CC BY
31
© Кравчун П. Г., брмак О. С., Риндша Н. Г., Литвиненко О. Ю.
УДК 616. 127. -005. 8-056. 52:577. 175. 349
Кравчун П. Г., Срмак О. С., Риндша Н. Г., Литвиненко О. Ю.
ДИНАМ1КА КОПЕПТИНУ У ХВОРИХ 3 ГОСТРИМ 1НФАРКТОМ М10КАРДА ЗАЛЕЖНО В1Д СТУПЕНЯ 0ЖИР1ННЯ
Хармвський нацюнальний медичний ушверситет (м. Харюв)
Робота е фрагментом теми НДР кафедри внутрш-ньоУ медицини № 2 i ктычноУ ¡мунолог1| та алергологп Харювського нацюнального медичного уыверситету «Нейрогуморальн ефекти у прогресуванн хроычноУ серцевоУ недостатност у хворих на артер1альну п-пертензю та ¡шем1чну хворобу серця з дисфунк^ею нирок та анем1чним синдромом», № держ. реестрацп 0111U001395.
Вступ. Серцево-судинна патолопя займае перше мюце в загальнм структур! хроычних захворювань i е причиною передчасноУ смерт серед населення Укра-Уни бтьше як у 60 % випадюв. Щор!чно в УкраУн рее-струеться близько 25 млн хворих на серцево-судинн захворювання (ССЗ) (це бтьше ыж 50 % населення, ¡з них працездатного в!ку приблизно 9 млн), ¡з яких при-близно 8,5 млн - на ¡шем!чну хворобу серця (1ХС) [1]. При цьому з 1995 р. до сьогодн в УкраУн спостер!га-еться прогресивне збтьшення смертност вщ ССЗ, що досягла одного з найвищих р!выв у Свроп - понад 65 % уЫх причин смерт!, причому перше мюце у структур! смертност вщ ССЗ займае 1ХС - 66,8 % [7].
1ХС е одыею з найбтьш важливих проблем сучас-ноУ кардюлогп. Особливу драматичнють 1ХС набувае при розвитку гострого Ыфаркта мюкарда (Г1М), який виникае внаслщок дестабт1заци переб!гу 1ХС. Що-р!чно в свт вщзначаеться бтьше 15 мтьйоыв нових випадюв Г1М. Вщдалеы наслщки Г1М позначаються через мюяц ! роки. Так, за даними АмериканськоУ Асо^ацп Серця протягом 6 роюв пюля 1М, 18 % чоло-вк!в ! 35 % жЫок переносять повторний Ыфаркт мю-карда, 22 % чоловшв ! 46 % жЫок стають Ывалщами через розвиток важкоУ серцевоУ недостатност (СН), а у 30-40 % хворих розвиваеться дисфунк^я л!вого шлуночка (ЛШ) [3].
На сучасному етап увага дослщниюв спрямована на виявлення впливу ожирЫня (ОЖ) як фактора ризи-ку розвитку ССЗ, ! як фактора, який сприяе прогре-суванню 1ХС. За останн роки надлишкова вага стала одним з поширених й несприятливих явищ, темпи росту якого набувають загрозливих масштаб!в [6]. На ОЖ страждають 7 % населення земноУ кул!, в ш-дустр!альних краУнах - вщ 15 до 25 % дорослих, так! дан! дають змогу говорити про «епщемю надлишко-воУ ваги» [9].
Слщ зазначити, що у патогенез! Г1М вщ!грае важ-ливу роль актива^я нейрогуморальних систем. Бть-шють нейрогуморальних зрушень опосередковуеться
у вигляд! дисбалансу роботи вазоконстр!кторних ! ва-зодилятаторних реакцм. I саме тому вщкриття ! роз-робка нових бюмаркер1в в галуз! серцево-судинних захворювань, як! залишаються основною причиною смертност в розвинених краУнах, як ! ранше е пер-спективним напрямком роботи вчених.
У зазначеному ключ! зац!кавлен!сть досл!дник!в привертае копептин, який е С-юнцевою частиною пептида-попередника вазопресину. Вазопресин несе вщповщальнють за р!зн гемодинам!чн функцп, як! сприяють судинному тонусу ! пщтримц об'ему кров! [2]. Незважаючи на теоретичну д!агностичну роль в розвитку та прогресуванн ССЗ, його кл !н!ч-не застосування в якост! корисного лабораторного теста була обмежена його коротким перюдом натв-розпаду в циркуляц!У. На в!дм!ну в!д вазопресину ко-пептин дуже стабтьний у плазм! кров! при юмнатнм температур!, а ще легкий ! надмний в вим!р! [4]. ВЫ вивтьнюеться з вазопресином пюля гемодинам!ч-ного або осмотичного стимуглв, а також е гормоном ендокринного стресу [5, 8]. Збтьшення концентрацп копептину пюля Г1М було вперше повщомлено Ханом ! ствавторами [5] з найвищими значеннями, зарее-строваними на перший день ! подальшим зниженням протягом найближчих 2-х - 5 дыв.
1снуе думка про залучення даного маркеру до ме-табол!чних порушень. S дан! про незалежний зв'язок копептину !з компонентами метабол!чного синдрому, включаючи ОЖ (висок! окружнють тали ! 1МТ) ! дисло-демп (зниження р!вня холестерину ЛПВЩ та високий р!вень триглщерид!в) [10]. Проте дискутабельним за-лишаеться динамка копептину у хворих з Г1М та су-путым ОЖ.
Мета дослщження - оптим!зувати д!агностику Г1М у пац!ент!в !з супутым ОЖ на пщстав! визначен-ня динамки копептину, а також оцЫити наявн!сть ! характер зв'язк!в копептину з антропометричними показниками (об'ем шиУ (ОШ), об'ем тал!У (ОТ), об'ем тал!У / об'ем стегон (ОТ / ОС)).
Об'ект i методи досл1дження. У доошдження було включено 80 пац!ент!в з Г1М, пом!ж яких 30 оЫб мали нормальну вагу тта, у 50 хворих було д!агнос-товано ОЖ: ОЖ I ст. д!агностовано у 25 ос!б, ОЖ II ст. виявлено у 25 оЫб.
Критер!ями виключення були гостр! та хрон!ч-н! запальн! процеси, дифузн! захворювання спо-лучноУ тканини, онколог!чн! захворювання, супутн!
захворювання щитовидно! залози, наявнють симп-томатичних ппертензм. BciM хворим виконано кгл-ычний та бiохiмiчний аналiзи кровi, Ыструментальы доcлiдження.
IMT визначали за формулою:
IMT (кг/м2) = маса т/ла/(р1ст)2
Копептин визначали iмуноферментним методом за допомогою набору реагентiв «Human Copeptin» (Biological Technology, Shanghai). Статистична об-робка отриманих даних проводилася з використан-ням пакету статистичних програм «Microsoft Excel». Дан представлено у виглядi середых величин та по-хибки середнього. Статистична значимють рiзних середых визначалася за критерieм F-Фiшера. Aналiз взаeмозв'язкiв проведено за допомогою кореляцп Спiрмена (r).
Результати дослщжень та ïx обговорення. У хворих з TIM i ОЖ рiвень копептину був вiрогiдно вищим нiж у хворих з TIM без ОЖ. Що стосуеться антропометричних показникiв, рiвнi ОТ, ОШ, ОТ/ОС також доcтовiрно зростали у хворих з TIM за наяв-ноcтi ОЖ порiвняно з пацieнтами без ОЖ на 22,2 %, 24,4 %, 14,3 % вщповщно (табл. 1).
Наступним етапом дооглдження було порiвняння рiвня копептину i антропометричних показникiв згщ-но ступеню ОЖ за даними IMT: ОЖ I ст. дiагноcтова-но у 25 оЫб, ОЖ II ст. виявлено у 25 оЫб. Aналiз рiвня копептину показав, що у хворих з ОЖ I ст. даний по-казник був вищим порiвняно з патентами без ОЖ на 33,8 %, а у пащетчв з ОЖ II ст. на 62,4 % (табл. 2). У хворих з ОЖ II ст. концентра^я даного маркера була вища на 43,2 % при зютавлены з ОЖ I ст. Що стосуеться антропометричних показниюв, у хворих з ОЖ I ст. и II ст. порiвняно з патентами без ОЖ рiвень ОШ, ОТ, ОТ/ОС був вище на 18 % i 33 %, 21 % i 30 %, 7 % i 14 % вщповщно.
3 метою визначення наявност та характеру зв'язюв мiж антропометричними параметрами i ко-пептином була використана кореля^я. У хворих з TIM та ОЖ знайдено прямi зв'язки мiж копептином i IMT r=0,61, ОТ i копептином r=0,83, мiж ОШ i копептином r=0,86. Тобто рiвень копептину зростав пропорцм-но ступеню тяжкост ОЖ. Нашу увагу привертала не ттьки наявнють, але i сила зв'язюв. Якщо мiж ^Т i копептином знайдено зв'язок середньо! сили, то мiж ОТ i копептином сильний за силою зв'язок, що свщ-чить про вплив не ттьки наявност ОЖ, а i розподту жирово'1 тканини за абдомшальним типом. Отриманi результати пщтверджуються сильним прямим зв'язком мiж ОЖ i копептином r=0,86.
Для виявлення факторiв, як незалежним чином впливають на рiвень копептину у пащ-ен^в з TIM i ОЖ, був проведений регресмний аналiз.
3а даними багатофакторного регресй ного аналiзу найбтьш валiдними факторами щодо рiвня копептину були ОШ (ß = 0,79) та M (ß = 0,53).
Найбiльшою предикторною Ыформа-тивнicтю володiв параметр ОШ (ß = 0,798, р = 0,001), Дещо меншу прогностичну силу
Таблиця 1
Копептин та антропометричш показники у хворих на Г1М залежно вщ наявност або вщсутност ОЖ.
TIM iз ОЖ TIM без ОЖ
Копептин 175,63 ± 8,15* 96,43 ± 6,17
ПУТ 32,17 ± 0,52* 21,96 ± 0,47
ОТ 110 ± 1,45* 90 ± 1,37
ОТ/ОС 0,96 ± 0,08* 0,84 ± 0,03
ОШ 56 ± 2,7* 45 ± 2,3
Примггка: * - р < 0,05 при пор1внянн1 з групою пац1ент1в з TIM без ОЖ.
мав рiвень ^Т (beta = 0,639, р = 0,001). Предиктори прогнозу рiвня копептину з вiдповiдними коефщен-тами наведен у формулi:
х = 120,1973 + 0,2175х ОШ
де х - копептин, мкмоль/л.
КоефМенти та константи рiвняння вщображують лiнiйну регреciйну множину вiдповiдних показниюв, що мають вплив на рiвень копептину у хворих з TIM i супутым ОЖ. Зазначене рiвняння дозволяе за вщо-мими значеннями предикторiв (ОШ, ОТ, ОТ/ОС) про-гнозувати розвиток TIM у пащен™ за наявноcтi ко-морбiдноï патологи.
Отриман результати не суперечать даним свто-во! медично! лiтератури. Так, за результатами [4, 5], рiвень копептину асоцювався з наявнicтю метабо-лiчного синдрому. Наявнicть ОЖ у клаcтерi метабо-лiчних порушень асоцювався з рiвнем пiдвищеного копептину.
Результати дослщження показали вплив ОЖ, що бтьш вiрогiдно cпоcтерiгалиcя при розпод1т жирово! тканини за вicцеральним типом, на рiвень копептину у хворих з TIM. Поряд з визначенням ^Т доцть-но визначення рiвня ОШ як фактора, що володie ви-сокою предикторною цшнютю щодо рiвня маркера ураження мюкарда копептину. Використання запро-понованого регрессного рiвняння з залученням ОШ дозволяе прогнозувати рiвень копептину, що привер-тае увагу доcлiдникiв внаcлiдок можпивос^ використання на практицi у комунальних закладах охорони здоров'я вЫх рiвнiв.
Висновки. У хворих з TIM i ОЖ спостерталось вi-рогiдне зростання рiвня копептину порiвняно з пацi-ентами без ОЖ. У пащен^в з TIM зростання ступеня
Таблиця 2
Копептин та антропометричн! показники у хворих на Г1М залежно вщ ступеню ОЖ
Копептин Нормальна маса тта ОЖ1 ОЖ2 р
1 2 3 р1 и р2 < 0,001 р1 и р3 < 0,001 р2 и р3 < 0,001
96. 43 ± 6,17 145,86 ± 3,76 256,73 ± 11,37
ОТ 90 ± 1,37 109 ± 1,43 117 ± 1,46
ОТ/ОС 0,84 ± 0,03 0,90 ± 0,08 0,96 ± 0,09
ОШ 45 ± 2,3 53 ± 2,1 60 ± 3,1
ОЖ асоц1ювалося ¡з зростанням р1вня копептину, що особливо виразно визначалося за наявност абдомi-нального типу розподiлу жирово! тканини. ОШ воло-дie високими предикторними властивостями, що дозволяв використовувати його у складi регрессного
рiвняння для прогнозу рiвня копептину у хворих з Г1М i ОЖ у закладах охорони здоров'я.
Перспективами подальших дослщжень в ана-лiз наявностi зв'язкiв мiж копептином i ускладненим перебiгом Г1М у хворих ¡з супутнiм ОЖ.
Л1тература
1. Коваленко В. М. Регюнальы медико-соцiальнi проблеми хвороб системи кровооб^у. Динамiка та аналiз. (Аналптично-статистичний поабник) / niA ред. В. М. Коваленка, В. М. Корнацького. - К., 2013. - 239 с.
2. Коваленко В. М. Сердечно-сосудистые заболевания и ренин-ангиотензиновая система / В. Н. Коваленко, Т. В. Талалае-ва, В. В. Братусь. - К.: Морион, 2013. - 232 с.
3. Кокорин В. A. Прогностическая значимость повышения активности нейрогуморальных систем у больных инфарктом миокарда / В. A. Кокорин, В. A. Люсов, О. Ю. Шайдюк // Научные ведомости. Серия Медицина. Фармация. - 2011. - № 10 (105), Вып. 14. - С. 37.
4. Assay for the measurement of copeptin, a stable peptide derived from the precursor of vasopressin / N. G. Morgenthaler, J. Struck, C. Alonso [et al.] // Clin. Chem. - 2006. - № 52. - Р. 112 - 119.
5. C-terminal provasopressin (copeptin) as a novel and prognostic marker in acute myocardial infarction: Leicester Acute Myocardial Infarction Peptide (LAMP) study / S. Q. Khan, O. S. Dhillon, R. J. O'Brien [et al.] // Circulation. - 2007. - № 115. - Р. 2103 - 2110.
6. Grundy S. M. Metabolic syndrome pandemic / S. M. Grundy // Arterioscler. Thromb. Vasc. Biol. - 2004. - Vol. 28. - P. 629-636.
7. Heart disease and stroke statistics - 2012 update: a report from the American Heart Association. / V. Roger, A. Go, D. LloydJones [et al.] // Circulation. - 2012. - № 125. - P. 2-220.
8. Morgenthaler N. G. Copeptin: a biomarker of cardiovascular and renal function / N. G. Morgenthaler // Congest. Heart Fail. -2010. - №16, Suppl. 1: S. - Р. 37-44.
9. The metabolic syndrome / M. A. Cornier, D. Dabelea, T. L. Hernandez [et al.] // Endoc. Rev. - 2008. - № 29. - P. 777-822
10. Umer Saleem. Plasma Carboxy-Terminal Provasopressin (Copeptin): A Novel Marker of Insulin Resistance and Metabolic Syndrome / Saleem Umer, Khaleghi Mahyar // Clin Endocrinol Metab. - 2009. - № 94 (7). - Р. 2558-2564.
УДК 616. 127. -005. 8-056. 52:577. 175. 349
ДИНАМ1КА КОПЕПТИНУ У ХВОРИХ 3 ГОСТРИМ 1НФАРКТОМ МЮКАРДА ЗАЛЕЖНО В1Д СТУПЕНЮ ОЖИР1ННЯ
Кравчун П. Г., €рмак О. С., Риндша Н. Г., Литвиненко О. Ю.
Резюме. Копептин - новий бюмаркер в област серцево-судинних захворювань (ССЗ), за допомогою якого можна оптиммзувати дiагностику гострого Ыфаркту мюкарда (Г1М) у пащен^в ¡з супутым ожиршням (ОЖ). Метою дослщження було визначити динамику копептина, а також оцЫити наявнють i характер зв'язюв копептину з антропометричними показниками (об'ем ши! (ОШ), об'ем тали (ОТ), об'ем тали / об'ем стегон (ОТ / ОС)).
У хворих з Г1М i ОЖ спостерталось вiрогiдне зростання рiвня копептину порiвняно з патентами без ОЖ. У пащетчв з Г1М зростання ступеня ОЖ асоцювалось ¡з зростанням рiвня копептину, що особливо виразно ви-значаеться за наявност абдоминального типу ОЖ. ОШ володie високими предикторними властивостями, що дозволяе використовувати його у dcr^i регрессного рiвняння для прогнозу рiвня копептину у хворих з Г1М i ОЖ у закладах охорони здоров'я.
Ключов1 слова: гострий Ыфаркт мюкарда, ожирЫня, копептин, об'ем ши!.
УДК 616. 127. -005. 8-056. 52:577. 175. 349
ДИНАМИКА КОПЕПТИНА У БОЛЬНЫХ ОСТРЫМ ИНФАРКТОМ МИОКАРДА В ЗАВИСИМОСТИ ОТ СТЕПЕНИ ОЖИРЕНИЯ
Кравчун П. Г., Ермак А. С., Рындина Н. Г., Литвиненко Е. Ю.
Резюме. Копептин - новый биомаркер в области сердечно-сосудистых заболеваний (ССЗ), с помощью которого можно оптимизировать диагностику острого инфаркта миокарда (ОИМ) у пациентов с сопутствующим ожирением (ОЖ). Целью исследования было определить динамику копептина, а также оценить наличие и характер связей копептина с антропометрическими показателями (объем шеи (ОШ), объем талии (ОТ), объем талии /объем бедер (ОТ/ОБ)).
У больных с ОИМ и ОЖ наблюдалось достоверное повышение уровня копептина в сравнении с пациентами без ОЖ. У пациентов с ОИМ рост степени ОЖ ассоциировался с ростом уровня копептина, что особенно отчетливо определялось при наличии абдоминального типа ОЖ. ОШ обладает высокими предикторными свойствами, что позволяет использовать его в составе регрессионного уравнения для прогноза уровня копептина у больных с ОИМ и ОЖ в учреждениях здравоохранения.
Ключевые слова: острый инфаркт миокарда, ожирение, копептин, объем шеи.
UDC 616. 127. -005. 8-056. 52:577. 175. 349
Copeptin's Dynamics in Patients with Acute Myocardial Infarction According to the Degree of Obesity
Kravchun P. G., lermak O. S., Rindina N. G., Lytvynenko O. Yu.
Abstract. Cardiovascular diseases (CVD) took first place in the overall structure of chronic diseases and are the cause of premature death of Ukraine's population of more than 60 % of cases. Every year in Ukraine there are nearly 25 million patients with cardiovascular disease, of which approximately 8. 5 million - have coronary heart disease (CHD). CHD is one of the most important problems of modern cardiology. Special drama in the development of coronary artery disease becomes acute myocardial infarction (AMI), which arises as a result of destabilization CHD.
At the present stage the attention of researchers aimed at identifying the effect of obesity as a risk factor for CVD, and as a factor that contributes to the progression of coronary artery disease. In recent years, obesity has become one of the most common adverse events and the growth rate is becoming rampant.
In the pathogenesis of AMI neurohumoral system's activation plays an important role. Most neurohormonal changes mediated by an imbalance of vasoconstrictor and vasodilator work reactions. And that is why the discovery and development of new biomarkers in the field of CVD is a promising area of work of scientists.
The purpose of research - to optimize the diagnosis of AMI in patients with concomitant obesity on the basis of determining the dynamics of copeptyn, and to assess the presence and nature of the changes copeptin's relations with anthropometric measurements (neck's volume, waist circumference, waist circumference / hips ratio).
The study includes 80 patients with AMI, among which 30 people have normal body index, 50 patients - increased body index. Obesity I stage diagnosed in 25 people and obesity II stage was found in 25 people. These patients were treated at the department of intensive care of the Kharkiv City Clinical Hospital №27.
Exclusion criteria were acute and chronic inflammations, diffuse connective tissue diseases, cancer, concomitant thyroid disease, the presence of symptomatic hypertension.
To conduct the study we applied subjective (complaints, medical history and life's history), objective methods (inspection, palpation, percussion, auscultation, blood pressure measurement), laboratory, and instrumental methods of examination.
The presence of obesity was adjusted according to the definition body mass index which is determined by the formula by Kettler:
BMI (kg / m2) = body weight / (height) 2
Copeptin determined by ELISA using a reagent kit «Human Copeptin» (Biological Technology, Shanghai). Statistical data processing was carried out using the statistical software package «Microsoft Excel». Data are presented as mean values and the average error. Statistical significance was determined by a variety of criterion Fisher. Analysis of the relationship is performed using Spearman correlation (r).
In patients with AMI and obesity there was a significant increase copeptin's level compared with patients without obesity. In patients with AMI obesity's level increasing was associated with an increased copeptin's level of that most clearly defined in the presence of abdominal type of adipose tissue distribution. Neck's volume has a high predictor properties, it can be used as a part of the regression equation for the forecast of copeptin in patients with AMI and obesity in health care.
Keywords: acute myocardial infarction, obesity, copeptyn, neck's volume.
Рецензент - проф. Катеренчук I. П.
Стаття надшшла 22. 09. 2014 р.
