Научная статья на тему 'Особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у пацієнтів в хронічним обструктивним захворюванням легень'

Особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у пацієнтів в хронічним обструктивним захворюванням легень Текст научной статьи по специальности «Клиническая медицина»

CC BY
64
10
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.
Ключевые слова
гіпертонічна хвороба / хронічне обструктивне захворювання легень / холтерівське моні торування / essential hypertension / chronic obstructive pulmonary disease / Holter monitoring / ECG.

Аннотация научной статьи по клинической медицине, автор научной работы — Распутіна Л. В.

У статті представлені результати вивчення змін серцево-судинноі системи у хворих з поєднанням гіпертонічноі хвороби та хронічного обструктивного захворювання легень. Встановлено, що у хворих як з поєднаними захворюваннями, так і у хворих з хронічним обструктивним захворюванням легень часто діагностуються порушення ритму та провідності, що слід враховувати при кураціі цієі групи хворих.

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

Похожие темы научных работ по клинической медицине , автор научной работы — Распутіна Л. В.

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.
i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.

CHARACTERISTICS OF CLINICAL COURSE OF ESSENTIAL HYPERTENSION IN PATIENTS WITH THE CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE

The paper presents the results obtained by studying the changes of the cardiovascular system in patients with combination of essential hypertension and chronic obstructive pulmonary disease. It has been found out that both the patients with the combined diseases and the patients with the chronic obstructive pulmonary are often diagnosed to have cardiac rhythm disturbances and the disturbances in conductivity, that should be taken into account while managing this group of patients.

Текст научной работы на тему «Особливості клінічного перебігу гіпертонічної хвороби у пацієнтів в хронічним обструктивним захворюванням легень»

liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»

Висновки

Серед дп"ей з ФД переважали хлопчики з бо-льовим синдромом, вщрижкою, печ1ею, тобто з ЕБС, переважна бтьшють обстежених дп"ей мо-лодшого шктьного BiKy.

Для дп"ей з ФД характерне шдвищення вмюту базального гастрину в сироватц1 кров1, продукц1я якого залежить вщ таких чинниш, як наявнють

H. ру1огннфекци та залужнення шлунка (р < 0,05).

Виявлена ппергастринем1я може розглядатися як неблагоприемний прогностичний чинник пе-peöiry захворювання, враховуючи даы л1терату-ри про вплив м на розвиток та хрошзацш пато-лопчного процесу.

Лпсратура

I. Аруин Л.И. Helicobacter pylori в патогенезе язвенной болезни: что известно и что узнать предстоит / Аруин Л.И. - В кн.: Материалы 6-й сессии Рос. группы по изучению Н. pylori. - Омск, 1997.-235 с.

2. Белоусов Ю.В. Функциональные заболевания пищеварительной системы у детей / Ю.В.Белоусов, О.Ю. Белоусова - X.: ИД «ИНЖЭК», 2005. - 192 с.

3. Бельмер С. Абдоминальная боль при функциональных нарушениях органов пищеварения у детей / С. Бельмер // Врач. - 2009. - № 3. - С. 65-68.

10. 11. 12.

13.

14.

15.

Избранные лекции по гастроэнтерологии / Под ред. акад. В.Т. Ивашкина, проф. A.A. Шептулина. - М.: МЕД пресс, 2001,- 88 с. Клинические рекомендации. Гастроэнтерология / Под ред. В.Т. Ивашкина. - М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. - 56 с. Пилорический геликобактер и гуморальная регуляция желудочной секреции при язвенной болезни у детей / [Бельмер С.В., Мухина Ю.Г., Гасилина Т.В. и др.].— Матер. 3-й сессии Рос. группы по изучению Н. pylori.— Архангельск, 1996.— 107 с. Римарчук Г.В. Неязвенная диспепсия у детей / Г.В.Римарчук, С.И.Полякова// РМЖ. - 2001. - Т. 9, № 3-4.-С. 150-152. Tack J Римсью критерм III. Functional gastroduodenal disorders / J. Tack, N.J. Talley, M. Camilleri, G. Holtmann [et al.] // Сучасна га-строентеролопя. - 2006. - № 6. - С. 73-81. Burkley М. Prevalence of Helicobacter pylori in non-ulcer dyspepsia / M.Burkley, C.O'Morain // Aliment. Pharmacol. Ther. - 1995. - V. 9 (suppl. 2). - P. 53-58.

Rasquin Childhood functional gastrointestinal disorders: child/adolescent / Rasquin, C.D. Di Lorenzo Forbes [et al.] // Gastroenterology. - 2006. -T. 130, № 5. - P. 1527-1537. Classen V. Endoskopie des oberen Verdauugstraktes // Perspectiven der Gastroenterologie / Fakten, Entwicklungen, Erwartungen. -Munchen-Wien-Baltimore, 1994. - P. 9-14.

Tack J. Functional gastroduodenal disorders / J. Tack, N.J Talley, M. Camilleri [et al.] // Gastroenterology. - 2006. - Т. 130, № 5. - P. 1466-1479.

Parsonner J. Symptoms and risk factors of Helicobacter pylori infection in a cohort of epidemiologists / J.Parsonner, M.Blaser, G.Perez-Perez // Gastroenterol. - 1992. - V. 102. - P. 41. Penstone J. Review articl: Clinical acpects of Helicobacter pylori eradication therapy in peptic ulcer disease / J.Penstone // Aliment. Pharmacol. Ther. - 1996. - V. 10. - P. 469-486. Veldhuyzen van Zanten S.J.O. The role of Helicobacter pylori infection in non-ulcer dyspepsia / S.J.O. van Zanten Veldhuyzen // Aliment. Pharmacol. Ther. - 1997. - V. 11 (suppl. 1). - P. 63-65.

Реферат

КЛИНИКО- ФУНКЦИОНАЛЬНАЯ ХАРАКТЕРИСТИКА ДЕТЕЙ С ФУНКЦИОНАЛЬНОЙ ДИСПЕПСИЕЙ Румянцева М.А.

Ключевые слова: функциональная диспепсия, моторная и секреторная функция желудку, гастрин.

В статье приведена клинико- функциональная характеристика детей с различными вариантами течения функциональной диспепсии. Для детей с ФД характерно повышение содержания базального гастрина в сыворотке крови, продукция которого зависит от таких факторов, как наличие Н. pylori-инфекции и ощелочивание желудка (р < 0,05).

Summary

CLINICAL AND FUNCTIONAL CHARACTERISTICS OF CHILDREN WITH FUNCTIONAL DYSPEPSIA Rumyantseva M.A.

Key words: functional dyspepsia, motor and secretory function of the stomach, gastrin.

The paper presents clinical and functional characteristics of children with the different variants of functional dyspepsia courses. The children are described as having increased content of blood serum basale gastrin, whose production depends on the presence of H. pylori infections and alkalization of the stomach (p < 0,05).

УДК: 616-071:616.24:616.1 Распутта Л. В.

0С0БЛИВ0СТ1 КЛ1Н1ЧН0Г0 ПЕРЕБ1ГУ Г1ПЕРТ0Н1ЧН01 ХВ0Р0БИ У ПАЦ1ЕНТ1В В ХР0Н1ЧНИМ ОБСТРУКТИВНИМ ЗАХВОРЮВАННЯМ ЛЕГЕНЬ

ВЫницький нацюнальний медичний уыверситет ¡м. М.1. Пирогова

У статт{ представлет резулътати вивчення змт серцево-судинног системи у хворих з поеднанням гтертотчног хвороби та хронгчного обструктивного захворювання легенъ. Вста-новлено, що у хворих як з поеднаними захворюваннями, так г у хворих з хронгчним обструк-тивним захворюванням легенъ часто д{агностуютъся порушення ритму та npoвiднocmi, що сл{д враховувати при курацп ц{ег групи хворих.

Ключов1 слова: ппертоннна хвороба, хроннне обструктивне захворювання легень, холтерщське моы торування

Вступ Р°б серця, \ саме вона вже тривалий час утри-

Поширенють ппертошчноТ хвороби (ГХ), ство- мУе л«еРств0 як головний чинник серцево-рила в евт стшку точку зору щодо еп1деми хво- СУДИНН01 смертност,, ,нвал1Д1зацм та значних ^ 3 3 ^ економмних витрат.

* Робота е фрагментом планово)' науковоГроботи кафедри пропедевтики внутр/шньоГ медицини ВНМУ ¡м. M.I. Пирогова «Особливост/ на-дання медичноТ допомоги на амбулаторному та стацюнарному етапах хворим за розповсюджених захворювань eHympiuiHix opzaHie з ураху-ванням параметре якост1 життя та фармакоекономЫних показниюв».

Лктуи.п.н i проблемы сучасно!' медицины

Хрошчне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) посщае одне з провщних м1сць серед за-хворювань внутр1шшх оргашв. Поширенють ХОЗЛ в свт серед чоловшв та жшок складае 9,3 та 7,3%, серед курц1в - 26,2 та 23,7%, вщповщно [2].

На сучасному р1вш соц1ально-економ1чних умов та на даному етагп розвитку медицини велика увага придтяеться переб1гу та лкуванню коморбщних сташв, коли можуть поеднуватись дектька захворювань: наприклад серцево-судинноТ системи та оргашв дихання. Для такого мксту е об'ективш передумови: еднють низки па-тогенетичних мехашзм1в, наявнють загальних фактор1в ризику, в першу чергу палшня, в1к дебюту та машфестш ознаки захворювань.

В останш роки в р1зних кражах св1ту значно часпше д1агностують комбшацш ХОЗЛ та артер1альноТ ппертензи (АГ). У хворих на ХОЗЛ та АГ зустр1чаеться часпше, шж в загальнш популяци [1,3]. Наявнють супутньоТ АГ пщвищуе ризик серцево-судинних ускпаднень та мае не-гативний вплив на переб1гХОЗЛ.

1снують р1зн1 погляди на патогенетичш взаемини ХОЗЛ та АГ. Оды вчеш вважають, що обидва захворювання розвиваються незалежно один вщ одного пщ впливом фактор1в ризику; ¡нш1 - що ХОЗЛ е причиною розвитку АГ, до того ж деякими вченими така АГ розглядаеться як симптоматична.

Одним з мехашзм1в розвитку АГ у хворих з патолопею оргашв дихання е активац1я симпатоадреноловоТ системи. Встановлено пщвищений р1вень норадреналшу в раз1 лабтьного та стабтьного характеру бронх1ально'|' обструкци, що е свщченням порушено'1 метабол1чноТ функцИ' легень та рол1 симпатоаадреналовоТ системи у появ1 та прогресуванш АГ. Одночасно вщбуваеться дисбаланс адренерпчноТ рецепцП' у вигляд1 знижен-ня чутливост1 Р-адренорецепторов та пщвищення чутливост1 а-адренорецептор1в. В умовах ХОЗЛ спостер1гаеться пщвищення

Кл1н1ко-функц1ональне обстеження включало оцшку даних анамнезу, ф1зикальне обстеження, електрокардюграф1я (ЕКГ) у 12 вщведеннях, ре-нтгенограф1я орган1в грудно'1 клпжи, сп1рограф1я, холтер1вське мон1торування ЕКГ, що проведено на апарат1 □¡аСагс! („Солвейг", м. Кшв, Украша). Оц1нювали частоту порушень ритму та провщ-носп за даними рутинно'1 ЕКГ, рентгенолопчне обстеження проводилось з метою виключення

активносп рен1ну плазми кров1, а також збтьшення секрецП' альдостерона.

У нас е власш дан1 поширеносп ГХ у хворих на ХОЗЛ, з ц1ею метою нами проанал1зовано icTopi'i' хвороб, що л1кувалися з приводу ГХ в кардюлопчному вщдтены №1 м. В1нниц1. Всього за 6 мюяц1в було 84 хворих з поеднаними захво-рюваннями серця та оргашв дихання, серед них чоловшв 69,0%, а жшок - 31,0%. В структур! BCix хворих, що лкувались за nepiofl, що анал1зуеться, в кард1олопчному вщдтенн1, це становить 25,9%. Середнш BiK чоловшв стано-вив 75±6,8 роюв, жшок 68±9,6 рок1в.

Отже, нами встановлено, що юнуе досить значний прошарок хворих, а саме 25,9%, з поеднаною патолопею оргашв дихання та сер-цево-судинноТ системи.

Мета роботи: вивчити особливосп ключного nepe6iry поедноТ патологП' у хворих, що мають захворювань серцево-судинноТ системи та оргашв дихання, зокрема ХОЗЛ та ГХ, проанал1зувати клш1чш дан1 в залежносп вщ тривалост1 захворювання, фактор1в ризику та особливостей анамнезу.

Методи та матер1али: Нами обстежено 56 хворих з АГ при поеднанш м з ХОЗЛ. Серед обсте-жених нами було 26 (46,4%) жшок та ЗО (53,6%) чоловшв, за в1ком групи були репрезентативна середнш BiK ж1нок становив 56,4±7,2 роюв, чолов1к1в - 59+6,8 роюв. Серед обстежених були пац1енти ХОЗЛ II та III стадш. ХОЗЛ II стади встановлено у 44,6% хворих, 55,4% хворих мали ХОЗЛ III стади. Серед них ппертошчна хвороба I стади встановлена у 14,4% хворих, ппертошчна хвороба II стади - у 58,3% хворих, а ппертошчна хвороба III стади - у 27,3% хворих. Контрольну групу склали пац1енти з ХОЗЛ, у яких в анамнез! не було пщвищення артер1ального тиску, таких хворих було 28, серед них чоловшв було 62,4%, середнш BiK 69±4,5 роюв, жшок - 37,6, середнш BiK 61 ±7,2 роки. ХОЗЛ II стади встановлено у 70,4% хворих, ХОЗЛ III стади-29,6% (Табл. 1).

Таблиця 1.

Характеристика обстежених контингента

клш1чно значимих патолопчних процеав, при сшрографп визначали тип та ступшь вентиля-цшно'Г недостатностк При проведены добового мошторування ЕКГ визначали вщсоток хворих, що мали порушення ритму, провщносп, ешзоди больовоТ ¡шеми мюкарду (BIM), безбольово'1 ¡шемП' мюкарду (ББ1М).

Параметри оцшки 1 група XBopi з ХОЗЛ та АГ п = 56 II група XBopi з ХОЗЛ п = 28

Чолов1ки 67,8% 62,4%

Жшки 32,2% 37,6%

Середн1й BiK (чолов1ки) 72±6,8 роюв 69±4,5 роюв

Середн1й BiK (жшки) 68±9,2 роюв 61 ±7,2 роюв

ХОЗЛ II стад1я 61,9% 70,4%

ХОЗЛ III стад1я 38,0% 29,6%

Наявн1сть cynyTHix захворювань 69,5% 14,3%

liiC. I II ¡Ii' ВДНЗУ «Украгнсъка жедична стожатологЬчна акадежШ»

Результати дгкипдженни та "ix обговорення

В результат! проведеного дослщження вста-новлено, що за даними ЕКГ в 12 вщведеннях у 12,6 % хворих I групи та у 7,8% хворих II групи виявлено порушення ритму та провщносп (Табл..2). Найбтьш частими порушеннями були синусова тах1кард1я (35,7% та 32,6%,

Порушення ритму та про

вщповщно), суправентрикулярна екстрасистсшя (23,1% та 7,4%, вщповщно), шлуночков1 екстра-систоли (7,4% та 4,2%, вщповщно), ознаки ппертрофи л1вого шлуночка (39,4% та 8,7%, вщповщно), у хворих I групи виявляли блокаду право'!' шжки пучка Пса у 7,2% та блокади плок л1воТ шжки пучка Пса (12,3%).

Таблиця 2.

?mi за результатами електрокард1ограф1чного досл!дження

Змши на ЕКГ I група, % II група, %

Синусова тахкард1я 35,7 32,6

Суправентрикулярна екстрасистол1я 23,1 7,4

Шлуночков1 екстрасистол1я 7,4 4,2

Ознаки ппертрофи л1вого шлуночка 39,4 8,7

PQ>0,2 сек. 7,4 4,2

QRS>0,12ceK. 8,2 4,8

В результат! анал1зу результате добового мошторування ЕКГ нами встановлено, що порушення ритму та провщносп виявлено у 89,3 % хворих I групи та 67,4 % хворих II групи. Найчаспше д1агностовано синусову тахкардш, причому достов1рно чаепше у хворих I групи (82,2% та 58,6%; р >0,001), суправентрикулярш екстрасистоли (¡зольоваш) зустр1чались вщповщно у 72,5% та 58,2% хворих, достов1рно чаепше в I груш виявлено суправентрикулярш екстрасистоли високих градацш (65,4% та 12,1%; р >0,001), шлуночков1 екстрасистоли чаепше д1агностовано у хворих I групи, що стосуеться як ¡зольованих, так I екстрасистол високих градацш, вщповщно: 64,1 % I 39,5% та 13,6% I 7,4%, пароксизмальна форма ф1бриляцп передсердь встановлено у 14,6% хворих I групи та у 12,9% хворих II групи; суправентрикулярна тах1кард1я чаепше виявлена у хворих I групи (7,9% та 3,4% вщповщно), така ж тенденц1я стосуеться шлуночковоТ тахкарди. Слщ вщм1тити, що у 34,7% хворих I групи та 12,8% хворих II групи д1агностовано хоча б один ешзод Б1М, в той же час у 45,8% хворих I групи та 39,7% хворих II групи встановлено ешзоди ББ1М.

Таким чином встановлеш нами даш евщчать, що функцюнальш змши серцево-судинноТ сис-теми д1агностуються у хворих ХОЗЛ без пщвищеного артер1ального тиску та достов1рно частое у хворих з поеднаною патолопею.

В сучаснш л1тератур1 пояснения змш з1 сторо-ни серцево-судинноТ системи мають дектька пояснень. 1снують особливост1 переб1гу поеднаних захворювань оргашв дихання та сер-цево-судинноТ системи. Адже органи кровооб1гу та органи дихання тюно пов'язан1 м1ж собою па-тогенетичними та ф1зюлопчними функц1ями. Тому зрозумто, що за однакових умов у пац1ент1в з обструктивним синдромом та захво-рюваннями серцево-судинноТ системи будуть зустр1чатись взаемнообтяжлив1 фактори. АГ попршуе переб1г ХОЗЛ, а хрошчна ппокая та обструкц1я сприяють прогресуванню АГ та ¡шем1чним проявам.

Основними ланками патогенезу Б1М у пац1ент1в бронхообструктивними та серцево-

судинними захворюваннями е вентиляцшна ппоксем1я або ппокая в поеднанн1 з легеневою ппертенз1ею, пперкшетичним типом кровооб1гу, що призводить до збтьшення потреби мюкарда в кисн1, порушення реолопчних властивостей кров1, спазму коронарних артерш та (це е дискусшним) розвитку атеросклерозу [4,5].

Висновок: Таким чином, юнуе досить значний прошарок пац1ент1в, яю мають поеднанн1 захво-рювання серцево-судинноТ системи та обструктивш захворювання оргашв дихання. Лкування цих хворих вимагае бтьш прискшливоТ оцшки ступеню безпечносп та ефективност1 того чи ¡ншого препарату. Внаслщок анал1зу клшко-функцюнального стану пац1ент1в, що мають поеднаш захворювання серцево-судинноТ системи та оргашв дихання, можна встановити деяк1 особливосп nepeöiry цих захворювань. В цтому ХОЗЛ попршують nepeöir IXC та АГ, в той же час захворювання серцево-судинноТ системи - сприяють прогресуванню обструктивних змш.

Л1тсратура

1. Свиридов A.A. Безболевая ишемия миокарда у больных хроническими обструктвиными заболеваниями легких и возможности лечения / А.А.Свиридов, А.В.Манцурова, З.О. Гринева [и др.]. // Росс, кардиол. журн. - 2000. - №1. -С.68-71.

2. Казаков Ю.В. Болезни сердца и сосудов в сочетании с патологией легких / Ю.В.Казаков, В.И.Денисюк [В кн. Болезни сердца и сосудов в сочетании с патологией других органов и систем]; Под ред В.И. Денисюк. - Винница, 2002,- С.72-108.

3. Козачок М.М. Оцшка безпечност1 застосування (3i кардюселективного адреноблокатора неб1вололу у хворих ¡з се-рцево-судинними порушеннями та супутньою патолопею брон-холегеневоТ системи / М.М.Козачок, М.М.Селюк // Серце i суди-ни.-№2.-2004-С. 104-107.

4. Козлова Л.И. Хронические обструктивные заболевания легких и ишемическая болезнь сердца: некоторые аспекты функциональной диагностики / Л.И.Козлова // Кардиология. - 2001. - №6. -С.9-12.

5. Колошко О.М. Вплив бронх1альноТ астми на функцюнальний стан серцево-судинноТ системи: Автореф. дис... канд.мед.наук. -Вшниця, 2002,- 19 с.

6. Чичерина E.H. Сравнительная характеристика клинико-функциональных нарушений сердечнососудистой системы у больных хроническим обструктивным бронхитом и бронхиальной астмой / Е.Н.Чичерина, В.В.Шипицына, С.В.Малых // Кардиология. - 2003. - №4. - С. 97-102.

7. Терещенко С.Н. Применение селективного бета-адреноблокатора бисопролола у больных с острым инфарктом миокарда и сопутствующим хроническим обструктивным бронхитом / С.Н.Терещенко, Е.П.Павликова, В.И.Сивков, В.С.Моисеев // Конкор. Опыт применения в клинической практике: Сб. науч.-практ. ст. - М.: РКИ Соверо-пресс, 2002. - С. 55-60.

Лктуи.п.н i проблеми сучасно!" медицини

Реферат

ОСОБЕННОСТИ КЛИНИЧЕСКОГО ТЕЧЕНИЯ ГИПЕРТОНИЧЕСКОЙ БОЛЕЗНИ У ПАЦИЕНТОВ С ХРОНИЧЕСКИМ ОБСТРУКТИВНЫМ ЗАБОЛЕВАНИЕМ ЛЕГКИХ. Распутина Л.В.

Ключевые слова: гипертоническая болезнь, хроническоая обструктивная болезнь легких, холтеровское мониторирование.

В статье представлены результаты изучения изменений сердечнососудистой системы у больных с сочетанным течением гипертонической болезни и хронического обструктивного заболевания легких. Установлено, что как у больных хронического обструктивного заболевания легких хронического обструктивного заболевания легких так и у больных сочетанной патологией часто диагностируются нарушения ритма и проводимости, которые необходимо учитывать при курации этой группы больных.

Summary

CHARACTERISTICS OF CLINICAL COURSE OF ESSENTIAL HYPERTENSION IN PATIENTS WITH THE CHRONIC OBSTRUCTIVE PULMONARY DISEASE. Rasputina L.V.

Keywords: essential hypertension, chronic obstructive pulmonary disease, Holter monitoring, ECG.

The paper presents the results obtained by studying the changes of the cardiovascular system in patients with combination of essential hypertension and chronic obstructive pulmonary disease. It has been found out that both the patients with the combined diseases and the patients with the chronic obstructive pulmonary are often diagnosed to have cardiac rhythm disturbances and the disturbances in conductivity, that should be taken into account while managing this group of patients.

УДК 617.735 - 002 - 02:616. 379 Ряднова В.В., Бажан Т. А.

ВАСТОСУВАННЯ П0Л1ПЕПТИДН0Г0 ПРЕПАРАТУ РЕТИНАЛАМ1НУ У КОМПЛЕКСНОМУ Л1КУВАНН1 Д1АБЕТИЧН01 РЕТИНОПАТИ

Вищий державний навчальний заклад Украши «Украшська медична стоматолопчна академия», м. Полтава

Метою досл{дження явилося вивчення ефективност{ застосування полтептидного препарату ретталамту в комплексному лшувант д{абетичног ретинопати (ДР). Обстежене 62 хворих ДР у вщ{ вг'д 35 до 65 рокгв. Застосування полтептидного бюрегулятора ретиналамту у хворих препролгфератгвною дгабетичною ретинопатгею дозволило тдвищити зоровг функци г полт-шити показники гмунного статусу, нормамзувати вуглеводний обмт, полтшити самопочуття г працездаттстъ пац{ент{в. Це е перспективним в комплексному лшувант хворих з дгабетичною ретинопатгею.

Ключов1 слова: д1абетична ретинопатт, патогенез, ретиналамЫ,

Вступ

Цукровий fliaöeT (ЦД) займае перше мюце серед системних захворювань, що призводять до втрати зору. За даними ВООЗ у всьому cbítí ктькють захворювань на ЦД у 2008 р. переви-щувала 230 млн. чоловк [1,2,3]. Ретинопа™ е одыею з причин повно'Г слтоти при ЦД: 13% ycix слтих у cbítí - це XBopi першим типом ЦД. Частота д1абетичноТ' ретинопати (ДР) залежить вщ типу ЦД: XBopi на ЦД I типу звичайно не мають ДР в момент встановлення д1агнозу, в той час як у хворих з ЦД II типу пщ час виявлення ЦД часто зустр1чалась i ДР [4,5,6]. Встановлено, що причинами pi3Koro зниження i повно'Г втрати зору е специф1чне ураження центрально'!' зони атчастоТ оболонки - д1абетична макулопа™ (80%), вщ-шарування атчастоТ оболонки внаслщок рубцевих 3míh склопод1бного тта (10,2%), вторинна неовас-кулярна глаукома (56%), первинна глаукома (2%), атрофт зорового нерва (22%) [7, 10].

iНе можете найти то, что вам нужно? Попробуйте сервис подбора литературы.

.ГПкування таких хворих е складним i в тепе-piLUHrn час [8,9]. Тому вивчення патогенезу, роз-робка нових ефективних метод1в д1агностики та лкування захворювань органа зору, причиною

плокст, вуглеводний обмш. яких е пошкодження ретинальних судин, зали-шаеться актуальним. В останы роки широке роз-повсюдження отримала бюрегулююча тератя, як одне з перспективних направлень в юмычний медицин!.

До сьогодышнього часу найбтьш перспективною тенденц1ею в юмычнш медицин! е поява ново'!' групи препарате - бюгенних пептид1в. Рети-наламш, як один ¡з яскравих представниюв препарате данноТ' группи мае тканинно специф1чну дш на атювку ока. Використовуючи ретиналамш при захворюваннях атювки р1зноТ' етюлоги, до-слщження показали високу юмычну ефективнють даного преперата в якосп ретинопротектора. В л1тератур1 звертаеться увага на таю його ефекти як нормал1зуюча д1я на проникпивють судин, зменшення запальноТ' реакци, стимуляц1я репе-ративних процеав, покращення функцюнальноТ' взаемоди тгментного еттелш \ зовышых сегме-тчв фоторецептор1в атювки, регуляци процеав метабол1зму, стимуляц1я функцш юмтинних еле-метчв атювки, посилення активное^ ретинальних макрофапв, виражена протекторна д1я по вщношенню до судинного еттелш, активац1я ан-

i Надоели баннеры? Вы всегда можете отключить рекламу.