вщсутнють зрушень у клiтиннiй та гуморальшй ланках iмунноТ системи щурiв 8 та 9 груп. Слщ зазначити, що наприкiнцi 6-го мюяця експерименту спостери галася iмуносупресiя за Т-кли тинним типом у дослщних тва-рин, якi зазнавали комбшова-ноТ дiТ фенолу та хлороформу на рiвнi ГДК кожноТ речовини (15,43+1,32%), проте через ми сяць тсля припинення впливу вiдбувалася нормалiзацiя числа Т-лiмфоцитiв.
Спiвставлення гематолопч-них та iмунологiчних показникiв щурiв 8 i 9 груп та тварин, яю iзольовано отримували з пит-ною водою фенол або хлороформ, виявило деяю вщмЫно-стi показникiв, що характеризу-ють гуморальну ланку iмунiтету. Так, у 8 груш (15,43+0,19%) було встановлено ймовiрно мен-шу вщносну кiлькiсть В^мфо-цитiв, нiж у тварин, яю зазнавали iзольованоТ дiТ хлороформу на рiвнi ппешчних нормативiв (19,33+0,92%).
Результати постановки реакци Шеллi дали змогу виявити сен-сибiлiзуючий ефект у щурiв, яю вживали комбiнацiю ксенобюти-кiв на рiвнях 1 та 3 ГДК, на що вказуе пщвищення вщсотка дегранульованих базофiлiв у присутностi гаптешв як фенолу (10,29+1,48% клiтин-мiшеней у 8 груш та 12,57+1,04% — у 9 гру-пi), так i хлороформу (вiдповiдно 10,29+0,81% i 11,43+1,62%). До сенсибТтзаци у тварин 9 групи приеднувалася ще й аутосенси-бТшза^я (12,00+0,87%). Отже можна говорити про збережен-ня через 1 мiсяць пюляди сенси-бiлiзуючого та аутосенсибТш-зуючого ефектiв. Слiд зауважи-ти, що у попередшй термiн спо-стереження (6 мюя^в дм) ауто- i сенсибiлiзацiя спостерiгалися на фонi пригшчення клiтинноТ ланки iмунiтету. Тобто прослщ-ковуються вiдновнi процеси в iмуннiй системi, спрямованi на норматзацю гомеостазу.
Через мюяць тсля припинення комбшовано'Т дм ксено-бiотикiв фенолу i хлороформу на рiвнi ГДК у тварин зникала кштиноопосередкована ппер-чутливiсть сповiльненого типу,
яка спостер^алася на кiнець хронiчного експерименту.
При збтьшенш дози кожного
з ксенобютиюв до 9 ГДК (10 група) у вщновний перiод на
фон нормального вмiсту у кро-вi тварин лейкоцитiв, лiмфоци-
тiв та Т'хшх субпопуляцiй вщзна-
чалися достовiрнi вiдмiнностi вiдносноТ кiлькостi нейтрофть-них гранулоцитв. Так, на фонi
зниження загального рiвня ней-
трофiлiв у порiвняннi з штактни-ми тваринами (вщповщно
20,43+0,90% та 24,43+1,02% у
10 груш) спостер^алося змен-шення i числа сегментоядерних клiтин (15,86+1,03% проти 19,86+1,10% у контролi). При цьому функцюнальна актив-нiсть фагоцитв не зазнавала змiн.
Спiвставляючи показники тварин ще'Т дослiдноТ групи через 6 мюя^в та у вщновний перюд, необхiдно вiдзначити, що пригшчення системи не-специфiчних факторiв захисту органiзму, яке спостерiгалося тсля припинення впливу ксенобютиюв, наприюнщ хрошч-ного експерименту не реес-трувалося.
Через 1 мюяць виновного перюду кiлькiсть Т- та В^м-фоцитiв у 10 груп тварин зна-ходилася на рiвнi контрольних величин, тодi як у попередшй термiн спостереження визна-чалася iмуносупресiя за В-кш-тинним типом. Тобто у щурiв цiеТ групи вщбувалася норма-лiзацiя кiлькiсних показниюв гуморальноТ ланки iмунноТ системи.
Виявлеш у перiод пiслядiТ зрушення у тварин 10 групи су-проводжувалися розвитком ау-тосенсибТшзаци (11,43+1,36% дегранульованих базофiлiв) та сенсибТтзацп (14,29+2,14% i 10,86+0,74% дегранульованих клiтин, вщповщно, до фенолу та хлороформу). Отримаш результати реакци Шеллi у попередшй термш (через 6 мюя^в)
THE PECULIARITY OF COMPENSATORY-ADAPTATION REACTIONS UNDER CONDITIONS OF PRIORITY
WATER MEDIA POLLUTIONS COMBINED INFLUENCE
Vinarska O., Kononko I., Lukyanchuk S., Grigorenko L., Chubuk T.
The results of experimental Investigations of study the significance of changes In Immune system separate links for organism under the conditions of phenol and chloroform combined chronic influence are prsented in this article. It was established that combined chronic influence of chloroform and phenol at the level of MACs cause the development of typical for the 1-st stage of stress by H. Selye (the stage of alarm) reactions. The successive arising of 1-st and 2-nd stages of stress reactions are observed by the 3-fold increase of chloroform and phenol doses. The using loading test gave the opportunity to reveal the third stage — the exhaustion of adaptation potential — immunosuppression. The chloroform and phenol doses at the level of 9 MACs cause to the exhaustion of adaptation potential — distress and disadaptation.
також свщчать про розвиток слабко вираженоТ ауто- та сен-сиб1л1заци оргаызму тварин 10 групи.
Результати постановки реак-ци гальмування розпластуван-ня макрофапв свщчили про вщсутнють розвитку пперчут-ливост1 сповшьненого типу (ГСТ) у тварин ц1еТ групи (зна-чення шдексу гальмування розпластування макрофапв становило 0,93).
Пор1внюючи результати 1му-нограм щур1в 10 групи (комб1-нована д1я сполук на р1вн1 9 ГДК) з такими у тварин, що отриму-вали з питною водою 1зольова-но фенол або хлороформ на р1вн1 9 ГДК, сл1д звернути увагу на низку статистично значущих в1дм1нностей щодо неспециф1ч-них фактор1в захисту оргаызму. В анал1зован1й груп1 вмют па-личкоядерних нейтрофт1в був в1рогщно вищим, н1ж у тварин, як вживали з водою лише фенол (вщповщно 4,57+0,20% I
3,29+0,43%). У щурiв 10 групи визначалася менша абсолютна кшькють нейтрофктв та ïx вщсоток (3,26+0,23)х109 та 20,43+0,90% вiдповiдно), nopiB-няно з тваринами, що отриму-вали фенол iзoльoванo (вщ-пoвiднo (4,56+0,28)х109 i 23,71 + 0,97%). Також спoстеpiгалoся менше число сегментоядерних нейтpoфiлiв (СЯН) (15,86+ 1,03%), пopiвнянo 3i значення-ми у 6 та 7 дoслiдниx групах (вщповщно 20,57+1,48% i 19,86+1,03%).
При цьому у 10 грут вщзнача-лося i зниження функцioнальнoï активност нейтpoфiльниx гра-нулoцитiв (2,86+0,19) х109 щодо пoказникiв тварин, якi пщдава-лися iзoльoванoму впливу фенолом (7 група) у вщповщнм концентраци (4,05+0,26)х109.
Аналoгiчна спpямoванiсть пpoслiдкoвувалася також щодо вiднoснoï — 74,86+1,12% та абсолютно!' кшькост — (12,27+ 1,11)х109 лiмфoцитiв у перифе-
ричн1й кровк Разом з тим, у щу-р1в 10 групи спостер1гався ниж-чий р1вень Т-кл1тин в1дносно значень за 1зольованоТ д1Т хлороформу (вщповщно 17,86+1,28% та 23,29+1,76%). Достов1рно меншою була й абсолютна к1льк1сть В-л1мфоцит1в (1,58+ 0,14)х109 у пор1внянн1 з показни-ками 6 групи тварин, як спожи-вали воду лише з фенолом у вщ-пов1дн1й концентрац1Т (2,37+ 0,13)х109.
Наступний етап роботи було присвячено вивченню компен-саторних можливостей орга-н1зму за допомогою антигенного навантаження, засто-сування якого суттево змшило характер вщновних реакц1й за комбшованоТ д1Т фенолу та хлороформу.
Так, у щур1в, як1 отримували з питною водою одночасно фенол та хлороформ на р1вн1 ГДК кожноТ речовини (8 група), т-сля антигенного навантаження спостер1галося зменшення як
Таблиця 1
1мунолопчш показники у щурiв пiсля антигенного навантаження за iзольованоï та комбшованоТ дм' хлороформу та фенолу
Група дослщних тварин Т-л1мфоцити В-л1мфоцити Кшькють фагоцитуючих кл1тин
% х 109/л % х 109/л % х 109/л
1 група контроль 22,00+1,06 2,83+0,24 20,14+1,30 2,53+0,15 89,71+3,43 4,21+0,39
2 група 18,00+1,84 2,43+0,36 17,14+1,30 2,07+0,19 90,57+2,65 4,83+0,70
3 група 17,29+1,06* 2,07+0,22 16,86+1,32 2,07+0,32 89,43+2,58 4,33+0,43
4 група 21,20+0,58 2,54+0,21 17,14+0,70 2,04+0,15 92,86+1,60 4,55+0,36
5 група 17,86+1,77 1,99+0,35 18,17+1,54 1,93+0,25 91,57+2,32 3,99+0,61
6 група 15,40+1,72* 1,67+0,18* 16,83+1,64 1,81+0,20* 85,17+7,13 3,97+0,51
7 група 15,00+1,13* 1,60+0,21* 12,71+2,16* 1,37+0,22* 93,43+2,07 4,23+0,41
8 група 19,50+1,77 2,16+0,32 14,71+1,55* 1,60+0,24* 90,00+2,12 3,91+0,24
9 група 19,29+1,86 1,58+0,17** 14,29+1,64* 1,17+0,14** 95,14+1,28 3,53+0,56
10 група * 17,57+0,13 * 1,77+0,13 * 15,14+1,14 * 1,52+0,13 89,86+2,37 3,82+0,17
Примтки: * — позначае достов'1рну рiзницю показникiв порiвняно з 9 (контрольною) гру-пою (p<0,05);
** — позначае достов'1рну рiзницю показниюв порiвняно з iзольованою дею вщповщно! концентрацИ' хлороформу (p<0,05).
вiдносного, так i абсолютного числа В-лiмфоцитiв у порiвнян-ш з iнтактними тваринами (табл. 1).
Iншi показники стану тва-рин, яю вживали комбiнацiю ксенобiотикiв на рiвнi ппе-нiчних регламентiв, знаходи-лись у межах контрольних величин. Тобто як i у перюд пiслядiТ зберiгалася спрямо-ванють до нормалiзацiТ ТхньоТ кiлькостi.
Результати постановки реак-цiТ Шеллi шсля антигенного на-вантаження дали змогу вияви-ти слабко виражений сенсиби лiзуючий ефект у щурiв, яю заз-навали впливу комбiнацiТ ток-сикантiв (1 ГДК), на що вказу-ють пiдвищенi рiвнi антитш ре-агiнового типу до фенолу та хлороформу (табл. 2). Слщ та-кож вiдзначити, що у тварин 8 групи до сенсибТтзацп приед-нувалася ще й аутосенсиб^за-цiя слабкого ступеня виразно-ст, яка була вiдсутня у перюд пюляди.
Таким чином, особливостi iмунноТ вiдповiдi на Т-залежний антиген у тварин, яю разом з питною водою вживали комби нацiю фенолу та хлороформу у концентра^ях, що вщповща-ють Тхнiм гiгiенiчним нормативам, полягають у пригнiченнi гуморальноТ ланки iмунiтету, яке супроводжуеться ауто- та сенсибТшза^ею органiзму.
Аналiз показниюв лейкоцито-грам у щурiв 9 дослщно'Т групи (комбiнована дiя фенолу та хлороформу на рiвнi 3 ГДК) виявив пщвищення юлькост нейтро-фiлiв (28,14+0,86% порiвняно з контролем 25,57+0,65%). Про-те фагоцитарна активнють ней-трофiльних гранулоцитiв, попри Тх чисельне зростання, не зазнавала змш. Водночас вiро-пдно зменшувалась абсолютна кiлькiсть лiмфоцитiв (з (12,96+ 1,13)х109/л у контролi до (8,63+ 0,98)х109/л у 9 груш).
Вивчення вмюту окремих по-пуляцм iмунокомпетентних клiтин виявило зменшення абсолютного числа Т^мфоцилв та зниження рiвня В-клiтин (табл. 1).
Як i у попереднiй термiн спо-стереження, сироватки кровi щурiв доатджувано'Т групи по-силювали дегрануляцiю базо-фiлiв у присутностi тканинного антигену (табл. 2).
Ствставлення показникiв стану iмунноТ системи тварин 9 групи з такими, що пщляга-
ФУНДАМЕНТАЛЬН! ДОСЛ1ДЖЕННЯ =
ли лише iзольованiй дм фенолу в аналогiчних дозах, виявило вiрогiдно нижчий рiвень лiмфоцитiв, а також менше абсолютне число Т- та В-кш-тин (табл. 1).
Отже, у 9 груш характер реа-гування iмунноТ системи тварин на навантаження Т-залеж-ним антигеном був рiзним, i за комбiнованоТ дiТ фенолу з хлороформом бтьш несприятли-вим — у бiк пригшчення.
Аналiз результатiв iмуноло-гiчного дослщження кровi щу-рiв 10 групи, яю вживали з водою комбшацю фенолу та хлороформу у найвищих концен-трацiях (на рiвнi 9 ГДК), дав змогу встановити, що бшь-шiсть показниюв юштинного складу кровi не мала вiрогi-дних вiдмiнностей порiвняно з такими в штактних тварин. Проте у них спостеркалося зменшення юлькост iмуноком-петентних клiтин: Т- i В^мфо-цитiв (табл. 1). Таким чином,
застосування навантажуваль-ного тесту дало змогу встановити пригшчення кттинно'Т та гуморальноТ ланок iмунноТ системи щурiв 10 групи.
Виявлеш змiни у тварин ще'Т групи супроводжувалися ро-звитком аутосенсибТтзаци та сенсибiлiзацiТ до хлороформу (табл. 2). Необхщно вщзначи-ти, що через 1 мюяць пiслядiТ сенсибТшза^я органiзму спо-стерiгалася до обох дючих чинникiв, а пiсля навантажу-вального тесту — лише до хлороформу.
Функцюнальна активнiсть макрофапв (здатнiсть до роз-пластування) не зазнавала сут-тевих змiн за комбшовано'Т дiТ фенолу та хлороформу на вах дослiджених рiвнях.
Повертаючись до результатв попереднього термiну визна-чення iмунного статусу (1 ми сяць пiслядiТ) i порiвнюючи Тх з такими пiсля навантажуваль-ного тесту, було встановлено,
Таблиця 2
Стушнь дегрануляцГГ базофiльних гранулоцитiв пiсля антигенного навантаження за комбiнованоГ' дм фенолу та хлороформу
Група % дегранульованих 5азоф1л1в (тканинний антиген) * % дегранульованих 5азоф1л1в (гаптен — фенол) * % дегранульованих базофктв (гаптен — хлороформ) *
1 група (контроль) 4,57+0,57 2,86+0,74 4,00+0,00
2 група 9,71+0,81 8,57+1,36 -
3 група 6,86+1,14 - 9,14+1,68
4 група 9,71+1,48 9,71+0,81 -
5 група 9,71+0,81 - 10,29+1,19
6 група 9,14+1,68 9,71+1,48 -
7 група 11,43+1,04 - 12,57+0,57
8 група 10,86+1,14 13,71+1,48 10,86+2,09
9 група 13,14+0,74 16,00+1,23 9,14+1,14
10 група 13,14+0,74 9,71+1,19 12,00+0,87
ПримТка: * Вд 10% до 30% —
до 20% — реак^я слабкопозитивна; вд 20% реак^я позитивна; 30% — реак^я р'1зко позитивна.
що у тварин змiнювався характер зрушень. Якщо у вщновний перiод спостерiгалося напру-ження у ^CTeMi неспецифiчних факторiв захисту органiзму, то пiсля антигенного навантаження вщзначалося пригнiчeння клiтинноï та гуморальноТ ланок iмунiтeту.
Проводячи паралeлi мiж характером реагування iмунноï системи на антигенне наванта-ження тварин, якi з питною водою вживали комбiнацiю спо-лук на рiвнi 9 ГДК (10 група), з таким у щурiв, що iзольовано отримували фенол або хлороформ у вщповщних концентра-щях,, не було виявлено вiрогi-дноТ рiзницi у юпьюсних показ-никах вмiсту окремих популя-цiй клiтин бiлоï кровi.
Отже, проведен дослiджeння продемонстрували, що наван-тажувальний тест Т-залежним антигеном дозволяе диферен-цiювати змiни iмунного статусу, яю пов'язанi з порушенням функцп захисту, з адаптацм-ними можливостями, що спря-мованi на пщтримку гомеоста-зу. Змiни в окремих ланках iмунноï системи та неспеци-фiчних факторiв захисту оргашзму залежали вiд рiвнiв ком-бЫованоТ' дiï чинникiв та яюсно-го складу сумшей.
Аналiзуючи розвиток адап-тивних рeакцiй органiзму на вплив фенолу i хлороформу у динамщ всього експерименту [18,19], встановили: щоденний вплив дослiджeних полютантiв водного середовища (1-2 мюя-цi eкспозицiï) викликав ком-пенсаторну рeакцiю пeрeдусiм у систeмi нeспeцифiчноï рези-стeнтностi як систeмi швидкого реагування. Було помiчeно, що не тiльки за дм високих доз фенолу та хлороформу, а й за дм доз, яю не виходили за мeжi ГДК, в органiзмi розвиваеться широкий спектр адаптацмних процeсiв. Згодом до цього процесу залучаються гумо-ральна та клiтинна ланки iмунi-тету.
Отримавши результати iму-нологiчних дослщжень у вщ-новний пeрiод, ми можемо розцшювати "нормалiзацiю" бiльшостi показниюв тсля 6 ми сяцiв дм ксeнобiотикiв як вис-наження системи гомеостазу, що спостер^аеться за хрошч-ного стресу, та пeрeхiд при-стосувальних рeакцiй у стадiю прихованих, недостатньо ком-пенсованих процeсiв [3-5, 20].
Компенсаторы мехашзми, якi спостер^алися у вiдновний пeрiод, виявилися нестмкими, що знайшло вiдображeння пiд час застосування провокацм-ноï проби. Саме функцюналь-не навантаження, спровокова-не завiсиною еБ, дозволило встановити, що адаптацмно-компeнсаторнi процеси були недостатньо ефективними. Можна говорити про наявнють фази дезадаптацп — стiйкого зниження адаптивного потен-цiалу, яка проявлялася роз-витком гiпeрчутливостi негай-ного типу. Одшею з характеристик дезадаптацп е вторинний iмунодeфiцит, що порушуе кш-тинну та гуморальну ланки iмунiтeту. До цього процесу, за 1нгель Ф.1. (2006), залучаються В-кштини та продукти Т'хньо)' життедiяльностi, а Т-клiтини втрачають здатнють до iмуно-логiчноï "пам'ятi". Зазначеним вище можна пояснити iмуно-граму дослщних тварин пiсля навантажувального тесту, особливо у групах, що отримува-ли ксенобютики у дозах 3 та 9 ГДК, а також за комбшовано'Т дiï фенолу та хлороформу. Останне, вочевидь, пов'язане з бшьшою iмунотоксичнiстю для органiзму комбшованоТ' дiï хлороформу та фенолу.
Висновки
1. Встановлено типовi для стади тривоги рeакцiï оргашз-му у тварин, що шддавалися комбiнованому впливу хлороформу та фенолу на рiвнi ГДК (лiмфопeнiя, нeйтрофiльоз, анеозинофТшя).
2. Визначено, що стадiя тривоги за комбшованоТ' дм ксено-бiотикiв на рiвнi 3 ГДК наставала рашше, нiж за дiï ГДК. При подовженш термшу впливу спостeрiгалися реакцп, харак-терш для II стадiï стресу — нор-малiзацiя iмунологiчних показниюв. Використання антигенного навантаження дозволило встановити III стадю стресу — виснаження адаптивного по-тeнцiалу — iмуносупрeсiю.
3. Встановлено, що за комби нованого впливу хлороформу та фенолу на рiвнi 9 ГДК у тварин через 1 та 2 мюящ спосте-р^аеться нeповноцiнна адап-та^я (лeйкопeнiя та пригшчен-ня iмунноï системи), через 6 мiсяцiв — переактиващя та стiйка iмуносупрeсiя тсля антигенного навантаження, що свщчить про дистрес та дез-адаптацiю.
Л1ТЕРАТУРА
1. Оцшка стану неспецифiч-ноТ резистентност оргашзму за тюлдисюльфщним сшввщ-ношенням KpoBi / В.Й. Кресюн,
B.В. Костюшов, Н.М. Мандри евський та Ы. // Одеський ме-дичний журнал. — 1999. — № 5 (55). — С. 3-5.
2. Радченко О.М. Еволю^я теорп' стресу: вщ теорп' до практики (до 100^ччя вiд дня народження Ганса Селье) // Довюлля та здоров'я. — 2008. — № 1 (44). — С. 26-29.
3. Квашнша Л.В. Поняття адаптаци i адаптованiсть як ш-тегральний показник здоров'я (огляд л^ератури) // Перина-тологiя та педiатpiя. — 2000. — № 1. — С. 33-36.
4. Савилов Е.Д., Жданова С.Л., Савилова Е.Е. Использование адаптационных реакций в качестве критерия оценки состояния здоровья // Гигиена и санитария. — 2002. — № 4. — С. 72-73.
5. Адаптационное состояние детского организма как индикатор неблагоприятного влияния окружающей среды / Н.А. Мешков, С.И. Иванов, Е.А. Вальцева и др. // Гигиена и санитария. — 2007. — № 5. — С. 52-53.
6. Савилов Е.Д., Выборо-ва С.А. Состояния адаптации как показатель здоровья // Гигиена и санитария. — 2006. — № 3. — С. 7-8.
7. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б., Кузьменко Т.С. Антистрессор-ные реакции и активационная терапия. — М.: Имедис, 1998.
8. Леоненко О.Б., Стежка В.А. Сучасш уявлення про мехашзми гомеостатичноТ реакцп' за участю бютрансформаци i де-токсикацп хiмiчних речовин, втьнорадикального окислення, iмунноТ та антиоксидантноТ систем оргашзму // Ппешчна наука та практика на pубежi сто-л^ь: Мат. XIV з'Тзду ппенютв Ук-раТни. — Дшпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — С. 176-179.
9. Афонина ГБ., Русин Е.В., Павлович А.В. Роль свободно-радикальных процессов в имму-норегуляции // Доповд Нацю-нальноТ академи наук УкраТни. — 1999. — № 6. — С. 183-186.
10. ПрЫ С.В. Сумюна дiя ксе-нобютиюв та стан антиоксидантноТ системи оргашзму // УкраТнський бiохiмiчний журнал. — 1999. — Т. 71, № 1. —
C. 103-108.
11. Трахтенберг И.М., Гор-бань Л.Н. Современные тен-
денции в теории и практике гиг регламентирования // Пг. наука та практика на рубежi столiть: Мат. XIV з'Т'зду ппеыспв УкраТни. — Днiпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. — Т. 1. — С. 50-54.
12. Гнатейко О.З., Садова О.М. Региональные особенности аллергических заболеваний у детей Львовской области и основные факторы, ответственные за их развитие // Современная педиатрия. — 2004. — № 3 (4).
13. Оценка влияния факторов окружающей среды на иммунологическую реактивность организма: Методические рекомендации / НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Мар-зеева. — К., 1988. — 23 с.
14. Виноградов Г.И., Винар-ская Е.И., Науменко ГМ. Реакция дегрануляции базофилов как метод выявления аллергии и аутоаллергии к простым химическим соединениям // Лабораторное дело. — 1989. — № 6. — С. 339-341.
15. Макрофагальный тест в диагностике аллергических состояний / А.Д. Адо, Е.М. Ки-первассер, Т.А. Алексеева и др. // Клиника и лабораторная диагностика аллергических заболеваний: Мат. науч. конф. — Ужгород, 1974. — С. 4-5.
16. Винарская Е.И. Научные основы гигиенической оценки воздействия химических и биологических факторов среды при их совместном поступлении в организм на основе иммунологического критерия вредности: Дис. д.м.н.: 14.02.01 / Украинский научный гигиенический центр МЗ Украины. — К., 2000.
17. Лакин Г.Ф. Биометрия. — М.: Высшая школа, 1980.
18. 1мунний статус тварин за умов гострого iзольованого та комбшованого впливу хлороформу та фенолу / О.1. Винар-ська, С.В. Лук'янчук, Л.6. Гри-горенко та ш. // Ппена населе-них мюць: Зб. наукових праць. К., 2007. Вип. 50. С. 77-83.
19. 1мунотоксичн ефекти за умов комбшованого впливу при оритетних забруднень водного середовища / 0.1. Винарська, С.В. Лук'янчук, Н.О. Нконова та ш. // Довюлля та здоров'я. — 2007. — № 4 (43). — С. 3-7.
20. Радионова В.В. Состояние компенсаторно-приспособительных механизмов организма в условиях загрязнения воздушной среды // Гигиена населенных мест. — 2000. — Вып. 37. — С. 47-51.
PROOKSIDANT-ANTIOKSIDANT PROCESSES AND INDUCTION OF CHROMOSOMAL ABERRATIONS AT IMPACT ON ORGANISM OF KSENOBIOTIKS
Karnaukh N.G., Girin S.V., Krushevsky V.D., Bednaryk O.N.., Bazovkin P.S.
ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТН! ПРОЦЕСИ ТА 1НДУКЦ1Я ХРОМОСОМНИХ АБЕРАЦ1Й ЗА УМОВ ДМ НА ОРГАН1ЗМ КСЕНОБ1ОТИК1В
учасна бiохiмiя мае значш до-сягнення у дослщженш перок-сидного окиснення лтщв та антиоксидантних процеав [1]. У цм цариш протягом останшх десяти^ть отримано вепику кшькють свщчень про участь iнтермедiатiв пероксидацп пiпiдiв, ферментiв, нефер-ментних високо- та низькомо-лекулярних спопук антиокси-дантноТ системи у важливих бiохiмiчних процесах. Проведено числены доспiдження ш-тенсивностi пероксидного окиснення лтщв та антиокси-дантного статусу оргашзму за умов багатьох патолопчних процесiв [2]. Проте незважаю-чи на значнi досягнення бю-хiмiкiв та генетикiв у лiтературi мало даних про прооксидант-но-антиоксидантш процеси при утвореннi хромосомних аберацш [3]. Водночас такi речовини, як оксиди азоту, дюксид кремню, сполуки свинцю та нiкепь, а також радон належать до найпошире-шших у промислових регiонах УкраТни [4].
Таким чином, метою роботи було досшдження штенсивно-стi переб^ прооксидантно-ан-тиоксидантних процесiв та ш-дукцiТ хромосомних аберацiй за умов впливу на оргашзм комплексу поширених у про-
ПРООКСИДАНТНО-АНТИОКСИДАНТНЫЕ ПРОЦЕССЫ И ИНДУКЦИЯ ХРОМОСОМНЫХ АБЕРРАЦИЙ ПРИ ДЕЙСТВИИ НА ОРГАНИЗМ КСЕНОБИОТИКОВ Карнаух Н.Г., Гирин С.В., Крушевский В.Д., Беднарик О.Н., Базовкин П.С. В результате эксперимента были исследованы прооксидантно-антиоксидантные процессы и индукция хромосомных аберраций при воздействии на организм комплекса одних из наиболее распространенных в промышленных регионах Украины ксенобиотиков. Выявлены корреляционные зависимости между показателем общей частоты хромосомных аберраций и параметрами прооксидантно-антиоксидантных процессов, что доказывает существование статистической, а возможно, и функциональной связи между ПОЛ, интенсивностью антиоксидантных процессов и образованием хромосомных аберраций.
КАРНАУХ М.Г., Г1Р1Н С.В., КРУШЕВСЬКИЙ В.Д., БЕДНАРИК О.М., БАЗОВКИН П.С.
УкраТнський науково-доспщний шститут промисловоТ медицини, м. Кривий Pir
УДК:
615.9+614.876+577.1]:57.081
^^40BÏ слова: хромосомн аберацГГ, АОС, ПОЛ, ксенобютики.
