CC BY
39
© О. О. Галаченко, О. М. Очередько, В. В. Галаченко
УДК 614. 2: 577. 4- 02
О. О. Галаченко, О. М. Очередько, В. В. Галаченко
ОСОБЛИВОСТ1 КЛШННОГО СТАТУСУ nA^eHTiB, ГОCПiTAЛiЗОBAHИX i3 ПРИВОДУ ГОСТРОГО ШФАРКТУ MiОКAPДA
Biнницький нацюнальний медичний унiверситет iM. М. I. Пирогова
(м. Bi
Дана робота е фрагментом комплексно! НДР кафедри сощально! медицини та органiзацiI охоро-ни здоров'я «Вивчення показникiв здоров'я рiзних груп населення як основа для реформування систе-ми охорони здоров'я Укра!ни», № держ. реестрацш 0110U000522.
Вступ. Однiею з головних причин, що призво-дять до швалщност дорослого (33,7 %), в тому чи^ працездатного населення (33,5 %), е iшемiчна хвороба серця (1ХС) [2]. Летальнiсть внаслщок гостро-го iнфаркту мiокарда (Г1М) у першi 20 днiв л^вання становить 20-25 %, сягаючи 30-40 % протягом року [9]. Надзвичайно важливим завданням сучасно! кардiологiI е аналiз не лише показникiв летальности а й оцiнка характеристик госпiталiзованих хворих за ступенем ризику, вартютю та доцiльнiстю викорис-тання тих чи Ыших дiагностичних методiв, дотриман-ня л^вально! тактики з доведеною ефективнiстю. З огляду на це, прюритетнють наукового пошуку мае бути спрямована на виявлення додаткових предик-торiв несприятливого перебiгу гострих форм 1ХС.
Мета досл1дження. Вивчити окремi клшко-со-цiальнi характеристики хворих на Г1М з проведен-ням оцшки обтяженостi супутньою патологiею та прогностичного значення ризиюв ускладнень по-стшфарктного перiоду.
Об'ект i методи дослщження. Суцiльним методом вивчено клiнiко-анамнестичнi фактори, дiагноз та особливостi стану 1122 пащен^в з Г1М, госпгга-лiзованих протягом 2006-2008 рр. за умов типового кардюлопчного вiддiлення м. Вшницг
Дiагностичнi критери включення складались з рубрик МКХ-10 121. 0-121. 3, 121. 4, 121. 9, 122. Ло^за-щя 1М визначалась, залученими до дослiдження кл^-цистами, за класичними правилами. Враховуючи те, що не при вЫх трансмуральних i великовогнищевих 1М спостер^аеться поява патологiчного зубця Q (глибше 1/4 амплiтуди зубця R в тому ж вщведены, тривалiстю 0,3 с i бiльше) i комплекЫв QS, QrS, QR, бiльш того, таю комплекси рееструються при деяких нетрансмуральних 1М, вживали термiн Q-позитивний 1М (Q-IM). В разi ж вщсутност патологiчного зубця Q, замють дрiбновогнищевий, субендокардiальний 1М використовували назву Q-негативний (не-Q-IM).
Аналiтичний фрейм включав класичн статистичнi оцiнщики крос-класифкаци ознак, зокрема критерм
хi-квадрат При крос-кпасифкацп трьох i бтыше категорiйних ознак використовували пог-пiнiйне моделювання.
Супутня патопогiя оцiнена на основi iндексу Чарпсона, розробпеного др. Чарпсоном i копегами [7].
Результати дослщжень та 'Гх обговорення.
Серед найбiпыш вивчених факторiв ризику смерт1 протягом 30 дыв пiспя розвитку 1М е кпшко-демо-графiчнi данi: стать, вк, виявлення ознак серцево'|' недостатност при фiзикапыному обстеженнi, по-калiзацiя 1М [1]. Топографiя 1М у поеднанн з епек-трокардiографiчними параметрами також може розгпядатися як споЫб виявпення хворих, що вщ-носятыся до найбiлыш високого ризику серцево-су-динних ускпаднены i смертi. Чиспенними доспщжен-нями показано, що локалiзацiя трансмурапыних змiн передныо! стiнки мюкарда супроводжуетыся бiлыш вираженою прогресiею недостатност кровообiгу в порiвняннi з нижым iнфарктом. За резупытатами цих робгг саме локалiзацiя 1М, а не його тип, е основним, визначапыним чинником ускпаднены вiддаленого перiоду. Разом з тим ^ рання поява патопопчного
Таблиця 1
Склад пащен^в за локалiзацiею IM та на-явнiстю патологiчного зубця Q
Локалiзацiя Патолопчний зубець Q Всього
±
Переднiй, n ( %) 138 (51,88) 235 (27,45) 373 (33,24)
Заднiй, n ( %) 44 (16,54) 376 (43,93) 420 (37,43)
Боковий, n ( %) 17 (6,39) 21 (2,45) 38 (3,39)
Верхiвка, n ( %) 2 (0,75) 11 (1,29) 13 (1,16)
Передньо-боко-вий, n ( %) 34 (12,78) 101 (11,80) 135 (12,03)
Задньо-боковий, n ( %) 16 (6,02) 68 (7,94) 84 (7,49)
Септальний, n ( %) 7 (2,63) 21 (2,45) 28 (2,50)
Циркулярний, n ( %) 8(3,01) 23 (2,69) 31 (2,76)
Всього, n ( %) 266 (23,71) 856 (76,29) 1122 (100,00)
Примггка: c2(7) = 88,1р < 0,0001.
Таблиця 2
Склад пащен^в за стадiями ГСН та наявнютю патологiчного зубця О
ГСН, клас КПИр Патолопчний зубець О Всього
+
0 231 (86,84) 608 (71,03) 839 (74,78)
I, п ( %) 1 (0,38) 6 (0,70) 7 (0,62)
II, п ( %) 23 (8,65) 141 16,47 164 14,62
III, п ( %) 6 (2,26) 61 (7,13) 67 (5,97)
IV, п ( %) 5 (1,88) 40 (4,67) 45 (4,01)
Всього, п ( %) 266 (23,71) 856 (76,29) 1122 (100,00)
Прим1тка: с2(4) = 27,6р < 0,0001.
зубця О асоцмована з пршою госпiтальною леталь-нiстю, ыж у випадках з не-О-1М [5, 10].
Розподт пацieнтiв за локалiзацieю 1М та наявню-тю патолопчного зубця О наведений у табл. 1.
У доотджуваному масивi хворих переважно спо-стерiгався 1М передньо! (33,2 %) i задньо! (37,4 %) стiнок лiвого шлуночка (ЛШ), що е досить характер-ним для локалiзацiI вогнища Ыфаркту. Найменше, лише в 13 оЫб (1,2 %) некротичнi змiни мюкарда зустрiчались у виглядi iзольованого верхiвкового ва-рiанту. Виявлено достовiрну залежнють топографп 1М вiд наявностi патолопчного зубця О, %2(7) = 88,1; р < 0,0001. Так, при О-утворюючому 1М iстотно час-тше вражаеться задня стiнка ЛШ (43,9 %), тодi як за вщсутност зубця О (не-О-1М) у половин випадкiв (51,9 %), рееструеться 1М передньо! стiнки.
Безпосереднiми чинниками, що дють протя-гом гостро! фази 1М i реалiзовують несприятливий прогноз у виглядi кардiальноI смертi та попршення якостi життя хворих, е розвиток гостро! серцево! недостатностi (ГСН), формування на фон процесiв ремоделювання шлуночкiв аритмогенного субстрату, прогресування 1ХС. Зокрема, наявнiсть ГСН у хворих на Г1М супроводжуеться пщвищенням гост-тально! летальностi вiд 6 % (при збереженм функцii ЛШ) до 80 % (при кардюгенному шоц^ [6]. Вияви-лось, що ГСН ускладнила перебiг 1М в 283 (25,2 %) пащетчв (табл. 2), серед яких переважала ктькють хворих з II класом за КИПр 164 (58 %), III та IV класи дiагностовано в 67 (23,7 %) i 45 (15,9 %), вщповщно. За умов О-1М ГСН складае 29 %, на противагу цьому при не-О-1М - спостер^аеться вдвiчi рiдше (13,2 %). Вщслщковуеться також достовiрне (%2(4) = 27,6 р< 0,0001) поважчання ГСН при О-позитивному 1М (III i IV класи ГСН зафксовано у 7,1 % i 4,7 % па^ен-тiв), при не-О-1М цей показник був вщповщно мен-шим у 3 та 2,5 рази, вщповщно.
Кжычы прояви порушень серцевого ритму в хворих на Г1М представленi у табл. 3. Вщсутнють аритмогенного субстрату спостережена в 791 (70,5 %) пащен^в. Порушення ритму серця як з ФШ, так i без ФШ зустрiчались практично з однаковою частотою -14,6 % та 14,9 %. В той же час, виявлено достовiрну залежнють розподту пащен^в за видом аритмп та формуванням зубця О, %2(2) = 8,4р = 0,0148. Ця залежнють полягала у двох особливостях: по-перше, за О-1М розлади ритму зустрiчались у 31,5 % хворих, при не-О-1М - у 23,0 %. По-друге, вщсоток пащен^в
з ФШ, а також стввщношення часток пацiентiв з ФШ i без ФШ (9,8/13,2 до 16,1/15,4) були вочевидь ви-щими при 1М з утворенням зубця О.
Порушення провщност (блокади АВ вузла та ыжок пучка Гiса) зафксован у 17,2 % дослiджених хворих. За позитивного О провщнють достовiрно (%2(1) = 7,5р = 0,006) порушувалась в 18,9 % па^ен-тiв, при О-негативному - в 1,6 рази менше (11,6 %).
Прогностичними маркерами несприятливого прогнозу 1М традицмно вважаються також тром-боемболи, у т. ч. тромбоутворення в порожнинах
Таблиця 3
Склад пащен^в за порушеннями ритму серця та наявшстю патологiчного зубця О
Порушення ритму Патолопчний зубець О Всього
+
Вщсутш, п ( %) 205 (77,07) 586 (68,46) 791 (70,50)
Без ФШ, п ( %) 35 (13,16) 132 (15,42) 167 (14,88)
З ФШ, п ( %) 26 (9,77) 138 (16,12) 164 (14,62)
Всього, п ( %) 266 (23,71) 856 (76,29) 1122 (100,00)
Примггка: с2(2) = 8,4р = 0,0148.
серця, гостра аневризма, синдром Дресслера, епютенокардитичний перикардит, постiнфарктна стенокардiя тощо. Ускладнення 1М, що перелiченi у табл. 4, за виключенням постЫфарктно! стено-кардii, дiагностуються достовiрно частше саме при О-1М. Проте !хня структура не мала iстотних вщмЫ-ностей в залежностi вiд реестраци патологiчного зубця О, %2(6) = 12,3 р = 0,0553. В цтому ускладнення Г1М виникли у 6 % госпiталiзованих (переважа-ли гостра аневризма серця - 2,4 %, постшфарктна стенокардiя - 1,5 %), причому в 4,2 % пащен^в з О-негативним i у 6,5 % О-позитивним 1М.
Важливим предиктором клiнiчного прогнозу 1М також е патологiчно змiненi клапани серця. Iшемiч-не ураження мюкарда, що здмснюе компенсаторну
Таблиця 4
Склад пафен^в за ускладненнями iM та наявнiстю патологiчного зубця О
Ускладнення Патолопчний зубець О Всього
±
Вщсутш, п ( %) 255 (95,86) 800 (93,46) 1055 (94,03)
Тромбоемболп, п ( %) 0 (0,00) 3 (0,35)* 3(0,27)
Тромбоутворення, п ( %) ' 0 (0,00) 5 (0,58)* 5 (0,45)
Перикардит, п ( %) 0 (0,00) 11 (1,29)* 11 (0,98)
ПостЫфарктна сте-нокард1я, п ( %) 7 (2,63) 10 (2,05) 17 (1,5)
Аневризма, п ( %) 4 (1,50) 23 (2,69)* 27 (2,41)
С-м Дресслера, п ( %) 0 (0,00) 5 (0,58)* 5 (0,45)
Всього, п ( %) 266 (23,71) 856 (76,29) 1122 (100,00)
Примггка: с2(6) = 12,3р = 0,0553, * розб1жност1. - позначен! достов1рн
Таблиця 5
Склад пащен^в за вадами серця та наяв-нiстю патологiчного зубця Q
Вада серця Патологiчний зубець Q Всього
±
Вщсутня, n ( %) 202 (75,94) 634 (74,07) 836 (74,51)
Аортальний стеноз, n ( %) 4(1,50) 17 (1,99) 21 (1,87)
Мпральний стеноз, n ( %) 2(0,75) 3 (0,35) 5(0,45)
Недостатнють АК, n ( %) 2(0,75) 8(0,93) 10 (0,89)
Недостатнють МК, n ( %) 23 (8,65) 121 (14,14) 144 (12,83)
Вроджена, n ( %) 0 (0,00) 2(0,23) 2 (0,18)
Склероз клапану, n ( %) 30 (11,28) 68 (7,94) 98 (8,73)
Недостатн1сть ТК, n ( %) 1 (0,38) 2(0,23) 3(0,27)
Пролапс МК, n ( %) 1 (0,38) 0 (0,00) 1 (0,09)
Стеноз аорти, n ( %) 1 (0,38) 1 (0,12) 2 (0,18)
Всього, n ( %) 266 (23,71) 856 (76,29) 1122 (100,00)
Примiтка: c2(9) = 13,3р = 0,1511.
функцiю за цих умов, може мати катастрофiчнi на-слiдки [3]. Примiром, приеднання 1ХС в хворих з ревматичною вадою серця супроводжуеться по-важчанням клЫки вади i хронiчноI СН. При вадах серця дегенеративного ^енезу симптоми клапанно! вади та стенокардiI з'являються практично одно-часно. Серед спостережених нами вад, найбтыш поширеними виявилисы недостатнiсты МК (12,8 %) та склеротична деформа^я структур окремих кла-панiв (8,7 %). Як видно з табл. 5, морфолопчы змЫи стулок клапанiв дiагностовано у 25,5 % обстежених, причому в 77,6 % з них i3 формуван-ням патолопчного зубця Q. Варто пщкреслити, що кiлыкiсты осiб з недо-статнiстю МК на тл Q-позитивного 1М значно (в 5,3 рази) перевершуе таку при не-Q-IM. Це узгоджуетыся з дани-ми про значення морально! регурп-тацп як незалежного фактора ризику 1М.
Одне з чiлыних мiсцы серед моди-фiкованих факторiв ризику розвитку захворюваны серцево-судинно! сис-теми посщае курiння тютюну. Позаяк ця шюдлива звичка мае високу про-гностичну значим юты щодо Г1М [4] i вiдмiнну поширенiсты серед оЫб рiз-ного вiку та стат^ ми розглянули част-ки кур^в у розрiзi вiково-статевих груп (табл. 6).
Серед уЫх проспективно обстежених нами па^енпв з Г1М пере-важали особи вiком 60-70 роюв та
старшi (63,46 %). У структурi тих, хто палить, дом^ нували молодшi особи вком 50-60 рокiв (40,3 %). Вказан вiдмiнностi вiкових структур е достовiрни-ми (%2(4) палiння*вiк = 13,82; р = 0,0079). Крiм того, частка чоловшв серед курцiв майже вдвiчi бiльша за таку серед оЫб, якi не палять тютюну (95,0 % проти 55,7 %). Це перевищення спостеркаеться по кожнм з вiкових груп i при стандартизацп за вiком е висо-ко достовiрним (%2(1) палiння*стать = 20,43;р < 0,00 01). Вкова структура також вiдрiзняеться за статтю - кiлькiсть пацiенток, не маючих залежностi вiд па-лiння, бтыша у найстаршiй групi. Стандартизованi за станом палЫня статевi вiдмiнностi вково! структури високо достовiрнi, а саме, %2(4) стать* вiк = 24,20; р < 0,0001.
Мультиморбщнють, особливо артерiальну ппер-тензiю, цукровий дiабет, перенесенi церебро-васку-лярнi подiI, ниркову дисфункцю ожирiння вважають незалежними предикторами виживання. Численни-ми дослщженнями доведено, що наявнють супут-ньо! патологи та II важюсть е вагомою ковариантою, яка видозмiнюе клiнiчнi наслщки i зменшуе резерви виживання. Одним iз загальноприйнятих пiдходiв до оцшки «навантаження» супутньою патологiею е ш-декс Чарлсона. Внаслiдок можливо! асощацп з вiком ми розглянули шдекс Чарлсона в розрiзi вiкових груп па^ен^в, а також в розрiзi рокiв госпiталiзацiI для встановлення консистентной висновкiв.
Розподiл пацiентiв за шдексом Чарлсона у розр^ зi роюв спостереження показав (табл. 7), що пере-важна бтьшють, а саме 51,2 % з них мали помiрне навантаження (значення Ыдексу 1-2). ВщмЫнютю вiд iнших когорт пащен^в, для яких фактично не зу-стрiчались значення iндексу «5 i бiльше» [8] е зна-чна вага обтяженост^ а саме 12,9 %. Очевидно, це пов'язано iз старшою вiковою структурою пацiентiв з Г1М. Дiйсно, iснуе достовiрний зв'язок мiж збтьшен-ням вiку та пщвищенням навантаження супутньою
Таблиця 6
Склад пащен^в за палiнням у po3pi3i вшово-статевих
груп
Вк, роки Не палять Палять Всього
ж ч Всього ж ч Всього
До 40*, n ( %) 2 (0,48) 9 (1,72) 11 (1,17) 0 (0,00) 9 (5,23) 9 (4,97) 20 (1,78)
40-50*, n ( %) 10 (2,40) 62 (11,83) 72 (7,65) 1 (11,11) 31 (18,02) 32 (17,68) 104 (9,27)
50-60*, n ( %) 58 (13,91) 155 (29,58) 213 (22,64) 2 (22,22) 71 (41,28) 73 (40,33) 286 (25,49)
60-70*, n ( %) 152 (36,45) 172 (32,82) 324 (34,43) 4 (44,44) 50 (29,07) 54 (29,83) 378 (33,69)
Старом 70, n ( %) 195 (46,76) 126 (24,05) 321 (34,11) 2 (22,22) 11 (6,40) 13 (7,18) 334 (29,77)
Всього, n ( %) 417 (44,31) 524 (55,69) 941 (100,00) 9 (4,97) 172 (95,03) 181 (100,00) 1122 (100,00)
Примiтка: c2(1) пал1ння* стать 20,43; p < 0,0001 c2(4) пал1ння*в1к 13,82; p = 0,0079 c2(4) стать* в1к 24,20; p < 0,0001
Таблиця 7
Розподш пацieнтiв за iHAeKCOM Чарлсона у po3pi3i poKiB спостереження
1ндекс 2006 2007 2008 Всього
Вiковi групи Вiковi групи Вiковi гр> пи
До 40* 4050* 5060* 6070* > 70 До 40* 4050* 5060* 6070* > 70 До 40* 4050* 5060* 60-70* > 70
0, n ( %) 2 33,33 7 18,42 10 10,20 20 15,50 13 12,15 5 55,56 6 19,35 14 13,59 11 8,33 9 9,47 2 40,00 9 25,71 9 10,59 10 8,55 7 5,30 134 11,94
1-2, n ( %) 4 66,67 20 52,63 55 56,12 66 51,16 52 48,60 3 33,33 16 51,61 56 54,37 71 53,79 46 48,42 2 40,00 17 48,57 47 55,29 63 53,85 57 43,18 575 51,25
3-4, n ( %) 0 0,00 8 21,05 22 22,45 25 19,38 26 24,30 1 11,11 6 19,35 21 20,39 33 25,00 25 26,32 1 20,00 6 17,14 24 28,24 31 26,50 39 29,55 268 23,89
> = 5, n ( %) 0 0,00 3 7,89 11 11,22 18 13,95 16 14,95 0 0,00 3 9,68 12 11,65 17 12,88 15 15,79 0 0,00 3 8,57 5 5,88 13 11,11 29 21,97 145 12,92
Всього 6 1,59 38 10,05 98 25,93 129 34,13 107 28,31 9 2,43 31 8,38 103 27,84 132 35,68 95 25,68 5 1,34 35 9,36 85 22,73 117 31,28 132 35,29 1122 100,00
т2(8)рк*вк 7,18; p = 0,5169 c2(11) вк*Ыдекс 32,57; p = 0,0006
c2(6) рк*Ыдекс 4,75; p = 0,5763 С2(21) рк*вк*шдекс 13,66; p = 0,8836
(ГСН за Killip, порушення кардiального ритму, про-вiдностi та iH.) мають вищий ризик виникнення та важчий кгмычний перебiг за наявностi патолопчно! хвилi Q. Характерною особливiстю таких пащенпв е високе коморбiдне навантаження - значення Ыдексу Чарлсона понад 4 зафксоване в 12,9 % обстежених.
Перспективи подальших досл1джень. Врахо-вуючи отриманi результати, вважаемо за необхщне подальше вивчення питань як найближчого, так i вщ-даленого прогнозу Г1М, що дозволить визначати не ттьки iндивiдуалiзовану тактику ведення хворого, а й застосовувати найбтьш рацюнальы i економiчно обфунтоваы дiагностично-лiкувальнi методики.
Л1тература
1. Бобровская Е. Е. Предикторы осложненного течения и неблагоприятного прогноза у больных инфарктом миокарда / Е. Е. Бобровская, Н. Н Бурова., В. Е. Кон // Артериальная гипертензия. - 2009. - №5. - С. 48-53.
2. Гайдаев Ю. О. Розробка i впровадження Державно! програми профтактики та л^вання серцево-судинно! i судинно-мозково! патологи / Ю. О. Гайдаев // [Електронний ресурс]. - Режим доступу: URL: http://www. rql. com. ua/ cardio_j/2007/4/gaydayev. htm. - Назва з екрана.
3. Семенова Е. И. Протезирование клапанов сердца у больных пожилого возраста. Факторы риска: ассоциированные заболевания / Е. И. Семенова, С. И. Железнев, И. И. Семенов [и др.] // Сибирский медицинский журнал. - 2007. - №3. - С. 97-100.
4. Слепченко Н. С. Палшня та кардюпульмональна патолопя: вплив на виникнення, переб^ та прогноз / Н. С. Слепченко // Вюник ВЫ. Нац. . мед. ушверситету. - 2013. - № 1/17. - С. 263-267.
5. Шульман В. А. Сравнительная оценка ближайшего и отдаленного прогноза больных инфарктом миокарда в зависимости от наличия и времени возникновения патологического зубца Q / В. А. Шульман, С. Е. Головенкин, В. Н. Симулин [и др.] // Рациональная Фармакотерапия в Кардиологии. - 2010. - №6/6 - С. 812-817.
6. Пархоменко О. М. Новi можливост фармаколопчного впливу на прогноз у хворих на шфаркт мюкарда з елева^ею сегмента ST та гострою серцевою недостатнютю // О. М. Пархоменко, С. М. Кожухов, О. I. 1рюн, Я. М. Лутай // Укр. Медичний часопис. - 2010. - № 4(78). - С. 34-37.
7. Charlson M. E. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: development and validation / M. E. Charlson, P. Pompei, K. L. Ales [et al.] // J. Chronic. Dis. - 1987. - Vol. 40(5). - P. 373-383.
8. Birim Ц. Charlson comorbidity index in patients with operated primary non-small cell lung cancer / Ц. Birim, A. P. W. M. Maat, A. P. Kappetein [et al.] // Validation of the Eur. J. Cardiothorac. Surg. - 2003. - Vol. 23. - P. 30-34.
9. Kattainen A. Coronary heart disease: from a disease of middle-aged men inthe late 1970s to a disease of elderly women in the 2000s / A. Kattainen, V. Salomaa, T. Harkanen [et al.] // Eur. Heart J. - 2006. - Vol. 27. - P. 296-301.
10. Moon J. C. The pathologic basis of Q-wave and non-Q-wave myocardial infarction: a cardiovascular magnetic resonance study / J. C. Moon, D. P. De Arenaza, A. G. Elkington [et al.] // J. Am. Coll. Cardiol. - 2004. - Vol. 44(3). - P. 554-560.
патолопею, %2(11) вк*Ыдекс = 32,57; р = 0,0006. Отримана залежнють консистентна, осктьки по-вторюеться з року в рк, це демонструе тест за-лежност асощацп вщ року госпiталiзацiI, %2(21) рк*вк*Ыдекс = 13,66; р = 0,8836. Значення р > 0,8 е вагомим доказом гомогенной асо^аци по роках. Сама ж структура пащен^в за Ыдексом Чарлсона у розрiзi роюв спостереження теж залишалась незмш-ною, що засвщчуе %2(6) рк*Ыдекс = 4,75;р = 0,5763. Вкова структура теж була гомогенною по зазначе-них роках, %2(8) рк*вк = 7,18;р = 0,5169.
Висновки. Таким чином, короткостроковий (гос-пггальний прогноз) хворих на 0-1М достовiрно прший порiвняно з не-0-1М. Спостережен ускладнення Г1М
УДК 614. 2: 577. 4- 02
ОСОБЛИВОСТ КЛiHiЧHОГО СТАТУСУ ПAЦieHТiB, ГОСПiТAЛiЗОBAHИX i3 ПРИВОДУ ГОСТРОГО iHФAРКТУ MiОКAРДA
Галаченко О. О., Очередько О. М., Галаченко В. В.
Резюме. З метою вивчення ктычно! характеристики хворих на гострий шфаркт мiокарда (Г1М) та про-гностично! оцiнки ризиюв постiнфарктного перiоду методом когортного дизайну обстежено 1122 пащенти, госпiталiзованих з приводу Г1М. Доведений достовiрно бшьший ризик ускладнень при Q-позитивному 1М. Особливiстю таких пацiентiв е високе коморбщне навантаження - значення шдексу Чарлсона понад 4 за-фксоване в 12,9 % обстежених.
Ключов1 слова: гострий iнфаркт мiокарда, Q-позитивний, Q-негативний iнфаркт мiокарда, ускладнення, прогнозування.
УДК 614. 2: 577. 4- 02
ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО СТAТУСA nA^EHTOB, ГОСПИТAЛИЗИРОВAHHЫX ПО ПОВОДУ ОСТРОГО ИНФAРКТA МИООДРДО
Галаченко A. A., Очередько A. Н., Галаченко В. В.
Резюме. С целью изучения клинической характеристики больных с острым инфарктом миокарда (ОИМ) и прогностической оценки рисков постинфарктного периода методом когортного дизайна обследовано 1122 пациентов, госпитализированных по поводу ОИМ. Доказан достоверно больший риск осложнений при Q-положительном ИМ. Особенностью пациентов с ОИМ является высокая коморбидная нагрузка - значение индекса Чарлсона свыше 4 зафиксировано у 12,9 % обследованных.
Ключевые слова: острый инфаркт миокарда, Q-позитивный, Q-негативный инфаркт миокарда, осложнения, прогнозирование.
UDC 614. 2: 577. 4- 02
Clinical Status Features of the Patients Hospitalized Concerning the Acute Myocardial Infarctions
Galachenko O. O., Ocheredko O. M., Galachenko V. V.
Abstract. With the purpose of study clinical description the patients with the acute myocardial infarction (MI) and predicted estimation of risks of postinfarction period by the method of cohort design 1122 patients, hospitalized on an occasion MI in the cardiologic department of Vinnitsa clinical hospital, are inspected, in a period from 2006 to 2008. Clinical variables of patients were being measured. Data analysis exploited log-linear modeling. Diagnoses consist of ICD-10 codes 121. 0-121. 3, 121. 4, 121. 9, 122. The most pervasive localization happened to be anterior (33,2 %), posterior (37,4 %), and frontolateral (12,0 %) MI. There are reliable view on depending localization MI from availability of pathologic wave Q (р < 0,0001), which was is present in 76,3 % patients. Cardiac decompensation present in 25,2 % patients. The second stage predominated (14,6 %), while the third and fourth stages made 6,0 % and 4,0 %, accordingly. On the basis of the got results we also set reliable dependence of distributing of examined patients on the stages of cardiac insufficiency and by the presence of pathological Q, %2(4) = 27,6 (p < 0,0001). At Q-positive MI, cardiac insufficiency is fixed at 29 % patients, at Q-negative MI - at 13,2 %. Rhythm disorder with fibrillation and without fibrillation ventricles of the heart had an practically equal campaign particles - 14,6 % and 14,9 %. This dependence consisted in two features: first, at available pathological wave Q of infringement of a rhythm met in 31,5 % of cases, whereas in the absence of Q - only in 23,0 %. Secondly, a part of patients with fibrillation, as well as a parity of the patients who have and not having fatal arrhythmia (9,8/13,2 and 16,1/15,4) were obviously above at Q-MI. 17. 2 % of the surveyed patients had infringements of conductivity in the form of AV-blockade and blockade of the His band legs. At formation of pathological wave Q of infringement of conductivity it was registered in 18,9 %, at non-Q-MI - only in 11,6 %. The difference has appeared authentic, %2(1) = 7,5 р = 0,006. Less widespread snag (thromboembolism, pericarditis, postinfarction syndrome (Dressler's syndrome), aneurysm) were supposed to authentically higher fractions provided it receives pathological wave Q. Acquired heart valvular diseas met in 25,5 % hospital patients and in 77,6 % from them with formation of pathological Q wave. Prevailed mitral incompetence (12,8 %) and sclerotic consolidation of the valve of heart (8,7 %). Among all retrospective research the patients surveyed by us with MI persons at the age of 60-70 years prevailed and is more senior (63,46 %). In structure of those, who smokes, younger pacients at the age of 50-60 years (40,3 %) dominated. The specified distinctions of age structures are authentic (%2(4) smoking*age = 13,82; p = 0,0079). Besides, the share of men among smokers almost is twice more that among persons who do not smoke tobacco (95,0 % against 55,7 %). The particularity of the cohort was high burden of comorbidity with Charlson index above 4 in 13 % of persons. Obviously, it is connected with age structure of patients to what authentic communication between increase in age and higher loading an accompanying pathology testifies, %2(11) age*index = 32,57; p = 0,0006. As a result, short-term (the hospital forecast) with Q-MI authentically is worse than patients in comparison with not-Q-MI. Registered complications MI have higher risk of occurrence and heavier clinical current at wave Q.
Key words: acute myocardial infarction, Q-negative myocardial infarction, Q-positive myocardial infarction, complications, forecasting.
Рецензент - проф. Потяженко М. М.
Стаття надшшла 18. 12. 2013 р.
