resis / P. Olive, D. Wlodek, J. Ba-nath // Cancer Research. — 1991. — Vol. 51. — P. 4671-4676.
13. Cytogenetic analysis for radiation dose assessment. — Vienna: IAEA, 2001.— P. 126.
14. Comparative study with the alkaline Comet assay and the chromosome aberration test / А. Hartmann, U. Plappert, F. Po-etter, W. Suter // Mutation Research. — 2003. — Vol. 536. — P. 27-38.
15. Dikomey E. Correlation between cellular radiosensitivity and non-repaired double-strand breaks studied in nine mammalian cell lines / E. Dikomey, J. Daphi, I. Brammer // Int. J. Radiat. Biol. — 1998. — Vol. 73 (3). — P. 269-278.
16. Investigation of radiation hypersensitivity to fractionated low-dose radiation exposure / L. Smith, R. Miller, M. Richards [et al.] // Int. J. Radiation Oncology Biol. Phys. — 1999. — Vol. 45 (1). — P. 187-191.
17. Nitric oxide-mediated inhibition of caspase-dependent T-lymphocyte proliferation / R. Mahidhara, R. Hoffman, S. Huang [et al.] // J. Leukoc. Biol. — 2003. — Vol. 74. — P. 403-411.
18. Корреляция между внутриклеточным содержанием оксида азота и частотой му-тантных лимфоцитов после радиационного воздействия в малых дозах / И. Замулаева, Н. Орлова, С. Смирнова // Радиационная биология. Радиоэкология. — 2007. — Т. 47, № 1.
— С. 86-92.
19. Mitelman F. Recurrent chromosome aberrations in cancer / F. Mitelman // Mutation Research. — 2000. — Vol. 462.
— P. 247-253.
20. Rossner P. Chromosomal Aberrations in Lymphocytes of Healthy Subjects and Risk of Cancer / P. Rossner, P. Boffetta, M. Ceppi // Environ. Health Per-spect. — 2005. — Vol. 113 (5). — P. 517-520.
21. Boffetta P. Chromosomal Aberrations and Cancer Risk: Results of a Cohort Study from Central Europe / P. Boffetta, H. Norppa, E. Fabianova // Am. J. Epidemiol. — 2007. — Vol. 165. — P. 36-43.
22. Radford I. Chromosomal rearrangement as the basis for human tumorigenesis / L. Radford // Int. J. Radiat. Res. — 2004. — Vol. 80, № 8. — P. 543-557.
Надiйшла до редакцИ 24.06.2012.
IMMUNOLOGICAL EFFECTS IN A MONTH OF THE COMBINED NITRITES' EXPOSURE WITH DIFFERENT CHEMICAL COMPOUNDS
Vinarska Ye.I., Spasska Yu.S., Grigorenko L.Ye., Stepanchuk S.B.
imvhonorihhi eqekth 3a moqb kombihobahora bhflhbv hitphtib 3 pi3hhmh ximi1hhmh cnoflvkamh
роблема, пов'язана з ытритно-штратним навантаженням на людину, виникла внаслщок еколопчноТ' недбалоТ дiяльностi людства. Цей пресинг усклад-нюеться ще й тим, що, крiм зовншнього надходження, ш-трити постмно присутш в орга-ызми вони надходять з продуктами харчування, лками, ендо-генно утворюються, Тх синтез вщбуваеться за будь-якого рiв-ня ытра^в у харчовому рацюш й питшй водк Синтез штри^в в органiзмi вщбуваеться у тканинах печЫки, мозку, у макрофагах та нейтрофтах [1-3].
Незначну ктьюсть л^ератур-них джерел присвячено до-слiдженню iзольованоТ дiТ ш-триту натрiю на iмунну систему. Опублковаш результати вказу-
ВИНАРСЬКА О.1., СПАСЬКА Ю.С.,
григоренко л.е.,
СТЕПАНЧУК С.В.
ДУ "1нститут гiгieни та медичноТ екологiï iM. О.М. Марзеева АМН Укра'ши", м. Киïв
УДК
57.083.3:576.385.5:612.014.46
ИММУНОЛОГИЧЕСКИЕ ЭФФЕКТЫ ЧЕРЕЗ МЕСЯЦ КОМБИНИРОВАННОГО ДЕЙСТВИЯ НИТРИТОВ С РАЗНЫМИ ХИМИЧЕСКИМИ СОЕДИНЕНИЯМИ
Винарская Е.И., Спасская Ю.С., ГригоренкоЛ.Е., СтепанчукС.В.
В работе представлены данные сравнительного анализа результатов экспериментальных исследований комбинированного действия нитрита натрия с фенолом, хлороформом и тетрациклином на иммунную систему. Целью работы было установить особенности иммунологических эффектов в зависимости от дозы и химической структуры ксенобиотиков при их комбинированном действии с нитритом натрия.
Материалы и методы исследований. В работе были использованы следующие реакции: содержание лейкоцитов в периферической крови и их качественный состав; количество Т- и В-лимфоцитов, природных киллеров; реакция фагоцитоза; реакция дегрануляции базофилов (по Шелли); реакция торможения распластывания макрофагов; реакция преципитации циркулирующих иммунных комплексов. Результаты. Установлены особенности иммунологических эффектов в зависимости от дозы и химической структуры ксенобиотиков. При комбинированном пероральном поступлении в организм животных изученных ксенобиотиков в течение месяца наиболее широкий спектр изменений во всех звеньях иммунной системы наблюдался при действии предшественников эндогенных нитрозаминов (нитрита натрия, тетрациклина), что может быть связано с жесткостью конформации, обусловленной 4-мя линейно конденсированными шестичленными углеродными кольцами с большим числом реактогенных аминогрупп, присутствующих в молекуле тетрациклина. Наиболее выраженный иммунотоксический эффект наблюдался при действии нитрита натрия с тетрациклином (предшественниками эндогенных нитрозаминов).
© Винарська О.1., Спаська Ю.С., ГригоренкоЛ.£., Степанчук С.В. СТАТТЯ, 2012.
IMMUNOLOGICAL EFFECTS IN A MONTH OF THE COMBINED NITRITES' EXPOSURE WITH DIFFERENT CHEMICAL COMPOUNDS Vinarska Ye.!., Spasska Yu.S., Grigorenko L.Ye., Stepanchuk S.B. Data on the comparative analysis of the experimental research results of the combined exposure of sodium nitrite with phenol, chloroform, and tetracycline on the immune system are presented in the work. A task work was to determine the peculiarity of the immunological effects depending on the dose and chemical structure of xenobi-otics at their combined effect with sodium nitrite. Materials and methods for research. The following reactions were used in the work: leukocyte content in the peripheral blood and their qualitative content; a number of T-and B- lymphocytes, the natural killers; phagocytosis reaction; reaction of
basophil degranulation (by Shelly); reaction of the inhibition of macrophage spreading; precipitation reaction of the circulating immune complexes. Results. The peculiarities of the immunological effects depending on dose and chemical xenobiotic structures have been designated. At the combined peroral input of the studied xenobiotics in the organism of the animals during a month a wide spectrum of the changes was observed under effect of the precursors of endogenic nitrosamines (sodium nitrite, tetracycline) in all links of the immune system. It may be connected with a conformation rigidity, caused by the four linear condensed sixth-nominal carbon rings with a number of reactogenic aminogroups presented in a tetracycline molecule. The most expressed immunotoxic effect was observed under exposure of sodium nitrite with tetracycline (the precursors of endogenic nitrosamines).
ють, що штрити, як1 видшяють-ся активованими макрофагами, пригшчують В-кштинну прол1ферацю та антиттоутво-рення. З шшого боку, е даш що-до стимулюючого впливу н1три-ту натрю у д1апазон1 концен-трацм 10-7-10-6 на кштинний рют та антиттоутворення у сти-мульованих л1пополюахаридом В-кл1тинах селезшки мишей та пригычуючо'Т дм штриту натрю у бтьш високих дозах на функ-цюнальну активнють фагоцит1в кров1 дослщних тварин [4].
Незважаючи на велику кшь-юсть роб1т щодо токсичноТ дм н1трит1в на орган1зм людини та тварин [5] донин1 майже в1дсутн1 дан1 про комб1новану дю н1три-т1в та 1нших прюритетних заб-руднень водного середовища у формуванш 1муносупресивних та 1мунопотенц1юючих ефект1в з урахуванням дозо-часових I ток-сино-динам1чних залежностей, а також оц1нки значущост1 вия-влених зм1н для оргаызму.
Як в1домо, ксеноб1отики дов-к1лля е низькомолекулярними х1м1чними сполуками, що набу-вають якост1 повноц1нних анти-ген1в лише п1сля кон'югацп в орган1зм1 з б1лком-нос1ем. Тому у вщповщь на кон'югат антитта та сенсиб1л1зуюч1 л1мфоцити продукуються до гаптену та б1лка-нос1я. Перевага кттинно'Т чи гуморальноТ 1мунноТ в1дпов1-д1 залежить в1д низки причин, не ус1 з яких нин1 остаточно визначеш. Потенц1юючий, або 1муносупресивний ефект впливу ксенобютиюв значною м1-рою залежить в1д ТхньоТ струк-тури, м1цност1 зв'язку з бтком-нос1ем, в1д жорсткост1 конфор-мацп, в1д спроможност1 утво-рювати з бтком орган1зму ком-плексний антиген та штенсив-
ност1 взаемоди останнього з активним центром антитта або рецептором ефекторних Т-кт-тин, в1д розм1ру молекули гаптену, дози та часу впливу.
У попередшх роботах нами було опублковано дослщження комб1нованого впливу н1трит1в, н1трат1в з хлороформом та фенолом на 1мунну систему [6-8].
Водночас залишаються не-визначеними особливост1 ран-шх зм1н в окремих ланках 1мун-ноТ системи залежно в1д комби нованого впливу н1трит1в з р1з-ними за х1м1чною структурою забруднювачами водного се-редовища.
У зв'язку з цим метою даноТ роботи було встановити особ-ливост1 1мунолог1чних ефект1в залежно вщ дози та х1м1чноТ' структури сполук у склад1 дю-чоТ сумш з н1тритом натр1ю.
Матерiали та методи до-слiджень. Досл1дження про-водилися на статевозр1лих безпор1дних бших щурах з по-чатковою масою т1ла 180-200 г
Було здмснено три сери екс-перимент1в. У перш1й сер1Т екс-периментальн1 тварини протя-гом м1сяця вживали з питною водою 1зольовано або у комби нац1ях фенол на р1вн1 3 ГДК та н1трит i н1трат натр1ю у дозах, як в1дпов1дають величинам ппе-нiчних нормативiв, а також пе-ревищують Тх у 5 та 10 разiв. Усi тварини були подiленi на 5 груп по 7 голiв у кожнiй: група № 1 — штактний контроль; група № 2 — фенол на рiвнi 3 ГДК; група № 3 — фенол на рiвнi 3 ГДК (0,000375 мг/кг) + (NaNO2 + NaNO3) на рiвнi ГДК (вiдповiдно 1,24 мг/кг i 16,9 мг/кг); група № 4 — фенол на рiвнi 3 гДк + (NaNO2 + NaNO3) на рiвнi 5 ГДК (вщповщно 6,2 мг/кг i
84,5 мг/кг); група № 5 — фенол на р1вн1 3 ГДК + ^N02 + NaNOз) на р1вн1 10 ГДК (в1дпов1дно 12,4 мг/кг I 169,0 мг/кг).
У друпй сер1Т' досл1джень екс-периментальн1 тварини з питною водою отримували 1зольо-вано хлороформ на р1вн1 5 ГДК та його комбшацю з р1зними дозами ытриту та н1трату натр1ю (1, 5 I 10 ГДК). В експеримент тварини були розподтеы таким чином: 6 група — штактний контроль; 7 група — хлороформ 5 ГДК (0,038 мг/кг); 8 група — н1трат натрю 1 гДк (16,9 мг/кг) + н1трит натрю 1 ГДК (1,24 мг/кг) + хлороформ 5 ГДК (0,038); 9 група — н1трат + н1трит натрю 5 ГДК (84,5 мг/кг I 6,2 мг/кг) + хлороформ 5 ГДК (0,038); 10 група — н1трат + н1трит натрю 10 ГДК (169,0 мг/кг I 12,4 мг/кг) + хлороформ 5 ГДК (0,038).
У трет1й сери експерименту тварини отримували перораль-но у домшках до стандартного рацюну н1трит натрю (з питною водою) у дозах 4, 10 та 20 мг на тварину (мг/тв.), а також тетра-цикл1н (попередньо розчинений у каш1 з в1всяноТ крупи) у доз1 4 мг/тв. Загалом було викори-стано 49 тварин, як розподтя-лися на 7 груп: 11 група — ¡н-тактний контроль; 12 група — контроль NaN02 — 4 мг/тв. (3 ГДК); 13 група — контроль NaN02 — 20 мг/тв. (16 ГДК); 14 група — контроль тетрациклш — 4 мг/тв.; 15 група — 4 мг/тв. (3 ГДК) NaN02 + тетрациклш 4 мг/тв.; 16 група — 10 мг/тв. (8 ГДК) NaN02 + тетрациклш 4 мг/тв.; 17 група — 20 мг NaN02 (16 ГДК) + тетрациклш 4 мг/тв.
Для оц1нки 1мунотоксичноТ дм вивчених сполук було обрано оптимальну схему, що забезпе-
17 Environment & Health № 4 2012
2 Довктля та здоров'я № 4-2012
чуе характеристику р1зних скпа-дових 1мунноТ системи [9, 10]. У доспщженнях використано так1 методи: визначення вмюту пей-коцит1в у периферичшй кров1 та Тхнього яюсного складу методом мкроскопп мазюв кров1; к1пькост1 Т- I В-п1мфоцит1в; ре-акц1я фагоцитозу; реакц1я дегранупяци базоф1п1в (за Шеп-п1); реакц1я гапьмування роз-ппастування макрофаг1в; реак-ц1я прециттаци циркупюючих 1мунних комппекс1в (Ц1К) розчи-ном поп1етипенгп1копю 6000.
У реакц1ях використвовува-пися впасне гаптени та тканин-ний антиген. В якост1 останньо-го застосовувапи водно-со-пьовий екстракт тканини орга-н1в щур1в.
Обрахунок I анап1з отриманих даних проводипи з викори-станням загапьноприйнятих метод1в статистичноТ обробки резупьталв медико-бюпопч-них досп1джень (з визначенням середньоарифметичних вепи-чин показниюв, стандартно)' похибки, квадратичного в1дхи-пення), параметричних метод1в перев1рки статистичних г1потез (1-критер1й Ст'юдента) [11].
Результати та Тх обгово-рення. Дан1, отриман1 за м1-сяць експериментапьних до-сп1джень, св1дчать, що вираз-нють г1перчутпивост1 негайного типу до тканинних антигешв I гаптен1в запежить в1д дози та як1сного скпаду дючих х1м1чних спопук у комб1нацп з штритом натр1ю.
Сироватки кров1 тварин, що пщпягапи комб1нован1й дм ш-триту I н1трату натрю з фено-пом в ус1х дозах, в1рогщно п1д-сипювапи дегранупяц1ю базо-
фiльних гранулоцитiв у присут-HOCTi як тканинного антигену, так i гаптенiв. Однак якщо сту-пшь виразностi реакцií до тка-нинного антигену та гаптену (штрит, нiтрат Na) можна було оцЫити як позитивний, то до гаптену-фенолу — ефект слаб-копозитивний.
Лише у разi пiдвищення дози NaNO2 i NaNO3 до 10 ГДК (гр. 5) визначалася позитивна реак^я (20,0 ± 2,31)% у тварин ^ei гру-пи (табл. 1).
У дослщних тварин, якi про-тягом мюяця отримували з питною водою хлороформ у комбшацп з штритом та штра-том натрiю, iмунологiчна реак-цiя I типу (за класифкащею P. Gell та R. Coombr) була менш вираженою. Сироватки кровi щурiв 8 та 9 груп, що отримували воду з вмютом штриту i ш-трату Na на рiвнi ГДК та дозу хлороформу вiдповiдно 5 ГДК, викликали дегрануляцiю базо-ф1тв у присутностi тканинного антигену та обох гаптешв. Але ефект можна характеризувати як слабкопозитивний (у дiапа-зош 10-20%).
Пiдвищення дози нiтритiв та нiтратiв Na у комбЫаци до 10 ГДК (гр. 10) призводить до тдви-щення рiвня аутоантитiл до тканинного антигену та антитт до хлороформу. Вщсоток деграну-льованих базофiльних грануло-ци^в у присутностi тканинного антигену становив (26,29 ± 3,48)%, а хлороформу — (20,0 ± 2,31)%. Реакцю можна оцiнити як позитивну (табл. 2).
Пероральне введення попе-редниюв нiтрозамiнiв (нiтрит натрiю та тетрациктн) протя-гом мiсяця сприяло розвитку п-
перчутпивост! негайного типу у тварин ус1х досп1дних груп. Сту-п1нь дегранупяци базоф|пьних гранупоцит1в при використанш тканинного антигену та гаптешв копивався вщ (12,57 ± 1,04)% до (14,86 ± 0,74)%, що свщчить про спабкопозитивну реакцю (табп. 3).
Таким чином, пор1вняпьний анап1з резупьтат1в постановки реакцп Шепп1 дае можпив1сть констатувати, що виразнють аутосенсибкшзацп та сенсибши заци мае сво'' особпивост1 за д1Т р1зних спопук I запежить в1д х1-м1чноТ структури, дози та 1зопьованого чи комб1нованого Тх вппиву.
Найвиразнш аутосенсибти зуючий та сенсиб1п1зуючий ефекти спостер1гапися за дм н1триту, штрату Na у комбшацп з фенопом, р1зко позитивна ау-тосенсиб1п1зац1я — за 1зопьо-ваного вппиву фенопу.
Змши в окремих панках 1мун-ноТ системи та неспециф1чних фактор1в захисту орган1зму за резупьтатами експеримен-тапьних досп1джень ус1х сер1й представпено у табп. 4.
Доспщження стану 1мунноТ системи тварин, що протягом мюяця отримувапи з водою феноп у доз1, яка вщповщае 3 ГДК (2 група), та його комб1-нацю з н1тритом I штратом нат-р1ю у допустимих добових дозах I перевищуючих таю у 5 та 10 раз1в (3, 4, 5 групи), дапо змогу виявити певн1 ефекти.
Анап1з резупьтат1в дозвопив встановити еозинопеню та мо-ноцитоз у щур1в 4 та 5 груп. Необх1дно в1дзначити, що збшьшення к1пькост1 моноцит1в може вщбуватися п1д вппивом
Таблиця 1
Стушнь дегрануляцГГ базофiльних гранулоцитiв за мюяць комбшовано'Г дм фенолу, нiтриту
та штрату натр^
Група дослщних тварин % дегранульованих базофктв (тканинний антиген) % дегранульованих базоф1л1в (гаптени — н1трити, н1трати) % дегранульованих базофктв (гаптени — фенол)
3 29,71 ± 6,10 25,14 ± 1,44 11,43 ± 2,21
4 26,86 ± 4,92 26,86 ± 2,99 17,71 ± 2,60
5 29,14 ± 3,11 20,57 ± 1,62 20,0 ± 2,31
Таблиця 2
Ступiнь дегрануляцГГ базофiльних гранулоцитiв за мюяць комбшовано'Г дГГ хлороформу,
нiтриту та штрату натр^
Група дослщних тварин % дегранульованих базоф1л1в (тканинний антиген) % дегранульованих базоф1л1в (гаптени — н1трити, н1трати) % дегранульованих базоф1л1в (гаптени — хлороформ)
8 13,71 ± 2,45 16,57 ± 2,53 14,86 ± 2,42
9 14,29 ± 1,48 13,14 ± 1,68 17,71 ± 2,60
10 26,29 ± 3,48 13,71 ± 1,92 20,0 ± 2,31
Примтка до таблиць 1-3: * — вд 10% до 20% — реакц1я слабкопозитивна;
вд 20% до 30% — реакц1я позитивна; 30% — реакц1я р1зкопозитивна.
Б4-12 а.дхй 28.11.2012 16:43 Раде 19
о-
л1мфок1н1в, тод1 вони починають залучатися до специф1чних 1мунних реакц1й. Моноцити п1д-вищують 1муногенн1сть слабких антигешв, модиф1куючи Тх п1д час фагоцитозу. Морфолопч-ний феномен скупчення л1мфо-цит1в навколо моноцита (claste-г1пд) корелюе з п1двищеною продукц1ею антит1л цими л1м-фоцитами пор1вняно з кл1тина-ми, не залученими у кластери. Кр1м того, активоваш моноцити викликають неспециф1чне руй-нування пухлинних кл1тин (не шляхом фагоцитозу). Цитото-ксичн1сть проявляеться зм1ною деяких характеристик пухлин-ного росту, зокрема пщсилен-ням контактного гальмування кл1тин, яке зазвичай в1дсутне у пухлинах. Щодо еозинопен1Т, то вона може спостер1гатися у ра-з1 р1зних 1нтоксикац1й, що, можливо, I вщбуваеться у дано-му випадку [12, 13].
У тварин, як отримували у комб1наци найвищ1 дози штри-ту I н1трату натр1ю (10 ГДК), встановлено ще й пщвищення активност1 нейтроф1льних гра-нулоцит1в, про що свщчить зб1льшення в1дсотка фагоцит1в.
Вивчення д1Т досл1джених сполук на окрем1 ланки 1мунноТ' системи дозволило встанови-
к1лькост1 нейтроф1льних грану-лоцилв. Вивчення функцю-нальноТ активност1 нейтрофть-них гранулоцит1в показало ТТ пригшчення в ус1х досл1дних групах (р<0,05).
У щур1в 7, 8 I 9 груп було встановлено також змши у юлькю-ному склад1 л1мфоцит1в. Так, у 9 грут спостер1галося збтьшен-ня вщносно'Т, а у 8 гр. — зни-ження абсолютноТ к1лькост1 л1мфоцит1в майже вдв1ч1 пор1в-няно з контролем. Кр1м того, у тварин 8 групи вщзначалося п1двищення вщсотка Т-л1мфо-цит1в I зниження абсолютного числа В-кл1тин. Достов1рне зб1льшення вщносноТ к1лькост1 Т-л1мфоцит1в виявлялося I у щур1в 7 групи.
Досл1дження у кров1 тварин вм1сту циркулюючих 1мунних комплекс1в за д1Т хлороформу з р1зними дозами н1триту I штра-ту натр1ю не виявило суттевих вщмшностей м1ж показниками в ус1х досл1дних групах.
Результати досл1дження стану 1мунноТ системи щур1в, яю протягом одного м1сяця зазна-вали пероральноТ 1зольованоТ' та комб1нованоТ дм тетрацикт-ну у доз1 4 мг та штриту натр1ю у дозах 4 мг, 10 мг I 20 мг, свщ-
У тварин групи 15, що отримували комбшовано штрит натрю (3 ГДК) та тетрациклш, спостер1галися зм1ни кттинно-го складу л1мфоцит1в перифе-ричноТ кров1, як1 проявилися лейкоцитопешею, зменшен-ням абсолютного числа л1мфо-цит1в. Було встановлено пригшчення кл1тинноТ та гумораль-ноТ ланок 1мун1тету, на що вка-зуе зниження абсолютноТ та вщносно'Т юлькост1 Т- I В-л1м-фоцит1в. Кр1м того, у щур1в ц1еТ групи вщбувалося зменшення абсолютного числа нейтро-ф1льних гранулоцит1в та пригшчення ТхньоТ функц1ональноТ активность
Комб1нована д1я н1триту натрю у доз1 10 мг (8 ГДК) та те-трациклшу (16 група) виклика-ла у тддослщних щур1в розви-ток лейкопенп, а також досто-в1рне зменшення абсолютного числа л1мфоцит1в, в1дносноТ та абсолютноТ ктькост1 Т-кл1тин, що може свщчити про супрес1ю кл1тинноТ ланки 1мунноТ системи. Сл1д також зазначити, що вщбувалося пригн1чення I гу-моральноТ ланки 1мун1тету, на що вказуе зменшення абсолютного числа В-л1мфоцит1в.
Характеризуючи показники 1мунного статусу тварин 17 гру-
чать про таке.
Таблиця 3
Стушнь дегрануляцп базофiльних гранулоцитiв за мюяць комбшовано'Г ди нiтриту
натр№ та тетрациклiну
Група дослщних тварин % дегранульованих базофктв (тканинний антиген) % дегранульованих 5азоф1л1в (гаптен — тетрациклш) % дегранульованих 5азоф1л1в (гаптен — н1трит натр1ю)
15 13,71 ± 0,81 12,57 ± 1,04 13,14 ± 1,14
16 14,86 ± 0,74 13,71 ± 1,19 14,29 ± 0,81
17 13,14 ± 1,14 13,14 ± 0,74 14,86 ± 0,74
ти 1мунну супрес1ю за В-кл1тин-ним типом у щур1в 4 та 5 груп та пригн1чення Т-ланки 1мун1тету у раз1 зб1льшення доз н1триту I ш-трату натр1ю до 10 ГДК. Визна-чення загального р1вня Ц1К не виявило накопичення Тх у кров1.
При вивченн1 стану 1муноло-г1чноТ реактивност1 орган1зму дослщних тварин, як1 протягом м1сяця отримували з питною водою хлороформ та його ком-бшацю з штритом та н1тратом натр1ю, було виявлено таю ефекти.
У тварин 8 групи (штрит I ш-трат натрю на р1вш ГДК, хлороформ — 5 ГДК) I 9 гр. (штрит, ш-трат натрю та хлороформ на р1вш 5 ГДК) спостер1гався розвиток лейкопенп, а у 9 грут — ще й нейтропени. Причому в останшх вщзначалося зменшення вщносноТ та абсолютноТ
Таблиця 4
Змши iмунологiчних та гематолопчних показникiв за мiсяць комбiнованого впливу нiтритiв з рiзними хiмiчними сполуками
Група Гематолопчн1 показники 1мунолог1чн1 показники
Пперчутлив1сть сповтьненого типу Ц1К середнього розм1ру (%)
4 Е 1, МТ В1 - -
5 Е 1, М Т в^, т^, фТ - -
8 Л^, Л1м^ Ф4-, т т - -
9 Л-1, Н-1, Л1м Т Ф-1, В-1 - -
10 Ф4- - -
15 Л-1, Н-1, Л1м4-, В-1, Т-1, Ф-1 + -
16 В4-, и + -
17 Л-1, Н-1, Л1м4-, В-1, Т-1, Ф-1 + 29
Примтка: Е — еритроцити; М — моноцити; Лiм — лiмфоцити; Л — лейкоцити; Н — нейтрофли; Ф — фагоцити; Ц1К — циркулюючi iмуннi комплекси; I — зниження; Т — збльшення; "+" — позитивна реак^я; "-" — негативнареак^я.
19 Еоттошшт & Иеаьти № 4 2012
-о-
пи, як1 перорапьно отримувапи комб1нац1ю н1триту натр1ю у доз1 20 мг (16 ГДК) I тетрацикпшу, сп1д в1дзначити, що у щур1в на фон1 пейкоцитопени, п1мфопенп виявпено1муносупрес1ю за Т- та В-кп1тинним типом, а також зменшення абсопютноТ кТпько-ст1 нейтроф1пьних гранупоцит1в та пригн1чення Тхньот функцю-напьнот активност1.
Досп1дження р1вня циркупюю-чих 1мунних комппекс1в у реакцп прецип1таци розчином поп1ети-пенгп1копю 6000 показапо нако-пичення Тх у сироватц1 кров1 пи-ше у тварин 17 групи (комбшо-вана д1я тетрацикп1ну 4 мг) та ш-триту натр1ю 20 мг. 1мунн1 ком-ппекси середнього розм1ру, як найб1пьш патогенн1, скпадапи 29%. Ц1К цього розм1ру форму-ються у зон деякого надпишку антигену, та час ТхньоТ циркупя-ци достатньо вепикий. Форму-вання патогенних 1мунних ком-ппекс1в виникае за функцюнапь-ноТ недостатност1 Т-панки 1муш-тету, що може супроводжувати-ся дефщитом Т-хеппер1в, яке призводить до зменшення синтезу антитТп, а також до знижен-ня протипухпинного захисту. 1х накопичення може в1дбуватися у раз1 пригн1чення фагоцитарноТ функц1Т кп1тин, у резупьтат1 чого порушуеться презентац1я та еп1-м1нац1я антиген1в.
У непрямому макрофагапьно-му тест1 бупо встановпено шп-буючу д1ю сироваток тварин 15, 16 I 17 груп на функцюнапьну активнють макрофаг1в, зокрема Тхню здатн1сть до розппасту-вання. 1ндекс гапьмування був меншим за 0,8, що свщчить про розвиток пперчутивосл спо-в1пьненого типу. Отже, маемо припущення, що введення у комбшацю до тетрацикп1ну р1з-них доз штриту натрю вппивае на одну з функцм п1мфоцит1в — Тхню здатнють продукувати роз-чинш мед1атори. Саме в1д п1м-фоюшв запежить б1пьш1сть ре-акц1й кттиноопосередкованого 1мун1тету. Останн1ми роками значно розширипись уявпення щодо роп1 I функцм системи мононукпеарних фагоцит1в, як1 е важпивою "м1шенню" дпя фак-тор1в р1зного походження. Хоча нами бупо використано непря-мий тест, його резупьтати вщ-творюють характер юнуючоТ в орган1зм1 п1мфоцитарно-макро-фагапьноТ взаемодп. Здатн1сть до розппастування, як перша фаза руху макрофапв, дозво-пяе судити про можпивють ви-користання Тхшх функц1й. З ц1еТ точки зору одержан! даш можна трактувати I як викпикане ус1ма доспщженими комб1нац1ями
н1триту натр1ю з тетрацикпшом пригн1чення кттиноопосеред-кованих реакц1й !муштету.
Треба п1дкреспити, що комб!-нований вппив протягом мюяця штриту натрю з шшими доспщженими х1м1чними спопуками не викпикав накопичення цирку-люючих 1мунних комппекс1в та розвитку г1перчутпивост1 спо-в1пьненого типу. 1ндекс гапьмування розппастування макро-фапв був б1пьшим за 0,8.
Таким чином, резупьтати про-ведених доспщжень дапи змогу визначити деяк1 вщмшност1 1мунопог1чних ефект1в запежно в1д дози штриту натрю, а також вщ р1зноТ х1м1чноТ структури спопук, як1 входипи до скпаду д1ючоТ сум1ш1.
З ус1х досп1джених комб1нац1й найширший спектр зм1н визна-чався за вппиву штриту натрю з тетрацикпшом. БТпьш виразний 1мунотоксичний ефект у даному випадку, в1рог1дно, пов'язаний з присутнютю у мопекуп1 тетрацикпшу чотирьох п1н1йно конден-сованих шестичпенних к1пець, як1 забезпечують жорстк1сть конформаци, та вепикою кшьм-стю замшниюв з високою реак-тогенною здатнютю (CONH2 — ам1ногрупа), що дае змогу ство-рювати кон'югати з бТпком-ноЫ-ем. Феноп, хоча i мае у своТй структур! бензопьне кТпьце, апе замiна б!пьш активноТ амшогру-пи на г!дроксипьну призводить до зменшення спектру ефекпв в окремих панках !мунноТ системи. Хпороформ явпяе собою ацикп!чну спопуку. Вщсутнють жорсткоТ цикп!чноТ структури, яка притаманна тетрацикпшу, призводить до зниження ста-бТпьност! конформац!Т детерм!-нант, а звщси i зменшення !му-нотоксичного ефекту на ранн!х етапах вппиву незважаючи на присутн!сть реактогенних ато-м!в хпору.
Висновки
1. На основ! експериментапь-них доопщжень визначено, що !мунопог!чн! ефекти за комбшо-ваноТ м!сячноТ експозиц!Т штриту натрю з р!зними забрудню-вачами довк!ппя мають деяк! особпивост запежно в!д дози та х!м!чноТ структури спопук, як! входять до дючоТ' сум!ш! з NaNO2.
2. Встановпено, що комбшо-вана д!я н!триту, н!трату натр!ю на р!вш 5 ГДК та фенопу на р!вш 3 ГДК призводить до еозинопе-н i ï, моноцитозу, зменшення кТпькост В-п!мфоцит!в та розвитку виразно'| аутосенсибТшза-цiï i сенсибiпiзацiï. 3i збТпьшен-ням у комбiнацiï дози штриту,
штрату натрю до 10 ГДК спосте-р^аються ще й iмуносупресiя Т-панки iмунiтету та активац!я неспецифiчних факторiв захисту оргашзму.
3. lмунопогiчна картина, яка розвиваеться за комбшованоТ' дiï штриту, штрату натрю на р!вш ГДК та хпороформу на р!в-ш 5 ГДК, характеризуеться розвитком спабкопозитивноТ' сенсибiпiзацiï, аутосенсибТш-зацiï. На фон! пейко- та п!м-фопенiï визначаеться збшьшення чиспа Т^мфоцилв та зменшення кшькост фагоци-туючих нейтрофТпьних фагоци-т!в. Зб!пьшення у комбшаци дози н!триту, н!трату натрю до 5 ГДК призводить до зменшення чиспа нейтрофТтв, В-п!мфо-цит!в та iмуносупресiï за Т-кт-тинним типом.
4. Встановпено, що комбшо-вана д!я н!триту натрю та тетрацикпшу (попередниюв ендоген-них н!трозам!н!в) в ус!х вивче-них дозах викпикае найширший спектр змш в !мунн!й систем!. Спабкопозитивна сенсибТтза-ц!я i аутосенсиб!п!зац!я спосте-р!гаються на тп! пейкопенiï, п!м-фопенiï, нейтропенiï. Визначаеться пригшчення Т- i В-кттин-ноï панки !муштету, фагоцитар-ноï активност! нейтрофт!в, а також розвиток пперчутпивост сповТпьненого типу (IV тип). За найбiпьшоï дози н!триту натр!ю у комбшаци виявпяеться ще й накопичення циркупюючих !мунних комппекЫв середн!х розм!р!в.
5. 1мунотоксичш ефекти х!м!ч-них забруднень запежать вщ ïх-ньоï хiмiчноï структури. В умо-вах комбшованого перорапьно-го надходження протягом м!-сяця до орган!зму тварин вивче-них ксеноб!отик!в найширший спектр змш в ус!х панках iмунноï системи спостер!гаеться за ди попередник!в ендогенних штро-зам!н!в (н!триту натр!ю, тетрацикпшу) за рахунок жорсткост! конформаци, яка зумовпена чотирма пшшно конденсовани-ми шестичпенними к!пьцями та вепикою кшькютю реактогенних ам!ногруп, присутшх у мопекут тетрацикп!ну.
Л1ТЕРАТУРА
1. Van Maanen J.M.S. Environmental exposure to N-nitroso compounds and their precursors / JM.S. Van Maanen, J.W. Dallings, JCS. Kleinjans // European J. Cancer Prevention. — 1996. — V. 5 (Suppl). — P. 29-31.
2. Кондратенко O.G. Визна-чення роп! штратного забруд-нення питноï води i фунтт у синтез! ^штрозамш!в i форму-ванш канцерогенного ризику:
автореф. дис. канд. бiол. наук / O.G. Кондратенко. — К., 2007. — 20 с.
3. Зульфигаров О.С. Канцерогенные N-нитрозамины. Токсические свойства, образование, определение / О.С. Зульфигаров, В.В. Юрченко // Сучасш проблеми токсикологи. — 2005.
— № 1. — С. 31-35.
4. Григоренко Л.В. Оцшка iMy-нотоксичних ефекпв за комбн новано'| перорально'| дiï прюри-тетних забруднень водного се-редовища: дис. канд. бюл. наук: 14.02.01 / Л.В. Григоренко. — К., 2005. — 231 с.
5. Ассесорова Ю.Ю. Предшественники N-нитрозосоедине-ний в питьевой воде и заболеваемость злокачественными новообразованиями органов пищеварения в Ташкенте / Ю.Ю. Ассесорова, Л.А. Пономарева, Г.В. Киреев // Гигиена и санитария. — 2011. — № 1. — С. 39-42.
6. Винарська O.I. Експеримен-тальне вивчення змш в iмуннiй системi за перорального над-ходження в органiзм штриту, штрату натрiю та хлороформу / O.I. Винарська, Л.В. Григоренко // Довюлля та здоров'я. — 2005.
— № 3 (34). — С. 11-15.
7. Комбшований вплив на iмунну систему оргашзму низь-ких доз нiтриту, нiтрату натрю та фенолу / 0.1. Винарська, С.В. Лук'янчук та iн. // Ппена на-селених мiсць. — К., 2006. — Вип. 47. — С. 501-508.
8. Винарська O.I. 1мунний статус тварин за умов гострого iзольованого та комбшованого впливу хлороформу та фенолу / O.I. Винарська, С.В. Лук'янчук, Л.В. Григоренко та ш. // Ппена населених мюць. — К., 2007. — Вип. 50. — С. 77-83.
9. Оценка влияния факторов окружающей среды на иммунологическую реактивность организма: метод. рек. / НИИ общей и коммунальной гигиены им. А.Н. Марзеева. — К., 1988. — 23 с.
10. Методи iмуноаналiзу в ш-фекцмнм i кл^чшй iмунологiï: навчальний поабник / Ю.Л. Ва-лянський, В.1. Чернявський, С.Е. Бiрюкова та ш.— Харюв: Стильиздат, 2011. — 112 с.
11. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин. — М.: Высшая школа, 1980. — С. 96-110, 142-220.
12. Амброзиус Х. Иммунология: справочник / Х. Амброзиус, М. Андреас, Р. Баэр и др. — К.: Наукова думка, 1981. — 479 с.
13. Иммунология: в 3-х т. — Пер. с англ. / Под ред. У. Пола. — М.: Мир, 1987-1988. — 476 с., ил.
Надiйшла до редакцп 17.07.2012.
SCIENTIFIC PRINCIPLES PSYCHOHYGIENIC DIAGNOSTIC STATE OF HEALTH OF CHILDREN, ADOLESCENTS AND YOUTH
Serheta I.V., Bratkova O.Ju., Mostova O.P., Panchuk O.Yu., Dudarenko O.B.
науков1 принципи психоппен1чно1 д1агностики стану здоров'я д1тей, п1дл1тк1в та молод!
СЕРГЕТА 1.В., БРАТКОВА О.Ю., МОСТОВА О.П., ПАНЧУК О.Ю., ДУДАРЕНКО О.Б. ВЫницький нацюнальний медичний унiверситет iM. М.1. Пирогова
УДК 613.86 : 612.821 : 371.7
K^40Bi слова: д^и, пiдлiтки, молодь, психогiгieнiчна дiагностика, стан здоров'я.
ротягом останшх роюв у теорю та практику профiлактичноï ме-дицини стрiмко увiрвалися новi перспективш технологи щодо здiйснення комплексноï оцiнки стану здоров'я д^ей, пiдлiткiв i молодо провiдне мiсце у струк-турi яких посiдаe психоппeнiч-на дiагностика провiдних коре-лят психiчного i соматичного здоров'я оаб шкiльного, пщл^-кового та юнацького вiку [16].
Психогiгieнiчна дiагностика являе собою галузь профтак-тичноï медицини, що вивчае окрему особистють у невщ^м-шй eдностi з показниками мор-фофункцюнального стану ïï ор-ганiзму та ц1т колективи, якi включенi у систему взаeмовiд-носин з навколишшм середо-вищем i соцiальним оточенням з метою визначення особливо-стей переходу адаптацмно-компенсаторних реакцiй оргашзму у стадю латентних, пе-редпатологiчних, преморбщ-них, донозологiчних сташв для подальшоï розробки адекват-них та ефективних заходiв пси-хогiгieнiчноï корекцiï i профи лактики, яю сприяють збере-женню i змщненню шдивщу-ального та популяцiйного здоров'я [2, 16].
Отже, визначальними рисами здмснення психогiгieнiчноï ди агностики слщ вважати ура-ху-
НАУЧНЫЕ ПРИНЦИПЫ ПСИХОГИГИЕНИЧЕСКОЙ ДИАГНОСТИКИ СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ ДЕТЕЙ, ПОДРОСТКОВ И МОЛОДЕЖИ Сергета И.В., Браткова О.Ю., Мостовая О.П., Панчук А.Е., Дударенко О.Б.
В работе обоснованы научные принципы психогигиенической диагностики состояния здоровья детей, подростков и молодежи, к числу которых следует отнести внедрение комплексного подхода к изучению личностных особенностей, объективизацию и содержательное наполнение применяемых методик, обеспечение надежности и валидности диагностических приемов, а также реализацию системного характера использования диагностических средств.
Ключевые слова: дети, подростки, молодежь, психогигиеническая диагностика, состояние здоровья.
© Сергета 1.В., Браткова О.Ю., Мостова О.П., Панчук О.Ю., Дударенко О.Б. СТАТТЯ, 2012.
21 Environment & Health № 4 2612