CC BY
21Функціональний стан респіраторної системи студентів, що займаються таеквондо
Саламаха О.Є.
Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут»
Анотації:
Визначено вплив систематичних навчальних занять з таеквондо на функціональні можливості респіраторної системи студентів. У дослідженні приймали участь 40 студенток першого курсу. Тренування проводилися два рази на тиждень протягом навчального року. Програма включала 140 навчальних годин. Розроблено комплекс дихальних вправ. Наведено зміни функціонального стану респіраторної системи студентів під впливом систематичних занять з таеквондо. Встановлено, що ефективне застосування прийомів базової техніки таеквондо, виконання спеціальних дихальних вправ обумовлюють підвищення функціональних можливостей всіх ланок системи зовнішнього дихання студентів.
Ключові слова: респіраторна, система, функціональний, стан, студенти, таеквондо, дихальні, вправи.
Саламаха А.Е. Функциональное состояние респираторной системы студентов, занимающихся таэквондо. Определено влияние систематических учебных занятий таеквондо на функциональные возможности респираторной системы студентов. В исследовании принимали участие 40 студенток первого курса. Тренировки проводились два раза в неделю на протяжении учебного года. Программа включала 140 учебных часов. Разработан комплекс дыхательных упражнений. Приведены изменения функционального состояния респираторной системы студенток под влиянием систематических занятий таеквондо. Установлено, что эффективное применение приемов базовой техники таеквондо, выполнение специальных дыхательных упражнений обуславливают повышение функциональных возможностей всех звеньев системы внешнего дыхания студентов.
респираторная, система, функциональное, состояние, студенты, таэквондо, дыхательные, упражнения.
Salamakha O.Y. Functional status of respiratory system of the students engaged in taekwondo. Influence of systematic lessons is certain taekwondo on functional possibilities of the respirator system of students. 40 students of the first course took part in research. Trainings were conducted two times in a week during a school year. The program included 140 educational hours. The complex of respiratory exercises is developed. The changes of the functional state of the respirator system of students are resulted under influence of systematic employments taekwondo. It is set that effective application of receptions of base technique of taekwondo, implementation of the special respiratory exercises is a condition increase of functional possibilities of all links of the system of the external breathing of students.
respiratory, system, functional, status, students, taekwondo, breathing, exercises.
Вступ.
Сприятливий вплив занять фізичною культурою на респіраторну систему загальновідомий і становить значний теоретичний та практичний інтерес для фахівців оздоровчого спрямування [ 4 ]. Систематичні тренування укріплюють дихальні м’язи, покращують легеневу вентиляцію, забезпечують повноцінну та більш економну роботу легенів. Адаптація до фізичних навантажень поглиблює дихання, робить його ритмічним, покращує газообмін, підвищує ступінь насичення крові киснем. Такі позитивні зміни у роботі респіраторної системи оптимізують функціональний стан і неспецифічну резистентність організму.
Контрольоване дихання - важливий елемент у практиці східних єдиноборств, зокрема таеквондо, що дозволяє правильно розподіляти силу та енергію під час тренування та спарингу, залишатися зосередженим на діях супротивника, не втрачати концентрацію, самовладання та здатність оперативно мислити у по-єдинці [ 5, 11 ] .
У таеквондо процес дихання має певні особливості. Вдих здійснюється нижнім черевним відділом. Під час такого вдиху насамперед працює діафрагма, а грудна клітина розширюється в другу чергу, головним чином, при виконанні окремих видів дихальних вправ. Дихання нижнім черевним відділом сприяє поглинанню великої кількості кисню, кращій наповню-ваності легенів повітрям, робить непомітними фази вдиху та видиху для супротивника, що відіграє важливу роль при розрахунку удару контратаки. Видих здійснюється не повністю. Завдяки нижньому черевному диханню в легенях залишається близько 20 % повітря поглинутого під час вдиху, через що у грудях та черевній порожнині підтримується постійний рівномірний © Саламаха О.Є., 2010
тиск, наявний певний запас кисню, що сприяє підтриманню енергії на певному незмінному рівні. Такий тип дихання можливо засвоїти, практикуючи тулі - комплекси різної складності, ритму та тривалості. Переривчастий ритм (повільно з напруженням, швидко, з різкими рухами, при переміщеннях, з стрибками, падіннями та підійманнями) примушує вчитися здійснювати дихальні рухи, підтримуючи певний тиск кисню в легенях за різних умов та положень тіла, у просторі, здійснюючи прийоми та різні техніки.
Хорошим регулятором дихання є вигуки «а-чі», «е-го», «а-хе», що супроводжують удар. Вони примушують гортань впливати на легені та дозувати вдиху-вані та видихувані порції повітря відповідно тим чи іншим рухам.
З метою підвищення готовності до різноманітних ситуацій, що виникають в ході поєдинку, або зниження їх негативних наслідків використовують спеціальні дихальні вправи, вибір яких залежить від індивідуальних особливостей людини, рівня підготовленості та досвіду.
Ефективне застосування прийомів базової техніки таеквондо при правильному диханні обумовлює позитивні зміни у функціональному стані респіраторної системи.
У сучасній науково-методичній літературі широко висвітлено питання функціонування респіраторної системи спортсменів під впливом інтенсивних фізичних навантажень, наведено характеристику розповсюджених патологій органів дихання та способи її профілактики, надано рекомендації щодо підвищення резервних можливостей системи дихання [ 1, 2, 3, 8 ]. Роботи окремих авторів присвячені вивченню функціонального стану дихання студентів протягом навчання у вузі з урахуванням фізіологічного дозріван-
ня молодого організму та відхилень у стані здоров’я [ 9, 10 ]. Важливо і те, що розвиток функцій дихання не знайшов ще належного відображення у програмах фізичного виховання молоді [ 4 ]. У доступній нам літературі не виявлено матеріалів щодо впливу занять таеквондо на респіраторну систему студентів. Цим обумовлено актуальність обраної теми.
Дослідження виконувалось за планом науково-дослідної роботи Кафедри фізичного виховання Між-університетського медико-інженерного факультету НТУУ «КПІ».
Мета, завдання роботи, матеріал, методи
Мета роботи - визначення впливу систематичних навчальних занять з таеквондо на функціональні можливості респіраторної системи студентів.
Задачі роботи:
1. Розробити комплекс дихальних вправ для забезпечення систематичності тренування.
2. Дослідити зміни функціонального стану респіраторної системи студентів під впливом систематичних занять з таеквондо.
Результати дослідження
З метою вивчення впливу занять з таеквондо на функціональний стан респіраторної системи було проведено експеримент, у якому приймала участь група студентів першого курсу у складі 40 осіб жіночої статі. Тренування проводилися два рази на тиждень протягом навчального року. Програма включала 140 навчальних годин.
Для забезпечення систематичності тренування у вільний від навчання час експериментальній групі пропонувалося виконувати спеціально розроблений комплекс, що складається з наступних дихальних вправ.
1. Вихідне положення: стати прямо, ступні розташувати на ширині плечей та повернути носками усередину, руки опустити донизу, пальці стиснути у кулаки. Підіймати руки догори, наповнюючи легені повітрям наступним чином: черевний відділ - відділ діафрагми - грудний відділ. Описавши широкі дуги, схрестити передпліччя перед грудьми, здійснити глибокий вдих так, щоб відчути тиск діафрагми на черевну порожнину. Стиснути кисті у кулаки, максимально напружуючи м’язи черевного пресу. Вдих виконують швидко (0,5 - 1,0 с) через ніс. Розвести схрещені руки в сторони та опустити їх донизу, одночасно повільно видихаючи через рот.
2. Вихідне положення: стати прямо, ступні розташувати на ширині плечей та повернути носками усередину. Витягнути руки вперед на рівні грудей, розгорнувши долоні мізинцями назовні, а великими пальцями вгору-усередину. Обернути руки долонями вгору та підтягнути їх до грудей, відвівши лікті назад, послідовно наповнюючи повітрям черевний та діафрагментальний відділи легенів, супроводжуючи ці рухи глибоким вдихом через ніс. Повернути руки долонями донизу і повільно їх опустити, граничним зусиллям м’язів здійснити максимально повільний, безшумний та глибокий видих через рот у поєднанні з повним розслабленням тіла. Виконання такої вправи
декілька разів підряд дозволяє швидко наситити організм киснем та відновити психічну рівновагу.
3. Вихідне положення: стати прямо, ступні розташувати на ширині плечей та повернути носками усередину. Повернути руки долонями догори. Виконати глибокий різкий вдих та зігнувши руки в ліктях, підтягнути обидві долоні до грудей. Затримати дихання на 4-5 секунд. Повернути руки долонями донизу та одночасно з міцним видихом різко виштовхнути їх вперед. Розвернути руки долонями одна до одної, опустити їх до стегон, повернутися у вихідне положення.
Характеристику функціональних можливостей апарату зовнішнього дихання, дихальних м’язів і довільної регуляції дихання досліджуваних здійснювалось за наступними показниками: життєва ємність легенів; максимальний тиск видиху; час максимальної затримки дихання на вдиху; максимальна об’ємна швидкість повітряного потоку під час вдиху;
максимальна об’ємна швидкість повітряного потоку під час видиху.
Результати, отримані на початку та наприкінці експерименту, оброблено методом математичної статистики за допомогою пакету аналізу даних MS Excel.
Для визначення життєвої ємності легенів використано стандартну методику спірометрії за допомогою сухого портативного спірометра ССП-4 [ 7 ]. Результати вимірювання наведено у таблиці 1.
Життєва ємність легенів досліджуваних студентів на початку експерименту становила 2,71±0,04 л і була достовірно меншою у порівнянні з результатами наприкінці експерименту - 2,97±0,11 л.
З метою оцінки потужності дихальних м’язів проводилося дослідження сили максимального видиху методом пневмотонометрії, запропонованим Х.А. Із-аксоном [ 1 ]. Результати дослідження наведено у таблиці 2.
Максимальний тиск видиху досліджуваних студентів наприкінці експерименту становив 71,22±4,13 мм рт. ст. Це статистично значимо більший результат у порівнянні з даними на початку експерименту 59,53±1,44 мм рт. ст.
Проба Штанге належить до найпростіших способів контролю функціонального стану дихальної системи та визначає час максимальної затримки дихання на вдиху [ 7 ]. Результати проведення тесту наведено у таблиці 3.
Час максимальної затримки дихання на вдиху наприкінці експерименту становив 39,82±4,66 с та був значно більший у порівнянні з результатом на початку експерименту - 32,33±0,97 с, проте різниця статистично недостовірна.
Максимальна об’ємна швидкість повітряного потоку під час вдиху та під час видиху при форсованому диханні характеризують потужність вдиху та видиху та бронхіальну провідність. Ці показники визначають методом пневмотахометрії за допомогою пневмотахометра ПТ-2 [ 1 ]. Результати досліджень наведено у таблицях 4 та 5.
Таблиця 1
Життєва ємність легенів (ЖЕЛ), л
Середнє Стандартне Критерій Вірогідність Приріст
п значення відхилення Стьюдента помилки результату
X S t р %
До експерименту 40 2,71 0,04 17,34
Після експерименту 40 2,97 0,11 2,21 <0,05 15,49
Таблиця 2
Максимальний тиск видиху, мм рт. ст.
Середнє Стандартне Критерій Вірогідність Приріст
п значення відхилення Стьюдента помилки результату
X S t р %
До експерименту 40 59,53 1,44 32,15
Після експерименту 40 71,22 4,13 2,67 <0,01 27,23
Таблиця 3
Час максимальної затримки дихання на вдиху, с
Середнє Стандартне Критерій Вірогідність Приріст
п значення відхилення Стьюдента помилки результату
X S t р %
До експерименту 40 32,33 0,97 39,93
Після експерименту 40 39,82 4,66 1,57 >0,05 54,92
Таблиця 4
Максимальна об’ємна швидкість повітряного потоку під час вдиху, л/с
Середнє Стандартне Критерій Вірогідність Приріст
п значення відхилення Стьюдента помилки результату
X S t р %
До експерименту 40 1,83 0,04 31,69
Після експерименту 40 2,30 0,13 3,48 <0,001 26,09
Таблиця 5
Максимальна об’ємна швидкість повітряного потоку під час видиху, л/с
Середнє Стандартне Критерій Вірогідність Приріст
п значення відхилення Стьюдента помилки результату
X S t р %
До експерименту 40 2,30 0,04 24,35
Після експерименту 40 2,57 0,11 2,24 <0,05 20,62
Слід відмітити, що максимальна об’ємна швидкість повітряного потоку під час вдиху наприкінці експерименту була достовірно вищою і становила 2,30±0,13 л/с у порівнянні з початковими даними 1,83±0,04 л/с.
Показники максимальної об’ємної швидкості повітряного потоку під час видиху наприкінці експерименту мали тенденцію до зростання 2,57±0,11 л/с у порівнянні з початковими даними 2,30±0,04 л/с.
Висновки
Дослідження показали, що під впливом систематичних тренувань показники життєвої ємності легенів, максимального тиску видиху, часу максимальної затримки дихання на вдиху, максимальної об’ємної швидкості повітряного потоку під час вдиху та максимальної об’ємної швидкості повітряного потоку під час видиху мають тенденцію до зростання. Це свід-
чить про підвищення функціональних можливостей респіраторної системи студентів і є одним з важливих оздоровчих ефектів занять таеквондо.
Доцільно проводити подальші дослідження оздоровчого впливу навчальних занять з таеквондо, що дозволить більш комплексно і цілеспрямовано вирішувати питання зміцнення здоров’я та підвищення фізичної підготовленості студентів.
Література
1. Дубилей В.В. Физиология и патология системы дыхания у спортсменов / В.В. Дубилей, П.В. Дубилей, С.И. Кучкин. - Казань : Изд-во Казан. ун-та, 1991. - 144 с.
2. Евгеньева Л.Я. Дыхание спортсмена. / Л.Я. Евгеньева.- К. : Здоров’я, 1974. - 10З с.
3. Евдокимов Е.И. Особенности изменений показателей функции внешнего дыхания под воздействием физической нагрузки / Е.И. Евдокимов, ТЕ. Одинец, В.Е. Голец // Физическое воспитание студентов творческих специальностей. - X. : XГAДИ, 2008.
- № 4. - С. 64-72.
4. Карпюк І.Ю. Дихання в оздоровчій фізичній культурі. / І.Ю. Карпюк. - К. : Знання України, 2004. - 195 с.
5. Лигай В.В. Таэквон-до - путь к совершенству / В.В. Лигай. -Ташкент, 1994. - 156 с.
6. Михайлов В.В. Дыхание спортсмена. / В.В. Михайлов. - М. : Физкультура и спорт, 1983. - 103 с.
7. Сергієнко Л.П. Тестування рухових здібностей школярів / Л.П. Сергієнко. - К.: Олімпійська література, 2001. - 439 с.
8. Уилмор Дж.Х. Физиология спорта и двигательной активности / Дж.Х. Уилмор, Д.Л. Костилл. - К.: Олимпийская литература,
- 1997. - 503 с.
9. Устюжанинова Н.В. Функциональное состояние внешнего дыхания здоровых студентов / Н.В. Устюжанинова, ГС. Шишкин, Н.Д. Уманцева // Бюллетень Сибирского отделения Российской академии медицинских наук. - Сибирское отделение РАМН, 2004. - № 1. - С. 134-137.
10. Чиженок Т.М. Динамика изменения показателей сердечнососудистой и дыхательной систем у девушек в течение учебного года / Т.М. Чиженок, ТВ. Иваненко, ГМ. Петрова // Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання та спорту. - 2007. - № 6. - С. 299-301.
11. Чой Хон Хи Энциклопедия таэквон-до (ИТФ) / Чой Хон Хи. - М.
: АО «ТКД», - 1993. - 762 с.
Надійшла до редакції 22.06.2010р.
Саламаха Александр Евгениевич [email protected]
