CC BY
36
УДК 796.41
Ковбан О.Л., старший викладач © Стах1в М.М., старший викладач Лье1еський нащональний утеерситет еетеринарног медицины та бютехнологт
1м. С. З. Гжицького
ОСОБЛИВОСТ1 Г1МНАСТИКИ «ЦИГУН»
Небувалий i невипадковий штерес виник останшм часом у Кита! i далеко за його межами до оздоровчих комплекав, яю прийшли з глибини втв. Серед вах китайських оздоровчих пмнастичних комплексiв особливе мiсце займае цигун. Назвати цигун просто пмнастикою недостатньо. Це досить складна система, що вимагае наполегливих психiчних i дихальних вправ, спрямованих на активiзацiю резервних можливостей людського органiзму.
Китайський iероглiф «щ», що входить у слово «цигун», означае «пов^ря», «газ», «дихання». У традицiйнiй китайськiй медицинi це поняття значно ширше. В даному випадку пiд цим розумiють деяку умовну бiологiчну енергiю цi, яка включае в себе рiзнi види енерги, у тому числi i повiтря, що ми вдихаемо. Метою занять цигун е досягнення вмшня виробляти i контролювати цю енергш для посилення iмунних можливостей людського оргашзму протистояти рiзним захворюванням, пщвищити пристосованiсть органiзму до умов зовшшнього середовища, а також для вдосконалення i вiдновлення природно! здатностi оргашзму до самореабштацп.
Вiдповiдно до древшх канонiв традицшно1 китайсько! медицини, здоров'я людини визначаеться наявнiстю вщповщно1 кшькост цi в органiзмi та И нормальною циркулящею. В слабкому оргашзм^ де ще1 енерги недостатньо, може легко тд впливом рiзних зовшшшх факторiв i подразникiв виникнути хвороба. Якщо ж в органiзмi е достатньо ще1 енергil, то хвороби йому не страшш - такий оргашзм буде сильнiшим за них.
Бюенерпя цi циркулюе по всьому оргашзму, але у нього е свое «депо» - це точка, а точшше дшянка, яка називаеться «середня даньтянь». Вона знаходиться на 1,5 цуня (iндивiдуальний цунь дорiвнюе поперечнику нiгтьовоl фаланги великого пальця право1 руки) нижче пупка. Для того, щоб зрозумiти, яким же чином бюенерпя щ здiйснюе свою циркуляцш по органiзму, слiд з'ясувати, що за канонами традицшно1 китайсько1 медицини людський органiзм мае своерщну систему, яка зв'язуе зовнiшню поверхню тша з внутрiшнiм змiстом оргашзму, i верхню частину органiзму з нижньою. Це не лише зв'язок зовшшшх оргашв iз внутрiшнiми, але й зв'язок вае1 поверхнi шюри з м'язовим i кiстковим матерiалом. Цей зв'язок здiйснюеться спецiальними «каналами» («цзин»), якi не мають зовшшньо1 схожостi нi з кровоносними судинами, ш з нервовими волокнами. Назва «канали» досить умовна, тому що шяких видимих доказiв iснування цих сполучних елементiв немае. Це невидимi шляхи, по яких
© Ковбан О. Л., Стах1в М.М., 2011
здшснюе свою путь бюлопчна енерпя щ. Поряд з основними «каналами» юнують i допомiжнi («ло»), що створюють своерщний, додатковий зв'язок, який з'еднуе «канали». Серед спецiалiстiв-медикiв нашо! краши щ «канали» прийнято називати меридiанами.
Значення цигун розглядаеться китайськими вченими у трьох аспектах. По-перше, цигун допомагае вщновити життеву силу. По-друге, заняття цигун дають змогу зберегти необхщну для життедiяльностi енергiю. По-трете, пщ час занять цигун вiдбуваеться масаж оргашв черевно! порожнини дiафрагмою.
Кожне заняття цигун - це процес, який складаеться з 3 етатв. 1 етап - це пщготовч^ другий - основнi, i третш етап - завершальнi вправи. З перших занять необхщно усвiдомити, що вс три етапи становлять нерозривний комплекс, де вс елементи зв'язаш мiж собою.
До комплексу пщготовчих вправ входять «Розслаблююча стiйка», «Три глибоких вдихи i видихи», «Три «кай» i «хе».
«Розслаблююча стшка». Приступаючи до виконання ще1 вправи людина повинна «очистити» свою голову вщ усiх суетних думок i постаратися взагалi нi про що не думати. Метою цде! вправи е досягнення стану повного м'язевого розслаблення i цшковитого розумового спокою.
- станьте прямо, ноги на шириш плечей, в колiнах трохи з^нуп. Розвернiть обидва колiна спочатку назовнi, потiм всередину.
- розслабте ноги у стегнах за рахунок розслаблення сщниць. Далi слiд тдтягнути нижню частину живота. Мисленним посиланням злегка стиснiть анальний отвiр i нiби пiдтягнiть його вгору.
- далi розслабляем поперек. Грудна кл^ка також розслаблена.
- випрямте спину i злегка потягнiться вгору. Рослабте плечi таким чином, щоб з'явилось вщчуття, нiби руки перебувають в пщвшеному станi. Далi розслабляем руки в лжтях, зап'ястях.
- голова повинна бути в такому положенш, щоб точка байхуей (визначаеться на середиш лши, яка з'еднуе верхiвки вушних раковин) була спрямована вертикально вгору. Злегка опусить пiдборiддя. Очi злегка розплющенi. Губи зiмкненi. Положення язика повинне бути таким, щоб юнчиком язика вш торкався внутршньо! основи верхнiх переднiх зубiв.
На початковому етапi тривалiсть вправи - 20-30 хв., згодом достатньо 3-5хв.
«Три глибоких вдихи i видихи». За допомогою ще! вправи в органiзмi вiдбуваеться регулювання спiввiдношення шь i янь. Методика виконання вправи така. Покладт долоню лiвоl руки точкою лаогун (розташована в центрi долонно! поверхнi) на точку цихай (вона ж середня даньтянь). Праву руку покладт точкою лаогун на середину тильно! сторони кист лiвоl руки. Тепер зробiть повiльний, рiвномiрний, глибокий видих через рот таким чином, щоб пов^ря виходило через вузьку щiлину мiж губами. Роблячи видих, слщ поволi опуститися вниз, згинаючи ноги в колшах, до тих тр, поки рiвень колш досягне лши носкiв нiг. Пщ час видиху язик слiд опустити вниз так, щоб його кшчик торкався основи нижнiх переднiх зубiв. Пiсля завершення повного видиху слщ залишатися в положеннi напiвприсяд. Робимо вдих ( такий же повшьний i
тривалий) через тс. Завершивши вдих, почшть пщшмати корпусу вихщне положення, пiсля чого зробт декiлька вдиив i видихiв всього слiд зробити три кола, тсля чого приступайте до наступно1 вправи.
«Три «кай» i «хе». «Кай» означае вiдкриту позицiю, коли руки вiльно розходяться в сторони, «Хе» - закрита позищя, рухи рук спрямовуються всередину. Цей рух супроводжуе вдих iз одночасним втягуванням живота. «Кай» i «хе» виконуються по черзi три рази.
Завершальш вправи складаються iз тих же елеменив, що i пiдготовчi, тшьки виконують !х у зворотньому порядку. Спочатку виконуеться «три «кай» i «хе», потiм «три глибоких вдихи i видихи» i закiнчуються вправи виконанням «розслаблюючо1 стiйки».
У системi цигун е кiлька десяткiв титв дихання, якi забезпечують рiзнi види циркуляци життево1 енергп в оргашзм1 Розглянемо деякi з них.
Природне дихання. Це найпростiший тип дихання. Таке дихання повинно бути неглибоке, рiвне, м'яке, довге. Багато людей вважае, що добре володшть природним диханням, проте вони помиляються, оскшьки звичайно дихають утруднено. Причинами цього можуть бути неправильна поза або хода, незручний одяг, напруження в тiлi.
Природне дихання можна використовувати не тшьки тд час виконання вправи, але й у щоденному життi, слiдкуючи за праВИЛЬНОЮ ходою, позою i душевним настроем.
Пряме черевне дихання. Цей тип дихання здшснюеться переважно за рахунок живота. Пщ час вдиху передня стiнка (черевна стшка) живота випинаеться вперед, дiафрагма при цьому опускаеться вниз. З'являеться вщчуття вакууму в легенях, збшьшуеться об'ем повiтря, що вдихаеться. Пщ час видиху живiт втягуеться, дiафрагма пiдiймаеться, збiльшуючи тиск повiтря в легенях.
Зворотне черевне дихання. Даний тип дихання протилежний до попереднього. Черевне дихання характеризуеться втягуванням передньо1 черевно1 стiнки всередину тд час вдиху. М'язи живота при цьому злегка напружуються. Пiд час видиху передня черевна стшка випинаеться вперед, водночас опускаеться дiафрагма. Це важливий тип дихання, необхщний для циркуляци «ци». Розрiзняють природне i глибоке черевне дихання.
Природне черевне дихання може бути як прямим, так i зворотним. Воно не передбачае концентраци уваги на циркуляци «ци» i використовуеться тод^ коли потрiбно зануритись у стан спокою, розслабитись. Досвщчет знавцi системи цигун переходять до основное' частини заняття лише тсля короткого вступного циклу вправ природного черевного дихання.
Глибокого черевного дихання можна досягти внаслщок поступового поглиблення i вповiльнення природного черевного дихання, а також дотримуючись таких двох принцитв: «використовуючи волю, проводити «ци» через органiзм» i «викид сили», де це необхiдно.
Вправи з прямим i зворотним черевним диханням не можна виконувати протягом 1-1,5 години тсля 1ж1.
Дихання iз затримкою. Пiд час цього типу дихання пiсля вдиху або видиху затримки в диханнi можуть тривати вщ одше1 секунди до кшькох хвилин. Це складний тип дихання, але ефективний. Люди, якi оволодши системою цигун, користуються диханням iз затримкою пiд час медитаци, а також виконуючи вправи з метою нормалiзацil обмiну речовин.
Вдих через тс, видих через нiс. Цей тип дихання може поеднуватись iз прямим i зворотним черевним диханням. Рекомендуеться у разi захворювання дихальних шляхiв. Видих через нiс також необхщний для перiодичного зволоження слизово1 оболонки носа.
Дихання малого i великого Небесного кругообiгу. Цей комплексний тип дихання поеднуеться з якимось одним iз попереднiх видiв дихання. Воно допомагае подумки зосередитися на проходженш «ци» по малому Небесному колу. Малий Небесний кругообiг - це циркулящя «ци» по колу: голова - тулуб, а великий Небесний кругооб^ - це циркулящя «ци» по колу: голова - тулуб -ноги.
Такий тип дихання корисний у разi розладнання нервово1 системи, а також використовуеться для виконання статичних вправ цигун вищо1 складности
Латентне дихання. Даний тип дихання встановлюеться сам собою тсля прямого або зворотного черевного дихання. Дихальш рухи поступово стають ниткоподiбними, ледве розрiзняються, складаеться враження, що людина зовсiм перестала дихати. Пщ час такого дихання оргашзм вiдпочивае найефективнiше, тому воно корисне для вщновлення фiзичних сил i нормалiзацil психiчного стану.
«1стинне дихання». Оволодшня цим типом дихання - мета вах дихальних вправ «ци гун». У давнi часи про <астинне дихання» говорили: «Коли припиняеться звичайне дихання, починаеться iстинне».
Японсью вченi стверджують, що «iстинне дихання» вщповщае давньому «ембрiональному диханню» за системою цигун, тд час якого скорочуються, а потiм начебто зовам припиняються дихальш цикли.
Лггература
1. Фiзичне виховання: Пiдручник для студенев вузiв. М.:Вища школа, 1983рiк.
2. Д.С.Присяжнюк, В.В.Деревянко. Фiзична культура. Видавництво «Ранок». Веста, 2008.
Стаття надшшла до редакцИ 27.04.2011
