CC BY
22
операцш про амортизацшш процеси на рахунках бухгалтерского облiку i для розкриття шформаци у звiтностi.
Подальшим дослiдженням шдлягають питання автоматизаци облжо-во-аналiтичних процедур нарахування i використання амортизаци конкрет-них шдприемств.
Л1тература
1. 1нструкщя про застосування Плану рахункiв бухгалтерского облiку активiв, капь талу, зобов'язань i господарських операцiй, затверджена наказом МЫстерства фiнансiв Укра-!ни 30.11.99 р., № 291.
2. Бухгалтерський финансовый обл1к : шдручник [для студ. ВНЗО] : тд заг. ред. Ф.Ф. Бутинця. - 8-ме вид., [перероб. i доп.]. - Житомир: 1111 "Рута". - 2009. - 912 с.
3. Голов С. Дискусшш аспекти амортизаци // Бухгалтерський облш i аудит. - 2005. - № 5. - С. 3-8.
4. Чумаченко М. Амортизацшш вщрахування - ютотне джерело фшансування швести-цш пiдприeмства // Бухгалтерський облш i аудит. - 2004. - № 8. - С. 6-8.
Билинская Н.Е. Информационные возможности внебалансового учета амортизации и направления их расширения
Обоснована потребность в информации внебалансового учета начисления и использования амортизации для управления процессом воссоздания необоротных активов. Рассмотрен порядок отображения начисленной и использованной амортизации необоротных активов на внебалансовых счетах. Предложены направления усовершенствования внебалансового учета амортизации.
Ключевые слова: амортизация, амортизационные отчисления, воссоздание необоротных активов, внебалансовый учет, внебалансовый счет, финансирование капитальных вложений.
Bilynska N.E. Informational potential of off-balance depreciation accounting and directions for its development
The necessity of off-balance accrual accounting and use of depreciation have been grounded for the management of the process of noncurrent assets reproduction. The article also considers the order of reflecting the accrued and used depreciation of noncurrent assets on the off-balance accounts as well as suggests different directions for the improvement of off-balance depreciation accounting.
Keywords: depreciation, depreciation charges, reproduction of noncurrent assets, offbalance accounting, off-balance account, financing of capital investments.
УДК 338.330+658 Acnip. М.М. Бабiрад1 - nbsiscbrn КА
М1ЖНАРОДНИЙ ДОСВ1Д ФОРМУВАННЯ 1НВЕСТИЦ1ЙНО1 ПОЛ1ТИКИ НЕДЕРЖАВНОГО ПЕНС1ЙНОГО ФОНДУ В УМОВАХ Ф1НАНСОВО1 КРИЗИ
Розкрито особливосп швестицшно! дiяльностi недержавного пенсшного фонду (НПФ), наведено динамшу змш швестицшних показниюв та процеав, а також про-позицп щодо подальшого розвитку системи недержавного пенсшного забезпечення в Укрш'ш, особливосп здшснення швестицшно! дiяльностi недержавними пенсшними фондами зарубiжних краш в умовах фшансово! кризи.
1 Наук. кер1вник: доц. В.В. Ол1ярник, канд. екон. наук - Льв1вська КА
Недержавному пенсшному страхуванню належить не тiльки вагоме мюце у системi соцiального забезпечення працюючо! частини населення, але е джерелом формування швестицшно! бази фшансових ресурсiв держави.
Законодавство будь-яко! краши чiтко регулюе iнвестицiйну дiяльнiсть НПФ, потребуе дотримання низки базових принцишв, на вiдповiднiсть до яких перевiряються всi iншi закони та нормативш акти. Це принципи: страте-пчно! мети фонду, дотримання засад, розумний шдхщ, диверсифiкацiя, недо-пущення "конфлжту шгереЫв". Враховуючи збiльшення ролi НПФ у пенсшному забезпеченш, а також особливост проведення iнвестування на-громаджених коштiв, стае очевидним безпосереднш негативний вплив поточно! свггово! фшансово! кризи як на систему недержавного пенсшного забезпечення, так i на систему соцiального захисту загалом.
За результатами дослiдження ОЕСР, фондовi ринки розвинених краш втратили 43 % свое! вартостi. У США вартють активiв пенсiйних плашв зме-ншилась приблизно на 4 трильйони доларiв США. 1снуе загальне занепо-коення, що фiнансова криза негативно вплине на програми сощального забезпечення. Зпдно з аналiзом проведеного консалтинговою компанiею Warson Wyatt вартiсть активiв свiтових пенсiйних фондiв зменшилась приблизно на 19 % протягом 2008 р., саме таке зменшення вартост особливо вражае на фо-нi середнього коефiцiента зростання - 12 %, який спостер^ався протягом ос-таннiх п'яти роюв. Практично усi краши отримали вщ'емний iнвестицiйний дохiд. НПФ зазнали значних збитюв у зв'язку iз ризиками на фшансових ринках. Результати дослщження шдтвердили, що урядам ушх краш необхiдно коректувати iнвестицiйну пол^ику НПФ, створюючи бiльше iнвестицiйних можливостей для пенсшних нагромаджень та враховувати iншi не менш важ-ливi чинники, якi впливають на дiяльнiсть фондiв, а це: демографiчна ситу-ацiя, управлiння ризиками та диверсифжащя, вихiд на мiжнароднi фiнансовi ринки, пенсшш схеми виплат, питання лжвщност та ризику менеджменту стосовно пенсшних активiв.
Пiд впливом фшансово! кризи крашам iз розвиненим рiвнем приватного пенсшного забезпечення, для стабшьного функщонування пенсшно! си-стеми та збереження нагромаджених активiв довелось коригувати швести-цiйну полiтику. При цьому змши вiдбулись не тiльки в швестицшнш стратеги пенсiйних фондiв, але посилився рiвень контролю за дiяльнiстю НПФ на фондовому ринку, вщбулись законодавчi змiни щодо диверсифжацп активiв НПФ, а також самого процесу швестування.
США. Вплив фшансово! кризи виражаеться в економiчному спад^ який негативно вплине на програми сощального забезпечення та через зменшення рiвня доходiв сприятиме зростанню рiвня безробiття.
Американське законодавство досить зважено шдходить до регулюван-ня швестицшно! дiяльностi пенсiйних фондiв. На вщмшу вiд традицiйного пiдходу до роботи швестицшних фондiв, який побудований на юридично правильному перелiку чи прямих заборонах, у випадку з пенсшними фондами закон США побудований на ощнщ вЫх факлв та обставин. Цi положення законодавства дають змогу пенсiйним фондам пристосовуватись до фшансових ринюв та шструменпв, якi швидко змiнюються. Зпдно зi законом "ЕШ-
БЛ", що регулюе дiяльнiсть пенсiйних фондiв у США передбачае, що тд час управлшня iнвестицiями насамперед увага повинна звертатись на мш1м1за-цiю ризику та отримання результату. Вважаеться, що правило порушено, як-що фонд використовуе активи в якихось шших цшях. Так, розумний пiдхiд передбачае, що швестицшш рiшення повиннi прийматися зважено та розум-но i на тому рiвнi знань, навикiв, який можна очiкувати вiд особи, на яку пок-ладенi вщповщш iнвестицiйнi обов'язки. Розумний пiдхiд та професшшсть в сферi iнвестування - це вiдбiр портфельних iнвестицiй, як б чiтко вщповща-ли характеристикам фонду. Диверсифжащя - це встановлення законодавчих обмежень щодо вкладання швестицш в певнi види активiв у вщповщних спiввiдношеннях.
Найбiльшого розвитку приватш пенсiйнi фонди набули у США. Так, у середиш 1990-х роюв вони мали капiтал 3,5 трлн дол. Обсяг активiв пенсшних фондiв у 1994 р. збшьшився у 3000 разiв стосовно рiвня 1950 р. Нап-рикiнцi 1993 р. приватш пенсшш фонди США володши 22 % усiх акцш i 16 % облiгацiй, вони контролювали 26 % фiнансового ринку краши. 1нвести-цiйну полiтику НПФ у США можна охарактеризувати як консервативну. Протягом 2003-2007 рр. найбшьшу частку в швестицшному портфелi займа-ють обл1гаци - 30-35 %.
У 2008-2009 рр. вартiсть активiв пенсiйних планiв зменшилась приблизно на 4 трильйони доларiв США, половина з цих активiв належить планам з визначеними виплатами. Велик пенсiйнi фонди США з метою вщнов-лення довiри до фшансових ринюв та збiльшенням обсягу швестицш пенсшних фондiв у перюд кризи пiдготували новi принципи фшансового регу-лювання:
• тдвищення прозорост та розкриття iнформацii;
• справжня регуляторна незалежнiсть;
• пiдвищення ролi акцiонерiв на ринку капiталiв;
• визначення на раннiх стад1ях проблемних питань, що наражають свiтовi ринки на ризик;
• збереження свободи iнституцiйних iнвесторiв щодо iнвестування в повний спектр швестищйних iнструментiв.
З метою розвитку системи недержавного пенсшного забезпечення президент США Барак Обама вшс низку пропозицш щодо реформування системи пенсшного забезпечення в цих складних економ1чних умовах. Здебь льшого акцентуеться увага на збшьшенш кшькост учасниюв добровшьного пенсшного забезпечення за рахунок автоматичного залучення пращвниюв до пенсшних плашв безпосередньо за мюцем !хньо! роботи, збшьшенш податко-вих кредш!в, для оЫб, як роблять заощадження, а також прозорють швести-цшно! пол1тики, тобто пращвники отримуватимуть детальну щор1чну шфор-мащю про швестицшну д1яльшсть 1'хшх пенсшних фонд1в. 1нформащя повинна мютити не тшьки швестицшш проекти, в як швестувались кошти, але розкриватись швестицшна стратепя пенсшного фонду, яка плануеться у майбутньому.
Велика Бриташя. У свгтовш пенсшнш шдустри у розпорядженш пенсшних фонд1в Вели^ Британи перебувае близько 9 % вщ загального обсягу пенсшних актив1в свгту. Пенсшна система Великобританп складаеться з
трьох компоненлв: системи державного страхування; системи професшних пенсiй; персональних пенсiйних планiв i пенсiй.
Наприкiнцi 2003 р. активи пенсшних фондiв Велико! Британii стано-вили близько 1,06 трильйона евро. Порiвняно i3 2002 р. цей показник зрю на 16 % здебшьшого завдяки зваженш iнвестицiйнiй полггищ пенсiйних фондiв та стабiльнiй ситуаци на свiтових фондових ринках.
Значний вплив на швестицшну дiяльнiсть пенсшних фондiв Великоб-ританii справляе непряме регулювання. Наприклад, введення в 1995 р. в Ве-ликобританii Закону про пенси (Pensions Act), в якому було передбачено до-сить жорстк Мiнiмальнi вимоги до швестицш (Minimum Funding Requirement - MFR), це повинно було вимусити менеджерiв британських пенсшних фондiв з встановленими пенЫями досить серйозно переглянути свою швестицшну полггику. М1тмальт вимоги до iнвестицiй (MFR) встановили новий еталонний iнвестицiйний портфель, в який внесет британськ акцii та дер-жавнi облiгацii у пропорщях, якi варiюють залежно вiд термшв платежiв (тобто структури зобов'язань) окремоi схеми. Спецiалiсти з iнвестицiй ствер-джують, що введення в дда MFR означае, що в пенсшних фондах з'явився новий ризик шд час вибору iнвестицiйноi стратеги - ризик невщповщност ви-могам. Самий простий споЫб зменшити ризик, зпдно з MFR, полягае в тому, щоб скоротити вкладення в акци i збiльшити в державш облiгацii. На жаль, це зменшуе прогнозовану дохiднiсть i збiльшуе волатившсть портфелю.
Варто зазначити, що окремi експерти не вважають за необхщне збшь-шення вкладень в державш щнш папери для скорочення ризику MFR. Ста-тистичнi розрахунки Pensions Funds. Coping with the Minimum Funding Requirement, як виконав Марк Гриффш, виконавчий директор Pension and Insuran-se Strategy Group, шдроздш Goldman Sachs, доводять, що фонд з типовим ш-вестицшним портфелем скоротить свiй ризик через MFR, якщо скоротить на третину вкладення в шоземт акцii, захеджував останш i купивши на половину отриманих коштiв британських акцш i на четвертину - державних облша-цiй, що прив,язанi до шдексу.
Аналiзуючи сукупний iнвестицiйний портфель, станом на кшець 2003 р. на 67 % вш складався з цiнних паперiв (при цьому близько 30 % акти-вiв розмiщенi в державних та шоземних цiнних паперах - 27 % акци, 3 % об-лшаци). Решта активiв вкладаеться в нерухомють, хедж-фонди або знахо-диться на банювських рахунках.
Згiдно з дослщженням, яке виконала консалтингова група Mercer Human Resource Consulting, швестицшш стратеги компанш з управлiння активами найбшьших пенсiйних фондiв Великобритани змiнюеться, що дало змогу виявити загальну тенденцiю до перегляду пенсшними фондами сво!'х швести-цiйних портфелiв. Так, поступово зменшуеться частка акцш, а частка шоземних швестицш зростае i в деяких портфелях становить до 40 %. Також з'яв-ляеться тенденщя до залучення до портфелю швестицш бшьшо!" кшькосп об-лiгацiй. До речi, стосовно облшацш, вони стають дедалi популяршшим ш-струментом не лише у Великобритании а також в шших розвинених крашах. Так, протягом 2007-2009 рр. пенсшш фонди Великобританii збшьшили швес-тицii в облiгацii до 47 %. Це фактично найбшьше змщення швестицшно!"
стратеги за останш 20 роюв. Перехiд до облшацш вщображае не тiльки вплив фшансового безладу, але й тиск уряду, спрямований на тдвищення безпеч-ност пенсiйний фoндiв.
Варто зазначити, що враховуючи фiнансoву кризу та ситуащю i3 знач-ними piвнями pизикiв на фiнансoвих ринках, НПФ довелось змшити швести-цiйнi портфель KpiM того, експерти погодилися, що необхщно посилити ре-гулювання i адаптувати системи упpавлiння ризиками до умов, що постшно змiнюються. Спещалюти з упpавлiння активами та дoвipчi кеpiвники пoвиннi критично поглянути на те, як вони здшснюють контроль та нагляд у сфеpi ш-вестування НПФ, щоб визначити ризики та внести вщповщш змiни у сво!' но-pмативнi акти щодо здшснення контролю.
Нiмеччина. У Шмеччиш вже досить давно юнуе "тpиpiвнева" система захисту пенсioнеpiв. Перший piвень - обов'язкове пенсiйне страхування. Дру-гий piвень - "пенси вщ шдприемств". Ця форма захисту в старост е добро-вiльнoю. Шдприемство самoстiйнo виpiшуе питання надання пенси сво'м спiвpoбiтникам. Тpетiй piвень - турбота про свою старють приватним способом. Для цього прийнятш вс форми створення приватного кашталу (купiвля неpухoмoстi, створення фонду щнних папеpiв, укладання дoгoвopiв про дов-гoтеpмiнoвi oщаднi внески, про страхування життя з метою нагромадження коштв, про пенсшне страхування). Пенсiйну систему Шмеччини вважають oднiею з найефектившших у Gвpoпi, вона дуже впливае на розвиток i форму-вання пенсшних систем у багатьох кра'нах. Найпоширешшими у системi НПЗ е пенсшш програми за рахунок шдприемств, ними охоплено майже 50 % працюючого населення. Законодавство, що регулюе швестици пен-сiйних фoндiв у Шмеччиш, передбачае з'ясування таких питань:
• рентабельтсть швестицш;
• фшансов1 ринки, на яких можуть працювати пенсшш фонди;
• типи актив1в, з якими дозволено працювати;
• пропорцп, в яких вони розмщуються в швестицшному портфелц
• максимальне обмеження за класами шструменттв;
• максимальне обмеження за 1ндив1дуальними активами;
• вимоги щодо резервування та збереження;
• гарантована мшмальна дохщтсть;
• щоденне переоцшення портфеля.
1нвестицшна пoлiтика Нiмеччини спрямована здебiльшoгo на акци та обл^аци. Причому реальна дохщшсть вiд акцiй е набагато вищою пopiвнянo iз доходом, одержаним вщ державних oблiгацiй.
Згiднo з дослщженням, яке виконала кoмпанiя Allianz Global investors та шмецька консалтингова кoмпанiя Heubeck Feri, класичнi збалансоваш пор-тфелi НПФ Нiмеччини не змогли захистити пенсшш фонди вщ значних втрат активiв i 1х неoбхiднo переглянути. Представники Allianz Global investors припустили, що необхщно вщшти вiд класичних стандаpтiв iнвестування у обл^аци/акци до бiльш динамiчних активiв, що сприятиме упpавлiнню ризиками у довготермшовш пеpспективi. Однак щ заходи можуть бути складовою частиною стратеги упpавлiння ризиками, яка ч^ко poздiляе oцiнку pизикiв, упpавлiння ризиками i контроль pизикiв.
Канада. Пенсшш системa Kaнaди e тpиpiвневoю. Дpyгий piвень пен-сiйнoï системи e нaйpoзвиненiший, це тaк звaний ^^дский пенсiйний плaн, який зaбезпечye виплaти oсoбaм, якi пpaцювaли нa пiдпpиeмствaх, де дiяли пенсiйнi плaни, i poбoтoдaвцi тa пpaцiвники здiйснювaли внески дo ш-гpoмaджyвaльнoï пенсiйнoï системи.
1нвестицп НПФ Kaнaди здiйснюються в цшш пaпеpи (пpиблизнo 4B % пенсшних aктивiв), 44 % - в oблiгaцiï i B % - в iншi iнстpyменти. Зaзнaчимo, щo кiнець 2003 i пoчaтoк 2004 p. 6ули пеpелoмними для НПФ фoндiв - пiсля декшьгах невдэлих poкiв, yпpaвляючi пенсiйними aктивaми змoгли дoсягнy-ти пoзитивних pезyльтaтiв. В пеpioд фiнaнсoвoï кpизи НПФ ^шди пеpегля-нули свoï швестицшш пopтфелi, a сaме: зменшили чaсткy вклaдень в iнoзем-нi цшш m^p^ зaбезпечили збiльшення чaстки вкгадень aктивiв y кaнaдськi цiннi m^p^ зpoсли iнвестицiï в неpyхoмiсть дo 7,9 % yсiх aктивiв, a тaкoж хедж-фoнди, якi стaнoвлять ^иблизш B,7 %.
Чилi. Пенсiйнa системa Чилi, якa iснye вже шнгд двa десятиpiччя, мae низку пеpевaг. Чилi yспiшнo здiйснилa пеpехiд m нoвy системy, oскiльки ypяд шд^шив pефopми змiцненням бюджетнoï дисциплiни i знизив пoдaтки нa фoнд зapoбiтнoï плaти. Чилiйськa пенсiйнa мoдель - двopiвневa.
Пеpший piвень - це oбoв,язкoвi вiдpaхyвaння кoштiв iз зapoбiтнoï nna-ти пpaцiвникa в oдин iз пpивaтних пенсiйних фoндiв, сyвopo кoнтpoльoвaних деpжaвoю. Koжен пpaцiвник фopмye oсoбистий нaгpoмaджyвaльний внесoк, який ш^м стae йoгo мaйбyтньoю пенсieю. Якшр стpaтегiя тoгo чи iншoгo фoндy не дae дoстaтньoгo пpибyткy, пенсш, зa певних yмoв, нaдae деpжaвa.
Дpyгий piвень - це стpaхyвaння нa випaдoк нaстaння iнвaлiднoстi тa втpaти гoдyвaльникa.
Чилiйське зaкoнoдaвствo, pегyлюючи iнвестицiйнy дiяльнiсть НПФ, oбмежилo вкгадення в звичaйнi aкцiï - 30 % iнвестицiйнoгo пopтфеля, пpи чoмy мoжyть куплятися тiльки aкцiï з пoгoдженoгo ypядoм списку. Дo 1991 p. чилшським пенсiйним фoндaм взaгaлi бyлo зaбopoненo купляти iнoземнi цш-нi пaпеpи. У Чилi oдин пенсiйний фoнд мoже купити не бшьше 7 % вapтoстi aктивiв, якi нaлежaть oднiй фiзичнiй чи юpидичнiй oсoбi. В oднy кoмпaнiю не мoжнa вклaдaти бiльше, як 7 % aктивiв, a oдин пенсiйний фoнд не мoже вoлo-дiти бiльше, нiж 7 % кaпiтaлy oднieï кoмпaнiï.
У Чкш Фiнaнсoвoю гpyпoю Goldman Sachs Group тa бpoкеpськo-iнвес-тицiйним бaнкoм Celfin Capital CA були poзpoбленi шхщт цiннi пaпеpи для чилiйських пенсшних фoндiв. Caме пенсiйнi фoнди e шйбшьшими iнвестopa-ми в ^aïm, якi стaнoм нa кiнець липня 2009 p. yпpaвляли aктивaми m суму 102 млpд дoлapiв. Уpяд Чилi у жoвтнi 200B p. дaв змoгy пpивaтним пенсiйним фoндaм, вiдoмим як AFPs тopгyвaти диpевaтивaми, щoб збiльшити oбсяг TOp-пв нa тpетьoмy нaйбiльшoмy pинкy Лaтинськoï Aмеpики.
Вpaхoвyючи ситyaцiю iз зшчними piвнями pизикiв нa фiнaнсoвих p^ нкaх, пенсiйнi фoнди змiнили свoï iнвестицiйнi пopтфелi. Для пpиклaдy, arn-лiз недеpжaвних пенсiйних фoндiв у Чил^ yсiх п'ять видiв, як клaсифiкyють зaлежнo вiд ступеня prorny тa вiкy yчaсникiв, пoкaзaли piзнi piвнi збиткiв -зaлежнo вщ виду iнвестицiйнoгo пopтфеля. Фoнд A, який мae iнвестицiйний пopтфель з вишким ступенем pизикy, тoбтo B0 % того aктивiв iнвестoвaнi в
акци, в перюд з Ычня - по грудень 2008 р. втратив 40 % свое! вартосл, Фонд Б, який був найпопуляршшим щодо вибору швестицшного портфелю впав на 19 %, найбшьш консервативний фонд, орiентований бшьше на iнструменти з фжсованою дохiднiстю показав збитки у розмiрi 0,93 %. Тобто, пенсiйним фондам, шд час вибору iнвестицiйного портфелю та напрямюв ^вести^йно]-' полiтики, необхщно реально оцiнити iснуючi фiнансовi ризики.
Чехiя. Чехiя е однiею iз европейських. краïн iз високим рiвнем охоп-лення населення добровiльним пенсшним забезпеченням. Третiй рiвень пен-сiйноï системи Чехiï функцiонуе вже 15 роюв. Вш представлений добровшь-ними НПФ. Незважаючи на фiнансову кризу, кшькють учасникiв цих установ на 1 Ычня 2009 р. становила 4,3 млн оЫб, зросла на 8,6 % порiвняно з попе-реднiм. Що стосуеться iнвестицiйноï дiяльностi НПФ Чехiï, то на початок 2009 р. вона була такою: державш облшаци - 78 %; казначейськi зобов'язан-ня - 3,4 %; депозити - 9,5 %; цiннi папери ICI - 3,2 %; акцiï - 3 %; нерухо-мiсть - 0,8 %; iншi активи - 2,1 %. При цьому, у структурi зведеного швестицшного портфелю спостершаеться зростання частки боргових зобов'язань та зменшення частки акцiй.
Хорватiя. Цiкавим досвщом функцiонування нагромаджувально1' пен-сiйноï системи в умовах дисбалансу економжи е пенсшна система Хорватiï. Так, загальний обсяг активiв цих фондiв протягом 2008 р. зрю на 7,6 %. Структура активiв зведеного швестицшного портфеля на початок 2009 р. була такою: державш облшаци - 70,4 %; корпоративш облшаци 3,2 %; акцiï -11,1 %; депозити - 2,8 %; щнш папери швестицшних фондiв - 1,9 %; мунщи-пальнi облшаци - 0,4 %; iноземнi щнш папери - 7,5 % iншi активи - 2,7 %. Порiвняно з 2006-2007 рр. спостершаеться тенденщя до збiльшення частки державних щнних паперiв у структурi iнвестицiйних активiв i зменшення частки акцш.
Cлiд зазначити, що не ус краши вважають, що у перюд кризи пенсшним фондам необхщно дотримуватись "внутршньоГ iнвестицiйноï поль тики, спрямовано!" здебiльшого на iнструменти з фжсованою дохiднiстю, таких як облшаци, нерухомiсть. Так, для прикладу, уряд Бразили виступив iз пропозищею щодо скасування обмежень в акци, що дасть змогу закритим пенсшним фондам перевести сво1' активи у бшьш ризиковаш iнструменти з бшьшим потенцiйним iнвестицiйним доходом - акци приватних компанш. Дiюче законодавство обмежувало iнвестування в акцiï до 50 %; в нерухо-мiсть - 8 % портфеля; швестици за кордон не бшьше - 3 %. Таким чином, ш-вестицшна пол^ика НПФ Бразили повинна бути спрямована на: диверсифь кащю ризиюв, пошук нових iнструментiв, а також покращення зовнiшнього перемiщення капiталу, тобто скасування обмежень швестицш за кордон.
Аналiзуючи швестицшну дiяльнiсть НПФ Украши, потрiбно зазначити, що реформування пенсшно1' системи Украши, а, вщповщно, - i розвиток добровiльного недержавного пенсшного забезпечення, розпочався з 2004 р. Нормативно функщонування НПФ в Укра1'ш, а також ix iнвестицiйна полгти-ка регулюеться Законом Украши "Про недержавне пенсшне забезпечення". Стаття 49 цього Закону передбачае загальш обмеження iнвестицiйноï дiяль-
ностi з пенсшними активами пенсiйного фонду, а також порядок здшснення iнвестицiй (рис. 1.)
Рис. 1. Диверсифжащя пенсшних активiв НПФ вiдповiдно до законодавства.
1нвестування кош^в НПФ вщбуваеться в процес управлiння портфелем пенсшних активiв, що передбачае дотримання низки вимог та певних процедур. Серед них: формулювання швестицшних цiлей; формування швес-тицшно! полiтики; обрання портфельно! стратеги; вибiр iнвестицiйних ш-струмештв; вимiр та оцiнка ефективностi (дохщносп) iнвестування. Пiд час визначення швестицшних цшей недержавного пенсiйного фонду надзви-чайно актуальним е дотримання двох умов. Перша - майбутшх надходжень i приросту пенсiйних активiв, яка мае бути достатньою для забезпечення по-точних фiнансових зобов'язань фонду перед сво!ми учасниками. Пiд час формування швестицшно! полiтики необхщно враховувати:
диверсифшацш нагромаджених 1ивестицшиих ресурс1в мiж р1зиими класами та видами актив1в;
врахування обмежень та норматив1в швестуваиия, що стосуються розмщеи-ня пенсшних кошт1в в окрем1 види актив1в та в конкретт фшансов1 шстру-менти;
врахування вимог, що стосуються 1нвестицшних характеристик окремих об'-екпв 1нвестування.
Портфельну стратегiю НПФ обирае компашя з управлiння активами, виходячи з швестицшних цшей та швестицшно! пол^ики i може бути активною або пасивною. Визначення фiнансових шструмештв для iнвестування пенсiйних коштiв здшснюеться компанiя з управлiння активами зпдно з об-раною портфельною стратепею з урахуванням iснуючих кiлькiсних обмежень, встановлених за окремими шструментами.
Ефективний портфель мае забезпечувати: найвищу очшувану доход-нiсть за заданого рiвня ризикiв або найнижчий рiвень ризику за задано! до-хщносл. Пiд час вибору об'ектiв швестування ставка робиться на три нап-рямки: акцi!, борговi iнструменти i депозити. Вимiрювання та оцiнювання до-ходностi iнвестування (управлiння iнвестицiйним портфелем) може здшсню-ватися згiдно з рiзними шдходами та показниками:
1) за показниками доходности актив1в фонду, яка може бути розрахована на тдстав1 чисто! вартост одинищ пенсшних внесюв за вщповщт пром1ж-ки часу;
2) шляхом зютавлення показнишв рiвня та динамiки чисто!' вартостi одини-цi пенсшних активiв одного пенсiйного фонду з вщповщними показни-ками iнших;
3) на пiдставi показникiв номшально!' та реально!' прибутковостi iнвести-цiйного портфеля пенсшного фонду.
Анал1зуючи швестицшш деклараци, можна зазначити, що НПФ оби-рають як консервативну, так { агресивну швестицшну пол1тику. Вартють ак-тив1в НПФ, як були швестоваш, зросла за 2008 р. на 201,1 млн грн { станови-ла 472,4 млн грн. За перюд юнування НПФ 1х загальний швестицшний дохщ становив 76,7 млн грн. Починаючи з 2007 р., в портфелях деяких НПФ з'яви-лись шотечш цшт папери, але 1'х частка е незначною, на кшець II кварталу 2008 р. становить близько 0,1 % за максимально можливими 40 %. Спостерь гаеться зменшення частки акцш укра'нських ем1тент1в у 2008 р. на 8,3 % по-р1вняно з попередшм. Частка банк1вських метал1в у консолщованому портфе-л1 становила 2,4 % за можливого л1мгту у 10 %.
Структура швестицш актив1в НПФ у галуз1 економ1ки показуе, що найбшьша частка актив1в припадае на металургшну галузь - 23,6 %, а також на машинобудування - 23,3 %. Достатньо висока частка швестицш припадае також на енергетичну, х1м1чну галуз1 та торпвлю. Загалом сукупний дохщ в1д швестування пенс1йних актив1в зб1льшився з 9,7 млн грн у 2005 р., до 76,7 млн грн на кшець 2 кварталу 2009 р. Структура зведеного швестицшно-го портфеля НПФ у 2 квартал! 2009 р. мае наступний вигляд (рис. 2).
Рис. 2. Структура зведеного твестицшного портфеля НПФ у 2 кварталi 2009р.
У загальнш структур1 швестицшного портфеля НПФ активи розподь лились наступним чином:
частка корпоративних обл^ацш у абсолютному виразi збшьшилась до 134600,4 тис. грн., 1'х частка в консолщованому портфелi зменшилась з 19,7 % до 18,3 %;
46,1 % активiв розмщено на баншвських депозитах. При цьому мiнiмальна ставка за депозитами становить 6,0 %, а максимальна - 35 %; частка державних щнних паперiв зросла у сукупному портфелi НПФ з 9,9 % (кшець I кварталу 2009 р.) до 11,7 % (на кшець II кварталу 2009 р.), в абсолютному виразi - 85,7 млн грн. Варто зазначити, що зросла також дохщтсть за ОВДП до 15-16 %;
шотечш цшш папери займають незначну частнику швестищйного портфеля - 0,05 %;
• дещо збiльшилась частка iнвестицiй а акци украшських емггенпв з 7,2 % до 7,8 %, що може св1дчити про певт позитивнi зм1ни на фондовому ринку Ук-раши.
Варто зазначити, що ютотним чинником, який впливае на розм1р ш-вестицшного доходу е можливiсть здшснення диверсифжацп пенсiйних акти-вiв у дохщт фiнансовi iнструменти. Сума швестицшного доходу НПФ за II квартал 2009 р. збшьшилась на 47 млн грн.
Пщ впливом свггово1 ф^а^ово!.' кризи змiнилась iнвестицiйна страте-гiя НПФ Украши. Аналiзуючи фшансовий ринок Украши та дiяльнiсть НПФ, Державна комiсiя з регулювання ринюв фiнансових послуг зазначила, що найбшьше в умовах кризи втратили НПФ, як провадили "агресивну" швести-цшну полiтику, збiльшили частку вкладень в акци украшських емiтентiв та не дотримувались лiмiтiв диверсифжацп активiв. Менше втрат зазнали НПФ, якi здшснювали консервативну iнвестицiйну полiтику. У цей перюд спостерь гаеться також збшьшення обсягу вкладень на депозитних банювських рахун-ках до - 20 %, а також зростання частки державних облшацш.
Первюною метою системи НПЗ залишаеться соцiальний захист та збе-реження нагромаджень 11 учасниюв. Як засвiдчуе досвiд розвинених кра1н, в умовах ф^а^ово!.' кризи найменше потерпають фондовi ринки тих краш, де функцiонуе потужна нагромаджувальна пенсшна система.
Отже, в сучасних умовах потрiбнi рiшучi ди держави щодо регулювання ^вести^йно!.' дiяльностi НПФ, для забезпечення розвитку недержавного пенсшного забезпечення та стабшьного функцюнування фiнансового ринку Украши. Основш напрямки регулювання ^вести^йно!.' полiтики НПФ пе-редбачають: створення умов для швестування коштiв украшських iнвесторiв у цшт папери iноземних емiтентiв; законодавче врегулювання випуску та обiгу депозитарних розписок; розширення можливостей придбання депози-тарних розписок iнституцiйними iнвесторами; законодавче та нормативно-правове врегулювання випуску обл^ацш та акцiй з метою переведення в них зобов'язань емггенпв, випущених у грошовiй формi; врегулювання публiчноi пропозицп облiгацiй пiдприемств; вдосконалення законодавства щодо ринку iпотечних цшних паперiв та його iнфраструктури.
Для забезпечення швестицшно! привабливост фiнансових шструмен-тiв потрiбно прийняти закон про рейтингування, який ч^ко окреслить коло об'екпв рейтингування, визначить перелiк випадюв обов'язкового рейтингування цiнних паперiв, а також встановить квалiфiкацiйнi вимоги до оЫб, якi надають вщповщш послуги.
Л1тература
1. Закон УкраТни "Про недержавне пенсшне забезпечення" // Вщомосп Верховной Ради Украши. - 2003. - № 47-48. - 372 с.
2. Григоренко G. Пенсшна реформа // Украша BUSINESS. - 2008. - № 58-59.
3. Ковальова Н. Регулювання декларування швестицiйноi пол1тики накопичувальних пенсшних фонд1в: напрями вдосконалення в1тчизняного пiдходу в св1тш м1жнародного досвь ду // Ринок цшних папер1в Украiни. - 2005. - № 3-4. - С. 53-61.
4. International Financial Services, London. - 2008. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.ifsl.org.uk
5. Мшнародний пенсшний вкник. - 2009. - Вип. 1-8. [Електронний ресурс]. - Доступний з http://www.capitalmarkets.kiev.ua
Бабирад М.М. Международный опыт формирования инвестиционной политики негосударственного пенсионного фонда в условиях финансового кризиса
Раскрыты особенности инвестиционной деятельности НПФ, приведена динамика изменений инвестиционных показателей и процессов, а также предложения относительно последующего развития системы негосударственного пенсионного обеспечения в Украине, особенности осуществления инвестиционной деятельности негосударственными пенсионными фондами зарубежных стран в условиях финансового кризиса.
Babirad M.M. Peculiarities of investment activity realizing bu non-state pension funds of foreign countries in conditions of financial crisis.
The article tells about the peculiarities of investment activity of non-state pension funds, shows the dynamic of changes of investment processes and also proposals as to the development of non-state pension security in Ukraine. Peculiarities of investment activity realizing bu non-state pension funds of foreign countries in conditions of financial crisis.
УДК 339.187.6 Ст. наук. ствроб. Ф.А. Важинський, канд. екон. наук -
1РД НАН Украти; студ. А.В. Колодшчук - НУ "Львiвська полiтехнiка"
СУТН1СТЬ БАНК1ВСЬКОГО 1ПОТЕЧНОГО КРЕДИТУВАННЯ
Банювське шотечне кредитування мае великий потенщал щодо забезпечення ютотних яюсних зрушень в економщ Украши, оскшьки його вважають ефективною формою залучення довготермшових дешевих фшансових ресурав для швестування у розвиток реального сектору господарства. На сьогодш потрiбно придшяти особли-ву увагу формуванню ефективного мехашзму банювського шотечного кредитування з урахуванням особливостей шституцюнального середовища Украши.
Важливе значення у стимулюванш шотечного бiзнесу ввдграе тдтримка з боку держави: бо тшьки визначена державна фшансова та законодавча тдтримка сприяе, по-перше, розвитку швестицшного ^мату в такш важливш сферi економши, як бу-дiвництво, по-друге, збiльшенню робочих мюць, а вiдтак - зростанню податкових вiдрахувань до бюджету.
Ключов1 слова: кредит, банкiвське iпотечне кредитування, первинний шотеч-ний ринок, вторинний шотечний ринок, iнвестор, фiнансовi ресурси.
Найпоширешша сфера д1яльност1 банювських шститутв - посеред-ництво у кредит. Банювсью установи виконують роль посередниюв м1ж уча-сниками економ1чного об1гу, як нагромаджують тимчасово вшьт грошов1 кошти, i тими, як тимчасово потребують додаткового кашталу. Кредит як екоиом1чиа категорiя е виразом вщносин мiж суб'ектами господарювання щодо надання й отримання позички в грошовш чи товарнш формi на умовах по-вериеиостi, термiновостi й платность Кредит - рух вартост в штересах реаль заци певних потреб.
Кредит, залежно вiд суб'екпв кредитних вiдносин, подiляють на: нащ-ональний, мiжнародний; банкiвський, державний, мiжгосподарський; вироб-ничий та споживчий. Головним видом кредиту е банювський - кредит, який надають та отримують банки.
У вггчизнянш та зарубiжнiй економiчнiй лiтературi особливе мiсце на-лежить дослiдженням банкiвського iпотечного кредитування. Банювське шо-течне кредитування - це процес надання та отримання кредитв шд заставу
